19 травня
115 років від дня народження Л. К. Пучковського
(1905–2001) – українського етнографа та краєзнавця
Леон Пучковський – волинський краєзнавець, збирач фольклору, нащадок древнього селянського роду (батько – Каленик Пантелеймонович та мати – Наталія Яківна). Проживши довге й нелегке життя, він присвятив його вивченню лише одного населеного пункту – рідного села. Леон Каленикович Пучковський народився 19 травня 1905 року в селі Литовеж Володимирського повіту (нині Іваничівський район Волинської області). Освіта – три класи початкової польської школи (1912–1915 рр.). Мріяв навчатись далі, але бідність сім’ї не дозволила цього. У 1929 році одружився, виховав двох дітей. До 1939 року жив під юрисдикцією Польщі. У 1922 році працював бібліотекарем у «Просвіті», брав активну участь у художній самодіяльності. Ще в юні роки став активістом «Просвіти» і КПЗУ. В середині 1920-х років активно включається в роботу революційного так званого «Молодіжного гуртка». Невдовзі гурток потрапив у поле зору поліції і його члени перейшли на нелегальне становище. Леон Пучковський продовжує діяльність уже під псевдонімом «Янушевський». У 1932 році поліція таки натрапляє на його слід і заарештовує, але, не маючи прямих доказів, відпускає. У його біографії були нелегкі роки полону, примусових робіт. У 1941 році був мобілізований на будову оборонних споруд біля річки Західний Буг. Під час німецького нападу потрапив у полон, після чого чотири місяці перебував у місті Замосць. У 1942 році окупаційною німецькою владою Леон Пучковський був мобілізований на примусові роботи до Німеччини, де пробув до кінця 1945 року. Після повернення додому працював бухгалтером споживчого селянського товариства, а пізніше – місцевого колгоспу. Однак Леон Каленикович завжди мріяв про краєзнавчу роботу і займався нею. Цікавився історією рідного краю та археологією. Задумав написати історію села Литовеж. Матеріали почав збирати ще з 1938 року, але майже все те, що зробив, пропало у роки війни. Лише у 1964 році як краєзнавець, знову, але вже з потроєною енергією, взявся за розпочату колись справу. Вивчав місцеві стародавні поселення, знайомився з науковою літературою, збирав у односельчан старі знімки. Він склав план старого села в двох варіантах. На одному з них подана територія всього земельного масиву з назвами всіх урочищ і розташування всіх громадських об’єктів від початку заселення села до епохи капіталізму. Другий план – 1911 року, де подана лише заселена частина села з оміткою наявних у цей час господарств. Протягом 1964–1969 років Леон Пучковський листувався з цілим рядом музеїв та архівів Києва, Ленінграда, Житомира, Варшави, Кракова, Луцька, Львова. Життя і події періоду панування Польщі 1920–1939 років, прихід і встановлення Радянської влади 1939–1941 років він описав як очевидець цих подій. А встановленню конкретних дат подій вказаного часу, допоміг щоденник, який вів протягом кількох років. Леон Пучковський постійно був у творчому пошуку – завжди із записником у руках. Збирав звичаї і побут литовежців, записував релігійні і обрядові пісні, вивчав ставлення односельців до подій. Результатом багаторічної краєзнавчої праці стала книга «Нариси історії села Литовежа», робота над якою була завершена у 1972 році. Проте лише у 1994 році опубліковано окремі сторінки унікальної праці сільського мудреця в часописі «Вісті» та в Іваничівській районній газеті «Колос». «Нарис історії села Литовежа» цікавий тим, що в ньому сконцентровано і систематизовано чимало відомостей про Литовеж (сучасна назва села), які розсипані по різних джерелах, у тому числі архівних, наведені дані з фундаментальних історичних праць М. Грушевського, І. Крип’якевича, О. Цинкаловського. У книзі наводяться статистичні дані, подаються звичаї литовежців, їхній побут, ставлення до історичних подій, розповідається про різні випадки із життя односельчан. Значна кількість матеріалів, зібраних краєзнавцем-аматором передана волинським музеям. У 1998 році при місцевій школі з допомогою Леона Калениковича було започатковано сільський музей, до якого він передав багато цікавих експонатів (документи, фотографії, археологічні матеріали). Він проводив екскурсії і вечори, зустрічався і ділився спогадами та роздумами з учнями місцевої та сусідніх шкіл, писав статті до газет і журналів. Багатолітня праця литовезького літописця відповідно пошанована. У 1994 році за підготовку унікальної історико-культурної і краєзнавчої праці «Нарис історії села Литовеж» Леон Каленикович Пучковський був удостоєний обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського. Окремою книгою ця унікальна праця видана в 2005 році, вже після смерті автора.
Лариса Криштапюк
Література:
Леон Пучковський про «Просвіту» в селі Литовеж / Л. Пучковський // «Роде наш красний…» : Волинь у долях краян і людських док. – Луцьк, 1999. – Т. 3. – С. 546–539.
***
Бондаренко Г. Історичне краєзнавство Волині : монографія. Кн 1. – Луцьк : Вежа, 2003. – 238 с.
Про Л. К. Пучковського – С. 119, 216, 228.
Заклекта П. Багата історія одного експоната / П. Заклекта, С. Борисюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. ВолодимирВолинський в історії України і Волині : матеріали ХХХІІ міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2009. – С. 137.
Оляндер Л. К. Леон Пучковський – літописець села Литовежа / Л. К. Оляндер // «Роде наш красний…» : Волинь у долях краян і людських док. – Луцьк, 1999. – Т. 3. – С. 536–549.
Фалюш Ю. Литовезький літописець Л. К. Пучковський / Ю Фалюш // Минуле і сучасне Волині : Олександр Цинкаловський і край : матеріали ІХ наук. іст.-краєзн. міжнар. конф. – Луцьк, 1998. – С. 79–80.
Вербич В. Леону Пучковському – сто / В. Вербич // Сім’я ідім.Нар. трибуна. – 2005. – 19 трав. – С. 9.
Войтюк Н. І залишив нащадкам свій доробок / Н. Войтюк // Наше місто. – 2005. – 19 трав.
Корнилюк М. «Їм вклоняється Прибузька земля» / М. Корнилюк // Наше місто. – 2010. – 10 черв. – С. 10.
Петрощук В. Серцем торкнулися історії / В. Петрощук // Колос. – 2005. – 24 трав.
Попко Ю. Хай живе пам’ять! / Ю. Попко // Наше місто. – 2005. – 9 черв.
***
Гатальська Н. 19 травня 100 років від дня народження Л. К. Пучковського (1905-2001) – волинського краєзнавця-аматора / Н. Гатальська // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік. – Луцьк, 2004. – С. 66–68.
Немає коментарів:
Дописати коментар