субота, 24 лютого 2018 р.

Леся Українка і Волинь



Волинь… Земля, що дала світові геніальну поетесу Лесю Українку. Сестра Лесі Ольга Петрівна Косач-Кривинюк у своїх спогадах писала: «Дарма, що наш батько був чернігівець, а мати полтавка, всі ми, їх діти, що народилися і зросли на Волині, а Леся чи найбільше за нас усіх, вважали себе за волинян. Леся пристрасно любила Волинь, її дратували ті часті суперечки з лівобережцями, слобожанами, а часто і з киянами про те, чи Волинь (і Галичина) – Україна чи ні, чи чисто по-українськи говорять на Волині? З якою втіхою слухала Леся, коли наша мати завзято боронила Волинь і волинян та їх мову, бо й сама стала від довгого і докладного знайомства з Волинню й волинянами їх палкою прихильницею».

На Волині минули дитинство і юність поетеси, сюди не раз верталися дороги її життя. Сліди Лесі знаходимо в Луцьку, Колодяжному, Ковелі, Любитові, Волошках, Білині, Скулині, Любомлі, Підгайцях, Запрудді. Тут вона вивчала народний побут, записувала народні пісні, збагачувалася творчими імпульсами. «Властивий, найрідніший рідний край для мене – Волинь…» – писала Леся Українка в листі до матері 22 березня 1898 року. Саме на Волині в Луцьку, восьмирічна Леся написала свій перший вірш «Надія». Чудова природа нашого краю, думи і мрії народу, його уснопоетична творчість назавжди увійшли в серце Лесі Українки, стали джерелом її художньої творчості. Геніальна драма-феєрія «Лісова пісня» найповніше уособлює і красу волинської природи, і могутні духовні сили народу, і його прагнення до волі.



Про величну постать Лесі Українки видатна письменниця сучасності Ліна Костенко сказала: «… Дар відчути і замкнути на собі безмірність світових трагедій, – дар, приматаманний поетам великим. Бо вони завжди історики і біографи народу, і саме вони здійснюють зв’язок з іншими народами і віками, а часом навіть і народу з самим собою. Леся Українка належала до таких поетів. І хоч була схильна, через свою вимогливість, применшувати розміри свого поетичного дару, але особливості свого світовідчуття усвідомлювала чітко… Всебічно освічена і високообдарована людина, Леся Українка працювала на рівні світової літератури, твори її мали загальнолюдський  сенс».






Коротка історична довідка:
1879 р. сім’я Косачів переїхала до Луцька у зв’язку з переміщенням по службі батька, який обійняв посаду голови з’їзду мирових посередників, а ще був предводителем дворянства.
В Луцьку "в кінці 1879 чи на початку 1880 року", за свідченням сестри Ольги, Леся написала свій перший вірш "Надія", а після публікації поезії "Конвалія" в журналі "Зоря" (Львів, 1884) вона стала Українкою.
На Водохреще 1881 р. Леся пішла на Йордань, що відбувався на річці Стир, недалеко від косачівського помешкання в Луцьку, там застудилась і від того захворіла. Саме в Луцьку "почалися два найвизначніші у Лесиному житті процеси: там почалася її творчість, що піднесла її так високо, там почалася страшна недуга, що занапастила її в розквіті творчості" (О.Косач-Кривинюк).
У кінці травня 1882 р. Косачі переїхали на постійне проживання до села Колодяжного під Ковелем, де ще 1868 р. Петро Антонович купив 471,44 дес. землі, а 1879 р. розпочав будівництво нового дому для сім’ї. Тут народилися менші діти Косачів: Оксана (1882), Микола (1884), Ізидора (1888).
Проживання родини в Колодяжному не було постійним: у Києві винаймали квартири задля навчання дітей; на Полтавщину, батьківщину Олени Пчілки, часто їздили на літо; прогресуюча хвороба Лесі змушувала шукати рятунку на багатьох кліматичних курортах не лише Європи. Але Волинь (і Колодяжне) на все життя для всіх Косачів залишалась "найріднішим рідним краєм". Леся Українка провела тут загалом чверть століття зі свого короткого страдницького, але наповненого високими пориваннями життя. Саме в Колодяжному зродилося кілька десятків прозових і поетичних творів ("Любка", "На зеленому горбочку", "Самсон", "Святий вечір", "Сонет", "Біда навчить", "Перемога", "Товаришці на спомин", тощо), тут вона записала кількасот народних пісень, у т.ч. цикл "Купала на Волині", підготувала до друку першу свою поетичну збірку "На крилах пісень" (вийшла друком у Львові 1893 р.), яку достойно оцінив Іван Франко. А ностальгія за рідним краєм вилилась у чудовий твір високого натхнення – драму-феєрію "Лісова пісня"(1911), перлину світової літератури.
У відділі краєзнавчої роботи до Вашої уваги представлено книжкову виставку "Леся Українка і родина Косачів в українському і світовому часопросторі".




вівторок, 13 лютого 2018 р.

Презентували 22 число альманаху "Світязь"



12 лютого у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація 22 числа  альманаху «Світязь» – друкованого видання обласної організації Національної спілки письменників України.


Започаткований в непрості дні 1992 року Василем Геєм альманах виправдав випробування часом, став справжньою візитівкою письменництва краю. Сторінки альманаху стали перехрестям літературних напрямків і стилів, місцем, де відбувається знайомство із молодими літераторами, анонсуються нові видання, друкуються сторінки майбутніх книг, фіксуються найважливіші культурно-мистецькі події.
Число 22 альманаху «Світязь» побачило світ у видавництві «Бук-друк» (Житомир), накладом  700 примірників.
Зустріч організувала і провела голова обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк, яка розповіла про історію видання альманаху, труднощі при підготовці видання та познайомила з структурою й авторами альманаху.


Під час презентації альманаху перед присутніми виступили видатні краяни, члени НСПУ Надія Гуменюк Володимир Лис, Ніна Горик, Сергій Цюриць, Андрій Бондарчук, Наталія Гранич, Микола Мартинюк, Олена Криштальська. 







Що ж до нових імен, представлених у цьому числі альманаху, то це Діана Костюк, Юлія Гаврилюк. 


Висока оцінка змісту і поліграфічного оформлення 22 випуску прозвучала з уст педагога та письменниці Олесі Ковальчук.


Присутні мали можливість переглянути книжкову виставку «Альманах «Світязь» – творча візитівка письменників Волині, організовану працівниками відділу краєзнавчої роботи.





Шановні читачі! Ознайомитися із життєвим та творчим шляхом волинських письменників Ви зможете у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки. Раді Вас бачити у стінах книгозбірні.

Бібліотеці дарують книги

  Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Дем ’ янюка «Подорож волинськими стежками ...