17 липня 90 років від дня народження Й. Г. Струцюка (1934) – українського письменника, заслуженого діяча мистецтв України

 

Йосип Георгійович Струцюк народився 17 липня 1934 року в селі Стрільці на Холмщині. В 1944 році разом з батьками був депортований в с. Новослобідка Запорізької області. З 1946 року мешкав  на Волині. Саме тут закінчив Глинищенську початкову, Копачівську семирічну школи. Навчався у Рожищенській середній вечірній школі робітничої молоді.

З 1953 по 1958 роки навчався в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки. Працював вчителем у Білостоцькій середній школі, був науковим співробітником в музеї-садибі Лесі Українки в с. Колодяжному та Волинському краєзнавчому музеї. Також працював журналістом, режисером народної самодіяльної студії та очолював обласну організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Багато талановитої молоді обрали письменницьку стежину, саме завдяки настановам та порадам Йосипа Георгійовича, який керував літературною студією «Лесин кадуб».

Йосип Струцюк є автором понад 50 поетичних, прозових та драматичних  книжок, серед них – збірки «Освідчення» (1965), «Засвідчення» (1969), «Досвідчення» (1982), «Поезії» (1984), «Сторожові вежі» (1993), двотомник вибраних поезій «Фарватер» (2009) та інші. Широкого розголосу набула збірка «Потойбіч тиші», яка у 2000 році вийшла у перекладі на польську мову. Поетичні твори Йосипа Струцюка друкувалися в багатьох журналах, антологіях, навіть в читанках.

У різний час підтримували і схвально відгукувалися про поетичну творчість Йосипа Струцюка такі відомі письменники, як Микола Бажан, Михайло Стельмах, Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський. Борис Олійник, Микола Жулинський та ін. А славетна Ліна Костенко вже при першому ознайомленні з віршами поета не забарилася відмітити: «Головне, що перед нами – справжній поет… в основі своїй він неординарний, він чесний перед собою і перед людьми, він шукає свого фарватеру на глибинах».

А після роману «Круцю, круцю, журавлі», що був виданий через десять років після свого написання (1996), один за одним виходять з друку потужні та багатопланові прозові твори такі, як дилогія «Од Гучви до Стоходу» (2007), збірки повістей та оповідань «Цвіт дикої шандри» (2008), «Помста Салмакиди», «Усе не так просто» (2010), роман «Чорний припс» (2008), збірка новел та оповідань «Сповідь із зеленим натяком» та багато інших. Недарма відомий метр української прози Роман Федорів зазначив: «Проза Йосипа Струцюка така ж цікава, як і поезія. Опріч того вона – чесна, правдива, безкомпромісна».

У своїх драматичних поемах «Смерть Хмельницького», «Свідчимо перед Богом» (про гетьмана Івана Виговського), «Анафема» (про гетьмана Івана Мазепу), п’єса «Декалог самопосвяти» (про бій у Гурбинському лісі між повстанцями та енкаведистами) автор торкнувся найболючіших аспектів нашої історії. А вистава «Роман- великий князь Волинський і Галицький» пройшла з успіхом на початку 1990-х років у Волинському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка.

Серед виданих автором книг є чимало для дітей. На особливу увагу заслуговує поема-казка «Славен витязь Кожум’яка», що існує в музичному варіанті. Збірки «Бузьків вогонь» (1965), «Гостинець од зайця» (1971) та повість «Романко і Трубач» (1984).

До двотомника «Місячний зайчик» і «Воронько» (2005) увійшли твори, що були з попередніх збірок, а також і нових, зокрема про боротьбу Української Повстанської Армії на теренах Волині. Саме ця тема чи не вперше піднімається Струцюком у дитячій літературі в пострадянський період.

Публіцистика волинського автора міститься у збірнику «Події – в анфас, а постаті в профіль» (2011). Тут статті про наші змагання за волю і державотворення, роздуми про творчість Кондзелевича, Братковського, Бернса, Петефі, Гоголя, Шевченка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Пікассо, спогади про сучасних митців – Вінграновського, Пашкевича, Валенту та інших, рецензії на твори молодих авторів тощо.

«Коли читаєш Йосипа Струцюка, – пише його побратим по перу Петро Сорока, – засвічується душа і поривається дух, хочеться жити і працювати для України. Така в них латентна сила. У Струцюка кожне слово, ба навіть титла, дихає Україною. І головне, звичайно, добротний художній рівень, ота стилістична викінченість, яку знаходимо тільки в справжніх майстрів. Нині з’являється чимало творів про Україну і Бога, але більшість з них тільки профанує цю святу тему. Й. Струцюк пише так ніби з кожної букви на нього дивляться суворі очі Вседержителя. Для нього неприпустимо – схибити чи злукавити у слові».

Опріч усього, Йосип Струцюк творив ще й пісні з такими видатними композиторами, як Анатолій Кос-Анатольський, Олександр Білаш, Анатолій Пашкевич, Георгій Майборода, а також із Віктором Тиможинським, Петром Свистом, Олександром Гаркавим, Мирославом Стефанишиним та іншими.

На рахунку волинського автора два пісенних збірника для дорослих «Ти моє терпке пісенне диво» (1998) і для дітей «Жайвірковий великдень» (1999). Провідною тематикою пісень Йосипа Струцюка стали національно-визвольні змагання нашого народу, любов до рідної землі, краса природи та високі інтимні почуття. Зокрема, А. Кос-Анатольський писав: «Йосип Струцюк – один із найкращих наших поетів, слово котрого природно лягає на музику».

Не можна оминути пісенно-збиральницької роботи автора. До пісенника «Ти не згасла, зоре ясна» Пісні Холмщини й Підляшшя» (2006) він зібрав понад 200 оригінальних народних текстів і мелодій, підібрав цікавий ілюстративний матеріал, виступив у співавторстві з М. Стефанишиним як упорядник пісенника.

За сценарієм та режисурою Йосипа Струцюка створено біля десятка короткометражних кінострічок. Майже всі вони були відзначені на республіканських та всесоюзних конкурсах.

Фільм «В обійсті чорного самітника», де йдеться про рідкісного птаха – чорного лелеку, було удостоєно головного призу на республіканському кінофестивалі, а на всесоюзному – ще й золотої медалі (1980). Найвищі нагороди здобули також такі кінострічки, як «На відстані пострілу» (про знищеного людиною тура) і «Помилка Тарзана» (про вовків). А кінофільм про волинське диво-озеро Світязь отримав на міжнародному конкурсі «Кіномарина-77» бронзову медаль.

Йосип Струцюк організував і майже 20 років керував Луцькою молодіжною студією «Лесин кадуб». Молоді літстудійці в майбутньому ставали членами Національної спілки письменників України.

Про життєвий і творчий шлях письменника вийшов збірник матеріалів «Завжди і у всьому залишатися собою» (2010).

За свої чималі творчі здобутки Йосип Георгійович був відзначений різного роду нагородами. Він став лауреатом обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського за поетичні збірки «Глибока живиця» (1989), «Терпкі сторінки» (19991), п’єсу «Роман – великий князь Волинський і Галицький» та за створені національно-патріотичні пісні (1992).

Також Й. Струцюк є лауреатом 1-ї Міжнародної літературної премії ім. Богдана-Нестора Лепкого за машинописний варіант повісті «Цвіт дикої шандри» (2006) лауреатом премії Національної спілки письменників України «Благовіст» за поетичну збірку «Десятий день тижня» (2006), міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за поетичну збірку «Віть розчахнутої блискавки» (2008), премії імені П. Куліша (2012), премії Товариства «Холмщина» «Корона Данила» за збір і впорядкування пісень Холмщини та Підляшшя (2009), премії фонду Тараса Шевченка «У своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» (2010) та багато інших.

Йосип Струцюк є заслуженим діячем мистецтв України, почесним громадянином міста Луцька за свою плідну працю та активну життєву позицію.

Валентина Машлай

 (Машлай В. 17 липня 90 років від дня народження Й. Г. Струцюка (1934) – українського письменника, заслуженого діяча мистецтв України / В. Машлай // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 117–124.)

У відділі краєзнавчої роботи підготовлена книжкова виставка – "Йосип Струцюк: феномен лучанина, якого шанує Україна"

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з творчістю письменника!

Література:

Струцюк Й. Безконечна казочка : вірші для дошк. і мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Львів : Каменяр, 1984. – 16 с. : іл.

Струцюк Й. Бог задумав інакше... : роман / Й. Струцюк. – Київ : Укр. пріоритет, 2018. – 430 с.

Струцюк Й. Бузьків вогонь : вірші / Й. Струцюк. – Київ : Веселка, 1969. – 28 с.

Струцюк Й. Буб : повість для дітей мол. шк. віку / Й. Струцюк ; мал. В. Протопоп. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 32 с. : іл.

Струцюк Й. Вареники : вірші / Й. Струцюк. – Київ : Веселка, 1977. – 16 с.

Струцюк Й. Віть розчахнутої блискавки : поезії / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 198 с.

Струцюк Й. Вогонь предків : лірика / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 188 с.

Струцюк Й. Волинська абетка / Й. Струцюк ; худож. Н. Булецька. – Луцьк : Терен, 2013. – 51 с.

Струцюк Й. Волинська абетка / Й. Струцюк ; ред. О. Мельник. – Луцьк : Bbraille studio, 2018. – 72 с.

Струцюк Й. Воронько : повісті, оповід., новели та казки для дітей. / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 164 с. : іл.

Струцюк Й. Глибока живиця : поезії / Й. Струцюк. – Львів : Каменяр, 1989. – 120 с.

Струцюк Й. Гомін Турового урочища : повість для мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Київ : Веселка, 1981. – 37 с.

Струцюк Й. Гостинець од зайця : вірші та казки / Й. Струцюк. – Львів : Каменяр, 1971. – 48 с.

Струцюк Й. Гучва. Повість печальних літ : роман / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 124 с.

Струцюк Й. Десятий день тижня : поезії / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 84 с.

Струцюк Й. Досвідчення : поезії / Й. Струцюк. – Київ : Рад. письменник, 1982. – 80 с.

Струцюк Й. Жайвірковий Великдень : пісні для дітей на вірші Й. Струцюка / Й. Струцюк. – Луцьк : Терен, 1999. – 48 с.

Струцюк Й. Засвідчення : поезії / Й. Струцюк. – Київ : Молодь, 1969. – 80 с.

Струцюк Й. Зозулині черевички : вірші для дітей / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк, 2004. – 28 с.

Струцюк Й. Іди, іди, дощику : вірші для дошкільнят і мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Дубно : Незабудка, 1992. – 16 с.

Струцюк Й. Інфамія : роман-хроніка майже документальний і майже незакінчений / Й. Струцюк. – Луцьк : [б. в.], 2014. – 412 с.

Струцюк Й. Йде у гості Миколай : поезія для дошк. та мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2004. – 8 с.

Струцюк Й. Г. Козаки. Кость Гордієнко. Іван Піддубний : іст. повісті / Й. Г. Струцюк. – Київ : Український пріоритет, 2023. – 335 с.

Струцюк Й. Коливо : белетристика і публіцистика / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2014. – 444 с.

Струцюк Й. Коридор : белетристика і публіцистика / Й. Струцюк. – Київ : Укр. пріоритет, 2019. – 462 с.

Струцюк Й. Крилата квітка : казки для дітей дошк. та мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 32 с.

Струцюк Й. Круцю, круцю, журавлі... : роман / Й. Струцюк. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 257 с.

Струцюк Й. Лінія життя : повість, оповід. / Й. Струцюк. – Київ : Рад. письменник, 1985. – 208 с.

Струцюк Й. Лісовий гість : розмальовки з лічилками, загадками та відгадками: для дошкільнят та дітей мол. шк. віку / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 16 с.

Струцюк Й. Місячний зайчик : драм. поеми та вірші для дітей. Т. 1 / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 130 с. : іл.

Струцюк Й. Г. На березі крутіжу  : зб. прозових творів / Й. Г. Струцюк. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 384 с.

Струцюк Й. Найкращій матері – смерть! : трагедія / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 72 с.

Струцюк Й. Од Гучви до Стоходу : дилогія : романи / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. книга, 2007. – 332 с.

Струцюк Й. Г.Операція «Burza», або Ми їх спільно винищимо : повість кровавих літ / Й. Г. Струцюк. – Київ : Укр. пріоритет, 2017. – 287 с.

Струцюк Й. Освідчення : поезії / Й. Струцюк. – Львів : Каменяр, 1965. – 27 с.

Струцюк Й. Г. Отаман Болбочан та інші : роман майже док. / Й. Г. Струцюк. – Київ : Укр. пріоритет, 2017. – 191 с.

Струцюк Й. Під арештом ночі : оповідання, новели, есеї / Й. Струцюк. – Луцьк : Вісник і К, 2004. – 132 с.

Струцюк Й. Г. По дорозі до Савур-могили : роман / Й. Г. Струцюк. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 166 с.

Струцюк Й. Події – в анфас, а постаті – в профіль : есеї, ст., рец., кіносценарії, радіоп’єси / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 318 с.

Струцюк Й. Поезії / Й. Струцюк. – Київ : Дніпро, 1984. – 144 с.

Струцюк Й. Помста козацька : оповідання для мол. і серед. шк. віку / Й. Струцюк ; мал. М. Волошина. – Луцьк : Вісник і К, 2003. – 56 с.: іл.

Струцюк Й. Помста Салмакиди : оповід., повісті / Й. Струцюк. – Луцьк : Терен, 2010. – 340 с.

Струцюк Й. Потойбіч тиші : поезії / Й. Струцюк. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 250 с.

Струцюк Й. Г. Потомок Ілька Муровця : повість / Й. Г. Струцюк. – Харків : Панов А. М., 2021.– 146 с.

Струцюк Й. Пригоди за всілякої погоди : повісті для дітей мол. і серед. шк. віку / Й. Струцюк. – Луцьк : Надстир’я, 2012. – 152 с.

Струцюк Й. Роман і Романовичі : драм. поеми / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 160 с.

Струцюк Й. Романко і Трубач : повісті для мол. шк. віку / Й. Струцюк ; мал. Г. Романова. – К. : Веселка, 1984. – 108 с. : іл.

Струцюк Й. Свідчимо перед Богом... : драм. поеми / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 192 с.

Струцюк Й. Смерть Хмельницького : драм. поема на 1 дію / Й. Струцюк. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 44 с.

Струцюк Й. Сон рябої кобили (і сміх і гріх) : гумор і сатира / Й.  Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 36 с.

Струцюк Й. Г. Сповідь із зеленим натяком : повісті, оповідання, новели / Й. Г. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 468 с.

Струцюк Й. Сторожові вежі : поезії 1953–1993 років / Й. Струцюк. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 168 с.

Струцюк Й. Стохід. Повість жорстоких літ : роман / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 180 с.

Струцюк Й. Терпкі сторінки : поезії / Й. Струцюк. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 96 с.

Струцюк Й. Ти – моє терпке пісенне диво : пісні на вірші Й. Струцюка / Й. Струцюк. – Луцьк : Медіа, 1998. – 96 с.

Струцюк Й. Усе не так просто : повісті, оповідання, есеї / Й. Струцюк. – Луцьк : Терен, 2010. – 272 с.

Струцюк Й. Фарватер : вибр. поезії у 2 т. Т. 1 / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 556 с.

Струцюк Й. Фарватер : вибр. поезії у 2 т. Т. 2 / Й. Струцюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 508 с.

Струцюк Й. Цвіт дикої шандри : повісті, оповідання / Й. Струцюк. – Луцьк : Твердиня, 2008. – 164 с.

Струцюк Й. Червень – місяць тиші : оповідання та етюди / Й. Струцюк. – Львів : Каменяр, 1980. – 96 с. : іл.

Струцюк Й. Чорний припс : роман, повісті / Й. Струцюк. – Луцьк : Терен, 2009. – 444 с.

Струцюк Й. Чорногузка, або ж  Пригоди за всякої погоди : повість для дітей серед. шк. віку / Й. Струцюк. – Луцьк : Терен, 2008. – 42 с.

Струцюк Й. Я не шевчик і не кравчик : вірші для дітей / Й. Струцюк. – Київ : Веселка, 1973. – 24 с.

Струцюк Й. Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки : путівник / Й. Струцюк, І. Чернецький. – Львів : Каменяр , 1984. – 70 с. ; 1986. – 70 с.

Струцюк Й. Музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / Й. Струцюк, І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1969. – 72 с. ; 1971. – 72 с. ; 1976. – 44 с. ; 1976. – 42 с.

Ти не згасла, зоре ясна : пісні Холмщини та Підляшшя / зібрали і упоряд. : пісен. тексти – Й. Струцюк, музич. – М. Стефанишин. – Луцьк : Ініціал, 2006. – 352 с.

Struciuk J. Po tamtej stronie ciszy / J. Struciuk / Prsekład z języka ukraińskiego T. Karabowicza. – Białystok : Prymat, 2000. – 71 s.

 

***

Корнелюк Д. Струцюк Йосип Георгійович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д. Вогонь дерзання : іст.-реліг. нариси / Д. Корнелюк. – Ковель, 2018. – С. 220–221.

Ольшевський І. Е. На глибинах долі / І. Е. Ольшевський // Ольшевський І. Е. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Е. Ольшевський. – Луцьк, 2022. – Т. 2. – С. 15–17.

Яручик В. П. Історичні витоки прози Йосипа Струцюка / В. П. Яручик // Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів наук.-прак. конф. / упоряд., ред. Б. Є. Жулковський. – Луцьк, 2018. – С. 59–62.

Вербич В. Художня правда Йосипа Струцюка: ключ до української сутності / В. Вербич // Слово і час. – 2019. – № 7. – С. 78–86.

Жулинський, М. Честь вам і хвала, дорогий майстре! : Йосипові Струцюку з нагоди його ювілею / М. Жулинський // Укр. літ. газ. – 2019. – 19 лип. – С. 6–7.

Оголошено імена лауреатів престижних недержавних відзнак 2020 року // Культура і життя. – 2020. – 14 лют. – С. 2–3.

Павлюк І. «Родоводу мого неспокій», або ж писати так як живеш, а жити  – як пишеш... / І. Павлюк // Укр. літ. газ. – 2019. – 6 груд. – С. 18–19.

Президент призначив стипендії діячам культури і мистецтва // Літ. Україна. – 2018. – 13 груд. – С. 2.

Романюк Н. «...Я стріляв із скоростріла, ти набої подавала...» : пісню про Руденських повстанців співає весь світ / Н. Романюк // Вісник+К. – 2023. – 13 лип. – С. 7.

10 липня 75 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949)

 

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки є важливим об’єктом музейно-туристичної інфраструктури регіону, навчально-виховним закладом по формуванню естетичних смаків та національно-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, одним із провідних літературних музеїв України, візитною карткою і гордістю Волині. 

Колодяжне – це те кубельце, де Леся Українка черпала наснагу для своєї творчості, це місце берегинею якого колись була гостинна Олена Пчілка.

Перші дані щодо створення музею Лесі Українки в Колодяжному стосуються 1939 року, коли жіноча громадськість Львова підняла питання про викуп «Лесиного будинку» та відкриття музею в родинному гнізді Косачів. У травні 1941 року Волинська обласна рада видала указ про організацію музею в селі. Планам перешкодила війна. І лише 10 липня 1949 року музей був відкритий.

13 липня 1949 року газета «Радянська Волинь» повідомила: «Велике радісне свято відбулося в неділю, 10 липня, в колгоспному селі Колодяжному. Навіть дощ, що протягом дня неодноразово щедро проривався з важких сірих хмар, не перешкодив торжеству з приводу відкриття пам'ятника великій українській поетесі – відбудованого Лесиного "білого" будинку... Віднині  "Лесин білий будинок" в селі Колодяжне став пам'ятником-музеєм великій українській поетесі Лесі Українці на Волині». Саме ця знамення дата стала початком історії музею Лесі Українки в Колодяжному, який пройшов довгий та складний шлях становлення.

Від початку музей Лесі Українки було відкрито на громадських засадах в одній з кімнат «Білого будинку», а в іншій – функціонувала сільська бібліотека. Експозиція була, власне, виставкою фотознімків з життя Лесі Українки, які були оформлені традиційно для того часу: в багетових рамочках, під склом.

15 червня 1955 року за наказом №48 по Ковельському районному відділу культури на місці сільської бібліотеки почала діяти районна дитяча бібліотека.

У цей час «Сірий будинок», який був проданий Миколою Косачем Архипу Федчуку (1932 р.) було розібрано, оскільки у заключенні про реставрацію «Будинку Косачів» 1954 року зроблено висновок, необхідно розібрати старий дерев'яний каркас і встановити новий зі збереженням фасадів, попереднього планування та характеру конструктивних елементів. У зв’язку з цим дещо змінивши розташування будинку та розміщення кімнат всередині будинку, збудували його копію, яка за зовнішнім виглядом відповідала б оригіналу.

1 лютого 1957 року за наказом №216 по Ковельському районному відділу культури у «Сірий будинок» с. Колодяжне з міста Ковель було переведено районну бібліотеку для дорослих. З 1963-го року в будинку відкрито літературну експозицію музею, а «Білий будинок» набуває статусу меморіального.

У 1980-х роках на території садиби Косачів у новозбудованому приміщенні відкрито літературну експозицію.

У 1991 році побудовано нову літературну експозицію, над якою працювали наукові співробітники музею на чолі з завідувачкою Вірою Комзюк та львівський художник Роман Батіг. Створена літературна експозиція є діючою і на сьогоднішній день. За спогадами багаторічної завідувачки Колодяжненського літературно-меморіального музею, заслуженого працівника культури України В. М. Комзюк у цей же час проводяться ремонтно-рестараційні роботи в меморіальних будинках.

Від  3 вересня 2009 року додатком до постанови Кабінету міністрів України № 928 садиба поетеси і громадської діячки Лесі Українки занесена до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України

З часом експлуатації меморіальних будинків знову постало питання їх реставрації і у 2019 році була виготовлена документація на «Реставраційно-ремонтні роботи пам'яток культурної спадщини «Білого та Сірого будинків Косачів» в с. Колодяжне. Проєкт пройшов експертизу ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» та погоджений Міністерством культури України у грудні 2019 року.

В ювілейний рік 150-ти річчя від дня народження Лесі Українки було проведено реставраційно-ремонтні роботи «Білого та Сірого будинків Косачів».

Ольга Бойко, Ольга Антонюк

 (Бойко О. 10 липня 75 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949) / О. Бойко, О. Антонюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 112–116.)

Література:

Комзюк В. М. Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжне : путівник / В. М. Комзюк, Н. Ю. Пушкар. – Луцьк : Надстир'я, 2020. – 24 с. : кол. іл.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк, Л. Мержвинська. – Луцьк : Ініціал, 1996. – 60 с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк. – Луцьк : Ініціал, 2000. – 5  с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк,  Л. Мержвинська. – Луцьк : Ініціал, 2006. – 80 с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст.: Комзюк, Л. Мержвинська. – Луцьк : Медіа, 2008. – 12 с. : кольор. іл, фото.

Меморіальні речі Лесі Українки та родини Косачів : зі збірки  Колодяженського літ-мемор. музею Лесі Українки / авт. тексту В. Комзюк. – Ковель : Ковел. міськ. друк., 2013. – 12 с. : фот. кольор.

Антонюк О. До питання відтворення меморіальності будинків та садиби Косачів / О. Антонюк, О. Бойко // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. 2021 р. : наук. зб. – Лу цьк, 2021. – С. 91–97.

Бойко О. На пошану Берегині славного роду. Олена Пчілка в науково-освітній діяльності Волинського краєзнавчого музею та Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки / О. Бойко, П. Рудень, Н. Пушкар // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 15–23.

Дмитренко А. Лесині / Косачівські місця в концепції туристичних «магнітів» Волині та системі національного виховання: Луцьк і околиці / А. Дмитренко // Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного педагогічного процесу : матеріали VII Всеукр. Косачів. пед. читань 23 черв. – Луцьк, 2022. – С. 92–100.

Трофімук-Кирилова Т. Створення та діяльність Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки у другій половині ХХ ст. : за матеріалами радянської періодики / Т. Трофімук-Кирилова // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2021. – Вип. XVII. – С. 358–366.

Бойко О. Людина створює культуру, а культура – людину / О. Бойко // Вісті Ковельщини. – 2020. – 14 трав. – С. 6

Голубович Г Вишита книга в музеї / Г Голубович // Вісті Ковельщини. – 2020. – 5 берез. – С. 2

Коваленко О. «Вибачте, тут був експонат» : чим дихає Лесин музей у війну? / О. Коваленко // Волинь. – 2022. – 21 верес. – С. 1, 9.

Коваленко О. «То ж тепер весна золота»: чи списала би все на погоду... Леся Українка? / О. Коваленко // Волинь. – 2023. – 15 берез. – С. 8.

Наумук С. Де на Волині святкуватимуть 150-й день народження Лесі Українки? : ремонт Білого та Сірого будиночків Косачів у Колодяжному під питанням / С. Наумук // Волинь. – 2020. – 16 лип. – С. 11.

Світліковська Г. «Різдво у Косачів» – у теплі й затишку / Г. Світліковська // Волинь. – 2022. – 12 січ. – С. 14.

У садибі-музеї Лесі Українки // Волинська газета + Ковельський район. – 2021. – 2 груд. – С. 4.

Якименко М. Коли закладали «білий» будиночок, грали музику з Любитова / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 26 литоп. – С. 7.

Якименко М. Реставратори пішли, а проблеми залишилися / М. Якименко // Голос України. – 2023. – 4 берез. – С. 7.

Якименко М. Ще куштуватимемо Косачівські груші / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 18 листоп. – С. 11.

 

***

Антонюк О. 10 липня 60 років від дня відкриття літературно-меморіального музею Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району (1949) / О. Антонюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2009 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2008. – С. 70–73.

Пушкар Н. 10 липня 70 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949) / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 130–134.

Скрипник П. І. Лесі Українки Літературно-меморіальні музеї / П. І. Скрипник, Д. В. Грузін // Енциклопедія історії України. – Київ, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 128.

 

 

 

 

 

 

 

3 липня 70 років від дня народження П. П. Савоша (1954) – заслуженого артиста України

Петро Павлович Савош народився 3 липня 1954 року в селі Красноволя Любомльського району (нині Ковельського району) на Волині. У місті Любомлі закінчив середню школу. Ще будучи школярем знав, що хоче бути актором, відвідував драматичний гурток, грав у шкільних виставах, виступав на концертах.

У 1971 році Петро Савош вступив до Луцького культурно-освітнього училища на режисерський відділ. Служба в армії (1972–1974 рр.) не завадила займатися художньою творчістю. Вдень юнак виконував обов’язки військовослужбовця, а ввечері брав участь в концертних програмах у Будинку офіцерів.

Після армії Петро Савош продовжив навчання в культосвітньому училищі, а в 1975 році прийшов на роботу до новоствореного Волинського академічного обласного театру ляльок. Доводилось працювати не лише над вдосконаленням своїх професійних акторських навичок, а й  на будівництві, так як театр лише формувався. Завдяки старанням директора театру Данила Поштарука була вибрана правильна стратегія розвитку – акцент на національному та високий професіоналізм. У репертуарі театру чимало творів українських класиків Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Олени Пчілки тощо. Підбиралися твори, які мали високий рівень та формували національну свідомість. У театрі працювали видатні режисери: Борис Азаров, Юрій Сікало, Валерій Бугайов, Андрій Семиненко тощо. Молодий актор, Петро Савош, мав змогу професійно розвиватись, працюючи з різними режисерами.

Перша постановка на сцені театру ляльок, в якій брав участь Петро Савош, – «Військова таємниця» (1976 р.). Далі були п’єси «Великий Іван», «Божественна комедія», «Камінний господар», «Лісова пісня», «Тарас», «На Івана Купала», «Український вертеп», «Мандрівний лялькар» тощо. У 1977 році Петро Савош поступив до Рівненької філії Київського державного інституту культури на режисерський факультет.

З 2001 року Петро Павлович працює завідувачем трупи Волинського обласного академічного театру ляльок.

У 2007 році Петру Савошу присвоєно звання «Заслужений артист України». За високу майстерність та професіоналізм Петро Павлович Савош отримує високі нагороди та дипломи на всеукраїнських та європейських фестивалях. Творчі досягнення майстра сцени неодноразово відзначались почесними грамотами, дипломами Міністерства культури і Спілки театральних діячів України.

Навесні 2023 року актор зіграв роль Якова у виставі «Століття Якова» за повістю Володимира Лиса на сцені Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Через два роки виповниться 50 років з тих пір, як заслужений артист України Петро Савош на театральній сцені. За цей час було зіграно понад 70 ролей.

Гаврилюк О. 3 липня 70 років від дня народження П. П. Савоша (1954) – заслуженого артиста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 108–110.

16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929)

 

 

Історія Волинського краєзнавчого музею, найбільшого і найдавнішого з нині діючих на теренах Волинської області – це історія приголомшливих знахідок і болючих втрат, розквіту й певного тимчасового занепаду. Але передусім, це життєва історія наших небайдужих краян, стараннями й зусиллями яких започаткована та продовжується нині захоплююча мандрівка в історію, культуру, минуле і сучасне...

У 1927 році в Луцьку під керівництвом інженера Францішека Ксенжопольського розпочало свою діяльність Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини. Члени товариства, об’єднані у декількох секціях (краєзнавчій, музейній, природоохоронній, туристичній тощо), основними своїми завданнями вважали нагромадження й опрацювання наукових матеріалів, що стосувалися Волинського воєводства, популяризацію відомостей про Волинь, пробудження зацікавленості у її відвідуванні, охорону природи і краєвидів, захист від ушкоджень та знищення будь-якого виду пам’яток, їх науковий опис і обстеження.

Вже у вересні 1928 року в Луцьку відбулася Рільничо-промислова виставка, де експонувалися вироби 62 майстрів Волинського воєводства. Саме вона стала основою для створення Волинського музею, урочисто відкритого 16 червня 1929 року в присутності тодішнього Президента Речі Посполитої Ігнація Мосціцького.

Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини своїм рішенням призначило першим директором Олександра Прусевича. Він же виконував обов’язки кустоша (хранителя) музею.

Організатори наполягали на тому, що «Волинський музей за своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терени Волині, її природу, пам’ятки історії, етнографії». Реалізація поставлених завдань вимагала відповідної організаційної структури. Тому від початку в музеї функціонували археологічний, етнографічний, нумізматичний та історичний відділи.

Історія Волинського краєзнавчого музею нерозривно пов’язана з іменами Якуба Гоффмана, Адама Войніча, Збігнєва Ревського, Казиміра Пшемиського, Юліана Нєця, Йозефа Едварда Дуткевича, Тадеуша Сулімірського, Яна Юзефа Фітцке, Стефана Мацка, Зигмунда Леського, Олександра Яворчака, Анатолія Дублянського та багатьох інших. Імена деяких з них, сподіваємося, стануть відомими завдяки сучасним дослідникам, адже, наприклад, досі точно не встановлено, хто був директором і хранителем музею у 1932–1936 роках (між звільненням Олександра Прусевича і призначенням Яна Фітцке).

Завдяки зусиллям, самовідданій праці та професіоналізму названих і неназваних музейників передвоєнного часу фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися окремими експонатами і збірками, які є його окрасою та гордістю донині. Серед них – два фрагменти прикрас з поховання Адама Киселя, здобуті Олександром Прусевичем, колекція військових нагород, значків і знаків періоду Першої світової війни, подарована Якубом Гоффманом; нумізматична колекція Йозефа Едварда Дуткевича – кілька десятків монет Польщі, Німеччини, Угорщини ХVІ – ХІХ ст.; гербарій Стефана Мацка на понад 3000 листів з рослинами (включаючи й рідкісні види) з Волині, Тернопілля, Татр і Бескидів у Польщі.

У 1940 році на уже існуючій науковій та матеріально-технічній базі було організовано обласний історико-краєзнавчий музей, який, зазнавши значних втрат у роки Другої світової війни, відновив свою роботу 17 червня 1944 року як Волинський державний історико-краєзнавчий музей.

Волинський краєзнавчий музей сьогодні – це потужна науково-дослідна й культурно-освітня установа. Це близько 180 тисяч одиниць зберігання основного фонду, в т.ч. унікальні зібрання, зокрема західноєвропейського середньовічного, українського давнього й сучасного живопису, графіки та скульптури; волинської школи іконопису ХVІ–ХVІІІ ст.; Качинський срібний скарб V ст.н.е. та Городищенський давньоруський срібний скарб ХІ–ХІІІ ст.; рукописи й особисті речі тих, чиї життя та творчість складають предмет особливої гордості й пошанування волинян: Лесі Українки, В’ячеслава Липинського, Андроника Лазарчука, Гаврила Остапенка, Маргарити Малиновської, Ніла Хасевича, Анатолія Дублянського, Полікарпа Сікорського й інших.

Це 3 науково-дослідних відділи: фондів, музейного розвитку та екскурсійного забезпечення, науково-методичної роботи та 4 відділи науково-експозиційної роботи: природи Волині, давньої, середньовічної та нової історії, новітньої історії, етнографії та народних промислів.

Це філіал – Колодяжненський літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки, що включає також сектор – Музей «Лісової пісні» в Нечимному, а також 5 відділів: Музей волинської ікони, Художній музей, Музей історії Луцького братства (в м. Луцьку), Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського й Олицький замок

Це відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами наукові історико-краєзнавчі конференції: «Леся Українка та родина Косачів в контексті української та світової культури», «Волинський краєзнавчий музей: історія і сучасність», «Волинська ікона: дослідження та реставрація» та щорічне видання «Волинський музейний вісник» започатковані Волинським краєзнавчим музеєм.

Це більше 80 тисяч відвідувачів, які щорічно поринають в історію Волині, знайомляться з її природою, культурою, людьми – за допомогою музейних експонатів.

Залишаючись унікальним сховищем пам’яток матеріальної та духовної культури краю, музей не лише зберігає історичну пам’ять, а й творить майбутнє, щодня пишучи свою власну історію, яка, розпочавшись 16 червня 1929 року, триває нині й продовжиться надалі, поки є ті, для кого це не просто робота, а поклик і захоплення душі.

Ілона Несторук

 Несторук І. 16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929 )/ І. Несторук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 88–96.

Література:

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Луцьк : Медіа, 2004. – 16 с.

Волинський музей: історія і сучасність : тези та матеріали І наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волинського краєзн. музею та 45-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, 16–17 черв. 1994 р., м. Луцьк / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Ініціал, 1998. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність : наук. зб. Вип. 2 : до 70-річчя Волин. краєзн. музею та 50-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 206 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 3 : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-прак. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 18–19 трав. 2004 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2004. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 4 : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю Волин. краєзн. музею та 60-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 19–20 трав. 2009 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2009. – 540 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 5 : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річн Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2014. – 447 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 6 : матеріали VI Всеукр. наук. конф., присвяч. 90-річчю Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 14 черв. 2019 р. / упоряд. А.Силюк. – Луцьк : [б. и.], 2004 – 2019. – 286 с.

Волинський музейний вісник. Вип. 1 : Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / ред. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2010. – 350 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 2 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2010. – 215 с.

Волинський музейний вісник: музеї у дослідженні та збереженні пам'яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Вип. 4 / ред. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2012. – 280 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 6 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2014. – 362 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 7 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2015. – 552 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 8 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2016. – 416 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 9 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2018. – 378 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 10 / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2020. – 188 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 11 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2021. – 176 с.

***

Каталог видань кирилівського друку в установах Волині (1600–1825 рр.). – Луцьк : [б. в.], 2015. – 356 с.

Ковальчук Є. І. Волинський краєзнавчий музей і його відділи-музеї в Луцьку : до 90-річчя від часу заснування : путівник-проспект / Є. І. Ковальчук ; фот.: В. Чухрай, Л. Максимов. – Луцьк : Медіа, 2019. – 20 с. : іл.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с. : іл.

Ковальчук Є. І. Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929–2012 роки) / Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Волин. старожитності, 2013. – 294 с.

Писанки другої половини XX – початку XXI століть : зб. Волин. краєзн. музею : каталог. – Луцьк : Терези, 2014. – 77 с. : кольор. іл. – (Колекція Волинського краєзнавчого музею ; вип. 11).

Філонюк М. Шевченківська світлиця Миколи Куделі у Волинському краєзнавчому музеї : путівник / М. Філонюк. – Луцьк, 2014. – 39 с. : фот. кольор.

 

***

Дмитренко А. Музеї: колекції, експозиції, атрибуція, музейники : зб. ст. / А. Дмитренко. – Луцьк : Терен, 2020. – 348 с. : іл.

Андрєєва А. Інтеграція гри в музейному просторі в контексті партисипації : на прикладі Волинського краєзнавчого музею / А. Андрєєва // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 54–57.

Андреєва А. Зооморфні мотиви в українському народному мистецтві : виставка Волинського краєзначого музею і Музею етнографії Волині та Полсся при ВНУ імені Лесі Українки / А. Андреєва, В. Самчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 71–75.

Важатко О. Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2018 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2019 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2020 році / О. Важатко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 93–121, 122–147, 148–162.

Вигодник А. Матеріали до каталогу волинської ікони ХVІ–ХVІІІ ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею / А. Вигодник // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 222–229.

Вознюк О. Грані співпраці Михайла Кучинка і Волинського краєзнавчого музею / О. Вознюк, А. Силюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2019. – Ч. 21. – С. 27–33.

Гаврилюк С. Перспективи музеїв як об'єктів культурного туризму / С. Гаврилюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 144–154.

Гриб Л. Хронологія музейних заходів з вшанування родини Косачів у Волинському краєзнавчому музеї (1990–2019 рр.) / Л. Гриб // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 23–28.

Дмитренко А. Музейне лесезнавство Наталії Пушкар / А. Дмитренко // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 142–150.

Єлісєєва Т. Каталог пам’яток декоративного різьблення і скульптури XVІІ–ХVІІІ ст. з відреставрованої частини колекції Волинського краєзнавчого музею / Т. Єлісєєва // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народж. українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 206–221.

Завада Л. Креативність як стратегія співпраці з музейною аудиторією: коли спільнота дарує натхнення/досвід окремих проектів на відзначення лесиних днів на відзначення лесиних днів у Волинському краєзнавчому музеї / Л. Завада // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 158–162.

Завада Л. Легкі шляхи до серйозних тем: відзначаємо хрестоматійні дати по-новому : деякі культурно-освітні проекти Волинського краєзнавчого музею на вшанування родини Косачів / Л. Завада // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 39–43.

Завада Л. Традиції та інновації в сучасному музеї: опозиція чи єдність? : досвід створення виставки Волинського краєзнавчого музею «Я тут, я завжди тут, я все з тобою...», присвяченої 150-річчю від дня народження Лесі Українки / Л. Завада // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 21–25.

Карабін Н. Капени – пам'ятні відзнаки періоду Першої світової війни : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2022. – Вип. 5. – С. 52–55.

Карабін Н. Колекція мундирних гудзиків Російської імерії : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2021. – Вип. 4. – С. 47–55.

Карабін Н. Леся Українка у медальєрному мистецтві й фалеристиці : каталог матеріалів з фондів Волинського краєзнавчого музею і Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки / Н. Карабін, О. Матейчук, В. Комзюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 104–120.

Ковальчук Є. Наукові конференції як форма музейної комунікації : на прикладі музейних лесезнавчих конференцій Волинського краєзнавчого музею /  Є. Ковальчук // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції, присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 162–167.

Ковальчук Є. Тема особистості у виставкових проектах Волинського краєзнавчого музею. До питання наукової концепції / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 103–107.

Ковальчук Є. Тетяна Андреєва в дослідженні життя і творчості Олени Пчілки / Є. Ковальчук // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 28–31.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // Котис О. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк, 2020. – С. 17–22.

Лис Я. Документи українсько-польсько-радянської війни 1920 року у фондах Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 110–115.

Лис Я. Примірники проєктів конституцій України різних років ХХ ст. із фондів Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 75–79.

Мірошниченко-Гусак Л. Етнографічна колекція пам'яток Волинського краєзнавчого музею: основні типологічні групи / Л. Мірошниченко-Гусак // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 166–172.

Машлай В. «Музейний дворик» – перший вдалий досвід грантової діяльності Волинського краєзнавчого музею, втілений у рамках програми «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» Українського культурного фонду / В. Машлай // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 12–15.

Моренчук О. Ткані вироби Любешівщини у фондах Волинського краєзнавчого музею / О. Моренчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали 66–67 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, 6–7 груд. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 189–192.

Пахолок З. О. Наталія Юхимівна Пушкар (Дмитрук). Портрет жінки на фоні сови / З. О. Пахолок // Пахолок З. О. Луцька homo візія : істор.-краєзнавч. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк, 2019. – С. 216–233.

Чибирак С. Інформаційна культура відвідувача Волинського краєзнавчого музею / С. Чибирак // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 129–132.

Юхимчук М. Впровадження інноваційних техологій у діяльність Волинського краєзнавчого музею під час карантину / М. Юхимчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 132–133.

Наумук С. Головного хранителя Волинського музею розстріляло НКВС : у Луцьку презентували фотодокументальну виставку, присвячену відомому вченому-краєзнавцю Яну Фітцке / С. Наумук // Волинь. – 2019. – 23 квіт. – С. 7.

Оліх А. Книга про скульптора / А. Оліх // Волинський монітор. – 2023. – 9 лют. – С. 8.

Оліх А. Юзеф Крашевський стає ближчим до волинян / А. Оліх // Волинський монітор. – 2022. – 24 листоп. – С. 9.

Оскар Сосновський. Скульптор. Запрошення на презентацію в Луцьку // Волинський монітор. – 2023. – 26 січ. – С. 16.

Якименко М. Нерозгадані таємниці душі Лесі Українки / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 21 верес. – С. 12.

Якименко М. Тому росія і б'є по музеях / М. Якименко // Голос України. – 2022. – 20 трав. – С. 4.

Якименко М. Усе здавалося безтурботним і добрим / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 12 лют. – С. 11.

 

***

Завада Л. 1 серпня 80 років від дня народження Н. Ю. Пушкар (1942–2020) – волинської краєзнавиці, лесезнавиці / Л. Завада // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2022 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2021. – С. 157–166.

Силюк А. 16 червня 90 років від дня відкриття в місті Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929) / А. Силюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 108–114.