середа, 23 грудня 2020 р.

Вечір-спогад пам’яті Іллі Ілліча Сизонця – Воїна і Вчителя.

 

22 грудня у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся вечір-спогад пам’яті Іллі Ілліча Сизонця – Воїна і Вчителя.

Ілля Ілліч Сизонець – активний учасник Другої світової війни Іллі Ілліча Сизонця Свій бойовий шлях молодший лейтенант Ілля Сизонець розпочав 22 червня 1941 року в Бресті. Вже на початку липня, відступивши з міста-фортеці, його взвод став фактично першим партизанським загоном на території України. В лавах народних месників в1941-1944 роках воював на території Волині і Білорусі, брав участь у багатьох розвідувальних та бойових операціях. Взвод Іллі Сизонця пустив під укіс 25 ворожих ешелонів, він особисто – 13. Із березня 1944-го по червень 1945-го Ілля Сизонець командир взводу, а згодомр – батареї протитанкових гармат. 70 армії 2-го Білоруського фронту. Його батарея знищила біля двадцяти фашистських «тигрів», «пантер» та безліч іншої техніки. Ілля Сизонець – учасник Параду Перемоги в травні 1945 року в Берліні, організованому союзницькими військами. Він залишив свій підпис на стіні Рейхстагу. Тричі за роки війни був важко поранений, двічі його рідним приходили похоронки. Лише в 1985 році, на 40 річчя Перемоги, на одній із братській могил під Барановичами зрубали викарбувані на плиті його прізвище та ініціали. Після звільнення по інвалідності в 1947 році, тривалий час працював директором школи в селі Гута Ратнівського району. Почесний громадянин цього району, який йому в 1944 році довелося звільняти. У райцентрі стоїть пам’ятник одному з бійців його взводу, Герою Радянського Союзу Василю Газіну. Ратний подвиг Іллі Сизонця відзначений двома орденами Червоної Зірки, орденом «Слави», багатьма медалями, у тому числі «За взяття Берліну». Вже в повоєнні роки отримав орден «Великої Вітчизняної війни», два ордени Богдана Хмельницького, «За мужність», понад 15 медалей. Останні роки проживав у Луцьку. Був скромною людиною, шанував сім’ю і друзів. Пам’ять про мужнього воїна, чесну людину і мудрого Вчителя Іллю Ілліча Сизонця назавжди збережеться у  серцях волинян.

Організатор та ведуча заходу директорка Волинської державної універсальної наукової бібліотеки, Заслужений працівник культури України Людмила Антонівна Стасюк.


Відділ краєзнавчої роботи  долучився до імпрези виставкою «Мужній Воїн, мужній Учитель: згадуючи Іллю Ілліча Сизонця», на якій представлено матеріали про життєвий шлях відомого краянина.



 

понеділок, 21 грудня 2020 р.

Творча стежка Івана Чернецького

 23 грудня народився відомий український письменник, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського Іван Іванович Чернецький. Окремі його твори перекладені російською, білоруською, польською мовами.

Іван Іванович Чернецький народився 23 грудня 1935 року у селі Злоєць на Холмщині. У 1942–1943 роках родина Чернецьких зазнала гонінь від німецької окупаційної влади, а в лютому 1943-го від рук польських шовіністів загинув батько майбутнього письменника. У дев’ятирічному віці Іванко змушений був попрощатися з рідною оселею – в холодному товарняку він помандрував аж на Херсонщину, куди було переселено сімю. Там, у селі Біляївка, пішов до першого класу.

1946-го року на Східній Україні розпочався черговий «великий голод». Залишивши на Херсонщині могили діда Павла і бабці Олени, Чернецькі переїжджають на Волинь. Спочатку мешкали у Воротневі, потім у Рованцях, що поблизу Луцька. Середню освіту Іван Чернецький здобував у Луцькій школі №1, а вищу – на історико-філологічному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, де відвідував літературну студію. По закінченні інституту поїхав за направленням у Старокозацький район на Одещині – працював учителем історії та географії у селах  Чистоводному та Підгірному. Повернувся на Волинь, учителював у селі Печихвости Горохівського району, викладав історію.

У 1964 році залишив педагогічну діяльність і перейшов на роботу у Волинський обласний краєзнавчий музей. Наступного року, коли розпочався перший «покіс» української інтелігенції, вдома в Івана Чернецького кадебісти влаштували обшук, вилучили з десяток віршів. А через декілька днів збори парторганізації управління культури за вірші «Заздрість», «До питання про культ», «Смерть персонального пенсіонера» одноголосно виключили  його з комуністичної партії. Після цього відкривалася пряма дорога до суду. Але, на щастя, обійшлося.

Пізніше Іван Чернецький працював у Луцькій міській раді, брав участь у створенні обласної організації Товариства українських книголюбів, якою керував двадцять років. У період перебудови очолював Луцьку міську організацію Товариства української мови ім. Тараса Шевченка.

Перші вірші Івана Чернецького були надруковані  ще 1957 року на сторінках  газет, а потім в літературному альманасі «Волинь» та в колективній збірці «Яблуневий цвіт». Дебютував поет книжечкою «Заручини» (1969), що побачила світ у видавництві «Каменяр». Далі була книжка «Зелені хатинки» (1978), адресована юним читачам, потому – поетична збірка «Двоколос» (1980). Загалом же у його творчому доробку до двох десятків книжок поезії, прози, видань для дітей.

Член Національної спілки письменників України з 1981 року. Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2011). Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2000), літературної премії «Родина Косачів» за твори  для дітей (2012),  переможець VII Всеукраїнського фестивалю гумору, що проводиться у селі Нобель на Рівненщині (2013). Окремі твори  перекладені російською, білоруською, польською мовами.

Закоханий у красу рідного краю,  Іван Чернецький з особливою любов’ю «малює» пейзажі волинської землі, а в творах на історичну тематику показує своє філософське розуміння і ставлення до історичних явищ і постатей. Як зазначав Уладзімір Калесник у літературному збірнику «Братэрства» (Мінськ, 1988), «Натура в Чарнецкаго лірычная, ен тонкі одчувальнік зажуранай красы свайго жытняга і азернага краю. Мілая летуценнасць, мройнасць надае адмятны каларыт пейзажным вершам Чарнецкага».

Лис С. 23 грудня 80 років від дня народження І. І. Чернецького (1935) – українського поета / С. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 176–182.

У відділі краєзнавчої роботи діє книжкова виставка «Горить у серці, полум’я любові, запалене у праведному слові», присвячена життєвому та творчому шляху

Подаємо список творів Івана Чернецького:

Чернецький І. Вечірні розмови з Сірком : гумор / І. Чернецький. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 36 с.

Чернецький І. Двоколос : поезії / І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1980. – 79 с.

Чернецький І. Допишу завтра… : проза / І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 80 с.

Чернецький І. І. Заручини : поезії / І. І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1969. – 36 с.

Чернецький І. І. Зелені хатинки : поезії / І. І. Чернецький. – Київ : Веселка, 1978. – 12 с.

Чернецький І. І. Зірниці : поезії / І. І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1985. – 70 с.

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Літа : поезії / І. І. Чернецький. – Луцьк : Надстир'я, 2005. – 241 с.

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Літа і дороги : проза / І. І. Чернецький. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 84 с.

Чернецький І. Незрозумілий цей Ілько : оповід. для дітей молодш. шк. віку / І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1989. – 30 с.

Чернецький І. Переклик : поезії / І. Чернецький. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 86 с.

Чернецький І. Подарунок для Іванки : оповід. для дітей молодш. та серед. шк. віку / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 42 с.

Чернецький І. І. Подорожник : поезії / І. І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – 88 с.

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Сліди на снігу / І. І. Чернецький. –Луцьк : Твердиня, 2008. – 60 с.

Чернецький І.Чернецький І. Сльоза : поезії / Чернецький І. – Луцьк : Вежа, 1997. – 64 с

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Такої мами нема ні в кого : оповід. для дітей молод. та серед. шк. віку / І. І. Чернецький. –Луцьк : Твердиня, 2007. – 48 с.

Чернецький І. Читаночки / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 1992. – 18 с.

Чернецький І. Що повіз автомобіль : вірші / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 22 с.

Чернецький І. Якого кольору вітер : вірші для дітей дошк. та молодш. шк. віку / І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 28 с.

 

***

Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред. В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк : Терен, 2012. – 228 с.

Переклади з білоруської Івана Чернецького – с. 18–20, 68–74, 124–126, 153–155, 171–172, 183, 188, 199–200.

Думи і песні Валыні : творы  паэтау і прозаїкау на беларускую мову. – Луцьк : Терен, 2012. – 232 с.

Твори Івана Чернецького в перекладах на білоруську мову – С. 130–139, 207–211.

 

***

Чернецький І. Балада про батька : вірш / І.  Чернецький // Книга про батька. Українська поетика XIX–XXI століть : антологія / упоряд. В. Л. Чуйка. – Київ, 2013. – С. 279–280.

Чернецький І. Вірний син Холмщини і Волині (до 75-річчя Віктора Ревухи) / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 153–156.

Чернецький І. Дорога на Ковель ; Колодяжненське літо ; Дядько Лев зі Скулина на Хрещатику / І. Чернецький // Стежками «Лісової пісні»: до 100-річчя драми-феєрії Лесі Українки : зб. / упоряд.: В. Гей, Н. Горик, Н, Гуменюк. – Луцьк, 2011. – С. 191–195.

Чернецький І. Злітаються теплі духи / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 16. – С. 232–236.

Чернецький І.  Петро перший / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 125–131.

Чернецький І.  Петро перший ; Учень п’яти шкіл : письменник про себе / І.  Чернецький // Волинь літературна: наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 203–209, 316–321.

Чернецький І. Слово про Луцьк / І. Чернецький // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. канд. філолог. наук М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 49–50.

Чернецький І. "А згадки – завжди сумовиті" / І. Чернецький // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – № 226/227. – С. 162–169.

Чернецький І. Заборонена зустріч ; Екзамен : бувальщини / І. Чернецький // Літ. Україна. – 2011. – 24 лют. – С. 9.

Чернецький І. Коли сльоза рождається як гордість ; Строфи ; Як були ми молодими : вірші / І. Чернецький // Телерадіогазета. – 2011. – 5 січ. – С. 17.

Чернецький І. Літа й дороги «забужанського бандерівця» / І. Чернецький // Волинь-нова. – 2014. – 27 верес. – С. 10.

Чернецький І. Павутинки бабиного літа : поезії / І. Чернецький // Дзвін. – 2005. – № 11. – С. 15–16.

Чернецький І. Скорострільно ; «Сталін» ; Свіжина / І. Чернецький // Віче. – 2010. – 23–29 груд. – С. 10.

Чернецький І. Коли сльоза рождається як гордість ; Строфи ; Як були ми молодими : вірші / І. Чернецький // Телерадіогазета. – 2011. – 5 січ. – С. 17.

Чернецький І. Три зустрічі й чотири листи / І. Чернецький // Віче. – 2012. – 12–18 січ. – С. 8–9.

Чернецький І. Хто вкоротив нам пам’ять / І. Чернецький // Волинь-нова. – 2012. – 26 січ. – С. 6.

Чернецький І. Школярам моїх Рованців – світлих доріг і літ / І. Чернецький // Слава праці. – 2010. – 2 берез. – С. 3.

 

 


понеділок, 7 грудня 2020 р.

Вечір світлої пам’яті краєзнавця, архівіста, релігієзнавця Володимира Рожка (5. 12. 1940 – 23. 08. 2018)

 

7 грудня у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся вечір пам’яті Володимира Рожка, якому  цими днями виповнилося б 80 літ.

Володимир Євтухович Рожко – історик, архівіст, мистецтвознавець та краєзнавець, кандидат церковно-приходських наук, Почесний професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, дійсний член Інституту дослідів Волині у Вінніпезі. Автор 36 книг, близько трьох тисяч публікацій в журналах, збірниках, альманахах, газетах з історії Української Православної Церкви на Волині.

Проведення вечора світлої пам’яті Володимира Євтуховича у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки не було випадковим, адже тут народжувалися розділи книг дослідника, а працівники бібліотеки сприяли за допомогою електронних носіїв спілкуванню архівіста з закордонними українцями. Презентація кожної нової книги у стінах бібліотеки перетворювалась у ґрунтовну розмову про долю українського православ’я, роль волинян у державних творчих процесах. Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки також стала ініціатором виходу в світ другого видання біобібліографічного покажчика «Ходіть поки маєте світло…».


Директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Людмила Антонівна Стасюк розповіла про життєвий, творчий шлях видатного волинянина та його співпрацю із нашою книгозбірнею.  

Прозвучали поетичні рядки Володимира Рожка у виконанні працівниць бібліотеки Вікторії Пащук та Наталії Хомяк.


У відділі краєзнавчої роботи представлено книжкову виставку «Володимир Рожко: «І сіяти зерно я буду завжди, аж поки судилося жити»», де всі охочі можуть ознайомитися із науковим доробком Володимира Євтуховича  Рожка.

Добрий спомин про Володимира Євтуховича назавжди залишиться в наших серцях, серцях тих, хто його знав, любив і поважав.

Вічна і світла пам’ять… Нехай спочиває  спокійно у Царстві Божому.

 

 

 

Бібліотеці дарують книги

  Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Дем ’ янюка «Подорож волинськими стежками ...