Письменник#карантин! Кредо ІГОРЯ ПАВЛЮКА!

Цікаве інтерв'ю з Ігорем Павлюком, українським письменником, науковцем, перекладачем, уродженцем Волині опублікувала УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ГАЗЕТА. 

До вашої уваги:

«Письменник на карантині. Що читає і що пише?». Ігор Павлюк: «Давно мріяв загнати себе в келію подалі від спокус цього світу»

Інтерв'ю читай:https://litgazeta.com.ua/news/pysmennyk-na-karantyni-shcho-chytaie-i-shcho-pyshe-ihor-pavliuk-davno-mriiav-zahnaty-sebe-v-keliiu-podali-vid-spokus-tsoho-svitu/?fbclid=IwAR0qd6J9aEpN407y6DMyPvLfmb-jhlF50O4NsbZvgVuYu5tN8G_jjtF8_5k

Пропонуємо, Вам, послухати вірші Ігоря Павлюка у власному виконанні...

Ознайомитися з творчістю та біографічними відомостями про нашого відомого земляка див.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D0%BA_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%97%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Презентація біобібліографічного покажчика «Ігор Павлюк: письменник, науковець»

26 січня у актовій залі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки на зустріч із незвичайною людиною, відомим письменником, драматургом, літературознавцем та науковцем Ігорем Зиновійовичем Павлюком зібралися колеги, друзі та поціновувачі його таланту. 

Ігор Павлюк –  доктор наук з соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка, член Національної Спілки письменників України з 1997 року, Лауреату Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, Міжнародної літературної премії імені М. Гоголя «Тріумф»,  Лауреат премії англійського ПЕН-клубу, Голова Комітету  Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, член журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», член Асоціації європейських письменників.

Ігор Павлюк – у художньому світі красного слова постать багатогранна, з величезною енергетичною силою любові, де життя є символом служіння високій ідеї, а розпластана стражданнями душа на вітрах історії стає знаменням і порятунком водночас.  

 І. З. Павлюк – старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України в Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників «Золота пектораль», «Дзвін», «Вісник Львівського університету», «Українська літературна газета», голова журі літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Ігор Павлюк – автор до 2 тисяч публікацій у періодиці, наукових збірниках та книгах, автор 38 окремих книг.

У 2014 році книжка англомовних перекладів « A Flight over the Black Sea: selected Poems» здобула першу позицію в рейтингу британського ПЕН-центру. Вперше за всю історію премії саме український письменник здобув міжнародну відзнаку такого рівня переклад його поезій на англійську мову здійснив один з найкращих сучасних британських перекладачів української літератури Стів Комарницький.

Твори Ігоря Павлюка перекладені багатьма мовами, у тому числі – білоруською, польською, англійською, латиською, французькою, німецькою, російською, болгарською, японською. Він представлений у книзі “European writer Introduction». Ігор Зіновійович усе своє життя присвятив служінню Літературі. А його служіння її величності Музі викликає неабияке захоплення.

В одному із своїх останніх інтерв’ю Ігор Зіновійович стверджує, що «справжній поет – це стиль життя, стиль підготовки до смерті, до безсмертя».

Ігор Зіновійович веде активну громадську та культурницьку діяльність як репрезентант України на світовому рівні. Та попри свою невтомну діяльність митець ніколи не забуває свою рідну серцю Волинь.

 В цьому році з нагоди ювілею письменника у видавництві «Терези» накладом примірників друком вийшов бібліографічний покажчик «Ігор Павлюк». До видання включені бібліографічні записи окремо виданих творів письменника, публікацій у збірниках, альманахах, антологіях та періодичних виданнях, матеріалів про його життя і творчість та наукову діяльність.  Біобібліографічний покажчик знайомить із авторським доробком, який вміщує 1854 публікацій.

Автором вступної статті «Життя як опір реальності: сторінками життєтексту Ігоря Павлюка» став відомий критик, літературознавець, перекладач, письменник, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук Дмитро Дроздовський.

До слова долучився Володимир Карпук — народний депутат України 6-го скликання, відомий книголюб, друг Ігоря Павлюка та уважний читач його книг.

 Видання побачило світ завдяки Управлінню культури Волинської обласної державної адміністрації, Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки та  Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відповідальна за випуск – Людмила Антонівна Стасюк, директор нашої книгозбірні, Заслужений працівник культури України. 

Видання не побачило б світ без невтомної праці упорядника  біобібліографічного покажчика, завідувача відділу краєзнавчої роботи Алли Понагайби. 

  Вечір відбувся у щирій, теплій та дружній атмосфері. У невимушену, теплу розмову з письменником гармонійно впліталися твори Ігоря Павлюка, прочитані як автором, так і бібліотекарями Наталією Шпанчук 

та Анною Гут. 

На презентації виступили відомий журналіст і громадський діяч Василь Ворон

 заслужений журналіст України, головний редактор тижневика “Вісник і К” Євген Хотимчук

 голова Волинської організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк

 

письменники та заслужені журналісти України Віктор Вербич, Василь Простопчук, письменники Іван Чернецький, Ігор Ольшевський, поети Микола Гаврилюк, Лариса Волошенюк та ін.

Також було представлено виставки: книжкових публікацій з фондів бібліотеки «Тебе я вибрав генами, Вкраїно!» та публікацій з архіву автора.

Ведуча заходу – Наталія Хомяк, провідний бібліотекар Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Цікавий та оригінальний поет, журналіст, науковець родом із Волині Ігор Павлюк добре відомий далеко за межами рідної Батьківщини. Його знають не лише у Львові та Києві, твори автора перекладені білоруською, польською, англійською та іншими мовами світу. Результат визнання – десятки літературних нагород, відзнак, премій.  Він бажаний у літературних колах світу.  І таку поезію варто підтримувати, бо поширення  найкращих здобутків української культури — завдання  України, яка прагне до європейського простору.

 

 Щиро дякуємо Ігорю Павлюку за теплу зустріч та бажаємо йому подальших творчих звершень!

Запрошуємо на презентацію!

У видавництві «Терези» побачив світ біобібліографічний покажчик  «Ігор Павлюк: письменник, науковець» обсягом 216 сторінок. Біобібліографічний покажчик знайомить із авторським доробком, який вміщує 1854 публікацій.

 

Посібник відкриває вступна стаття наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидата філологічних наук Дмитра Дроздовського «Життя як опір реальності: сторінками життєтексту Ігоря Павлюка». Замість післямови – інтерв’ю  студента факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Федченкова з Ігорем Павлюком «Справжній поет завжди має свою легенду». 

Покажчик містить описи книг, публікацій у збірниках, альманахах, антологіях,  журналах і газетах. Хронологічні рамки відбору матеріалу сягають 1985–2016 років, відбір яких завершено 1 жовтня 2016 року. 

Запрошуємо усіх поціновувачів творчості Ігоря Павлюка!

 

Дарунок відомого письменника

Нещодавно  фонди Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки поповнились цінними і цікавими книгами відомого письменника, науковця,  лауреата Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН-клубу, уродженця села Ужова на Волині – Ігоря Павлюка.

Ігор Павлюк — автор наукових книжок, а також майже 30-ти збірок поезії та прози. Твори письменника видавалися в США, Японії, Англії, Прибалтиці, Росії, Польщі та інших країнах.

Для користувачів нашої бібліотеки Ігор Павлюк подарував новий роман, який щойно побачив світ у видавництві «Апріорі» – «Вирощування алмазів» та збірку поезій «Поліська магма», яка вийшла друком у Франції.

Павлюк І. Вирощування алмазів : філософський роман / Ігор Павлюк. – Львів : Апріорі, 2016. – 216 с.

Філософські, психологічні, ідеологічні проблеми вибору між органічним і хімічним, честю і вигодою, зовнішнім та внутрішнім космосом турбують екстремальних персонажів філософсько-фантастичного роману Ігоря Павлюка і його самого.

Pavliouk І. Magma polésien / І. Pavliouk. – Rouen : Cristophe Chomant Editeur, 2015. – 118 p.

У місті Руані вийшла збірка віршів Ігоря Павлюка «Поліська магма» (Magma polésien). Французькою мовою книжку переклали Атанас Ванчев де Трасі та Дмитро Чистяк. Передмову написали Дмитро Дроздовський та Атанас Ванчев де Трасі. 

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Народився 1 січня 1967 року на Волині. Доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені М.Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН-клубу.

Вчився в Ленінградському вищому військовому інженерному училищі, яке залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був висланий у забайкальську тайгу: будувати автомобільну дорогу із в’язнями.

У 1986-1987 роках кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.

У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.

Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.

З 1987 року мешкає у Львові.

З 2003-го – у Києві.

У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Митець – Влада – Преса: історико-типологічний аналіз” в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.

У 2009 р. (там же) – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій на тему «Українськомовна легальна преса Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя 1917-2000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційного простору».

Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України (1993-2004 рр.), викладачем Львівського Національного університету ім. І. Франка, старшим науковим працівником Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, керівником літературної студії «Франкова кузня» при ньому, викладачем Національного університету «Острозька академія» (м. Острог).

У 1999 та 2000 роках був у творчому відрядженні у Сполучених Штатах Америки.

Учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей у Грузії, Естонії, Росії, США, Білорусії, Польщі, Туреччині, Ірландії, Англії...

Нині провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка.

Член редколегій літературно-мистецьких та громадсько-політичних часописів: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета». Голова журі Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

Член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій зі спеціальности «соціальні комунікації» в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Вірші перекладені багатьма мовами.

Чотири книги лірики вийшли у перекладі закордоном: США (2011), Росія (2012), Польща (2012), Англія (2013).

Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 30 окремих книг.

"Мамо, не плач, я повернувся героєм..."

Небесній сотні 

присвячуємо... 

У день річниці Революції гідності Президент України Петро Порошенко за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу видав указ Про визнання Героями України всіх, хто загинув під час протистоянь на Майдані.

Сергій Байдовський 

Уродженець міста Нововолинська, навчався у ЗОШ № 12 та Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Працював на магістральних нафтопроводах «Дружба» в Дрогобичі. Загинув від кулі снайпера.

Пам’яті небесної сотні

Двадцятого лютого. В Києві ніч.

Майдан Незалежності в центрі столиці.

Серця у повсталих, як полум’я свіч,

А поруч в пітьмі зачаїлись убивці.

Кривавий туман опустивсь на Майдан.

Заграви пожеж. Чорні привиди смерті.

А снайпер стріляв і людей убивав,

Цілявся у свічку, що сяяла в серці.

О снайпере, брате! Спинись! Не стріляй!

Цим хлопцям ще жити, радіти й кохати.

У лави повсталих скоріше ставай,

Щоб край наш від скверни і зла врятувати.

Та деспота-ката злочинна рука

Веліла вбивати усіх без пощади,

Від куль обірвалось життя юнака.

Свята його кров залила барикади.

Розквітнуть каштани – не висохне кров,

Не висохнуть в матері сльози скорботні…

Вам шана і слава, і вічна любов,

Герої Небесної сотні!

 Тетяна Байда

Едуард Гриневич 

Уродженець села Деревок Любешівського району. Заочно навчався в Рівненському гуманітарному університеті. Був користувачем Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки. Тричі побував на Майдані. Загинув від кулі снайпера.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Оксана Максимишин-Корабель

 

Василь Мойсей 

Уродженець села Зубрець Бучацького району Тернопільської області, мешкав у Луцьку. Навчався на 4-му курсі Луцького інституту розвитку людини університету «Україна». Був членом політичної партії «Свобода». Користувався послугами Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки. Загинув від кулі снайпера. 

Слова згоріли в полум’ї Майдану.
Майдан в диму, у свисті, у крові...
Я знав, що мій народ колись повстане,
Як повстає людинобог і звір.

Після повстань – пронизливо і нудно.
Після повстань – глибока висота...
Душа, що настраждалася у будні,
Рости до Бога хоче на свята.

Змінились маски.
Сніг і цвіт зустрілись.
І жлобська позолота з душ спада.
Весна.
Війна.
В серцях Амура стріли,
Стріляють в спину бидло й «гаспада».

Що ж...
Бійтесь гніву доброї людини.
Бо ж «куля в лоб – то куля в лоб!..»
Кому?..
Історія моєї батьківщини
Це все вже знала:
Хаос, бунт, пітьму.

Знов отамани бігають по трупах,
А двоголовий беркут тут-як-тут.
Товчемо біль, як Чорне море, в ступах.
А горда кров до неба йде, мов ртуть.

Весна й війна побралися за руки,
Смерть із любов’ю, з коренем крило.
«Йшли діди на муки, підуть і правнуки!» –
Гарячий сніг щоб цвітом замело.

 Ігор Павлюк 

 Іван Тарасюк 

Уродженець села Залісоче Ківерцівського району. Навчався у Луцькому медичному коледжі «Монада», служив у армії. Грав за футбольний клуб «Олика». Загинув від кулі снайпера .

Ми знали і розуміли, що всі ми - смертники... 

Ще більше скажу, що страшно насправді на смерть іти... 

Під кулями снайпера впасти, але не зламатися, 

Бо скільки, скажіть, вже можна всього боятися... 

Святі небеса назустріч пливли херувимами... 

І Ангели в першій колоні у крок із загиблими... 

Хтось скаже опісля, що всіх нас, мовляв, підставили, 

А ми просто шанс останній для вас зоставили... 

Ми знали, за що вмирали, за що не вижили... 

Нам буде на небі легко, аби тільки ви жили... 

Аби ви жили достойно, бо того варті, 

Ми будемо вічно стояти в небесній варті... 

Могло все інакше бути, та довго спали ми... 

Візьміть же свободу із наших долонь пропалених... 

Із наших сердець надії черпніть високої, 

А ще...збережіть Україну у мирі та спокої... 

Ми знали, за що вмирали...і ми не каємось... 

А пильно 

у ваші очі з небес вдивляємось...

Світлана Костюк  

Юрій Сидорчук

Уродженець селища Дерно Ківерцівського району. Загинув від поранення в голову після 4 місяців коми.

Це моя і твоя війна
за мою і твою свободу.
Ти із заходу, я зі сходу -
ми щаслива одна сім'я.
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає,
бо ми разом – могутня сила.
Це моя і твоя Україна.

І весь світ нас з тобою знає.
Нас з тобою весь світ поважає,
бо ми биті, та не подолані,
ми з тобою ніким не підкорені!
А нам брешуть, а нас обманюють.
Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,
але марно - дешева акція.
Я і ти – то Велика нація!
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає.
Ми тут вільні, царям не вклонимось,
ми ніколи їм не підкоримось!
Бо нам воля дорожче золота.
Наше слово б'є краще молота.
Я і ти – це велика сила.
Я і ти – це і є Україна.
Анастасія Дмитрук

            

Віктор Хом'як

Уродженець села Голишів Луцького району. Помер при досі не з'ясованих обставинах. Його смертю бандитська влада так і не залякала протестувальників.

Небесна сотня.

Героям Майдану живим і полеглим - присвячую!

Я розповім тобі, мій сину, про героїв наших днів,
Які за волю віддавали душу й тіло,
Коли здавалось, не Майдан, а білий світ увесь горів
І зло до пекла повертатись не хотіло!
Коли від вибухів здригалися і небо, і земля
На барикади наші перла чорна лава,
Захриплим голосом крізь вибухи ми чули звіддаля,
Немов сам Бог з небес кричав : «Героям СЛАВА!»
             
           «Небесна сотня» йшла у небо,
           Нас виводячи з пітьми
           І у димах Майдану бачили ми ніби
           Щити на спинах тої сотні розгорталися крильми,
           І захисні шоломи сяяли мов німби!

Я заспіваю тобі, сину, пісню нашої борні
Її рядки мов коси злиплися від крові.
Вона про те, як на Грушевського горіли у вогні
Серця гарячі, переповнені любові!
Вона про те, як сніг небесний до землі не долітав,
Коли кипів у середмісті бій кривавий.
І кожен з тих, хто там стояв, немов молитву промовляв,
Слова прості, слова святі: «Героям Слава!»

Запам’ятай навік, мій сину, ти про ці буремні дні,
Коли повстали ми за правду і свободу!
Коли лихі пани топили нас у крові і брехні,
Але ніхто ще не здолав цього народу!
Запам’ятай навік, мій сину, ти і внукам передай-
Що ми святе на правду й волю маєм право!
І як приступлять вороги, ти з побратимами вставай!
За Україну! За народ! Героям СЛАВА! 
Сергій Руденко

 Герої не вмирають! Слава Небесній сотні!