субота, 25 травня 2024 р.

25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста)

 

Відомий український письменник, публіцист і пісняр Петро Петрович Мах народився 25 травня 1934 року в селі Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Його родина по дідовій лінії походить з Володимирського берега над Бугом. Батько Петро Олексійович був юристом, але займався землеробством, оскільки в сім’ї зростало четверо дітей, за якими треба було доглядати і виховувати. У квітні 1941 року він трагічно загинув від рук польського шовініста. Нелегко було матері Анастасії Дмитрівні самій утримувати всю сім’ю. У 1944 році їх депортували в Україну. Вони опинилися в голодному Мелітополі Запорізької області. В кінці 1945 року сім’я повернулась на Волинь.

Петро Мах навчався в Підгаєцькій семирічці, а потім в Луцькій середній школі №1. Він закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету ім. І.  Франка.

Професійну діяльність розпочав у 1956 році в редакції обласної газети «Радянська Волинь» як завідувач відділом культури і шкіл, заступник редактора.

Друкував свої перші твори на сторінках львівської преси. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня».

У часи розпалу атеїзму він виконав передсмертну волю матері і поховав її за християнським обрядом, зі священником, за що у 1964 році був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях (1965–1967 рр.)

Більш як десять років займався вільною творчою діяльністю і друкував статті в газетах та журналах України під псевдонімом Петро Орленко. У книзі для дітей «Гостини в матері» («Веселка», 1971), він одним із перших звернувся до образу Олени Пчілки, шельмованої радянщиною.

У 1980 році очолив новостворену Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України. У 1989 році був обраний головою крайової організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Петро Мах стояв біля витоків багатьох громадських організацій («Конгресу інтелігенції Волині», «Просвіти», «Товариства книголюбів»).

Петро Мах є автором понад 30 книг поезій, прози, історичних есеїв, сценаріїв чотирьох телефільмів. Творчість його сповнена тонкої лірики. Він оспівував красу волинської природи, незламний дух борця за рідне слово, за волю України. На тексти його віршів створені пісні «Ожини», «Лілея», «Вишивала мати зозуленьку…», «Питала мати в далини…», «Лесина казка», «Мавки», «На білих крилах рушників», «Сповідь Сивого Клена», «Айстри осінні», «Ген на узліссі хрест мовчить…» (музика Віктора Герасимчука, Анатолія Пашкевича, Бориса Буєвського, Валерія Маренича, Богдана Янінського, Ярослава Найди) широко знані не лише в Україні, а й за її межами.

Після збірки «Перші промені» вийшли книги: «Поезії» (1960), «Пісня кленів» (1965), повість «Віра Глод» (1966), «Поклін Джоконді» (1968), «Гостини у матері» (1971), «Вікна» (1971), історичний есей «Козацькі могили» (1972), «Світанкові роси» (1973), «Сонце в долонях» (1977),  романи «Вруна» (1978), «Посвіт» (1979), збірки поезій «Плеса» (1981), «Крайполе» (1984), «По ту сторону дощу» (1985), «Светёлка» (1986, видана в Москві у перекладі російською мовою), «Пастелі» (1988), «На орбіті дружби» (1988), «Меморіал Вічної Слави в Луцьку» (1989), «Дикий брід» (1990), «Ластів’ятко» (1998). Твори Петра Маха друкувалися в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Грузії, Болгарії, Білорусі, Словаччині, Чехії, перекладалися на мови європейських країн.

Дружина Марія Михайлівна Мах з часу заснування у 1977 році очолювала колектив Волинської обласної бібліотеки для юнацтва. Вона стала першою на Волині заслуженою працівницею культури України. Марія Михайлівна зазначала, що сенсом життя Петра Петровича була любов до народу, до України та Бога, а Волинь він вважав своєю малою Батьківщиною.

Письменник невтомно працював над словом. Свого часу Петро Мах серйозно захопився освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) – це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.

Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників» (1997), «Христос воскрес – воскресне Україна!» (1999), «Ластівка із крилами журби» (2004). Твір П. Маха «Корогва» (2008) – оспівує козацьку волю, подвиги вояків УПА.

Поет, прозаїк, публіцист, пісняр Петро Мах був лауреатом Волинських обласних мистецьких премій імені Олександра Гаврилюка та Агатангела Кримського, всеукраїнської літературної премії «Благовіст», почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Нагороджений Відзнакою Президента України, іменною медаллю уряду, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1984), почесною медаллю НСПУ (член спілки з 1963 року).

Петро Петрович був хорошою та доброю людиною. Він переживав за все, що робиться в державі. Дуже любив зустрічатися зі студентами, молоддю та користувався у них великим авторитетом. 

В останні роки життя П. П. Маха вийшли друком його твори: у 2009 – «Ганнусина стежка», у 2010 – «Крайполе» (у 2-х томах), у 2011 – книга «Гордоплесо».

За активну громадянську позицію, відродження національної думки, значні здобутки у письменницькій творчості та публіцистиці, а також з нагоди 75-річчя від дня народження Маху Петру Петровичу, українському письменнику, публіцисту, громадському діячу було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а за рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради (від 25 травня 2009 № 395-1) він став Почесним громадянином  міста Луцька.

Помер П. П. Мах 17 березня 2011 року в Луцьку.

На Волині шанують пам’ять про поета та громадського діяча П. П. Маха. У 2012 році було урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи № 1, де він навчався. А в кабінеті української мови школи розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета.

1 червня 2013 року вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Баумана на вулицю Петра Маха.

Людмила Ланшина

 Ланшина Л. 25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста) / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 76–81.

Література:

Мах П. Вікна : пастелі / П. Мах. – Київ : Молодь, 1971. – 62 с.

Мах П. Віра Глод : повість / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1966. – 26 с.

Мах П. Вруна : роман / П. Мах. – Київ : Молодь, 1978. – 208 с.

Мах П. Ганнусина стежка : поезії для дітей серед. та ст. шк. віку / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 60 с.

Мах П. Гостини в матері : оповідання / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Гордоплесо : пастелі / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 100 с.

Мах П. Дикий брід : роман / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Козацькі могили : нарис / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1972. – 62 с.

Мах П. Корогва : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 180 с.

Мах П. Крайполе : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1984. – 95 с.

Мах П. Крайполе : зб. Творів : у 2 т. Т. 1. : Крайполе : поезії / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 274 с.

Мах П. Крайполе : зб. творів : у 2 т. Т. 2. : Дикий брід : роман / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк. – 2010. – 264 с.

Мах П. Ластівка із крилами журби : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 244 с.

Мах П. Ластів’ятко : вірші для дітей / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 29 с.

Мах П. Меморіал Вічної Слави в Луцьку / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1980. – 31 с.

Мах П. На білих крилах рушників : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 59 с.

Мах П. Перші промені : поезії / П. Мах. – Київ : Молодь, 1958. – 35 с.

Мах П. Пісня кленів : пастелі / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1965. – 48 с.

Мах П. Плеса : поезії / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1981. – 172 с.

Мах П. Поезії / П. Мах. – Львів : Кн.-журн. вид-во, 1960. – 59 с.

Мах П. Поклін Джоконді : новели / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1968. – 62 с.

Мах П. Посвіт : поезії / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1979. – 103 с.

Мах П. Светелка : стихи и поэма / П. Мах. – Москва : Сов. писатель, 1986. – 136 с.

Мах П. Світанкові роси : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1973. – 50 с.

Мах П. Христос Воскрес – воскресне Україна! : поет. сповідь / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1999. – 287 с.

Колосок Б. В. Луцьк : іст.-архіт. нарис / Б. В. Колосок, П. П. Мах, Л. П. Санжаров. – Київ : Будівельник, 1972. – 58 с.

Стефанишин М. С. Тополина дума : пісен. зб. на слова П. Маха / М. С. Стефанишин ; сл. П. Мах ; передм. О. Потурай. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 48 с.

Мах П. «Він мав сорок доріг...» : пам'яті А. Кримського / П. Мах // Хоменко В. Агатангел Кримський, якого знаємо / В. Хоменко. – Київ, 2019. – С. 71.

Мах П. І українцем будь! ; Ніна Матвієнко ; Пісня ; Тополі ; Мальва ; Засоловейкалася ніч… ; Ластівка із крилам журби / П. Мах // Символи моєї Батьківщини : проза, вірші, пісні / упоряд.: Г. М. Стрільчук, Т. В. Стрільчук. – Луцьк, 2013. – С. 28–29, 147, 148, 320–321, 360, 394–395, 434–435.

Мах П. Новочасні вандали / П. Мах // Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред.: В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк, 2012. – С. 77.

***

Гей В. С. Неспокійні весни поета / В. С. Гей // Гей В. С. Вибрані твори : в 3 т. / В. С. Гей. – Луцьк, 2013. – Т. 3 : Публіцистика. – С. 98–100.

Гандзюк О. Авторські неологізми у творах Петра Маха / О. Гандзюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волин. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 253–258.

Жулинський М. Поет затаєної печалі / М. Жулинський // Жулинський М. Г. Слово на сторожі нації / М. Г. Жулинський. – Київ, 2015. – С. 311–317.

Корнелюк Д. Мах Петро Петрович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д. Вогонь дерзання : іст.-релігієзн. нариси / Д. Корнелюк. – Ковель, 2018. – С. 217–218.

Морозюк Р. Борис Олійник і Петро Мах / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 277–282.

Вербич В. «До мене підсіла весна молода»: згадуючи Петра Маха / В.  ербич // Волин. газета. – 2023. – 24 трав. – С. 6.

Дьомін М. Мистецтво скульптури – націєтворча місія в суспільстві: до 80-річчя скульптора Миколи Обезюка / М. Дьомін // Світогляд. –  2018. – № 5. – С. 65–72.

Люби незрадно Україну – і українцем будь! // Віче. – 2014. – 22–28 трав. – С. 4.

Марчак Г. «І посипались іскри ясні і в дзвінкі обернулись пісні» / Г. Марчак // Селян. життя. – 2014. – 7 черв. – С. 8.

Незабутні : авторові «Ожин» виповнилося 80 // Волинь-нова. – 2014. – 2 трав. – С. 2.

Пам’ятаємо великого волинського митця // Луцьк. замок. – 2014. – 22 трав. – С. 1.

Поетична дорога Петра Маха // Волин. газета. – 2019. – 13 черв. – С. 10.

***

Петро Мах: «Душею журавлію до Волині» : біобібліогр. покаж. / упоряд.: О. Л. Іщук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 88 с.

Дубень О. 25 травня 80 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника, публіциста / О. Дубень // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 83–87.

 

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Кость Борисюк – відомий український художник, "волинський Ван Гог"

Кость Борисюк – яскрава особистість художнього життя Луцька. Його об’ємний творчий доробок – це вагомий внесок до скарбниці вітчизняного мис...