10 травня 80 років від початку радіомовлення у Волинській області (1940)

10 травня 1940 року в радійному ефірі вперше прозвучало - «Говорить Луцьк!» Відтоді почалася історія Волинського радіо.

ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ ФЕДЧУК – заслужений журналіст України, екс-директор Волинського радіо, який 45 років свого життя присвятив роботі на радіо.

Василь Володимирович розповідає, що засновником радіомовлення на Волині у далекому 1940 році був уповноважений Українського радіокомітету Володимир Щербатюк. Проте точної дати початку радіо на Волині працівники сфери довгий час не знали й не мали змоги відзначати своє персональне свято. Пошуки документального підтвердження початку радіомовлення на Волині розпочались в кінці вересня 1979 року.

Василь ФЕДЧУК є добрим Другом нашої книгозбірні, поважним читачем!!!
Щиро вітаємо, Вас, з професійним святом! З найкращими побажаннями - ваші краєзнавці💗

ДОВІДКОВО:
Народився і провів свої дитячі та юнацькі роки в гарному мальовничому селі Доросині, що на Волині. Закінчивши Доросинівську середню школу, він деякий час працював у Рожищенській райгазеті літпрацівником. Згодом вступив до Львівського державного університету ім. Івана Франка, після закінчення якого повернувся на Волинь, де став працювати на радіо, пройшовши сходинки від кореспондента до редактора обласного радіомовлення та  директора Волинського радіо. Василь Володимирович - Заслужений журналіст України, лауреат Всеукраїнського телерадіофестивалю «Калинові острови», обласних творчих конкурсів «Професіонал», «Любіть Україну». Він нагороджений почесними знаками Національної Спілки письменників України, членом якої є з 1972 року, Польського радіо.

     Василь Федчук - Людина з великої літери, яка завжди прагне робити людям добро. Його щиро поважають співробітники обласного радіомовлення, всі, хто його знає.http://dorosyni-school.at.ua/index/fedchuk/0-19

ЦІкаві інтерв'ю з Василем Федчуком про Волинське радіо читай 🔽

https://volyn.tabloyid.com/layf/stari-fotografiyi-75-rokiv-volynskomu-radio-0;

https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/16470-radio-v-moemu-zhitti-tse-druga-liubov-pislia-druzhini-ziznaetsia-vasil-fedchuk

https://hromadske.volyn.ua/radiozhurnalist/

До 80-річчя радіо в ефірі спецпроєкт Суспільного мовлення - «Слово колегам». Начальник цеху радіомовлення Іван Базилюк та керівник технічної служби Микола Гловацький.

Понад півсотні раритетних радіоприймачів та диктофонів знаходиться у музеї Волинської ОДТРК. Його заснували у 2010 році.

ЯКИм БУЛО РАДІО НА ВОЛИНІ У мИНУЛОМУ СТОЛІТТІ  🔽https://www.volynnews.com/news/rest/iakym_bulo_radio_na_volyni_u_mynulomu_stolitti_foto_video/

Дорога під зорею України

          6 грудня волинському письменнику, вчителю, автору краєзнавчих нарисів з історії села Доросині Рожищенського району Степану Курилу-Швансу виповнилося б 90 років.

Степан Миколайович Курило-Шванс народився шостого грудня 1926 року в селі Радостів на Холмщині у хліборобській сім'ї. Його літературна спадщина налічує 10 збірок новел і оповідань, художньо-документальні повісті "Ад'ютант генерала Домбровського", "Це було на Червенській Русі" та двотомний роман-хроніку На шляхах звивистих" та "У вихорі війни", а також історико-краєзнавчого наричу "Село Доросині і його люди" та інші. Героями його книг є односельчани, яким притаманні такі риси характеру, як мужність, порядність, стійкість і працелюбність. 

   

У березні 2012 року в оновленому музеї історії села Доросині відкрито широку експозицію про життя і творчість С. Курила-Шванса з нагоди 85-річчя його народження. У 2014 році було оголошено конкурс на здобуття першої творчої премії імені Степана Курила-Шванса, до якої долучилися своїми краєзнавчими розвідками краєзнавці району та вчителі історії. 

У відділі краєзнавчої роботи функціонує книжкова виставка "Дорога під зорею України", приурочена творчості Степана Курила-Шванса.

Пропонуємо вашій увазі дослідження відомого волинського краєзнавця, члена НСЖУ Василя Володимировича Федчука, який у статті "Три книжки про одне село", опублікованій в газеті «День» (22. 01. 2015) розповідає про життя і творчість письменника, краєзнавця Степана Курила-Шванса. 

Три книжки про одне село

За нарисами і новелами хроніки про Доросині можна простежити історію всієї України

Село моє давнє-предавнє. Легенди повідують, що засновником його був Дорош Синій, який разом із двома братами врятувався від татар, що спалили його селище. А перша писемна згадка про нього датується 1447 роком в Актах польського короля Казиміра. Цим документом він «...дозволяє своїй тітці Федці Шилович (старостині Луцькій) свій маєток Любче й Доросині після своєї смерті записати кому завгодно з родичів». Що й вона згодом зробила, передавши їх своєму племінникові Богданові Васильовичу.

Ще майже 450 літ прошуміло над селом у невідомості. Лише минуле століття знову донесло чимало імен та прізвищ жителів Доросинь, які стали героями художньо-документального роману-трилогії місцевого вчителя, випускника Московського літературного інституту Степана Курила-Шванса: «На шляхах звивистих», «У вихорі війни», «Село Доросині і його люди»... див. https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/try-knyzhky-pro-odne-selo

 

Голокост на Волині: жертви і пам’ять

Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. 29 ВЕРЕСНЯ минає 75-та річниця однієї з її трагедій — масової страти єврейського населення Києва у Бабиному Яру.

Скорботна історія єврейського народу на Волині. На початку німецько-радянської війни у Луцьку проживало більше 20 тис. євреїв. Після захоплення обласного центру Волині 25 червня 1941 року нацисти знищили близько 3 тис. євреїв. До зими 1941 року решту євреїв помістили до створеного міського гетто та у трудовий табір.

За свідченнями істориків, у серпні 1942-го нацистські окупанти розпочали планомірне знищення євреїв Луцького гетто та навколишніх сіл. Іудеїв привозили в урочище Причищизна, що знаходилося на південно-західній околиці Луцька (нині – територія Гнідавського цукрового заводу), де й розстрілювали у величезних ямах. Історія та сумна статистика свідчать, що у грудні того ж року німецька окупаційна влада завершила ліквідацію євреїв, знищивши 25 тис. 658 безневинних людей тільки за те, що належали до єврейської національності

 10 червня 1990 року на місці захоронення безневинно убитих облаштували й відкрили меморіал жертв єврейського Голокосту.

У фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки представлений широкий масив публікацій про факти винищення 110 тисяч єврейського населення на Волині – переважно дітей, людей похилого віку, жінок. 

Книги, статті про акти геноциду представлені на виставці "Голокост на Волині: жертви і пам'ять".   

Україна має свій Голокост. Пройшовши через страхіття Голодомору, українці як ніхто інший розуміють біль єврейського народу. Ми зобов’язані берегти пам´ять про Голокост. Головною метою щорічної акції поминання жертв Голокосту є осуд нацизму в усіх його проявах, збереження історичної пам`яті про знищення мільйонів людських життів та недопущення повторення подій того часу.

До участі в презентації запрошені: Сергій Швардовський – голова громади прогресивного іудаїзму Волині

 Василь Федчук – краєзнавець, заслужений журналіст України

Олександр Котис – дослідник історії Луцька.

Ведучі заходу: Алла Понагайба, Наталія Хомяк і Наталія Шпанчук.

Молитву на івриті "Бог, сповнений милосердя" прочитав виконавчий директор Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський!