четвер, 30 квітня 2020 р.

Зіркова історія Василя Зінкевича




1 ТРАВНЯ
75 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – 
Героя України, народного артиста України




Література:

Зінкевич В. І. Я родом з пісенного краю / В. І. Зінкевич // Шаров І. 100 сучасників : роздуми про Україну / І. Шаров. – Київ, 2002. – С. 146–150. 
***
Василь Іванович Зінкевич // Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк, 2015. – С. 100–101.

А Василь Зінкевич – повний кавалер // Віче. – 2005. – 1 верес. – С. 3.
Брязгунова В. Троянд без колючок не існує / В. Брязгунова // Вісті ЦССТУ. – 1995. – № 13. – 23 берез.
Вербич В. Івасюк : життя – як пісня / В. Вербич // Сім’я і дім. Нар. трибуна. – 2003. – 18 груд. – С. 9.
Вікно рубрики : у кожного свій Зінкевич // Волинь-нова. – 2015. – 30 квіт. – С. 2.
Власюк В. Василь Зінкевич : «Лучеськ для мене – це берег творчого натхнення» / В. Власюк // Сім’я і дім. – 2015. – 14 трав. – С. 4.
Гайовий В. Життя, зіткане з пісні / В. Гайовий // Яровиця. – 2015. – № 1/2. –  С. 143–144.
Зі святом 8-го березня // Жінка. – 2014. – № 3. – С. 5.
Маслій М. Яким був Володимир Івасюк – 4 березня народився композитор світового рівня – про маестро згадують друзі та колеги : [спогади В. І. Зінкевича] / М. Маслій // День. – 2017. – 3–4 берез. – С. 22.
Мацерук В. Сукні для Ротару. Костюми для Зінкевича / В. Мацерук // Робітн. газ. – 2002. – 24 груд. – С. 4.
Мельник Р. Василю Зінкевичу – 70! / Р. Мельник // Слово Волині. – 2015. – 30 квіт. – С. 1, 3.
Позняк-Хоменко Н. Золота зірка Василя Зінкевича : легенда української пісні скромно і без пафосу відсвяткував своє 70-річчя / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2015. – 6 трав. – С. 12. 
Свереда Т. Василь Зінкевич : «Волинь – це моя батьківщина» / Т. Свереда // Луцьк. замок. – 2015. – 30 квіт. – С. 6.

***
Завада Л. 1 травня 70 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – народного артиста України / Л. Завада // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 66–72.


***
Зінкевич Василь Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енцикл. : сайт. – Режим доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87. – Назва з екрану.


Знаменні та пам'ятні дати Волині на травень 2020 року


ТРАВЕНЬ


1 травня
75 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – Героя України, народного артиста України
4 травня
135 років від дня народження  М. М. Ковальського (1885–1944) – українського громадсько-політичного діяча, члена Української Центральної Ради, голови Українського Центрального Комітету у Другій Речі Посполитій
4 травня
25 років від часу створення регіонального ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід» (з 2007 року національний природний парк «Прип’ять-Стохід») (1995)
5 травня
40 років від дня відкриття у с. Кортеліси Ратнівського району меморіального комплексу жертвам нацизму та Кортеліського історичного музею (1980)
8 травня
90 років від дня народження М. Ф. Савицького (1930) – українського художника-графіка
10 травня
80 років від початку радіомовлення у Волинській області (1940)
11 травня
55 років від дня народження Л. Л. Козярчука (1965) – українського авіаконструктора, краєзнавця
12 травня
130 років від дня народження Є. В. Бобка (1890–1959) – українського вченого-селекціонера
13 травня
65 років від дня народження Г. М. Івашків (1955) – української художниці
14 травня
70 років від дня народження Ю. М. Мельника (1950) – заслуженого працівника культури України
15 травня
70 років від дня народження М. В. Мірченка (1950) – українського філолога
19 травня
115 років від дня народження Л. К. Пучковського (1905–2001) – краєзнавця, етнографа
24 травня
80 років від дня народження К. Т. Шишка (1940–2002) – українського поета, художника
травень
45 років від часу заснування Іваничівського історичного музею (1975)


субота, 25 квітня 2020 р.

Відомому українському науковцю – 70!



26 КВІТНЯ

70 років від дня народження Г. В. Охріменка (1950) –

українського археолога




Відомий археолог, краєзнавець, дослідник історії Волині Григорій Васильович Охріменко народився 26 квітня 1950 р. в м. Прилуки Чернігівської області. З чотирирічного віку проживав з батьками в с. Малохатки Старобільського району Луганської області, де і закінчив восьмирічну школу. Середню освіту здобув у 1967 р. у загальноосвітніх школах м. Прилуки та м. Бориспіль на Київщині.
У 1968–1972 рр. – навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Брав участь в археологічних експедиціях на комплексі давніх поселень Гнідавська Гірка в с. Рованці Луцького району під керівництвом кандидата історичних наук М. Кучери та М. Матвієйка. Згодом науковець самостійно проводить рятівні розкопки на пам'ятках в Луцьку (вул. Короленка), с. Рованці, де в місцевій пресі публікує повідомлення про здійснені археологічні відкриття.
Григорій Васильович у 1972 р. починає працювати учителем історії та завідувачем навчальної частини школи с. Майдан-Липно Маневицького району на Волинському Поліссі. За дослідницьку діяльність та активну роботу з дітьми йому присвоюють звання вчителя-методиста, а згодом при підтримці Всеукраїнської спілки краєзнавців і заслуженого працівника освіти України. З 1994 р. Г. Охріменко працював науковим співробітником Полісько-Волинського народознавчого центру Волинського державного університету імені Лесі Українки.
У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Неоліт Волині» базу якої становили матеріали з численних пам'яток цього періоду в селах Годомичі, Комарово, Мала Осниця, Новосілки поліської зони, а також у селах Гірка Полонка, Голишів, Гнідава Луцького району.
У 2005–2019 рр. Григорій Васильович працював у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де займав посаду доцента кафедри археології та допоміжних історичних дисциплін. Також продовжував працювати у Волинському краєзнавчому музеї та Малій Академії Наук. Коло інтересів вченого не обмежується науково-дослідною та пошуковою роботою, а й охоплює популяризаторську пам'яткоохоронну сфери. За час роботи Г. В. Охріменком було опрацьовано велику кількість пам'яток прадавньої історії Великої Волині. Знахідки з численних археологічних розкопок поповнили колекції в Волинському та Маневицькому краєзнавчих музеях.
У коло наукових інтересів Григорія Васильовича також входить неолітична кераміка, яка стає предметом його професійних зацікавлень на все життя. Зокрема Григорій Охріменко виділив волинську неолітичну культуру, яка вирізнялася своїм посудом, особливостями його форми та декору. Основним типом посуду був горщик середньої величини, переважно з прямовисними стінками та гострим чи круглим днищем. Найбільш уживаним елементом декору були гребінцеві відтиски – найчастіше у вигляді паралельних горизонтальних смуг, чотирикутних полів або вертикальних гірлянд. Рідше користувалися іншими штампами для нанесення ліній, сіток, різноманітних насічок, ямок та вм'ятин.
Цікавиться дослідник також епохами палеоліту, мезоліту, мідної доби, доба бронзи та заліза, стратифікацією суспільства, духовною культурою первісних спільнот, керамічним виробництвом, історією раннього землеробства на Волині та Поліссі, предметами озброєння енеоліту – доби бронзи, давніми металевими виробами, кременярством доби бронзи. 
Серед наукових праць дослідника варто виокремити: «Розвиток керамічного виробництва на Волині» (у співавторстві з М. Кучинком, Н. Кубицькою, 2003), «Нариси культури давньої Волині» (2006), де автор розкрив особливості духовної та матеріальної культури Волині від льодовикового часу до кінця бронзового віку та періоду Давньої Русі, «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині» (2007), «Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби» (у співавторстві з М. Кучинком, В. Савицьким, 2008), в якій описав археологічні, етнографічні та писемні джерела матеріальної та духовної культури регіону ІХ–ХІV століть, «Археологічна спадщина Яна Фітцке» (2005), «Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.)» (2009), в  якій висвітлив тему матеріальної та духовної культури тогочасних людей.
Григорій Васильович є прихильником та першопрохідцем у застосуванні еніологічних та біолокаційних методів в археологічній науці.
У 2010 році Григорій Васильович Охріменко став лауреатом обласної іменної премії в галузі літератури, культури і мистецтва в номінації імені Олександра Цинкаловського. 
Григорій Охріменко – серйозний науковець, справжній фанат своєї справи, для якого археологія не лише захоплення, а й справа всього життя.

Адріана Зозуля

Література:
Археологічна спадщина Яна Фітцке / за заг. ред. канд. іст. наук Г. В. Охріменка. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 488 с.
Кучинко М. М. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби : навч. посіб. / М. М. Кучинко, Г. В. Охріменко, В. М. Савицький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 328 с.
Кучінко М. М. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Луцьк : [б. в.], 1991. – 137 с.
Кучінко М. М. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-е, виправл. і доповн. – Луцьк : Вежа, 1995. – 167 с.
Нариси культури давньої Волині / за заг. ред. канд. іст. наук. Г. В. Охріменка. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 600 с.
Олександр Цинкаловський та праісторія Волині / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Каліщук, В. Ткач, О. Романчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 740 с. : 19 с. іл.
Пашкевич Г. О. Матеріали до вивчення неоліту Волині / Г. О. Пашкевич, Г. В. Охріменко ; АН УРСР, Ін-т археології. – Київ : [б. в.], 1990. – 47 с.
***
Охріменко Г. Волинська неолітична культура / Г. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 154 с.
Охріменко Г. Духовна культура первісного населення : навч. посіб. / Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 188 с.
Охріменко Г. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (XII–III тис. до н.е.) / Г. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 520 с.
Охріменко Г. Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині / Г. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 138 с.
Охріменко Г. Населення Волині в праісторичні часи : розвиток матеріал. та духов. культури / Г. Охріменко. – Вид. 2-е, доповн. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 250 с.
Охріменко Г. Населення Волині та Волинського Полісся в праісторичні часи : розвиток матеріал. та духов. культури / Г. Охріменко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 224 с.
Охріменко Г. В. Неоліт Волині : ч. І / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Де Марк, 1994. – 119 с.
Охріменко Г. В. Неоліт Волині : ч. ІІ / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Де Марк, 1993. – 119 с.
Охріменко Г. Розвиток керамічного виробництва на Волині : (археол., етногр., мист. аспекти) / Г. Охріменко, М. Кучинко, Н. Кубицька. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 246 с.
Охріменко Г. Археологічні дослідження на Волинському Поліссі / Г. Охріменко, Н. Скляренко, І. Маркус // Минуле і сучасне Волині та Полісся. З історії національних меншин на Волині : матеріали Міжнар. наук. іст.- краєзн. конф. «Минуле і сучасне єврейської громади на Волині», 20–21 серп. 2013 р., смт. Маневичі та Міжнар. наук. конф. «Польська культура в контексті волинського тексту», 3–4 квіт. 2014 р. – Луцьк, 2014. – С. 200–208. 
Охріменко Г. Археологічні пам'ятки Ківерцівського району / Г. Охріменко ; Бронзові сокири з розширеними краями / Г. Охріменко, С. Локайчук, С. Бубало ; Верболості сережки доби бронзи / Г. Охріменко, С. Бубало, О. Матейчук  // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ківерцівщина та Олика в історії України та Волині : матеріали краєзн. чит., 22 верес. 2017 р., – Луцьк, 2017. – Вип. 62. – С. 210–212, 212–217, 218–225. 
Охріменко Г. Археологічні пам'ятки Ковельського району / Г. Охріменко, І. Маркус, В. Савицький, П. Хомич // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст.-конф., присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю  Магдебурзького права. м. Ковель, 12–13 груд. 2013 р. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 8–13.  
Охріменко  Г. Археологічні пам'ятки Ратнівського району /  Г. Охріменко, В. Савицький, І. Маркус // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України і Волині : матеріали XLII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., приуроч. 70-річчю Кортеліської трагедії 1942 року, смт. Ратно-с. Кортеліси, 20 верес. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 42. – С. 12–19. 
Охріменко Г. Археологічні пам'ятки Старовижівського району / Г. Охріменко, В. Савицький, В. Цьось // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині : матеріали XXXХ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 20-й річниці Незалежності України. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 104–111. 
Охріменко Г. Вивчення пам'яток Стжижовської культури / Г. Охріменко, Н. Скляренко, О. Кричевський // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали ХХXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 р.  – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 236–240. 
Охріменко Г. Вивчення старожитностей культури кулястих амфор на Волині та Поліссі / Г. Охріменко, Н. Скляренко, З. Шумейко // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 16 трав. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 5. – С. 373–377. 
Охріменко Г. 19 січня 65 років від дня народження Л. Л. Залізняка (1951) – українського археолога / Г. Охріменко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба.. – Луцьк, 2015. – С. 36–39. 
Охріменко Г.  Дослідники археологічних пам'яток Ратнівщини / Г. Охріменко, С. Локайчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України і Волині : матеріали XLII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., приуроч. 70-річчю Кортеліської трагедії 1942 р., смт. Ратно-с. Кортеліси, 20 верес. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 42. – С. 20–23. 
Охріменко Г.  Етномілітарні процеси в середній період доби бронзи на Західній Волині та Волинському Поліссі / Г. Охріменко, С. Локайчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Україна та Волинь у наполеоновських війнах : матеріали XLI Міжнар.  іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю війни 1812 року, 11–12 трав. 2012 р., – Луцьк, 2012. – Вип. 41. – С. 285–289. 
Охріменко Г. Західна Волинь – Припонтида: етнокультурні контакти / Г. Охріменко // Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Київ, 2012. – Вип. 7. – С. 258 – 262.
Охріменко Г. Знахідки металевих ретушерів доби бронзи на Волині / Г. Охріменко, О. Кричевський, І. Маркус // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 5. – С. 356–361.
Охріменко Г. Керамічні вироби з поселення Голишів як вияв духовної культури трипільського населення / Г. Охріменко, О. Кричевський, Н. Скляренко // Народна творчість українців у просторі та часі : матеріали Міжнар. нау. конф. в рамках VIII Міжнар. фест. укр. фолк. «Берегиня» 10–11 серп. 2018 р. : наук. зб. – Луцьк, 2018. – С. 368–377.
Охріменко Г. Культура багатоваликової кераміки на Волині / Г. Охріменко // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб ЛДІКЗ. – Луцьк, 2011. – Вип. VII. – С. 310–317.
Охріменко Г. Матеріали Стжижівської культури з Волинського краєзнавчого музею виявлені в зоні Полісся / Г. Охріменко, Н. Скляренко, Т. Стременюк // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 6. – С. 248–254.
Охріменко Г. Нові дані про Дунайську культуру на Волині / Г. Охріменко, О. Кричевський, С. Фіщук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк. – 2016. – Вип. 8. – С. 183–188.
Охріменко Г. Охоронно-пошукові експедиції по первісних пам’ятках археології Волині / Г. Охріменко // Старожитна Волинь : краєзн.-інформ. вісник. – Луцьк, 2016. – С. 60–61.
Охріменко Г. Палеометалеві вироби Волині та Полісся / Г. Охріменко, В. Свенціцький, О. Кричевський // Хроніки Ладомерії : матеріали III Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 1030-й річниці заснування міста Володимира-Волинського 15 листоп. 2018 р. – Тернопіль, 2018. – С. 6–13.       
Охріменко Г. Пам’ятки середньодніпровської культури на Західній Волині та Волинському Полісся / Г. Охріменко, О. Романчук // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2011. – Ч. 10. – С. 5–11.
***
Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині / С. Терський. – Львів : Львів. політехніка, 2010. – 378 с. 
Про Г. В. Охріменка – див. Іменний покажчик.
Баюк В. Волинська школа археології: історія та сучасний стан / В. Баюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2011. – Ч. 10. – С. 70–73. 
Бондаренко Г.  Історіографічний огляд з археології і пам'яткознавства Волині (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 8. – С. 87–99. 
Кучинко М. Григорій Охріменко – дослідник первісної археології Волині / М. Кучинко, З. М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камнь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 293–294. 
Силюк А. Григорій Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині / А. Силюк // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 204–205. 
***
Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук, Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.
Про Г. В. Охріменка – с. 92.
***
Охріменко Григорій Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D1%80%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87– Назва з екрану.
Охріменко Григорій Васильович [Електронний ресурс] // Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки : сайт. – Режим доступу: https://eenu.edu.ua/uk/structure/ohrimenko-grigoriy-vasilovich – Назва з екрану.



пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

БІБЛІОТЕКА – ХРАМ СЛОВА!


КНИГИ - УНІКАЛЬНІ ПАМ'ЯТКИ ЛЮДСЬКОЇ ДУМКИ!


Книга💝 бібліотека – поняття нероздільні!


Пропонуємо вашій увазі

 цікаву добірку про найкрасивіші бібліотеки світу


Кожна культурна особистість розуміє про важливість книги та бібліотеки в житті людини. 
Фонди найбагатших бібліотек світу налічують мільйони томів. Звичайно, їм доводиться нелегко під натиском аудіо-електронних книг, але бібліотекам, представлені в цій добірці, безумовно вдається зберігати атмосферу справжніх 
храмів слова. 

Неймовірні та грандіозні бібліотеки! читай, дивись ТУТ http://vsviti.com.ua/bestphoto/68812






                                Для мене книга – світло дня,
Для мене книга – зорі ночі…
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі…
Без книги я не проживу
Вже, як без вирію лелека…
Я і крізь вічність проживу
В отім святім – БІБЛІОТЕКА…
В енциклопедіях знайду
Для вас усі найкращі гасла
І з ними у серця прийду,
Щоб свічка помислу не згасла.
Бо книга – то і світло дня,
Бо книга – то і зорі ночі…
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі… 
                                      Петро Гоць


P.S  з ❤ до рідної бібліотеки

четвер, 23 квітня 2020 р.

23 квітня – Всесвітній день книги!

День книги, здавалося б, що це за свято? 
Для тих, хто живе світом книжок — це особлива дата. Адже, як можна не любити книжки, коли, завдячуючи їм, ми проживаємо безліч маленьких життів? Змагатися з драконами, бути учасником історичних подій, пережити бурхливий роман чи перевернути свій світогляд з ніг на голову — все це можна зробити, просто перегортаючи сторінки. 




«Відкрита книга» – онлайн-бібліотека української та світової класики
див.:https://sites.google.com/site/openbookclassic/home


Ресурс без жодної реклами з літературними творами, які стали суспільним надбанням світової культури. Окремою рубрикою виділені твори зі шкільної програми зарубіжної та української літератури – тож знадобиться не лише аби самому пригадати класику, а й щоб підготувати школярів до виходу на навчання. 

Книги, які знаходяться у відділі краєзнавчої роботи можна знайти за посиланням:http://194.187.105.146/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=DB3&P21DBN=DB3&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR=


понеділок, 20 квітня 2020 р.

НАША ЮВІЛЯРКА – АЛЛА ДМИТРЕНКО, ВІДОМА УКРАЇНСЬКА НАУКОВИЦЯ ТА ДОСЛІДНИЦЯ ВОЛИНІ

ЩИРО ВІТАЄМО, ВАС, АЛЛО АДАМІВНО!!! 
💕з повагою краєЗнавці
20 КВІТНЯ
60 років від дня народження А. А. Дмитренко (1960) – 
українського етнолога


Алла Адамівна Дмитренко – український науковець, етнограф-«польовик», кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
А. А. Дмитренко народилася 20 квітня 1960 р. у с. Світязь Шацького району Волинської області. У 1977 р. закінчила Світязьку середню школу і продовжила навчання у Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки, в якому 1981 р. отримала спеціальність «Вчитель історії, суспільствознавства». У цьому ж навчальному закладі розпочала працювати з січня 1981 р. лаборантом на кафедрі філософії та політекономії. З листопада 1983 р. до листопада 1986 р. навчалась в аспірантурі Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР. У цей час була сумісником, а по завершенню аспірантури Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки став основним її місцем роботи. У 2000 р. успішно захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата історичних наук за темою «Традиційні промисли українців Західного Полісся в другій половині XIX – 30-х рр. XX ст.» під керівництвом Борисенко Валентини Кирилівни, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Коло наукових інтересів А. А. Дмитренко охоплює проблеми української етнології, етнографічного музейництва. Найбільшу увагу дослідниця звертає на вивчення традицій привласнюючих форм господарства (збиральництво, бджільництво, мисливство і рибальство) на Правобережному Поліссі не лише як явища матеріальної, але й як важливої складової частини духовної культури.
А. А. Дмитренко неодноразово була учасницею комплексної історико-етнографічної експедиції Центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (2005 р. Лугинський район Житомирської області; 2006 р. Рокитнівський район, 2008 р. Сарненський і Дубровицький район, 2009 р. Володимирецький район, 2010 р. Зарічненський район Рівненської області; 2011 р. Ємільченський район Житомирська область, 2012 р. Камінь-Каширський район Волинської області; 2012 р. Володарський, Васильківський та Білоцерківський райони Київської області; 2013 р. Березнівський район Рівненської області). За її організації та участі проводилися експедиції разом із студентами історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у 2008 р., 2009 р. та 2013 р. до Шацького району, 2010 р. та 2014 р. Камінь-Каширського району, 2011 р. Ратнівського району Волинської області. 
Іншим важливим напрямом наукових досліджень А. А. Дмитренко є вивчення різних аспектів розбудови етнографічного музейництва України, проблем сучасних музеїв. З ініціативи завідувача кафедри археології та джерелознавства професора М. М. Кучинка А. А. Дмитренко створила Кабінет етнографії Волині та Полісся у структурі Музею археології. У 2008 р. він виокремився як Музей етнографії Волині та Полісся при Волинському (з 2012 р. Східноєвропейському) національному університеті імені Лесі Українки. А. А. Дмитренко до 2011 р. опікувалася ним на громадських засадах. Також за її допомогою була створена експозиція Музею бджільництва у с. Баїв Луцького району Волинської області. 
Упродовж 1992–2013 рр. А. А. Дмитренко керувала секцією «Етнографія» Волинського відділення Малої академії наук. Нині серед її учнів є кандидати історичних наук, відомі журналісти, вчителі та ін.
Науковий доробок А. А. Дмитренко нараховує близько 300 наукових праць. Зокрема, дослідниця є автором розділів у колективних монографіях «Західне Полісся: історія та культура» (Луцьк, 2011), Т. 3 і 4 п’ятитомного видання «Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження» (Київ, 2012–2013), «Ostatni bartnicy Evropy których spotkałem, Krzysztof Hejke» (Варшава, 2017), а також у навчальному посібнику «Українська етнологія» (Київ, 2007). Нею підготовлено низку науково-методичних розробок, серед яких – «Атрибуція натільного одягу українців (за збірками Музею етнографії Волині та Полісся при СНУ ім. Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею)» (Луцьк, 2017). 
А. А. Дмитренко є учасником Міжнародних конференцій (Уфа, Росія, 2014; Мінськ, Білорусь, 2017 і 2018 рр.; Клайпеда, Литва, 2016, 2017 і 2019). 
За сумлінну наукову, педагогічну та творчу роботу з молоддю А. А. Дмитренко нагороджена грамотами університету, Луцького міського голови, Волинської обласної ради та державної адміністрації, а також Міністерства освіти України (1997 р.). У 2002 р. отримала відзнаку «Відмінник освіти України», 2008 р. – знак «Антон Макаренко».
Світлана Чибирак 
Людмила Мірошниченко-Гусак 

Література:
Атрибуція традиційного натільного одягу українців: за збірками Музею етнографії Волині та Полісся при Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею : навч-метод. комплекс / уклад. А. А. Дмитренко. – Луцьк : Терен, 2017. – 122 с. 
Дмитренко А. Атрибутивні ознаки жіночих сорочок Волині та Західного Полісся в працях дослідників традиційного вбрання / А. Дмитренко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2017. – № 4 (353) : Історичні науки. – С. 155–160.
Дмитренко А. Атрибуція жіночих сорочок : (за збірками Музею етнографії Волині та Полісся при СНУ ім. Лесі Українки і Волинського краєзнавчого музею) / А. Дмитренко, Т. Андрусик // Волинський музейний вісник / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2016. – Вип. 8. – С. 270–276.
Дмитренко А. Атрибуція чоловічих сорочок (за збірками Волинського краєзнавчого музею і Музею етнографії Волині та Полісся при СНУ ім. Лесі Українки) / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині й Полісся. Етнографічне музейництво в Україні і на Волині : матеріали п'ятої Волин. наук.-етногр. конф., 27–28 квіт. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 61. – С. 19–25.
Дмитренко А. Барви поліської сорочки / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник / ред. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 197–199.
Дмитренко А. Бортництво Березнівщини: традиції, сучасний стан і перспективи включення до історико-культурних туристичних ресурсів : за польовими етногр. матеріалами / А. Дмитренко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2016. – № 13 (338) : Історичні науки. – С. 145–151.
Дмитренко А. Весільні обрядодії села Стобихва у спогадах Любові Герасимчук : польові записи 2010 року / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині, 6 груд. 2017 р., м. Камінь-Каширський. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 66–81.
Дмитренко А. Етнографічна експедиція до села Стобихва Камінь-Каширського району / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали ХХXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 21–32
Дмитренко А. Етнографічна експедиція на Ратнівщину / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України і Волині : матеріали XLII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., приуроч. 70-річчю Кортеліської трагедії 1942 р., смт. Ратно – с. Кортеліси, 20 вер. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 42. – С. 256–262.
Дмитренко А. Етнографічні експедиції до Шацького району / А.  Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Шацьке поозер'я у світовій та українській історії : матеріали XLV міжнар. наук. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2013. – Вип. 45. – С. 76–82.
Дмитренко А. Етнокультурні традиції збирання грибів на Житомирському Поліссі / А. Дмитренко // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. / ред. І. Я. Коцан. – Луцьк, 2013. – Ч. 13. – С. 15–19.
Дмитренко А. Етнокультурні традиції мисливського промислу Житомирського Полісся / А. Дмитренко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2013. – № 12 (261) : Історичні науки. – С. 185–190
Дмитренко А. Етнорегіональні особливості волинської сорочки / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині : матеріали XXXХ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 20-й річниці Незалежності України. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 337–344.
Дмитренко А. Збірка жіночих сорочок із Любомльського і Шацького районів у фондах Волинського краєзнавчого музею: формування, конструктивні особливості, декорування / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії : матеріали Міжнар. іст.-краєзн. конф. присвяч. 730-ій річниці  часу першої відом. писем. згадки про м. Любомль та 810-ій річниці з часу писем. згадки про літописне м. Угровське, 24–25 жовт. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 63. – С. 647–665.
Дмитренко А. Колекція вбрання з Ковельщини у Волинському краєзнавчому музеї / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст.-конф. присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю Магдебурзького права. м. Ковель, 12–13 груд. 2013 р. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 284–296.
Дмитренко А. Колекція жіночих сорочок з Маневиччини у фондах ВКМ / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії : матеріали XXXVIII Міжнар. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 20-річчю Незалежності України, смт. Маневичі, 13–14 трав. 2011 р. – Луцьк, 2011. – Вип. 38. – С. 114–121
Дмитренко А. Конструктивні особливості жіночих сорочок зі збірки Музею етнографії Волині та Полісся  / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинь у 1941 році: люди, події, факти. Сторінки історії Іваничівщини : матеріали ХХХІХ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., смт. Іваничі, 22 черв. 2011 р. – Луцьк, 2011. – Вип. 39. – С. 345–348
Дмитренко А. Конференція у Музеї народної архітектури та побуту та етнографічні дослідження Волині і Волинського Полісся / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст. конф. присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю Магдебурзького права. м. Ковель, 12–13 груд. 2013 р. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 514–517.
Дмитренко А. Лісове бджільництво на Західному Поліссі: основні пристосування й еволюція промислу / А. Дмитренко // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. / ред. І. Я. Коцан. – Луцьк, 2010. – Ч. 8. – С. 11–24.
Дмитренко А. Матеріальна культура мешканців Волині і Західного Полісся у творах Ю. Крашевського / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь : матеріали XLIII Волин. обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж., 175-річчю переїзду на Волинь та 125-річчю від дня смерті відом. пол. письменника Юзефа Ігнація Крашевського, 22 листоп. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 43. – С. 55–62.
Дмитренко А. Музей бджільництва Волині у селі Баїв Луцького району  / А. Дмитренко // I Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам'яті Григорія Гуртового : матеріали I Волин. обл. краєзн. читань, присвяч. 90-річчю від дня народж. Григорія Гуртового, смт. Торчин, 26 груд. 2014 р. – Луцьк, 2014. – С. 130–133.
Дмитренко А. Музей етнографії Волині та Полісся в системі підготовки студентів спеціальності «Музейна справа та охорона пам'яток історії та культури» / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 6. – С. 120–126.
Дмитренко А. Музейні колекції і майстри : до 85-річчя від дня народж. гончара Володимира Ковальчука / А. Дмитренко // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 16 трав. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 5. – С. 39–45.
Дмитренко А. Народна архітектура Волинського Полісся у дослідженнях та музейній діяльності Архипа Данилюка / А. Дмитренко, В. Сидорчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії : матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 27-й річниці незалежності України, 100-й річниці Української революції та 500-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. 18 жовт. 2018 р. – Ковель, 2018. – С. 498–502. 
Дмитренко А. Народне православ'я  : рослини у зеленосвятських обрядах Правобережного Полісся / А. Дмитренко // Історія та сучасність православ'я на Волині : матеріали V наук.-практ. конф. 11 листоп. 2014 р. – Луцьк, 2014. – С. 19–24.
Дмитренко А. Нематеріальна культурна спадщина: інституалізація терміну та актуалізація у музейній діяльності / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2018. – Вип. 9. – С. 204–208.
Дмитренко А. Олекса Ошуркевич – музейний діяч і дослідник народної культури : до 80-річчя від дня народж. / А. Дмитренко // Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності : міжнар. наук. конф., 25–27 верес. 2013 р. – Львів, 2013. – С. 580–583.
Дмитренко А. Обхідні ритуальні звичаї Щедрого вечора : рецензія на останнє прижиттєве видан. Олекси Ошуркевича / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф. присвяч. 80-річчю від дня народж. Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 297–299. 
Дмитренко А. Останні бортники Волинського полісся : за експедиційними матеріалами з Камінь-Каширського і Ратнівського районів / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині й Полісся. Етнографічне музейництво в Україні і на Волині : матеріали п'ятої Волин. наук.-етногр. конф., 27–28 квіт. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 61. – С. 12–19.
Дмитренко А. Петро Абрамович та його праця «Етнографічні записи»: 100 років від часу збирання фольклорно-етнографічних матеріалів / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф. присвяч. 80-річчю від дня народж. Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 299–333.
Дмитренко А. Початок становлення раціонального бджільництва на Волині: друга половина ХІХ – початок ХХ ст. / А. Дмитренко // Модернізаційні процеси на Волині в XIX – на початку XX століття : зб. наук. пр. – Луцьк, 2018. – С. 376–386. 
Дмитренко А. Різдвяні звичаї на Волині : за польовими дослідж. / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимир-Волинського та Волині : матеріал XLVII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 1025-й річниці Хрещення Київської Русі та першої писем. згадки про м. Володимир-Волинський, м. Луцьк – м. Володимир-Волинський, 19–20 черв. 2013 р. – Луцьк, 2013. – С. 91–96.
Дмитренко А. Різдвяні звичаї на Волині: підготовка до свята, переддень Різдва / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф., присвяч 80-річчю від дня народж. Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 227–233.
Дмитренко А. Святково-обрядова культура поліщуків / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / ред. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 193–197.
Дмитренко А. Село Світязь з найдавніших часів до кінця XVIII століття / А. Дмитренко, А. Цюп'ящук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали ХХXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – С. 311–315.
Дмитренко А. Село Світязь Шацького району  у ХІХ столітті: за матеріалами фонду «Володимир-Волинський повітовий суд» Державного архіву Волинської області / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та  Волині : матеріали XXV Волин. обл. іст.-краєзн. наук. конф.,  присвяч. 16-й річниці Незалежності України, 720-й річниці першої писем. згадки міста Любомля і 800-й річниці першої писем. згадки Угровська. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 72–76
Дмитренко А. Сімейний побут населення Волині в середині ХІХ ст. : (за повістями Ю. Крашевського) / А. Дмитренко, Т. Натальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь : матеріали XLIII Волин. обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж., 175-річчю переїзду на Волинь та 125-річчю від дня смерті відом. пол. письменника Юзефа Ігнація Крашевського, 22 листоп. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 43. – С. 166–172.
Дмитренко А. «Слава Богу за помогу»: примовки і ритуальні дії по завершенні ягідного дня та сезону : за матеріалами Правобережного Полісся / А. Дмитренко // Народна творчість українців у просторі та часі : матеріали Міжнар. наук. конф. в рамках VIII Міжнар. фест. укр. фольк. «Берегиня» 10–11 серп. 2018 р. – Луцьк, 2018. – С. 162–177.
Дмитренко А. Тематико-структурний план побудови експозиції музею волинського бджільництва / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 6. – С. 225–229.
Дмитренко А. Тематико-структурний план побудови експозиції музею етнографії Волині та Полісся / А. Дмитренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / ред. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 18–22.
Дмитренко А. Територія туристичної привабливості, або втрачені і збережені пам'ятки культурної спадщини села Столинські Смоляри / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії : матеріали Міжнар. іст.-краєзн. конф. присвяч. 730-ій річниці  часу першої відом. писем. згадки про м. Любомль та 810-ій річниці з часу писем. згадки про літописне м. Угровське, 24–25 жовт. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 63. – С. 640–646.
Дмитренко А. Традиції домашнього бджільництва Камінь-Каширщини : за польовими матеріалами / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині, 6 груд. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 82–86.
Дмитренко А. Традиції збирання ягід на Житомирському Поліссі в сучасному етнокультурному просторі / А. Дмитренко // Літопис Волині : наук.-популяр. зб. волинезнавства. – Луцьк, 2013. – Ч. 12. – С. 74–79.
Дмитренко А. Традиції створення родини: дошлюбні звичаї Ковельщини та сусідніх сіл Камінь-Каширщини : за польськими матеріалами / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії : матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 27-й річниці незалежності України, 100-й річниці Української революції та 500-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. 18 жовт. 2018 р. – Ковель, 2018. – С. 118–124. 
Дмитренко А. Традиційно-побутова культура Західного Полісся / А. Дмитренко // Західне Полісся : історія та культура / наук. ред. В. К. Баран. – Луцьк, 2012. – С. 646–719.
Дмитренко А. Усна історія села Стобихва (у спогадах Олени Макарук) / А. Дмитренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині, 6 груд. 2017 р. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 55–65.
Дмитренко А. Хліб у повсякденному житті мешканців Волині і Західного Полісся / А. Дмитренко, Ю. Крайнік // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф., присвяч. 80-річчю від дня народж. Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 135–139.
Дмитренко А. Художнє вирішення жіночих сорочок Волині : за фондами Волинського краєзнавчого музею / А. Дмитренко, Т. Андрусик // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Місто Володимир-Волинський та Побужжя у світовій та українській історії. Успенський собор в історії міста Володимир-Волинського та України : матеріали 54 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 1000-річчю пам'яті київ. князя Володимира Великого та 860-й річниці початку будівництва Успенського собору, 23 жовт. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 365–370.
Дмитренко А. Юзеф Крашевський і село Городок Луцького району (за «листами до родини» / А. Дмитренко, Т. Натальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь : матеріали XLIII Волин. обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж., 175-річчю переїзду на Волинь та 125-річчю від дня смерті відом. пол. письменника Юзефа Ігнація Крашевського, 22 листоп. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 43. – С. 160–165.

***
Волинський національний університет імені Лесі Українки : ювілейне вид. / ред. кол.: І. Я. Коцан, М. Г. Жулинський, І. Р. Юхновський та ін. – Луцьк, 2010 – 244 с.
Про А. А. Дмитренко – с. 164. 
Дмитренко Алла Адамівна // Волинський державний університет імені Лесі Українки : 65 років : реклам.-презентац. зб. – Луцьк, 2005. – С. 372–373.
Півницький М. Відображення повсякдення українського села в музейних експозиціях / М. Півницький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 250–254. 

***
Дмитренко Алла Адамівна [Електронний ресурс] // Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки : сайт. – Режим доступу: https://eenu.edu.ua/uk/structure/dmitrenko-alla-adamivna. – Назва з екрану.

субота, 18 квітня 2020 р.

Щиро вітаємо знаного земляка з ЮВІЛЕЄМ! З Великоднем!

19 КВІТНЯ

80 років від дня народження Б. В. Колоска (1940) –українського архітектора



Богдан Віталійович Колосок – український архітектор, історик, краєзнавець, пам’яткознавець народився 19 квітня 1940 року в Луцьку. З дитинства у нього виявилось зацікавлення пам’ятками старовини.
У 1957 році після закінчення зі срібною медаллю Луцької СШ № 1 він вступає на архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Б. В. Колосок – людина енциклопедичних знань. Його професійна зацікавленість стосується пам’яток архітектури та історії. Він постійно працював над підвищенням свого фахового і освітнього рівня. У 1969 році закінчив Всесоюзні курси підвищення кваліфікації з містобудування при Московському архітектурному інституті. У 1970–1973 роках навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури в м. Києві; у 1975–1977 в Народному університеті правових знань в м. Києві. Вивчав іноземні мови – у 1967 році закінчив курси англійської мови, а в 1977 – німецької.
Свою трудову діяльність Богдан Колосок розпочав ще навчаючись у ВУЗі – у 1962 році на посаді архітектора Волинського міжколгосппроекту. Впродовж 1963–1970 років працював архітектором, головним архітектором проектів Волинської філії ДІПРОМІСТ у Луцьку. Серед його робіт – планування кварталів і парків міст Волині, проекти їх детальних розпланувань, реконструкція однієї з ділянок Театральної площі. За його пропозицією вулиця Лесі Українки в Луцьку стала пішохідною. У 1968–1969 роках за участі Богдана Колоска як головного архітектора (співавтори: Р. Г. Метельницький, Л. П. Санжаров) було розроблено проект Луцького державного історико-культурного заповідника, який під час його захисту у Києві в 1970 році був прийнятий та отримав високу оцінку. Б. Колосок згадував: «По суті, проектування Луцького історико-архітектурного заповідника розпочалося освоєння мною методики наукових досліджень і налагодження стосунків з науковцями причетними до охорони культурної спадщини…».
У 1970 році Б. В. Колосок переїжджає до Києва. Навчається в аспірантурі, захищає кандидатську дисертацію «Містобудівна спадщина Луцька (розвиток древнього міста та проблема спадковості)», в якій розробив концепцію спадкового розвитку міста як однієї з умов збереження культурної спадщини. Матеріали дисертації були використані під час проектування генеральних планів Луцька, Володимира-Волинського, Полтави, Херсона, Бендер, Тирасполя, Ізмаїла та низки інших населених пунктів, щодо яких ним проведені передпроектні дослідження з визначенням історико-культурного потенціалу, розпланування і забудови, розробки історико-архітектурних опорних планів і зон охорони пам'яток.
У кінці 1970-х – 1980-х роках Б. В. Колосок працював на різних посадах у науково-дослідних і проектних інституціях Києва, зокрема, в Науково-дослідному інституті теорії, історії і перспективних проблем радянської архітектури (КиївНДІТІ), КиївНДІТІ-КиївНДІТІАМ. З метою виявлення об'єктів історико-культурної спадщини та розробки заходів для їх збереження науковець обстежив десятки населених пунктів України і Молдови. Склав численну фототеку забудови та визначних місць України, Молдови, багатьох країн Європи та Азії. Для забезпечення наукових досліджень зібрав матеріали з архівів України, країн Прибалтики, Російської Федерації, Польщі, Італії..Б. В. Колосок є головним архітектором проектів, автором і співавтором майже 30 архітектурно-містобудівних проектів планування, забудови та благоустрою поселень Казахстану й України.
Кандидат архітектури Богдан Колосок зробив значний внесок у теорію, історію архітектури та містобудування, розробку державних будівельних норм, термінологію, охорону культурної спадщини, краєзнавство, біографістику. Підготував для публікації близько 480 наукових праць загальним обсягом понад 670 др. арк., з них понад 220 – опубліковано, серед них: 9 книжок («Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування: історико-архітектурний нарис»; «Римо-католицькі святині Луцька»; «Православні святині Луцька»; «Ecclesia cathedralis Luceoriensis – Кафедральні споруди Луцька: Історико-архітектурне дослідження Malinowski»; «Zarys dziejów diecezji Łuckiej oraz katedry św. Piotra i Pawła w Łucku; «Луцький історико-культурний заповідник»; «Луцьк: Історико-архітектурний нарис».
Упродовж багатьох років Б. П. Колосок активно співпрацює з Українським товариством охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК). У 1982–1983 роках – він заступник голови правління УТОПІК. У 1992–2015 роках – вчений секретар, завідувач сектору, Центру пам'яткознавства НАН України та УТОПІК.
Богдан Колосок активно займається громадською роботою. Він – член Спілки архітекторів України (з 1968 р.), член Республіканської асоціації країнознавців (з 1990 р.), дійсний член Українського комітету ICOMOS (з 1994 р.), член Національної спілки краєзнавців України (з 2009 р.); член спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 Центру пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури з часу її заснування; неодноразово обирався до керівних і дорадчих державних, громадських органів; з 1967 року – керівник Київської міської секції охорони пам'яток архітектури і член Правління Київського міського відділення УТОПІК; з 1977 – член Науково-методичної ради Музею народної архітектури та побуту України, член ряду експертних комісій.
Б. В. Колосок має ряд державних відзнак, зокрема він нагороджений медаллю «В память 1500-летия Киева», медаллю «Ветеран труда», Почесними грамотами Держбуду України (2003–2006 рр.), подякою міського голови Києва О. Омельченка за вагомий особистий внесок у справу збереження історичної та архітектурної спадщини, багаторічну сумлінну працю (2004 р.), Почесною грамотою Міністерства культури України за вагомий особистий внесок у збереження культурної спадщини України та високий професіоналізм (2016 р.), Грамотами Президії Правління Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і бюро Волинського обласного відділення Спілки журналістів УРСР, Спілки краєзнавців України, Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, Музею народної архітектури та побуту України. Він отримував неодноразові подяки УТОПІК за багаторічну самовіддану діяльність та високу громадянську позицію у справі охорони культурної спадщини України. 
Богдан Колосок – лауреат архітектурної премії імені Леоніда Маслова (1999 р.) за самовіддану пам'яткоохоронну працю в галузі архітектури, сприяння збереженню і пропаганду архітектурного надбання Волині та особистий творчий внесок в національну скарбницю культури) та обласної премії в галузі літератури, культури і мистецтва у номінації імені Олександра Цинкаловського (2011 р.) за вагомий внесок у дослідження, вивчення і популяризацію історико-культурної спадщини Волині. Як архітектор він отримав перші премії за проекти: «Добудова кінотеатру «Батьківщина» (Луцьк, 1964 р.), «Картинна галерея обласного краєзнавчого музею в старій частині Луцька» (1968 р.); другі премії за проекти: «Реконструкція Будинку культури в Луцьку» (1964 р.), «Пам'ятник борцям за радянську владу в Центральному парку культури і відпочинку Луцька» (1966 р.).
Євгенія Ковальчук

Література:
Колосок Б. В. Луцьк : арх.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький – Київ : Будівельник, 1990. – 192 с. : іл.
Колосок Б. В. Луцьк – пам'ятка архітектури та містобудування : іст.-краєзн. нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 124 с
Колосок Б. В. Луцький історико-культурний заповідник : арх.-іст. нарис / Б. В. Колосок, А. М. Якубюк. – Київ : Будівельник, 1987. – 65 с. : іл.
Колосок Б. В. Православні святині Луцька / Б. В. Колосок. – Київ : Техніка, 2003. – 292 с. : іл.
Колосок Б. В. Римо-католицькі святині Луцька / Б. В. Колосок. – Київ : Техніка, 2004. – 224 с. : іл.
Колосок Б. Анатолій Дублянський: листи про віхи життя / Б. Колосок // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 16 трав. 2014 р. / упоряд А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 5. – С. 255–260. 
Колосок Б. Доля луцького вірменського костьолу Святого Степана / Б. Колосок // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцьк в історії Волині та України : матеріали XXХV Міжнар. іст.-краєзн. наук. конф., 15–17 верес. 2010 р. : наук. зб. / Вол. краєзн. музей. – Луцьк, 2010. – Вип. 35. – С. 142–161. 
Колосок Б. Зустрічі з Олександром Цинкаловським / Б. Колосок // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб ЛДІКЗ. – Луцьк, 2014. – Вип. X : матеріали X ювілейної наук.-конф. "Любартівські читання" присвяч. 585-й річниці з'їзду європейських монархів у Луцьку, м. Луцьк, 22–23 трав. 2014 р. – Луцьк, 2014. –– С. 328–345.
Колосок Б. Луцькі мости кінця ХVIII – початку ХХ століть  / Б. Колосок // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцьк в історії Волині та України : матеріали XXХV Міжнар. іст.-краєзн. наук. конф., 15–17 верес. 2010 р. : наук. зб. / Волин. краєзн. музей. – Луцьк, 2010. – Вип. 35. – С. 222–247. 
Колосок Б. Мій шлях до крісла заступника голови УТОПІК / Б. Колосок // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2018. – Вип. 9. – С. 30–38. 
Колосок Б.  Про 70-річний ювілей  / Б. Колосок // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук.-іст. конф. присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю Магдебурзького права / упоряд. А. Силюк. – Ковель, 2013. – С. 421–426. 
Колосок Б. Про "таємниці" розташування у Луцьку Миколаївського храму і кляштору боніфатів  / Б. Колосок // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2013. – Вип. IX : матеріали наук. конф. "Любартівські читання". – С. 157–167. 
Колосок Б. В. Рожко і нова монографія / Б. Колосок // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2018. – Вип. 9. – С. 367–370. 
Колосок Б. Суть термінів "пам'ятка містобудування" і "пам'ятка архітектури" / Б. Колосок // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. / Держ. іст.-культ. заповідник у м. Луцьку. – Луцьк, 2015. – Вип. XI – С. 343–380.
Колосок Б. Творчий шлях Р. Г. Метельницького : (до біогр. арх., худож. і науковця) / Б. Колосок // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб ЛДІКЗ. – Луцьк, 2011. – Вип. VII. – С. 505–527.
Колосок Б.  Ю. І. Крашевський на Волині і в Коломиї  / Б. Колосок // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь : матеріали XLIII Волин. обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж., 175-річчю переїзду на Волинь та 125-річчю від дня смерті відом. пол. письменника Юзефа Ігнація Крашевського. – Луцьк, 2012. – Вип. 43. – С. 9–20. 

***
Бірюліна О. Вежа Луцького окольного замку, або про дім Пузини і дім Фальчевського / О. Бірюліна // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. / Держ. іст.-культ. заповідник у м. Луцьку. – Луцьк, 2017. – Вип. XIII. – С. 248–260.
Троневич П. Богдан Колосок – визначний дослідник містобудівної спадщини Луцька  / П.  Троневич // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2010. – Вип. VI. – С.  376–379. 
Троневич П.  Локалізація та проблеми збереження Окольного замку в Луцьку / П. Троневич // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2013. – Вип. IX : матеріали наук. конф. "Любартівські читання". – С. 248–256.

***
Богдан Віталійович Колосок : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; Волин. краєзн. музей ; упоряд. А. А. Понагайба ; ред. Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2010. – 64 с.

Бібліотеці дарують книги

  Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Дем ’ янюка «Подорож волинськими стежками ...