Україна співає поезію

«Мареничі співають – солов’ї замовкають»

27 жовтня 2021 року у приміщенні Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини відбувся захід «Україна співає поезію».

Відділ краєзнавчої літератури  долучився до заходу, організувавши виставку «Мареничі співають – солов’ї замовкають», присвячена 50-річчю з дня створення колективу «Тріо Маренич».

Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Антоніна і Світлана Сухорукови народилися і виросли в місті Куйбишеві (нині – Самара). Антоніна, яка єдина з усього колективу мала вищу музичну освіту, починала співочу кар'єру в московському естрадному оркестрі Юрія Саульского «ВІА-66». 1971 року удвох з Валерієм Мареничем вони організували співочий дует, куди згодом підключили і сестру Антоніни Світлану. Жили учасники групи утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку.

1971 року гурт зайняв перше місце на огляді ВІА в Харкові.

Вперше на телеекрани України «Тріо Мареничів» потрапили 1978 року і дуже швидко завоювали популярність спочатку в Україні, а потім і в усьому Радянському Союзі.

З цього часу в репертуарі групи залишилися тільки україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею …», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

1979 року фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а Укртелефільм зробив її телеверсію.

Подальший спад популярності групи та зникнення з теле- та радіоефіру пояснюють суперечками учасників групи з урядовцями Міністерства культури, які заборонили тріо виступати за межами Волинської області.

Серед причин цих суперечок називають відмову групи давати концерти на стадіонах, виконувати радянські патріотичні пісні, спроби виконувати пісні січових стрільців. Так чи інакше, про групу практично не було чути аж до 1994 року, коли «Тріо Мареничів» дали великий концерт у київському палаці «Україна».

З того часу тріо випустило кілька дисків своїх старих та нових пісень, а наприкінці 2004 року розпалося.

Валерій Маренич іноді виступає сольно, випустив диски «Пісні Волинських авторів» і «Ген, на узліссі хрест мовчить…». Антоніна також виступає сама, залучаючи до своєї концертної діяльності сестру Світлану, яка нині живе в Італії.

8 лютого 2003 р. кожному з учасників тріо присвоєно звання «народний артист України» (Указ Президента України від 8 лютого 2003 року № 96)

https://uk.wikipedia.org/wiki.

Література:

          Про призначення державних стипендій видатним діячам культури мистецтва : розпорядження Президента України від 02. 04. 2007 р. № 73 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 11 квіт. – С. 11.

Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва : Указ Президента України від 13 квіт. 2012 р. № 267 // Урядовий кур’єр. – 2012. – 21 квіт. – С. 20.

Про присвоєння почесного звання «Народний артист України» : Указ Президента України від 8 лют. 2003 р. № 96 // Віче. – 2003. – 13 лют. – С. 1.

 

* * *

Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 144 с.

Про тріо Маренич – с. 43–44.

Волинські горизонти : статті, нариси, репортажі, інтерв’ю / упоряд. А. М. Якуб’юк. – Львів : Каменяр, 1980. – 63 с.

Про тріо Маренич – с. 56–59.

Волинь / Укр. наук. т-во геральдики і вексилології ; Ін-т біогр. дослідж. ; авт.-упоряд. В. В. Болгов. – Київ : Поліграфкн., 2006. – 318 с.

Про тріо Маренич – с. 238.

Волинь на зламі століть : історія краю (1989–2000 рр.). – Луцьк : Вежа, 2001. – 694 с.

Про тріо Маренич – с. 360–361.

Денисюк В. Одержимі творчістю: про мистецькі та культурно-освітні училища Волині / В. Денисюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 228 с.

Про тріо Маренич – с. 193.

Співає тріо Мареничів. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 64 с.

 

* * *

Веселка С. Тріо Мареничів талант не розхлюпало. Але коромисло групи, яке усі троє несуть 27-й рік, уже не гнеться від слави / С. Веселка // Високий Замок. – 2000. – 27 жовт.

Ворон В. Антоніна Маренич у трьох іпостасях / В. Ворон // Віче. – 2002. – 18 лип. – С. 12.

Ворон В. «Він свою пташину до гніздечка кличе» / В. Ворон // Молодий ленінець. – 1990. – 4 серп.

Ворон В. Тріо на трійцю / В. Ворон // Молодий ленінець. – 1991. – 7 черв.

Герей В. Тріо Мареничів: таємниця перерваної пісні / В. Герей, Д. Кравченко // Українське Слово. – 2016. – 23–29 листоп. – С. 15.

Голентюк Т. Пісняри з Волині / Т. Голентюк, В. Ворон // Молодий ленінець. – 1979. – 7 листоп. – С. 4.

Гуменюк Н. Антоніна Маренич: сорок років творчості / Н. Гуменюк // Віче. – 2007. – 23–29 серп. – С. 3.

Гуменюк Н. Без тріо, але з нагородою / Н. Гуменюк // Віче. – 2006. – 28 груд. – С. 3.

Гуменюк Н. «Мареничі завжди були народними» / Н. Гуменюк // Віче. – 2003. – 13 лют.

Гуменюк Н. Співуча душа Антоніни Маренич / Н. Гуменюк // Віче. – 2004. – 11 берез. – С. 1.

Жарчинська О. Антоніна Маренич: «Я ніколи не хворіла зіркоманією» / О. Жарчинська // Луцький замок. – 1996. – 12 квіт.

Кирилюк Є. Волинський пересмішник / Є. Кирилюк // Діалог. – 2014. – 19 черв. – С. 8.

Кирилюк Є. Співай, мій брате, співай! / Є. Кирилюк // Телерадіогазета. – 2014. – 18 черв. – С. 1, 16.

Кирилюк Є. «Я ще встигну на царський обід»: голос Маренича не лукавив і не лукавить / Є. Кирилюк // Віче. – 2014. – 26 черв. – 2 лип. – С. 1, 8.

Кравчук Н. Орден – легендарному Мареничу / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 2 трав. – С. 7.

Кроп Т. Антоніна Маренич відокремилась від тріо / Т. Кроп // Демократична Україна. – 2007. – 1 берез. – С. 8.

Кучеренко Л. Антонина Маренич споет за троих : тридцатилетняя карьера  легендарного коллектива / Л. Кучеренко // Киевские ведомости. – 2005. – 25 июня. – С. 13.

Кучеренко Л. Рабочий муравей: так называет себя народная артистка Украины певица Антонина Маренич / Л. Кучеренко // Киевские ведомости. – 2004. – 31 марта. – С. 10.

Лагановський Л. Мареничі співають – солов’ї замовкають / Л. Лагановський // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 серп.

Львова І. Валерій Маренич : «Навіщо мені цяцьки?» / І. Львова // Українське Слово. – 2011. – 27 лип. – 2 серп. – С. 16.

Макаренко О. І «Смерічка», і Мареничі / О. Макаренко // Молодь України. – 2004. – 6 січ.

Мареничі нарешті визнано народними // Вісник. – 2003. – 13 лют.

Маслій М. Так вбивали рідну культуру, мову, пісню... / М. Маслій, А. Кліша // Слава праці плюс. – 2020. – 13–19 трав. – С. 5.

Мех С. Антоніна Маренич співатиме сама / С. Мех // Луцький замок. – 2005. – 10 берез. – С. 12.

Народні! Воістину народні! // Луцький замок. – 2003. – 13 лют.

Олег Крамар і тріо Мареничів у Харкові // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 107–108.

Пеценюк А. У їх піснях звучить душа народу / А. Пеценюк // Досвітня зоря. – 2004. – 1 січ. – С. 7.

Пирожик О. Валерій Маренич збирає гроші на пам’ятник …батькам / О. Пирожик // Волинь-нова. – 2012. – 18 серп. – С. 5.

Присяжна Ю. Ренесанс нашої пісні – янгольський злет / Ю. Присяжна // За вільну Україну. – 2004. – 17 лют.

Романюк Н. Двічі народні : тріо Мареничів стали народними артистами України / Н. Романюк // Україна молода. – 2003. – 12 лют.

Романюк Н. Народ любив їх завжди. Влада полюбила тільки тепер / Н. Романюк // Слово і діло. – 2003. – 14 лют.

Романюк Н. Один із тріо / Н. Романюк // Україна молода. – 2009. – 6 лют. – С. 20.

Сапеляк С. Хроніки дисидентські, невільницькі силуети / С. Сапеляк // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 103–110.

Слапчук і тріо Мареничів отримуватимуть державні стипендії // Аверс-прес. – 2014. – 13 листоп. – С. 8.

Сапеляк С. Хроніки дисидентські. Невольничі силуети / С. Сапеляк // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 103–110.

Філатенко А. Довгий шлях до визнання / А. Філатенко // Волинь. – 2003.

– 11 лют.

Філатенко А. Повернення до лучан Валерія Маренича… / А. Філатенко // Волинь-нова. – 2009. – 22 груд. – С. 20.

Фотовікно рубрики: у народної артистки України Антоніни Маренич – ювілей // Волинь. – 2004. – 18 берез.

Човник Н. Валерій Маренич отримав квартиру / Н. Човник // Волинь-нова. – 2012. – 22 берез. – С. 3.

Якименко М. Митців віддячили стипендіями та піснями / М. Якименко // Голос України. – 2012. – 3 берез. – С. 13.

Якименко М. Три голоси, а доля одна / М. Якименко // Волинські  губернські відомості. – 2003. – 13 лют.

* * *

Ланшина Л. 1 січня 60 років від дня народження В. П. Маренича (1946) – народного артиста України // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / Упр. культури і туризму Волинської ОДА ; Волин. краєзн. музей ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 13–16.

Ланшина Л. 1 січня 70 років від дня народження В. П. Маренича (1946) – народного артиста України ; 1 березня 60 років від дня народження С. О. Маренич (1956) – народної артистки України / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 18–22, 69–71.

 Ланшина Л. 17 березня 60 років від дня народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України / Л. Ланшина // // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2008. – С. 34–36.

Мареничі // Мистецтво України : біогр. довід. – Київ, 1997. – С. 396.

Мареничі // Митці України : енцикл. довід. – Київ, 1992. – С. 841–842.

Столярчук Б. Маренич Антоніна Олександрівна / Б. Столярчук // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енцикл. довід. / Б. Столярчук. – Рівне, 1997. – С. 279.

 

 

Бібліотеці дарують книги

 

Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Дем’янюка «Подорож волинськими стежками козацького полковника Івана Богуна», яка побачила світ у 2021 році.  Знаково, що краєзнавець, громадський діяч та почесний читач бібліотеки Геннадій Гулько, подарував книгу саме напередодні Дня українського козацтва.  

Ця праця знайомить з участю полковника козацького війська Івана Богуна в битві під Берестечком у 1651 році.

Книга стане справжнім скарбом для своїх читачів-істориків, краєзнавців і усіх хто цікавиться історією козацтва.

Щиро дякуємо пану Геннадію. Така увага до бібліотеки радує, надихає і читачів, і працівників бібліотеки. Адже нові книги це завжди свято для широкого читацького загалу.

Дарунок бібліотеці від автора

Кажуть, що книга – це найкращий подарунок. Якщо мова йде про подарунок для бібліотеки – це дійсно так.

Вже не вперше свої книги бібліотеці дарують доктори політичних наук, викладачі ВНУ імені Лесі Українки Валерій та Алла Бортнікови.

Тож до бібліотеки потрапили такі книги:

·      Бортнікова А. В. Місцеве самоврядування на Волині: суспільно-політичні традиції і сучасний процес децентралізації : монографія / А. В. Бортнікова. – Луцьк : Вежа-Друк, 2018. – 327 с.

У дисертації здійснено політологічний аналіз процесів становлення і розвитку інститутів місцевого самоврядування на засадах магдебурзького права в містах Волині та їх опосередкований вплив через суспільно-політичні традиції на сучасні процеси демократизації і децентралізації.

·      Бортнікова А. В. Державна влада та місцеве самоврядування на Волині (кінець ХІV – середина ХVІІ ст.) : монографія / А. В. Бортнікова. – Луцьк : СНУ ім. Лесі Українки, 2013. –552 с.

Книгу присвячено малодослідженій проблемі вітчизняної історії – організації державної влади та місцевого самоврядування на Волині від кінця ХІV до середини ХVІІ ст.

Ми щиро вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов'язково знайдуть свого читача.

Євгену Хотимчуку –70!

 

4 жовтня свій день відзначає головний редактор газети «Вісник + К», заслужений журналіст України Євген Хотимчук. Щиро вітаємо іменинника та  бажаємо міцного здоров’я, гарного настрою і неймовірного натхнення, цікавих творчих задумів, чудових рядків, незгасимого вогню таланту і щастя.

Євген Якович Хотимчук народився 4 жовтня 1951 року в селі Рудка-Козинська Рожищенського району на Волині. Після закінчення десятирічної школи працював завідувачем бібліотеки у рідному селі.

З дитинства Євген мріяв про професію журналіста. Коли юнакові було чотирнадцять років, в районній газеті «Світло Жовтня» було опубліковано його першу замітку. У 1970 році Євген Хотимчук поступив на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Після закінчення університету Євген Хотимчук працював у газеті «Радянська Волинь», перебував на партійній роботі, обіймав посаду відповідального секретаря Волинської обласної журналістської організації. У 1988 році Євген Якович Хотимчук організовує на Волині всеукраїнський семінар журналістів із проблем екології. З квітня 1996 року Євген Якович Хотимчук стає головним редактором газети «Вісник і К», перший номер якої вийшов тиражем у 3 тисячі примірників. З часом тираж зріс у десятки разів і газета набула статусу всеукраїнського видання. Серед основних рубрик привертають увагу : «У світі», «Події в Україні», «Регіони», «Інтерв’ю», «Спорт», «Цікаві факти», «Невигадана історія». Тижневик «Вісник і К» об’єктивно розповідає про те, що найближче людям, відстоює національні інтереси нашої держави. Про це говорять назви рубрик: «Ми – українці», «Вони боролись за Україну», «Наша гордість», «Пам’ять» та ін. 

З ініціативи Євгена Хотимчука «Вісник + К» започаткував акцію «Знайди могилу повстанця»,  завдяки якій було знайдено поховання бійців УПА у селах Мульчиці Володимирецького району Рівненщини, Волосівка та Рудка-Козинська Рожищенського району на Волині.

Патріотичний дитячий конкурс повстанської пісні «Складем хоч пізнії вінці», який проводиться на свято Покрови в Турійському районі на Волині також його заслуга. Редакція «Вісник + К» на чолі з Євгеном Хотимчуком підготувала та випустила у світ книгу Олексія Пархомчука «Повстанський літописець».

У 2006 році за підсумками загальнодержавного конкурсу, проведеного Національною спілкою журналістів України, «Вісник і К» визнано найкращою регіональною газетою України. Стотисячний тираж та різноплановість газети дають можливість охопити читачами значну частину населення України різних вікових категорій.

З 1986 по 2003 роки Євген Якович обіймав пост голови Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України. 

У 2012 році він починає видавати журнал «Люди і долі».

Продовжують письменницько-журналістську стежину батька і його сини. Так, Володимир керує газетою «Програма-панорама», Павло – газетою «Ти і Я і вся сім’я», Тарас – рекламно-інформаційною агенцією «Твій вибір», що видає однойменний міський тижневик та глянцевий щомісячний журнал «Твій стиль» (всього понад 10 видань).

Євген Хотимчук – заслужений журналіст України, автор книг, оповідань і повістей «Батькова хата» (1989), «Спокута» (1991), романів «Суд» (1994) та «Іду до тебе» (2011), збірки новел «Рідна мати моя», повісті «Коли дуби плачуть» (2016), збірки публіцистичних творів «Слово гаряче та щире» (2018), повісті «Прощання», роману «Калиновий щем» (2019 р.), повісті «Байструк» та «Женила сина Катерина» (2019). У 2019 році вийшла з друку його книга про загиблих у російсько-українській війні волинських хлопців «Волинський небесний батальйон».

Крім журналістської, письменницької, організаторської роботи Євген Якович займається благодійництвом: організовує допомогу дітям-сиротам, престарілим та знедоленим людям.

Професійна, громадська діяльність Євгена Яковича Хотимчука відзначена на державному рівні. Він удостоєний звання «Заслужений журналіст України», нагороджений орденом «За заслуги III ступеня», а також церковними нагородами.

Гаврилюк О. 4 жовтня 70 років від дня народження Є. Я. Хотимчука (1951) – українського письменника, заслуженого журналіста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 194–199.

 

Література:

Лис В. Там, за порогом : повість / В. Лис ; Хотимчук Є. Батькова хата : оповідання / Є. Хотимчук. – Київ : Молодь, 1989. – 288 с.

Хотимчук Є. Спокута : повість і оповідання / Є. Хотимчук. – Луцьк, 1991. – 167 с.

Хотимчук Є. Суд : роман, оповідання / Є. Хотимчук. – Київ : Укр. письменник, 1993. – 222 с.

Хотимчук Є. Я. Іду до тебе : роман / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник і К, 2011. – 516 с.

Хотимчук Є. Я.  Рідна мати моя : оповідання / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Волин. друк, 2016. – 158 с.

Хотимчук Є. Я. Коли дуби плачуть : повість у новелах / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник+К, 2016. – 222 с. – (Бібліотечка Вісник+К ; № 4).

Хотимчук Є. Я. Слово гаряче та щире / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник+К., 2017. – 374 с.

Хотимчук Є. Я. Прощання : повісті та новели / Є. Я. Хотимчук. - Луцьк : Вісник і К, 2018. – 192 с. – (Бібліотечка Вісник+К ; № 11).

Хотимчук Є. Я. Женила сина Катерина : новели та повісті / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник і К, 2019. – 241 с. – (Бібліотека Вісника).

Хотимчук Є. Я. Байструк : повісті / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник+К, 2019. – 334 с.

Хотимчук Є. «Вдячний мамі за те, що виховала нас працею» / Є. Хотимчук // Топ-волиняни : зб. інтерв'ю із видатними волинянами / авт.-упоряд. Т. Хотимчук. – Луцьк, 2012. – С. 259.

Хотимчук Є. Молитва воїна : [передмова] / Є. Хотимчук // Волинський небесний батальйон / упоряд. Н. Слюсар ; худож. ред. В. Гошко ; літ. ред. О. Волошко. – Луцьк, 2019. – С. 3.

Хотимчук Є. Солдатка : [оповідання] / Хотимчук Є. // Журналістика у наших долях. Випускники факультету журналістика 1975 року Львівського національного університету імені Івана Франка про час, про себе, про фахову майстерність / упоряд. П. Кулінець. – 2-е вид. доп. – Рівне, 2017. – С. 457–459.

Хотимчук Є. Сорок літ на службі в журналістиці / Хотимчук Є. // Журналістика у наших долях. Випускники факультету журналістики 1975 року Львівського національного університету імені Івана Франка про час, про себе, про фахову майстерність / упоряд. П. Кулінець. – 2-е вид. доп. – Рівне, 2017. – С. 288–292.

Хотимчук Є. Три зустрічі з Іваном Корсаком / Є. Хотимчук // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 184–186.

Хотимчук Є. Газеті «Волинь» – 80 літ  / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 26 верес. – С. 11.

Хотимчук Є. Духовна баба : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 9 квіт.  – С. 5.

Хотимчук Є. Керенський : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 16 квіт. – С. 5.

Хотимчук Є. Книга пам'яті, книга болю [«Волинський небесний батальйон»]  / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 19 верес. – С. 1, 9.

Хотимчук Є. Мамині очі сняться мені й досі : хоч її немає на світі вже чверть століття / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 16 трав. – С. 10.

Хотимчук Є. Пережила біду, горе та щастя і зберегла світлу душу й розум до 90 літ / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 19 груд. – С. 11.

Хотимчук Є. Пішла назавжди, та в пам'яті жива повстанська зв'язкова / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 21 берез. – С. 10.

Хотимчук Є. Полеглі на Донбасі сини приходять до матерів... у сни / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2020. – 5 берез. – С. 1, 10. 

Хотимчук Є. Полишучка / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. -– 6 черв., 13 черв., 20 черв., 27 черв., 4 лип., 11 лип., 18 лип., 25 лип., 1 серп. – С. 11.

Хотимчук Є. Помер перший губернатор Волині Володимир Блаженчук / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 7 листоп. – С. 7.

Хотимчук Є. Празник : [бувальщина] / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 12 берез. – С. 5.

Хотимчук Є.  Семеньчик : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 2 квіт. – С. 10.

Хотимчук Є. Таке солодке слово «Мати» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 16 лип. – С. 5, 10.

Хотимчук Є. Чому болять так довго рани Волинської різні?  / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2018. – 12 лип. – С. 4.

Хотимчук Є. Щоб ми стрічалися ; Ялові кури / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 28 трав.–  С. 10.

 

***

Бубенщикова О. Болі і радощі, печалі та біди своїх героїв журналіст і письменник Євген Хотимчук пропускає крізь серце і душу : Заслужений журналіст України – про сирітське дитинство, нерозділену любов, чиновницькі погрози і Божий рятунок / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2020. – 30 січ.–5 лют. – С. 1, 7.

Вербич В.Твори Євгена Хотимчука написані серцем, великою любов'ю / В. Вербич // Горохів. вісник. – 2020. – 16 лип. – С. 10.

Вийшла у світ нова книжка Євгена Хотимчука «Байструк» // Вісник+К. - 2019. – 6 черв. – С. 3.

Висока церковна нагорода шеф-редактору «Вісника+К» // Вісник+К. – 2016. – 16 черв. – С. 3.

Дідик О. Унікальна книга про героїв війни на Донбасі / О. Дідик // Горохів. вісник. – 2019. – 15 серп. – С. 6.

Дідик О. Унікальна книга про героїв війни на Донбасі / О. Дідик // Горохів. вісник. – 2019. – 15 серп. – С. 6.

Євген Хотимчук презентував свої книги у Ратному // Ратнівщина. – 2020.– 28 лют. – С. 2.

Калиновий щем // Вісник+К. – 2019. – 21 лют. – С. 3.

Кравчук Н. У Рудці-Козинській відбулася зустріч з першим письменником за... 520 років : Євген Хотимчук презентував у рідному селі відразу чотири нові книжки! / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 20 черв. – С. 10.

Кравчук Н. Євген Хотимчук презентував у рідному селі відразу чотири нові книжки / Н. Кравчук // Наш край. – 2019. – 20 черв. – С. 4.

Краснодемський В. Знищуюча радіація подвійної моралі / В. Краснодемський // Голос України. – 2019. – 30 берез. – С. 10.

Краснодемський В. Книга – молитва про волинських героїв / В. Краснодемський // Голос України. – 2020. – 18 січ. – С. 10.

Мариняк Л. Відбулись зустрічі з письменником / Л. Мариняк // Селян. життя. – 2020. – 19 берез. – С. 4.

Павлюк О. Євген Хотимчук: «Мені слово журналістика аж пахне» : 45 років віддає своє життя творчості шеф-редактор «Вісника+К» / О. Павлюк // Вісник+К. – 2020. – 30 січ. – С. 8.

Петрук С. Коли творчість зігріває серця  / С. Петрук // Вісник+К. – 2020. – 2 січ. – С. 7.

Романюк Н. Творчий вечір Євгена Хотимчука / Н. Романюк // Горохів. вісник. – 2020. – 20 лют. – С. 7.

Романюк Н. У Луцьку відбувся творчий вечір Євгена Хотимчука / Н. Романюк // Вісник+К. – 2020. – 13 лют. – С. 10.

Слюсар Н. Презентували книгу «Волинський неесний батальйон» / Н. Слюсар // Вісник і К. – 2019. – 17 жовт. – С.

Трофімчук Р. Зберегти «живі» свідчення / Р. Трофімчук // Наш край. – 2019. – 24 жовт. – С. 8.

 

***

Троневич Н. 4 жовтня 60 років від дня народження Є. Я. Хотимчука (1951) – українського письменника, заслуженого журналіста України /

Н. Троневич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2011 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2010. – С.108–110.

Хотимчук Євген Якович // Хто є хто на Волині : наші земляки : довід.-біогр. вид. – Київ, 2004. – Вип. 2. – С. 58.

У відділі краєзнавчої роботи функціонує виставка "Гаряче та щире слово Євгена Хотимчука".

 

«Три десятиліття з іменем Олени Пчілки»

 

Година-реквієм

«Три десятиліття з іменем Олени Пчілки»

(до 91-ї річниці від дня смерті Олени Пчілки, української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки)

4 жовтня минає 91 рік від дня смерті яскравої зірки української культури, видатної української письменниці, талановитого педагога, науковця, етнографа, публіциста, активної громадської діячки Олени Пчілки.

Постать Олени Пчілки необхідна нам саме сьогодні, коли постало питання національного самоутвердження й ми знову живимося світочем національної ідеї. Ольга Драгоманова-Косач заклала міцну основу для відродження своєї нації; усе своє життя боролася за  піднесення та розквіт української культури, науки, освіти, помічаючи найбільше зло в русифікації. Ольга Петрівна вважала, що Україна повинна піднятися до рівня розвинених держав світу. Вона прагнула пробудити в українців національну свідомість. Ні за яких обставин не зрікалася своїх переконань, не боячись ні арештів, ні в’язниць; усе життя присвятила боротьбі за Україну.

Сьогоднішній захід присвячений темі «Три десятиліття з іменем Олени Пчілки». Відзначаючи помітну роль Олени Пчілки як організатора першої бібліотеки у місті Луцьку в кінці минулого століття, її сприяння розвитку української літературної мови, бібліотекарі подали клопотання про присвоєння її імені найбільшій книгозбірні Волині. Клопотання було задоволено і, у відповідності з постановою Ради Міністрів України, від 27 лютого 1991 року Волинській державній обласній універсальній наукові бібліотеці присвоєне ім’я Олени Пчілки.

У 2011 році за кошти благодійників та колективу бібліотеки, що носить ім’я Олени Пчілки, на Волині було споруджено перший у світі пам’ятник славетній жінці – письменниці, вченій, фольклористу Олені Пчілці. Урочистості відбулися 29 червня – у день 162-ої річниці від дня її народження. Монумент постав на майданчику перед приміщенням Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Автором монумента став відомий скульптор, заслужений художник України Микола Обезюк із Києва. Прикрашає фоє бібліотеки гіпсове погруддя Олени Пчілки та куточок присвячений Олені Пчілці, на якому представлені її твори, література про життя і діяльність, численні фотографії, книги лауреатів премії імені Олени Пчілки, а також матеріали з історії бібліотеки. 

Одним із пріоритетних напрямків роботи книгозбірні стала популяризація життя і творчості Олени Пчілки та її талановитої родини. Щороку у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки в червні відділом краєзнавчої роботи проводяться краєзнавчі урочистості до дня народження письменниці та у жовтні – до дня її пам’яті, а також організація книжкових виставок. Літературно-тематична година є найбільш популярною із форм роботи бібліотеки та стала вже своєрідною традицією. Цікавою новинкою для аудиторії стали перегляди тематичних фільмів про родину Косачів. За останні роки бібліотекою були проведені такі заходи про Олену Пчілку: «Олена Пчілка: барви особистості та феномен духу», (2013 р.), «Титани українського духу: Олена Пчілка та Іван Франко» (2014 р.), «На спогад Шубертової серенади» (2015 р.), «Невідома Олена Пчілка: епістолярна спадщина» (2016 р.), «Олександра Судовщикова–Косач Грицько–Григоренко: доля та творчість» (2017 р.), «Але душа авторська може теж цікава річ…»: мемуари про Олену Пчілку (2018 р.), «Олена Пчілка – національна гордість України» (2019 р.), «Будемо розмовляти по украінському» (2020 р.).

 У жовтні 2015 року було показано перший фільм із циклу під назвою «Олена Пчілка: «Я не в слід чийсь». Присвячено фільм матері Лесі Українки. 4 жовтня 2016 року наступний фільм «Незабутня родина Косачів: «Ольга Косач–Кривинюк: йду Лелія для України» продовжив цикл кінопереглядів. Він має назву «Лелія для України» і розповідає про життя та долю сестри Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк. У 2017 році у бібліотеці показали черговий цікавий та пізнавальний фільм «Самітник із роду Косачів: Юрій Косач» про українського письменника, прозаїка, драматурга, редактора, небожа Лесі Українки та онука Олени Пчілки. Фільм «Лесина тінь. Петро Косач» був показаний у стінах бібліотеки 4 жовтня 2018 року. Це – перша в Україні телевізійна спроба узагальнити життєвий подвиг Петра Косача – українського громадського діяча, батька Лесі Українки, чоловіка Олени Пчілки. У 2019 році був представлений фільм «Український геній Михайла Косача», який присвячено синові Олени Пчілки –  Михайлу.

Соціокультурна діяльність Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки спрямована на популяризацію життя і творчості великої письменниці Олени Пчілки та родини Косачів-Драгоманових, і є справді всеохоплюючою, багатою та глибокою. Книгозбірня не зупиняється на шляху до повного висвітлення та поширення інформації про славетну письменницю та продовжує пропагувати її справжні таланти серед своїх користувачів.

 У жовтні 2015 року було показано перший фільм із циклу під назвою «Олена Пчілка: «Я не йду в слід чийсь...». Присвячено фільм матері Лесі Українки. 4 жовтня 2016 року наступний фільм «Незабутня родина Косачів: «Ольга Косач–Кривинюк: йду Лелія для України» продовжив цикл кінопереглядів. Він має назву «Лелія для України» і розповідає про життя та долю сестри Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк. У 2017 році у бібліотеці показали черговий цікавий та пізнавальний фільм «Самітник із роду Косачів: Юрій Косач» про українського письменника, прозаїка, драматурга, редактора, небожа Лесі Українки та онука Олени Пчілки. Фільм «Лесина тінь. Петро Косач» був показаний у стінах бібліотеки 4 жовтня 2018 року. Це – перша в Україні телевізійна спроба узагальнити життєвий подвиг Петра Косача – українського громадського діяча, батька Лесі Українки, чоловіка Олени Пчілки. У 2019 році був представлений фільм «Український геній Михайла Косача», який присвячено синові Олени Пчілки –  Михайлу.

Соціокультурна діяльність Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки спрямована на популяризацію життя і творчості великої письменниці Олени Пчілки та родини Косачів-Драгоманових, і є справді всеохоплюючою, багатою та глибокою. Книгозбірня не зупиняється на шляху до повного висвітлення та поширення інформації про славетну письменницю та продовжує пропагувати її справжні таланти серед своїх користувачів.

На заході були присутні: громадська діячка, заслужена вчителька України –Олеся Ковальчук.

Українська співачка і композитор Тетяна Ціхоцька 

 

Письменниця, очільниця Волинської організації Національної спілки письменників України – Ольга Ляснюк.

Про спорудження пам'ятника та соціокультурну роботу бібліотеки із вшанування Олени Пчілки розповіла директорка книгозбірні Людмила Стасюк.