Вітаємо ювіляра!!!

У відділі краєзнавчої роботи функціонує
 книжкова виставка

"Ішов із молитвою свого народу, 
знав, крім України, нема Україн!"

Віктор Вербич

13 травня –

60 років від дня народження В. О. Вербича (1956) –

українського поета і журналіста

Віктор Олексійович Вербич – поет, критик, публіцист, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України.

Народився 13 травня 1956 р. в с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області. Після навчання в середній школі №9 міста Нововолинська працював на Іваничівському заводі будівельних матеріалів. Пізніше працював столяром монтажного управління.

Пройшов військову службу в Росії в Твері та Електросталі (Московська область). У 1980 р. закінчив з відзнакою філологічний факультет (українське відділення) Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки.

Працював учителем української мови та літератури у Луківській середній школі Турійського району. У 1980–1990 рр. був організатором позакласної та позашкільної роботи. У 1986 р. обіймав посаду директора школи.

У 1990-х роках розпочинаються праця В. О. Вербича як журналіста. З серпня 1990 р. працює в першій демократичній газеті Волині «Народна трибуна». Спочатку був спеціальним кореспондентом, пізніше редактором відділу та заступником редактора газети. З березня по травень 1996 р. – редактор відділу, а з 1997 до 2002 р. – журналіст газети «Луцький замок». З червня 1996 по травень 1997 р. – консультант відділу з гуманітарних питань Волинської обласної державної адміністрації. З грудня 2002 р. – редактор відділу газети «Сім’я і дім». Друкувався під псевдонімами В. Віктор, Віктор Грибовицький.

Віктор Вербич пише на суспільно-політичні теми, теми державності, літератури, культури, мистецтва та багато інших. Є автором багатьох рецензій, відгуків, нарисів, есеїв та літературних розвідок. Член Національної спілки письменників з 2000 року.

Він є автором таких книг поезій: «Відлуння ночі» (1993 р.), «У полотно снігів» (1999 р.), «Подих вирію» (2001 р.), «Зблиски задзеркалля» (2002 р.), «Повернення» (2004 р.), «Інею видиво світанкове» (2007 р.), «Поклик» (2009 р.), «Диво незбагненне» (2011р.), «З літопису осяяння» (2012 р.). Серед прозового доробку книги: «В обіймах зустрічепрощань» (2003 р.) та п’єса «Голоп´єдестальний період» (1999 р.). Є і твори для дітей, а саме «Зорянчині малюнки» (1997 р.).

До прозових творів автора належить і ряд есеїв та діалогів: «Під куполом спільного неба» (2006 р.), «Карб єдиної дороги» (2008 р.), «У погляді століть» (2011 р.).

У 2004 році В. Вербич як журналіст був відзначений почесною грамотою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, а у 2005 р. почесною грамотою Національної спілки журналістів та Благословенною грамотою Волинської Єпархії УПЦ КП.

Віктор Вербич є лауреатом обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2009 р.) та першим лауреатом літературної премії ім. Пантелеймона Куліша (2011р.).

Валентина Машлай

Література:

Вербич В. В обіймах зустрічепрощань : поезії. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 164 с.

Вербич В. Відлуння ночі : поезії. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 72 с.

Вербич В. Голоп’єдестальний період: дійство у двох ч. – Луцьк : Терен, 1999. – 16 с.

Вербич В. Диво незбагненне : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 84 с.

Вербич В. За ширмою дощу : поезії / В. О. Вербич. – Луцк : Терен, 2010. – 100 с.

Вербич В. Зблиски задзеркалля : вірші. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 32 с.

Вербич В. Зорянчині малюнки : вірші і загадки для дітей. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 32 с.

Вербич В. Інею видиво світанкове: вибрані вірші, прозопоетичні візії. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 223 с.

Вербич В. Карб єдиної дороги: есеї та діалоги / В. Вербич. – Луцьк : Терен, 2006. – 292 с.

Вербич В. Обітниця шляху : вірші. – Луцьк : Терен, 2013. – 118 с.

Вербич В. Під куполом спільного неба: есеї та діалоги. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 240 с.

Вербич В. Повернення : вірші. – Луцьк : Терен, 2004. – 48 с.

Вербич В. Подих вирію : вірші. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 92 с.

Вербич В. Поклик : поезії / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2009. – 88 с.

Вербич В. Стокротки відсвіт життєдайний : вірші / В. Вербич. – Луцьк : Твердиня, 2015. – 140 с.

Вербич В. О. У погляді століть: есеї та діалоги / В. О. Вербич. – Луцьк : Терен, 2011. – 320 с.

Вербич В. У полотно снігів : поезії. – Львів : Каменяр, 1999. – 52 с.

Вербич в. Часоплину невидимі грані : вірші. – Луцьк : Терен, 2005. – 63 с.

* * *

Вербич В. Благословення Волинню : переможець  Михайло (Міхал) – Чайковський : принагідні думки та асоціації після першого прочитання роману Івана Корсака "Отаман Чайка" / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 1/16. – С. 289–293.

Вербич В. «Весна усміхнена в здивованих очах» / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. –  Вип. 15. – С. 64–71.

Вербич В. Зізнання Лесі Українки: Кутаїсі, 1912 ; Бульваром Лесі Українки / В. Вербич // Стежками «Лісової пісні» : до 100–річчя драми-феєрії Лесі Українки / уклад.: В. С. Гей, Н. П. Горик, Н. П. Гуменюк. – Луцьк, 2011. – С. 119–122.

Вербич В. Зустріч ; Пергамен душі : вірші / В. Вербич // Луцький замок у мистецькому просторі України. : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. : М. М. Хмелюк,  В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 65–67.

Вербич В. «Неповторність» благословляє молоді обдарування / В. Вербич // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 51–55.

Вербич В. Олесь Лупій: «Хоче хтось чи ні, – Україні жити» : інтерв’ю з письменником / В. Вербич // Світязь: альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2007. – Вип. 13. – С. 167–171.

Вербич В. «Та вже душі прозора птаха небесно журиться в тобі», або донос на самого себе : письменник про себе / В. Вербич // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 24–35.

Вербич В. О. Євгенові Шабліовському – сто років ; Ще одне повернення Тараса Шевченка / В. Вербич // Яровиця. – 2014. – № 1–2. – С. 17, 231.

Вербич В. О. Лінію оборони тримають живі / В. О. Вербич // Яровиця.  – 2015. – № 1/2. – С. 207–208.

Вербич В. Духовний хліб Надії, або притча про повернення до божественної сутності «Я» / В. Вербич // Укр. літ. газ. – 2015. – 16 січ. – С. 17.

Вербич В. За «Волинський текст»… лучанка удостоєна Міжнародної премії Гоголя / В. Вербич // Луцьк. замок. – 2010. – 23 верес. – С. 4.

***

Бандерштатна антологія : поезія / упоряд. Г. Я. Луцюк. – Луцьк : Твердиня, 2015. – 192 с.

Поезії Віктора Вербича – с. 25–29.

Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред.: В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк : Терен, 2012. – 228 с.

Переклад поезій на українську мову Віктора Вербича – с. 49–50.

***

Волинь. Новітня історія України / В. Болгов, І. Болгов. – Київ : Ін-т біогр. дослідж. ; Укр. наук. т-во геральдики і вексикології, 2006. – 320 с.

Про В. Вербича – с. 220.

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук,  Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Про В. Вербича – с. 88.

Денисюк В. Вербич Віктор Олексійович / В. Денисюк // Денисюк В. Журналістика Волині: факти й імена / В. Денисюк. – Луцьк, 2005. – С. 124.

Книжкова полиця : анот. до кн.  волин. спілчан // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2008. – Вип. 14. – С. 161–170.

Масицька Т. Семантичні особливості субстанціальних субєктних синтаксем у творах волинських письменників / Т. Масицька // Українці Холмщини і Підляшшя: історична доля, духовна і матеріальна культура впродовж віків / упоряд. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2010. – Т. 2. – С. 396–404.

Павлюк І. Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000 рр.: монографія. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 508 с.

 Про В. Вербича – див. Іменний покажчик.

Дишкант М. Особливості творчого стилю / М. Дишкант // Діалог. – 2011. – 1 груд. – С. 4.

Кицан О. Інтерпретація традицій японського жанру танка у творчості Віктора Вербича / О. Кицан // Мандрівець. – 2015. – № 1. – С. 46–50.

Кицан О. Традиції східної поезії у творчості волинських поетів / О. Кицан // Яровиця. – 2015. – № 1/2. – С. 77–81.

Клімчук Н. Доля нагородила Віктора Вербича ювілеєм / Н. Клімчук // Луцьк. замок. – 2011. – 19 трав. – С. 13.

Корсак І. Незбагненне  диво поетичного слова / І. Корсак // Сім'я і дім. – 2011. – 25–31 серп. – С. 5.

Павлюк І. Названо лауреатів літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2011 рік / І. Павлюк // Укр. літ. газ. – 2011. – 25 берез. – С. 3.

Філатенко А. Світ і люди очима письменника / А. Філатенко // Волинь-нова. – 2008. – 28 жовт. – С. 7.

***

Віктор Вербич // Письменники Волині : довід. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 8, 9.

Глущук В. 13 травня 50 років від дня народження В. О. Вербича (1956) – українського поета і журналіста / В. Глущук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 73–76.

Павлюк І. З. Вербич Віктор Олексійович (13. 05. 1956, с. Грибовиця Іваничівського р-ну Волин. обл.) / І. З. Павлюк // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2005. – Т. 4 : (В.–Вог).  – С. 250.

Письменники України : біобібліогр. довід. / упоряд.: В. П. Павловська, Л. Ф. Бубнова, Л. М. Сіренко. – Київ : Укр. письменник, 2006. – 514 с.

Про В. Вербича – С. 54.

Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. словн. /  за ред. М. М. Романюка. – Львів, 2001. – Вип. 8. – 416 с.

Про В. Вербича – див. Іменний покажчик.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться, ознайомитися із  творчістю нашого краянина, відомого українського письменника і журналіста Віктора Вербича !

Дарунок книги!

  Нещодавно наш дорогий читач Леонід Козярчук подарував для відділу краєзнавчої роботи  книгу "Сторінки історії містечка Рожище".

Козярчук Л. Сторінки історії містечка Рожище : історико-краєзнавчий нарис / Л. Козярчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 270 с. : 330 іл.

  У книзі "Сторінки історії містечка Рожище" вміщено опис подій у Рожищі та околицях від найдавніших часів до сьогодення. Книга ґрунтується на великій кількості архівних документів, спогадів й інших джерел. Це перше видання про історію м. рожище в Україні та за кордоном. Видання ілюстроване й пропонується широкому колу читачів: учням, студентам, учителям, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією рідного краю.

  Козярчук Леонід Леонідович народився 11 травня 1965 року у селі Єлізаветин Рожищенського району. Із п'ятнадцяти років займався конструюванням надлегких літальних апаратів. Він конструктор-ентузіаст гвинтокрилої авіації. Написав низку книг з історії НЛА: "Автожири й гелікоптери. Каталог конструкцій", "Історія розвитку мотодельтаплана у світлинах". "Сторінки історії містечка Рожище" - це перша праця про минуле та сучасне нашого рідного краю.

Щиро дякуємо!

     У рамках обласної програми розвитку краєзнавства відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки спільно з Волинським краєзнавчим музеєм реалізує проект «Пройдімося рідним містом!»
Екскурсія відбулася за маршрутом: комплекс споруд монастиря та костелу бернардинів, кафедральний Святотроїцький собор, церква Воздвиження Чесного Хреста та Церква Святої Покрови. На завершення екскурсії присутні побували у музеї Луцького Хрестовоздвиженського братства.

Впродовж екскурсії були представлені книги про місто Луцьк, зокрема, про памятки архітектури та культури. Подорож супроводжувалася короткими історичними розповідями про  цікаві, маловідомі факти з історії цих споруд.

Музей історії Луцького братства — єдниний музей в Україні привсячений окремій братській оргнізації. Його відкриття відбулось на свято Воздвиження Чесного Хреста 27 вересня 2011 року. Експозиція музею розміщена у приміщенні колишнього братського Хрестовоздвиженського монастиря. Спільними зусиллями його зорганізували: сучасний правонаступник історичного братства — Волинське крайове братство св. ап. Андрія Первозванного і Волинський краєзнавчий музей. 

Дякуємо за цікаву екскурсію співробітнику музею Андрію Боярчуку!

 

До нових цікавих зустрічей!

Презентація книги Василя Гея "Коли вертаюся додому..."

 20 квітня в актовій залі бібліотеки зібралися поціновувачі талановитого слова письменника надзвичайного мистецького обдарування: сила таланту якого, потужно втілилася в поезії, прозі та публіцистиці і … пісенній творчості.

Василь Гей – поет, прозаїк, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки письменників України з 1974 року, лауреат всеукраїнської літературної премії імені Андрія Головка, Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.

 Василь Гей – письменник, котрий прагне зафіксувати, утривалити в слові найтонші порухи природи і душі. Визначальним у його творчості, починаючи від перших проб пера, є, за спостереженнями літературних критиків і майстрів поетичного слова, органічне і яскраво означене національне світосприйняття, засвідчене в образах любові й краси. Прагненням краплиною свого поетичного слова впасти на душі читачів..., пробудити в них живі джерела найчистіших людських почуттів, живиться поезія Василя Гея. 

Закорінений у рідну землю творчий талант автора вро­див творами, в яких відбилося багато життєвих реалій і гли­боких людських почуттів.

Василь Гей – автор понад 30 видань, понад півтори тисячі публікацій у збірниках, альманахах та періодичних виданнях.

У 2015 році у видавництві «Надстир’я» накладом 1000 примірників побачив світ збірник пісень на слова Василя Гея «Коли вертаюся додому…». Цей збірник – це гармонійне поєднання слова і музики,  це – голос рідного краю. Пісні створено у співдружності поета з композиторами Волині й України – Анатолієм Пашкевичем, Олександром Огородником, Мирославом Стефанишином, Анатолієм Вольським, Олексієм Онишком, Віктором Герасимчуком, Володимиром Штихалюком, Олександром Синютіним, Галиною Васіною, Олександром Некрасовим.  До слова –  це не перше музичне видання автора. 

Суттєвим доповненням до життєвої і творчої долі митця є його громадська діяльність, спрямована на утвердження рід­ної мови як державної, бережливого ставлення до природної вроди Волині, на підвищення професійного рівня регіонально­го книговидання. Наближенням до словесної вправності була для В. Гея школа практичної журналістики, яку він пройшов у районній газеті Любомля та в обласній молодіжці. Працюючи кореспондентом у Луцьку, 19 років очолював обласну літературну студію «Лесин кадуб», звідки вийшов цілий ряд відомих нині літераторів, членів Спілки письменників. А з 1989-го но 2006-й роки був головою письменницької організації Волині. На III з'їзді письменників України його обрали членом ради і президії НСПУ. За час діяльності Василя Гея на посаді голови обласної організації НСПУ цей творчий осередок став автори­тетною громадською організацією з чіткою державотворчою позицією. Письменницька організація та її керівник доклали чимало зусиль до спорудження в м. Луцьку пам'ятника Т. Шевченко­ві (1995). Василь Гей – ініціатор і організатор видання літературно­го альманаху «Світязь», був упорядником і редактором 11-ти його номерів. Завдяки громадській активності, наполегливості В. Гея була втілена в життя його ідея проведення поетичного свята «Лісова пісня» в урочищі Нечимному, яке є джерелом написання геніальної драми-феєрії Лесі Українки. 

Не можна не згадати й того, що раду з питань видавничої справи (нині експертна рада) при облдержадміністрації було створено теж за його творчої та організаційної участі. Досвідчений автор і редактор надає допомогу в підготовці до друку збірок молодих авторів. Оди­надцять років поспіль В. Гей очолював журі обласного етапу Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика.

Творчість Василя Гея, за висловом самого письменника, – це іскра від блиску дідівського плуга, яка народила полум'я слова.  У своїй післямові до біобібліографічного покажчика «Василь Гей: приємлю слово не лукаве» напише : « І сьогодні після довгих «трудів і днів» на літературному полі я схильний означити своє художнє слово як іскру від блиску дідівського плуга. Адже, «якби було краще жити, то я б віршів не писав, а – робив би коло землі» (Василь Стус). Художньо цю думку я спробував утілити в роз­ділі «Перед образом слова» поеми «Підрубане дерево роду»:

Я не став орачем. І нічого

не вдію,

Але дух ораниці з маленства

у себе всотав,

В покаянні сьогодні плекаю

надію,

Що хоч трішки поетом

у слові родинному став...

12 березня відійшов у вічність відомий український поет Василь Гей

 Сорок днів без Василя Гея. Пам’ятаємо…

 ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ГЕЯ

     

     Ніна ГОРИК

     

     Оспівав, уславив, возвеличив

     Рідну землю, хату, добрий рід,

     Материнське слово, пісню, звичай,

     Джерело і стежку до воріт…

     

     І полинув в Рай, у Божий вирій

     Над своїм Поліссям, наче птах.

     Зацвітають незабудки щирі

     Синьо у Поетових слідах.

    

Пройдімося рідним містом!

У рамках обласної програми розвитку краєзнавства відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки спільно з Волинським краєзнавчим музеєм реалізує проект «Пройдімося рідним містом!»

Впродовж екскурсії будуть представлені книги про місто Луцьк. Ви зможете багато чому навчитися, дізнатися нового, відпочити, збагатити внутрішній світ. 

Олександри Кондратович: з любов’ю до рідного Полісся

    15 березня у Волинському краєзнавчому музеї відбувся творчий вечір „З любов’ю до рідного Полісся” з нагоди 80-річчя Олександри Кондратович, українського етнолога, педагога, краєзнавця.
На заході була представлена книжкова виставка "Олександра Кондратович: крізь терни життя" – книги автора, публікації у збірниках, альманахах та періодичних виданнях. 

Науково-допоміжне видання посібника «Олександра Кондратович: крізь терни життя» представляє друкований доробок етнографа, фольклориста, краєзнавця Олександри Павлівни Кондратович, відображає публікації про її життя та діяльність. Варто відзначити, що до посібника включені також публікації творів Олександри Кондратович під псевдонімом Л. Полісянка та Н. Діброва, коли вона працювала сількором газети «Радянське Полісся».

Покажчик вміщує 339 публікацій. Це – описи книг, брошур, статей із збірників, журналів, газет. У ньому відображені матеріали з   1962 року по 2015 рік, відбір яких завершено 30 вересня 2015 року.

Покажчик відкривається короткою біографією Олександри Кондратович.  Про вагомий внесок у дослідження фольклорної та етнографічної спадщини Волині йдеться у вступній статті Алли Дмитренко «Життєвий набуток Олександри Кондратович».

Упорядник видання – завідувач відділу краєзнавчої роботи Алла Понагайба.

 

13 березня 80 років від дня народження Олександри Кондратович

Вітаємо шановну ювілярку, Олександру Кондратович,

краєзнавця, етнографа, фольклориста, знаного волинського педагога, дослідника народного мистецтва, збирачку українських народних пісень, лауреата обласної премії імені Миколи Куделі, імені Василя Кмецинського та Почесного краєзнавця України. 

 

Сивий поліщук засіяв ниву

І сині очі до неба звів:

«Мій Боже милий,

подай нам силу

Сіяти жито й ростити синів.

Сіяти жито,

Щоб довго жити

Собі і людям

На щастя й добро.

Синів ростити,

Щоб в них перелити

Батьків заповіти

І нашу любов».

О. Кондратович

Всі стародавні звичаї є витвором українського народу. В них його духові скарби. Коли їх зберігаємо, живемо нашим власним життям. А коли передаємо нашій молоді, ми даємо їй українську духовість. Особливо Жінка-Мати покликана зберігати в родині все духовне добро, яке передали нам наші предки.

Олександра Кондратович – донька поліського краю, педагог, краєзнавець, фольклорист і етнограф,  уродженка Камінь-Каширського району, усе своє життя працюючи на освітянській ниві, досліджувала і збирала фольклор Волинського Полісся.  Премію ім. Миколи Куделі присуджено Олександрі Кондратович за дослідження та популяризацію фольклору волинського Полісся і книг «Народини», «Коса ж моя шовковая», «Калиновий квіт Полісся» у 2007 році, у 2015 році їй  присуджено премію імені Василя Кмецинського за найкраще історико-краєзнавче дослідження. На урочистому пленумі Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у 2009 році Олександрі Кондратович було присвоєно звання «Почесний краєзнавець України».

«Бо всі ті дороги, та невтомна й наполеглива пошукова робота впродовж усього мого життя з метою глибшого вивчення рідного Полісся, його людності були справді продиктовані серцем», – напише Олександра Кондратович.

Про Олександру Кондратович було знято фільми – «Роки і долі» (режисер О. Сорочук) Волинської обласної держтелерадіокомпанії та  «… і тиха пісня полісянки» (до ювілею Олександри Кондратович) Волинської обласної творчої дитячої студії «Боривітер». Окрім того, Олександра Кондратович була автором сценарію «Ягідні пісні» про традиції збирання чорниць на Поліссі з використанням обрядових пісень та автором реконструкції весільного обряду розплітання коси у селі Видричі Камінь-Каширського району «Благословіте, батьку і мати, косу розплітати».

 

 

 Нещодавно побачив світ біобібліографічний покажчик  

"Олександра Кондратович: крізь терни життя".

До видання включено бібліографічні описи окремо виданих творів,  публікацій у збірниках  та періодичних виданнях, та матеріали про її життя і діяльність. Видання доповнюють допоміжні покажчики та фотоілюстрації.

Посібник адресований науковцям, викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться минулим та сучасним рідного краю.

 Щиро вітаємо Вас з Днем Народження!
У цей святковий день від усього серця бажаємо здоров’я, щастя і добробуту, великих успіхів і здобутків в усіх справах, наснаги та натхнення, довгих років життя та Божого благословення!