Євгенія Іванівна Ковальчук – українська музеєзнавиця, історикиня культури

 

Євгенія Іванівна Ковальчук народилася 19 червня 1956 року в с. Озютичі Локачинського району Волинської області. На початку 1960-х років родина переїхала на постійне місце проживання у місто Ківерці. У 1978 році, після закінчення історичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка, Євгенія Ковальчук ось уже впродовж 47 років працює у Волинському краєзнавчому музеї. Спочатку науковим співробітником, завідувачем відділу, а з 1991 року, більше 30 років – заступником директора з наукової роботи. За час своєї праці на музейній ниві зробила значний внесок у розвиток музейної справи на Волині, розбудову музейних закладів, вивчення та збереження історико-культурної спадщини краю.

У 1981–1985 роках Євгенія Ковальчук працювала під керівництвом відомого українського вченого, доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського в наукових експедиціях Волинського краєзнавчого музею по обстеженню знятих з реєстрації і діючих культових споруд Волині на предмет виявлення, обліку та збору цінних історичних та мистецьких пам’яток. Експедиції виявили біля 500 пам’яток сакрального мистецтва у храмах області. Понад 1000 пам’яток іконопису, дерев’яного різьблення, металопластики, книгодрукування, рукописів було передано до Волинського краєзнавчого музею. Сформована колекція сакрального мистецтва стала основою для створення Музею волинської ікони в Луцьку. Ідею експозиції творів релігійного мистецтва Євгенія Іванівна втілила ще у 1989 році, підготувавши першу на Волині виставку ікон «Культ  святих у православній церкві». У 1993 році цю ідея було комплексно реалізовано у Музеї волинської ікони.

1995–2010 роках під керівництвом Є. І. Ковальчук були відновлені науково-збиральницькі експедиції Волинського краєзнавчого музею з дослідження пам’яток релігійного мистецтва у храмах Волині. Євгенія Іванівна стала ініціатором розробки проєкту загальнодержавної програми охорони і збереження рухомих пам’яток історії і культури у храмах. Напрацьовані нею пропозиції по впровадженню сучасної системи обліку, наукової атрибуції та державного контролю за рухомими пам’ятками, які знаходяться у власності чи користуванні релігійних громад і є частиною Музейного фонду України, були подані у 2010 році до Міністерства культури і туризму України.

У 2005–2007 роках за розробку та реалізацію наукового проєкту «Врятовані пам’ятки. Дослідження пам’яток сакрального мистецтва краю» стала стипендіаткою Міжнародного фонду «Україна 3000». Проєкт був спрямований на примноження, збереження і вивчення фонду сакрального мистецтва Волині; проведення моніторингу пам’яток; публічне використання музейного зібрання, що сприяло підвищенню просвітницької ролі музейних закладів.

Євгенія Ковальчук як заступник директора з наукової роботи долучилися до створення експозицій багатьох музеїв Волинської області, у тому числі: Музею волинської ікони (1993 р., 2001 р.), Затурцівського меморіальниого музею В’ячеслава Липинського (2011 р.), Колодяжненського літературно-меморіальниого музею Лесі Українки, Волинського краєзнавчого музею, Шевченківської світлиці Миколи Куделі; реалізації знакових виставкових проєктів: «Віддзеркалення» до 90-річчя Волинського краєзнавчого музею, «Театр і майстер» (спільний науково-мистецький проєкт з Волинським академічним обласним українським музично-драматичним театром імені Т. Г. Шевченка до Міжнародного дня театру і Міжнародного дня музеїв), «Митець і місто. Відкриваємо імена» до 75-річчя художниці Лесі Каспрук, «Андроник Лазарчук: художник родом з Волині» до 150-річчя митця, тощо.

Є. І. Ковальчук проводить значну науково-дослідницьку роботу по вивченню історико-культурних пам’яток краю. Ґрунтовне зацікавлення історією та художніми аспектами культових пам’яток дали змогу Євгенії Ковальчук підготувати й успішно захистити кандидатську дисертацію, у якій ідеться про формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї впродовж 1929–2009 років. Матеріали дисертації лягли в основу монографії дослідниці «Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929–2012 роки)», яка побачила світ у 2013 році і отримала схвалення в Україні та за її межами.

Євгенія Ковальчук – учасниця та членкиня оргкомітетів багатьох музейних наукових конференцій, редколегій та упорядниця наукових збірників матеріалів конференцій «Волинська ікона: дослідження та реставрація» (28 випусків. Луцьк, 1994–2022), «Волинський музей. Історія і сучасність» (6 випусків. Луцьк, 1999, 2004, 2009, 2014, 2019, 2024); щорічника «Волинський музейний вісник» (14 випусків. Луцьк, 2010–2024).

Науково-дослідницьку роботу в музеї Євгенія Іванівна впродовж 15 років поєднувала з викладацькою діяльністю на кафедрі музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки. Була членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій. Нагороджена Срібним нагрудним знаком Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Є. І. Ковальчук є автором більше 200 наукових та науково-популярних публікацій з історії, культури, музейної справи та сакрального мистецтва у збірниках матеріалів наукових конференцій, наукових збірниках та журналах, у періодичній пресі. Публікаціями суто музейного змісту є путівники, каталоги, альбоми. Вона автор наукового видання «Врятовані пам’ятки. З історії дослідження і реставрації волинського іконопису XVI–XVIII століть» (Луцьк, 2005), є співавтором науково-популярного видання «Храми і люди. Краєзнавчі нариси» (Луцьк, 2010), одним з авторів першого каталогу-альбому «Волинська ікона XVI–XVIII ст.» (Київ-Луцьк,1998) та двох наступних альбомів з іконопису. В останні роки серед наукових інтересів музеєзнавиці – питання історії і практики музейної справи, менеджменту і маркетингу, методики різних форм музейної роботи, ролі і місця особистості в музеї; реституції культурних цінностей України.

Важатко 19 червня 70 років від дня народження Є. І. Ковальчук (1956) – української музеєзнавиці, історикині культури / О. Важатко // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 68–77.

Література:

Ковальчук Є. І. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с.

Ковальчук Є. І. Волинський краєзнавчий музей і його відділи-музеї в Луцьку : путів.-проспект /  Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2019. – 20 с.

Ковальчук Є. І. Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929–2012 роки) / Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Волин. старожитності, 2013. – 294 с.

Штинько В. С. Волинь: храми і люди : краєзн. нарис / В. С. Штинько, Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Терен, 2010. – 292 с.

 

***

Волинська ікона XVI–XVIII ст. : кат. та альб. / ред., авт.-упоряд. С. Кот, Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук, Л. Карпюк. – Київ ; Луцьк : Спадщина, 1998. – 104 с.

Волинський краєзнавчий музей : путівник / авт. тексту, упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2004. – 16 с.

Врятовані пам’ятки. З історії дослідження і реставрації волинського іконопису XV–XVІІІ століть : наук. вид. / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2005. – 18 с.

В'ячеслав Липинський і Волинь : путівник / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2007. – 28 с.

Мистецьке кредо і музейне подвижництво Миколи Черенюка : до 75-річчя від дня народж. : путівник-каталог худож.-мемор. виставки / авт.-тексту Є. Ковальчук ; фото: Л. Максимов, В. Чухрай. – Луцьк : Вежа-Друк, 2021. – 14 с.

Митець і місто. Відкриваємо імена: Леся Каспрук : худож.-мемор. вистав. до 75-річчя від дня народж. укр. худож. і пед. : каталог / уклад.: Є. І. Ковальчук, Т. Л. Левицька. – Луцьк : Медіа, 2018. – 20 с.

Музей волинської ікони : буклет / ред. Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 14 с.

Музей волинської ікони : книга-альбом / В. С. Александрович, С. І. Василевська, Є. І. Ковальчук та ін. – Київ : АДЕФ-Україна, 2012. – 400 с.

Музей волинської ікони в Луцьку : путівник / авт. тексту Є. Ковальчук, Т. Єлісєєва. – Луцьк : Медіа, 2003. – 12 с.

Порцеляна зі збірки Волинського краєзнавчого музею / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2007. – 16 с.

 

***

Ковальчук Є. Видання про запруддівський період у життєписі родини Косачів-Тесленків-Приходьків / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-річю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 24–25 лют. 2016 р. : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 279–280.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей. До історії музейної експозиції / Є. Ковальчук // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 16 трав. 2014 р. : наук. зб. – Вип. 5. – С. 250–255.

Ковальчук Є. Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського у музейній мережі України / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 8. – С. 277–280.

Ковальчук Є. Ікона Холмської Богородиці зі збірки Волинського краєзнавчого музею як джерело до вивчення історії та культури середньовічної Європи / Є. Ковальчук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2010. – № 1 : Історичні науки. – С. 230–235.

Ковальчук Є. Історіографія та джерельна база дослідження творів волинського іконопису у збірці Національного музею народної архітектури і побуту України  / Є. Ковальчук // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали XXII Міжнар. наук. конф. м. Луцьк, 21–22 жовт. 2015 р. : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 22. – С. 182–188.

Ковальчук Є. Історія формування колекції Музею волинської ікони / Є.  Ковальчук // Музей Волинської ікони : альбом. – Київ, 2013. – С. 11–24.

Ковальчук  Є. Музеєфікація об'єктів культурної спадщини: пропоновані практики /  Є. Ковальчук // Олика в європейській історії: відтворення історико-архітектурної спадщини : матеріали Міжнар. наук. конф., м. Луцьк – смт. Олика, 29–30 жовт. 2021 р. : наук. зб. – Луцьк, 2022. – С. 13–18.

Ковальчук Є. Музей волинської ікони в документах наукового архіву ВКМ. До питання класифікації наукових джерел / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХIII Міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 19–20 жовт. 2016 р. : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 23. – С. 155–158.

Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка наукової концепції / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2012. – Вип. 3. – С. 17–22.

Ковальчук Є. Музейні круглі столи: до 5-річчя спільного проекту Волинського краєзнавчого музею та кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 7. – С. 44–46.

Ковальчук Є. Музеї Волині в комплектуванні і дослідженні етнографічних матеріалів / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф., присвяч. 80-річчю від дня народж. Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р., м. Луцьк : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 77–83.

Ковальчук  Є. Наукові конференції як форма музейної комунікації : на прикладі музейних лесезнавчих конференцій Волинського краєзнавчого музею /  Є. Ковальчук // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. 2021 р. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 162–167.

Ковальчук Є. Павло Жолтовський. Наукові конференції «Волинська ікона: дослідження та реставрація» (2009–2019 рр.) / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народж. укр. мистецтвознав. Павла Жолтовського, м. Луцьк, 24–25 жовт. 2019 р. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 3–6.

Ковальчук Є. Польський період історії Волинського краєзнавчого музею (1929–1939 роки) / Є. Ковальчук // Праці центру пам'яткознавства : зб. наук. пр. – Київ, 2014. – Вип. 25. – С. 108–120.

Ковальчук Є. Реставратор від Бога. Анатолій Квасюк. До 60-річчя від дня народження / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. З історії національних меншин на Волині : матеріали Міжнар. наук. іст.-краєзн. конф. «Минуле і сучасне єврейської громади на Волині», 20–21 серп. 2013 р., смт. Маневичі та Міжнар. наук. конф. «Польська культура в контексті волинського текст»у, 3–4 квіт. 2014 р., м. Луцьк : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 49. – С. 263–269.

Ковальчук Є. Слово про вченого: до 110-річниці від дня народження П. М. Жолтовського / Є. Ковальчук // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХI Міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 16–17 жовт. 2014 р. : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 21. – С. 6–9.

Ковальчук Є. Специфіка процесів збереження і вивчення фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї за період незалежності України / Є. Ковальчук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2012. – № 10 (235) : Історичні науки. – С. 146–151.

Ковальчук Є. Спеціальна фондова документація – джерело до вивчення фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХІХ міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 24–25 жовт. 2012 р. : наук. зб. – Луцьк, 2012. – Вип. 19. – С. 181–184.

Ковальчук Є. Створення збірки сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музею / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХ Міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 27–28 серп. 2013 р. : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 20. – С. 9–29.

Ковальчук Є. Тема Йова Кондзелевича у виданнях Волинського краєзнавчого музею: до питання бібліографії / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХIV Міжнар. наук. конф., присвяч. 350-річчю від дня народж. Йова Кондзелевича, м. Луцьк, 19–20 жовт. 2017 р. : наук. зб. – Луцьк, 2017. – Вип. 24. – С. 54–60.

Ковальчук Є. Тема особистості у виставкових проектах Волинського краєзнавчого музею. До питання наукової концепції / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 103–107.

Ковальчук Є. Теоретико-методологічні засади комплектування фонду сакрального мистецтва (з практики Волинського краєзнавчого музею) / Є. Ковальчук // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали XVIII Міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 27–28 жовт. 2011 р. : наук. зб. – Луцьк, 2011. – Вип. 18. – С. 149–155.

Ковальчук Є. Тетяна Андреєва в дослідженні життя і творчості Олени Пчілки / Є. Ковальчук // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 28–31.

Ковальчук Є. Фонд сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею : склад, характеристика, колекції / Є. Ковальчук // Історія та сучасність Православ'я на Волині. : матеріали IV наук.-практ. конф. 12–14 листоп. 2013 р. – Луцьк, 2013. – С. 52–58.

Ковальчук Є. Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї / Є. Ковальчук // Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності : міжнар. наук. конф., 25–27 верес. 2013 р. – Львів, 2013. – С. 80–83.

Ковальчук Є. Історіографія та джерельна база дослідження творів волинського іконопису у збірці Національного музею народної архітектури і побуту України / Є. Ковальчук // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали XXII Міжнар. наук. конф.  м. Луцьк, 21–22 жовт. 2015 р. : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 22. – С. 182–188.

Ковальчук Є. ЇЇ ім’я не має забутися / Є. Ковальчук, Т. Левицька // Дзвін. – 2020. – № 7. – С. 221–224.

Ковальчук Є. Реставратор від Бога: Анатолій Квасюк : до 60-річчя від дня народження / Є. Ковальчук // Яровиця. – 2016. – № 3/4. – С. 102–105.

 

***

Ковальчук Євгенія Іванівна. Науковий доробок : бібліогр. покажч. / авт.-упоряд. Є. І. Ковальчук. – Луцьк : [б. в.], 2016. – 44 с.

Бондаренко Г. В. 30 років ВООНСКУ та відомі постаті у краєзнавстві /  Г. В. Бондаренко // Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волинської області (1939–2019 роки) / Г. В. Бондаренко. – Луцьк, 2021. – С. 351–404.

Дмитренко А. Комплектування фондів Волинського музею у Луцьку (1929–1939) за публікаціями дослідників / А. Дмитренко, Б. Самчук // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2023. – Вип. XVIII. – С. 277–286.

Онуфрійчук М. А. Ковальчук Євгенія Іванівна / М.  А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова // Онуфрійчук М. А. Нас поріднили Холмщина й Волинь : розповіді про депортованих українців з Холмщини, Підляшшя, Надсяння та їх нащадків / М. А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова. – Луцьк, 2010. – С. 98–100.

 

Не для слави, а задля справи

Олеся Григорівна Ковальчук — володарка ордена Княгині Ольги третього ступеня (2012 р.), лауреат обласної мистецької премії імені Агатангела Кримського та премії імені Бориса Грінченка Всеукраїнського товариства “Просвіта”, нагороджена медалями «15 років Незалежності України» та «25 років Незалежності України», численними почесними грамотами Волинської обласної ради та Волинської обласної державної адміністрації.

За солідним переліком вагомих відзнак – потужна робота невтомної працівниці на ниві національної освіти, культури, громадського життя нашого краю.

Народилася 17 червня у с. Томахів Гощанського району Рівненської області. У 1962–1966 роках навчалася на історико-філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У студентські роки була не лише лідером  молодіжного наукового товариства, а й долучилася до руху опору дисидентів-шістдесятників. Стійкі антикомуністичні переконання склалися з раннього дитинства, яке припало на час розправи НКВД із повстанським рухом, депортацій до Сибіру, насильницької колективізації. У вирі національно-визвольної боротьби за незалежність України загинули і були репресовані чи не всі молоді чоловіки родини Олесі Григорівни. Ці трагічні реалії значним чином посприяли визначенню з майбутньою професією. Проте дочці загиблого борця за Україну також  нелегко довелося виборювати місце під українським небом.

Під час брежнєвських політичних репресій проти української інтеліґенції ще студенткою зазнала переслідувань і принижень, була виключена з комсомолу.

У 1966–1977 роках працювала учителем української мови і літератури  Ворокомлівської СШ Камінь-Каширського району, продовжила освітню діяльність у  ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Жидичин Ківерцівського району (1977–2012 р.р.). Упродовж 25 років, аж до набуття нашою державою незалежності, зазнавала морального тиску і нагляду як «неблагонадійна». Попри постійне шантажування при схилянні до співробітництва з органами КДБ не поступилася обраною позицією, хоча це й перекреслило шлях наукової і творчої кар’єри.

Усупереч непростим обставинам вона стала помітною особистістю в українському освітянському просторі. Її інтелектуальна потуга, широка обізнаність і проникливий розум прислужилися  і національній школі, і нашому громадянству загалом. Як педагог-новатор, з 1968 року Олеся Григорівна співпрацює з науково-методичним виданням Міністерства освіти і науки «Дивослово», є постійним членом редколегії видання, в якому видрукувала десятки науково-методичних статей. Її фахові дослідження, посібники для вчителів стали взірцем професіоналізму для вчителів-словесників. Важливою справою стало й написання розділу «Знамено честі українства», уміщеного в книзі «Національний пантеон «Козацькі могили» (2003).

У 1968–2016 роках вела курс лекцій при Волинському інституті післядипломної освіти як позаштатний лектор-методист. Вагому педагогічну результативність з року в рік засвідчувала в роботі з обдарованими дітьми при Волинській обласній Малій академії наук. За її експертною оцінкою зверталися відомі науковці, автори шкільних підручників.

Повсякчас задіяна і у культуротворчому та суспільному житті села Жидичин. Чверть століття перебуваючи на посаді заступника директора місцевої школи з навчально-виховної роботи, організувала тут створення та функціонування етнографічної кімнати «Берегиня». Особлива її заслуга в тому, що школу в 2006 році було визнано лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України» в номінації «Школи – соціокультурний центр села».

І хоча вже певний час не числиться в офіційних освітянських структурах,  у громадській роботі присутність О. Г. Ковальчук є важливою: плідно працює як член Волинської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (заступник голови), член Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка (член ради) та учасник багатьох медійних проектів. Високо оцінює громадськість краю її внесок у відзначення знаменних дат і подій національно-просвітницького характеру, зокрема ювілеїв Олени Теліги, Степана Бандери, Тараса Шевченка, Лесі Українки. Її слово – містке, влучне, актуальне і мудре – часто звучить на велелюдних зібраннях з нагоди пошанування національних світочів, до нього прислухаються журналісти, громадсько-політичні діячі, освітяни й науковці.

Вагомих зусиль Олеся Григорівна докладає до утвердження престижності і культури української мови: виступає з лекціями відповідної тематики в учнівських і студентських аудиторіях, на радіо, телебаченні, веде рубрику «В обороні рідного слова» у Ківерцівській районній газеті «Вільним шляхом».   

Значний резонанс викликають її публікації роздумів патріотичного та морально-етичного спрямування в обласній газеті «Волинь-нова», за що 2014 року О. Г. Ковальчук удостоєна звання лауреата обласної журналістської премії імені Полікарпа Шафети. У масштабних рубриках «Суботня розмова», «А ви як думаєте», «Погляд» та інших лише останнього часу видрукувані  такі статті просвітницько-патріотичного змісту, як «Плуга перти – не горло дерти», «Щоб далі йти дорогою одною», «У чому сила патріотизму», «Про місійну роль Шевченка в долі України»,  «Бандерівський край рятував від голоду не тільки Україну» тощо.  Знана ювілярка і як автор гострих публіцистичних виступів у інтелектуально-потужних виданнях «Слово Просвіти», «День», «Літературна Україна». Свідок непересічного літературного таланту – її поетична збірка «Барвінок у снігу» (2008 р.), вірші з якої стали відлунням духовної неволі і боротьби українців за своє визволення, свідченням гідності і честі людини, готової до самопожертви заради найсвятішого: свого народу, його високих ідеалів.

На матеріалі біографії ювілярки у 2006 році Волинською державною телекомпанією створено документальний фільм «На поклик ідеалу», що посів призове місце у Всеукраїнському конкурсі документальних фільмів.

Багатогранна особистість О. Г. Ковальчук є взірцем для молодого покоління.

Горик Н. 17 червня 75 років від дня народження О. Г. Ковальчук (1942) – заслуженого вчителя України, громадського діяча / Н. Горик // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2017 рік / Управління культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2016. – С. 121–127.

Незбагненне диво поетичного слова Віктора Вербича

 Є письменники, без яких не можна уявити сучасну літературну Волинь. Віктор Вербич – саме такий літератор.

Віктор Олексійович Вербич – поет, журналіст, публіцист і краєзнавець, який своїм талантом і працею формує духовний простір Волині.

Віктор Вербич народився 13 травня 1956 року в селі Грибовиця Іваничівського району Волинської області. Після навчання в середній школі № 9 міста Нововолинська працював на Іваничівському заводі будівельних матеріалів. Пізніше трудився столяром монтажного управління.

У 1980 році закінчив з відзнакою філологічний факультет (українське відділення) Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював учителем української мови та літератури у Луківській середній школі Турійського району. Десять років – у школі, серед дітей, серед літератури, яку він прищеплював юним серцям.

Початок 1990-х виявився переломним. У час, коли Україна відновлювала свою державність, Віктор Вербич став у лави перших демократичних журналістів Волині. З серпня 1990 року він працює в газеті Волині «Народна трибуна». Спочатку був спеціальним кореспондентом, пізніше редактором відділу та заступником редактора газети. З березня по травень 1996 року – редактор відділу, а з 1997 до 2002 року – журналіст газети «Луцький замок». З червня 1996 по травень 1997 року – консультант відділу з гуманітарних питань Волинської обласної державної адміністрації. З грудня 2002 року – редактор відділу газети «Сім’я і дім». Друкувався під псевдонімами В. Віктор, Віктор Грибовицький.

Його матеріали завжди були живими, гострими, проникнутими громадянською позицією. Він писав про суспільство, державність, культуру й людину в її пошуках істини.

Однак, журналістика не відмежувала його від поезії. Навпаки – стала джерелом натхнення. Збірки «Відлуння ночі» (1993), «Надстир’я» (1993), «Зорянчині малюнки» (1997), «Голоп’єдестальний період» (1997), «Подих вирію» (2001), «Зблиски задзеркалля» (2002), «В обіймах зустрічепрощань» (2003), «Повернення» (2004), «Часоплину невидимі грані» (2007), «Інею видиво світанкове» (2009), «З літопису осяяння» (2012), «Поклик» (2013), «За тінню пісні журавлиної» (2016), «Міжтисячоліття І» (2018), «Міжтисячоліття II: танка, хоку, верлібри, прозопоетичні візії, переклади» (2020) та багато інших творять цілий світ гармонії й пошуку – інтимного й філософського, національного й вічного. Вірші Вербича – це розмова з душею, з Богом, із природою.

Віктор Вербич успішно працює і в драматургії, дитячій літературі та літературній критиці. Кожен його твір – це творчий пошук, прагнення донести до читача правду, красу, гармонію. Він є автором багатьох рецензій, відгуків, нарисів, есеїв та літературних розвідок. З 2000 року Віктор Олексійович Вербич – член Національної спілки письменників України.

Його талант і праця є поціновані. У 2004 році В. Вербич як журналіст був відзначений почесною грамотою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, а у 2005 р. – почесною грамотою Національної спілки журналістів та Благословенною грамотою Волинської Єпархії УПЦ КП. У 2016 році йому присвоєно звання «Заслужений журналіст України» за значний особистий внесок у розвиток журналістики та культури.

Віктор Вербич є лауреатом обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2009) та першим лауреатом літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2011).

Віктор Вербич продовжує творчу діяльність, активно бере участь у літературному житті Волині та України. Його твори знаходять відгук у серцях читачів і сприяють розвитку української літератури.

Карабін Н. 13 травня 70 років від дня народження В. О. Вербича (1956) – українського поета і журналіста / Н. Карабін // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 61–67.

 У відділі краєзнавчої роботи представлена книжкова виставка "Незбагненне диво поетичного слова Віктора Вербича", присвячена життєвому та творчому шляху митця.

Література:

Вербич В. О. В обіймах зустрічепрощань : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 164 с.

Вербич В. О. Відлуння ночі : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 72 с.

Вербич В. О. Голоп’єдестальний період: дійство у двох частинах / В. О. Вербич – Луцьк : Терен, 1999. – 16 с.

Вербич В. О. Диво незбагненне : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 84 с.

Вербич В. О. З літопису осяяння : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 80 с.

Вербич В. О. За ширмою дощу : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2010. – 100 с.

Вербич В. О. Зблиски задзеркалля : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 32 с.

Вербич В. О. Зорянчині малюнки : вірші і загадки для дітей / В. О. Вербич. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 32 с.

Вербич В. О. Інею видиво світанкове: вибрані вірші, прозопоетичні візії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 223 с.

Вербич В. О. Карб єдиної дороги: есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2006. – 292 с.

Вербич В. О. Міжтисячоліття І : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2018. – 332 с.

Вербич В. О. Міжтисячоліття II : танка, хоку, верлібри, поет. візії, переклади / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2020. – 257 с.

Вербич В. О. Обітниця шляху : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2013. – 118 с.

Вербич В. О. Під куполом спільного неба: есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 240 с.

Вербич В. О. Повернення : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2004. – 48 с.

Вербич В. О. Подих вирію : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 92 с.

Вербич В. О. Поклик : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2009. – 88 с.

Вербич В. Стокротки відсвіт життєдайний : вірші / В. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2015. – 140 с.

Вербич В. О. У погляді століть : есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2011. – 320 с.

Вербич В. О. У полотно снігів : поезії / В. О. Вербич. – Львів : Каменяр, 1999. – 52 с.

Вербич В. О. Часоплину невидимі грані : вірші / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2005. – 63 с.

Вербич В. Волинська обласна бібліотека для юнацтва: приреченість на майбуття / В. Вербич // «Нам бути юними завжди самою долею призначено…» : іст. екскурс / уклад. З. Корчинська. – Луцьк, 2017. – С. 12–19.

Вербич В. Володимир Жупанюк: непроминальна добротворча енергетика / В. Вербич // З подорожнього етюдника: ескізи, замальовки, начерки / В. Г. Жупанюк ; передм. В. О. Вербич ; літ. ред. В. Березнюк. – Луцьк, 2024. – С. 3–8.

Вербич В. 19 червня 65 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директорки Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України / В. Вербич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 144–153.

Вербич В. Іван Корсак: життя письменника продовжується у його слові / В. Вербич // Живий Іван Корсак: спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 110–118.

Вербич В. Ігор Ольшевський: життя у слові / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2021. – Ч. 26. – С. 129–136.

Вербич В. Полотна сестри волинського письменника – у паризькому центрі Помпіду ; Микола Панасюк – про «всесвітній біль на ім'я Іван Франко»: з погляду читача / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2017. – Ч. 22. – С. 19–23, 185–194.

Вербич В. «Радості диво, таїнства проблиск, або «Нескінченний берег любові» Броніслави Волкової» / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2020. – Ч. 25. – С. 195–200.

Вербич В. У мрієснах віків миттєвоплинних : поезії / В. Вербич // Квінтет : альм. Групи 56 / ред., вступ. слово П. Коробчук. – Луцьк, 2022. – С. 8–39.

Вербич В. У сниві чекання / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2019. – Ч. 24. – С. 18–24.

Вербич В. Ще сонце ; Пише дощ ; Не судім художника, братове... та ін. / В. Вербич // Антологія літератури письменників Волині: під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 12–18.

Вербич В. Чому за «монахом» Павлюком плакали американки? ; Ігор Павлюк: уроки чужини ; Український письменник стане нобеліантом ; Гуляв Ігор із Роксоланою вулицями Стамбула ; Ігор Павлюк : зараз реальна загроза – повернення до кордонів 1939 року / В. Вербич // Павлюк І. З. Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (1994–2010) / І. З. Павлюк. – Тернопіль, 2016. – Т. 1. – С. 396–401, 415–424, 551–554,  568–571, 587–594.

Вербич В. Який ти сивий, світоньку, ой сивий!. ; Вже ми  на порозі мовчання... : вірші / В. Вербич // Гравітація взаємності : антол. сучасн. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончек. – Луцьк, 2013. – С. 386–389.

Вербич В. Здолати ворога, якому наші партнери не дозволяють програти / В. Вербич // Волин. газета. – 2023. – 13 груд. – С. 11, 12.

Вербич В. Луцький самітник, що був володарем всесвіту / В. Вербич // Яровиця. – 2019. – № 1/2. – С. 206–207.

Вербич В. Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко / В. Вербич // Волин. газета. – 2025. – 25 черв. – С. 10.

Вербич В. Світ озерний ; Світлий дім вічності ; Той, хто не має часу ; Земні дороги відзнімковані у небі / В. Вербич // Волин. газета. – 2024. – 3 січ. – С. 12.

Вербич В. Святі та «святі»: роздуми письменника / В. Вербич // Волин. газета. – 2023. – 12 квіт. – С. 1, 3.

Вербич В. Художня правда Йосипа Струцюка: ключ до української сутності / В. Вербич // Слово і час. – 2019. – № 7. – С. 78–86.

Алла Опейда: життя у пісні

Алла Олександрівна Опейда – співачка, заслужена артистка України, культурно-громадська діячка, лауреатка низки всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів. Солістка-вокалістка дуету «Душа Волині», художній керівник Луцького районного будинку культури, керівник зразкової вокальної студії «Зернятко». З травня 2019 року – директорка культурно-мистецького центру (КМЦ) «Красне» м. Луцька.

Народилася Алла Опейда 24 квітня 1966 року в Луцьку. Мати – Ірина Афіногенівна, батько – Олександр Антонович, військовий, родом із Холмщини. Змалку Алла проявляла інтерес до музики й сцени. Вперше вона виступила перед публікою у п’ять років – і з того моменту сцена стала її справжнім покликанням. Алла Опейда закінчила Луцьку загальноосвітню школу № 2, Луцьку музичну школу № 1 (клас фортепіано). З 1981 по 1985 рік навчалася в Луцькому державному музичному училищі (відділ хорового диригування). Викладачками вокалу у неї були Людмила Керніцман, Таїсія Паснасюк та Галина Стопа. У 1985 році Алла Опейда розпочала свою професійну кар’єру. Вона працювала завідувачкою клубу в селі Великий Омеляник, керівницею хору в будинку культури села Забороль, а також методисткою Луцького районного будинку культури. З 1987 по 1992 рік Алла Опейда навчалася в Рівненському державному інституті культури на факультеті хорового диригування (викладачка – Марія Афонченко). Після завершення навчання продовжувала працювати у Луцькому районному будинку культури.

У 1985 році в Луцькому районному будинку культури (нині культурно-мистецький центр «Красне» КЗ «Палац культури міста Луцька») Алла Опейда зустрілася з В’ячеславом Судимою, з яким створили дует «Душа Волині». Упродовж 37 років дует плекав і популяризував українську пісню. У репертуарі було багато творів українських поетів та композиторів, але найбільша кількість пісень на вірші волинських поетів – Й. Струцюка, П. Маха, В. Гея, І. Корсака, Т. Музичука. Пісні створювали у співпраці з волинськими композиторами – А. Пашкевичем, М. Стефанишиним, В. Герасимчуком, О. Синютиним та багатьма іншими.

У репертуарі дуету налічується понад 300 пісень різної тематики, від колискової, стрілецької, повстанської, народної, героїко-патріотичної пісні до пісень про найрідніших, найдорожчих людей – маму, тата, родину, Батьківщину, ліричні та пісні на всі випадки життя. «Окрім дуетних творів, у кожного з нас був і є свій сольний репертуар. Наша творчість в жодному разі не була пов’язана з шоу-бізнесом. Мистецтво і шоу – це дві протилежності для нас. Ми були багаті своїми піснями, даруючи своє мистецтво, прокладали шлях до людських сердець», – згадувала Алла Опейда в одному з інтерв’ю.

Особливе місце в творчості дуету свого часу посіла пісня «Нас весна не там зустріла», яка з роками набула широкої популярності. Це – пісня про закоханих у життя та одне в одного юнака Степана і дівчину Надійку – молодих повстанців УПА, які боронили від ворогів рідну Україну. Слова написав відомий волинський письменник Йосип Струцюк у 1985 році, а музику –  колишній лідер гурту «Світязь» Олександр Гаркавий. Саме Алла Опейда та В’ячеслав Судима були серед найвідоміших виконавців цього твору, зберігаючи його дух і передаючи його слухачам із особливим душевним трепетом. Пісня «Нас весна не там зустріла» отримала два дипломи Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка.

За роки творчості дует «Душа Волині» став лауреатом численних всеукраїнських та міжнародних пісенних конкурсів і фестивалів. Алла Опейда та В’ячеслав Судима пройшли великий творчий шлях, виступаючи з українською піснею в Польщі, Литві, Словаччині, Німеччині, Вірменії, Азербайджані, Єгипті, Франції, Норвегії та багатьох інших країнах.

У музичній творчості Алли Опейди важливе місце посідає співпраця з провідними мистецькими колективами Волині – зокрема, з оркестром народних інструментів, ансамблем бандуристів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, а також з ансамблем народної музики «Терлич». Як солістка співачка працювала в концертній бригаді Волинської обласної філармонії та в естрадно-симфонічному оркестрі Волинського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

Одним з напрямків діяльності Алли Опейди стала дитяча вокальна студія «Зернятко», створена нею у 2004 році. У 2009 році студії було присвоєно звання «зразкова». Вихованці «Зернятка» неодноразово ставали лауреатами районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів. Дитячу творчість презентували у дисках «Співають діти Луцького району», «Веселковий дивосвіт», «Щастя жити у рідному краї», «На крилах мрій». На базі студії «Зернятко» був створений дитячий фольклорний колектив «Вервечка», творчим керівником якого тривалий час була Алла Опейда.

З травня 2019 року Алла Опейда працює директоркою культурно-мистецького центру (КМЦ) «Красне» комунального закладу «Палац культури міста Луцька».

У своїй сценічній творчості співачка майстерно поєднує автентичний фольклор із сучасною українською піснею. Її біографія сповнена яскравих досягнень – перемоги у всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалях і конкурсах, а також радіоконкурсах. Серед них: «Нові імена», «Золоті ключі», «Надія», «Доля», «Золоті трембіти», «Пісенний вернісаж», «Ой, роде наш красний» та багато інших.

Результатами багаторічної праці стали аудіо-альбоми, зокрема: сольні Алли Опейди: «Терпке пісенне диво» (2004 р.), «Вишиванка» (2008 р.), «Ой, давно-давно…» (Волинські народні пісні) (2020 р.); вокального дуету «Душа Волині» (Алла Опейда та В’ячеслав Судима): «Гей, та на півночі Волині» (2002 р.), «В нашому саду» (2005 р.), «З родинного джерела» (2006 р.), «Лети, наша пісне» (2010 р.). У 2014 році до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка вийшов ще один аудіо альбом з записом пісень на вірші Великого Кобзаря «З Кобзарем у серці».

У творчому доробку Алли Опейди низка відеокліпів, які популяризують українську пісню та культурну спадщину: «Мій край», «Волинсько-Галицьке князівство», «Посли України», «Рідне місто», «Яблука осені», «Моя найрідніша», «Волинь – пісня моя» (Волинський вальс), «Єднаймося».

З участю співачки створені музичні фільми: «Музика трьох сердець», «Земля наша Холмська», «Волинь – край поліський».

Алла Опейда – активна дослідниця та збирачка української, зокрема волинської народної пісні. Нею записано й відтворено багато маловідомих і призабутих пісень, що побутували на теренах Волині. Її талант і творчість – у збереженні й популяризації української пісні, у вмінні торкнутися серця кожного слухача.

За вагомий внесок у пропагування народного мистецтва, високу виконавську майстерність і професіоналізм, а також значні досягнення в розвитку культури і мистецтв, Алла Олександрівна Опейда нагороджена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України; Почесною грамотою Міністерства сім’ї, молоді та спорту; Почесною грамотою Кабінету Міністрів України; Подякою Президента України; Подякою Верховної Ради України;  численними відзнаками: подяками та грамотами Волинської обласної ради та адміністрації, Луцької районної ради та адміністрації, Луцької міської ради. У 2005 році Аллі Опейді присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», нагороджено Орденом Святої великомучениці Варвари. У 2015 році вона стала лауреатом обласної премії імені Степана Кривенького.

Своєю творчістю та щоденною працею Алла Олександрівна Опейда сприяє збереженню культурної спадщини Волині та розвитку української культури. Її творчий шлях – приклад щирого служіння мистецтву, рідному краю та українській пісні.

Самоліч І. 24 квітня 60 років від дня народження А. О. Опейди (1966) – заслуженої артистки України / І. Самоліч // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 45–51.

 

Література:                                        

Опейда А. Житиме серед нас / А. Опейда // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 221–223.

Опейда А. Репрезентація творчості волинської поетеси Євгенії Назарук у сучасному літературно-мистецькому житті / А. Опейда // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. т-ва. Волин. обл. МАН. – Луцк, 2018. – С. 49–52.

***

Про присвоєння А. О. Опейді звання «Заслужений артист України» : Указ Президента України від 6 трав. 2005 р. № 752 / 2005 // Уряд. кур’єр. – 2005. – 18 трав. – С. 6.

Корсак І. Ф. Талант найвищої проби: блискучий бенефіс Алли Опейди / І. Ф. Корсак // Корсак І. Ф. На вістрі часу і подій: журналістський доробок Івана Корсака / І. Ф. Корсак. – Дрогобич, 2024. – С. 571–574.

Онуфрійчук М. А. Опейда Алла Олександрівна / М. А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова // Онуфрійчук М. А. Нас поріднили Холмщина й Волинь : розповіді про депортованих українців з Холмщини, Підляшшя, Надсяння та їх нащадків / М. А. Онуфрійчук, Н. М. Журавльова. – Луцьк, 2010. – С. 199–200.

Опейда Алла Олександрівна: заслужена артистка України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / авт. проекту, збирач матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 102–106.

Занюк Л. Заслужена артистка України Алла Опейда: «Несу магічний лікувальний код народу» / Л. Занюк // Яровиця. – 2016. – № 1/2. – С. 162–164.

Занюк Л. Як можна наступати на горло такій пісні!? / Л. Занюк // Волинь. – 2019. – 24 січ. – С. 1, 18.

Коваленко О. Чому заслужена артистка України Алла Опейда прилюдно вклонилася своїй мам / О. Коваленко // Волинь. – 2021. – 29 квіт. – С. 1, 20.

Коваленко О. «Я це напророчила у 1986 році, коли почали з В'ячеславом Судимою співати стрілецькі й повстанські пісні і нас питали – чи не страшно?» / О. Коваленко // Волинь. – 2023. – 3 трав. – С. 1, 12.

Лавреати іменних премій // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 7.

Якименко М. Волинь вшановує творчу інтелігенцію / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 7 жовт. – С. 17.

Якименко М. Рояль з ХІХ століття / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 30 груд. – С. 13.

***

Войнаровський Ю. В. Опейда Алла Олександрівна / Ю. В. Войнаровський // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2022. – Т. 24 : О. – С. 556.

Дубень О. 24 квітня 50 років від дня народження А. О. Опейди (1966) – художнього керівника Луцького районного будинку культури, заслуженої артистки України / О. Дубень // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 109–111.