У квітні 2026
року минає 75 років від часу проведення радянської операції «Північ» (в радянських
і російських джерелах «Север») – масової депортації мирного населення за
релігійною ознакою. Ця каральна акція стала однією з найбільших у післявоєнній
історії СРСР. Вона охопила території України, Молдови, Білорусі та країн
Балтії. В Україні операцію назвали «Тройка» — за трьома основними групами, яких
піддали виселенню: Свідки Єгови, так звані «куркулі» та «андерсівці» (родини
вояків Армії Андерса).
Релігійна
спільнота Свідків Єгови виникла наприкінці XIX століття у США під назвою
«Дослідники Біблії». У 1931 році вона отримала сучасну назву. На українських
землях перші прихильники цього вчення з’явилися на початку ХХ століття, а після
Першої світової війни їхня кількість зросла завдяки поверненню емігрантів.
Свідки Єгови відмовлялися від служби в армії, не вступали до комуністичної
партії та не підтримували радянську ідеологію. Через це радянська влада вважала
їх «ворожим елементом». З 1939 року громада діяла підпільно, а богослужіння
трактувалися як антирадянська діяльність.
1 квітня 1951
року розпочалася операція «Північ» у Молдавії, Білорусі та країнах Балтії. 8
квітня до неї приєдналася Українська РСР. За «успішне» проведення депортації
відповідали перші секретарі ЦК КП(б) Молдавії Леонід Брежнєв і ЦК КП(б)У Леонід
Мельников. Постановою Ради Міністрів СРСР дозволялося брати з собою до 1,5
тонни речей на родину, однак через брак транспорту більшість змушена була
обмежитися найнеобхіднішим – одягом, посудом, інструментами та запасом їжі.
Решту майна конфісковували на користь держави і передавали місцевим колгоспам.
В Україні
депортації зазнали мешканці всіх західних областей – Волинської, Дрогобицької,
Закарпатської, Львівської, Рівненської, Станіславської (нині
Івано-Франківської), Тернопільської та Чернівецької.
Процес виселення
відбувався надзвичайно швидко та принизливо, як і сама підстава депортації.
Людей заганяли до товарних вагонів. Дорога до Сибіру тривала два-три тижні. На
нових місцях, у Томській та Іркутській областях, переселенців селили у бараках.
Уже наступного дня їх відправляли на важкі роботи. Втеча зі спецпоселень
каралася двадцятьма роками каторжних робіт.
За даними
дослідника Костянтина Бережка, із шести радянських республік було депортовано
щонайменше 9793 особи, з них 6308 – з України. В Україні до проведення операції
залучили близько 20 тисяч військових і понад 2600 одиниць техніки.
Лише у 1965 році
Указом Виконавчого комітету СРСР Свідкам Єгови дозволили залишити місця
спецпоселення. Проте багатьом із них не було куди повертатися.
Щороку 1 та 8
квітня в Україні та інших країнах пострадянського простору вшановують пам’ять
депортованих Свідків Єгови.
Людмила Пінчук
Література:
Гапонюк Л. А.
Євангельський рух на Волині: в документах і долях людей / Л. А. Гапонюк, М. О.
Пирожко, В. Г. Чайка. – Луцьк : Укр. місія благовістя, 2009. – 446 с.
Про операцію «Північ» – с. 331–336.
Джерело: Календар знаменних і пам’ятних
дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей
Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин.
краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н.
Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк : Терен,
2025. – 192 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар