Незбагненне диво поетичного слова Віктора Вербича

 Є письменники, без яких не можна уявити сучасну літературну Волинь. Віктор Вербич – саме такий літератор.

Віктор Олексійович Вербич – поет, журналіст, публіцист і краєзнавець, який своїм талантом і працею формує духовний простір Волині.

Віктор Вербич народився 13 травня 1956 року в селі Грибовиця Іваничівського району Волинської області. Після навчання в середній школі № 9 міста Нововолинська працював на Іваничівському заводі будівельних матеріалів. Пізніше трудився столяром монтажного управління.

У 1980 році закінчив з відзнакою філологічний факультет (українське відділення) Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював учителем української мови та літератури у Луківській середній школі Турійського району. Десять років – у школі, серед дітей, серед літератури, яку він прищеплював юним серцям.

Початок 1990-х виявився переломним. У час, коли Україна відновлювала свою державність, Віктор Вербич став у лави перших демократичних журналістів Волині. З серпня 1990 року він працює в газеті Волині «Народна трибуна». Спочатку був спеціальним кореспондентом, пізніше редактором відділу та заступником редактора газети. З березня по травень 1996 року – редактор відділу, а з 1997 до 2002 року – журналіст газети «Луцький замок». З червня 1996 по травень 1997 року – консультант відділу з гуманітарних питань Волинської обласної державної адміністрації. З грудня 2002 року – редактор відділу газети «Сім’я і дім». Друкувався під псевдонімами В. Віктор, Віктор Грибовицький.

Його матеріали завжди були живими, гострими, проникнутими громадянською позицією. Він писав про суспільство, державність, культуру й людину в її пошуках істини.

Однак, журналістика не відмежувала його від поезії. Навпаки – стала джерелом натхнення. Збірки «Відлуння ночі» (1993), «Надстир’я» (1993), «Зорянчині малюнки» (1997), «Голоп’єдестальний період» (1997), «Подих вирію» (2001), «Зблиски задзеркалля» (2002), «В обіймах зустрічепрощань» (2003), «Повернення» (2004), «Часоплину невидимі грані» (2007), «Інею видиво світанкове» (2009), «З літопису осяяння» (2012), «Поклик» (2013), «За тінню пісні журавлиної» (2016), «Міжтисячоліття І» (2018), «Міжтисячоліття II: танка, хоку, верлібри, прозопоетичні візії, переклади» (2020) та багато інших творять цілий світ гармонії й пошуку – інтимного й філософського, національного й вічного. Вірші Вербича – це розмова з душею, з Богом, із природою.

Віктор Вербич успішно працює і в драматургії, дитячій літературі та літературній критиці. Кожен його твір – це творчий пошук, прагнення донести до читача правду, красу, гармонію. Він є автором багатьох рецензій, відгуків, нарисів, есеїв та літературних розвідок. З 2000 року Віктор Олексійович Вербич – член Національної спілки письменників України.

Його талант і праця є поціновані. У 2004 році В. Вербич як журналіст був відзначений почесною грамотою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, а у 2005 р. – почесною грамотою Національної спілки журналістів та Благословенною грамотою Волинської Єпархії УПЦ КП. У 2016 році йому присвоєно звання «Заслужений журналіст України» за значний особистий внесок у розвиток журналістики та культури.

Віктор Вербич є лауреатом обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2009) та першим лауреатом літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2011).

Віктор Вербич продовжує творчу діяльність, активно бере участь у літературному житті Волині та України. Його твори знаходять відгук у серцях читачів і сприяють розвитку української літератури.

Карабін Н. 13 травня 70 років від дня народження В. О. Вербича (1956) – українського поета і журналіста / Н. Карабін // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 61–67.

 У відділі краєзнавчої роботи представлена книжкова виставка "Незбагненне диво поетичного слова Віктора Вербича", присвячена життєвому та творчому шляху митця.

Література:

Вербич В. О. В обіймах зустрічепрощань : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 164 с.

Вербич В. О. Відлуння ночі : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 72 с.

Вербич В. О. Голоп’єдестальний період: дійство у двох частинах / В. О. Вербич – Луцьк : Терен, 1999. – 16 с.

Вербич В. О. Диво незбагненне : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 84 с.

Вербич В. О. З літопису осяяння : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 80 с.

Вербич В. О. За ширмою дощу : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2010. – 100 с.

Вербич В. О. Зблиски задзеркалля : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 32 с.

Вербич В. О. Зорянчині малюнки : вірші і загадки для дітей / В. О. Вербич. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 32 с.

Вербич В. О. Інею видиво світанкове: вибрані вірші, прозопоетичні візії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 223 с.

Вербич В. О. Карб єдиної дороги: есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2006. – 292 с.

Вербич В. О. Міжтисячоліття І : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2018. – 332 с.

Вербич В. О. Міжтисячоліття II : танка, хоку, верлібри, поет. візії, переклади / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2020. – 257 с.

Вербич В. О. Обітниця шляху : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2013. – 118 с.

Вербич В. О. Під куполом спільного неба: есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 240 с.

Вербич В. О. Повернення : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2004. – 48 с.

Вербич В. О. Подих вирію : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 92 с.

Вербич В. О. Поклик : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2009. – 88 с.

Вербич В. Стокротки відсвіт життєдайний : вірші / В. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2015. – 140 с.

Вербич В. О. У погляді століть : есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2011. – 320 с.

Вербич В. О. У полотно снігів : поезії / В. О. Вербич. – Львів : Каменяр, 1999. – 52 с.

Вербич В. О. Часоплину невидимі грані : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2005. – 63 с.

Вербич В. Волинська обласна бібліотека для юнацтва: приреченість на майбуття / В. Вербич // «Нам бути юними завжди самою долею призначено…» : іст. екскурс / уклад. З. Корчинська. – Луцьк, 2017. – С. 12–19.

Вербич В. Володимир Жупанюк: непроминальна добротворча енергетика / В. Вербич // З подорожнього етюдника: ескізи, замальовки, начерки / В. Г. Жупанюк ; передм. В. О. Вербич ; літ. ред. В. Березнюк. – Луцьк, 2024. – С. 3–8.

Вербич В. 19 червня 65 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директорки Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України / В. Вербич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 144–153.

Вербич В. Іван Корсак: життя письменника продовжується у його слові / В. Вербич // Живий Іван Корсак: спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 110–118.

Вербич В. Ігор Ольшевський: життя у слові / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2021. – Ч. 26. – С. 129–136.

Вербич В. Полотна сестри волинського письменника – у паризькому центрі Помпіду ; Микола Панасюк – про «всесвітній біль на ім'я Іван Франко»: з погляду читача / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2017. – Ч. 22. – С. 19–23, 185–194.

Вербич В. «Радості диво, таїнства проблиск, або «Нескінченний берег любові» Броніслави Волкової» / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2020. – Ч. 25. – С. 195–200.

Вербич В. У мрієснах віків миттєвоплинних : поезії / В. Вербич // Квінтет : альм. Групи 56 / ред., вступ. слово П. Коробчук. – Луцьк, 2022. – С. 8–39.

Вербич В. У сниві чекання / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2019. – Ч. 24. – С. 18–24.

Вербич В. Ще сонце ; Пише дощ ; Не судім художника, братове... та ін. / В. Вербич // Антологія літератури письменників Волині: під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 12–18.

Вербич В. Чому за «монахом» Павлюком плакали американки? ; Ігор Павлюк: уроки чужини ; Український письменник стане нобеліантом ; Гуляв Ігор із Роксоланою вулицями Стамбула ; Ігор Павлюк : зараз реальна загроза – повернення до кордонів 1939 року / В. Вербич // Павлюк І. З. Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (1994–2010) / І. З. Павлюк. – Тернопіль, 2016. – Т. 1. – С. 396–401, 415–424, 551–554,  568–571, 587–594.

Вербич В. Який ти сивий, світоньку, ой сивий!. ; Вже ми  на порозі мовчання... : вірші / В. Вербич // Гравітація взаємності : антол. сучасн. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончек. – Луцьк, 2013. – С. 386–389.

Вербич В. Здолати ворога, якому наші партнери не дозволяють програти / В. Вербич // Волин. газета. – 2023. – 13 груд. – С. 11, 12.

Вербич В. Луцький самітник, що був володарем всесвіту / В. Вербич // Яровиця. – 2019. – № 1/2. – С. 206–207.

Вербич В. Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко / В. Вербич // Волин. газета. – 2025. – 25 черв. – С. 10.

Вербич В. Світ озерний ; Світлий дім вічності ; Той, хто не має часу ; Земні дороги відзнімковані у небі / В. Вербич // Волин. газета. – 2024. – 3 січ. – С. 12.

Вербич В. Святі та «святі»: роздуми письменника / В. Вербич // Волин. газета. – 2023. – 12 квіт. – С. 1, 3.

Вербич В. Художня правда Йосипа Струцюка: ключ до української сутності / В. Вербич // Слово і час. – 2019. – № 7. – С. 78–86.

Алла Опейда: життя у пісні

Алла Олександрівна Опейда – співачка, заслужена артистка України, культурно-громадська діячка, лауреатка низки всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів. Солістка-вокалістка дуету «Душа Волині», художній керівник Луцького районного будинку культури, керівник зразкової вокальної студії «Зернятко». З травня 2019 року – директорка культурно-мистецького центру (КМЦ) «Красне» м. Луцька.

Народилася Алла Опейда 24 квітня 1966 року в Луцьку. Мати – Ірина Афіногенівна, батько – Олександр Антонович, військовий, родом із Холмщини. Змалку Алла проявляла інтерес до музики й сцени. Вперше вона виступила перед публікою у п’ять років – і з того моменту сцена стала її справжнім покликанням. Алла Опейда закінчила Луцьку загальноосвітню школу № 2, Луцьку музичну школу № 1 (клас фортепіано). З 1981 по 1985 рік навчалася в Луцькому державному музичному училищі (відділ хорового диригування). Викладачками вокалу у неї були Людмила Керніцман, Таїсія Паснасюк та Галина Стопа. У 1985 році Алла Опейда розпочала свою професійну кар’єру. Вона працювала завідувачкою клубу в селі Великий Омеляник, керівницею хору в будинку культури села Забороль, а також методисткою Луцького районного будинку культури. З 1987 по 1992 рік Алла Опейда навчалася в Рівненському державному інституті культури на факультеті хорового диригування (викладачка – Марія Афонченко). Після завершення навчання продовжувала працювати у Луцькому районному будинку культури.

У 1985 році в Луцькому районному будинку культури (нині культурно-мистецький центр «Красне» КЗ «Палац культури міста Луцька») Алла Опейда зустрілася з В’ячеславом Судимою, з яким створили дует «Душа Волині». Упродовж 37 років дует плекав і популяризував українську пісню. У репертуарі було багато творів українських поетів та композиторів, але найбільша кількість пісень на вірші волинських поетів – Й. Струцюка, П. Маха, В. Гея, І. Корсака, Т. Музичука. Пісні створювали у співпраці з волинськими композиторами – А. Пашкевичем, М. Стефанишиним, В. Герасимчуком, О. Синютиним та багатьма іншими.

У репертуарі дуету налічується понад 300 пісень різної тематики, від колискової, стрілецької, повстанської, народної, героїко-патріотичної пісні до пісень про найрідніших, найдорожчих людей – маму, тата, родину, Батьківщину, ліричні та пісні на всі випадки життя. «Окрім дуетних творів, у кожного з нас був і є свій сольний репертуар. Наша творчість в жодному разі не була пов’язана з шоу-бізнесом. Мистецтво і шоу – це дві протилежності для нас. Ми були багаті своїми піснями, даруючи своє мистецтво, прокладали шлях до людських сердець», – згадувала Алла Опейда в одному з інтерв’ю.

Особливе місце в творчості дуету свого часу посіла пісня «Нас весна не там зустріла», яка з роками набула широкої популярності. Це – пісня про закоханих у життя та одне в одного юнака Степана і дівчину Надійку – молодих повстанців УПА, які боронили від ворогів рідну Україну. Слова написав відомий волинський письменник Йосип Струцюк у 1985 році, а музику –  колишній лідер гурту «Світязь» Олександр Гаркавий. Саме Алла Опейда та В’ячеслав Судима були серед найвідоміших виконавців цього твору, зберігаючи його дух і передаючи його слухачам із особливим душевним трепетом. Пісня «Нас весна не там зустріла» отримала два дипломи Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка.

За роки творчості дует «Душа Волині» став лауреатом численних всеукраїнських та міжнародних пісенних конкурсів і фестивалів. Алла Опейда та В’ячеслав Судима пройшли великий творчий шлях, виступаючи з українською піснею в Польщі, Литві, Словаччині, Німеччині, Вірменії, Азербайджані, Єгипті, Франції, Норвегії та багатьох інших країнах.

У музичній творчості Алли Опейди важливе місце посідає співпраця з провідними мистецькими колективами Волині – зокрема, з оркестром народних інструментів, ансамблем бандуристів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, а також з ансамблем народної музики «Терлич». Як солістка співачка працювала в концертній бригаді Волинської обласної філармонії та в естрадно-симфонічному оркестрі Волинського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

Одним з напрямків діяльності Алли Опейди стала дитяча вокальна студія «Зернятко», створена нею у 2004 році. У 2009 році студії було присвоєно звання «зразкова». Вихованці «Зернятка» неодноразово ставали лауреатами районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів. Дитячу творчість презентували у дисках «Співають діти Луцького району», «Веселковий дивосвіт», «Щастя жити у рідному краї», «На крилах мрій». На базі студії «Зернятко» був створений дитячий фольклорний колектив «Вервечка», творчим керівником якого тривалий час була Алла Опейда.

З травня 2019 року Алла Опейда працює директоркою культурно-мистецького центру (КМЦ) «Красне» комунального закладу «Палац культури міста Луцька».

У своїй сценічній творчості співачка майстерно поєднує автентичний фольклор із сучасною українською піснею. Її біографія сповнена яскравих досягнень – перемоги у всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалях і конкурсах, а також радіоконкурсах. Серед них: «Нові імена», «Золоті ключі», «Надія», «Доля», «Золоті трембіти», «Пісенний вернісаж», «Ой, роде наш красний» та багато інших.

Результатами багаторічної праці стали аудіо-альбоми, зокрема: сольні Алли Опейди: «Терпке пісенне диво» (2004 р.), «Вишиванка» (2008 р.), «Ой, давно-давно…» (Волинські народні пісні) (2020 р.); вокального дуету «Душа Волині» (Алла Опейда та В’ячеслав Судима): «Гей, та на півночі Волині» (2002 р.), «В нашому саду» (2005 р.), «З родинного джерела» (2006 р.), «Лети, наша пісне» (2010 р.). У 2014 році до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка вийшов ще один аудіо альбом з записом пісень на вірші Великого Кобзаря «З Кобзарем у серці».

У творчому доробку Алли Опейди низка відеокліпів, які популяризують українську пісню та культурну спадщину: «Мій край», «Волинсько-Галицьке князівство», «Посли України», «Рідне місто», «Яблука осені», «Моя найрідніша», «Волинь – пісня моя» (Волинський вальс), «Єднаймося».

З участю співачки створені музичні фільми: «Музика трьох сердець», «Земля наша Холмська», «Волинь – край поліський».

Алла Опейда – активна дослідниця та збирачка української, зокрема волинської народної пісні. Нею записано й відтворено багато маловідомих і призабутих пісень, що побутували на теренах Волині. Її талант і творчість – у збереженні й популяризації української пісні, у вмінні торкнутися серця кожного слухача.

За вагомий внесок у пропагування народного мистецтва, високу виконавську майстерність і професіоналізм, а також значні досягнення в розвитку культури і мистецтв, Алла Олександрівна Опейда нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України; Почесною грамотою Міністерства сім’ї, молоді та спорту; Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; Подякою Президента України; Подякою Верховної Ради України;  численними відзнаками: подяками та грамотами Волинської обласної ради та адміністрації, Луцької районної ради та адміністрації, Луцької міської ради. У 2005 році Аллі Опейді присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», нагороджено Орденом Святої великомучениці Варвари. У 2015 році вона стала лауреатом обласної премії імені Степана Кривенького.

Своєю творчістю та щоденною працею Алла Олександрівна Опейда сприяє збереженню культурної спадщини Волині та розвитку української культури. Її творчий шлях – приклад щирого служіння мистецтву, рідному краю та українській пісні.

Самоліч І. 24 квітня 60 років від дня народження А. О. Опейди (1966) – заслуженої артистки України / І. Самоліч // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 45–51.

 

Література:                                        

Опейда А. Житиме серед нас / А. Опейда // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 221–223.

Опейда А. Репрезентація творчості волинської поетеси Євгенії Назарук у сучасному літературно-мистецькому житті / А. Опейда // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. т-ва. Волин. обл. МАН. – Луцк, 2018. – С. 49–52.

***

Про присвоєння А. О. Опейді звання «Заслужений артист України» : Указ Президента України від 6 трав. 2005 р. № 752 / 2005 // Уряд. кур’єр. – 2005. – 18 трав. – С. 6.

Корсак І. Ф. Талант найвищої проби: блискучий бенефіс Алли Опейди / І. Ф. Корсак // Корсак І. Ф. На вістрі часу і подій: журналістський доробок Івана Корсака / І. Ф. Корсак. – Дрогобич, 2024. – С. 571–574.

Онуфрійчук М. А. Опейда Алла Олександрівна / М. А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова // Онуфрійчук М. А. Нас поріднили Холмщина й Волинь : розповіді про депортованих українців з Холмщини, Підляшшя, Надсяння та їх нащадків / М. А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова. – Луцьк, 2010. – С. 199–200.

Опейда Алла Олександрівна: заслужена артистка України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / авт. проекту, збирач матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 102–106.

Занюк Л. Заслужена артистка України Алла Опейда: «Несу магічний лікувальний код народу» / Л. Занюк // Яровиця. – 2016. – № 1/2. – С. 162–164.

Занюк Л. Як можна наступати на горло такій пісні!? / Л. Занюк // Волинь. – 2019. – 24 січ. – С. 1, 18.

Коваленко О. Чому заслужена артистка України Алла Опейда прилюдно вклонилася своїй мам / О. Коваленко // Волинь. – 2021. – 29 квіт. – С. 1, 20.

Коваленко О. «Я це напророчила у 1986 році, коли почали з В'ячеславом Судимою співати стрілецькі й повстанські пісні і нас питали – чи не страшно?» / О. Коваленко // Волинь. – 2023. – 3 трав. – С. 1, 12.

Лавреати іменних премій // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 7.

Якименко М. Волинь вшановує творчу інтелігенцію / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 7 жовт. – С. 17.

Якименко М. Рояль з ХІХ століття / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 30 груд. – С. 13.

***

Войнаровський Ю. В. Опейда Алла Олександрівна / Ю. В. Войнаровський // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2022. – Т. 24 : О. – С. 556.

Дубень О. 24 квітня 50 років від дня народження А. О. Опейди (1966) – художнього керівника Луцького районного будинку культури, заслуженої артистки України / О. Дубень // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 109–111.

 

Операція «Північ» (1951) – депортація до Сибіру вірян – Свідків Єгови, заможних селян, членів армії Андерса та їх родин

У квітні 2026 року минає 75 років від часу проведення радянської операції «Північ» (в радянських і російських джерелах «Север») – масової депортації мирного населення за релігійною ознакою. Ця каральна акція стала однією з найбільших у післявоєнній історії СРСР. Вона охопила території України, Молдови, Білорусі та країн Балтії. В Україні операцію назвали «Тройка» — за трьома основними групами, яких піддали виселенню: Свідки Єгови, так звані «куркулі» та «андерсівці» (родини вояків Армії Андерса).

Релігійна спільнота Свідків Єгови виникла наприкінці XIX століття у США під назвою «Дослідники Біблії». У 1931 році вона отримала сучасну назву. На українських землях перші прихильники цього вчення з’явилися на початку ХХ століття, а після Першої світової війни їхня кількість зросла завдяки поверненню емігрантів. Свідки Єгови відмовлялися від служби в армії, не вступали до комуністичної партії та не підтримували радянську ідеологію. Через це радянська влада вважала їх «ворожим елементом». З 1939 року громада діяла підпільно, а богослужіння трактувалися як антирадянська діяльність.

1 квітня 1951 року розпочалася операція «Північ» у Молдавії, Білорусі та країнах Балтії. 8 квітня до неї приєдналася Українська РСР. За «успішне» проведення депортації відповідали перші секретарі ЦК КП(б) Молдавії Леонід Брежнєв і ЦК КП(б)У Леонід Мельников. Постановою Ради Міністрів СРСР дозволялося брати з собою до 1,5 тонни речей на родину, однак через брак транспорту більшість змушена була обмежитися найнеобхіднішим – одягом, посудом, інструментами та запасом їжі. Решту майна конфісковували на користь держави і передавали місцевим колгоспам.

В Україні депортації зазнали мешканці всіх західних областей – Волинської, Дрогобицької, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Станіславської (нині Івано-Франківської), Тернопільської та Чернівецької.

Процес виселення відбувався надзвичайно швидко та принизливо, як і сама підстава депортації. Людей заганяли до товарних вагонів. Дорога до Сибіру тривала два-три тижні. На нових місцях, у Томській та Іркутській областях, переселенців селили у бараках. Уже наступного дня їх відправляли на важкі роботи. Втеча зі спецпоселень каралася двадцятьма роками каторжних робіт.

За даними дослідника Костянтина Бережка, із шести радянських республік було депортовано щонайменше 9793 особи, з них 6308 – з України. В Україні до проведення операції залучили близько 20 тисяч військових і понад 2600 одиниць техніки.

Лише у 1965 році Указом Виконавчого комітету СРСР Свідкам Єгови дозволили залишити місця спецпоселення. Проте багатьом із них не було куди повертатися.

Щороку 1 та 8 квітня в Україні та інших країнах пострадянського простору вшановують пам’ять депортованих Свідків Єгови.

Людмила Пінчук

Література:

Гапонюк Л. А. Євангельський рух на Волині: в документах і долях людей / Л. А. Гапонюк, М. О. Пирожко, В. Г. Чайка. – Луцьк : Укр. місія благовістя, 2009. – 446 с.

Про операцію «Північ» – с. 331–336.

Джерело: Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк : Терен, 2025. – 192 с.

 

Петро Коробчук – сучасний український письменник, перекладач, літературний критик

Петро Йосипович Коробчук, український поет, перекладач, літературний критик, народився 14 лютого 1956 року на Волині в селі Покашів Ківерцівського району (нині Луцького району).

Петро Йосипович навчався в місцевій восьмирічній школі в с. Покашів та Дернівській середній школі.

У 1973–1976 роках Петро Коробчук навчався на народному відділі Луцького державного культосвітнього училища та закінчив клас баяна.

Після служби в армії працював на різних роботах: вантажником, шліфувальником, теслярем-бетонярем, різноробочим монтажником.

З 1997 року Петро Йосипович член Асоціації українських письменників. З 2000 по 2004 роки Петро Коробчук працював літературним редактором всеукраїнського ілюстрованого тижневика «Політика і культура» та одночасно завідував відділом поезії літературного часопису «Молода Україна», був позаштатним літературним оглядачем газети «Вечірній Київ».

З кінця 2004 року живе в Луцьку, працює літературним редактором у поліграфічно-видавничому домі «Твердиня» – українському книжковому видавництві приватної форми власності, заснованому в 2004 році в м. Луцьк.

З 2005 року Петро Коробчук є членом Національної спілки письменників України. У 2013 році за поетичну збірку «Боса флейта» письменника номінували на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського.

З 23 квітня 2015 року до червня 2016 року Петро Коробчук – голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України.

У творчому надбанні письменника збірки поезій, переклади, переспіви. У 2001 році вийшла збірка поезій «Загальний вагон», у 2003 – «Рецидив», 2004 – «Гіллясте лице», 2011 – «Боса флейта», 2012 – «Архівотека, або Книжечка для себе. Вибране з невиданого», 2013 – «Парковий період», 2016 – «Адажіо Альбіноні або сім білих сонетів для Ніки», 2023 – «Заячий холодок».

Петро Йосипович Коробчук – автор перекладів та переспівів, зокрема: «Сова на книжковій шафі» (2006), літературної критики «Авалон та інші території: рецензії, статті» (2007), «Ломикамінь: антологія українського верлібру» (2018). Переклади Петра Коробчука друкувались в антології кримсько-татарської поезії «Окрушина сонця» (2003) та двотомній антології кримськотатарської прози «Молитва ластівок:» (2006–2007); у збірках-білінгах кримсько-татарських поетів – Сейрана Сулемана «У твоїх очах я зорі бачу» (2004), Шеряна Алі «Між двох світів іду» (2005).

Петро Коробчук як літературний критик друкувався у багатьох періодичних виданнях («День», «Березіль», «Київ», «Дзеркало тижня», «Кіно-Театр», «Сова», «Терен», «Літературний Чернігів», «Молода Україна», «Політика і культура» тощо). Поетичні добірки автора були опубліковані в альманахах, літературних журналах та збірниках «Авжеж», «Вітрила», «Дзвін», «Література+», «Березіль», «Світязь», «Сучасність», «Терен» тощо.

Петро Йосипович Коробчук відзначений нагородами. Він лауреат ряду літературних премій, а саме: за найкращу публікацію на сторінках збірника текстів «Терен» (1998, 1999); Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (за книги поезій «Гіллясте лице» і «Загальний вагон», 2005); Літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (за вагомий внесок в українську літературу, активну громадську позицію, збірки поезій «Боса флейта» (2011), «Архівотека» (2012), 2013); Літературно-мистецької премії імені Івана Франка в Одесі в номінації «Поезія» (за збірку «Заячий холодок», 2023).

Гаврилюк О. 14 лютого 70 років від дня народження П. Й. Коробчука (1956) – українського письменника / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 25–29.

Література:

Коробчук П. Й. Авалон та інші території : рец., ст. ( 2000–2006) / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 232 с.

Коробчук П. Й. Архівотека, або Книжечка для себе : вибране з невдалого  / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 292 с.

Коробчук П. Й. Боса флейта : вибрані (+нові) поезії + вибрані переклади / переспіви / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 376 с.

Коробчук П. Й. Гіллясте лице : поезії / П. Й. Коробчук. – Київ : Факт, 2004. – 32 с.

Коробчук П. Й. Загальний вагон : вибране / П. Й. Коробчук. – Одеса : Астропринт, 2001. – 144 с.

Коробчук П. Заячий холодок : вірші / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2023. – 208 с.

Коробчук П. Й. Рецидив : поезії / П. Й. Коробчук – Львів : Кальварія, 2003. – 32 с.

Коробчук П. Й. Сова на книжковій шафі : переспіви та переклади / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 92 с.

Коробчук П. Й. Парковий період : поезії / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 180 с.

***

Коробчук П. «Вже замерзають кола на воді…» ; «Потяговий дим» / П. Коробчук // Кіт Матіфас та інші : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. М. Хмелюк. – Луцьк, 2008. – С. 68–69.

Коробчук П. Гоголь, Шевченко, Пушкін та ін. очима Кралюка : щось на кшалт рец. / П. Коробчук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 1/16. – С. 294–297.

Коробчук П. З книжками пов’язаний усе життя : письменник про себе / П. Коробчук // Волинь літературна: наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010.  – С. 108–109.

Коробчук П. Замість передмови ; Із циклу «Українські ненародні пісні» ; Диптих Вокзальний та ін. / П. Коробчук // Квінтет : альм. Групи 56 / ред., вступ. слово П. Коробчук. – Луцьк, 2022. – С. 138–177.

Коробчук П. Затишність ; Що золото цілого світу... / П. Коробчук // Гравітація взаємності : антол. сучас. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончека. – Луцьк, 2013. – С. 378–381.

Коробчук П. Лежанська Людмила Ярославівна / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег–Лощ. – С. 24.

Коробчук П. Лис Володимир Савович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. –Т. 17 : Лег–Лощ. – С. 199.

Коробчук П. Люблю її ; Одіссей ; Два вірші для Василя Старуна та ін. / П. Коробчук // Антологія літератури письменників Волині: під Лесиним небом  / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 60–72.

Коробчук П. Мартинюк Микола Іванович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина. – С. 299–300.

Коробчук П. Махонюк Анатолій Петрович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина.  – С. 557.

Коробчук П. Місюра Володимир В'ячеславович / П. Коробчук, // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2019. – Т. 21 : Мікро–Моя. – С. 170.

Коробчук П. Назарук Євгенія Іванівна / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2020. – Т. 22 : Мр–На. – С. 376.

Коробчук П. Орфей у пеклі, або Asparagus officinalis / П. Коробчук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2020. – Ч. 25. – С. 25–33.

Коробчук П. Крізь неустояний мул / П. Коробчук // Волин. газета.  – 2024. – 3 січ. – С. 12.

Коробчук П. Синонімолеки ; Трохи про літературу... ; Вірш без назви № 11 та ін. / П. Коробчук // Волин. газета. – 2022. – 12 трав. – С. 10.

Коробчук П. «Тріумфальна арка» : з рукопису нової книжки / П. Коробчук // Укр. літ. газета. – 2023. – серп. – С. 22.

 

***

Кодак М. Концепт Коробчука – луцько-київський / М. Кодак // Кодак М. Вибране / М. Кодак. – Луцьк, 2015. – Т. 2 : Статті, рецензії, питання/проблеми теоретичні. – С. 325–336.

Ольшевський І. Диптих про Петра Коробчука / І. Ольшевський // Ольшевський І. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Ольшевський ; авт. передм. А. Криштальський. – Луцьк, 2022. – Т. 1. – С. 230–234.

Сільчук Ю. Орфей сміється... або Моє бачення «Пекла» Петра Коробчука / Ю. Сільчук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2021. – Ч. 26. – С. 136–142.

Клімчук В. П. «Адажіо...» не святого Петра : неоковирні міркування з приводу свіжої книжки Петра Коробчука «Адажіо Альбіноні, або Сім білих сонетів для Ніки» / В. П. Клімчук // Яровиця. – 2016. – № 3/4. – С. 225–226.

Фарина І. Чекає поета нова дорога / І. Фарина // Укра. літ. газета. – 2024. – трав. – С. 35.

Цюриць С. Поет Зорі і Роси: Петрові Коробчуку – 60! / С. Цюриць // Яровиця. – 2016. – № 1/2. – С. 133–137.

***

Машлай В. 14 лютого 60 років від дня народження П. Й. Коробчука (1956) – українського письменника, голови Волинської обласної організації Національної спілки письменників України / В. Машлай // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 64–67.