понеділок, 9 січня 2023 р.

9 СІЧНЯ 80 років від дня народження М. М. Голованя (1943–2022) – українського скульптора, Почесного громадянина Луцька

 

9 січня виповнилося б 80 років Миколі Микитовичу Голованю – відомому українському скульптору, Почесному громадянину Луцька.

За своє життя Микола Микитович створив скульптури на пішохідній вулиці міста Лесі Українки, в Центральному парку та в інших куточках обласного центру. Також побудував на березі річки Стир цікаву архітектурну пам’ятку – Будинок скульптора. Ця споруда прикрашена більш ніж п’ятьмастами скульптурами різних стилів. Вона постійно приваблює туристів з усього світу.


Довідка:

Микола Микитович Головань – відомий волинський митець. Народився 9 січня 1943 року на Одещині, звідки родом був і його батько, український столяр Микита Леонтійович. Мама, кравчиня за фахом Юзефа Вільгельмівна, була полькою родом з Новограда-Волинського. Після завершення Другої світової війни Микита і Юзефа переїхала у 1946 році до Волинської області, записавши сина у документах, як уродженця села Теремно. До школи маленький Микола пішов у цьому ж селі, яке від 1959 року стало частиною Луцька.

Вже змалечку виявився його талант до малювання, який всіляко заохочували батьки. У 1958–1959 роках вчився у художній студії при Палаці піонерів Луцька, якою тоді керував Петро Сензюк. Це стало поштовхом для вступу в 1960 році до Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша. Тут він навчався у таких відомих художників та скульпторів як Микола Скибінський, Сергій Костирко, Тарас Драган, Любомир Лесюк. Трохи пізніше, також у Дмитра Крвавича та Еммануїла Миська.

Після закінчення у 1965 році навчання, повернувся у Луцьк до батьків. Разом із батьком збудував на подвір’ї невелику майстерню. У 1967 році влаштувався скульптором до художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. За чотири роки підготував першу персональну виставку скульптури, живопису, графіки, яка відкрилася у луцькому кінотеатрі «Промінь» (1971). У тому ж році одружився. Обоє дітей Миколи і Тетяни Голованів пішли мистецьким шляхом: Микола молодший, який, на жаль, передчасно пішов із життя, був скульптором та ковалем, донька Наталя займається керамікою і дизайном.

У 1976-му в кінотеатрі «Промінь» відкрилася й друга виставка Миколи Микитовича. У тому ж році митець почав створювати для Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки високохудожні скульптури на міфологічно-казкові теми. Пізніше, у 2005 році він зробив низку робіт для розміщеного у парку Луцького дитячого містечка «Чудо».

На зламі 1978–1979 років зазнав переслідування з боку радянського КГБ: за релігійну тематику у творчості та кілька скульптур у стилі «ню». Йому вказували на «недопустимість виховання радянської молоді на таких мистецьких прикладах». Через це певний час перебував, як митець, в опалі.

За часів незалежної України, Микола Головань виготовив пам’ятний знак на місці розстріляних у Луцьку, в роки Другої світової війни, в’язнів, а також пам’ятний хрест в Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви». Скульптури Голованя «розкидані» по різних куточках Луцька і Волині. У скверику Зоряний, на вулиці Лесі Українки, це дві скульптури античних німф, які ніби є дзеркальними відображеннями одна одної, а також ще кілька менших кам’яних творів.

Є його роботи і в музеях області, наприклад, копія знаменитого Святовида у Музей історії сільського господарства Волині – скансені, велетенські кам’яні вази у Волинському краєзнавчому музеї. За своє насичене творче життя Микола Микитович брав участь й у різних скульптурних пленерах: у рідному Луцьку в 2001 році, у далекій Франції в 2002 році. Довелося попрацювати свого часу й за кордоном, зокрема, у Вірменії. Також, саме він відновив пам’ятник Лесі Українці у Центральному парку Луцька, коли вандали у 2009 році відірвали у скульптури голову.

Але, звісно, у першу чергу ім’я митця асоціюється з «Будинком скульптора Голованя» на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». У 1980 році міська влада виділила Миколі Микитовичу для спорудження будинку-майстерні невелику ділянку землі, неподалік від Лютеранської кірхи. Проект споруди розробив відомий волинський архітектор Ростислав Метельницький.

Вже багато років ця споруда є однією з окрас Луцька. «Будинок скульптора Голованя» визнаний архітектурною пам’яткою. Неодноразово його вносили й у різні списки найдивовижніших споруд України. Зокрема, за рейтингом, опублікованим на сайті відомого видання Focus.ua, «Будинок Миколи Голованя» увійшов до 7-ми незвичайних будинків України, а за опитуванням, проведеним порталом ILoveUkraine, він потрапив у ТОП-5 екстравагантних будівель України. Це чи не єдина сучасна споруда у місті, на яку приїздять подивитися туристи нарівні зі знаменитими середньовічними пам’ятками архітектури Луцька. Через величезну кількість скульптур, барельєфів, панно, з хитросплетінь яких ніби виростає із землі містичним Деревом життя будівля Миколи Голованя, скульптора іноді шанобливо називають «луцьким Ґауді».

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні скульптури різних стилів. Над входом родинний вензель – Н.М.Г. Загалом тут понад 500 скульптур. На фронтоні будинку розміщено барельєф із зображенням усіх членів сім'ї скульптора. Вагою він – півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковику. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї також розташовано кілька десятків великих і малих скульптур. Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині.

29 травня 2016 року авторка даних рядків на «Музейних посиденьках» зініціювала порятунок паркових скульптур Голованя 1976–1979 років. Адже впродовж чотирьох десятиліть не менше половини з них зазнали різних пошкоджень. У результаті, при підтримці міської влади 30 скульптур з усіх куточків парку було перенесено на одну алею. Розмістили їх за проектом самого Миколи Микитовича. Він же здійснив і їх реставрацію. Напередодні 25-ої річниці Незалежності України, 23 серпня 2016 року «Алея скульптур Миколи Голованя» була відкрита. А ще за три дні до цього, під час урочистої академії з нагоди Дня міста, на Театральному майдані міський голова Микола Романюк вручив Миколі Голованю відзнаку «Почесний громадянин міста Луцька». У 2020 році вже нова міська влада ґрунтовно реставрувала Алею.

Творчість волинського митця знають далеко за межами нашого краю. Про неї написано навіть у мистецькознавчих підручниках Великобританії. У 2015 році про Голованя було знято польсько-український документальний фільм «Wyspa» («Острів», режисер – Наталія Красильникова), а в 2021-му – короткометрівку «I am Ukrainian Sculptor Mukola Golovan» («Я український скульптор Микола Головань», режисер – Юліан Улибін), яка потрапила в короткий лист Канського фестивалю короткометражних фільмів.

На жаль, 1 лютого 2022 року Микола Микитович помер. Поховали Голованя на кладовищі у селі Липини, поблизу Луцька.

Яна Лис,

старша наукова співробітниця

науково-експозиційного відділу

новітньої історії Волині

Волинського краєзнавчого музею. 

Література:

Виставка творів художників міста Луцька, травень 1972 : [каталог]. – Луцьк, 1972. – 2 с.

Каталог першої обласної виставки творів молодих художників Волині : живопис, графіка, скульптура, монументальний живопис, декоративно-прикладне мистецтво. –  Луцьк, 1973. – 6 с.

Каталог художніх виставок 1979–1982 рр. – Луцьк, 1982. – 39 с.

Про М. М. Голованя – c. 8, 15.

 

* * *

Луцьк стародавній. Пам'ятки Старого міста = The ancient Lutsr. Architectural monuments of Old city / авт.-тексту: В. Баюк, О. Бербець ; пер. на англ. І. Харчук. – Луцьк : Терези, 2015. – 128 с.

Павлік В. З вами буде говорити скульптор : біогр. нарис / В. Павлік. – Київ : Друге дихання, 2019. – 46 с.

Лис С. Міфологічно-казкові скульптури Миколи Голованя у Луцькому центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки / С. Лис // Минуле і сучасне Волині й Полісся. Етнографічне музейництво в Україні і на Волині : матеріали п’ятої Волин. наук.-етногр. конф. – Луцьк, 2017. – Вип. 61. – С. 177–183.

Зозуля С. З вами буде говорити скульптор / С. Зозуля // Волин. газ. – 2019. – 4 квіт. – С. 4.

Зубчук К. Вандали викинули роботи скульптора Голованя у Стир / К. Зубчук // Волинь. – 2021. – 25 берез. – С. 1, 8.

Зубчук К. Не стало господаря «Луцького будинку з химерами» : 1 лютого відійшов у вічність скульптор, Почесний громадянин обласного центру Волині Микола Головань / К. Зубчук // Волинь. – 2022. – 2 лют. – С. 1

Зубчук К. Свій «Будинок із химерами» Микола Головань зводить уже понад 40 років / К. Зубчук // Волинь. – 2020. – 14 трав. – С. 1, 13.

Коломієць Ю. Скульптор Микола Головань приймав на Пасху гостя-силача Вірастюка / Ю. Коломієць // Волинь. – 2021. – 6 трав. – С. 8.

Кравчук  Н. «Будинок з химерами» зводив пів життя – і не закінчив : Микола Головань створив шедевр, відомий у всьому світі / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2022. – 10 лют. – С. 9.

Провели в останню путь Миколу Голованя // Волин. газ. – 2022. – 3 лют. – С. 6.

 Сомова Є. Алея скульптур стане родзинкою Луцька / Є. Сомова // Волинь. – 2020. – 6 серп. – С. 2.

Сулік Р. Помер відомий скульптор Микола Головань / Р. Сулік // Вісник+К. – 2022. – 3 лют. – С. 3.

Творець Луцького «Будинку з химерами» // Нова доба. – 2019. – 19 верес. – С. 8.

Якименко М. Місто без Миколи Голованя осиротіло / М. Якименко // Голос України. – 2022. – 2 лют. – С. 9.

 

***

Лис С. 9 січня 75 років від дня народження М. М. Голованя (1943) – українського скульптора / С. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 28–32.

 

 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Уродженець села Баківці на Волині – чемпіон світу!

  7 лютого      55 років від дня народження Петера Бондри (1968) –  хокеїста, чемпіона світу,  гравця національної збірної Словаччини хокею ...