Презентація роману Василя Гея "Тенета для Полісся""

28 лютого у актовій залі бібліотеки відбулася презентація останньої  книги Василя Гея – «Тенета для Полісся», який побачив світ вже по смерті автора. Рік тому Василь Степанович приходив до нас в бібліотеку, щоб потримати в руках журнал «Дзвін», дванадцятий номер за 2015 рік, де був надрукований скорочений варіант твору.

Василь Гей – поет, прозаїк, публіцист, людина, яка оголеним нервом відчувала біль матері – землі, яка направду розуміла мову джерела, вітру й пташини, яка жила у слові – нелукавому, палкому, художньо довершеному, чистому, як мамина сльоза. У дарунок своїм читачам він залишив понад тридцять книг: поезію, прозу, публіцистику.  Був лауреатом республіканської премії імені Андрія Головка, міжнародної – імені Дмитра Нитченка, обласної – імені Агатангела Кримського. Зробив багато для молодих волинських письменників і поетів, дев’ятнадцять років очолюючи літературну студію «Лесин кадуб», яка  дала путівку в українську літературу багатьом авторам-початківцям.  А ще заснував випуск літературного альманаху «Світязь», був головою Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. З його легкої руки при відділі читальних залів нашої бібліотеки на початку 80-х років минулого століття працював літературний клуб «Діалог».

У кінці 2016 року  в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини на 2016–2020 роки побачив світ роман Василя Гея "Тенета для Полісся".

 

«Коли перечитувала роман, відкрила для себе незбагненну істину: так могла написати людина, яка направду розуміла мову джерела, вітру, травини й пташини, яка оголеним нервом відчувала біль землі й тішилася її сонцеквітом».

Ці слова належать автору передмови до цієї книги Євгенії Назарук, вчителю української мови і літератури, члену Національної спілки письменників України.

 

На заході була присутня дружина Мирослава Іванівна та родина Василя Гея.

Давня дружба єднала його і керівника Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю «Колос» Олександра Огородника. Адже мелодія, яка народжується в душі Олександра Огородника, і поетичне слово Василя Гея мають спільну основу, спільне коріння. Це — щирість, сповідальність, ліризм і непоказний патріотизм. В репертуарі «Колосу» – десятки пісень на слова, які ввійшли до збірок «Де маминим голосом тиша мовчить».

 

Народна артистка України Людмила Приходько прочитала вірш Василя Гея зі збірки «Великоднє світання».

 

 

Участь у презентації роману взяли письменники: Ніна Горик, Олена Криштальська, Іван Чернецький та Іван Корсак, друзі письменника – Данило Поштарук – заслужений діяч мистецтв України, Леся Ковальчук, директор книгозбірні Людмила Стасюк, а також численні шанувальники.

 

 

 

Поетичні твори Василя Гея прозвучали у виконанні працівників бібліотеки: Наталії Хомяк, Анни Гут, Наталії Шпанчук та Клави Гайтрової.

 

 

Ведуча заходу – завідувач відділу бібліотеки Ольга Кириченко. Автор тексту – провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Галина Степанюк.

 

Презентація книги Василя Гея "Коли вертаюся додому..."

 20 квітня в актовій залі бібліотеки зібралися поціновувачі талановитого слова письменника надзвичайного мистецького обдарування: сила таланту якого, потужно втілилася в поезії, прозі та публіцистиці і … пісенній творчості.

Василь Гей – поет, прозаїк, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України з 1974 року, лауреат всеукраїнської літературної премії імені Андрія Головка, Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.

 Василь Гей – письменник, котрий прагне зафіксувати, утривалити в слові найтонші порухи природи і душі. Визначальним у його творчості, починаючи від перших проб пера, є, за спостереженнями літературних критиків і майстрів поетичного слова, органічне і яскраво означене національне світосприйняття, засвідчене в образах любові й краси. Прагненням краплиною свого поетичного слова впасти на душі читачів..., пробудити в них живі джерела найчистіших людських почуттів, живиться поезія Василя Гея. 

Закорінений у рідну землю творчий талант автора вро­див творами, в яких відбилося багато життєвих реалій і гли­боких людських почуттів.

Василь Гей – автор понад 30 видань, понад півтори тисячі публікацій у збірниках, альманахах та періодичних виданнях.

У 2015 році у видавництві «Надстир’я» накладом 1000 примірників побачив світ збірник пісень на слова Василя Гея «Коли вертаюся додому…». Цей збірник – це гармонійне поєднання слова і музики,  це – голос рідного краю. Пісні створено у співдружності поета з композиторами Волині й України – Анатолієм Пашкевичем, Олександром Огородником, Мирославом Стефанишином, Анатолієм Вольським, Олексієм Онишком, Віктором Герасимчуком, Володимиром Штихалюком, Олександром Синютіним, Галиною Васіною, Олександром Некрасовим.  До слова –  це не перше музичне видання автора. 

Суттєвим доповненням до життєвої і творчої долі митця є його громадська діяльність, спрямована на утвердження рід­ної мови як державної, бережливого ставлення до природної вроди Волині, на підвищення професійного рівня регіонально­го книговидання. Наближенням до словесної вправності була для В. Гея школа практичної журналістики, яку він пройшов у районній газеті Любомля та в обласній молодіжці. Працюючи кореспондентом у Луцьку, 19 років очолював обласну літературну студію «Лесин кадуб», звідки вийшов цілий ряд відомих нині літераторів, членів Спілки письменників. А з 1989-го но 2006-й роки був головою письменницької організації Волині. На III з'їзді письменників України його обрали членом ради і президії НСПУ. За час діяльності Василя Гея на посаді голови обласної організації НСПУ цей творчий осередок став автори­тетною громадською організацією з чіткою державотворчою позицією. Письменницька організація та її керівник доклали чимало зусиль до спорудження в м. Луцьку пам'ятника Т. Шевченко­ві (1995). Василь Гей – ініціатор і організатор видання літературно­го альманаху «Світязь», був упорядником і редактором 11-ти його номерів. Завдяки громадській активності, наполегливості В. Гея була втілена в життя його ідея проведення поетичного свята «Лісова пісня» в урочищі Нечимному, яке є джерелом написання геніальної драми-феєрії Лесі Українки. 

Не можна не згадати й того, що раду з питань видавничої справи (нині експертна рада) при облдержадміністрації було створено теж за його творчої та організаційної участі. Досвідчений автор і редактор надає допомогу в підготовці до друку збірок молодих авторів. Оди­надцять років поспіль В. Гей очолював журі обласного етапу Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика.

Творчість Василя Гея, за висловом самого письменника, – це іскра від блиску дідівського плуга, яка народила полум'я слова.  У своїй післямові до біобібліографічного покажчика «Василь Гей: приємлю слово не лукаве» напише : « І сьогодні після довгих «трудів і днів» на літературному полі я схильний означити своє художнє слово як іскру від блиску дідівського плуга. Адже, «якби було краще жити, то я б віршів не писав, а – робив би коло землі» (Василь Стус). Художньо цю думку я спробував утілити в роз­ділі «Перед образом слова» поеми «Підрубане дерево роду»:

Я не став орачем. І нічого

не вдію,

Але дух ораниці з маленства

у себе всотав,

В покаянні сьогодні плекаю

надію,

Що хоч трішки поетом

у слові родинному став...

12 березня відійшов у вічність відомий український поет Василь Гей

 Сорок днів без Василя Гея. Пам’ятаємо…

 ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ГЕЯ

     

     Ніна ГОРИК

     

     Оспівав, уславив, возвеличив

     Рідну землю, хату, добрий рід,

     Материнське слово, пісню, звичай,

     Джерело і стежку до воріт…

     

     І полинув в Рай, у Божий вирій

     Над своїм Поліссям, наче птах.

     Зацвітають незабудки щирі

     Синьо у Поетових слідах.