понеділок, 14 серпня 2017 р.

Пройдімося рідним містом

У рамках обласної програми розвитку краєзнавства відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки реалізує проект «Пройдімося рідним містом!»
Відділ краєзнавчої роботи Волинської державної обласної бібліотеки імені Олени Пчілки у 2016 році запровадив проект «Пройдімося рідним містом!».
Метою проекту є поєднання наукових, пізнавальних історичних досліджень про місто Луцьк – столицю Волині з розважальною програмою – екскурсійними маршрутами, пішою ходою вулицями і майданами міста. Проект створюється з метою формування культури людей, любові до рідного краю, виховання дбайливого ставлення до пам’яток культури і архітектури шляхом пізнання його минулого і сьогодення.
Впродовж екскурсії будуть представлені книги про місто Луцьк. Ви зможете багато чому навчитися, дізнатися нового, відпочити, збагатити внутрішній світ.
Проект спрямований на молодіжну аудиторію і всіх охочих ознайомитися з невідомим і рідним Луцьком. То ж давайте, пройдімося вулицями і майданами нашого міста, пізнаймо глибше його історію, полюбімо його всім серцем і збережімо для нових поколінь! Цікаво, пізнавально!

Працівники відділу краєзнавчої роботи вкотре організували подорож рідним містом.
Екскурсія розпочалася із відділу краєзнавчої роботи, де учасники мали змогу ознайомитися із виданнями присвяченими історії та сьогодення Луцька.
Вже вкотре відбуваються наші екскурсії за маршрутом: Бібліотека-Місто Музей. 

 

Отож,  23 серпня відбулася цікава і пізнавальна подорож, приурочена до Дня незалежності України.

День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою створення держави Україна в її сучасному вигляді.

Захід розпочався у відділі читальних залів. Завідувач відділу Жана Литвина представила книжкову виставку, яка функціонує у читальному залі – «Україна. Шлях гідності та незалежності».

Подальша подорож містом проходила за маршрутом по вулиці Будівельників, вулиці Юхима Ярощука до Музею Волинської ікони.


Завідувач відділу Алла Понагайба розповіла з історії виникнення вулиць, походження їх назв. Під час подорожі вона представила книги, з яких почерпнула інформацію про відомості з історії міста Луцька, а саме: дослідників волинського краю Вальдемара Пясецького і Феодосія Мандзюка «Вулиці і майдани Луцька», Вальдемара Пясецького «Пройдімося рідним містом» та Андрія Бондарчука «Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч». 

 

Юхим Арсенійович Ярощук (10 жовтня 1922, село Сереховичі Старовижівського повіту Волинського воєводства, Польща, тепер Старовижівського району Волинської області — 12 квітня 1972, місто Луцьк) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1956 — 1960 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960 — 1972 р.

Впродовж подорожі відбулася цікава полеміка щодо перейменування вулиці Юхима Ярощука. До уваги було взято статтю Богдана Ворона «10 причин, чому вулицю Ярощука слід прейменувати на Тимошенка». 

http://www.hroniky.com/news/view/5639-10-prychyn-chomu-vulytsiu-iaroshchuka-slid-pereimenuvaty-na-tymoshenka


Сергій Тимошенко жив і працював саме на цій вулиці. Після поразки визвольних змагань емігрував спочатку до Галичини, потім Чехії, а у 1930 році приїхав до Луцька – столиці Волинського воєводства у складі Польщі. У 1934 році він збудував на нашій вулиці будинок за власним проектом (№16), де жив та працював до початку Другої світової війни.



На  вулиці Ярощука знаходиться Музей волинської ікони. http://volyn-ikona.at.ua/index/0-2

Музей, що зберігає унікальні християнські святині,  твори сакрального мистецтва. З історії виникнення та функціонування музею розповіла провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Наталя Хомяк.

Подальша подорож вулицею до пам’ятника Михайлу Грушевському

Масивну скульптуру першого президента України, а точніше президента Української Народної Республіки, встановили на одній з центральних вулиць Луцька. Авторами проекту стали Я. Скакун та А. Бідзіля. Уродженці міста зуміли зобразити видатного українського діяча з максимальним схожістю.

В історію держави Михайло Грушевський увійшов як перший президент, а також запам`ятався поколінням своїми видатними працями з історії країни, крім того: Очолив Центральну раду Української Народної Республіки в 1917 році; Створив в Австрії Український соціологічний інститут; Багаторазово обирався головою різних наукових організацій в СРСР і ін.

Як дістатися до пам’ятника та історію його спорудження розповіла провідний бібліотекар Олена Гапонюк.


Запрошуємо до наступної подорожі у вересні!

Слідкуйте за оголошеннями!


вівторок, 8 серпня 2017 р.

В дарунок від Світлани Політило



Фонд відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки поповнився цікавими краєзнавчими виданнями. Книги  надійшли до бібліотеки із видавництва «Надстиря».
Видавництво «Надстиря» – це перше державне видавництво засноване у Волинській області за незалежної України. Воно є провідним підприємством видавничої галузі області. Діяльність видавництва відома не лише волинським авторам та читачам, а й за межами області. Адже на підприємстві видавалися автори і з Рівненської, і з Львівської областей.
Висловлюємо щиросердну вдячність директору видавництва – Світлані Василівні Політило, за надані 22 примірника книг для Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.


Упевнені, що дані видання займуть чільне місце у фонді бібліотеки та прислужаться тим користувачам, які цікавляться краєзнавчими виданнями.






Щиро вдячні, Вам Світлано Василіно за співпрацю!

четвер, 29 червня 2017 р.

«Олександра Судовщикова – Косач Грицько–Григоренко : доля та творчість» (до 150–річчя від дня народження Грицька Григоренка (справжнє ім’я – Олександра Євгенівна Судовщикова – Косач (1867–1924)) – української письменниці).



«Олександра Судовщикова – Косач Грицько–Григоренко : доля та творчість»
(до 150–річчя від дня народження Грицька Григоренка (справжнє ім’я – Олександра Євгенівна Судовщикова – Косач (1867–1924)) – української письменниці).

Уже стало традиційним в колективі бібліотеки, яка з лютого 1991 року носить ім’я Олени Пчілки, вшановувати Берегиню родини Косачів та представників цієї сім’ї у день народження матері 29 червня. Цьогоріч літературну годину присвячено ще одній яскравій представниці Косачів – дружині сина Михайла, Олександрі Судовщиковій–Косач, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Грицько Григоренко. 

Нинішній рік 150–річчя Олександри Євгенівни, яку єднали з малих літ тісні зв’язки з Косачами. Вона була подругою Лесі Українки. У вересні 1893 року Олександра Судовщикова стала дружиною улюбленого сина Ольги Петрівни Косач Михайла. Непросто складалися в невістки стосунки з матір’ю чоловіка, яка критикувала написані Олександрою твори. Їх відносини складалися по–різному. У свідомості матері склався зовсім інший образ майбутньої дружини для сина. Це принесло багато взаємних розчарувань їм обом.
Олександра Судовщикова–Косач – автор збірок оповідань «Наші люди на селі», «Дітки», а також автором перекладів з європейських мов. Великою втратою для письменниці стала смерть чоловіка Михайла у 1903 році. Олександра Євгенівна залишила цікаві спогади під назвою «Хаос». Померла в Києві 1924 року.
Під час заходу прозвучали уривки із оповідань Грицька Григоренка, а також вірш Лесі Українки, присвячений О. Судовщиковій, «Шлю до тебе малий сей листочок».





Ведучі заходу – Наталія Хомяк, Юлія Ціхоцька – бібліотекарі відділу краєзнавчої роботи, автор сценарію – Олена Гапонюк, вірш читала Снітко Ірина – бібліотекар відділу методичної роботи, уривок із твору "Хаос" – бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Галина Степанюк.


 

середа, 14 червня 2017 р.

Наші користувачі


Відділ краєзнавчої роботи відвідали студенти спеціальності "Образотворче мистецтво" Волинського державного училища культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського.
Викладач образотворчого мистецтва Тетяна Берекета, провела цікаву та змістовну лекцію про визначні архітектурні пам’ятки Луцька. Спілкування було насичене, невимушене та безпосереднє.



Працівники відділу ознайомили відвідувачів із матеріалами про визначні пам'ятки архітектури міста Луцька та поезією волинських письменників про наше чудове місто.
З радістю чекаємо усіх хто цікавиться історією та життям рідного краю.

вівторок, 13 червня 2017 р.

20 червня 80 років від дня народження П. Н. Гоця (1937–2013) – українського поета, бібліографа, лесезнавця




20 червня
80 років від дня народження П. Н. Гоця (1937–2013) –
українського поета, бібліографа, лесезнавця

Народився 20 червня 1937 року в с. Торговище Турійського району на Волині. Батьки – Мотруна Юхимівна і Никифор Якович – селяни. Після семирічки у рідному селі закінчив Ківерцівський культосвітній технікум, а у1959 році – Харківський бібліотечний інститут (тепер – академія культури). За професією – бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації. Впродовж майже сорока років працював у бібліотеках Львова і Дублян. У 1997 році став Людиною року міста Львова в номінації «Кращий бібліотекар». Нагороджувався численними грамотами й медалями.
З 1999 по 2007 рік був директором Музею Степана Бандери при Львівському Державному Аграрному Університеті в Дублянах. За цей період музей поповнився сотнями експонатів. Тут проводилися зустрічі з письменниками, ветеранами ОУН−УПА,обговорення і презентації книг, виставки та екскурсії. Петро Гоць доклав чимало зусиль, щоб відвідувачі музею винесли з його стін якнайбільше правди про Степана Бандеру і повстанську боротьбу. У 2005 році видав путівник по музею.
Всього з-під його пера вийшло понад сорок книг і брошур. Петро Гоць − член Національної спілки письменників України.
Віршувати почав з дитинства. Перша публікація з’явилася у Луцьку1954 року.
У цьому ж місті у видавництві «Надстир`я» видрукував свої перші поетичні збірки «Євшан пробудження» (1991) та «Дорога до Лесі»(1992) з передмовою відомого українського письменника Володимира Лучука. Ці книги пізніше були перевидані вдруге. За «Дорогу до Лесі» Петро Гоць був удостоєний премії імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського Фонду культури.
1993 року побачила світ збірка «Тисячоліття» з передмовою директора Львівського інституту українознавства ім. І. Крип`якевича академіка Ярослава Ісаєвича. Книгу автор присвятив столиці Галицько-Волинського князівства місту Володимиру. Рідну Волинь оспівав у книгах «Молюсь на Тебе» (1995), «Обабіч Турії» (2003).
П. Гоць співавтор і упорядник 2-го випуску бібліотечки львівської газети «Успенська вежа» − «Волинь: віра, духовність, культура» (1993). Шану Галичині – краю, в якому прожив усе своє свідоме життя, поет віддав, зокрема, книгою «Високий Замок» (1997).
До свого 60-ліття підготував власний біобібліографічний покажчик у 2-х томах «Мій літоспис» (1996−1997), бібліографічний покажчик «Степан Бандера − лицар ідеї та чину» (1999).«Мадонна» (2000), «Кара Божа або Львівські студії» (2002),«У Степана – уродини: поезії про Степана Бандеру» (2003), «Правий берег, лівий берег, посередині −Дніпро» (2004), «Світ з вікна вагона» (2004), «Дорога до Лесі» (2-е вид., 2004), «Поклади свої руки на вітер» (2005) – наступні його поетичні збірки.
Завзятий фотоаматор, книголюб, фалерист, пристрасний мандрівник, він сходив і об’їздив пам’ятні місця не лише України, а й зарубіжжя. Все це хвилювало його душу, виливалося з-під пера все новими і новими поетичними рядками. А ще свої збірки Петро Гоць ілюстрував власними фотографіями, на яких – він сам на фоні пам’ятних місць або з дорогими його серцю людьми.
Його поезії привернули увагу творців музики. П. Гоць − автор текстів понад сотні пісень. З його віршами вийшли пісенні збірки «Чом ти не вийшла?» (1998) (музика Валерія Квасневського), «Прихиліть мені неба» (2005) і «Вишийте, мамо, долю мені» (2005) (музика Олександра Каліщука).
Він лауреат кількох пісенних конкурсів. Пісні з його віршами є в репертуарі таких колективів, як гурт «Соколи» зі Львова, народного заслуженого ансамблю пісні і танцю з Торчина «Колос» та ін.
Він рано захопився творчістю Лесі Українки, видав три книги їй присвячені. Вів жваве листування, підтримував зв’язки з племінницями Лесі Українки Ольгою Сергіїв (США) і Наталею Драгомановою-Бартаї (Будапешт) та родичкою Оленою Куштою (Чернівці).
Дослідження «Мої стежки до книги «Дорога до Лесі» (2006), «Небога Лесі Українки Ольга Сергіїв, «Хронологія…» та шість листів до мене» (2006) стали темами виступів Петра Гоця на наукових конференціях, приурочених 135-літтю від дня народження Лесі Українки в Новограді-Волинському, Колодяжному та Луцьку.
Брав активну участь у «Плеядах» і Міжнародному святі «Лесині джерела» у Новограді-Волинському, святі «Лісова пісня» в Колодяжному й Луцьку.
2007-ий став роком виходу у світ книги «Присвяти» та брошур «Найдорожче − батько, мати», «Покутна стезя Галини Гордасевич», «Мандрівка до Адама і Елізи», десятка буклетів і кольорових фотолистівок, присвячених рідному краю, знаним автором дорогим людям. Поетичний доробок підсумував у книзі «Вибране», що побачила світ у Львівському видавництві «Сполом» з передмовою «Поезія душевного інтелекту» доктора історичних наук, професора Василя Плисюка. Цього ж року переїхав до сестри Марії у с. Гуща Любомльського району. У листі від 30 листопада до Анатолія Силюка, директора Волинського краєзнавчого музею, Петро Гоць писав: «…видав збірник поезій «На пероні в Маційові», підготував поетичну збірку «Пелюстка червоної рути», присвячену Володимирові Івасюку, яка має вийти в Чернівцях. Повернувшись у Гущу, працюю над збіркою «Лесина колиска», яка об’єднає дві теми: «Звягельські світанки» і «Леся в Ковелі». Так що зміна місця проживання нітрохи не вплинула на втрату інтересу до творчості». Видання наступних років це довели.
У 2010 році вийшов друком віршовано-пісенний спогад «Ківерці» про часи навчання в Ківерцівському культосвітньому технікумі. А вже наступного у видавництві «Надстир’я» з’являється нарис про творчу співпрацю сокальського композитора Ярослава Кортка і поета Петра Гоця «За синій Буг летять пташки». Ще за рік побачили світ поетично-пісенна розвідка «Колодяжне – казко Волині» і дослідження «Доля моя, любов моя – Леся». А віршована фотокнига П. Гоця про його рідне село з однойменною назвою «Торговище» стала свого роду енциклопедією села.
Історія, природа, архітектура, люди – об’єкти авторської уваги у десятках публікацій у періодиці, неодноразових виступів по радіо і телебаченню. Володів, крім рідної, російською, білоруською, польською, чеською мовами.
16 травня 2013 року Петро Гоць – поет, історик, краєзнавець, бібліотечний і музейний працівник – відійшов у вічність.
Ольга Корецька

 

Корецька О. 20 червня 80 років від дня народження П. Н. Гоця (1937–2013) – українського поета, бібліографа, лесезнавця / О. Корецька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2017 рік  / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ;  ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук ; ред.-упоряд. А. А. Понагайба. – Луцьк, 2016. – С. 127–133.


Окремо вибрані твори Петра Гоця

Гоць П. Н. Вибране : поезії / П. Н. Гоць ; передм. В. Плисюк. – Львів : Сполом, 2007. – 528 с. : іл.
Гоць П. Високий замок : поезії / П. Гоць. – Львів : Край, 1997. – 224 с.
Гоць П. Н. Доля моя, любов моя – Леся : дослідження / П. Н. Гоць. – Гуща, 2011. – 24 с.
Гоць П. Н. Дорога до Лесі : поезії / П. Н. Гоць. – 2-е вид., допов. – Ковель, 2004. – 144 с. : іл.
Гоць П. Євшан пробудження : поезії / П. Гоць. – Луцьк : ред.-вид. відділ Волин. обл.управління по друку, 1991. – 72 с.
Гоць П. Н. Євшан пробудження : поезії / П. Н. Гоць ; передм. М. Дубинин. – 2-е вид., допов. – Львів : б. в., 1998. – 80 с.
Гоць П. Н. За синій Буг летять пташки. Недоспівана пісня Ярослава Кортка : нариси про творчу співпрацю композитора Ярослава Кортка і поета Петра Гоця / П. Н. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 2011. – 196 с.
Гоць П. Н. Кара Божа, або Львівські студії : поема / П. Н. Гоць. – Львів, 2002. – 64 с. : іл.
Гоць П. Ківерці : віршовано-пісенний спогад про часи в Ківерцівському культосвітньому технікумі у 1952–1955 рр. / П. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 2010. – 100 с.
Гоць П. Н. Колодяжне – казко Волині : поетично-пісенна розвідка / П. Н. Гоць. – Гуща, 2011. – 16 с.
Гоць П. Мадонна : поезії та світлини / П. Гоць. – Львів, 2000. – 36 с. : іл.
Гоць П. Н. Мандрівка до Адама і Елізи : поетич. цикл / П. Н. Гоць. –Любомль : БМВ, 2007. – 22 с.
Гоць П. Молюсь на тебе : поезії / П. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 1995. – 208 с.
Гоць П. Музей Степана Бандери в Дублянах : путівник. – Львів : Край, 2005. – 76 с. : іл.
Гоць П. Н. На пероні в Маційові: ретроспекція рідного краю : поезії / П. Н. Гоць ; ред. Г. Капініс. – Львів : Сполом, 2007. – 24 с.
Гоць П. Н. Навчання і революційна діяльність Степана Бандери в Дублянах : дослідження / П. Н. Гоць. – Львів : Укр. технології, 2006. – 30 с.
Гоць П. Н. Найдорожче – батько, мати : поеми / П. Н. Гоць. – Львів : Сполом, 2007. – 48 с. : іл.
Гоць П. Наталя Драгоманова-Бартаї : листи з Будапешта  : (листування Наталі Драгоманової-Бартаї, онуки Михайла Драгоманова, двоюрідної племінниці Лесі Українки, з Петром Гоцем у 1997–2008 рр.) : дослідження / П. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 2010. – 152 с.
Гоць П. Обабіч Турії / П. Гоць. – Львів : Укр. технології, 2003. – 224 с.
Гоць П. Н. Пелюстя червоної рути. Кровиною серця про Буковину та Володимира Івасюка : поезії / П. Н. Гоць. – Чернівці : Букрек, 2008. – 23 с.
Гоць П. Присвяти : поезії / П. Н. Гоць. – Львів, 2007. – 208 с. : іл.
Гоць П. Прихиліть мені неба : пісні на вірші Петра Гоця / П. Гоць. – Турійськ, 2005. – 112 с.
Гоць П. Н. Поклади свої руки на вітер : лірика / П. Н. Гоць ; ред. Г. Барабаш. – Львів : Сполом, 2005. – 44 с.
Гоць П. Н. Покутна стезя Галини Гордасевич : дослідження / П. Н. Гоць. – Львів : Укр. технології, 2007. – 23 с.
Гоць П. Н. Правий берег, лівий берег, посередині – Дніпро : дорож. поет. фотокн. – Львів : Край, 2004. – 192 с.
Гоць П. Н. Присвяти : поезії / П. Н. Гоць. – Львів : Сполом, 2007. – 208 с. : іл.
Гоць П. Н. Сто Степанових літ / П. Н. Гоць. – Львів : Сполом, 2008. – 238 с.
Гоць П. Тисячоліття : поезїі / П. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 1993. – 208 с.
Гоць П. Н. Торговище : іст.-краєзн. поет. фотокнига / П. Н. Гоць. – Луцьк : Надстир'я, 2012. – 704 с. : іл.
Гоць П. Н. У Степана – уродини : поезії / П. Н. Гоць. – Львів, 2003. – 24 с. : іл. 

 Публікації у збірниках та періодичних виданнях

Гоць П. Камінь-Каширський не був ніколи мені байдужим / П. Гоць // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України. – Луцьк, 2006. – Вип. 20. – С. 98–102.
Гоць П. Небога Лесі Українки Ольга Сергіїв, "Хронологія..." і шість листів до мене / П. Гоць // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури. – Луцьк, 2006. – Вип. 3. – С. 84–89.
Гоць П. Пам’яті Володимира Кащенюка : вірш / П. Гоць // Філологічні студії : наук. часоп. – Луцьк, 2000. – № 3. – С. 132–133.
Гоць П. Під мурами Луцького замку / П. Гоць // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ – ХХІ ст. / упоряд. М. М. Хмелюк, упоряд. В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 25.
Гоць П. Подвижниця поліського краю: Наталя Пась / П. Гоць // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камнь-Каширський, 27 жовт. 2010 року : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 126–133. 

***


Гоць П. Війна : вірш / П. Гоць // Культура і життя. – 2014. – 9 трав. – С. 13.
Гоць П. Божа скарбниця : вірші / П. Гоць // Наш край. – 2006. – 5 січ.  
Гоць П. Літо в Любомлі : вірш / П. Гоць // Наше життя. – 2009. – 18 лип.
Гоць П. Щоб були тільки ми : вірш / П. Гоць // Волинь. –2006. – 2 верес. – С. 6.

Публікації про життя та творчість Петра Гоця
Плисюк В. П. Поезія душевного інтелекту : нарис поетичної творчості Петра Гоця з нагоди його 70 – річчя / В. П. Плисюк. – Львів : Сполом, 2007. – 32 с. : іл.
 Пась Н. Петро Гоць. Присвяти Лесі Українці / Н. Пась // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народження Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяженського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 2627 червня 2014 року : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 248249.

Ярмолюк З. Петро Гоць – поет, співець Волинського краю / З. Ярмолюк // Відомі люди Турійщини ХХ століття : іст.-краєзн. нариси. – Луцьк, 2004. – С. 7–9.
 ***
Бандерівець з 60-річним стажем // Наше життя. – 2009. –21 трав.
Ващук Г. Міжнародне свято волинської поезії // Наше життя. – 2013. – 16 берез. – С. 1.
Його поезія – голос рідної землі // Наше життя. – 2008. – 23 лют.
Королюк М. Майстер пера / М. Королюк // Вільним шляхом. – 2012. – 23 черв. – С. 10.
Кравчук В. Горджуся однокурсником / В. Кравчук // Волинь-нова. – 2011. – 22 берез. – С. 7.
75-те літо зустрічатиме відомий майстер слова Петро Гоць // Народне слово. – 2012. – 16 черв. – С. 8.
Скоклюк С. З любов’ю до поетичного слова / С. Скоклюк // Вісті Ковельщини. – 2012. – 26 черв. – С. 5.
Сташків М. Одержимий книголюб / М. Сташків // Нар. слово. – 2008. – 13 груд.
Сусик В. Я з тих країв, де ти, Велика Лесе… / В. Сусик // Полісся. – 2011. – 15 лют. – С. 3.
Фейдак Л. Торговище! Рідний куточку! / Л. Фейдак // Народне слово. – 2015. – 26 верес. – С. 8.
Хвас В. І пливуть за піснею літа… / В. Хвас // Наше життя. – 2011. – 15 верес. – С. 3.
Хвас В. «…і в мене свято на душі» / В. Хвас // Наше життя. – 2011. – 5–10 берез. – С. 3.
Хвас В. "Мені ж Всевишній дещицю вділив..." /   В. Хвас // Наше життя. – 2011. – 16 черв.
Хвас В. Роки біжить один за одним вслід / В. Хвас // Наше життя. – 2012. – 13 груд. – С. 3.
Цевелич С. Фотокнига про старовинне село – титанічна праця його вірного сина / С. Цевелич // Нар. слово. – 2012. – 1 груд.
Якимчук А. «Колодяжне – казко Волині» / А. Якимчук // Вільним шляхом. – 2011. – 19 лют. – С. 5.

Сяйво душі Модеста Левицького» (до 160-річчя від українського письменника і громадського діяча)

Модест Пилипович Левицький народився 25 липня 1866 р. в селі Вихилівці на Поділлі. Ріс і виховувався в поміщицькій українській демократичній...