Село Боголюби розташоване неподалік від обласного центру. Цей населений пункт має мальовничу природу і давню історію. Вважається, що виникло воно ще за часів Київської Русі, а свою назву отримало від такої історичної події. Через його територію проїжджав князь Андрій Боголюбський. Будучи хворим, він напився води із джерела неподалік села – і видужав. На місці цілющого джерела пізніше побудували Андріївську церкву, а село отримало назву Боголюби. Підтвердженням такої думки є археологічні пам’ятки селища давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст., яке було виявлене на північно-східній околиці села, на межі населених пунктів Боголюби та Тарасове, на північно-східному високому березі ставу, утвореного з р. Іжівка (лівосторонній доплив р. Стир), на ділянці громадянина Євтушика Д. П. та на земельних паях місцевих жителів. Під час проведення дослідження на ньому, у траншеї розміром 60 кв. м. зібрано фрагменти кераміки ХІІ–ХІІІ ст.
Село належало колись до Жидичинського манастиря, в 1570 році – до монастирського ключа. Вказана дата вважається найдавнішою писемною про цей населений пункт.
У другій половині ХУІІ століття Боголюби перейшли у власність князя Адама Сангушка, який платив монастиреві в 1648 році 46 дим., а в 1655 році 28 дим. По польському повстанні перейшло «до казни». В 1863 році була побудована Свято-Василівська церква.
У 1885 році в селі налічувалось 33 двори, 335 мешканців, в 1906 – 73 та 455 відповідно. До села належала Боголюбська ферма та хутір біля Торчина на 1 двір та 19 жителів (119 десятин землі). Відно до перепису 1911 року, зареєстровано 525 жителів, резиденція торчинського лісництва, кредитове товариство.
На початку ХХ столітті в Боголюбах знаходився маєток відомого заможного лісничого Володимира Костянтиновича Кампіоні. У 1905 році Кампіоні одружився з вдовою Софією Миколаївною Тургенєвою (Бакуніною), яка разом із трьома доньками Асею (Анною), Тетяною та Наталією переїхали з Москви до Боголюб, у маєток вітчима. Частину свого життя провів у Боголюбах відомий російський поет Андрій Бєлий, який вінчався в місцевій Андріївській церкві з Асею Тургенєвою.
Під час Першої світової війни з 1915 року населений пункт перебував в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 року 40-й корпус російської армії вже зайняв Боголюби.
У 1930-х роках тут функціонувала ОУН. Серед її членів з 1937 року була Зубрицька Лідія Михайлівна. У літературно-мистецькому тижневику «Prosto z mostu», який видавався у міжвоєнній Польщі в 1935 році є згадки про діяльність в Боголюбах протестанської релігійної громади. Засновником і первосвящеником її був Стефан Бохонюк.
На початку Другої світової війни село опинилося у вирі танкової битви, що тривала з 23 по 29 червня 1941 року по лінії Луцьк-Рівне-Дубно-Броди. Про ці події свідчать старожили села, а також численні танкові окопи у навколишніх лісах. Влітку 1943 р. в с. Боголюби розташовувалась одна з груп УПА. Її зв’язковою по Луцькому району була А. Бондарук («Смерть», «Текля», «Марія», «Оля», «Рая»).
Навесні 1944 року Боголюби та навколишні села були звільнені від німецьких військ. Пам'ять про учасників подій Другої світової війни увічнені у встановленому в 1980-х роках пам’ятнику землякам та братській могилі воїнів УПА, що розташовані на території цього населеному пункту.
У 1947 році почала функціонувати школа. З 1953 до 1986 року незмінним її директором був Олексій Лукич Кужель. Про його наполегливу працю на педагогічній ниві свідчить той факт, що він був нагороджений медаллю А. С. Макаренка за успіхи у навчанні та вихованні підростаючого покоління.
У 1964 році село було перейменоване на Першотравневе з власною сільською радою. Ця назва зберігалася до початку перебудовчих процесів, коли йому повернули історичну назву. Сільраді було підпорядковане село Богушівка. На цій місцевості знаходилось відділення бурякорадгоспу «Гнідавський», що мав 1699 га землі для вирощування сортового насіння цього коренеплоду. Сьогодні тут працює сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Боголюби».
Поблизу цього населеного пункту знаходиться державний «Першотравневий парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва» і група дубів-велетнів, яким уже понад 350 років. У лісовому урочищі «Боголюби» налічується двадцять два дуби, але тільки п’ять із них 1972 року визнані державним пам’ятником природи місцевого значення. Сільські старожили розповідають, що ці дерева не самосійні, а висаджені людиною в один період – у середині XVII століття. В обхваті вони мають від 4,1 до 4,7 метра, а висота коливається від 24 до 27 метрів.
Завдяки діяльності двох медичних закладів про Боголюби знають далеко за межами району і навіть області. На території села розташовані корпус Волинської обласної клінічної лікарні з кількома відділеннями та приватний Медичний центр «Боголюби».
1 вересня 2003 року в Боголюбах почала функціонувати новозбудована школа. Створені також належні умови у приміщенні Будинку культури. Тут свої вміння розвивають колективи аматорського мистецтва, одному з них – театральному в 2016 році присвоєно звання народного. З 2017 року село Боголюби входить до складу Заборольської обєднаної територіальної громади.
Алла Сахнюк
Література:
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. – Київ, 1970 – 746 с.
Про село Боголюби Луцького району – с. 454.
Кучинко М. М. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області : навч. посіб. / М. М. Кучинко, О. Є. Златогорський. – Луцьк : Волин. старожитності, 2010. – 280 с.
Про село Боголюби Луцького району – с. 181.
Боголюби // Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років : Луцький район і м. Луцьк / уклад. І. Пущук. – Луцьк, 2009. – С. 45–47.
Боголюбська сільська рада // Луцький район: минуле і сучасність. – Луцьк, 2001. – С. 34–35.
Шкляєва Н. Боголюби / Н. Шкляєва // Шкляєва Н. Волинські села в народних переказах / Н. Шкляєва. – Луцьк, 2011. – С. 51–52.
***
Каталог метричних книг державного архіву Волинської області (1600–1933) : спец. довід. / упоряд. В. М. Гика. – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 588 с.
Про село Боголюби Луцького району – див. Географічний покажчик.
Цинкаловський О. Боголюби / О. Цинкаловський // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся : (краєзн. слов. від найдавніших часів до 1914 р. / О. Цинкаловський. – Вінніпег, 1984. – Т. 1. – С. 116–117.
Шульгач В. П. Боголюб / В. П. Шульгач // Шульгач В. П. Ойконімія Волині : етимол. слов.-довід. / В. П. Шульгач. – Київ, 2001. – С. 15.
***
Боголюби [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Режим доступу:https://www.google.com/search?q=%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE+%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8+%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C&tbm=isch&ved=2ahUKEwjvgvKrp67pAhWDjYsKHW-UBswQ2-cCegQIABAA&oq=%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE+%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8+%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C&gs/. – Назва з екрану.
Боголюби [Електронний ресурс] // Україна туристична : сайт. – Режим доступу: http://turystam.in.ua/. – Назва з екрану.
Немає коментарів:
Дописати коментар