"Там, десь далеко на Волині... Творилась армія УПА"

14 жовтня виповнюється  80 років від часу створення УПА.

У відділі краєзнавчої роботи функціонує книжкова виставка –                    «Там, десь далеко на Волині, 

Творилась армія УПА, 

      Щоби воскресла Україна...». 

На виставці представлені праці про героїчні сторінки нашої історії.

Довідково:

Українська Повстанська армія (УПА) – військово-політична формація українського визвольного руху. Історична традиція назви бере початок з Другого Зимового походу Армії УНР, який завершився розстрілом 359 полонених козаків і старшин поблизу с. Базар (нині Коростенський р-н Житомирської обл.) 23 листопада 1921 року. Прагнучи продовжити боротьбу з більшовиками, вцілілі українські вояки організували Волинську повстанську армію, члени якої були арештовані радянською владою восени – взимку 1922 року.

У роки Другої світової війни перші відділи під назвою УПА «Поліська Січ» були створені Т. Боровцем («Тарас Бульба») 19 липня 1941 року на Рівненщині.  Поряд із цим восени 1942 року керівництво ОУН(Б) також приймає рішення про створення власних військових загонів. Вважається, що перша сотня із 125 бійців була сформована Г. Перегійняком («Довбенко», «Коробка») 22 (23) січня 1943 року на х. Поляна, поблизу с. Кричильськ (нині Сарненський р-н Рівненської обл.). Вже 7 лютого 1943 року підрозділ успішно атакував німецький гарнізон у містечку Володимирець Рівненської обл.

Поштовхом до активізації українського визвольного руху став таємний наказ Проводу ОУН від 20 березня 1943 року про перехід допоміжної поліції на території Волині й Полісся у лісові масиви для формування повстанських загонів. У числі перших у підпілля перейшла допоміжна поліція Луцька та курсанти сільськогосподарської школи під командування С. Коваля («Рубащенка»).

На весні 1943 року Т. Боровець, керівництво ОУН(Б) і ОУН(М) розпочали переговори стосовно спільних дій. Хоча компромісу вдалося досягти лише між загонами Т. Боровця і ОУН(М), відділи ОУН(Б) перейняли назву – УПА. Місцем розбудови для війська було обрано лісові масиви Волині та Полісся. З травня 1943 року головним командиром УПА стає провідник ОУН на північно-західних українських землях Д. Клячківський («Охрім», «Клим Савур»).

Структура УПА включала територіальну складову. Станом на літо 1943 року виділялась Північно-західна група – військова округа (ВО) «Турів» (Волинська обл. України і частина Брестської обл. Білорусі), Північна група – ВО «Заграва» (Рівненська обл.), Південна група – ВО «Богун» (південні р-ни Рівненщини і північні р-ни Тернопільщини). З вересня 1943 року у межах Корецького р-ну Рівненської обл. базувалась Східна група – ВО «Тютюнник», яка охоплювала рейдові відділи на Житомирщині й західній Київщині. Найбільшою військовою одиницею був загін, який налічував три курені. Курінь – три сотні, сотня – три-чотири чоти, чота – 3–4 рої, рій 10–15 стрільців.

Протягом червня 1943 року на території Волинської обл. було сформовано 3 сотні й підстаршинську школу, які згодом були реорганізовані Ю. Стельмащуком («Рудим») у три загони групи УПА «Озеро» (500 вояків): 1-й загін «Стохід» очолив О. Шум (Ковельщина), 2-й загін «Буг» – І. Климчак (Любомльщина) та 3-й Б. Пашкевич (Голобщина).

УПА бере під свій контроль значні території. У березні 1943 року у с. Вовчак Ковельського р-ну Волинської обл. було організовано велику повстанську базу «Січ» на чолі з П. Антонюком («Сосенко», «Кліщ»). У квітні того ж року УПА звільняє селище Колки Луцького р-ну Волинської обл., постає так звана «Колківська повстанська республіка». У зв’язку із розгортанням українського визвольного руху у липні – серпні 1943 року на території Волині і Полісся була проведена німецька антиповстанська операція під командуванням обергрупенфюрера Е. фон дем Бах-Залевського.

На зламі 1943–1944 років відбулася реорганізація Головної команди і територіальних структур УПА. Головним командиром став Р. Шухевич («Тур», «Тарас Чупринка»). Повстанські загони на Волині і Поліссі були об’єднані в УПА-Північ під командуванням Д. Клячківського. Влітку 1944 року проходить чергова військова реорганізація. Військові округи УПА-Північ ліквідовувались, а всі наявні загони розподілялись між з’єднаннями груп (ЗГ) – 33 («Завихвост») і 44 («Тютюнник»), якими командували Ю. Стельмащук і Ф. Воробець («Денис Шигунич») відповідно.

Саме в цей період на думку істориків, чисельність УПА сягнула свого найвищого значення у 30–40 тис. стрільців без урахування підпільної мережі ОУН. Поряд із цим в липні 1944 року Червона армія повністю бере під свій контроль територію Волинської обл., радянський тоталітарний режим мобілізує значні ресурси для боротьби з українським визвольним рухом.

На літо 1945 року чисельність ЗГ № 33 скоротилася до 300–400 стрільців. Незважаючи на це, продовжували діяти бригади: «Соборна Україна» – 150 вояків, «Холмська» – 80, а також менш чисельні з’єднання: відділ «Азіати» – С. Коваля, відділ А. Мельника, кінна диверсійна група Д. Стародуба та «Вільного».

У нових реаліях було прийнято рішення продовжувати боротьбу силами підпілля ОУН. Тому з осені 1945 року УПА на Волині та Поліссі як військова сила зникає. Остаточно ЗГ № 33 припинила своє існування у вересні – жовтні 1945 року. Бригади частково було розпущено, а залишки поділено на мобільні боївки – відділи особливого призначення (ВОПи по 20–40 вояків) та диверсійні групи. У середині 1946 року визвольний рух повністю перейшов від військово-повстанської до «глибо підпільної» тактики боротьби. Збройні підрозділи (ВОПи, диверсійні групи) були повністю підпорядковані керівникам організаційної мережі.

Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року були прийнято рішення, що офіційною датою створення УПА варто вважати день 14 жовтня 1942 року, що припадає на релігійне святом Покрови, яке пошанувалось українськими козаками.

Після загибелі  командира УПА Р. Шухевича 5 березня 1950 року активність підпілля різко знизилася. Останній керівник ОУН і УПА В. Кук («Леміш») вживав заходів задля збереження кадрів і перенесення осередків боротьби в Центральну Україну, аж до поки не був арештований радянською владою 23 травня 1954 року. Відтоді антирадянська боротьба являла собою розрізнені осередки спротиву, які діяли до 1960-х років.

Література:

Альманах товариства вояків УПА ім. ген.–хор. Романа Шухевича – "Тараса Чупринки" в ЗСА. Кн. 3 : 2001–2015 / упоряд.: І. Гомзяк, Б. Ковалик. – Нью–Йорк ; Львів : б. в., 2018. – 535 с.

Бондарук Л. В.  Проект "Україна" . Волинь 1939–1946 років. Окупована, але не скорена / Л. В. Бондарук, Б. М. Зек, Т. В. Яцечко–Блаженко ; худож. М. Мендор. – Харків : Фоліо, 2020. – 572 с. : іл.

Бохно М. Ще дещо про українське підпілля на Закерзонні 1944–1947 / М. Бохно. – Торонто ; Львів : б. в., 2018. – 358 с.

Клюнтер В. П. Секунська "Січ" : іст.-краєзн. нарис / В. П. Клюнтер. – Ковель : Ковел. міськ. друк., 2020. – 208 с.

Козярчук Л. Л. Польсько–український конфлікт 1943 р. на межі Рожищенського та Ківерцівського районів Волинської області / Л. Л. Козярчук. – Луцьк : ЛНТУ, 2019. – 49 с. : іл.

Літопис Української Повстанської  Армії / ред. Є. Штендер. – Торонто ; Львів : Літопис УПА. – 1989

Т. 1 : Волинь  Полісся. Німецька окупація. Кн. 1 : Початки УПА ; документи й матеріали. – 3–тє вид. – 1989. – 255 с.

Літопис УПА  : Нова серія. – Київ ; Торонто : Літопис УПА. – 2001

Т. 16 : Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА 1944–1954 рр. / упоряд.: В. Ковальчук, В. Огородник. – 2011. – 1021 с.

Марчук І. Ростислав Волошин / І. Марчук ; ред. П. Й. Потічний. – Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2012. – 126 с.

Українська Повстанська Армія: Відповідь нескореного народу : каталог виставки / І. Бігун ; Укр. ін–т нац. пам'яті. – Київ : К.І.С., 2019. – 66 с. :

Ус С. Хроніка Волинського Полісся. Події 1944–1954 років Т. 1 : 1944–01.06.1945 рр. / С. Ус. – Луцьк : Надстир'я, 2019. – 204 с.

Ягода І. В. Крізь вогонь і воду. Ч. 2 / І. В. Ягода. – Ковель : б. в., 2019. – 220 с.

***

Антонюк Я. Маловідома сторінка Волинської трагедії: протистояння СБ ОУН та "двуйки" польського підпілля / Я. Антонюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2018. – № 6 (379) : Історичні науки. – С. 74–80.

Антонюк Я. Осередок УВО–ОУН в Володимир–Волинському (1928–1954) / Я. Антонюк // Хроніки Ладомерії : матеріали I Всеукр. наук. іст.–краєзн. конф., присвяч. 15-й річниці створення Державного історико–культурного заповідника "Стародавній Володимир" : наук. зб. / ред. В. Пикалюк. – Тернопіль, 2016. – С. 141–147.

Білоус С. Ніл Хасевич: митець повстанськог руху / С. Білоус // Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам'яті народу : зб. матеріалів Всеукр. наук.–практ. конф. / ред.: Т. С. Кудласевич, О. П. Реєнт. – Київ, 2019. – С. 55–59.

Блінова В. Останній схрон повстанців на Волині : енкаведисти знищили його 17 січня 1954 року у Буцині / В. Блінова // Сереховичі: з історичної пам'яті / авт.–упоряд А. Бондарчук. – Луцьк, 2020. – С. 391–393.

Герої не вмирають : (за матеріалами Волинської преси) // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / ред. С. Є. Мишковець ; керівник упоряд. і авт. кол. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2019. – Кн. 5. – С. 108–111.

Данилюк В. Герої Радянського Союзу в УПА : нарис про Кілюшика Івана Сергійовича та Сокола Івана Григоровича / В. Данилюк // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / ред. С. Є. Мишковець ; керівник упоряд. і авт. кол. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2019. – Кн. 5. – С. 103–108.

Дяченко А. Умови активізації національно-визвольного руху на Волині у 30–50-тих роках / А. Дяченко // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. тов. Волин. обл. МАН. – Луцьк, 2018. – С. 224–228.

Забайкальський Д. Шлях Бандери через Волинь / Д. Забайкальський // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / ред. С. Є. Мишковець ; керівник упоряд. і авт. кол. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2019. – Кн. 5. – С. 112–115.

Кушнір В. Болючі втрати озиваються сумом і жалобою : 12–14 груд. 1945 р. в селі Романові, через підступ і зраду, був знищений провід УПА (ПЗУЗ) / В. Кушнір // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / ред. С. Є. Мишковець ; керівн. упоряд. і авт. кол. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2019. – Кн. 5. – С. 111–112.

Лещенко Б. Громадсько-політична діяльність Ніла Хасевича / Б. Лещенко // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. тов. Волин. обл. МАН. – Луцьк, 2018. – С. 35–39.

Мусірівська С. Діяльність ОУН–УПА на території Любешівщини / С. Мусірівська, О. Берізко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині : 68-а Всеукр. наук. іст.–краєзн. конф. : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 68. – С. 35–41.

Нестерук Р. Національно–визвольний рух на теренах Берестечківщини / Р. Нестерук // Старий Луцьк : наук.–інформ. зб. ЛДІКЗ / відпов. за вип. П. Рудецький. – Луцьк, 2019. – Вип. XV. – С. 400–403.

Ольховський І. Невивчені уроки Тараса Бульби–Боровця / І. Ольховський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня "Волинське братство" / ред. М. Сорока. – Кам'янець–Подільський, 2019. – Вип. 10. – С. 166–173.

Омелюсік М. УПА на Волині в 1943 році / М. Омелюсік // Літопис Української Повстанської Армії / ред. Є. Штендер. – 3-тє вид. – Торонто–Львів, 1989. – Т. 1 : Волинь  Полісся. Німецька окупація. Кн. 1 : Початки УПА; документи й матеріали. – С. 19–43.

Сорока Ю. Нагорода через десятиліття / Ю. Сорока // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня "Волинське братство" / ред. М. Сорока. – Кам'янець–Подільський, 2019. – Вип. 10. – С. 220–229.

Федочук М. Галина Коханська і націоналістичний рух на теренах Іваничівщини / М. Федочук // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. тов. Волин. обл. МАН. – Луцьк, 2018. – С. 229–232.

Якимчук Я. УПА на території Запільщини (1942–1950-ті рр.) / Я. Якимчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії. Міжнар. іст.-краєзн. конф., присвяч. 730–ій річниці  часу першої відомої писемної згадки про м. Любомль та 810-ій річниці з часу писемної згадки про літописне м. Угровське, 24-25 жовт. 2017 р., м. Любомль : наук. зб. – Луцьк, 2017. – Вип. 63. – С. 510–515.

Адамович Т. 90–річна зв'язкова УПА з Волині ще сама пече хліб  / Т. Адамович // Волинь. – 2021. – 9 верес. – С. 5.

Бондарук Л. Останній розстріляний бандерівець / Л. Бондарук  // Полісся. – 2019. – 24 жовт. ; 31 жовт. ; 7 листоп. – С. 4.

Бондарчук А. Останній постріл повстанця Петра Солодухи / А. Бондарчук // Волинь. – 2019. – 10 жовт. – С. 7.

Борковський А. Віддав життя за командира УПА-Північ / А. Борковський // Волинь. – 2019. – 12 лют. – С. 10.

Боярин Т. Життя віддала Україні / Т. Боярин // Наш край. – 2021. – 14 жовт. – С. 3.

Бубенщикова О. Коли зрадник побачив убитого енкаведистами командира, від розпачу заплакав : 12 лютого свій останній бій московським окупантам дав легендарний повстанець Клим Савур / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2021. – 11–17 лют. – С. 9.

Вавренчук М.  «Народ всіх вас ніколи не забуде, бо він ніколи вас не буде й знать...» / М. Вавренчук // Наш край. – 2020. – 17 груд. – С. 4.

Векерик О. 20-літня вчителька Галина Січкарук застрелила начальника районного відділу НКВС / О. Векерик // Волинь. – 2020. – 3 груд. – С. 1, 13.

Гарбарчук К. Останнього повстанця Волині підступно вбив побратим / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2021. – 14 жовт. – С. 7.

Грицюк Н. А суддя, за вироком  якого у 1989-му розстріляли бійця УПА, отримує сьогодні 200 тисяч пенсії / Н. Грицюк // Твій вибір. – 2021. – 26 серп. –1 верес. – С. 5.

Грицюк Н. Пенсіонера–патріота арештував КДБ після доносу сусіда–стукача / Н. Грицюк // Твій вибір. – 2021. – 19–25 серп. – С. 5.

Гуковський І. Життя її – тернистий шлях / І. Гуковський // Горохів. вісник. – 2019. – 26 верес. – С. 4.

Данилюк В. Литовці в... УПА / В. Данилюк // Волин. газета. – 2021. – 1 лип. – С. 5.

Данилюк В. Останній розстріляний воїн / В. Данилюк // Волин. газета. – 2021. – 3 черв. – С. 8.

Дмитрук Г. Берестечко: стежками історії / Г. Дмитрук // Горохів. вісник. – 2020. – 5 листоп. – С. 7.

Завершились зйомки фільму "Шлях поколінь" // Народне слово. – 2020. – 3 груд. – С. 5.

Зубчук К. Розгортає чоловік клейонку в редакції, а на ній намальована карта : цей факт і покликав наших журналістів у Камінь–Каширський район – на місце де колись в урочищі дуби був хутір Коноплища, пам'ять про який зберіг Степан Приходько / К. Зубчук // Волинь. – 2019. – 10 жовт. – С. 8–9.

Карп'юк А. Ніл Хасевич – легендарний лицар свободи : з нагоди 115–річчя від дня народження / А. Карп'юк // Слово Просвіти. – 2020. – 26 листоп. – 2 груд. – С. 7.

Карп'юк А. Убивчий пафос підпільного "Українського перця" : до 155-річчя з дня народження Ніла Хасевича / А. Карп'юк // Літ. Україна – 2020. – 28 листоп.  – С. 15.

Коваль Ю. Депутати райради встановили пам'ятник сотникам УПА / Ю. Коваль // Сільські новини. – 2020. – 29 серп. – С. 2.

Ковальчук І. Освятили пам'ятний знак у Михайлові / І. Ковальчук // Народне слово. – 2021. – 7 січ. – С. 2

Кравчук Н. Краєзнавець видав книгу про повстанське село Вовчак : щоб зібрати потрібну суму, зі шапкою ходив від церкви до церкви / Н. Кравчук // Високий Замок. – 2020. – 29 жовт.–4 листоп. – С. 7.

Кравчук Н. На книгу про "Вовчак" бабусі жертвували гроші з вузлика на смерть : а у Волинській обласній раді викликали до автора міліцію / Н. Кравчук // Вісник і К. – 2020. – 15 жовт. – С. 16.

Купчик К. Ніл Хасевич – творець бойової графіки УПА / К. Купчик // Вісник Книжкової палати. – 2020. – № 11. – С. 42–44.

Малімон Н. А. Іван Кобилко був унікальним чоловіком" : Волинський краєзнавчий музей отримав для експозиції книгу спогадів із Парижа / Н. А. Малімон // День. – 2020. – 30–31 жовт. – С. 2.

Марищук С. Мелетій Семенюк – нескорений борець за Україну / С. Марищук // Горохів. вісник. – 2019. – 5 груд. – С. 4.

Мартинюк П. 78 років з Бандерою : [розмова з ветераном УПА П. Мартинюком / розмовляла С. Федонюк] / П. Мартинюк // Слово правди. – 2020. – 12 берез. – С. 6.

Мацюк Р. І в 90 на життя не нарікає... / Р. Мацюк // Наш край. – 2021. – 27 трав. – С. 4

Мельничук Л. Завинили без вини / Л. Мельничук  // Селян. життя. – 2021. – 15 квіт. – С. 4.

Михалевич М. Вони страждали за волю України / М. Михалевич // Ратнівщина. – 2020. – 4 верес. – С. 5

Михалевич М. Епізоди життя і боротьба повстанця "Коса" та його побратимів / М. Михалевич // Полісся. – 2020. – 10 груд. – С. 4, 14.

Михалевич М. Керівника СБ Ковельського окружного проводу ОУН Коса ловили сотні чекістів / М. Михалевич // Волинь. – 2021. – 6 трав. – С. 1, 6.

Михалевич М. Сидір Антонюк "Кузьменко" командир боївки "Приречених" / М. Михалевич // Ратнівщина. – 2021. – 12 берез. – С. 5 ; 19 берез. – С. 5 ; 2 квіт. – С. 5

Михалевич М. Трагічна доля повстанської сім'ї / М. Михалевич // Ратнівщина – 2021. – 21 трав. – С. 5

Муха Н. Після десяти років таборів зв'язкова УПА поставила хрест на місці мученицькї смерті побратима / Н. Муха // Волинь. – 2021. – 19 серп. – С. 9.

Наумук С. Реабілітували 97–річного повстанця : Петро Мартинюк воював у загонах УПА та був учасником Норильського повстання / С. Наумук // Волинь. – 2020. – 4 лют. – С. 9.

Наумук С. Священника з Годовичів, який воював під Крутами і в армії Петлюри, за зв'язки з УПА розстріляв однофамілець–комуніст / С. Наумук // Волинь. – 2021. – 1 лип. – С. 1, 14.

Ольховський І. Коли і як виникла УПА / І. Ольховський // Укр. культура. – 2018. – № 1. – С. 6–15.

Остапюк О. Вони загинули в боротьбі за незалежну Україну / О. Остапюк // Наше життя. – 2021. – 13 жовт. – С. 3.

Пасічник І. Відродили легендарну повстанську криївку / І. Пасічник // Волинь. – 2021. – 2 верес. – С. 2.

Петрук І. Оживе на екрані доля зв'язкової УПА : нові епізоди фільму "Шлях поколінь" цими днями знімали у селі Вербичне Турійського району / І. Петрук // Волинь. – 2020. – 19 листоп. – С. 10.

Слободянюк С.  Андрій Мельник – велич особистості / С. Слободянюк // Вісті Ковельщини. – 2020. – 24 груд. – С. 5

Устимчук Р. Час полковника "Вороного" / Р. Устимчук // Волин. газета. – 2020. – 29 жовт. – С. 6.

Чаос В. Ніл Хасевич у криївках малював листівки, графіку, розробив грошову одиницю / В. Чаос // Місто вечірнє. – 2020. – 26 листоп.–2 груд. – С. 7.

Шрамчук С. Литовці в... УПА / С. Шрамчук // Волин. газета. – 2021. – 13 трав. – С. 6.

Шрамчук С. Традиції нескорених героїв / С. Шрамчук // Волин. газета. –2021. – 26 серп. – С. 3.

Зек Б. 14 жовтня 80 років від часу створення УПА ОУН(Б) (1942) / Б. Зек // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2022 рі / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба ; відпов. за вип.: А. А. Важатко, Л. А. Стасюк. – Луцьк, 2021. – С. 194–206.

Запрошуємо усіх, хто цікавиться історією своєї рідної України, Волині зокрема, у нашій книгозбірні ознайомитися з літературою!