Довідка:
У художньому житті Луцька Олена Бурдаш знана
як самобутня мисткиня в царині образотворчого мистецтва та літератури. Упродовж
багаторічної творчої діяльності нею створено об’ємний доробок авторської
графіки, цікавого малярства, декупажу, а також значний пласт поезії,
експериментальних текстів-афоризмів.
Олена Іванівна Бурдаш народилася у селі
Сенкевичівка 27 липня 1948 року, що на Горохівщині. Отримавши середню освіту, в
1965 році вступила до Луцького педагогічного училища на відділ дошкільного
виховання. Одночасно із навчанням в училищі відвідувала художню студію при
Палаці піонерів під керівництвом Сензюка П. К. Водночас брала активну участь у
діяльності літературного гуртка «Лесин кадуб», яким керував тоді зовсім молодий
поет Василь Гей. Головними шанувальниками її віршів у ті роки були
друзі-студійці та небайдужі до творчості лучани: Кость Шишко, Сашко Валента,
Віталій Мельник, Богдан Федорук, Петро Панасюк, Євген Ходаківський, ін. Вже в
той час перші спроби Олени Бурдаш в царині поезії схвально відзначали
професіонали із Волинської обласної організації Спілки письменників УРСР. Ці
незвичайні тексти часто ставали предметом обговорень у середовищі літераторів-початківців:
Івана Чернецького, Олександра Богачука, Мирона Нестерчука, Лукаша Назарчука. А
в 1969 році літературний альманах «Вітрила» (Київ) опублікував низку віршів
Олени Бурдаш на своїх сторінках. Це був безсумнівний успіх. Юна волинянка представила
Луцьк у республіканському виданні як обдарована та перспективна авторка. Після
закінчення педагогічного училища в 1967 році із фахом вихователя дитячого садка
Олена Бурдаш від’їжджає до Казахстану, працюючи там майже рік. Нині художниця
згадує, як тоді вперше зрозуміла, що таке ностальгія: «Не цвітуть вишні, не
пахне м’ята, все чуже і немиле…».
Повернувшись в Україну, вона назавжди пориває
із педагогічною роботою, занурюється «з головою» у творчість. В цю пору їй дуже
добре пишеться і малюється. Легко і невимушено вона налагоджує приязні контакти
з цікавими людьми, листується із представниками творчої молоді, зав’язує
численні особисті романтичні стосунки. І хоча родина наполягає на отриманні
якоїсь більш практичної професії (наприклад, піти на навчання до Школи міліції
в Івано-Франківську), вона складає іспити і вступає у 1968 році до Львівського
училища декоративно-прикладного мистецтва ім. Івана Труша на відділ художньої
обробки металу, потрапивши в строкате студентське середовище харизматичних, надзвичайно
цікавих особистостей: Дмитро Стецько, Володимир Чорнобай, Іван Нестеренко,
Микола Кумановський, Наталя Ременяка (Кумановська), Ярослав Качмар, Володимир
Кауфман, ін. Всі вони справили на формування творчої особистості майбутньої
художниці достоту великий вплив.
Із 1968-го по 1970-й рік Олена Бурдаш
поглиблено вивчає основи образотворчої грамоти під керівництвом М. Драгана і Г.
Малярського. Однак, опановуючи навчальну програму училища, на певному етапі
вона розуміє, що все це не має нічого спільного із її уявою про діяльність
художника. Отож, іще в студентські роки Олена Бурдаш розпочала пошук власної
моделі творчості. Захоплюючись здобутками європейських класиків кін. ХІХ – поч.
ХХ ст., вона успішно стилізує технічні прийоми Гогена, Модільяні, Пікассо,
Матісса. Ці перші творчі спроби були тоді для неї і великою втіхою, і
специфічним навчанням, і важливим досвідом.
Надто яскрава й незалежна, як на той
тоталітарний час, Олена Бурдаш не вписувалась у систему радянського учбового
закладу. Отож не дивно, що опісля другого курсу навчання (формально за
дисциплінарні порушення, а насправді як прихильника ворожої до офіційної
культури буржуазної естетики) дирекція виключає її із училища. Опинившись на
вулиці без засобів для існування, колишня норовлива студентка все ж не впадає у
відчай, багато працює, будує нові плани на життя. Із цього часу розпочинається
стрімкий злет творчої діяльності художниці. Заробляючи на хліб натурницею
Інституту декоративно-прикладного мистецтва, а пізніше – двірником, прибиральницею,
вона багато читає, малює, відвідує виставки, музеї. Дуже швидко Олена Бурдаш
стає чи не найвідомішою художницею Львівського андеґраунду, своєрідним символом
неофіційного мистецтва Львова. Її твори цього часу співзвучні із православним
іконописом, естетикою народного мистецтва, а особливо із здобутками великих
примітивістів (А. Руссо, Н. Піросмані, М. Шагала, Н. Дровняка) і цілком відмінні
від домінуючих тоді канонів соціалістичного реалізму.
Не прагнучи досягти натуралістичного
копіювання навколишнього світу, вона концентрує свою увагу на філософському
осмисленні всього, що стосується людини, її почуттів, переживань та, взагалі,
царини духовного буття. Образотворчий ряд: літературні, біблейські,
євангельські герої. Персонажі уявного світу, вигаданих мисткинею міфологем,
спонукали до роздумів, захоплювали витонченою настроєвістю, багатством
декоративних ефектів («Квіти-портрети», «Хлопчина з гусами», «Чоловіча
розмова», «Індійські метелики», ін.).
Протягом 1984–86 рр. Олена Бурдаш перебувала
прочанкою у Почаївській Лаврі. Це період нового етапу її фахового і духовного
розвитку. Саме тут художницею було зреалізовано цілий ряд блискучих творчих
задумів: низка поезій, казки, притчі, багаточисельні серії гуашевих та
акварельних мініатюр («Двоє», «Пантелеймон», «Трійця», «Грушевий дзвін», ін.).
1986 року Олена Бурдаш оселяється у Луцьку. Її
перша персональна виставка в Обласній науковій бібліотеці (1987) стала чи не
найяскравішою подією на мистецьких горизонтах Волині часів перебудови, відкрила
перед художницею нові можливості. Відтоді твори Олени Бурдаш можна побачити
майже на всіх міських та обласних вернісажах. Її ім’я з’являється на сторінках
престижних часописів, каталогів як однієї із найвідоміших волинських мисткинь.
Провідні твори: «Погляд у майбутнє», «Чаша», «Поцілунок», «Спіраль почуттів», «Грані
дозволеного». У 1992 році Олена Бурдаш стає членом Волинської обласної
організації Спілки художників України.
Нині художниця продовжує свій мистецький
поступ. До її творів долучились нові серії малярства, об’ємні цикли графіки,
оригінальні колажі, а ще цікаві вірші, притчі, оповідання, роздуми про красу і
мистецтво, духовні пошуки людства. В творчій практиці Олени Бурдаш сьогодні
переважають колористичні експерименти із виражальною мовою акрилу. Яскраві,
мажорні кольорові плями, виразні контури, надзвичайно чуттєва гра лінійних
ритмів характеризують її методу даного етапу. В просторі улюблених тем
з’явились мотиви, які візуально пов’язують творчу практику художниці із
стилістикою Олександра Валенти. Його специфічні прийоми написання чорнолощених
глечиків з букетами горобини, тугих зелених яблук у глиняних макітрах, кетягів
соковитої калини набувають у площині творів художниці несподіваного змісту та
особливого емоційного звучання. Олена Бурдаш і надалі провадить активне творче
життя, осмислює нові проєкти, зреалізовує нові плани.
Зоя
Навроцька
Література:
Бурдаш
О. Афоризми / О. Бурдаш. – Луцьк : Терен, 2018. – 110 с.
Бурдаш Олена : каталог / упоряд. В. Марчук. – Луцьк :
Медіа, 2009. – 19 с.
Олена Бурдаш : каталог / Волин. орг. Нац. спілки худ.
України ; упоряд. В. Марчук. – Луцьк : Медіа, 2008. – 20 с.
***
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків / авт.
тексту В. Корсак [та ін.] ; фото О. Більчук ; пер. англ. Ю. Квятковський. –
Луцьк : б. в., 2018. – 262 с.
Про Олену Бурдаш – с. 52–53.
Навроцька З. «Безкомпромісність
ідеалу» / З.
Навроцька // Молод. ленінець. – 1987. – 5 верес.
Навроцька З. «То
жінка так в мені говорить...» / З. Навроцька // Київ. – 1989. – № 5. – С. 174–175.
Пилипчук М. «Моє життя – це пошуки гармонії» :
художниці Олені Бурдаш – 68 років / М. Пилипчук // Волин. новини. – 2016. – 4
серп. – С. 15.
***
Гаврилюк О. 27 липня 70 років від
дня народження О. І. Бурдаш (1948) – української художниці / О. Гаврилюк //
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури і туризму
Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей,
Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба.
– Запоріжжя, 2017. – С. 139–142.
Навроцька З. 27 липня 75 років від дня народження О. І. Бурдаш (1948) – української
художниці / З. Навроцька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2023 рік
/ Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзнав.
музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А.
Понагайба ; відп. за вип. О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2022. – С. 132–135.
Немає коментарів:
Дописати коментар