середа, 16 серпня 2023 р.

16 серпня 70 років від дня народження В. С. Герасимлюка (1953) – українського режисера, сценариста, кінематографіста, педагога, члена Національної спілки кінематографістів України


 Довідка:

Мистецький простір Волині від кінця 80-х років минулого століття і дотепер тісно пов’язаний з іменем Віталія Сергійовича Герасимлюка. Ювіляр з’явився на світ в старовинному Почаєві на Тернопільщині 16 серпня 1953 року. В цьому духовному місті формувався внутрішній світ майбутнього митця, який любив літературу, спостерігав за обрядовими дійствами, але обрав професію пов’язану з творенням нової суті, яка окриляла, давала наснагу та не була так само позбавлена впливу на людей.

Двадцятилітній юнак вступив до Київського інституту культури імені О. Є. Корнійчука на факультет культурно-освітньої роботи, де випускаюча кафедра готувала режисерів театрального колективу. Чотири швидкоплинні роки з цікавим студентським життям у столиці, відвідуванням професіональних театрів, творчими зустрічами з діячами культури промайнули, тому треба було їхати на роботу за розподілом. Як кращий студент курсу Віталій Герасимлюк мав право першим обрати вакансію. Ознайомившись з пропозиціями, він зацікавився Кримом, райцентром Чорноморське на березі моря, де була вільна посада методиста по драмі, й підписав направлення.

Плідний рік роботи в місцевому театрі дозволив молодому режисеру представити агітбригаду на обласному конкурсі в Сімферополі. Колектив, здобув перше місце, а Віталія Герасимлюка запросили в райцентр Совєтськє, неподалік від Джанкою. Він погодився на посаду режисера народного театру, не дивлячись на велелюдність колективу. На сцені Совєтська відбувся вдалий дебют Віталія Герасимлюка в п’єсі Леоніда Яскевича «Земля весняна» в якості актора, бо зіграв одну з головних ролей, та режисера, задіяв тридцять акторів, рівно половину з виконавського складу. Напрочуд майстерним виявилося оформлення вистави у співпраці з художником-декоратором і звукорежисером. Півтора року попрацював на новому місці Віталій Герасимлюк, але омріяний Крим не міг втамувати ностальгію за рідним краєм. До того ж інститутський одногрупник Микола Васильович Приймак (1951–2003) покликав на викладацьку роботу до Луцька.

З 1979 року Віталій Герасимлюк переїздить на Волинь, яка стала його долею: тут одружився, тут народилися сини, тут живе й дотепер. Розпочав роботу викладачем режисури у Луцькому культосвітньому училищі. Відкрив у собі знаючого, вимогливого, а найголовніше люблячого вихованців педагога, який вже 30 років невтомно готує режисерів. З-поміж вдячних учнів Віталія Сергійовича перші випускники: Лариса Іванівна Гарлінська (нар. 1963) заслужена артистка України, актриса та режисер Волинського академічного обласного театру ляльок; Віталій Миколайович Іваницький (нар. 1957), заслужений діяч мистецтв, режисер, автор сотень свят і сценаріїв, нагороджений 2005 року в Голлівуді званням «Найкращий продюсер» та Віталій Платонович Клімчук (нар. 1961), сценарист і режисер майже ста документальних фільмів, журналіст, письменник, кінематографіст, народознавець, заступник директора Волинського обласного науково-методичного центру культури.

Паралельно з викладацькою роботою Віталій Герасимлюк очолив народний театр Луцького міського будинку культури, працював з ентузіазмом. У цей час на Волині відбувалося творче змагання між двома народними театрами, оскільки Богдан Степанович Береза (1948–2010) створив у Володимирі-Волинському народний театр, який знаходився у зеніті слави. Обидва театральні колективи конкурували на обласних оглядах художньої самодіяльності.

Віталій Герасимлюк розпочав роботу з постановки щойно надрукованої п’єси Анатолія Жуховицького «Пісенька про любов і сум». Над виставою багато працював, залучив до участі вуличних музик, експериментував, виводив дійство зі сцени у фойє, зміг створити енергетичний обмін між акторами і глядачами. Вистава була помічена київським театральним критиком Ростиславом Григоровичем Коломійцем (нар. 1942), а ім’я луцького режисера з’явилося на шпальтах фахового журналу «Український театр».

Репертуарна політика в театрі визначалася молодим режисером і містила як класичні, так і сучасні твори Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», сценічну композицію «Замальовані вікна» за п’єсою Миколи Нєкрасова «Осіння нудьга», Михайла Зощенка «Злочин і кара», Олексія Коломійця «Фараони», Георгія Марчука «Могила Чингісхана».

Творчий діапазон Віталія Герасимлюка доволі широкий, тому не випадково він десять років працював у Волинській обласній державній телерадіокомпанії спочатку телережисером, а потім впродовж п’яти років – на посаді головного режисера. У цей період було створено понад сто передач розважального жанру, відбувалися прямі ефіри з українськими політиками, які відвідували Луцьк.

Працюючи на телебаченні, вмів гуртувати біля себе талановиту молодь, разом з нею створив близько тридцяти короткометражних фільмів, з-поміж них чимало авторських: «Святиня» – це історія виникнення Почаївської лаври; «Пів царства за коня» присвячено проблемам людської свідомості; «Василеве задзеркалля» – розповідь про героїчного краянина Василя Дмитровича Слапчука (нар. 1961); «Сини-синочки» – розмова про понівечені долі воїнів, які повернулися після війни в Афганістані (1979–1989). Короткометражні фільми Віталія Герасимлюка заслужено ставали переможцями всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Доробок майстра в царині документального кіно пов’язаний з підприємствами Луцька: автомобільним і підшипниковим заводами, тролейбусним депо.

Свої креативні режисерські ідеї Віталій Сергійович втілив на Народній аматорській кіностудії «Волинь» у фільмах «Іграшка», «Мистецьке прагнення душі, як богом дана необхідність», «Сім чудес Волині» (чотирма мовами – українською, польською, англійською та російською). Над багатьма фільмами працював із директором кіностудії, оператором Борисом Павловичем Ревенко (1937–2015): «Щедрий вечір на Поліссі», «Йордан воду розливає із криниці лісової», «Цілитель воленьки, або рецепти мужності патріота» – переможець конкурсу Українського інституту національної пам’яті.

У 2009 році Віталій Сергійович Герасимлюк став членом Національної спілки кінематографістів України. Однак успішна кінематографічна діяльність не могла надовго відволікти від роботи над театральними виставами, які складали вагому частину життя митця.

У 2011 році директор Навчально-методичного центру культури Волині Віталій Миколайович Бобицький (1951–2011) запропонував попрацювати з Володимир-Волинським народним театром. Віталій Сергійович погодився і приїздив здійснювати постановки. В роботі з колективом допомагав працювати його випускник Микола Іванович Алєйніков (нар. 1953). У результаті такої співпраці народилися вистави «Три мандрівки з любов’ю» – це одноактні п’єси Павла Загребельного «Залицяльник», Василя Сафронів-Левицького «Я хочу – я мушу» та Семена Злотнікова «Два пуделі»; «Угода з ангелом» Неди Нежданової; «По ревізії» Марка Кропивницького отримала гран-прі на обласному огляді-конкурсі народних аматорських театрів «Талантами щедра земля»; «Гріх та слава князя Володимира» – сценічна версія роману Семена Скляренка «Володимир»; «Гроші для Йонеско» Володимира Даниленка; «Житіє простих» Наталії Ворожбит.

В арсеналі творчих досягнень співпраця з акторами-аматорами, в роботу з якими вкладено багато душі. З лікарем-кардіологом Луцької міської поліклініки № 2 Анатолієм Дмитровичем Остап’юком (1960–2015) поставив історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (розділ третій «Сповідь») у 2010 році, а з методистом бібліотеки ВНУ імені Лесі Українки, авторкою і виконавицею пісень Світланою Олександрівною Кресак (нар. 1961) – моноспектаклі за поемами Тараса Шевченка «Катерина» (2014) та «Марія» (2019).

Віталій Герасимлюк прихильник багатошарової драматургії, актуальної, а не комерційної, з гострою проблематикою, тому обирає для постановки лише ті твори, які відповідають розумінню важливості проблеми для сучасного суспільства. У творчій біографії Герасимлюка немає випадковостей, як і немає їх у його виставах, у виборі драматургії. Він досконало відчуває зв’язок минулого і сучасного. Одним із своїх завдань вбачає відкрити для публіки тонкі почуття, а нелегку режисерську роботу вважає радістю, захопленням, народженням і втіленням ідей.

У 2013 році Віталій Сергійович Герасимлюк отримав Почесну грамоту Луцького міського голови за багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток культури, популяризацію аматорського мистецтва, активну участь у культурно-мистецькому житті міста Луцька.

Заслужена нагорода надала наснаги у створенні нових творчих проєктів, зреалізувати які вдалося із залученням студентів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського. Як режисер Віталій Герасимлюк брав участь у здійсненні авторського проєкту Тетяни Федорівни Гнатів (нар. 1962) «Ніч у Луцькому замку». Режисером і автором сценарію він виступив у гала-концерті VII Всеукраїнського благодійного фестивалю «Благовіст» (2017); театралізованому дійстві на відкритті ХХХІІ Міжнародного змагання з пожежно-прикладного спорту пам’яті пожежників-героїв Чорнобиля (2019); театралізованому концерті з нагоди 80-річчя ВНУ імені Лесі Українки (2020).

У 2014 році був членом журі фестивалю екранних мистецтв «Пілігрім» у Житомирі.

За останні роки у Віталія Герасимлюка з’явилися нові кінематографічні роботи: «Зеленого буття надія» (2018) – сьогодення Волинської торгово-промислової палати; «Блажений, хто вірує» (2019) про прихожанина Свято-Духівського чоловічого монастиря; «Храм нестихаючих мелодій» (2021) – історія створення і діяльності Луцького музичного училища; «Будинок добра і затишку» (2021), в якому зображено Луцький геріатричний пансіонат.

Майстер продовжує з натхненням та ентузіазмом працювати

Зінаїда Пахолок

Пахолок З. 16 серпня 70 років від дня народження В. С. Герасимлюка (1953) – українського режисера, сценариста, кінематографіста, педагога, члена Національної спілки кінематографістів України / З. Пахолок // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2023 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба ; відпов. за вип.: А. А. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2022. – С. 153–158.

  

Література:

Герасимлюк В. С. Зустрів по одежці / В. С. Герасимлюк // Антонюк А. П. Життя – як пісня : визначні постаті Волині / А. П. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 62–72.

Сім чудес Волині : [фільм] / авт. і режисер В. Герасимлюк // DVDvideo. – Луцьк, 2011. – 3D. № 3305.

***

Пахолок З. О. Луцька homo візія : іст.-краєзн. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2019. – 480 с.

Про В. С. Герасимлюка – див. Іменний покажчик.

Зубрик Т. У Луцьку зняли новий фільм / Т. Зубрик // Аверс-прес. – 2012. – 19 серп. – С. 2.

Клімчук В. П. Волинський театральний імунітет проти мильних серіалів / В. П. Клімчук // Волин. газ. – 2012. 23 лют.

Клімчук В. П. Життєвий абсурд вимагає грошей / В. П. Клімчук //  Луцьк. замок. 2015. 28 трав. С. 20.

Клімчук В. Про любовні мандрівки розкажуть юристи і бухгалтери / В. Клімчук // Сім’я і дім. – 2011. – 7–13 квіт. – С. 6.

Коломієць Р. Г. НСТ: зльоти, турботи, проблеми / Р. Г. Коломієць // Укр. театр. 1983. № 2. С. 27–28.

Лукницька Л. Гран-прі – у народного театру з Володимира! / Л. Лукницька // Місто вечірнє. – 2012. 1 листоп. С. 5.

Палаєвська Т. Віталій Герасимлюк: «Режисер ніколи не стане режисером, якщо з нього ніякий актор» / Т. Палаєвська // Рідне місто. – 2013. – 14 лют. – С. 8.

Пахолок З. Кардіограма високого слова / З. Пахолок // Волинь-нова. – 2010. – 25 берез. – С. 5.

Пахолок З. Талант багатогранний / З. Пахолок // День. – 2010. – 22 черв. – С. 6.

Ревенко Б. Прем’єра народного театру / Б. Ревенко // Волинь-нова. – 2011. – 10 груд. – С. 10.

Свереда Т. Що для варвара – розвага, для християнина – гріх / Т. Свереда // Луцьк. замок. 2013. 21 листоп.

Творчі плоди: поновлення Волин. осередку Нац. спілки кінематографістів // Волинь-нова. – 2009. – 22 груд. – С. 2.

У Луцьку презентували DVD-диск із фільмом «Сім чудес Волині» // Відомості. – 2011. – 25–31 серп. – С. 13.

Федонюк С. Покинув Крим заради Волині / С. Федонюк // Слово Волині. – 2013. – 4 лип. – С. 11.

Федонюк С. Як у Володимирський театр «насватали» луцького режисера / С. Федонюк // Слово правди. 2013. 10 січ. С. 5

***

Дудар Т. 16 серпня 60 років від дня народження В. С. Герасимлюка (1953) – українського режисера, члена Національної спілки кінематографістів України / Т. Дудар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 106–109.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Книжкові новинки

  Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / Г. Гулько, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – Ч. 2. – 252 с.   Друга ...