Не для слави, а задля справи

Олеся Григорівна Ковальчук — володарка ордена Княгині Ольги третього ступеня (2012 р.), лауреат обласної мистецької премії імені Агатангела Кримського та премії імені Бориса Грінченка Всеукраїнського товариства “Просвіта”, нагороджена медалями «15 років Незалежності України» та «25 років Незалежності України», численними почесними грамотами Волинської обласної ради та Волинської обласної державної адміністрації.

За солідним переліком вагомих відзнак – потужна робота невтомної працівниці на ниві національної освіти, культури, громадського життя нашого краю.

Народилася 17 червня у с. Томахів Гощанського району Рівненської області. У 1962–1966 роках навчалася на історико-філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. У студентські роки була не лише лідером  молодіжного наукового товариства, а й долучилася до руху опору дисидентів-шістдесятників. Стійкі антикомуністичні переконання склалися з раннього дитинства, яке припало на час розправи НКВД із повстанським рухом, депортацій до Сибіру, насильницької колективізації. У вирі національно-визвольної боротьби за незалежність України загинули і були репресовані чи не всі молоді чоловіки родини Олесі Григорівни. Ці трагічні реалії значним чином посприяли визначенню з майбутньою професією. Проте дочці загиблого борця за Україну також  нелегко довелося виборювати місце під українським небом.

Під час брежнєвських політичних репресій проти української інтеліґенції ще студенткою зазнала переслідувань і принижень, була виключена з комсомолу.

У 1966–1977 роках працювала учителем української мови і літератури  Ворокомлівської СШ Камінь-Каширського району, продовжила освітню діяльність у  ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Жидичин Ківерцівського району (1977–2012 р.р.). Упродовж 25 років, аж до набуття нашою державою незалежності, зазнавала морального тиску і нагляду як «неблагонадійна». Попри постійне шантажування при схилянні до співробітництва з органами КДБ не поступилася обраною позицією, хоча це й перекреслило шлях наукової і творчої кар’єри.

Усупереч непростим обставинам вона стала помітною особистістю в українському освітянському просторі. Її інтелектуальна потуга, широка обізнаність і проникливий розум прислужилися  і національній школі, і нашому громадянству загалом. Як педагог-новатор, з 1968 року Олеся Григорівна співпрацює з науково-методичним виданням Міністерства освіти і науки «Дивослово», є постійним членом редколегії видання, в якому видрукувала десятки науково-методичних статей. Її фахові дослідження, посібники для вчителів стали взірцем професіоналізму для вчителів-словесників. Важливою справою стало й написання розділу «Знамено честі українства», уміщеного в книзі «Національний пантеон «Козацькі могили» (2003).

У 1968–2016 роках вела курс лекцій при Волинському інституті післядипломної освіти як позаштатний лектор-методист. Вагому педагогічну результативність з року в рік засвідчувала в роботі з обдарованими дітьми при Волинській обласній Малій академії наук. За її експертною оцінкою зверталися відомі науковці, автори шкільних підручників.

Повсякчас задіяна і у культуротворчому та суспільному житті села Жидичин. Чверть століття перебуваючи на посаді заступника директора місцевої школи з навчально-виховної роботи, організувала тут створення та функціонування етнографічної кімнати «Берегиня». Особлива її заслуга в тому, що школу в 2006 році було визнано лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України» в номінації «Школи – соціокультурний центр села».

І хоча вже певний час не числиться в офіційних освітянських структурах,  у громадській роботі присутність О. Г. Ковальчук є важливою: плідно працює як член Волинської обласної організації Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (заступник голови), член Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка (член ради) та учасник багатьох медійних проектів. Високо оцінює громадськість краю її внесок у відзначення знаменних дат і подій національно-просвітницького характеру, зокрема ювілеїв Олени Теліги, Степана Бандери, Тараса Шевченка, Лесі Українки. Її слово – містке, влучне, актуальне і мудре – часто звучить на велелюдних зібраннях з нагоди пошанування національних світочів, до нього прислухаються журналісти, громадсько-політичні діячі, освітяни й науковці.

Вагомих зусиль Олеся Григорівна докладає до утвердження престижності і культури української мови: виступає з лекціями відповідної тематики в учнівських і студентських аудиторіях, на радіо, телебаченні, веде рубрику «В обороні рідного слова» у Ківерцівській районній газеті «Вільним шляхом».   

Значний резонанс викликають її публікації роздумів патріотичного та морально-етичного спрямування в обласній газеті «Волинь-нова», за що 2014 року О. Г. Ковальчук удостоєна звання лауреата обласної журналістської премії імені Полікарпа Шафети. У масштабних рубриках «Суботня розмова», «А ви як думаєте», «Погляд» та інших лише останнього часу видрукувані  такі статті просвітницько-патріотичного змісту, як «Плуга перти – не горло дерти», «Щоб далі йти дорогою одною», «У чому сила патріотизму», «Про місійну роль Шевченка в долі України»,  «Бандерівський край рятував від голоду не тільки Україну» тощо.  Знана ювілярка і як автор гострих публіцистичних виступів у інтелектуально-потужних виданнях «Слово Просвіти», «День», «Літературна Україна». Свідок непересічного літературного таланту – її поетична збірка «Барвінок у снігу» (2008 р.), вірші з якої стали відлунням духовної неволі і боротьби українців за своє визволення, свідченням гідності і честі людини, готової до самопожертви заради найсвятішого: свого народу, його високих ідеалів.

На матеріалі біографії ювілярки у 2006 році Волинською державною телекомпанією створено документальний фільм «На поклик ідеалу», що посів призове місце у Всеукраїнському конкурсі документальних фільмів.

Багатогранна особистість О. Г. Ковальчук є взірцем для молодого покоління.

Горик Н. 17 червня 75 років від дня народження О. Г. Ковальчук (1942) – заслуженого вчителя України, громадського діяча / Н. Горик // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2017 рік / Управління культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2016. – С. 121–127.