У світ широкий з Україною в серці

Дев’ятого квітня у Музеї історії Луцького братства відбулася презентація книги Михайла Гереця «У світ широкий з Україною в серці».

Михайло Іванович Герець (1925) виданий  діяч української діаспори у США, член уряду Української Народної Республіки в екзилі.

Народився 4 грудня 1925 року в селі Люб'язь Любешівського районуВолинської області. В сім'ї було семеро дітей.

Закінчив півторамісячні вчительські курси у Любешові і вчителював у селах Хоцунь, Шлапань, Кримно. Долучився до УПА, став її членом. У відділі сотенного Мазепи був секретарем господарчої частини, який у 1944 році фактично перестав діяти і всі були вивезені на роботу до Німеччини як «остарбайтери». Михайло працював токарем. Після закінчення війни, побоюючись репресій, вирішив в Україну не повертатись. У таборі «для переміщених осіб» успішно закінчив українську гімназію. Наприкінці 1949 року виїхав у США. Працював на збиранні помаранчів, робітником. Продовжив навчання. Через п'ять років здобув ступінь інженера-будівельника, а у 1962 році — кандидата наук з будівництва. Брав участь у проектуванні будинків, мостів, в містах Албани, Нью-Йорку, по всьому штату.

Був членом, згодом очолив крайовий провід академічного товариства «Зарево», відновив своє членство у скаутській організації «Пласт» і понад двадцять років очолював пластову станицю округи.

Очолював Дослідну фундацію імені Олега Ольжича в США. За десять років вона надала Україні поміч у сумі 460 тисяч доларів, у вигляді стипендій студентам, кандидатам наук, фінансування видання наукових праць, літературних творів. При співпраці з іншими заснував організацію «Американці за демократію в Україні».

«У світ широкий з Україною в серці» – це захоплива історія жит­тя Михайла Гереця, непересічного українця, що пережив радянську й німецьку окупацію, побував у лавах УПА, разом з родиною був вивезений до Німеччини як остарбайтер, пережив бомбардування Дрездена, закінчив гімназію у таборах ДІ-Пі... і зрештою — опинився за океаном, здобув вищу освіту на теренах США й реалізував себе як успішний і високопрофесійний фахівець-інженер.

Це особиста історія людини та її роду. І водночас ця книжка – про Україну, культуру якої Михайло Герець й сьогодні підтримує і розвиває. Серед його досягнень – запровадження у 1970–1980-х рр. курсів з української мови та культури для навчальних закладів штату Нью-Йорк, зокрема – включення до університетських програм з прав людини окремого розділу, присвяченого трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Михайло Герець відомий також своєю меценатською діяльністю: багаторічною підтримкою українського книговидання та преси, участю у відродженні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві і поверненні з Росії його фресок, а в останні роки – перерахуванням коштів на підтримку воїнів АТО.

До книжки увійшли спогади, листування з іншими громадськими діячами, публікації у пресі, історичні розвідки, а також – фотографії із сімейного архіву Гереців. В окремому розділі представлено матеріали Алли Легкої-Герець, дружини автора, що демонструють її особистий внесок у викриття злочинів радянського режиму й розвиток україн­ської культури пам'яті за кордоном. Залучено тексти українською та англійською мовами.

Автором передмови до книги "Михайло Герець – побратим мій далекий" є народний депутат України 1-го скликання, письменник, журналіст, почесний громадянин Волині, почесний громадянин Луцька Андрій Іванович Бондарчук.

Модератори заходу – директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, директор Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна та  народний депутат України 1-го скликання Андрій Бондарчук.

Щиро дякуємо Михайлу Герецю за подаровану книгу для Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, яку за його особистим дорученням автор передмови Андрій Бондарчук вручив особисто.

Презентація пройшла у дружній, теплій атмосфері, спонукаючи кожного із присутніх задуматись про сенс долі непересічного українця Михайла Гереця, у серці якого живе Україна!