10 липня 75 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949)

 

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки є важливим об’єктом музейно-туристичної інфраструктури регіону, навчально-виховним закладом по формуванню естетичних смаків та національно-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді, одним із провідних літературних музеїв України, візитною карткою і гордістю Волині. 

Колодяжне – це те кубельце, де Леся Українка черпала наснагу для своєї творчості, це місце берегинею якого колись була гостинна Олена Пчілка.

Перші дані щодо створення музею Лесі Українки в Колодяжному стосуються 1939 року, коли жіноча громадськість Львова підняла питання про викуп «Лесиного будинку» та відкриття музею в родинному гнізді Косачів. У травні 1941 року Волинська обласна рада видала указ про організацію музею в селі. Планам перешкодила війна. І лише 10 липня 1949 року музей був відкритий.

13 липня 1949 року газета «Радянська Волинь» повідомила: «Велике радісне свято відбулося в неділю, 10 липня, в колгоспному селі Колодяжному. Навіть дощ, що протягом дня неодноразово щедро проривався з важких сірих хмар, не перешкодив торжеству з приводу відкриття пам'ятника великій українській поетесі – відбудованого Лесиного "білого" будинку... Віднині  "Лесин білий будинок" в селі Колодяжне став пам'ятником-музеєм великій українській поетесі Лесі Українці на Волині». Саме ця знамення дата стала початком історії музею Лесі Українки в Колодяжному, який пройшов довгий та складний шлях становлення.

Від початку музей Лесі Українки було відкрито на громадських засадах в одній з кімнат «Білого будинку», а в іншій – функціонувала сільська бібліотека. Експозиція була, власне, виставкою фотознімків з життя Лесі Українки, які були оформлені традиційно для того часу: в багетових рамочках, під склом.

15 червня 1955 року за наказом №48 по Ковельському районному відділу культури на місці сільської бібліотеки почала діяти районна дитяча бібліотека.

У цей час «Сірий будинок», який був проданий Миколою Косачем Архипу Федчуку (1932 р.) було розібрано, оскільки у заключенні про реставрацію «Будинку Косачів» 1954 року зроблено висновок, необхідно розібрати старий дерев'яний каркас і встановити новий зі збереженням фасадів, попереднього планування та характеру конструктивних елементів. У зв’язку з цим дещо змінивши розташування будинку та розміщення кімнат всередині будинку, збудували його копію, яка за зовнішнім виглядом відповідала б оригіналу.

1 лютого 1957 року за наказом №216 по Ковельському районному відділу культури у «Сірий будинок» с. Колодяжне з міста Ковель було переведено районну бібліотеку для дорослих. З 1963-го року в будинку відкрито літературну експозицію музею, а «Білий будинок» набуває статусу меморіального.

У 1980-х роках на території садиби Косачів у новозбудованому приміщенні відкрито літературну експозицію.

У 1991 році побудовано нову літературну експозицію, над якою працювали наукові співробітники музею на чолі з завідувачкою Вірою Комзюк та львівський художник Роман Батіг. Створена літературна експозиція є діючою і на сьогоднішній день. За спогадами багаторічної завідувачки Колодяжненського літературно-меморіального музею, заслуженого працівника культури України В. М. Комзюк у цей же час проводяться ремонтно-рестараційні роботи в меморіальних будинках.

Від  3 вересня 2009 року додатком до постанови Кабінету міністрів України № 928 садиба поетеси і громадської діячки Лесі Українки занесена до Держаного реєстру нерухомих пам'яток України

З часом експлуатації меморіальних будинків знову постало питання їх реставрації і у 2019 році була виготовлена документація на «Реставраційно-ремонтні роботи пам'яток культурної спадщини «Білого та Сірого будинків Косачів» в с. Колодяжне. Проєкт пройшов експертизу ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» та погоджений Міністерством культури України у грудні 2019 року.

В ювілейний рік 150-ти річчя від дня народження Лесі Українки було проведено реставраційно-ремонтні роботи «Білого та Сірого будинків Косачів».

Ольга Бойко, Ольга Антонюк

 (Бойко О. 10 липня 75 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949) / О. Бойко, О. Антонюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 112–116.)

Література:

Комзюк В. М. Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжне : путівник / В. М. Комзюк, Н. Ю. Пушкар. – Луцьк : Надстир'я, 2020. – 24 с. : кол. іл.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк, Л. Мержвинська. – Луцьк : Ініціал, 1996. – 60 с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк. – Луцьк : Ініціал, 2000. – 5  с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст: В. Комзюк,  Л. Мержвинська. – Луцьк : Ініціал, 2006. – 80 с. : кольор. іл, фото.

Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному : путівник / текст.: Комзюк, Л. Мержвинська. – Луцьк : Медіа, 2008. – 12 с. : кольор. іл, фото.

Меморіальні речі Лесі Українки та родини Косачів : зі збірки  Колодяженського літ-мемор. музею Лесі Українки / авт. тексту В. Комзюк. – Ковель : Ковел. міськ. друк., 2013. – 12 с. : фот. кольор.

Антонюк О. До питання відтворення меморіальності будинків та садиби Косачів / О. Антонюк, О. Бойко // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. 2021 р. : наук. зб. – Лу цьк, 2021. – С. 91–97.

Бойко О. На пошану Берегині славного роду. Олена Пчілка в науково-освітній діяльності Волинського краєзнавчого музею та Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки / О. Бойко, П. Рудень, Н. Пушкар // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 15–23.

Дмитренко А. Лесині / Косачівські місця в концепції туристичних «магнітів» Волині та системі національного виховання: Луцьк і околиці / А. Дмитренко // Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного педагогічного процесу : матеріали VII Всеукр. Косачів. пед. читань 23 черв. – Луцьк, 2022. – С. 92–100.

Трофімук-Кирилова Т. Створення та діяльність Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки у другій половині ХХ ст. : за матеріалами радянської періодики / Т. Трофімук-Кирилова // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк, 2021. – Вип. XVII. – С. 358–366.

Бойко О. Людина створює культуру, а культура – людину / О. Бойко // Вісті Ковельщини. – 2020. – 14 трав. – С. 6

Голубович Г Вишита книга в музеї / Г Голубович // Вісті Ковельщини. – 2020. – 5 берез. – С. 2

Коваленко О. «Вибачте, тут був експонат» : чим дихає Лесин музей у війну? / О. Коваленко // Волинь. – 2022. – 21 верес. – С. 1, 9.

Коваленко О. «То ж тепер весна золота»: чи списала би все на погоду... Леся Українка? / О. Коваленко // Волинь. – 2023. – 15 берез. – С. 8.

Наумук С. Де на Волині святкуватимуть 150-й день народження Лесі Українки? : ремонт Білого та Сірого будиночків Косачів у Колодяжному під питанням / С. Наумук // Волинь. – 2020. – 16 лип. – С. 11.

Світліковська Г. «Різдво у Косачів» – у теплі й затишку / Г. Світліковська // Волинь. – 2022. – 12 січ. – С. 14.

У садибі-музеї Лесі Українки // Волинська газета + Ковельський район. – 2021. – 2 груд. – С. 4.

Якименко М. Коли закладали «білий» будиночок, грали музику з Любитова / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 26 литоп. – С. 7.

Якименко М. Реставратори пішли, а проблеми залишилися / М. Якименко // Голос України. – 2023. – 4 берез. – С. 7.

Якименко М. Ще куштуватимемо Косачівські груші / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 18 листоп. – С. 11.

 

***

Антонюк О. 10 липня 60 років від дня відкриття літературно-меморіального музею Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району (1949) / О. Антонюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2009 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2008. – С. 70–73.

Пушкар Н. 10 липня 70 років від дня відкриття Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (1949) / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 130–134.

Скрипник П. І. Лесі Українки Літературно-меморіальні музеї / П. І. Скрипник, Д. В. Грузін // Енциклопедія історії України. – Київ, 2009. – Т. 6 : Ла–Мі. – С. 128.

 

 

 

 

 

 

 

3 липня 70 років від дня народження П. П. Савоша (1954) – заслуженого артиста України

Петро Павлович Савош народився 3 липня 1954 року в селі Красноволя Любомльського району (нині Ковельського району) на Волині. У місті Любомлі закінчив середню школу. Ще будучи школярем знав, що хоче бути актором, відвідував драматичний гурток, грав у шкільних виставах, виступав на концертах.

У 1971 році Петро Савош вступив до Луцького культурно-освітнього училища на режисерський відділ. Служба в армії (1972–1974 рр.) не завадила займатися художньою творчістю. Вдень юнак виконував обов’язки військовослужбовця, а ввечері брав участь в концертних програмах у Будинку офіцерів.

Після армії Петро Савош продовжив навчання в культосвітньому училищі, а в 1975 році прийшов на роботу до новоствореного Волинського академічного обласного театру ляльок. Доводилось працювати не лише над вдосконаленням своїх професійних акторських навичок, а й  на будівництві, так як театр лише формувався. Завдяки старанням директора театру Данила Поштарука була вибрана правильна стратегія розвитку – акцент на національному та високий професіоналізм. У репертуарі театру чимало творів українських класиків Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Олени Пчілки тощо. Підбиралися твори, які мали високий рівень та формували національну свідомість. У театрі працювали видатні режисери: Борис Азаров, Юрій Сікало, Валерій Бугайов, Андрій Семиненко тощо. Молодий актор, Петро Савош, мав змогу професійно розвиватись, працюючи з різними режисерами.

Перша постановка на сцені театру ляльок, в якій брав участь Петро Савош, – «Військова таємниця» (1976 р.). Далі були п’єси «Великий Іван», «Божественна комедія», «Камінний господар», «Лісова пісня», «Тарас», «На Івана Купала», «Український вертеп», «Мандрівний лялькар» тощо. У 1977 році Петро Савош поступив до Рівненької філії Київського державного інституту культури на режисерський факультет.

З 2001 року Петро Павлович працює завідувачем трупи Волинського обласного академічного театру ляльок.

У 2007 році Петру Савошу присвоєно звання «Заслужений артист України». За високу майстерність та професіоналізм Петро Павлович Савош отримує високі нагороди та дипломи на всеукраїнських та європейських фестивалях. Творчі досягнення майстра сцени неодноразово відзначались почесними грамотами, дипломами Міністерства культури і Спілки театральних діячів України.

Навесні 2023 року актор зіграв роль Якова у виставі «Століття Якова» за повістю Володимира Лиса на сцені Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Через два роки виповниться 50 років з тих пір, як заслужений артист України Петро Савош на театральній сцені. За цей час було зіграно понад 70 ролей.

Гаврилюк О. 3 липня 70 років від дня народження П. П. Савоша (1954) – заслуженого артиста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 108–110.

16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929)

 

 

Історія Волинського краєзнавчого музею, найбільшого і найдавнішого з нині діючих на теренах Волинської області – це історія приголомшливих знахідок і болючих втрат, розквіту й певного тимчасового занепаду. Але передусім, це життєва історія наших небайдужих краян, стараннями й зусиллями яких започаткована та продовжується нині захоплююча мандрівка в історію, культуру, минуле і сучасне...

У 1927 році в Луцьку під керівництвом інженера Францішека Ксенжопольського розпочало свою діяльність Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини. Члени товариства, об’єднані у декількох секціях (краєзнавчій, музейній, природоохоронній, туристичній тощо), основними своїми завданнями вважали нагромадження й опрацювання наукових матеріалів, що стосувалися Волинського воєводства, популяризацію відомостей про Волинь, пробудження зацікавленості у її відвідуванні, охорону природи і краєвидів, захист від ушкоджень та знищення будь-якого виду пам’яток, їх науковий опис і обстеження.

Вже у вересні 1928 року в Луцьку відбулася Рільничо-промислова виставка, де експонувалися вироби 62 майстрів Волинського воєводства. Саме вона стала основою для створення Волинського музею, урочисто відкритого 16 червня 1929 року в присутності тодішнього Президента Речі Посполитої Ігнація Мосціцького.

Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини своїм рішенням призначило першим директором Олександра Прусевича. Він же виконував обов’язки кустоша (хранителя) музею.

Організатори наполягали на тому, що «Волинський музей за своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терени Волині, її природу, пам’ятки історії, етнографії». Реалізація поставлених завдань вимагала відповідної організаційної структури. Тому від початку в музеї функціонували археологічний, етнографічний, нумізматичний та історичний відділи.

Історія Волинського краєзнавчого музею нерозривно пов’язана з іменами Якуба Гоффмана, Адама Войніча, Збігнєва Ревського, Казиміра Пшемиського, Юліана Нєця, Йозефа Едварда Дуткевича, Тадеуша Сулімірського, Яна Юзефа Фітцке, Стефана Мацка, Зигмунда Леського, Олександра Яворчака, Анатолія Дублянського та багатьох інших. Імена деяких з них, сподіваємося, стануть відомими завдяки сучасним дослідникам, адже, наприклад, досі точно не встановлено, хто був директором і хранителем музею у 1932–1936 роках (між звільненням Олександра Прусевича і призначенням Яна Фітцке).

Завдяки зусиллям, самовідданій праці та професіоналізму названих і неназваних музейників передвоєнного часу фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися окремими експонатами і збірками, які є його окрасою та гордістю донині. Серед них – два фрагменти прикрас з поховання Адама Киселя, здобуті Олександром Прусевичем, колекція військових нагород, значків і знаків періоду Першої світової війни, подарована Якубом Гоффманом; нумізматична колекція Йозефа Едварда Дуткевича – кілька десятків монет Польщі, Німеччини, Угорщини ХVІ – ХІХ ст.; гербарій Стефана Мацка на понад 3000 листів з рослинами (включаючи й рідкісні види) з Волині, Тернопілля, Татр і Бескидів у Польщі.

У 1940 році на уже існуючій науковій та матеріально-технічній базі було організовано обласний історико-краєзнавчий музей, який, зазнавши значних втрат у роки Другої світової війни, відновив свою роботу 17 червня 1944 року як Волинський державний історико-краєзнавчий музей.

Волинський краєзнавчий музей сьогодні – це потужна науково-дослідна й культурно-освітня установа. Це близько 180 тисяч одиниць зберігання основного фонду, в т.ч. унікальні зібрання, зокрема західноєвропейського середньовічного, українського давнього й сучасного живопису, графіки та скульптури; волинської школи іконопису ХVІ–ХVІІІ ст.; Качинський срібний скарб V ст.н.е. та Городищенський давньоруський срібний скарб ХІ–ХІІІ ст.; рукописи й особисті речі тих, чиї життя та творчість складають предмет особливої гордості й пошанування волинян: Лесі Українки, В’ячеслава Липинського, Андроника Лазарчука, Гаврила Остапенка, Маргарити Малиновської, Ніла Хасевича, Анатолія Дублянського, Полікарпа Сікорського й інших.

Це 3 науково-дослідних відділи: фондів, музейного розвитку та екскурсійного забезпечення, науково-методичної роботи та 4 відділи науково-експозиційної роботи: природи Волині, давньої, середньовічної та нової історії, новітньої історії, етнографії та народних промислів.

Це філіал – Колодяжненський літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки, що включає також сектор – Музей «Лісової пісні» в Нечимному, а також 5 відділів: Музей волинської ікони, Художній музей, Музей історії Луцького братства (в м. Луцьку), Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського й Олицький замок

Це відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами наукові історико-краєзнавчі конференції: «Леся Українка та родина Косачів в контексті української та світової культури», «Волинський краєзнавчий музей: історія і сучасність», «Волинська ікона: дослідження та реставрація» та щорічне видання «Волинський музейний вісник» започатковані Волинським краєзнавчим музеєм.

Це більше 80 тисяч відвідувачів, які щорічно поринають в історію Волині, знайомляться з її природою, культурою, людьми – за допомогою музейних експонатів.

Залишаючись унікальним сховищем пам’яток матеріальної та духовної культури краю, музей не лише зберігає історичну пам’ять, а й творить майбутнє, щодня пишучи свою власну історію, яка, розпочавшись 16 червня 1929 року, триває нині й продовжиться надалі, поки є ті, для кого це не просто робота, а поклик і захоплення душі.

Ілона Несторук

 Несторук І. 16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929 )/ І. Несторук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 88–96.

Література:

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Луцьк : Медіа, 2004. – 16 с.

Волинський музей: історія і сучасність : тези та матеріали І наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волинського краєзн. музею та 45-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, 16–17 черв. 1994 р., м. Луцьк / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Ініціал, 1998. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність : наук. зб. Вип. 2 : до 70-річчя Волин. краєзн. музею та 50-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 206 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 3 : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-прак. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 18–19 трав. 2004 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2004. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 4 : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю Волин. краєзн. музею та 60-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 19–20 трав. 2009 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2009. – 540 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 5 : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річн Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2014. – 447 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 6 : матеріали VI Всеукр. наук. конф., присвяч. 90-річчю Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 14 черв. 2019 р. / упоряд. А.Силюк. – Луцьк : [б. и.], 2004 – 2019. – 286 с.

Волинський музейний вісник. Вип. 1 : Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / ред. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2010. – 350 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 2 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2010. – 215 с.

Волинський музейний вісник: музеї у дослідженні та збереженні пам'яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Вип. 4 / ред. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2012. – 280 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 6 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2014. – 362 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 7 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2015. – 552 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 8 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2016. – 416 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 9 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2018. – 378 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 10 / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2020. – 188 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 11 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2021. – 176 с.

***

Каталог видань кирилівського друку в установах Волині (1600–1825 рр.). – Луцьк : [б. в.], 2015. – 356 с.

Ковальчук Є. І. Волинський краєзнавчий музей і його відділи-музеї в Луцьку : до 90-річчя від часу заснування : путівник-проспект / Є. І. Ковальчук ; фот.: В. Чухрай, Л. Максимов. – Луцьк : Медіа, 2019. – 20 с. : іл.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с. : іл.

Ковальчук Є. І. Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929–2012 роки) / Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Волин. старожитності, 2013. – 294 с.

Писанки другої половини XX – початку XXI століть : зб. Волин. краєзн. музею : каталог. – Луцьк : Терези, 2014. – 77 с. : кольор. іл. – (Колекція Волинського краєзнавчого музею ; вип. 11).

Філонюк М. Шевченківська світлиця Миколи Куделі у Волинському краєзнавчому музеї : путівник / М. Філонюк. – Луцьк, 2014. – 39 с. : фот. кольор.

 

***

Дмитренко А. Музеї: колекції, експозиції, атрибуція, музейники : зб. ст. / А. Дмитренко. – Луцьк : Терен, 2020. – 348 с. : іл.

Андрєєва А. Інтеграція гри в музейному просторі в контексті партисипації : на прикладі Волинського краєзнавчого музею / А. Андрєєва // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 54–57.

Андреєва А. Зооморфні мотиви в українському народному мистецтві : виставка Волинського краєзначого музею і Музею етнографії Волині та Полсся при ВНУ імені Лесі Українки / А. Андреєва, В. Самчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 71–75.

Важатко О. Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2018 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2019 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2020 році / О. Важатко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 93–121, 122–147, 148–162.

Вигодник А. Матеріали до каталогу волинської ікони ХVІ–ХVІІІ ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею / А. Вигодник // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 222–229.

Вознюк О. Грані співпраці Михайла Кучинка і Волинського краєзнавчого музею / О. Вознюк, А. Силюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2019. – Ч. 21. – С. 27–33.

Гаврилюк С. Перспективи музеїв як об'єктів культурного туризму / С. Гаврилюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 144–154.

Гриб Л. Хронологія музейних заходів з вшанування родини Косачів у Волинському краєзнавчому музеї (1990–2019 рр.) / Л. Гриб // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 23–28.

Дмитренко А. Музейне лесезнавство Наталії Пушкар / А. Дмитренко // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 142–150.

Єлісєєва Т. Каталог пам’яток декоративного різьблення і скульптури XVІІ–ХVІІІ ст. з відреставрованої частини колекції Волинського краєзнавчого музею / Т. Єлісєєва // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народж. українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 206–221.

Завада Л. Креативність як стратегія співпраці з музейною аудиторією: коли спільнота дарує натхнення/досвід окремих проектів на відзначення лесиних днів на відзначення лесиних днів у Волинському краєзнавчому музеї / Л. Завада // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 158–162.

Завада Л. Легкі шляхи до серйозних тем: відзначаємо хрестоматійні дати по-новому : деякі культурно-освітні проекти Волинського краєзнавчого музею на вшанування родини Косачів / Л. Завада // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 39–43.

Завада Л. Традиції та інновації в сучасному музеї: опозиція чи єдність? : досвід створення виставки Волинського краєзнавчого музею «Я тут, я завжди тут, я все з тобою...», присвяченої 150-річчю від дня народження Лесі Українки / Л. Завада // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 21–25.

Карабін Н. Капени – пам'ятні відзнаки періоду Першої світової війни : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2022. – Вип. 5. – С. 52–55.

Карабін Н. Колекція мундирних гудзиків Російської імерії : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2021. – Вип. 4. – С. 47–55.

Карабін Н. Леся Українка у медальєрному мистецтві й фалеристиці : каталог матеріалів з фондів Волинського краєзнавчого музею і Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки / Н. Карабін, О. Матейчук, В. Комзюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 104–120.

Ковальчук Є. Наукові конференції як форма музейної комунікації : на прикладі музейних лесезнавчих конференцій Волинського краєзнавчого музею /  Є. Ковальчук // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції, присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 162–167.

Ковальчук Є. Тема особистості у виставкових проектах Волинського краєзнавчого музею. До питання наукової концепції / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 103–107.

Ковальчук Є. Тетяна Андреєва в дослідженні життя і творчості Олени Пчілки / Є. Ковальчук // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 28–31.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // Котис О. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк, 2020. – С. 17–22.

Лис Я. Документи українсько-польсько-радянської війни 1920 року у фондах Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 110–115.

Лис Я. Примірники проєктів конституцій України різних років ХХ ст. із фондів Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 75–79.

Мірошниченко-Гусак Л. Етнографічна колекція пам'яток Волинського краєзнавчого музею: основні типологічні групи / Л. Мірошниченко-Гусак // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 166–172.

Машлай В. «Музейний дворик» – перший вдалий досвід грантової діяльності Волинського краєзнавчого музею, втілений у рамках програми «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» Українського культурного фонду / В. Машлай // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 12–15.

Моренчук О. Ткані вироби Любешівщини у фондах Волинського краєзнавчого музею / О. Моренчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали 66–67 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, 6–7 груд. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 189–192.

Пахолок З. О. Наталія Юхимівна Пушкар (Дмитрук). Портрет жінки на фоні сови / З. О. Пахолок // Пахолок З. О. Луцька homo візія : істор.-краєзнавч. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк, 2019. – С. 216–233.

Чибирак С. Інформаційна культура відвідувача Волинського краєзнавчого музею / С. Чибирак // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 129–132.

Юхимчук М. Впровадження інноваційних техологій у діяльність Волинського краєзнавчого музею під час карантину / М. Юхимчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 132–133.

Наумук С. Головного хранителя Волинського музею розстріляло НКВС : у Луцьку презентували фотодокументальну виставку, присвячену відомому вченому-краєзнавцю Яну Фітцке / С. Наумук // Волинь. – 2019. – 23 квіт. – С. 7.

Оліх А. Книга про скульптора / А. Оліх // Волинський монітор. – 2023. – 9 лют. – С. 8.

Оліх А. Юзеф Крашевський стає ближчим до волинян / А. Оліх // Волинський монітор. – 2022. – 24 листоп. – С. 9.

Оскар Сосновський. Скульптор. Запрошення на презентацію в Луцьку // Волинський монітор. – 2023. – 26 січ. – С. 16.

Якименко М. Нерозгадані таємниці душі Лесі Українки / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 21 верес. – С. 12.

Якименко М. Тому росія і б'є по музеях / М. Якименко // Голос України. – 2022. – 20 трав. – С. 4.

Якименко М. Усе здавалося безтурботним і добрим / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 12 лют. – С. 11.

 

***

Завада Л. 1 серпня 80 років від дня народження Н. Ю. Пушкар (1942–2020) – волинської краєзнавиці, лесезнавиці / Л. Завада // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2022 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2021. – С. 157–166.

Силюк А. 16 червня 90 років від дня відкриття в місті Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929) / А. Силюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 108–114.

25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста)

 

Відомий український письменник, публіцист і пісняр Петро Петрович Мах народився 25 травня 1934 року в селі Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Його родина по дідовій лінії походить з Володимирського берега над Бугом. Батько Петро Олексійович був юристом, але займався землеробством, оскільки в сім’ї зростало четверо дітей, за якими треба було доглядати і виховувати. У квітні 1941 року він трагічно загинув від рук польського шовініста. Нелегко було матері Анастасії Дмитрівні самій утримувати всю сім’ю. У 1944 році їх депортували в Україну. Вони опинилися в голодному Мелітополі Запорізької області. В кінці 1945 року сім’я повернулась на Волинь.

Петро Мах навчався в Підгаєцькій семирічці, а потім в Луцькій середній школі №1. Він закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету ім. І.  Франка.

Професійну діяльність розпочав у 1956 році в редакції обласної газети «Радянська Волинь» як завідувач відділом культури і шкіл, заступник редактора.

Друкував свої перші твори на сторінках львівської преси. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня».

У часи розпалу атеїзму він виконав передсмертну волю матері і поховав її за християнським обрядом, зі священником, за що у 1964 році був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях (1965–1967 рр.)

Більш як десять років займався вільною творчою діяльністю і друкував статті в газетах та журналах України під псевдонімом Петро Орленко. У книзі для дітей «Гостини в матері» («Веселка», 1971), він одним із перших звернувся до образу Олени Пчілки, шельмованої радянщиною.

У 1980 році очолив новостворену Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України. У 1989 році був обраний головою крайової організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Петро Мах стояв біля витоків багатьох громадських організацій («Конгресу інтелігенції Волині», «Просвіти», «Товариства книголюбів»).

Петро Мах є автором понад 30 книг поезій, прози, історичних есеїв, сценаріїв чотирьох телефільмів. Творчість його сповнена тонкої лірики. Він оспівував красу волинської природи, незламний дух борця за рідне слово, за волю України. На тексти його віршів створені пісні «Ожини», «Лілея», «Вишивала мати зозуленьку…», «Питала мати в далини…», «Лесина казка», «Мавки», «На білих крилах рушників», «Сповідь Сивого Клена», «Айстри осінні», «Ген на узліссі хрест мовчить…» (музика Віктора Герасимчука, Анатолія Пашкевича, Бориса Буєвського, Валерія Маренича, Богдана Янінського, Ярослава Найди) широко знані не лише в Україні, а й за її межами.

Після збірки «Перші промені» вийшли книги: «Поезії» (1960), «Пісня кленів» (1965), повість «Віра Глод» (1966), «Поклін Джоконді» (1968), «Гостини у матері» (1971), «Вікна» (1971), історичний есей «Козацькі могили» (1972), «Світанкові роси» (1973), «Сонце в долонях» (1977),  романи «Вруна» (1978), «Посвіт» (1979), збірки поезій «Плеса» (1981), «Крайполе» (1984), «По ту сторону дощу» (1985), «Светёлка» (1986, видана в Москві у перекладі російською мовою), «Пастелі» (1988), «На орбіті дружби» (1988), «Меморіал Вічної Слави в Луцьку» (1989), «Дикий брід» (1990), «Ластів’ятко» (1998). Твори Петра Маха друкувалися в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Грузії, Болгарії, Білорусі, Словаччині, Чехії, перекладалися на мови європейських країн.

Дружина Марія Михайлівна Мах з часу заснування у 1977 році очолювала колектив Волинської обласної бібліотеки для юнацтва. Вона стала першою на Волині заслуженою працівницею культури України. Марія Михайлівна зазначала, що сенсом життя Петра Петровича була любов до народу, до України та Бога, а Волинь він вважав своєю малою Батьківщиною.

Письменник невтомно працював над словом. Свого часу Петро Мах серйозно захопився освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) – це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.

Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників» (1997), «Христос воскрес – воскресне Україна!» (1999), «Ластівка із крилами журби» (2004). Твір П. Маха «Корогва» (2008) – оспівує козацьку волю, подвиги вояків УПА.

Поет, прозаїк, публіцист, пісняр Петро Мах був лауреатом Волинських обласних мистецьких премій імені Олександра Гаврилюка та Агатангела Кримського, всеукраїнської літературної премії «Благовіст», почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Нагороджений Відзнакою Президента України, іменною медаллю уряду, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1984), почесною медаллю НСПУ (член спілки з 1963 року).

Петро Петрович був хорошою та доброю людиною. Він переживав за все, що робиться в державі. Дуже любив зустрічатися зі студентами, молоддю та користувався у них великим авторитетом. 

В останні роки життя П. П. Маха вийшли друком його твори: у 2009 – «Ганнусина стежка», у 2010 – «Крайполе» (у 2-х томах), у 2011 – книга «Гордоплесо».

За активну громадянську позицію, відродження національної думки, значні здобутки у письменницькій творчості та публіцистиці, а також з нагоди 75-річчя від дня народження Маху Петру Петровичу, українському письменнику, публіцисту, громадському діячу було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а за рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради (від 25 травня 2009 № 395-1) він став Почесним громадянином  міста Луцька.

Помер П. П. Мах 17 березня 2011 року в Луцьку.

На Волині шанують пам’ять про поета та громадського діяча П. П. Маха. У 2012 році було урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи № 1, де він навчався. А в кабінеті української мови школи розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета.

1 червня 2013 року вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Баумана на вулицю Петра Маха.

Людмила Ланшина

 Ланшина Л. 25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста) / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 76–81.

Література:

Мах П. Вікна : пастелі / П. Мах. – Київ : Молодь, 1971. – 62 с.

Мах П. Віра Глод : повість / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1966. – 26 с.

Мах П. Вруна : роман / П. Мах. – Київ : Молодь, 1978. – 208 с.

Мах П. Ганнусина стежка : поезії для дітей серед. та ст. шк. віку / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 60 с.

Мах П. Гостини в матері : оповідання / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Гордоплесо : пастелі / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 100 с.

Мах П. Дикий брід : роман / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Козацькі могили : нарис / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1972. – 62 с.

Мах П. Корогва : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 180 с.

Мах П. Крайполе : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1984. – 95 с.

Мах П. Крайполе : зб. Творів : у 2 т. Т. 1. : Крайполе : поезії / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 274 с.

Мах П. Крайполе : зб. творів : у 2 т. Т. 2. : Дикий брід : роман / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк. – 2010. – 264 с.

Мах П. Ластівка із крилами журби : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 244 с.

Мах П. Ластів’ятко : вірші для дітей / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 29 с.

Мах П. Меморіал Вічної Слави в Луцьку / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1980. – 31 с.

Мах П. На білих крилах рушників : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 59 с.

Мах П. Перші промені : поезії / П. Мах. – Київ : Молодь, 1958. – 35 с.

Мах П. Пісня кленів : пастелі / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1965. – 48 с.

Мах П. Плеса : поезії / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1981. – 172 с.

Мах П. Поезії / П. Мах. – Львів : Кн.-журн. вид-во, 1960. – 59 с.

Мах П. Поклін Джоконді : новели / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1968. – 62 с.

Мах П. Посвіт : поезії / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1979. – 103 с.

Мах П. Светелка : стихи и поэма / П. Мах. – Москва : Сов. писатель, 1986. – 136 с.

Мах П. Світанкові роси : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1973. – 50 с.

Мах П. Христос Воскрес – воскресне Україна! : поет. сповідь / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1999. – 287 с.

Колосок Б. В. Луцьк : іст.-архіт. нарис / Б. В. Колосок, П. П. Мах, Л. П. Санжаров. – Київ : Будівельник, 1972. – 58 с.

Стефанишин М. С. Тополина дума : пісен. зб. на слова П. Маха / М. С. Стефанишин ; сл. П. Мах ; передм. О. Потурай. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 48 с.

Мах П. «Він мав сорок доріг...» : пам'яті А. Кримського / П. Мах // Хоменко В. Агатангел Кримський, якого знаємо / В. Хоменко. – Київ, 2019. – С. 71.

Мах П. І українцем будь! ; Ніна Матвієнко ; Пісня ; Тополі ; Мальва ; Засоловейкалася ніч… ; Ластівка із крилам журби / П. Мах // Символи моєї Батьківщини : проза, вірші, пісні / упоряд.: Г. М. Стрільчук, Т. В. Стрільчук. – Луцьк, 2013. – С. 28–29, 147, 148, 320–321, 360, 394–395, 434–435.

Мах П. Новочасні вандали / П. Мах // Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред.: В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк, 2012. – С. 77.

***

Гей В. С. Неспокійні весни поета / В. С. Гей // Гей В. С. Вибрані твори : в 3 т. / В. С. Гей. – Луцьк, 2013. – Т. 3 : Публіцистика. – С. 98–100.

Гандзюк О. Авторські неологізми у творах Петра Маха / О. Гандзюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волин. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 253–258.

Жулинський М. Поет затаєної печалі / М. Жулинський // Жулинський М. Г. Слово на сторожі нації / М. Г. Жулинський. – Київ, 2015. – С. 311–317.

Корнелюк Д. Мах Петро Петрович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д. Вогонь дерзання : іст.-релігієзн. нариси / Д. Корнелюк. – Ковель, 2018. – С. 217–218.

Морозюк Р. Борис Олійник і Петро Мах / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 277–282.

Вербич В. «До мене підсіла весна молода»: згадуючи Петра Маха / В.  ербич // Волин. газета. – 2023. – 24 трав. – С. 6.

Дьомін М. Мистецтво скульптури – націєтворча місія в суспільстві: до 80-річчя скульптора Миколи Обезюка / М. Дьомін // Світогляд. –  2018. – № 5. – С. 65–72.

Люби незрадно Україну – і українцем будь! // Віче. – 2014. – 22–28 трав. – С. 4.

Марчак Г. «І посипались іскри ясні і в дзвінкі обернулись пісні» / Г. Марчак // Селян. життя. – 2014. – 7 черв. – С. 8.

Незабутні : авторові «Ожин» виповнилося 80 // Волинь-нова. – 2014. – 2 трав. – С. 2.

Пам’ятаємо великого волинського митця // Луцьк. замок. – 2014. – 22 трав. – С. 1.

Поетична дорога Петра Маха // Волин. газета. – 2019. – 13 черв. – С. 10.

***

Петро Мах: «Душею журавлію до Волині» : біобібліогр. покаж. / упоряд.: О. Л. Іщук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 88 с.

Дубень О. 25 травня 80 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника, публіциста / О. Дубень // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 83–87.

 

 

 

 

Книжкові новинки

 

Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / Г. Гулько, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – Ч. 2. – 252 с. 

Друга частина книги «Памʼятки княжої доби (волинський контекст). Частина 2» присвячена питанням розвитку матеріальної та духовної культури Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. У ній систематизовано інформацію з різних джерел про знахідки князівських знаків, унікальних сокирок-амулетів, елітної військової зброї, ковальських, гончарських, золотарських виробів, прикрас, сакральних предметів, а також артефактів княжої доби, пов’язаних із варягами. Надзвичайно цінним є те, що в книзі вміщено Альбом ілюстрацій. Завдяки чому про згадані пам’ятки та артефакти можна не лише прочитати, а й побачити їх.

Авторами монографії є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам'яток:

Григорій Васильович Охріменко – відомий український археолог, дослідник праісторії Волині, заслужений працівник освіти України, кандидат історичних наук, лауреат Премії імені Олександра Цинкаловського.

Геннадій Якович Гулько – відомий дослідник волинського краю, Заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України, колекціонер.

Світлана Михайлівна Локайчук – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови ВНУ імені Лесі Українки.

Запрошуємо усіх охочих до прочитаня!