Ігор Ольшевський – письменник, літературознавець, філософ

21 вересня у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки спільно із Волинською обласною організацією Національної Спілки письменників України відбувся вечір-спогад  «Ігор Ольшевський – письменник, літературознавець, філософ».

Друзі, колеги, читачі вшанували світлу пам'ять нашого краянина.

Своїми спогадами про Ігоря Едиловича поділилися – письменники Андрій Андрійови Криштальський, Надія Павлівна Гуменюк, Юрій Олексійови Зилюк, Сергій Назарович Цюриць, Наталія Миколаївна Шульська, директорка нашої книгозбірні Людмила Антонівна Стасюк.

Теплий і щемливий вечір-спогад модерувала очільниця  Волинської обласної організації НСПУ Ольга Ляснюк.

Уривки з творів Ігоря Ольшевського прочитала бібліотекар відділу міського абонементу Уляна Джаман.

    Наталія Хомяк і Віта Пащук, працівники відділу краєзнавчої роботи підготували книжкову виставку "Ігор Ольшевський – інтелектуал з родини інтелектуалів".

Довідка: Ігор Едилович Ольшевський – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, критик, філософ. Народився 26 серпня 1958 року в м. Володимирі-Волинському в родині творчих працівників театру. Батько – Еділ Михайлович Ольшевський у 1970-х роках був головним режисером Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка,  мама – Галина Павлівна – артисткою театру. Після закінчення Луцької середньої школи №4 здобув вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (зараз – Східноєвропейський національний університет ім.  Лесі Українки).

З 1982 року був на педагогічній, культурно–освітній та журналістській роботах. Нині працює в інформаційно-видавничому центрі Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та Волинській обласній філармонії.

Ігор Ольшевський – лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2010). З 2005 року член Національної спілки письменників України.

У 2003 році видав першу поетичну книжку – збірку верлібрів «Редактор снів». Є автором ліричного трикнижжя «Зодіакальне світло» (2008), збірки психоделічної прози «Хованки в житті» (2009), книг есеїв «Леся Українка: містика імені й долі», «Павло Тичина: таїна життя і творчості» (2005), «Григорій Сковорода: Місія Посланця» (2008), «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета » (2012), трактату в особах «Агатангел Кримський: поклик Сходу» (2012), науково-фантастичної розвідки «Відлуння доісторичних цивілізацій?» (2013, самвидав), роману-есею в листах, інтерв’ю і коментарях «Тарас Шевченко: від імені – до Месії». Твори волинського письменника публікувалися на сторінках часописів України, Польщі,  Словаччини та Греції. Ігор Ольшевський – автор численних літературно-критичних статей.

Вражає багатогранність таланту Ігоря Едиловича Ольшевського. Письменник захоплювався містичним літературознавством, біблійною нумерологією, релігієзнавством, альтернативною історією, медициною, психологією, музикою. Виступав як композитор-аматор.

  

Вітаємо з Днем народження Анатолія Михайловича Силюка!

 

Щиро вітаємо з Днем народження відомого історика та краєзнавця – Анатолія Михайловича Силюка!

Зичимо міцного здоровя, творчої наснаги, добробуту і довголіття.

Нехай у всіх планах і починаннях Вас супроводжують успіх і перемоги, робота приносить тільки задоволення й щедрі результати, а Ваша  компетентність та розуміння своєї справи будуть гарантами реалізації нових проєктів!

Анатолій Михайлович Силюк народився 16 вересня 1958 року. в с. Уховецьк Ковельського району Волинської області в селянській сім’ї. Закінчив у 1976 році Уховецьку середню школу, відслужив строкову військову службу і навчався на історичному факультеті Луцького педінституту ім. Лесі Українки, який закінчив у 1983 році.

З 1982 року працює у Волинському краєзнавчому музеї, спочатку –  науковим, старшим науковим співробітником відділу атеїзму, з 1987 року – заступником директора з наукової роботи, а з 1991 року – директором.

За роки своєї діяльності А. Силюк зробив значний внесок у розвиток краєзнавчого руху та музейної справи на Волині. За його безпосередньою участю розроблено наукові концепції, сформовано та створено експозиції Колодяжненського літературно-меморіального музею, Музею волинської ікони, Художнього музею в Луцьку, Меморіального музею-садиби В’ячеслава Липинського у Затурцях та інших. Він – автор ряду наукових та науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор багатьох краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників «Минуле і сучасне Волині та Полісся», яких є 64 випуски, матеріалів конференцій “Волинський музей. Історія і сучасність” (Вип. 1–8. Луцьк, 1994–2017), “Волинська ікона. Питання історії, вивчення, дослідження та реставрації” (I–ХХIV випуски. – Луцьк, 1994–2017). Як член редакційних колегій А. Силюк бере участь у підготовці хрестоматії з історії Волині, «Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині», “Словника краєзнавців області”, “Зводу пам’яток історії та культури” тощо. Розробив і втілив концепцію щорічного музейного видання “Волинський музейний вісник” (1–8 вип.), інтернет-сайту “Музейний простір Волині”.

Слід зауважити, що творча і наукова праця Анатолія Михайловича вирізняється ґрунтовним підходом до кожної теми. Про це свідчать публікації у тритомному виданні “Роде наш красний… Волинь у долях краян і людських документах” (Луцьк: Вежа, 1996–1999), зокрема, про Анатолія Дублянського і Андроника Лазарчука. Він також є автором історіографічних праць про В. Андріяшева і М. Теодоровича, з історії та перспектив розвитку музейної справи в краї.

Завдяки контактам А. Силюка з іншими краєзнавчими установами, співпраці з відомими діячами, митцями і краєзнавцями з різних областей України й інших держав стала можливою організація виставок Валентини Михальської з с. Хворостів Любомльського району та Марії Кравчук з с. Туличів у різних містах і регіонах України, творів волинського іконопису в Українському Домі в Києві із виданням і презентацією альбому-каталогу “Волинська ікона ХVI–XVIII ст.” (Київ: Спадщина, 1998), волинських старожитностей у музеях Варшави, Замостя, Хелма (Польща), Бреста (Білорусь) та ін. За його ініціативою в Луцьку і музеях Волині експонувалися колекції з музеїв Львова, Житомира, Тернополя, Кременця, Рівного, Острога, міст Польщі, Словакії, США та Білорусі, з приватних колекцій відомих діячів української культури Марії Приймаченко, Романа та Агнеси Сельських, Івана Труша, Олени Кульчицької та ін.

Завдяки контактам А. Силюка, фонди Волинського музею поповнились унікальними документами і пам’ятками, зокрема, з особистого архіву митрополита УАПЦ Анатолія Дублянського (Німеччина), митрополита УАПЦ Полікарпа Сікорського (Париж), гетьманівни Олени Отт-Скоропадської (Мюнхен), родини В’ячеслава Липинського з Польщі та Англії і т.п.

Значною є організаційна і координаційна діяльність А. Силюка на посаді директора Волинського краєзнавчого музею. За його участю створено і поновлено експозиції ряду музеїв, проводиться обмін виставками, місцеві краєзнавчі конференції, зокрема, у Нововолинську, Володимирі-Волинському, Маневичах, Старому Чорторийську, Четвертні, Прилісному тощо. На радіо і телебаченні Анатолій Михайлович постійно пропагує історію і  культуру Волинського краю.

В останні роки діяльності Анатолій Михайлович значну увагу відводив проведенню заходів, видавничій справі з питання популяризації життя і творчості Лесі Українки та родини Косачів. За його участю і при його сприянні проведено п’ять конференцій “Леся Українка та родина Косачів в контексті української культури” (с. Колодяжне, 1996–2016), “Олена Пчілка і Волинь” (Луцьк, 1999 і 2009) та ін., організовано всеукраїнський конкурс та виставку “Леся Українка в екслібрісі” з виданням каталогу, опубліковано каталог “Лесезнавча філокартія” та комплект із трьох книг “…Ті вічні пісні, ті єдині спадки…”, у якому представлено “Колодяженські пісні з рукописного зошита в записах Лесі Українки та Ольги Косач”.

Від часу утворення Волинського обласного товариства краєзнавців у 1989 році, а з 2009 р. – Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України А. Силюк є членом Правління, заступником голови ВООНСКУ. Він був учасником ІІІ–VІ з’їздів НСКУ. Є членом правління Західноукраїнської музейної спілки, певний час був членом музейної ради Міністерства культури України.

Важливе місце в діяльності музею і його директора займає співпраця з іншими культосвітніми та науковими закладами області, а також із закордонними. Зокрема, налагоджено творчі зв’язки з музеєзнавцями і науковцями Польщі, Росії, Білорусі. Спільно з музеєм Замойських у Замості (Польща) видано шість томів “Замосцько-Волинських музейних зошитів” (2003–2010). Спільним доробкам став альбом сакрального мистецтва малих архітектурних форм “Зникаюча краса”. 

А. Силюк – лауреат Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України (2014 р.), регіональної премії “За відродження Волині” (2001 р.), обласних премій імені Миколи Куделі та імені Вячеслава Липинського. Був визнаний людиною року у Волинській області в галузі культури. З 2008 року має звання «Заслужений працівник культури України». Нагороджений відзнакою Міністерства культури України “За багаторічну працю в галузі культури”. Є почесним краєзнавцем України.

Сьогодні А. Силюк продовжує свою діяльність намагаючись вдосконалювати музейний простір Волині

Бондаренко Г. 16 вересня 60 років від дня народження А. М. Силюка (1958) – історика, краєзнавця, директора Волинського краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 191–194.

 

 

 

Література:

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук,  Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Про А. М. Силюка – с. 93.    

 Наталія Юхимівна Пушкар : біобібліогр. покажч. / упоряд. А. А. Понагайба ; відпов. за вип.: А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк : Волин. старожитності, 2012. – 152 с.

Про А. М. Силюка – див. Іменний покажчик.

V (позачерговий) з'їзд національної спілки краєзнавців України. 23 січня 2012 року. Київський міський будинок учителя : матеріали і док. / Нац. спілка краєзнавців України. – Київ, 2012. – 182 с.

Про А. М. Силюка – див. Іменний покажчик. 

Силюк Анатолій Михайлович (нар. 1958 р.) // Материк краєзнавства : зб. присвяч. лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Нац. спілки краєзнав. України / упоряд. Р. Маньковська [та ін.]. – Київ, 2013. – С. 73.

 Букет Є. Вручено премію Імені Дмитра Яворницького / Букет Є. // Слово Просвіти. – 2011. – 15–21 груд. – С. 6.

Волинському краєзнавчому музею – 85років // Відомості-інфо. – 2014. –22–28 трав. – С. 13.

Дім, де живе минувшина Волині // Голос України. – 2013. – 18 трав. – С. 14.

Знай наших: премію імені Дмитра Яворницького вручено волинянинові // Волинь-нова. – 2014. – 15 груд. – С. 2.

Клепак Г. Вручення премії імені Дмитра Яворницького – 2010 / Г. Клепак // Краєзнавство. – 2010. – № 4. – С. 170–176.

Михальська В. Анатолія Силюка шанують музейники всієї країни / В. Михальська // Волинь-нова. – 2018. – 27 лют. – С. 7.

Приходько Т. Райрада відзначила відомого краєзнавця / Т. Приходько // Полісся. – 2021. – 27 трав . – С. 5.

Пуняк О. «Музеї – це люди, які його творять» / О . Пуняк // Волин. монітор. – 2014. – 29 трав. – С. 9.

Пушкар Н. Волинському краєзнавчому музею – 85 / Н. Пушкар // Волин. монітор. – 2014. – 12 черв. – С. 6–9.

Ювілеї : полудень віку Анатолія Силюка // Волинь-нова. – 2008. – 16 верес. – С. 2.

 

***

Бондаренко Г. Силюк Анатолій Михайлович / Г. Бондаренко, О. Вернидубов // Краєзнавці України : (сучас. дослідники рідн. краю) : довідник. – Київ ; Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 1. – С. 201.                    

Бондаренко Г. 16 вересня   50 років від дня народження А. М. Силюка (1958) – музеєзнавця, історика, краєзнавця, директора Волинського краєзнавчого музею / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2007. – С. 120–126.

 

15 ВЕРЕСНЯ 75 років від дня народження І. Ф. Корсака (1946–2017) – українського письменника, почесного громадянина Луцька

 

Вечір літературного портрету «Іван Корсак – письменник, благословенний Волинню» відбувся 14 вересня  у актовій залі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Іван Корсак – відомий український письменник, заслужений журналіст України, життя якого продовжується у його слові, благословенний Волинню!

Земна дорога Івана Корсака – між двома датами: 15 вересня 1946 та 7 грудня 2017 року.

Іван Корсак – Лавреат премії імені В’ячеслава Чорновола (2007, за книгу «Гетьманич Орлик»), Лавреат обласної премії імені Агатангела Кримського (2008, за книги «Гетьманич Орлик» та «Імена твої, Україно»), Лавреат премії «Світ волинської книги» (2008, за книгу «Таємниця святого Арсенія»), Лавреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» імені Миколи Гоголя (2008), Лавреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (2009, за книги «Гетьманич Орлик», «Імена твої, Україно», «Таємниця святого Арсенія», «Тиха правда Модеста Левицького», «Капелан армії УНР»), Лавреат Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка (2010), Лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2012, за історичні романи «Завойовник Європи», «Немиричів ключ», «Корона Юрія II»), Лавреат Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2013, за історичні книги «Немиричів ключ», «Завойовник Європи», «Діти Яфета», «Корона Юрія II»), Лавреат премії «Краща книга України» в номінації проза (2015, за книгу «Вибух у пустелі»), Лавреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ Пограниччя» (2017), Лавреат Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного (Білорусь, 2017).

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом Архистратига Михаїла, двома орденами Юрія Переможця, медаллю Івана Мазепи (2016), медаллю Олександра Довженка (2016), орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого та орденом Кирила й Мефодія.

Номінант на здобуття у 2018 році Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книги «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі»).

Михайло Слабошпицький називав Івана Корсака українським Емілем Золя, а Іван Романичук у статті «Шляхетний сад Івана Корсака» українським Дюма, зокрема:

«Твори Івана Корсака приречені на довге життя, оскільки автор повертав нам історію, творячи із літературної пустелі квітучий сад на ім’я пантеон українських героїв. Як відомо, історії не існує, натомість є наратори, які подають свої версії. Версії Івана Корсака переконливі і правдоподібні. Як і шляхетний книжковий сад, який залишив нам український Дюма».

Торуючи життєвий шлях разом із дружиною Марією, умів бути щасливим і робити щасливими інших. Оазою душевного спокою для нього завше була сім’я, родина…

Віктор Корсак згадуючи про батька сказав: «Для того, аби стати великою людиною, необхідно мати хист і поєднати його з працею. Втім, самого хисту замало, він має перейти в здібності. У батька була універсальна комбінація людських рис, яка включала в себе увагу, уяву, мислення і неймовірну пам’ять. Він міг пам’ятати десятки фактів і дат. У дитинстві він ночами читав книжки, а його батько (мій дід) забирав у нього гасову лампу, однак малий Іван примудрявся підсвічував собі сірниками чи свічками».

Сумуючи, відчуваючи гострий біль втрати поділилися спогадами про Івана Корсака:

професор Волинського національного університету ім. Лесі Українки, кандидат історичних наук Микола Михайлович Кучерепа!

Упорядниця і авторка передмови до збірки «Із кореня дужого» Олеся Ковальчук, яка перелічила різні іпостасі таланту, згадавши Корсака-історика, Корсака-краєзнавця і Корсака-мецената,

Ольга Ляснюк - письменниця, голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України теж згадувла про Івана Корсака:

З когорти письменників Волині, сьогодні на нашому заході були присутні друзі і колеги Івана Феодосійовича – Ніна Петрівна Горик, Надія Павлівна Гуменюк та Клава Данилівна Корецька!

Щире слово про Івана Феодосійовича директорк нашої книгозбірні Людмила Антонівна Стасюк!

Гірко усвідомлювати, що вже не почуємо тихого спокійного голосу, і що Іван Корсак перейшов із цього світу у нашу пам’ять.
Вдивляюся в обрій пам’яті. Й образ Івана Корсака не даленіє, а наче ближчає. Зрештою, кожне прощання вже запрограмовує неминучість прийдешньої зустрічі.

Модератори заходу Алла Понагайба та Лариса Сеник, слайдопоказ – Наталії Хомяк.

День народження Луцька!

Луцьк – адміністративний центр Волинської області, розташований на берегах річки Стир на перехресті економічних  і торгових шляхів Європи,  цікавою древньою і новою історією, з пам’ятками минувшини і сьогодення.

Луцьк – місто неповторне та унікальне, багате національно-культурними традиціями, талановитими і добрими людьми.

Цьогоріч наше місто відзначає 936-ту річницю. З нагоди свята у Луцьку відбулося чимало розважальних, мистецьких та спортивних заходів.

Долучилася до святкування і Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Зокрема, відділ краєзнавчої роботи представила книжкову виставку «Луцьк мовою древніх і сучасних книг».

"Український фенікс"– в дарунок книгозбірні!

 Щирий дар збірки творів "Український фенікс" улюбленій книгозбірні від співавтора, заступника декана факультету з виховної роботи, старшого викладача кафедри політології та державного управління Тараса Літковця отримали ми сьогодні.

    Український фенікс : зб. творів / уклад. В. Гнатюк.  Луцьк : Вежа-Друк, – 76. с. 

    Книга видана під егідою Філії військово-історичного музею України – Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки. 

    Ця книга є збіркою творів учасників російсько-української війни, уродженців та мешканців Волині. Ці рядки є баченням та відображенням цієї війни очима наших земляків, очима тих хто пройшов через її горнило.

Це все було написано або на війні, або відразу після повернення додому на хвилі вражень та відчуттів. Тут є і поезія, і коротка проза, і уривки з великої прози, публіцистика.

    Отож, шановні користувачі, запрошуємо Вас у відділ краєзнавчої роботи для ознайомлення із творами наших захисників!

.

Волиняни, покликані духом свободи: волелюбні та нескорені

24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою.

Тридцять років незалежності… Для історії  тридцять років – зовсім небагато. А як же довго наш народ йшов до цього свята! Йшов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Не стояла осторонь на шляху до незалежності України  і наша славна Волинь.

Тож 17 серпня у відділі краєзнавчої роботи відбулася краєзнавча година «Волиняни покликані духом свободи:  волелюбні та нескорені» : до 30-річчя від Дня прийняття Акту проголошення незалежності України.

Теплими словами були згадані волиняни, які боролися за незалежність України.

Ростислав Кушнірук – мудрий, поважний чоловік, чудовий організатор, керівник самодіяльного хору «Посвіт»

Мабуть, про хор «Посвіт», яким багато літ поспіль незмінно керує його організатор і натхненник Ростислав Кушнірук, найвлучніше сказав Михайло Тиский : «Рух – то є «Посвіт», а «Посвіт» – то є Рух»!

Євген Михайлович Шимонович – лікар-психіатр, який був щирим  патріотом та активним громадським діячем, одним із перших став до лав Народного Руху України, голова демократичної фракції в обласній раді.

Олександр Юрченко – став одним з небагатьох волинян, котрі в рядах Української Гельсінкської спілки боролися за справжні права людини. На першій, установчій конференції лише створюваної тоді обласної організації Народного руху України у серпні 1989 року виступив з доповіддю про ставлення Руху до армії, де викрив мілітаристський характер СРСР, вперше публічно вимовив слова, що тоді були великою крамолою – Україна повинна мати власну армію. Потім він став одним з лідерів обласного Руху, виступав на численних мітингах і акціях.

Щемливими спогадами про сина поділилася мама Олександра – Енна Григорівна Юрченко.

Зоя Михайлівна Навроцька – очільниця Художнього музею у Луцьку, належить до самовідданих  і мужніх людей, які робили оксамитову революцію на Волині.

Андрій Іванович Бондарчук – український журналіст, письменник та громадсько-політичний діяч, народний депутат України першого скликання, голова Волинського Крайового Братства імені Святого Апостола Андрія Первозванного, почесний громадянин міста Луцька.

 Клава Данилівна Корецька - активна громадська діячка, талановити письменниця, член Національної спілки письменників України, обиралася депутатом Луцької міської ради.

Ярослав Іванович Дмитришин - голова правління Луцького міського об’єднання та міського осередку товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, член Демократичної партії України, народний депутат України, входив до Народної ради, фракція  Народного руху України.

Іван Федосійович Корсак – заслужений журналіст України, письменник, почесний громадянин міст Луцька і Каменя-Каширського, був депутатом Волинської обласної ради кількох скликань, у п’ятій каденції – голова постійної комісії з питань культури, духовності і ЗМІ. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом Архистратига   Михаїла.

Володимир Євтухович Рожко – дослідник історії Волині. Близько сорока років працював над створенням і поповненням першоджерельної бази Держархіву Волинської області, одночасно долаючи численні перешкоди, провів глибокі наукові дослідження з історії Святого Українського Православ’я рідної церкви нашої землі.

Катерина Іванівна Шаварова - громадська активістка, учасниці політичних мітингів та маніфестацій у Луцьку.

Олександр Васильович Гудима – один із засновників Народного Руху України за перебудову на Волині, організатор першого демократичного мітингу на Замковій Площі у Луцьку, депутат Волинської обласної ради 1-го скликання та Народний депутат України 1-го скликання.

Долуилася до слова заслужений працівник культури України, директорка нашої книгозбірні Людмила Антонівна Стасюк.

Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими!

Слава Україні! Героям слава!

Захід підготували і провели: Сеник Лариса та Алла Понагайа. Слайдопоказ - Наталії Хомяк. Вірші читала Наталія Хомяк.