Доброго дня, дорогі краяни!

Сьогодні ми знову з вами, до вашої уваги,  бібліотечні подкасти «Краєзнавча фіртка». Тема нашої розмови «Становлення і розвиток науки і освіти на Волині в радянські часи». Як це було?

Цікавим співрозмовником, неординарною особистістю з високим творчим та науковим потенціалом сьогодні з нами 

Олександр Миколайович Левенець,  – доктор філософії в галузі історії, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки, автор багатьох публікацій та наукових розвідок.

    Тема досліджень Олександра Миколайовича Левенця, зокрема, докторської дисертації  про роль Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки у становленні науки, радянської політики в галузі науки та її ідеологізація буде цікавою для наших користувачів.

На діючій книжковій виставці представлено публікації та наукові розвідки Олександра Миколайовича Левенця.

https://youtu.be/wTBS44raSHI

Краєзнавча фіртка #бібліотечні подкасти

Нововолинськ – місто у Володимир-Волинському районі Волинської області. Це молоде шахтарське місто Західної Волині. Станом на 2021 рік – найбільше місто району за населенням.

Народження і становлення Нововолинська пов’язане з освоєнням Львівсько-Волинського вугільного басейну.

«На місці вбогиг сіл,

Де час дрімав межи колось –

Копрами в небо наче пісня

Шахтарське місто піднялось», – писав Нововолинський поет і композитор Олександр Каліщук.

Гість нашої зустрічі – доктор філософії в галузі історії, краєзнавець. Дослідник історії Прибужжя і зрештою дослідник історії міста Нововолинськ, автор дисертації «Вугільна промисловість у Волинській області в другій половині 40-х – на початку 90-х років ХХ століття» Велінець Юрій Іванович.

https://www.youtube.com/watch?v=bj8GAfz2RGE

Краєзнавча фіртка# бібліотечні подкасти

 Привабливий образ бібліотеки сьогодні – багатогранний. Бібліотека потрібна людям як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини.   Сьогодні важливо не обмежуватися традиційними формами роботи, а шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів.

Своєрідною візитною карткою бібліотеки, за якою оцінюють не тільки якість фонду, а й стиль роботи установи є книжкова виставка. Вона була і лишається однією з основних форм популяризації документів, чільне місце займають виставки краєзнавчого змісту. Кожна виставка вирішує своє конкретне питання і має конкретне читацьке призначення. Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких: виставки-діалоги, виставки-конкурси, віртуальні виставки.

Ми пропонуємо до вашої уваги новинку в організації книжкової виставки з елементами подкасту.

Останнім часом слово "подкаст" лунає дедалі частіше.   Мало не на кожному веб-ресурсі тепер можна зустріти сторінки з аудіо файлами. Зазвичай ведучі та гості просто обговорюють у подкастах заздалегідь визначені теми та питання. Але є й дещо складніші формати — у них переважно розповідаються історії. Слухачі власноруч обирають цікаві для себе жанр, формат та тему аудіо. А ще вони можуть слухати запис тоді, коли їм зручно, поставити його на паузу.

Бажання оживити книжкову виставку, донести максимум інформації до користувача спровокувало організацію книжкової виставки в новому форматі –«Краєзнавча фіртка# бібліотечні подкасти».

Тут ви зможете прослухати розмову з відомими митцями, письменниками, блогерами, які є авторами представлених на книжковій виставці книг і, які розкажуть вам свою улюблену літературну історію.

Для України явище подкастингу вже не зовсім нове, але й поширеним його називати ще рано. Проте воно однозначно набирає обертів. Тому що, подкасти — це насамперед про зручність. Тому ми пропонуємо Вам, шановні користувачі відділу краєзнавчої роботи співпрацю у новому форматі.

Спробуйте послухати — вам має сподобатися!

*** 

09. 02. 2022

Продовжуємо цикл бібліотечних подкастів «Краєзнавча фіртка». Гість нашої зустрічі – доктор філософії в галузі історії, краєзнавець. Дослідник історії Прибужжя і зрештою дослідник історії міста Нововолинськ, автор дисертації «Вугільна промисловість у Волинській області в другій половині 40-х – на початку 90-х років ХХ століття» Велінець Юрій Іванович.

https://www.youtube.com/watch?v=bj8GAfz2RGE

02. 02. 2022

 «Визволення Луцька: героїчні дні 1944-го!» – це перший випуск із серії подкастів про визначні події та видатних діячів Волині.

78 років тому наше рідне місто було звільнене від фашистських загарбників. Цей безсмертний подвиг здійснили під час Рівненсько-Луцької наступальної операції. У визволенні брало участь з’єднання 1-го кавалерійського корпусу під командуванням генерал-лейтенанта В. Баранова та 2-га гвардійська кавалерійська дивізія генерал-майора Х.Мамсурова, котрі просувались у напрямку Теремно – Підгайці. Також, 7-ма гвардійська кавалерійська дивізія полковника І. Васильєва вела наступ на місто з півночі. 2 лютого 1944 року місто Луцьк було звільнене від німецько-фашистських загарбників.

02.02.2022 Про Луцьк у роки Другої світової війни розповідає завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Богдан Миколайович Зек.

https://www.youtube.com/watch?v=bs7jr9YQEoQ

Екскурсія бібліотекою

 

Сьогодні у бібліотеці було гамірно та весело. До нас на екскурсію завітали учні перших  класів школи ThinkGlobal.

Дякуємо маленьким відвідувачам та їхнім педагогам за цікаве спілкування.

Запрошуємо усіх охочих поринути у чарівний світ книг та відвідати Волинську ДОУНБ імені Олени Пчілки.

ThinkGlobal — мережа інноваційних шкіл, які є простором для впровадження глобальних освітніх змін та розвитку освіти в Україні.

Леся Українка на театральній сцені (1899–2020)# Український інститут книги#поповнення бібліотечних фондів

 

Видання подає бібліографічний літопис вистав, створених за драматургією Лесі Українки на українській та світовій драматичній, оперній і балетній сценах від першої постановки до останніх прем’єр сьогодення. Враховано також вистави про Лесю Українку.
Довідник адресовано мистецтвознавцям, режисерам, акторам, сценографам, завідувачам літературних частин театрів, викладачам і студентам мистецьких вузів, працівникам видавництв, редакцій, музеїв і бібліотек, усім, хто вивчає українську культуру.

Довідково☝☝☝http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/34987/2/VNPK_INA_2021_Krivoruchko_L-Litopys_teatralnykh_248-252.pdf

21 січня 175 років від дня народження О. А. Косач (у заміжжі – Тесленко-Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки

 

Косач Олена Антонівна (1845–1927) – письменниця, відома громадська діячка, тітка Лесі Українки по батькові, рідна сестра Петра Антоновича Косача, народилася у м. Мглин на Чернігівщині (нині місто Брянської області, РФ). Мала домашню освіту – закінчила акушерські курси при Київському університеті.

У 1877 році працювала вихователькою в денному притулку для дітей робітників у Києві. Ще з 1876 року перебувала під негласним наглядом поліції у справі діяльності революційного гуртка в Єлисаветграді. Усе її життя тісно пов'язане з родиною брата (була хрещеною матір'ю Михайла Косача), а відтак – з Лесею Українкою, перше свідоме знайомство якої з тіткою Оленою (Єленою, Єлею) відбулося 1878 року. В той час Олена Косач, яка навчалася на акушерських Єленінських курсах у Петербурзі, приїхала до Звягеля, щоб допомогти доглядати Михайла, Лесю і Ольгу Косачів, на час відсутності Петра Антоновича й Ольги Петрівни, які їздили до Парижа на всесвітню виставку, а головне, щоб побачитися з Драгомановими, що жили тоді на еміграції. "Очевидно, до цього тітчиного пробування з Лесею, – свідчить Ольга Косач-Кривинюк, – стосуються спогади про неї у Лесиному вірші "Забуті слова", бо цей вірш, безсумнівно, написаний про тітку Єлену".

Першого свого не по-дитячому серйозного вірша "Надія" (з підзаголовком "Пісня заволоки", перша публікація у львівській "Зорі" 1887 р., № 24) Леся присвятила тітці Олені, яку у березні 1879 р. заарештовано у зв'язку з замахом на шефа жандармерії О. Дрентельна і ув'язнено в Литовському тюремному замку. У квітні-травні того ж року її вислано під гласний нагляд поліції в місто Пудож, що на річці Водла в Олонецькій губернії (Карелія). 1881 року Олену Антонівну було переведено на поселення в місто Ялуторовськ Тобольської губернії, де доля звела її з Петром Васильовичем Тесленком-Приходьком (1847-1930), революційним діячем 1870-х, членом партій "Земля і воля" та "Чорний переділ", висланим у Тобольську губернію "без позбавлення прав і маєтностей" (мав земельну власність на Полтавщині). Олена Антонівна і Петро Васильович одружилися на початку 1884 року, 25 грудня того ж року у них народився син Юрій. У червні 1887-го року Олена Антонівна приїхала на коротку гостину – до 15 серпня – до Колодяжного, щоб відвідати родичів. Вдруге відвідала рідних у березні 1891-го року, приїхавши з сином Юрієм, якому йшов восьмий рік, до Луцька, де тоді тимчасово проживали Косачі. Після закінчення п'ятнадцятилітнього терміну заслання Петра Васильовича, у 1895 році Тесленки-Приходьки повернулися в Україну, а в березні 1896-го Петро Васильович приїхав до Колодяжного. У той приїзд, очевидно, вирішувалося питання про придбання маєтку на Волині. Продавши за посередництвом брата земельну власність на Полтавщині, П. В. Тесленко-Приходько придбав натомість Запруддя недалеко від Каменя-Каширського. З 1897 року сім'я жила в основному в Ризі, а до 1907-го в Запрудді як на дачі, бо не вели ніякого господарства.

Олена Антонівна була дуже гостинною господинею. У Запрудді часто гостювала Оксана Косач. Родинні світлини початку ХХ ст. засвідчують перебування тут Ольги, Миколи, Ізидори, Григорія Антоновича і Петра Антоновича Косачів, Маріанни Лисенко, Олени Пчілки.

Олена Антонівна пробувала сили в літературі. 1881 року в Києві під псевдонімом Є. Ластівка вийшла її поема-билиця "Ганна". Завжди була в курсі літературних здобутків Лесі Українки, цікавилася її творчістю.

1903 року вийшли з друку зібрані Лесею Українкою "Дитячі гри, пісні й казки з Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині". Як згадує Климент-Квітка, видання було здійснено "на гроші, які дала в кредит до реалізації видання сестра батька Лесі Українки Олена Антонівна Тесленко-Приходько".

Часто супроводжувала Лесю у її поїздках на лікування, чим дівчина дуже тішилися.

Після Першої світової війни Олена Антонівна Тесленко-Приходько  жила в Києві, адже саме з Києвом пов'язав своє життя і діяльність вченого-рентгенолога її син Юрій. Померла 1927-го року, похована на Байковому кладовищі. Могила не збереглася.

Пушкар Н. 21 січня 175 років від дня народження О. А. Косач (у заміжжі – Тесленко-Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 42–46.

    Олена Антонівна та Петро Васильович Тесленки-Приходьки, поч. 1990-х років

      О. А. Тесленко-Приходько (в човні) та її син Юрій. Озеро Ноболоцьке в околицях Запруддя.

Фото із книги Тамари Скрипки "Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура", яка знаходиться у фондах Волинської ДОУН ім. Олени Пчілки.

Література:

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. Кн. 1 / відп. ред. О. Біланюк, вступ. ст. Т. Скрипка. – Нью-Йорк – Київ : Факт, 2004. – 447 с.

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. Кн. 2 / ред., авт. проекту Т. Скрипка. – Київ ; Нью-Йорк : Темпора, 2015. – 536 с.      

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Пась Н.  Косачі і Запруддя / Н. Пась. – Камінь–Каширський, 2016. – 23 с.

Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура / Т. Скрипка ; ред. І. Давидко. – Київ : Темпора, 2013. – 655 с.

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Ковальчук Є. Видання про запруддівський період у життєписі родини Косачів-Тесленків-Приходьків / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-ю від дня народж. Лесі Українки : наук. зб. / відпов. за вип.: В. М. Комзюк, А. Силюк. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 279–280.

Комзюк В. Запруддя – пісенна душа Полісся / В. Комзюк // Леся Українка. Волинські сюжети : іст.-краєзн. нариси / О. Антонюк ; упоряд.: Н. Ю. Пушкар, В. М. Комзюк. – Луцьк, 2012. – С. 171–176.

Пушкар Н. Забуті слова, але пам'ять неминуща / Н. Пушкар // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині : наук. зб. / відпов. за вип.: А. Силюк, Н. Пась. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 143–147.

Лівіцька О. Євангеліє від Олени Пчілки: понад сто літ тому в с. Запруддя Камінь-Каширського району колядували… Косачі! / О. Лівіцька // Волин. газ. – 2011. – 13 січ. – С. 1, 10.

Пась Н. З історії життя Косачів у Запрудді / Н. Пась // Полісся. – 2011. – 22 лют. – С. 3.

Пась Н. Штрихи до життєпису родини Косачів / Н. Пась // Полісся. – 2013. – 26 лют. – С. 3.

Пушкар Н. Леся Українка дуже любила свою тітку / Н. Пушкар // Луцьк. замок. – 2005. – 20 січ. – С. 3.

Скрипка Т. Запруддя Косачі любили / Т. Скрипка // Сім’я і дім. – 2011. – 24–30 берез. – С. 15.

Стасюк Г. Династія письменників як літературознавча проблема : феномен роду Драгоманових-Косачів / Г. Стасюк // Дивослово. – 2012. – № 9. – С. 51–56.

 

***

Доценко Р. І. Косач Олена Антонівна (Тесленко-Приходько) – письменниця, громадська діячка / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2014. – Т. 14. – С. 644.

Косач Олена // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1994. – Т. 3. – С. 1144.

Косач (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна // Укр. літ. енциклопедія. – Київ, 1995. – Т. 5. – С. 11.

Пушкар Н. 21 січня 160 років від дня народження О. А. Косач (Тесленко–Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки  / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Е. С. Ксендзук, А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк, 2004. – С. 16–12.

Янишин Б. М. Косач (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна / Б. М. Янишин // Енциклопедія історії України / Інститут історії України НАН України. – Київ, 2008. – Т. 5. – С. 205.

 

Геннадій Бондаренко – відомий дослідник Волині!

Вітаємо Геннадія Васильовича Бондаренка з Днем народження! Зичимо міцного здоров’я і натхнення для досягнення найвищих цілей, задоволення від роботи, визнання і підтримки від колег, вдячності й поваги від студентів, родинного затишку та благополуччя, усіляких життєвих гараздів і прихильності долі!

Геннадій Васильович Бондаренко – український дослідник, краєзнавець, кандидат історичних наук, професор кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Народився Г. В. Бондаренко 19 січня 1946 року у м. Сатанів Хмельницької області. У 1964 році закінчив Ізяславську школу № 2. Продовжив навчання на заочній формі у Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі (1964–1968 рр.) і водночас працював у Ізяславській районній бібліотеці для дітей та юнацтва. Вищу освіту за спеціальністю «вчитель історії та суспільствознавства» здобув у 1968–1972 роках у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті. Працював учителем історії у школі м. Полонного Хмельницької області. У 1977 році закінчив аспірантуру при Київському педагогічному інституті, з того часу працює у Луцькому державному педінституті (нині – Волинському національному університеті імені Лесі Українки), спершу на посаді старшого викладача, з 1982 року – доцента (отримав вчене звання у 1984 р.), а з 2008 року – професора (отримав вчене звання у 2013 р.). Займав посади заступника декана історичного факультету, завідувача кафедри, проректора.

У 1982 році науковець захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 07.00.01 Історія України. У 1997 році обраний член-кореспондентом Української Академії історичних наук.

Г. В. Бондаренко з 2006 року є директором Центру дослідів Волині при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Його науковий доробок нараховує понад 500 праць, серед яких –5 монографій, 7 підручників, з яких «Теорія і методологія історії» та «Спеціальні історичні дисципліни» були рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

З 2005 року в освітньому просторі Волинської області дослідник запровадив шкільний факультативний курс «Волинезнавство» і реалізував авторський проєкт «Інтелектуальна еліта Волині», опублікувавши монографію у 2012 році.

Більше, як 30 років, Г. В. Бондаренко очолює Волинську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. Упродовж цього часу безпосередньо ним підготовлено і проведено десятки конференцій, семінарів, круглих столів, пов’язаних з історією, краєзнавством, музеєзнавством краю, опубліковано збірники «Минуле і сучасне Волині та Полісся» (з 1985 р. видано 68 номерів). Вчений є членом редакційних колегій таких наукових видань України як «Краєзнавство», «Літопис Волині», «Педагогічний пошук», «Українське державотворення: проблеми і сучасність», альманаху «Волинський колекціонер», наукового проєкту «Західне Полісся: історія і культура».

Краєзнавець, виступаючи на радіо і телебаченні, активно популяризує історію і культуру Волині, державну і національну символіку України.

За вагомий внесок у розвиток освіти Волині у 1988 році став «Відмінником народної освіти», а в 1993 році одержав звання «Заслужений працівник народної освіти України». Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України і Почесною грамотою Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України. Має грамоти і подяки від Міністерства освіти та науки України, Волинської обласної ради і обласної адміністрації.

Краєзнавча діяльність науковця відзначена преміями Національної спілки краєзнавців України імені Дмитра Яворницького (1993 р.) і академіка Петра Тронька (2015 р.), званням Почесний краєзнавець України (2014 р.), обласною премією Волинського фонду культури імені Галшки Гулевичівни (1996 р.) та премією імені Василя Кмецинського Камінь-Каширської районної ради (2017 р.).

Указом Президента України № 946/2019 від 24 грудня 2019 року Заслуженому працівникові народної освіти, члену Правління Національної спілки краєзнавців України, Почесному краєзнавцю України Г. В. Бондаренку призначена дворічна державна стипендія.

Г. В. Бондаренко майстерно поєднує науково-педагогічну діяльність, краєзнавчу та громадську роботу та власні захоплення, серед яких – написання віршів, рибалка, гра в шахи (член команди з шахів та шашок факультету історії, політології та національної безпеки, що неодноразово здобувала перемогу в університетських змаганнях) та у більярд. Так, у 2019 році він двічі вигравав Кубок України «Наукова еліта» серед науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти з більярду в Лізі «Доктор наук v Професор». Тому його визнано кращим гравцем 2019 року цього ж кубка.

Чибирак С. 19 січня 75 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика, педагога, краєзнавця / С. Чибирак // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 35–43.

 

 

 

Література:

Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва : Указ Президента України від 24 груд. 2019 р. № 946 // Уряд. кур’єр. – 2019. – 26 груд. – С. 1–2.

 

***

Бондаренко Г. В. Історична топоніміка : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко, В. В. Кихтюк. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2012. – 162 с.

Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волині : монографія / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа. – 2003. – Кн.1. – 2003. – 238 с.

Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волині : монографія / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа. – 2003. – Кн.2. – 2003. – 214 с.

Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волинської області (1939–2019 роки): присвячується 30-річчю Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та 75-річчю факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 534 с. – (Краєзнавча бібліотека Волині).

Бондаренко Г. Подорож волинськими стежками козацького полковника Івана Богуна : ілюстрований історико-краєзнавчий нарис / Г. Бондаренко, Г. Гулько, О. Дем’янюк. – 2-е вид. випр., доповн. – Луцьк : ПП Іванюк В.П., 2021. – 56 с.

Бондаренко Г. В. Спеціальні історичні дисципліни / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1997. – 222 с.

Бондаренко Г. В. Спеціальні історичні дисципліни : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 422 с.

Бондаренко Г. В. Теорія та методологія історії : програма й тестові завдання, основи курсу, словник понять і категорій : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 196 с.

Бондаренко Г. В. Теорія та методологія історії: поняття і категорії історичного пізнання : слов.-довід. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 92 с.

Бондаренко Г. В. Філософія сну і бадьорості : зб. поезій / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Іванюк В. П., 2021. – 59 с. : фот.

 

***

Бондаренко Геннадій Васильович : біобібліогр. покажч., сторінки життя та діяльності / Волин. обл. організація Нац. спілки краєзн. України ; упоряд.: С. Чибиряк, І. П. Сидорук. – 2-е вид., доп. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2021. – 200 с.

Волинський національний університет імені Лесі Українки : ювілейне видання / ред. колег. І. Я. Коцан, М. Г. Жулинський, І. Р. Юхновський ін. – Луцьк, 2010 – 244 с.

Про Г. Бондаренка – с. 168.

Краєзнавство: науковий журнал. 1927–2017 : системат. покажч. змісту / ред. О. П. Реєнт ; упоряд. О. Михайлова. – Київ : [б. м.], 2019. – 396 с.

Про Г. В. Бондаренка – див. Іменний покажчик.

Бондаренко Геннадій Васильович (нар. 1946 р.) // Материк краєзнавства : зб., присвяч. лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Нац. спілки краєзнав. України / упоряд. Р. Маньковська. – Київ, 2013. – С. 26–27.

Визнання : премію імені Василя Кмецинського вручили голові краєзнавців Волині // Волинь-нова. – 2018. – 23 січ. – С. 2.

Державні нагороди та відзнаки краєзнавців за 2019 рік // Краєзнавство. – 2020. – № 4  – С. 173–175.

Зозуля С. Шахи, вудку та... більярд не покине за мільярд / С. Зозуля // Волин. новини. – 2019. – 11 квіт. – С. 9.

Якименко М. Народ без знання своїх витоків, як дерево без коріння / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 19 січ. – С. 13.

***

Бондаренко Геннадій Васильович: сторінки життя і діяльності : біобібліогр. покажч. / упоряд.: А. М. Силюк, С. В. Яцечко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 152 с.

Костриця М. Бондаренко Геннадій Васильович / М. Костриця // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3. – С. 260.

Силюк А. 19 січня 60 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика і педагога / А. Силюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / Упр. культури і туризму  Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 23–29.

Силюк А. 19 січня 70 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика, педагога, краєзнавця / А. Силюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 29–35.