Книжкові новинки

 

Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / Г. Гулько, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – Ч. 2. – 252 с. 

Друга частина книги «Памʼятки княжої доби (волинський контекст). Частина 2» присвячена питанням розвитку матеріальної та духовної культури Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. У ній систематизовано інформацію з різних джерел про знахідки князівських знаків, унікальних сокирок-амулетів, елітної військової зброї, ковальських, гончарських, золотарських виробів, прикрас, сакральних предметів, а також артефактів княжої доби, пов’язаних із варягами. Надзвичайно цінним є те, що в книзі вміщено Альбом ілюстрацій. Завдяки чому про згадані пам’ятки та артефакти можна не лише прочитати, а й побачити їх.

Авторами монографії є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам'яток:

Григорій Васильович Охріменко – відомий український археолог, дослідник праісторії Волині, заслужений працівник освіти України, кандидат історичних наук, лауреат Премії імені Олександра Цинкаловського.

Геннадій Якович Гулько – відомий дослідник волинського краю, Заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України, колекціонер.

Світлана Михайлівна Локайчук – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови ВНУ імені Лесі Українки.

Запрошуємо усіх охочих до прочитаня!

Григорій Васильович Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині

 

Відомий археолог, краєзнавець, дослідник історії Волині Григорій Васильович Охріменко народився 26 квітня 1950 р. в м. Прилуки Чернігівської області. З чотирирічного віку проживав з батьками в с. Малохатки Старобільського району Луганської області, де і закінчив восьмирічну школу. Середню освіту здобув у 1967 р. у загальноосвітніх школах м. Прилуки та м. Бориспіль на Київщині.

У 1968–1972 рр. – навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Брав участь в археологічних експедиціях на комплексі давніх поселень Гнідавська Гірка в с. Рованці Луцького району під керівництвом кандидата історичних наук М. Кучери та М. Матвієйка. Згодом науковець самостійно проводить рятівні розкопки на пам'ятках в Луцьку (вул. Короленка), с. Рованці, де в місцевій пресі публікує повідомлення про здійснені археологічні відкриття.

Григорій Васильович у 1972 р. починає працювати учителем історії та завідувачем навчальної частини школи с. Майдан-Липно Маневицького району на Волинському Поліссі. За дослідницьку діяльність та активну роботу з дітьми йому присвоюють звання вчителя-методиста, а згодом при підтримці Всеукраїнської спілки краєзнавців і заслуженого працівника освіти України. З 1994 р. Г. Охріменко працював науковим співробітником Полісько-Волинського народознавчого центру Волинського державного університету імені Лесі Українки.

У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Неоліт Волині» базу якої становили матеріали з численних пам'яток цього періоду в селах Годомичі, Комарово, Мала Осниця, Новосілки поліської зони, а також у селах Гірка Полонка, Голишів, Гнідава Луцького району.

У 2005–2019 рр. Григорій Васильович працював у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де займав посаду доцента кафедри археології та допоміжних історичних дисциплін. Також продовжував працювати у Волинському краєзнавчому музеї та Малій Академії Наук. Коло інтересів вченого не обмежується науково-дослідною та пошуковою роботою, а й охоплює популяризаторську пам'яткоохоронну сфери. За час роботи Г. В. Охріменком було опрацьовано велику кількість пам'яток прадавньої історії Великої Волині. Знахідки з численних археологічних розкопок поповнили колекції в Волинському та Маневицькому краєзнавчих музеях.

У коло наукових інтересів Григорія Васильовича також входить неолітична кераміка, яка стає предметом його професійних зацікавлень на все життя. Зокрема Григорій Охріменко виділив волинську неолітичну культуру, яка вирізнялася своїм посудом, особливостями його форми та декору. Основним типом посуду був горщик середньої величини, переважно з прямовисними стінками та гострим чи круглим днищем. Найбільш уживаним елементом декору були гребінцеві відтиски – найчастіше у вигляді паралельних горизонтальних смуг, чотирикутних полів або вертикальних гірлянд. Рідше користувалися іншими штампами для нанесення ліній, сіток, різноманітних насічок, ямок та вм'ятин.

Цікавиться дослідник також епохами палеоліту, мезоліту, мідної доби, доба бронзи та заліза, стратифікацією суспільства, духовною культурою первісних спільнот, керамічним виробництвом, історією раннього землеробства на Волині та Поліссі, предметами озброєння енеоліту – доби бронзи, давніми металевими виробами, кременярством доби бронзи.

Серед наукових праць дослідника варто виокремити: «Розвиток керамічного виробництва на Волині» (у співавторстві з М. Кучинком, Н. Кубицькою, 2003), «Нариси культури давньої Волині» (2006), де автор розкрив особливості духовної та матеріальної культури Волині від льодовикового часу до кінця бронзового віку та періоду Давньої Русі, «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині» (2007), «Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби» (у співавторстві з М. Кучинком, В. Савицьким, 2008), в якій описав археологічні, етнографічні та писемні джерела матеріальної та духовної культури регіону ІХ–ХІV століть, «Археологічна спадщина Яна Фітцке» (2005), «Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.)» (2009), в  якій висвітлив тему матеріальної та духовної культури тогочасних людей.

Григорій Васильович є прихильником та першопрохідцем у застосуванні еніологічних та біолокаційних методів в археологічній науці.

У 2010 році Григорій Васильович Охріменко став лауреатом обласної іменної премії в галузі літератури, культури і мистецтва в номінації імені Олександра Цинкаловського.

Григорій Охріменко – серйозний науковець, справжній фанат своєї справи, для якого археологія не лише захоплення, а й справа всього життя.

Зозуля А. 70 років від дня народження Г. В. Охріменка (1950) –українського археолога / А. Зозуля // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 111–119. 

Література:

Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині / С. Терський. – Львів : Львів. політехніка, 2010. – 378 с.

Про Г. В. Охріменка – див. Іменний покажчик.

Баюк В. Волинська школа археології: історія та сучасний стан / В. Баюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2011. – Ч. 10. – С. 70–73.

Бондаренко Г.  Історіографічний огляд з археології і пам'яткознавства Волині (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 8. – С. 87–99.

Кучинко М. Григорій Охріменко – дослідник первісної археології Волині / М. Кучинко, З. М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камнь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 293–294.

Силюк А. Григорій Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині / А. Силюк // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 204–205.

***

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук, Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Про Г. В. Охріменка – с. 92.

Народному артисту України Василю Чепелюку – 70!

 

Народився співак Василь Чепелюк 14 квітня 1954 р. у поліському селі Холоневичі тоді Ківерцівського району. За новим адміністративно- територіальним поділом це Луцький район Волинської області.

Навчався Василь у місцевій загальноосвітній школі. Саме тут юнак зробив перші кроки у світ мистецтва, брав активну участь у шкільній художній самодіяльності, звітних концертах. Василеве захоплення музикою помітила у школі його перша вчителька М. К. Квітковська. Любов до пісні прищепили з дитинства й батьки, які теж були учасниками художньої самодіяльності сільського закладу культури. Та найщасливішим був у його житті день, коли одного вечора батько подарував синові гармошку, аби музика завжди була з ним. Згодом купили баян «Україна». Грав і співав Василь спочатку у школі, пізніше – у клубі.

У 1971 р. Василь Чепелюк вступив до Луцького училища культури та мистецтв на відділення хорового диригування. З того часу почався його професійний і творчий шлях як музиканта та співака. Вищу музичну освіту здобув у Рівненській філії Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука (1977 р.)

Під час військової служби співав в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу (1977–1979 рр.). У 1979 р. – соліст Волинського народного хору й народного ансамблю «Волинянка» Луцького палацу культури. Гастролював у Франції, Німеччині, Польщі, Словаччині, Чехії, Швеції, Данії, колишній Югославії. Згодом був переведений на посаду соліста-вокаліста літературно-музичного лекторію № 1. Тут співак зустрівся із заслуженим артистом України І. Л. Секлієм. Всім, що знав і умів, Іван Лук’янович щедро ділився з молодим колегою.

У репертуарі Василя Чепелюка – твори зарубіжної та вітчизняної класики, сучасні і народні пісні, а першою була почута з маминих уст українська народна пісня «Пожену я корови та пожену телята». Важко визначити, що найкраще. Кожна з пісень – то його шлях, на якому поєднались усі сторінки життя, історії рідного краю. У 2012 році побачила світ збірка вокальних творів Василя Адамовича Чепелюка «Вогонь прадавнього роду».

У 1989 р. за значний особистий внесок у розвиток української культури та мистецтва, високопрофесійну майстерність Василеві Чепелюку було присвоєно звання «Заслужений артист України». А в 1993 р. він удостоєний звання «Народний артист України».

З 1998 року й дотепер Василь Адамович передає свої знання й досвід творчій молоді, що приходить здобувати вищу освіту й осягати глибини виконавської майстерності до Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки. Розпочавши свій викладацький шлях як сумісник, у 2011 році здобув вчене звання доцента, а в 2021 році – професора кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства найбільшого вищого навчального закладу Волині. Сфера наукових інтересів – психологія творчої особистості, проблеми співацьких навичок у студентів-початківців, проблеми естрадного виконавства та інтерпретації. Василь Адамович – активний  учасник науково-практичних конференцій мистецько-педагогічного профілю в Україні й за кордоном. У співпраці з колегами В. А. Чепелюк – один із авторів навчального посібника для студентів мистецьких навчальних закладів I–IV рівня акредитації «Форми та методи самостійної роботи студента над хоровою партитурою», що побачив світ у 2018 році.

Крім професійної (виконавської та викладацької) діяльності, Василь Чепелюк бере активну участь у громадському житті і Волині. Оскільки з початком російсько-української війни в центрі уваги всього суспільства – волонтерство, Василь Адамович з 2015 року є членом Волонтерського центру «Серце патріота».

Багатогранна діяльність В. А. Чепелюка на мистецькій і викладацькій ниві, активність у громадському житті отримали заслужене визнання суспільства і держави. Василь Адамович Чепелюк – кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2017) та ордена Святого Миколая Чудотворця (2014), українського недержавного ордена, заснованого ПЦУ для вшанування людей за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо. Він – Почесний громадянин міста Луцька (2019). Нагороджений Почесною відзнакою за багаторічну плідну працю в галузі культури (2004), Почесною відзнакою УМВС України у Волинській області (2008), Золотим нагрудним знаком Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2014). Серед відзнак Василя Адамовича – Подяка Кабінету Міністрів України, Почесні грамоти Волинської обласної та Луцької міської рад і Луцького міського голови, а також Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство», Командувача військ Західного оперативного командування та Патріарха Київського і всієї Руси-України. 

Ім’я народного артиста України Василя Чепелюка відоме не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Його життєвим кредом залишаються слова: «Благословить між нами слово згоди. Несімо, люди, світло в добрий час, аби не згас вогонь прадавній роду, який і гріє, і єднає нас».

Кревська Л. 14 квітня 70 років від дня народження В. А. Чепелюка (1954) – народного артиста України / Л. Кревська // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА , Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2023. – С. 64–67.

Література:

Чепелюк В. Тверда рука Кривицького / В. Чепелюк // Антон Кривицький і Луцьк. Переплетені долі / упоряд. Н. Кравчук. – Луцьк, 2021. – С. 166–168.

Чепелюк В. А. «Чеблінського» цвіту – по всьому світу / В. А. Чепелюк // Антонюк А. П. Життя – як пісня / А. П. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 297–299.

 

***

Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 144 с.

Про В. А. Чепелюка – с. 103.

Стефанишин М. С. Мої творчі осяяння у просторі інтернету / М. С. Стефанишин ; авт. передм. І. Ольшевський. – Луцьк : Вежа-Друк, 2020. – 110 с.

Про В. А. Чепелюка – с. 93.

Чепелюк Василь Адамович : народний артист України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / автор. проекту, збирач. матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 257–260.

Василь Чепелюк – почесний громадянин Луцька // Вісник+К. – 2019. – 29 серп. – С. 3.

Волинець О. Їхні імена назавжди вкарбовані в історію міста / О. Волинець // Волинь. – 2019. – 10 верес. – С. 4.

Кома С. Прометей пісні і син Адама / С. Кома // Волин. газета. – 2019. – 18 квіт. – С. 10.

Кравчук Н. Народному артисту України Василю Чепелюку – 65! / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 25 квіт. – С. 8.

***

Кревська Л. 14 квітня 60 років від дня народження В. А. Чепелюка (1954) – народного артиста України / Л. Кревська // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 70–72.