Рідкісна книга у бібліотеці # знай і читай!

У фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки зберігається цінна рідкісна книга Ігоря Лозов’юка «Бібліографія наукових статей, опублікованих у Волинських єпархіальних відомостях»,  яка вийшла друком у Рівному (1938 рік). У праці вміщено великий масив бібліографічної інформації про вихід нової літератури щодо історії та релігії Історичної Волині. Бібліографічний список пронумерований та анотований.

Lozoviuk I. Bibliografia artykułów naukowych ogloszonych w Wolynskich eparchialnych wiadomosciach / І. Lozoviuk. – Rowne, 1938. – 71 s.

Наукове видання є важливим історіографічним джерелом для дослідників Волині та усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Довідково: Ігор Лозов’юк (1917–1993) – просвітянин, громадський діяч, колекціонер, поліглот, а передусім – патріот. Народився 1917 року в сім’ї сільського священика на Південній Рівненщині (тепер Радивилівський район). Закінчив Дубенську гімназію і вступив до Варшавського університету. У старші гімназійні роки та на перших курсах університету зацікавився минулим Волині, етнографією, фольклором. Їздячи селами краю, записував, замальовував і фотографував все цікаве з народного побуту. Опублікував декілька статей з власними фото в журналах Львова, Варшави та інших міст. Уклав оригінальну картотеку давніх джерел з історії Волині, котра також має наукову цінність і тепер зберігається в його іменному фонді в Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно.

Початок Другої світової війни перервав навчання. Ігор Лозов'юк отримав середню педагогічну освіту у вже радянському Рівному і почав учетилювати. Був мобілізований у 1941 році. Визволяв Румунію і Чехословаччину, отримав поранення. Але вже в мирний час не уникнув репресій: як чоловік засудженої за співпрацю з УПА, був висланий в Омську область. Після воз'єднання сім'ї (1956 р.) працював бухгалтером у Дубні. З 1983 року відчув можливість підготувати і опублікувати перші публікації з минувшини Дубна і краю. Напередодні 1990-х друкувався в місцевій пресі вже відкрито, взяв участь у відновленні районної "Просвіти", підключився до заснування локальних патріотичних видавництв та становлення української церкви в місті.