Миколі Якименку – 75!

 20 липня свій ювілей відзначає Микола Олександрович Якименко – відомий український журналіст та краєзнавець.

Щиро вітаємо ювіляра та зичимо міцного здоров'я творчих успіхів та сил для пошуку істини, реалізації найсміливіших задумів та планів.

Микола Олександрович Якименко народився 20 липня 1946 року в містечку Кам’янка-Бузька на Львівщині. Його батько – родом з Полтавщини, офіцер-фронтовик, який потім працював вуглерозвідником. Коріння матері з села Веселий Поділ – батьківщини Леоніда Глібова. Напевно, саме тому улюбленою піснею Миколи Олександровича є написана відомим байкарем і композитором Миколою Лисенком «Журба» («Стоїть гора високая»), де багато що нагадує йому знайомі з дитинства місця, прозору, як скло, річку Хорол.

Микола Олександрович закінчив Сокальську середню школу №1, а згодом, факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Перші журналістські навички отримав у міській газеті «Шахтар Червонограда», де обіймав посаду заввідділом промисловості. Звичайно ж, головною темою для публікацій були гірники та їхня робота. Шахти Червонограда тоді працювали на повну потужність і встановлювали рекорди з видобутку вугілля. Видання було надзвичайно популярним, мало тираж 22–23 тисячі, і це – в місті, де тоді проживало 75 тисяч чоловік.

Основний журналістський гарт Микола Олександрович отримав на Волині, куди переїхав з Львівщини в 1975 році. Тут почав працювати заввідділом сільського господарства районної газети «Слава праці». Оскільки виростав у місті, то сільська тематика на перших порах давалася непросто. Тому журналіст намагався частіше залучати спеціалістів, багато читав спеціальної літератури, через день їздив у села, слухав, що розповідають колгоспники. Очевидно, що аграрну науку освоїв швидко, оскільки вже через рік йому запропонували посаду заступника редактора. І хоча Микола Олександрович вже мав би висвітлювати партійну тематику, попросив, щоб і надалі дозволили писати про селянські справи.

Працюючи у «Славі праці», Микола Якименко познайомився і на багато років зберіг дружбу з відомим краєзнавцем, директором Торчинського народного краєзнавчого музею, Григорієм Гуртовим. Саме Григорій Олександрович і прищепив журналісту любов до краєзнавства. Щоправда, перші матеріали про історію рідного краю він написав ще в Сокалі (містечко на Львівщині), зокрема дослідив історію монастиря бернардинів XVII століття, опублікував статтю про будинок Івана Петровича Котляревського у Полтаві, у реконструкції якого як волонтер, брав участь у 1968 році.

Після закінчення у 1981 році Вищої партійної школи при ЦК КПУ М. Якименко продовжив займатися журналістською справою, хоча були пропозиції перейти на партійну роботу. Тоді отримав призначення на Волинське обласне радіо. Працював спочатку старшим редактором громадсько-політичного мовлення, згодом – коментатором з питань економіки. Одинадцять років, проведених із репортером і перед мікрофоном, стали доброю школою. Поруч працювали такі висококласні журналісти як Григорій Потапенко, Святослав Пирожко, Василь Федчук, Ганна Харів, Лариса Віліщук, Галина Баронова, Любов Ванчугіна, Аркадій Федосюк.

Миколі Якименку довелося побувати в багатьох селах, на десятках промислових підприємств, зустрічатися з сотнями цікавих людей. Робота на радіо вимагала оперативності, часто передачі звучали в прямому ефірі. Радіоточки тоді були в усіх будинках і квартирах волинян. Тож аудиторією була практично вся область. Волинські радіожурналісти постійно звучали на Українському радіо. Миколі Олександровичу доводилося готувати на Київ і короткі повідомлення, і півгодинні тематичні передачі.

У 1990–1991 роках журналісти обласного радіо активно висвітлювали діяльність Народного руху України, а потім – революційні процеси на шляху здобуття Україною незалежності. В січні 1990 року, із сотнями інших волинян, брав участь у Ланцюгу Злуки, пережив неймовірні почуття, будучи свідком важливої миттєвості української історії.

У 1992 році Миколу Якименка запрошують на роботу в популярну тоді республіканську газету «Правда України» власним кореспондентом по Волинській та Рівненській областям. Його попередником був відомий журналіст Андрій Бондарчук, якого обрали народним депутатом України. Пропрацював там до 2000 року. Згодом був заступником редактора газет «Епіцентр» і «Волинські губернські відомості». З травня 2003 року і по цей час – власкор газети Верховної Ради України «Голос України» у Волинській області.

Микола Олександрович є автором досліджень з історії Волинських залізниць, аптек і пожежної охорони Луцька, історії виробництва горілки на Волині, рибальства, подій 1939 року, Першої і Другої світових воєн, меліорації, а також історії містечок Олики, Лукова (Мацеїва), Берестечка, Старого Чорторийська, Любомля, храмів, життя відомих людей краю. М. Якименко – активний учасник багатьох краєзнавчих конференцій. Член національної спілки журналістів України і Національної спілки краєзнавців України. Почесний краєзнавець України.

Свідченням його високої професійності є і творче довголіття. За майже півстоліття роботи в засобах масової інформації Миколою Якименком написано сотні матеріалів як на актуальні теми сучасності, так і дослідження з минулого України та Волині.

Маркус І. 20 липня 75 років від дня народження М. О. Якименка (1946) – українського журналіста, почесного краєзнавця України / І. Маркус // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 141–146. 

Література:

Пушкар Н. Аптеки Старого міста / Н. Пушкар, М. Якименко // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. – Луцьк, 2007. – Вип. III. – С. 145–149.

Якименко М. Як Колодяжне отримало нового господаря / М. Якименко // Борис Клімчук: Я – син волинської землі. – Луцьк, 2015. – С. 12–16.

Якименко М. Від Устилуга до Святої гори / М. Якименко // Волинь моя : журнал Міжнар. громад. об. «Волинське братство» / гол. ред. М. Сорока. – Київ, 2005. – Вип. 5. – С. 199–201.

Якименко М. Волинське коріння Влодзімєжа Цімошевича / М. Якименко // Волинь моя : журнал Міжнар. громад. об'єднання «Волинське братство» / гол. ред. М. Сорока. – Київ, 2005. – Вип. 5. – С. 125–126.

Якименко М. На межі трьох областей / М. Якименко // Волинь моя : журнал Міжнар. громад. об'єднання «Волинське братство» / гол. ред. М. Сорока. – Київ, 2005. – Вип. 5. – С. 195–198.

Якименко М. Був першим партизаном і безстрашним артилеристом / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 26 січ. – С. 14.

Якименко М. Висока нагорода за історичні романи / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 18 верес. – С. 8.  

Якименко М. Віддали данину великій дочці народу / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 27 лют. – С. 8.

Якименко М. Волинь і Влодава створять спільний туристичний бренд / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 2 квіт. – С. 11.

Якименко М. Волинь вклонилася Івану Богуну / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 7 лип. – С. 4.

Якименко М. Вона утвердилася в європейській культурній матриці : [розмова з директором Науково-дослідного інституту Лесі Українки ВНУ імені Лесі Українки С. Романовим / розмову вів М. Якименко] / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 25 лют. – С. 6.

Якименко М. «Волинь-нова» обрала головного редактора / М. Якименко // Голос України. – 2007. – 16 серп. – С. 32.

 Якименко М. Дім здоров'я на перехресті трьох країн / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 3 верес. – С. 14.

Якименко М. Дякую батькам за їхню любов / М. Якименко // Голос України. – 2017. – 2 берез. – С. 10.

Якименко М. Задля декількох стрічок у газеті / М. Якименко // Волин. губерн. відом. – 2002. – 6 черв.

Якимено М. Замість складу амбулаторія / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 22 серп. – С. 4.

Якименко М. І в 98 Яків Чуль залишається бійцем / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 24 верес. – С. 9.

Якименко М. Календар знаменних дат нагадає, чим цікавий рік / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 21 січ. – С. 11.

 Якименко М. Малиновий дзвін на зорі / М. Якименко // Віче. - 2007. – № 4. – С. 9–11.

 Якименко М. Мамине серце болітиме за сином  / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 14 лип. – С. 20.

Якименко М. Ми – голос загиблих героїв : у Волинській обласній державній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація документальної книжки "Волинський пантеон. Схід 2018–2019" / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 17 лют. – С. 12.

Якименко М. Народ має знати правду про трагедії під Слов'янськом, Іловайськом, Дебальцевим / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 1 серп. – С. 2.

Якименко М. Найкращий командир ветеранів / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 11 листоп. – С. 13.

Якименко М. Піду в ліс... по мед / М. Якименко // Голос України. – 2019. – 1 черв. – С. 10.

Якименко М. Під час святкової акції довелося рятувати / М. Якименко // Голос України. – 2014. – 7 черв. – С. 13.

Якименко М. По здоров’я – до аптеки-музею / М. Якименко // Віче. – 2007. – № 22. – С. 80.

Якименко М. «Світязь» оздоровлюватиме журналістів / М. Якименко // Голос України. – 2003. – 21 черв.

Якименко М. Спонковіку було слово… / М. Якименко // Голос України. – 2006. – 7 черв. – С. 4.

Якименко М. Такими човнами ходили з варяг у греки / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 22 лип. – С. 14.

Якименко М. Творили звуковий літопис краю / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 8 верес. – С. 9.

Якименко М. Три покоління виконували материнський наказ / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 30 лип. – С. 15.

Якименко М. Царів нема, а їх сатрапські звички залишилися / М. Якименко // Голос України. – 2015. – 5 черв. – С. 11.

Якименко М. 60 літ – не старість! / М. Якименко // Волин. губерн. відом. – 2003. – 9 жовт.

Якименко М. Ще рано відспівувати районки / М. Якименко // Голос України. – 2020. – 4 верес. – С. 7.

Якименко М. Щедрі ужинки Віктора Симоновича / М. Якименко // Голос України. – 2019. –17 верес. – С. 9.

***

Баронова Г. Критикували і секретаря обкому / Г. Баронова // Телерадіогазета. – 2010. – 23 черв. – С. 16.

Будити словом, як Шафета // Голос України. – 2004. – 5 черв.

Його думку через «Голос України» знає вся країна // Діалог. – 2011. – 21 лип. – С. 4.

Колеги: Микола Якименко – новий власкор «Голосу України» // Волинь. – 2003. – 31 трав.

Колеги: Миколі Якименку – 60 // Волинь-нова. – 2006. – 22 лип.