неділя, 17 жовтня 2021 р.

Бібліотеці дарують книги

 



Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Демянюка «Подорож волинськими стежками козацького полковника Івана Богуна», яка побачила світ у 2021 році.  Знаково, що краєзнавець, громадський діяч та почесний читач бібліотеки Геннадій Гулько, подарував книгу саме напередодні Дня українського козацтва.  

Ця праця знайомить з участю полковника козацького війська Івана Богуна в битві під Берестечком у 1651 році.

Книга стане справжнім скарбом для своїх читачів-істориків, краєзнавців і усіх хто цікавиться історією козацтва.

Щиро дякуємо пану Геннадію. Така увага до бібліотеки радує, надихає і читачів, і працівників бібліотеки. Адже нові книги це завжди свято для широкого читацького загалу.

середа, 13 жовтня 2021 р.

Дарунок бібліотеці від автора



Кажуть, що книга – це найкращий подарунок. Якщо мова йде про подарунок для бібліотеки – це дійсно так.

Вже не вперше свої книги бібліотеці дарують доктори політичних наук, викладачі ВНУ імені Лесі Українки Валерій та Алла Бортнікови.

Тож до бібліотеки потрапили такі книги:

·      Бортнікова А. В. Місцеве самоврядування на Волині: суспільно-політичні традиції і сучасний процес децентралізації : монографія / А. В. Бортнікова. – Луцьк : Вежа-Друк, 2018. – 327 с.

У дисертації здійснено політологічний аналіз процесів становлення і розвитку інститутів місцевого самоврядування на засадах магдебурзького права в містах Волині та їх опосередкований вплив через суспільно-політичні традиції на сучасні процеси демократизації і децентралізації.

·      Бортнікова А. В. Державна влада та місцеве самоврядування на Волині (кінець ХІV – середина ХVІІ ст.) : монографія / А. В. Бортнікова. – Луцьк : СНУ ім. Лесі Українки, 2013. –552 с.

Книгу присвячено малодослідженій проблемі вітчизняної історії – організації державної влади та місцевого самоврядування на Волині від кінця ХІV до середини ХVІІ ст.

Ми щиро вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов'язково знайдуть свого читача.

вівторок, 5 жовтня 2021 р.

Євгену Хотимчуку –70!

 


4 жовтня свій день відзначає головний редактор газети «Вісник + К», заслужений журналіст України Євген Хотимчук. Щиро вітаємо іменинника та  бажаємо міцного здоровя, гарного настрою і неймовірного натхнення, цікавих творчих задумів, чудових рядків, незгасимого вогню таланту і щастя.

Євген Якович Хотимчук народився 4 жовтня 1951 року в селі Рудка-Козинська Рожищенського району на Волині. Після закінчення десятирічної школи працював завідувачем бібліотеки у рідному селі.

З дитинства Євген мріяв про професію журналіста. Коли юнакові було чотирнадцять років, в районній газеті «Світло Жовтня» було опубліковано його першу замітку. У 1970 році Євген Хотимчук поступив на факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Після закінчення університету Євген Хотимчук працював у газеті «Радянська Волинь», перебував на партійній роботі, обіймав посаду відповідального секретаря Волинської обласної журналістської організації. У 1988 році Євген Якович Хотимчук організовує на Волині всеукраїнський семінар журналістів із проблем екології. З квітня 1996 року Євген Якович Хотимчук стає головним редактором газети «Вісник і К», перший номер якої вийшов тиражем у 3 тисячі примірників. З часом тираж зріс у десятки разів і газета набула статусу всеукраїнського видання. Серед основних рубрик привертають увагу : «У світі», «Події в Україні», «Регіони», «Інтерв’ю», «Спорт», «Цікаві факти», «Невигадана історія». Тижневик «Вісник і К» об’єктивно розповідає про те, що найближче людям, відстоює національні інтереси нашої держави. Про це говорять назви рубрик: «Ми – українці», «Вони боролись за Україну», «Наша гордість», «Пам’ять» та ін. 

З ініціативи Євгена Хотимчука «Вісник + К» започаткував акцію «Знайди могилу повстанця»,  завдяки якій було знайдено поховання бійців УПА у селах Мульчиці Володимирецького району Рівненщини, Волосівка та Рудка-Козинська Рожищенського району на Волині.

Патріотичний дитячий конкурс повстанської пісні «Складем хоч пізнії вінці», який проводиться на свято Покрови в Турійському районі на Волині також його заслуга. Редакція «Вісник + К» на чолі з Євгеном Хотимчуком підготувала та випустила у світ книгу Олексія Пархомчука «Повстанський літописець».

У 2006 році за підсумками загальнодержавного конкурсу, проведеного Національною спілкою журналістів України, «Вісник і К» визнано найкращою регіональною газетою України. Стотисячний тираж та різноплановість газети дають можливість охопити читачами значну частину населення України різних вікових категорій.

З 1986 по 2003 роки Євген Якович обіймав пост голови Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України. 

У 2012 році він починає видавати журнал «Люди і долі».

Продовжують письменницько-журналістську стежину батька і його сини. Так, Володимир керує газетою «Програма-панорама», Павло – газетою «Ти і Я і вся сім’я», Тарас – рекламно-інформаційною агенцією «Твій вибір», що видає однойменний міський тижневик та глянцевий щомісячний журнал «Твій стиль» (всього понад 10 видань).

Євген Хотимчук – заслужений журналіст України, автор книг, оповідань і повістей «Батькова хата» (1989), «Спокута» (1991), романів «Суд» (1994) та «Іду до тебе» (2011), збірки новел «Рідна мати моя», повісті «Коли дуби плачуть» (2016), збірки публіцистичних творів «Слово гаряче та щире» (2018), повісті «Прощання», роману «Калиновий щем» (2019 р.), повісті «Байструк» та «Женила сина Катерина» (2019). У 2019 році вийшла з друку його книга про загиблих у російсько-українській війні волинських хлопців «Волинський небесний батальйон».

Крім журналістської, письменницької, організаторської роботи Євген Якович займається благодійництвом: організовує допомогу дітям-сиротам, престарілим та знедоленим людям.

Професійна, громадська діяльність Євгена Яковича Хотимчука відзначена на державному рівні. Він удостоєний звання «Заслужений журналіст України», нагороджений орденом «За заслуги III ступеня», а також церковними нагородами.

Гаврилюк О. 4 жовтня 70 років від дня народження Є. Я. Хотимчука (1951) – українського письменника, заслуженого журналіста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 194–199.

 

Література:

Лис В. Там, за порогом : повість / В. Лис ; Хотимчук Є. Батькова хата : оповідання / Є. Хотимчук. – Київ : Молодь, 1989. – 288 с.

Хотимчук Є. Спокута : повість і оповідання / Є. Хотимчук. – Луцьк, 1991. – 167 с.

Хотимчук Є. Суд : роман, оповідання / Є. Хотимчук. – Київ : Укр. письменник, 1993. – 222 с.

Хотимчук Є. Я. Іду до тебе : роман / Є. Я. Хотимчук. Луцьк : Вісник і К, 2011. 516 с.

Хотимчук Є. Я.  Рідна мати моя : оповідання / Є. Я. Хотимчук. Луцьк : Волин. друк, 2016. 158 с.

Хотимчук Є. Я. Коли дуби плачуть : повість у новелах / Є. Я. Хотимчук. Луцьк : Вісник+К, 2016. 222 с. (Бібліотечка Вісник ; № 4).

Хотимчук Є. Я. Слово гаряче та щире / Є. Я. Хотимчук. Луцьк : Вісник+К., 2017. 374 с.

Хотимчук Є. Я. Прощання : повісті та новели / Є. Я. Хотимчук. - Луцьк : Вісник і К, 2018. – 192 с. – (Бібліотечка Вісник+К ; № 11).

Хотимчук Є. Я. Женила сина Катерина : новели та повісті / Є. Я. Хотимчук. Луцьк : Вісник і К, 2019. 241 с. (Бібліотека Вісника).

Хотимчук Є. Я. Байструк : повісті / Є. Я. Хотимчук. – Луцьк : Вісник+К, 2019. – 334 с.

Хотимчук Є. «Вдячний мамі за те, що виховала нас працею» / Є. Хотимчук // Топ-волиняни : зб. інтерв'ю із видатними волинянами / авт.-упоряд. Т. Хотимчук. Луцьк, 2012. С. 259.

Хотимчук Є. Молитва воїна : [передмова] / Є. Хотимчук // Волинський небесний батальйон / упоряд. Н. Слюсар ; худож. ред. В. Гошко ; літ. ред. О. Волошко. Луцьк, 2019. С. 3.

Хотимчук Є. Солдатка : [оповідання] / Хотимчук Є. // Журналістика у наших долях. Випускники факультету журналістика 1975 року Львівського національного університету імені Івана Франка про час, про себе, про фахову майстерність / упоряд. П. Кулінець. 2-е вид. доп. Рівне, 2017. С. 457459.

Хотимчук Є. Сорок літ на службі в журналістиці / Хотимчук Є. // Журналістика у наших долях. Випускники факультету журналістики 1975 року Львівського національного університету імені Івана Франка про час, про себе, про фахову майстерність / упоряд. П. Кулінець. 2-е вид. доп. Рівне, 2017. С. 288292.

Хотимчук Є. Три зустрічі з Іваном Корсаком / Є. Хотимчук // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. Київ, 2018. С. 184186.

Хотимчук Є. Газеті «Волинь» – 80 літ  / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 26 верес. С. 11.

Хотимчук Є. Духовна баба : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 9 квіт.  – С. 5.

Хотимчук Є. Керенський : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 16 квіт. – С. 5.

Хотимчук Є. Книга пам'яті, книга болю [«Волинський небесний батальйон»]  / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2019. 19 верес. С. 1, 9.

Хотимчук Є. Мамині очі сняться мені й досі : хоч її немає на світі вже чверть століття / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2019. 16 трав. С. 10.

Хотимчук Є. Пережила біду, горе та щастя і зберегла світлу душу й розум до 90 літ / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. – 19 груд. – С. 11.

Хотимчук Є. Пішла назавжди, та в пам'яті жива повстанська зв'язкова / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2019. 21 берез. С. 10.

Хотимчук Є. Полеглі на Донбасі сини приходять до матерів... у сни / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2020. 5 берез. С. 1, 10. 

Хотимчук Є. Полишучка / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2019. -– 6 черв., 13 черв., 20 черв., 27 черв., 4 лип., 11 лип., 18 лип., 25 лип., 1 серп. – С. 11.

Хотимчук Є. Помер перший губернатор Волині Володимир Блаженчук / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2019. 7 листоп. С. 7.

Хотимчук Є. Празник : [бувальщина] / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. 2020. 12 берез. С. 5.

Хотимчук Є.  Семеньчик : із циклу «Фігури з натури» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. 2020. 2 квіт. С. 10.

Хотимчук Є. Таке солодке слово «Мати» / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. 2020. 16 лип.С. 5, 10.

Хотимчук Є. Чому болять так довго рани Волинської різні?  / Є. Хотимчук // Вісник+К. 2018. 12 лип. С. 4.

Хотимчук Є. Щоб ми стрічалися ; Ялові кури / Є. Хотимчук // Горохів. вісник. – 2020. – 28 трав.–  С. 10.

 

***

Бубенщикова О. Болі і радощі, печалі та біди своїх героїв журналіст і письменник Євген Хотимчук пропускає крізь серце і душу : Заслужений журналіст України – про сирітське дитинство, нерозділену любов, чиновницькі погрози і Божий рятунок / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2020. – 30 січ.–5 лют. – С. 1, 7.

Вербич В.Твори Євгена Хотимчука написані серцем, великою любов'ю / В. Вербич // Горохів. вісник. – 2020. – 16 лип. – С. 10.

Вийшла у світ нова книжка Євгена Хотимчука «Байструк» // Вісник+К. - 2019. 6 черв. С. 3.

Висока церковна нагорода шеф-редактору «Вісника+К» // Вісник+К. – 2016. – 16 черв. – С. 3.

Дідик О. Унікальна книга про героїв війни на Донбасі / О. Дідик // Горохів. вісник. – 2019. – 15 серп. – С. 6.

Дідик О. Унікальна книга про героїв війни на Донбасі / О. Дідик // Горохів. вісник. – 2019. – 15 серп. – С. 6.

Євген Хотимчук презентував свої книги у Ратному // Ратнівщина. – 2020.– 28 лют. – С. 2.

Калиновий щем // Вісник+К. – 2019. – 21 лют. – С. 3.

Кравчук Н. У Рудці-Козинській відбулася зустріч з першим письменником за... 520 років : Євген Хотимчук презентував у рідному селі відразу чотири нові книжки! / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 20 черв. – С. 10.

Кравчук Н. Євген Хотимчук презентував у рідному селі відразу чотири нові книжки / Н. Кравчук // Наш край. – 2019. – 20 черв. – С. 4.

Краснодемський В. Знищуюча радіація подвійної моралі / В. Краснодемський // Голос України. – 2019. 30 берез.С. 10.

Краснодемський В. Книга молитва про волинських героїв / В. Краснодемський // Голос України. – 2020. 18 січ. С. 10.

Мариняк Л. Відбулись зустрічі з письменником / Л. Мариняк // Селян. життя. – 2020. 19 берез. С. 4.

Павлюк О. Євген Хотимчук: «Мені слово журналістика аж пахне» : 45 років віддає своє життя творчості шеф-редактор «Вісника+К» / О. Павлюк // Вісник+К. – 2020. – 30 січ. – С. 8.

Петрук С. Коли творчість зігріває серця  / С. Петрук // Вісник+К. 2020. 2 січ. С. 7.

Романюк Н. Творчий вечір Євгена Хотимчука / Н. Романюк // Горохів. вісник. – 2020. 20 лют. С. 7.

Романюк Н. У Луцьку відбувся творчий вечір Євгена Хотимчука / Н. Романюк // Вісник+К. 2020. 13 лют. С. 10.

Слюсар Н. Презентували книгу «Волинський неесний батальйон» / Н. Слюсар // Вісник і К. – 2019. – 17 жовт. – С.

Трофімчук Р. Зберегти «живі» свідчення / Р. Трофімчук // Наш край. – 2019. – 24 жовт. – С. 8.

 

***

Троневич Н. 4 жовтня 60 років від дня народження Є. Я. Хотимчука (1951) – українського письменника, заслуженого журналіста України /

Н. Троневич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2011 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2010. – С.108–110.

Хотимчук Євген Якович // Хто є хто на Волині : наші земляки : довід.-біогр. вид. – Київ, 2004. – Вип. 2. – С. 58.

У відділі краєзнавчої роботи функціонує виставка "Гаряче та щире слово Євгена Хотимчука".



 

понеділок, 4 жовтня 2021 р.

«Три десятиліття з іменем Олени Пчілки»

 

Година-реквієм

«Три десятиліття з іменем Олени Пчілки»

(до 91-ї річниці від дня смерті Олени Пчілки, української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки)

4 жовтня минає 91 рік від дня смерті яскравої зірки української культури, видатної української письменниці, талановитого педагога, науковця, етнографа, публіциста, активної громадської діячки Олени Пчілки.

Постать Олени Пчілки необхідна нам саме сьогодні, коли постало питання національного самоутвердження й ми знову живимося світочем національної ідеї. Ольга Драгоманова-Косач заклала міцну основу для відродження своєї нації; усе своє життя боролася за  піднесення та розквіт української культури, науки, освіти, помічаючи найбільше зло в русифікації. Ольга Петрівна вважала, що Україна повинна піднятися до рівня розвинених держав світу. Вона прагнула пробудити в українців національну свідомість. Ні за яких обставин не зрікалася своїх переконань, не боячись ні арештів, ні в’язниць; усе життя присвятила боротьбі за Україну.

Сьогоднішній захід присвячений темі «Три десятиліття з іменем Олени Пчілки». Відзначаючи помітну роль Олени Пчілки як організатора першої бібліотеки у місті Луцьку в кінці минулого століття, її сприяння розвитку української літературної мови, бібліотекарі подали клопотання про присвоєння її імені найбільшій книгозбірні Волині. Клопотання було задоволено і, у відповідності з постановою Ради Міністрів України, від 27 лютого 1991 року Волинській державній обласній універсальній наукові бібліотеці присвоєне ім’я Олени Пчілки.

У 2011 році за кошти благодійників та колективу бібліотеки, що носить ім’я Олени Пчілки, на Волині було споруджено перший у світі пам’ятник славетній жінці – письменниці, вченій, фольклористу Олені Пчілці. Урочистості відбулися 29 червня – у день 162-ої річниці від дня її народження. Монумент постав на майданчику перед приміщенням Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Автором монумента став відомий скульптор, заслужений художник України Микола Обезюк із Києва. Прикрашає фоє бібліотеки гіпсове погруддя Олени Пчілки та куточок присвячений Олені Пчілці, на якому представлені її твори, література про життя і діяльність, численні фотографії, книги лауреатів премії імені Олени Пчілки, а також матеріали з історії бібліотеки. 

Одним із пріоритетних напрямків роботи книгозбірні стала популяризація життя і творчості Олени Пчілки та її талановитої родини. Щороку у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки в червні відділом краєзнавчої роботи проводяться краєзнавчі урочистості до дня народження письменниці та у жовтні – до дня її пам’яті, а також організація книжкових виставок. Літературно-тематична година є найбільш популярною із форм роботи бібліотеки та стала вже своєрідною традицією. Цікавою новинкою для аудиторії стали перегляди тематичних фільмів про родину Косачів. За останні роки бібліотекою були проведені такі заходи про Олену Пчілку: «Олена Пчілка: барви особистості та феномен духу», (2013 р.), «Титани українського духу: Олена Пчілка та Іван Франко» (2014 р.), «На спогад Шубертової серенади» (2015 р.), «Невідома Олена Пчілка: епістолярна спадщина» (2016 р.), «Олександра Судовщикова–Косач Грицько–Григоренко: доля та творчість» (2017 р.), «Але душа авторська може теж цікава річ…»: мемуари про Олену Пчілку (2018 р.), «Олена Пчілка – національна гордість України» (2019 р.), «Будемо розмовляти по украінському» (2020 р.).

 У жовтні 2015 року було показано перший фільм із циклу під назвою «Олена Пчілка: «Я не в слід чийсь». Присвячено фільм матері Лесі Українки. 4 жовтня 2016 року наступний фільм «Незабутня родина Косачів: «Ольга Косач–Кривинюк: йду Лелія для України» продовжив цикл кінопереглядів. Він має назву «Лелія для України» і розповідає про життя та долю сестри Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк. У 2017 році у бібліотеці показали черговий цікавий та пізнавальний фільм «Самітник із роду Косачів: Юрій Косач» про українського письменника, прозаїка, драматурга, редактора, небожа Лесі Українки та онука Олени Пчілки. Фільм «Лесина тінь. Петро Косач» був показаний у стінах бібліотеки 4 жовтня 2018 року. Це – перша в Україні телевізійна спроба узагальнити життєвий подвиг Петра Косача – українського громадського діяча, батька Лесі Українки, чоловіка Олени Пчілки. У 2019 році був представлений фільм «Український геній Михайла Косача», який присвячено синові Олени Пчілки –  Михайлу.

Соціокультурна діяльність Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки спрямована на популяризацію життя і творчості великої письменниці Олени Пчілки та родини Косачів-Драгоманових, і є справді всеохоплюючою, багатою та глибокою. Книгозбірня не зупиняється на шляху до повного висвітлення та поширення інформації про славетну письменницю та продовжує пропагувати її справжні таланти серед своїх користувачів.

 У жовтні 2015 року було показано перший фільм із циклу під назвою «Олена Пчілка: «Я не йду в слід чийсь...». Присвячено фільм матері Лесі Українки. 4 жовтня 2016 року наступний фільм «Незабутня родина Косачів: «Ольга Косач–Кривинюк: йду Лелія для України» продовжив цикл кінопереглядів. Він має назву «Лелія для України» і розповідає про життя та долю сестри Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк. У 2017 році у бібліотеці показали черговий цікавий та пізнавальний фільм «Самітник із роду Косачів: Юрій Косач» про українського письменника, прозаїка, драматурга, редактора, небожа Лесі Українки та онука Олени Пчілки. Фільм «Лесина тінь. Петро Косач» був показаний у стінах бібліотеки 4 жовтня 2018 року. Це – перша в Україні телевізійна спроба узагальнити життєвий подвиг Петра Косача – українського громадського діяча, батька Лесі Українки, чоловіка Олени Пчілки. У 2019 році був представлений фільм «Український геній Михайла Косача», який присвячено синові Олени Пчілки –  Михайлу.

Соціокультурна діяльність Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки спрямована на популяризацію життя і творчості великої письменниці Олени Пчілки та родини Косачів-Драгоманових, і є справді всеохоплюючою, багатою та глибокою. Книгозбірня не зупиняється на шляху до повного висвітлення та поширення інформації про славетну письменницю та продовжує пропагувати її справжні таланти серед своїх користувачів.

На заході були присутні: громадська діячка, заслужена вчителька України –Олеся Ковальчук.

Українська співачка і композитор Тетяна Ціхоцька 

 

Письменниця, очільниця Волинської організації Національної спілки письменників України – Ольга Ляснюк.

Про спорудження пам'ятника та соціокультурну роботу бібліотеки із вшанування Олени Пчілки розповіла директорка книгозбірні Людмила Стасюк.





 

середа, 22 вересня 2021 р.

Ігор Ольшевський – письменник, літературознавець, філософ


21 вересня у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки спільно із Волинською обласною організацією Національної Спілки письменників України відбувся вечір-спогад  «Ігор Ольшевський – письменник, літературознавець, філософ».

Друзі, колеги, читачі вшанували світлу пам'ять нашого краянина.

Своїми спогадами про Ігоря Едиловича поділилися – письменники Андрій Андрійови Криштальський, Надія Павлівна Гуменюк, Юрій Олексійови Зилюк, Сергій Назарович Цюриць, Наталія Миколаївна Шульська, директорка нашої книгозбірні Людмила Антонівна Стасюк.

Теплий і щемливий вечір-спогад модерувала очільниця  Волинської обласної організації НСПУ Ольга Ляснюк.










Уривки з творів Ігоря Ольшевського прочитала бібліотекар відділу міського абонементу Уляна Джаман.



    Наталія Хомяк і Віта Пащук, працівники відділу краєзнавчої роботи підготували книжкову виставку "Ігор Ольшевський – інтелектуал з родини інтелектуалів".


Довідка: Ігор Едилович Ольшевський – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, критик, філософ. Народився 26 серпня 1958 року в м. Володимирі-Волинському в родині творчих працівників театру. Батько – Еділ Михайлович Ольшевський у 1970-х роках був головним режисером Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка,  мама – Галина Павлівна – артисткою театру. Після закінчення Луцької середньої школи №4 здобув вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (зараз – Східноєвропейський національний університет ім.  Лесі Українки).

З 1982 року був на педагогічній, культурно–освітній та журналістській роботах. Нині працює в інформаційно-видавничому центрі Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та Волинській обласній філармонії.

Ігор Ольшевський – лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2010). З 2005 року член Національної спілки письменників України.

У 2003 році видав першу поетичну книжку – збірку верлібрів «Редактор снів». Є автором ліричного трикнижжя «Зодіакальне світло» (2008), збірки психоделічної прози «Хованки в житті» (2009), книг есеїв «Леся Українка: містика імені й долі», «Павло Тичина: таїна життя і творчості» (2005), «Григорій Сковорода: Місія Посланця» (2008), «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета » (2012), трактату в особах «Агатангел Кримський: поклик Сходу» (2012), науково-фантастичної розвідки «Відлуння доісторичних цивілізацій?» (2013, самвидав), роману-есею в листах, інтерв’ю і коментарях «Тарас Шевченко: від імені – до Месії». Твори волинського письменника публікувалися на сторінках часописів України, Польщі,  Словаччини та Греції. Ігор Ольшевський – автор численних літературно-критичних статей.

Вражає багатогранність таланту Ігоря Едиловича Ольшевського. Письменник захоплювався містичним літературознавством, біблійною нумерологією, релігієзнавством, альтернативною історією, медициною, психологією, музикою. Виступав як композитор-аматор.

  




четвер, 16 вересня 2021 р.

Вітаємо з Днем народження Анатолія Михайловича Силюка!

 

Щиро вітаємо з Днем народження відомого історика та краєзнавця – Анатолія Михайловича Силюка!

Зичимо міцного здоровя, творчої наснаги, добробуту і довголіття.

Нехай у всіх планах і починаннях Вас супроводжують успіх і перемоги, робота приносить тільки задоволення й щедрі результати, а Ваша  компетентність та розуміння своєї справи будуть гарантами реалізації нових проєктів!


Анатолій Михайлович Силюк народився 16 вересня 1958 року. в с. Уховецьк Ковельського району Волинської області в селянській сім’ї. Закінчив у 1976 році Уховецьку середню школу, відслужив строкову військову службу і навчався на історичному факультеті Луцького педінституту ім. Лесі Українки, який закінчив у 1983 році.

З 1982 року працює у Волинському краєзнавчому музеї, спочатку –  науковим, старшим науковим співробітником відділу атеїзму, з 1987 року – заступником директора з наукової роботи, а з 1991 року – директором.

За роки своєї діяльності А. Силюк зробив значний внесок у розвиток краєзнавчого руху та музейної справи на Волині. За його безпосередньою участю розроблено наукові концепції, сформовано та створено експозиції Колодяжненського літературно-меморіального музею, Музею волинської ікони, Художнього музею в Луцьку, Меморіального музею-садиби В’ячеслава Липинського у Затурцях та інших. Він – автор ряду наукових та науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор багатьох краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників «Минуле і сучасне Волині та Полісся», яких є 64 випуски, матеріалів конференцій “Волинський музей. Історія і сучасність” (Вип. 1–8. Луцьк, 1994–2017), “Волинська ікона. Питання історії, вивчення, дослідження та реставрації” (I–ХХIV випуски. – Луцьк, 1994–2017). Як член редакційних колегій А. Силюк бере участь у підготовці хрестоматії з історії Волині, «Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині», “Словника краєзнавців області”, “Зводу пам’яток історії та культури” тощо. Розробив і втілив концепцію щорічного музейного видання “Волинський музейний вісник” (1–8 вип.), інтернет-сайту “Музейний простір Волині”.

Слід зауважити, що творча і наукова праця Анатолія Михайловича вирізняється ґрунтовним підходом до кожної теми. Про це свідчать публікації у тритомному виданні “Роде наш красний… Волинь у долях краян і людських документах” (Луцьк: Вежа, 1996–1999), зокрема, про Анатолія Дублянського і Андроника Лазарчука. Він також є автором історіографічних праць про В. Андріяшева і М. Теодоровича, з історії та перспектив розвитку музейної справи в краї.

Завдяки контактам А. Силюка з іншими краєзнавчими установами, співпраці з відомими діячами, митцями і краєзнавцями з різних областей України й інших держав стала можливою організація виставок Валентини Михальської з с. Хворостів Любомльського району та Марії Кравчук з с. Туличів у різних містах і регіонах України, творів волинського іконопису в Українському Домі в Києві із виданням і презентацією альбому-каталогу “Волинська ікона ХVI–XVIII ст.” (Київ: Спадщина, 1998), волинських старожитностей у музеях Варшави, Замостя, Хелма (Польща), Бреста (Білорусь) та ін. За його ініціативою в Луцьку і музеях Волині експонувалися колекції з музеїв Львова, Житомира, Тернополя, Кременця, Рівного, Острога, міст Польщі, Словакії, США та Білорусі, з приватних колекцій відомих діячів української культури Марії Приймаченко, Романа та Агнеси Сельських, Івана Труша, Олени Кульчицької та ін.

Завдяки контактам А. Силюка, фонди Волинського музею поповнились унікальними документами і пам’ятками, зокрема, з особистого архіву митрополита УАПЦ Анатолія Дублянського (Німеччина), митрополита УАПЦ Полікарпа Сікорського (Париж), гетьманівни Олени Отт-Скоропадської (Мюнхен), родини В’ячеслава Липинського з Польщі та Англії і т.п.

Значною є організаційна і координаційна діяльність А. Силюка на посаді директора Волинського краєзнавчого музею. За його участю створено і поновлено експозиції ряду музеїв, проводиться обмін виставками, місцеві краєзнавчі конференції, зокрема, у Нововолинську, Володимирі-Волинському, Маневичах, Старому Чорторийську, Четвертні, Прилісному тощо. На радіо і телебаченні Анатолій Михайлович постійно пропагує історію і  культуру Волинського краю.

В останні роки діяльності Анатолій Михайлович значну увагу відводив проведенню заходів, видавничій справі з питання популяризації життя і творчості Лесі Українки та родини Косачів. За його участю і при його сприянні проведено п’ять конференцій “Леся Українка та родина Косачів в контексті української культури” (с. Колодяжне, 1996–2016), “Олена Пчілка і Волинь” (Луцьк, 1999 і 2009) та ін., організовано всеукраїнський конкурс та виставку “Леся Українка в екслібрісі” з виданням каталогу, опубліковано каталог “Лесезнавча філокартія” та комплект із трьох книг “…Ті вічні пісні, ті єдині спадки…”, у якому представлено “Колодяженські пісні з рукописного зошита в записах Лесі Українки та Ольги Косач”.

Від часу утворення Волинського обласного товариства краєзнавців у 1989 році, а з 2009 р. – Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України А. Силюк є членом Правління, заступником голови ВООНСКУ. Він був учасником ІІІ–VІ з’їздів НСКУ. Є членом правління Західноукраїнської музейної спілки, певний час був членом музейної ради Міністерства культури України.

Важливе місце в діяльності музею і його директора займає співпраця з іншими культосвітніми та науковими закладами області, а також із закордонними. Зокрема, налагоджено творчі зв’язки з музеєзнавцями і науковцями Польщі, Росії, Білорусі. Спільно з музеєм Замойських у Замості (Польща) видано шість томів “Замосцько-Волинських музейних зошитів” (2003–2010). Спільним доробкам став альбом сакрального мистецтва малих архітектурних форм “Зникаюча краса”. 

А. Силюк – лауреат Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України (2014 р.), регіональної премії “За відродження Волині” (2001 р.), обласних премій імені Миколи Куделі та імені Вячеслава Липинського. Був визнаний людиною року у Волинській області в галузі культури. З 2008 року має звання «Заслужений працівник культури України». Нагороджений відзнакою Міністерства культури України “За багаторічну працю в галузі культури”. Є почесним краєзнавцем України.

Сьогодні А. Силюк продовжує свою діяльність намагаючись вдосконалювати музейний простір Волині

Бондаренко Г. 16 вересня 60 років від дня народження А. М. Силюка (1958) – історика, краєзнавця, директора Волинського краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 191–194.

 

 

 

Література:

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук,  Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Про А. М. Силюка – с. 93.    

 Наталія Юхимівна Пушкар : біобібліогр. покажч. / упоряд. А. А. Понагайба ; відпов. за вип.: А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк : Волин. старожитності, 2012. – 152 с.

Про А. М. Силюка – див. Іменний покажчик.

V (позачерговий) ззд національної спілки краєзнавців України. 23 січня 2012 року. Київський міський будинок учителя : матеріали і док. / Нац. спілка краєзнавців України. – Київ, 2012. – 182 с.

Про А. М. Силюка – див. Іменний покажчик. 

Силюк Анатолій Михайлович (нар. 1958 р.) // Материк краєзнавства : зб. присвяч. лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Нац. спілки краєзнав. України / упоряд. Р. Маньковська [та ін.]. – Київ, 2013. – С. 73.

 Букет Є. Вручено премію Імені Дмитра Яворницького / Букет Є. // Слово Просвіти. – 2011. – 15–21 груд. – С. 6.

Волинському краєзнавчому музею – 85років // Відомості-інфо. – 2014. –22–28 трав. – С. 13.

Дім, де живе минувшина Волині // Голос України. – 2013. – 18 трав. – С. 14.

Знай наших: премію імені Дмитра Яворницького вручено волинянинові // Волинь-нова. – 2014. – 15 груд. – С. 2.

Клепак Г. Вручення премії імені Дмитра Яворницького – 2010 / Г. Клепак // Краєзнавство. – 2010. – № 4. – С. 170–176.

Михальська В. Анатолія Силюка шанують музейники всієї країни / В. Михальська // Волинь-нова. – 2018. – 27 лют. – С. 7.

Приходько Т. Райрада відзначила відомого краєзнавця / Т. Приходько // Полісся. – 2021. – 27 трав . – С. 5.

Пуняк О. «Музеї – це люди, які його творять» / О . Пуняк // Волин. монітор. – 2014. – 29 трав. – С. 9.

Пушкар Н. Волинському краєзнавчому музею – 85 / Н. Пушкар // Волин. монітор. – 2014. – 12 черв. – С. 6–9.

Ювілеї : полудень віку Анатолія Силюка // Волинь-нова. – 2008. – 16 верес. – С. 2.

 

***

Бондаренко Г. Силюк Анатолій Михайлович / Г. Бондаренко, О. Вернидубов // Краєзнавці України : (сучас. дослідники рідн. краю) : довідник. – Київ ; Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 1. – С. 201.                    

Бондаренко Г. 16 вересня   50 років від дня народження А. М. Силюка (1958) – музеєзнавця, історика, краєзнавця, директора Волинського краєзнавчого музею / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2007. – С. 120–126.

 

Бібліотеці дарують книги

  Гарним подарунком для бібліотеки стала книга Геннадія Гулька, Геннадія Бондаренка та Олександра Дем ’ янюка «Подорож волинськими стежками ...