неділю, 30 квітня 2023 р.

Життя, зіткане з пісні

 


1 травня народився легендарний співак, народний артист України Василь Зінкевич. 

«Ми є сила, хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті. Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ. Доводилось бувати в багатьох країнах. І без перекладу, не розуміючи ані слова, публіка встає. Я кажу: ви ж не розумієте, про що я співав. А вони відповідають: в українських піснях є щось таке, що лікує. Ми не можемо без пісні, вона душа наша. Взагалі треба частіше заглядати в дзеркало своєї душі, щоб впізнавати себе. Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми – українці… Направду, народе мій, ти не просто великий, ти океан безмежний. І я щасливий, що з твого колоска рожденний», – це слова Василя Зінкевича.

Василь Зінкевич – ціла епоха в історії української пісні. Це – людина, яка прославила ім’я України далеко за її межами завдяки незламній любові до рідної землі та мелодійній пісні, яка народжується в самому серці. Багато творів у його виконанні  увійшло до золотого фонду української естради.

Народився Василь Іванович Зінкевич 1 травня 1945 року в мальовничому селі Васьківці Ізяславського району Хмельницької області. Він згадував: «Я щасливий, що народився в українському селі, ніколи не забуду тієї стежини, що пробігала поміж житами, а над нею – високі безмежні небеса; що українське село – це своєрідна академія високої моралі. Тут бережуть рідне слово, тут бережуть рідну пісню. …завжди з гордістю кажу, що я народився в селі, навчався в сільській консерваторії, де моїм високим професором був мій український народ…».

Творчий шлях Василя Івановича цікавий та нелегкий. Після закінчення школи юнак вступив до училища декоративно-прикладного мистецтва у Вижниці, яке закінчив у 1968 році. Вищу освіту здобув у Рівненському інституті культури.

З 1968 по 1973 роки В. Зінкевич очолював ансамбль танцю «Смеречина». Знаменита авторська хореографічна композиція «Буковинська мозаїка» разом з декількома іншими танцювальними постановками ввійшли до золотого фонду українського хореографічного мистецтва.

Навіть, перебуваючи на строковій службі в армії, у 1966–1968 роках, Василь Зінкевич не залишав творчість – керував полковим танцювальним ансамблем. Після демобілізації, в кінці 1968 року, він стає солістом вокально-інструментального ансамблю «Смерічка».

У цей же час Василь Іванович знайомиться з Володимиром Івасюком, а вже під час зйомок фільму «Білий птах з чорною ознакою» у селі Розтоках, що на Буковині вони разом, у народних строях, беруть участь у танцювальних сценах.

У 1971 році в карпатському містечку Яремче за участю Василя Зінкевича був відзнятий перший український музичний телефільм «Червона рута» (сценарист Мирослав Скочеляс, режисер Роман Олексів, оператор Аркадій Дербінян), на який вже через місяць після виходу на екран чекав неймовірний успіх. Василь Зінкевич у цьому фільмі виконує твори Володимира Івасюка: «На швидких поїздах», «Водограй» (у дуеті з Софією Ротару), а також пісню, яка згодом здобула всесоюзну славу і стала улюбленою серед мільйонів людей, – «Червона рута». Пісня «Сизокрилий птах», яка звучить у виконанні Софії Ротару, стає хітом у її репертуарі.

У 1972 році на Всесоюзному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» ВІА «Смерічка» був нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР і отримав звання народного, а Василь Зінкевич разом з іншими виконавцями стали лауреатами цього конкурсу.

У 1975 році Василь Зінкевич переїздить на Волинь, до Луцька, і стає солістом ансамблю «Світязь», а з 1980 року – його художнім керівником. Із приходом Василя Івановича ВІА «Світязь стає ще більш популярним. У складі ансамблю були такі обдаровані музиканти, як Станіслав Чуєнко, Іван Благун, Михайло Мусієнко, Олександр Сєров, Олег Дерев’янко, Ігор Перчук, а також Дмитро Гершензон, завдяки аранжуванню якого пісні Василя Зінкевича здобувають міжнародне визнання,

Василь Зінкевич, переїхавши до Луцька, не припиняв дружнього та творчого спілкування з Володимиром Івасюком, яке було для співака надзвичайно важливим. Він згадував: «…своїми сьогоднішніми успіхами я завдячую Володимиру Івасюку, бо він чесно вірив у мене, у мої можливості. І вже з висоти свого власного досвіду можу впевнено сказати, що так, Володя мав рацію, коли говорив, що співати пісню – замало співати ноти. Пісню треба співати серцем, розумом і, безперечно, своєю позицією  - у житті, творчості. Ми з його піснями – молоді».

Як дзвін прозвучала у виконанні Василя Зінкевича пісня Володимира Івасюка, життя якого було як спалах яскравої зірки, «Літо пізніх жоржин», коли композитора не стало у 1979 році.

20 жовтня 1978 року Василю Зінкевичу було присвоєно звання заслуженого артиста Української РСР, а 3 січня 1986 року – народного артиста Української РСР. У 1994 році митця удостоєно Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. У 1997 році В. Зінкевича нагороджено орденом «Миколи Чудотворця» за вагомий внесок у «примноження добра на Землі» та присвоєно звання «Людина року» у номінації «Митець року». У 1999 році Василь Зінкевич був нагороджений орденами «За заслуги» I та II ступенів.

За результатами конкурсу, проведеного газетою «Голос України» у 2001 році серед читачів, Василь Зінкевич отримав почесне звання: «золотий голос України» і був нагороджений дипломом та особливою відзнакою «золоте перо». Цього ж року Василю Івановичу було вручено свідоцтво Почесного громадянина Луцька.

24 травня 2002 року, коли у Києві відкрилась «Алея зірок» перед Міжнародним центром культури та мистецтв, «Зірка» Василя Зінкевича стала першою на цій алеї.

Альбоми пісень у виконанні Василя Зінкевича,: «Скрипка грає», «Крик птиці», «Тече вода» (із серії «Золоті пісні Украіни 80-х»), у 2003 році увійшли до збірки авторських творів Юрія Рибчинського. В альбом «Пісні про кохання» (серія «Золота колекція») увійшли такі  пісні, як «Червона рута» В. Івасюка, «Залишені квіти» на музику В. Громцева.

У травні 2005 року з нагоди 60-річчя Василя Івановича на екрани вийшов музичний фільм, присвячений його творчому шляху, наполегливій та відданій праці на теренах вітчизняної естради. У 2005 році митця нагороджено орденом «За заслуги» I ступеня. А у серпні 2009 року присвоєно звання Героя України з врученням ордену Держави. 

Серед пісень у виконанні Василя Зінкевича, які стали улюбленими серед мільйонів людей – «Мамина світлиця» (І. Білозір, Б. Стельмах), «Скрипка грає» (І. Поклад, Ю. Рибчинський), «Ясени» (О. Білаш, М. Ткач), «Два кольори» (О. Білаш, Д. Павличко), «Новий день над Україною» ( Б. Кучер, С. Галябарда), «Забудь печаль» (Л. Затуловський, Т. Севернюк), «Музика весни» (П. Дворський, Н. Бакай) та багато інших чудових творів.

Василь Зінкевич, крім захоплення музикою, яка стала його покликанням, художник та автор костюмів для Софії Ротару, ВІА «Смерічка» та «Світязь», хореограф, дослідник, цікавиться народним фольклором та етнографією.

Пісні у виконанні Василя Зінкевича не можуть лишити нікого байдужим. Це справжнє мистецтво, покликання якого залишити слід у душах людей, напоїти їх чистою, життєдайною енергією, заставити замислитись. Лише людина, яка по-справжньому віддана рідній землі, любить її народ, працю, здатна творити неймовірно потужні речі, які назавжди залишаться у скарбниці пам’яті цього народу і яку будуть шанувати й інші народи. Оживляючи пісні українських композиторів з потужною українською енергетикою, силою звучання свого мелодійного голосу та незрадливій життєвій позиції, Василь Зінкевич посідає почесне місце в історії та у виконанні української пісні, уособлює найкраще, що є в українській естраді.

Біля десяти років Василь Зінкевич працював над новою концертною програмою «Україна єднає світ», яка незабаром стане справжнім святом української пісні, здатної єднати людей різних національностей. Це потужне мистецьке дійство, заглиблене в традиції та культуру українського народу, адже за словами митця, «якщо зникне високе українське мистецтво, наш народ осліпне духовно серед білого дня».

Гаврилюк О. 1 травня 75 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – Героя України, народного артиста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. –Тернопіль, 2019. – С. 119–124.

Література:

Зінкевич В. І. Я родом з пісенного краю / В. І. Зінкевич // Шаров І. 100 сучасників : роздуми про Україну / І. Шаров. – Київ, 2002. – 518 с.

 

***

Не вмирає душа наша. – Київ : Україна, 2002. – 172 с.

Про В. І. Зінкевича – с. 167.

Василь Іванович Зінкевич // Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк, 2015. – С. 100–101.

А Василь Зінкевич – повний кавалер // Віче. – 2005. – 1 верес. – С. 3.

Брязгунова В. Троянд без колючок не існує / В. Брязгунова // Вісті ЦССТУ. – 1995. – № 13. – 23 берез.

Вербич В. Івасюк : життя – як пісня / В. Вербич // Сім’я і дім. Нар. трибуна. – 2003. – 18 груд. – С. 9.

Вікно рубрики : у кожного свій Зінкевич // Волинь-нова. – 2015. – 30 квіт. – С. 2.

Власюк В. Василь Зінкевич : «Лучеськ для мене – це берег творчого натхнення» / В. Власюк // Сім’я і дім. – 2015. – 14 трав. – С. 4.

Гайовий В. Життя, зіткане з пісні / В. Гайовий // Яровиця. – 2015. – № 1/2. –  С. 143–144.

Зі святом 8-го березня // Жінка. – 2014. – № 3. – С. 5.

Маслій М. Яким був Володимир Івасюк – 4 березня народився композитор світового рівня – про маестро згадують друзі та колеги : [спогади В. І. Зінкевича] / М. Маслій // День. – 2017. – 3–4 берез. – С. 22.

Мацерук В. Сукні для Ротару. Костюми для Зінкевича / В. Мацерук // Робітн. газ. – 2002. – 24 груд. – С. 4.

Мельник Р. Василю Зінкевичу – 70! / Р. Мельник // Слово Волині. – 2015. – 30 квіт. – С. 1, 3.

Позняк-Хоменко Н. Золота зірка Василя Зінкевича : легенда української пісні скромно і без пафосу відсвяткував своє 70-річчя / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2015. – 6 трав. – С. 12.

Свереда Т. Василь Зінкевич : «Волинь – це моя батьківщина» / Т. Свереда // Луцьк. замок. – 2015. – 30 квіт. – С. 6.

Сигалов А. Катерина Яремчук: Для мене він – живий / А. Сигалов // Україна молода. – 2021. – 12 листоп. – С. 14–15.

 

***

Завада Л. 1 травня 70 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – народного артиста України / Л. Завада // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 66–72.

 

середу, 26 квітня 2023 р.

Презентація книги Валентина Ярославовича Малиновського «Реформа децентралізації у Волинській області»

 

25 квітня у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулася презентація унікальної книги Валентина Ярославовича Малиновського «Реформа децентралізації у Волинській області», яка вийшла друком у видавництві «Волинська друкарня» на початку 2022 року. У праці чи не вперше здійснено комплексний аналіз процесу децентралізації влади у Волинській області з 2014 по 2020 роки. У презентованій монографії висвітлено процес реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади у Волинській області, що охоплює період 2014-2020 років. Процес децентралізації розглядається в контексті реформування базового і субрегіонального рівнів територіального устрою України та формування об’єднаних територіальних громад.









Динамічний розвиток українського суспільства потребує особистостей, які не лише здатні адекватно сприймати реалії і продукувати адекватні відповіді суспільно-політичним викликам сьогодення, а й формувати візію подальшого суспільно-політичного розвитку. Саме такою особистістю є Малиновський Валентин Ярославович – український вчений, один з безпосередніх учасників формування нової вітчизняної науки – державного управління та реформи децентралізації, талановитий педагог, управлінець і громадсько-політичний діяч, доктор політичних наук, професор, академік Академії політико-правових наук, член Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри соціогуманітарних технологій Луцького національного технічного університету.

Науковий доробок вченого охоплює широке дослідницьке поле, що охоплює тематику місцевого самоврядування, державного управління, територіальної організації влади, публічної служби, політології, краєзнавства, історії.

Загалом вчений є автором 260 наукових праць, зокрема одинадцяти одноосібних монографій: «Державне управління» (2000, 2003, 2009), «Державна служба: теорія і практика» (2003), «Словник термінів і понять з державного управління» (2005, 2006), «Територіальна організація влади України: концептуальні засади трансформації» (2010), «Становлення і розвиток місцевого самоврядування у Волинській області: 1990-2010 рр.» (2013), «Становлення і діяльність Народного Руху в Рожищенському районі» (2016), «Публічна служба в Україні» (2018) та співавтором 25 колективних монографій.

Серед поважних учасників заходу: Григорій Олександрович Пустовіт – перший заступник голови Волинської обласної ради; Ірина Михайлівна Вахович – ректор Луцького національного технічного університету, доктор економічних наук, професор; Сидорчук Ористлава Григорівна – депутатка Волинської обласної ради; Анатолій Пархомюк – експерт з децентралізації; Микола Леонтійович Потапчук – політик, Народний депутат України 6-го скликання; Галина Андріївна Герасимчук – декан факультету цифрових, освітніх та соціальних технологій, кандидат технічних наук, доцент; Оксана Миколаївна Жук – завідувач кафедри соціогуманітарних технологій ЛНТУ, кандидат історичних наук, доцент; Василь Володимирович Бусленко – завідувач кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Укранки; Микола Олександрович Якименко – відомий український журналіст та краєзнавець, власний кореспондент газети Верховної Ради України «Голос України» у Волинській області; Тетяна Миколаївна Литвиненко – директор Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації; Сабурова Ольга Миколаївна – голова Волинської обласної організації профспілки працівників державних установ.























Валентин Ярославович Малиновський справжній патріот України і багатогранна особистість. Його праці є актуальними для науки і практики державотворення. Володіючи майстерністю прогнозування, багато його наукових ідей та гіпотез випереджали час і згодом втілилися у практику державотворення. Вагомим є його внесок у цілий ряд наукових теорій, а науковий доробок слугує джерелом для подальших розвідок.

Щиро дякуємо Валентину Ярославовичу за подвижницьку працю на ниві українського державотворення, високий професіоналізм та примноження іміджу нашої рідної Волині.

Вдячні усім учасникам презентації та чекаємо на нові зустрічі!

 




суботу, 22 квітня 2023 р.

Вітаємо з Днем народження Олену Бірюліну!


22 квітня 2023 року виповнюється 60 років від дня народження волинської музейниці, краєзнавиці, заслуженого працівника культури України, завідувачки Музею історії Луцького братства – Олени Андріївни Бірюліної.

Довідка: Бірюліна Олена Андріївна з 1983 року працює у Волинському краєзнавчому музеї. У 2011 році підготувала наукову концепцію та створила перший в Україні Музей історії Луцького братства, який у 2013 році і очолила. Натепер Музей історії Луцького братства є одним з провідних закладів культури Волині, відіграє визначну роль у колекціонуванні, збереженні, дослідженні та популяризації пам’яток та історії краю. З року в рік зростає популярність музею, який є своєрідною візиткою міста.

За час роботи зробила значний внесок у розвиток музейної справи в області, дослідження давньої історії Волині, комплектування, збереження та вивчення історико-культурних пам’яток краю.

Під її керівництвом та при безпосередній участі підготовлено багато музейних виставок, зокрема, присвячених Т. Г.Шевченку, Лесі Українці, Данилу Братковському, Пилипу Орлику, В’ячеславу Липинському, Габріелі Запольській, Агатангелу Кримському, Дмитру Яворницькому, Яну Фітцке та ін., а також з історії українського козацтва, археології та медицини на Волині, які стали помітними подіями у науковому та культурному житті, викликали значний інтерес громадськості.

Ініціатор, організатор та активний учасник наукових конференцій. Автор численних наукових праць. Проводить велику науково-дослідницьку роботу з вивчення давньої історії краю, багато працює над дослідженням документів з історії Волині в архівах та бібліотеках України. Постійно друкує свої доповіді та повідомлення у збірниках наукових конференцій, статті - у колективних наукових збірниках та періодичних виданнях. У 2004 році як автор-упорядник випустила фототипічне видання книги «Данило Братковський. Світ, по частинах розглянутий», а у 2005 році у співавторстві підготовлено і видано книгу «Європейський з’їзд 1429 року в Луцьку». Організатор та учасник Міжнародної наукової конференції «Луцьке Хрестовоздвиженське братство – інституційний розвиток та місце в суспільному русі України та Білорусі», що відбулася на базі Музею історії Луцького братства.

Переможець обласної рейтингової акції «Музейна подія року на Волині» у 2011, 2017 роках.

Бажаємо пані Олені міцного здоров’я, добробуту, миру, добра, натхнення, весняного настрою та успішної реалізації творчих проєктів!



 

 

середу, 12 квітня 2023 р.

Дивосвіт волинської писанки

 

За юліанським календарем ми перебуваємо у Страсному тижні, або Страсній седмиці – тижні перед Великоднем.

Це особливий період приготувань до Світлого Христового Воскресіння.

Одним із важливих атрибутів свята є створення писанок.

До палких шанувальників українських народних традицій належала і видатна громадська діячка, письменниця, фольклористка, Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач, 1849–1930 рр.).

Тривалий час разом з чоловіком та дітьми вона мешкала на Волині. Там записувала народні пісні, колядки, легенди, а до свого альбому «Український народний орнамент» зібрала справжній скарб — зразки вишивок, ткання, бісерних прикрас та писанок. У 1876 році унікальний альбом побачив світ. Роздивившись колекцію писанок з альбому Ольги Косач, бачимо, що всі вони особливі, адже розповідають нам нове про Україну, про наші традиції.

Колекція налічує 22 писанки та одну дряпанку. Ольгою Косач були зібрані автентичні зразки поліських, волинських та подільських писанок Новоград-Волинського повіту. Орнаментика їх надзвичайно різноманітна. Вона містить в собі основні писанкові типи і відповідає традиції тієї місцевості, де була відібрана. Волинські (як і всі поліські) та подільські писанки є автохтонними (місцевого походження) писанками України. Вони вважаються зразками вищого прояву художнього смаку.

У передмові до альбому Ольга Косач розповідає, що їй легко вдалося зібрати значну колекцію писанок, але до збірки вона включила лише найтиповіші зразки. А ще дослідниця висловила побажання, аби читачі не тільки ознайомилися з таблицями та малюнками, а й спробували себе в ділі.

У колекції Волинського краєзнавчого музею зберігається 23 писанки, відтворені майстринею Ірини Михалевич з м. Олександрії за зразками поданими у виданні «Український народний орнамент».

А у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки можна познайомитися із репринтним виданням 1876 року.

Нехай Святий Великдень несе нам довгоочікувану радість перемоги, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, вселяє спокій у серцях, живить душу та укріплює віру. Нехай Божа милість та благословення несуть у наші душі, сім’ї та країну – МИР.

Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку «Дивосвіт волинської писанки».

Література:

Бондарук А. В. Як написати писанку / А. В. Бондарук. – Луцьк : Терен, 2008. – 20 с.

Влененко Т. В. Фарбуємо писанки природними барвниками / Т. В. Влененко, Л. Г. Ктіторова. – Львів : Свічадо, 2015. – 126 с.

Мірошниченко-Гусак Л. Інвентарна книга Волинського музею в Луцьку як джерело вивчення писанкарства на Волині / Л. Мірошниченко-Гусак // Наукові записки / Рівненський обласний краєзнавчий музей. – Рівне, 2006. – Вип. IV: матеріали наукової конференції. – С. 242–243

Мірошниченко-Гусак Л. Писанки Любомльського Побужжя / Л. Мірошниченко-Гусак // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині. – Луцьк, 2007. – Вип. 25. – С. 254–256

Писанки другої половини XX – початку XXI століть : зб. Волин. краєзнав. музею : каталог. – Луцьк : Терези, 2014. – 77 с. : кольор.іл. – (Колекція Волинського краєзнавчого музею ; вип. 11).

Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія) / М. Р. Селівачов. – 2-е вид., допов. та випр. – Київ : Ант, 2009. – 480 с. : іл.

Ткаченко В. Волинські писанки в дослідженнях кінця ХІХ – 20-років ХХ ст. / В. Ткаченко // Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний : матеріали Третьої Волин. обл. наук.-етногр. конф., 14–15 черв. – Луцьк, 2007. – Вип. 24. – С. 151–154

Уколова Г. О. Особливості писанкарства на Волині / Г. О. Уколова // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – Т. 1. – С. 57–58.

Український народний орнамент : вишивки, тканини, писанки : зібрала Ольга Петрівна Косач-Драгоманова (Олена Пчілка). Вип. VIII / вступ. ст. Н. Сташенко, уклад. В. Комзюк, уклад. Н. Пушкар. – Ковель : Ковельська міська друкарня, 2010. – 36 с. : 33 іл.

Цюриць С. А вже недалечко червоне яєчко / С. Цюриць. – Луцьк : Надстиря, 1993. – 20 с.

Янюк О. Поповнення колекції писанок Волинського краєзнавчого музею (1991–2018 рр.) / О. Янюк // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали VI Всеукр. наук. конф., присвяч. 90-річчю Волин. краєзн. музею. – Луцьк, 2019. – Вип. – С. 170–176.

 

 


понеділок, 3 квітня 2023 р.

3 квітня 70 років від дня народження В. Л. Лисюка (1953–2015) – заслуженого працівника культури України


Володимир Леонтійович Лисюк народився 3 квітня 1953 року в м. Ковелі Волинської обл. Після закінчення середньої школи поступає на навчання до Луцького культурно-освітнього училища (1968), яке закінчив з відзнакою (1971). Згодом, поступив на навчання до Київського державного інституту культури імені О. Є. Корнійчука, після закінчення навчання (1975) одержав диплом клубного працівника вищої кваліфікації та повернувся працювати у рідну область. У цьому році розпочинає працювати в Луцькому обласному управлінні культури на посаді старшого інспектора по клубах.

У 1980-1983 роках В. Л. Лисюк працював директором обласних курсів підготовки культурно-освітніх працівників, з 1983 року – заступник директора обласного театру ляльок. У 19832003 роках Володимир Леонтійович працював на посаді заступника начальника управління культури. У серпні 2003 році Володимира Леонтійовича призначено начальником управління культури Волинської облдержадміністрації. На цій посаді Володимир Леонтійович працював до 2014 р.

Багато десятиліть у галузі культури Волині принесли повагу В. Л. Лисюку від волинян. У 1990-их роках, під час піднесення національної свідомості українців, необхідно було діяти в нових умовах. В. Л. Лисюк зробив усе для розкриття прекрасного самобутнього мистецтва Волинського краю. В 1991 році у Луцьку було проведено перший Міжнародний фестиваль українського фольклору Берегиня, який проводився один раз на три роки та згуртовував носіїв фольклорних традицій – співаків, музикантів, танцюристів, майстрів народного мистецтва задля сучасного відтворення та наукового осмислення надбань української народної культури.

Під керівництвом В. Л. Лисюка відбуваються такі фестивалі – Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Різдвяна містерія» (2006), Міжнародний фестиваль соломникарства «Сніп» (2010), Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва імені Лесі Українки (2006, 2011), Всеукраїнський фестиваль вистав за п’єсами Лесі Українки. Проведено творчі звіти майстрів мистецтв і художніх колективів Волинської області в Національному палаці культури Україна «Дзвенить струна пісенної Волині, Волинь моя, благословенна ти в віках». Під керівництвом В. Л. Лисюка були проведені творчі звіти колективів та окремих виконавців районів і міст, приурочені 70-ій річниці утворення Волинської області та 810-ій річниці Волинсько-Галицького князівства, було проведено Всеукраїнський конкурс сопілкарів «Волинська гуковиця», обласні традиційні огляди-конкурси за жанрами аматорського мистецтва. У 2011 році було започатковано фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині». Велику увагу В. Л. Лисюк приділяв проведенню наукових конференцій – «Минуле і сучасне Волині та Полісся», «Народна творчість українців у просторі і часі», «Волинська ікона: дослідження і реставрація». Протягом 20062012 років управління культури облдержадміністрації здійснює видання культурно-мистецького додатку «Кур’єр 7» муз до «Волинської газети».

Високим організаційним рівнем були позначені творчі звіти аматорських колективів та окремих виконавців районів і міст області та заключний концерт «З Україною у серці», приурочений 20-ій річниці Незалежності України. На високому рівні були представлені виставки кращих робіт майстрів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

З метою виявлення і підтримки обдарованих дітей проведено обласні конкурси і фестивалі за програмою Українського фонду культури «Нові імена України», учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої» та ін. Управління культури під керівництвом В. Л. Лисюка надало допомогу у підготовці та проведенні всеукраїнських конкурсів молодих виконавців сучасної української пісні «Володимир» та юних бандуристів «Волинський кобзарик», фестивалів творчості дітей села «Золоте зернятко», міжнародного пленеру юних художників у містах Володимир та Ковель.

До Євро-2012 була розроблена культурно-мистецька програма «Волинь фестивальна – 2012», під час якої в кожному районі, в кожному місті відбувалися різноманітні театрально-видовищні дійства, фестивалі народної культури, ремесел, традиційної волинської кухні.

Помітною подією в рамках культурних ініціатив став Міжнародний форум поетів і перекладачів «Магнус Дукатус Поесіс» за участі представників України, Литви, Польщі, Білорусі, Молдови. Форум організовано спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні та Центром розвитку «Демократія через культуру» в м. Луцьку у вересні 2012 р.

За роки роботи на посаді начальника управління культури В. Л. Лисюк домігся значного поліпшення матеріально-технічної стану галузі, реконструкції систем опалення приміщень установ обласної комунальної власності, відновлення опалення установ культури у районних центрах та сільській місцевості. Дбав про організацію ремонтних робіт в обласних бібліотеках, здійснив поетапний ремонт Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, філармонії, училища культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, академічного обласного театру ляльок, Художнього музею, філіалу Волинського краєзнавчого музею, музею І. Ф. Стравінського в м. Устилуг. У 2011 році відновлено садибу Липинських та створено музей В. Липинського в с. Затурцях Локачинського району.

Під керівництвом В. Л. Лисюка видано туристичну карту-схему «Волинь. Історія, культура, туризм», туристичний путівник «Золота діадема Волині» із серії «Туристичні маршрути Волині», мультимедійний компакт-диск «Волинь туристична».

В. Л. Лисюк нагороджений почесними відзнаками Міністерства культури і туризму України (2003, 2005), неодноразово був нагороджений почесними грамотами Волинської обласної державної адміністрації та Волинської обласної ради. Визнаний «Людиною року Волинського краю – 2005» у номінації «Діяч культури».

За багаторічну роботу, вагомий особистий внесок у розвиток української культури Указом Президента України від 17 березня 2008 року Володимиру Леонтійовичу Лисюку присвоєно почесне звання Заслужений працівник культури України.

Життя В. Л. Лисюка обірвала передчасна смерть 14 квітня 2015 року. Його друзі, колеги по роботі, вдячні волиняни зібралися на вечір пам’яті, який було проведено 14 квітня 2016 року у приміщенні Волинського академічного обласного театру ляльок.

Олена Дубень

 Дубень О. 3 квітня 70 років від дня народження В. Л. Лисюка (1953–2015) – заслуженого працівника культури України / О. Дубень // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2023 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2022. – С. 78–82.

 

Література:

Про відзначення державними нагородами України : Указ Президента України про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» від 17 берез. 2008 р. № 228 // Уряд. кур’єр. – 2008. – 16 квіт. – C. 1–2.

Про присвоєння звання «Заслужений працівник культури України» В. Л. Лисюку.

***

Лисюк В. Л. Мистецтво і культура – джерело духовності / В. Л. Лисюк // Корнелюк Д. Духовне небо Волині / Д. Корнелюк. – Луцьк, 2007. – С. 216–222.

Лисюк В. «Берегиню» не зрадимо ніколи : [розмова з начальником Упр. культури і туризму Волин. ОДА В. Лисюком про Міжнар. фольк. фест. «Берегиня» / розмовляла В. Клімчук] // Волин. газ.+Кур’єр 7 муз. – 2012. – С. 1, 4.

Лисюк В. Нові горизонти культури / В. Лисюк // Волин. газ. – 2007. – 22 лют. – (Інформ. дод. «Волинська газета» + Луцьк).

Лисюк В. Фестиваль світового українства : [інтерв’ю з начальником Упр. культури і туризму Волин. ОДА В. Лисюком / інтерв’ю взяв С. Цюриць] // Волинь-нова. – 2007. – 24 трав. – С. 7.

Лисюк В. Ще не вмерла українська книга : [розмова з начальником Упр. культури і туризму Волин. ОДА В. Лисюком / розмовляв М. Козак] // Наше життя. – 2007. – 9 черв.

***

Всеукраїнська акція «Рушник великому Тарасу» // Буремний рік великого Шевченка : каталог основн. культ.-мас. заходів Волині, присвяч. 200-річчю від дня народж. Т. Г. Шевченка / авт. ідеї В. Ю. Дмитрук ; відпов. за вип. В. В. Стрільчук. – Луцьк, 2014. – С. 5.

Лисюк Володимир Леонтійович : заслужений працівник культури України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / авт. проекту, збирач матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 353–356.

***

Дудар Т. 3 квітня 60 років від дня народження В. Л. Лисюка (1953) – начальника Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації / Т. Дудар // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2013 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 47–50.


Народному артисту України Василю Чепелюку – 70!

  Народився співак Василь Чепелюк 14 квітня 1954 р. у поліському селі Холоневичі тоді Ківерцівського району. За новим адміністративно- терит...