Зелені свята: традиції Волині

Волинь — регіон, де окремі Зеленосвятські дохристиянські обряди, вперше згадані ще в літописах Київської Русі, збереглись до наших днів. Приміром, на Трійцю в деяких селах і досі «водять Куста». В інших свято бережуть спогади про це яскраве дійство.

«Починали цей обряд зазвичай на перший день Зелених свят — у неділю, – розповідає етнографиня з Луцька Алла Дмитренко. - У ньому брали участь лише дівчата та жінки. Вони вибирали з-поміж себе найвродливішу юнку, яку й називали «Кустом». Дівчині плели з лепехи (аїру) спідничку, підперізували її кольоровою крайкою та затикали за пояс квіти з листям. Голову «Куста» прикрашали віночками з квітів та листя клену.⏩ https://pershyj.com/p-na-zeleni-svyata-vodili-kusta-yak-na-volini-triitsyu-svyatkuvali--21428     

Зелені свята – традиція давня, дохристиянська. Люди намагалися забезпечити гарний врожай і добробут, а через обряди  вплинути на природу.

За дідівським звичаєм, оселі та подвір’я на це свято прикрашають різним зіллям. На Волині долівки встеляють лепехою.

Чому ж саме лепеха? Ця рослина має магічну силу. Так вважали предки. У нас її звуть лепехою, а десь уваром, татар-зіллям, аїром. Саме лепеха оберігає від злої сили. Вона названа татарським зіллям тому, що, за легендою, ця рослина потрапила на нашу землю разом з татарською навалою. Татари брали з собою в похід лепеху для очищення води: з будь-якої водойми напували коней і пили самі лише після того, як у воду було накидано стебел лепехи разом з корінням. Татарське зілля завдяки своїй живучості швидко прийнялось і поширилось берегами річок та озер.

Магічні дії лепехи досить практичні — вона не тільки очищає воду, а й лікує рани, допомагає при головних і зубних болях і навіть в боротьбі з холерою. Особливу силу має лепеха на Зелені свята, тому для лікування брали, в основному, те зілля, котрим на Трійцю встеляли долівку в оселі ⏭http://volga.lutsk.ua/view/11531

Більш повну інформацію та бібліографічні описи книг, статей про традиції Волині можна знайти у нашому відділі, зокрема наукові етнографічні праці таких відомих науковців та дослідників краю як Алла Дмитренко, Олекса Ошуркевич, Олександра Кондратович та ін.