Стежки-дороги Андрія Бондарчука

 

Сердечно, від усієї душі вітаємо Андрія Івановича Бондарчука із 85-річчям! Бажаємо Вам здоров’я, втілення в життя всіх Ваших планів, задумів та ідей. Нехай доля подарує багато світлих літ у мирі та добробуті.

У відділі краєзнавчої роботи представлена книжкова виставка "Стежки-дороги Андрія Бондарчука", де представлені книги Андрія Івановича та праці присвячені життю й творчості ювіляра.

 Довідково:

Андрій Іванович Бондарчук народився 12 грудня 1936 року у селі Сереховичі Ковельського повіту на Волині в багатодітній селянській сім’ї, котра проживала на хуторі край села і володіла п’ятьма гектарами поліської землі. У 1944 році батько був засуджений сталінською трійкою до десяти років, а в 1945 році помер у тюремному госпіталі.

1953 року Андрій Бондарчук вступив до Ковельського медичного училища, хоч плани були іншими. Після служби в армії працював фельдшером швидкої допомоги підземного здоровпункту, кріпильником шахти № 3 Нововолинська, дописував у місцеві газети.

Мрії про творчість привели його на заочне відділення факультету журналістики Львівського держуніверситету імені Івана Франка. З 1965 року працював на журналістській роботі: завідувачем відділу сільського господарства у Локачинській районній газеті «Колгоспна правда» (1966–1967), завідувачем відділу, а потім заступником редактора в Іваничівській районній газеті «Колос» (1967–1971). Після закінчення ВПШ при ЦК КПУ (1971) був направлений в обласну газету «Радянська Волинь». Там працював завідувачем відділу сільського господарства. З 1976 року – власкор республіканської газети «Правда Украины» на теренах Волинської і Рівненської областей.

У республіканській і всесоюзній пресі порушував гострі, актуальні питання. Зокрема, публікації 1986–1989 років про зловживання компартійної номенклатури у Волинській області викликали великий суспільний резонанс, сприяли тому, що на виборах до Верховної Ради УРСР у 1990 році виборці Горохівського виборчого округу №44 віддали перевагу журналісту перед партноменклатурними кандидатами і обрали його народним депутатом України. Був єдиним корінним волинянином серед волинської депутації. Редакційна колегія всесоюзної газети «Сельская жизнь» у 1989 році нагородила Андрія Бондарчука Почесною грамотою «За громадянську мужність».

У Верховній Раді Андрій Бондарчук входив до Народної Ради, фракції Народного руху України. Став автором кількох резонансних законопроєктів. Ще у травні 1990 року у своєму першому виступі на сесії він поставив питання про нові державні свята – Різдво, Великдень і Трійцю. Наприкінці того ж року ці свята завдяки його лобіюванню ВРУ затвердила як вихідні дні.

Досягненням Андрія Бондарчука також є прийняття закону, за яким воїни «останнього воєнного призову» до Червоної армії під час Другої світової війни були визнані учасниками бойових дій, у чому їм свого часу відмовив сталінський режим. Був членом Конституційної комісії (у 2013 році раритетний перший проект Конституції України 1992 року передав до Волинського краєзнавчого музею), головою підкомісії з питань ЗМІ, секретарем Тимчасової комісії з боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом, яка потім стала постійною.

Після завершення депутатської каденції у 1994 році був представником Національної ради з питань телебачення і радіомовлення по Західному регіону України. Член Національної спілки журналістів України.

Андрій Бондарчук мешкає у Луцьку. Веде активну громадсько-політичну діяльність. Заснував у 1997 році Волинське крайове братство Святого апостола Андрія Первозваного (Луцьке Хрестовоздвиженське), а в 1998 році очолив Волинський осередок Асоціації народних депутатів України. Заснував та допоміг з облаштуванням у старовинному будинку (колишньому монастирі при Хрестовоздвиженській церкві) Музей Луцького братства і передав у 2011 році його державі (нині – відділ Волинського краєзнавчого музею). Ініціював відродження і реконструкцію некрополю перших братчиків (2012). У Сереховичах спорудив приміщення для сільського музею. Однак воно шість років пустує, бо місцева влада не знаходить коштів для встановлення опалення та оплати роботи музейника.

Доклав зусиль для повернення в українську культуру ряду писемних пам’яток Середньовіччя: «Пом’яник» Братства 1618 року, «Світ розглянутий по частинах» Данила Братковського, що був виданий у Кракові в 1697 році, «Лямент по отцю Іоану Василевичу, написаний в Луцьку року 1628-го», а також забутого видання вже новітньої історії В. Жуківа «Нищення церков на Холмщині у 1938 році» (1940). Допоміг у виданні фундаментальних книг з давньої історії Волині: «Архів Української Церкви. Історія Луцького братства та братського монастиря 1617–1833 рр.» доктора історичних наук з Києва, луцького братчика Михайла Довбищенка, «Батьківщина святого Володимира» львівського історика, дослідника Юрія Диби тощо.

У 2015 році у селі Грабове Старовижівського (нині – Ковельського) району встановив «Пам'ятник повстанській матері», а у своїх рідних Сереховичах, на безіменній раніше могилі – пам’ятник земляку, вояку УПА Йону Шишкевичу. Пораненого в бою його взяли в полон, жорстоко катували, живим закопали в землю. Вночі побратими викрали тіло, перевезли на цвинтар і поховали. Довгий час лише кілька людей знали, хто покоїться під зарослим горбочком. А ще центр села прикрашає скульптурна композиція «Сім'я», споруджена за кошти ювіляра. Ним встановлено також пам'ятний знак на місці спаленої церкви й зруйнованого за радянської влади старовинного кладовища.

У 2016 році в Луцьку, в День пам'яті жертв голодоморів за ініціативи Андрія Бондарчука відкрили поблизу Хрестовоздвиженської церкви пам’ятник Християнському милосердю волинян. У знак глибокої вдячності волинянам, які ділилися хлібом, рятуючи від смерті біженців з голодуючої центральної та східної України.

Андрій Бондарчук є автором низки книг. Першою стала повість «Знімали у тайзі кіно про хліб» (2004). У літературному доробку письменника голодоморна тема займає помітне місце. До неї додалися: фундаментальна праця «Голодомор 1946–1947 років: непокараний злочин, забуте добро» (2017), яка здобула міжнародне визнання, зарахована в спецфонд Бібліотеки Конгресу США, «Уклін ангелу» (2018). Врятовані ювіляром спогади свідків повоєнної трагедії, зібрані відомою дослідницею голодоморів, кандидаткою історичних наук з Києва Олександрою Веселовою при її житті, які у 2019 році вийшли 1174-сторінковою книгою «Голод 1946–1947 рр. в Україні: колективна пам’ять». Багато своїх книг Андрій Іванович презентував для бібліотек України, області, Луцька, обласним організаціям «Просвіта», Національному музею «Меморіал жертв Голодомору». Активно займався зміцненням української армії під час відсічі московському агресору.

Також у доробку ювіляра – збірки повістей, новел, оповідань «Стежки до хати» (2006), документально-публіцистичного видання «Обірване коріння нації. Волинська хрестоматія» (2011), «Хроніка волинського «камікадзе». Бурхливих десять літ» (2012), «Луцьке Хрестовоздвиженське Братство. Історія та відродження» (2013), «Непокарані вбивці нації» (2013), «Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч» (2014), а також кіносценарій «Волинська Голгофа Братковського». У 2008 році він став членом Національної спілки письменників України.

Письменницьке 20-ліття Андрій Іванович відзначив фундаментальним 944-сторінковим виданням «Сереховичі: з історичної пам’яті» (2020). Хоча це була нелегка й тривала праця, але, як зізнається автор, від жодної книги не відчував такого піднесення. Його земляки в селі, поза межами Волині і України надіслали безліч схвальних оцінок. Її прочитали навіть ті, хто за своє життя подолав лише шкільні підручники. Мабуть, це і є головне для письменника.

Андрій Бондарчук – лауреат обласних премій: літературно-мистецької імені Агатангела Кримського, журналістських – імені Полікарпа Шафети та імені Степана Сачука «За служіння суспільству», імені Олександра Цинкаловського. Почесний громадянин Волині (2009) та Почесний громадянин Луцька (2013). Дипломант Всеукраїнського конкурсу короткометражних фільмів на історичну тематику. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів (1997, 2008), рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, Золотою медаллю журналістики, пам’ятним знаком «Гвардія Революції», Почесною грамотою Верховної Ради України, багатьма іншими відзнаками.

 

Лис Я. 85 років від дня народження А. І. Бондарчука (1936) – українського журналіста, письменника та громадсько-політичного діяча / Я. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 237–241.

 

Окремі видання творів Андрія Бондарчука

Пом’яник : від року 1618 і далі / координатор проекту А. Бондарчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2000. – 70 с.

Данило Братковський – поет і громадянин : матеріали наук.-краєзн. конф., приуроч. 300-й річниці страти Данила Братковського, м. Луцьк, 22–23 листопада 2002 року / відп. за вип.: А. Бондарчук, Л. Толстіхін. – Луцьк : [б. в.], 2002. – 158 с.

Бондарчук А. Знімали у тайзі кіно про хліб : повість / А. Бондарчук. – Луцьк : Терен, 2004. – 80 с.

Братковський Д. Світ, по частинах розглянутий : фототип. вид. / Д. Братковський ; організатор проекту, відп. за вип. А. Бондарчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 464 с.

Бондарчук А. Стежки до хати : повісті, оповідання, замальовки, новели, розповіді / А. Бондарчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 195 с.

Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волинської обл. наук.-іст.-краєзн. конф., присвяч. 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства : наук. зб. Вип. 26 / упоряд.: Г. Бондаренко, А.  Бондарчук, А. Силюк. – Луцьк : Волин. обл. т-во краєзнавців, 2007. – 251 с.

Лямент по отцю Іоану Василевичу, написаний в Луцьку року 1628-го : фототипія, переклади, дослідження / організатор проекту, відп. за вип. А. Бондарчук. – Луцьк : Зоря, 2008. – 112 с.

Бондарчук А. Останній поклик війни / А. Бондарчук, О. Богнюк. – Луцьк : Вісник і К, 2009. – 36 с.

Бондарчук А. І. Обірване коріння нації : волин. хрестоматія / А. І. Бондарчук. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2011. – 896 с. : іл.

Бондарчук А. І. Хроніка волинського «камікадзе». Бурхливих десять літ / А. І. Бондарчук. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2012. – 592 с. : іл.

Бондарчук А. І. Знімали у тайзі кіно про хліб ; Непокарані вбивці нації : док. і матеріали / А. І. Бондарчук. – Луцьк : Терен, 2013. – 212 с.

Бондарчук А. І. Луцьке Хрестовоздвиженське братство: історія та відродження / А. І. Бондарчук. – Луцьк : Терен, 2013. – 472 с.

Бондарчук А. І. Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч / А. І. Бондарчук. – Луцьк : Надстир'я, 2014. – 254 с. – (Визначні постаті Волині).

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сереховичі та Старовижівщина у світовій  та українській історії : матеріали LIII Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., присвяч. 24-й річниці Незалежності України : наук. зб. Вип. 53 / ред., відпов. за вип. А. Бондарчук / ред., відпов. за вип. А. Силюк. – Луцьк, 2015. – 529 с.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Голодомор в Україні 1946–1947 років: причини, перебіг, наслідки. Західна України в контексті голодомору : матеріали Всеукр. наук. конф. приуроч. 70-річчю трагедії укр. народу – голодомору 1946–1947 років. Вип. 59 : наук. зб.  / упоряд.: А. Бондарчук, А. Силюк. – Луцьк, 2016. – 200 с.

Україна. Голодомор 1946–1947 років: Непокараний злочин, забуте добро / авт.-упоряд. А. Бондарчук. – Київ : Орієнтир, 2017. – 604 с.

Бондарчук А. Уклін ангелу : повість / А. Бондарчук. – Луцьк : Надстир'я, 2018. – 196 с.

Сереховичі: з історичної пам'яті / авт.-упоряд. А. Бондарчук. – Луцьк : Надстир'я, 2020. – 942 с.