ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ КОСТЯ ВОЛИНЯКИ "ХАПАЙТЕ І ЧИТАЙТЕ"

Світлої пам'яті письменника, журналіста, краєзнавця ФЕОДОСІЯ МАНДЗЮКА 1951–2015, з нагоди 65-річчя від дня його нарордження присвячується...

Народився митець Слова на Горохівщині у селі Гектари, в центрі трьох областей – Волинської, Львівської та Тернопільської. Перші кроки на шляху до Великої творчості пролягали до районної газети «Будівник комунізму» із шкільної парти в Берестечківській середній школі, з перших виробничих посад колгоспного обліковця та завідуючого сільським клубом. Проходив службу в армії, де поруч із зброєю відточував майстерність зброї Слова. Саме любов до Слова стала путівкою в обранні філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Після закінчення університету на журналістській, редакторській і видавничій роботі.

Феодосій Мандзюк працював кореспондентом горохівської «Будівник комунізму», у луцькій «Слава праці», обласній газеті «Радянська Волинь», власним кореспондентом республіканської газети «Молодь України». Він був першим на Волині редактором приватної гумористичної газети «Нате», головним редактором-директором видавництва «Надстир’я», заступником головного редактора українського тижневика «Вісник+К», головним редактором тижневика «Луцький замок». З ініціював і вів гумористичну телепередачу «Веселий оповідач» на телеканалах «Нова Волинь» ОДТРК та телекомпанії «Аверс».

Багато часу віддавав громадській роботі – обирався відповідальним секретарем обласної організації НСЖУ, входив до складу її правління. Національна спілка журналістів України відзначила його працю Золотою медаллю української журналістики.

У копну життєвої творчості він склав понад двадцять сніпків-книжок з яких черпали мудрість дошкільнята – (дев’ять, серед них Неправильні правила поведінки», «Незвичайний мотоцикліст»), шість гумористичних – остання «Хапайте і читайте», шість краєзнавчих – «Легенди старого Луцька».

Феодосій Мандзюк був світлою і доброю людиною, майстром високого Слова, вірним товаришем і другом, любив своїх героїв і з повагою ставився до них, як в журналістиці так і в літературних творах. Його любили і поважали читач, колеги і друзі.

Помер 12 грудня 2015 року. Похований у селі Гаразджа.

На заході було представлено книжкову виставку "Феодосій Мандзюк: письменник, журналіст, краєзнавець".

 Література:

Волиняка Кость. Вам привіт від Йєті ! : сатирич. опуси / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 64 с.

Волиняка Кость. Веселі опуси : гумор і сатира / Кость Волиняка. – Луцьк : Волинянин, 2008. – 86 с.

Волиняка Кость. Джерело дзвенить дзюркоче / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 8 с.

Волиняка Кость. Музиканти / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 16 с.

Волиняка Кость. Неправильні правила поведінки : смішна книжка для дітей / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 2000. – 32 с.

Волиняка Кость. Перелазив Тарас через перелаз / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1995. – 8 с.

Волиняка Кость. Синдром дефіциту : сатирич. опуси / Кость Волиняка. – Луцьк : Ред.-вид. від. Волин.облупр. по пресі, 1991. – 64 с.

Волиняка Кость. Сниться Соні синє сонце / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1995. – 8 с.

Волиняка Кость. Сто веселих скоромовок / Кость Волиняка. – Луцьк : Волинянин, 2016. – 40 с.

 Волиняка Кость. У цирку жонглери жонглювали / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 4 с.

Волиняка Кость. Хапайте і читайте ! : сатира і гумор / Кость Волиняка. – Луцьк, 1991. – 96 с.

Волиняка Кость. Хапайте і читайте ! / Кость Волиняка. – Луцьк : Волинянин, 2016. – 150 с.

Волиняка Кость. Чому корова кольорова? / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1995. – 8 с.

 Волиняка Кость. Чотири чортики пошили шортики / Кость Волиняка. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 8 с.

Мандзюк Ф. Володимир-Волинський Свято-Успенський собор : іст. нарис / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Вісник і К, 2001. – 80 с.

Мандзюк Ф. Дуля із знаком якості : гумор і сатира / Ф. Мандзюк. – Луцьк, 1991. – 76 с.

Мандзюк Ф. Звіриний суд : байки / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 31 с.

Мандзюк Ф. Легенди старого Луцька / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Волинянин, 2015. – 288 с.

Мандзюк Ф. Незвичайний мотоцикліст / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 16 с.

Мандзюк Ф. Г. Специфічний дефіцит / Ф. Г. Мандзюк ; Сорока П. І. Секрет довгожителя / П. І. Сорока ; Яблонська Я. М. Лисячий комір / Я. М. Яблонська. – Львів : Каменяр, 1988. – 87 с.

Мандзюк Ф. У Луцькому замку / Ф. Мандзюк, В. Окуневич. – Луцьк : Волинянин , 2008. – 176 с.

Мандзюк Ф. Як зайчата вчилися читати / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 8 с.

Мандзюк Ф. Як звірі борщ варили / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 4 с.

Мандзюк Ф. Ярмарок у лісі / Ф. Мандзюк. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 19 с.

Історія пожежництва Волині : бюлетень з іст. пожежно-рятувальної служби Волин. обл. – Луцьк, 2015. – 240 с.

Пясецький В. Вулиці і майдани Луцька : іст.-краєзн. довід. / В. Пясецький, Ф. Мандзюк. – Луцьк : Волин. обл. друк.,  2005. – 400 с.

***

Мандзюк Ф. А контора пише ; Зразкова будова / Ф. Мандзюк // Світязь : літ. зб. Волин. орг. cпілки письменників України. – К . , 1992. – Кн. 1. – С. 51 – 54.

Мандзюк Ф. Г. Байки про авторів і про книжки / Ф. Г. Мандзюк // Книжковий сад «Надстир’я» (1992 – 2002) : статті. – Луцьк, 2002. – С. 115 – 118.

Мандзюк Ф. Як звірі борщ варили / Ф. Мандзюк // Література рідного краю : Волинь. 5 – 6 кл. – Луцьк, 1999. – С. 15

Волиняка Кость. Колядки з передвиборчої шухлядки : вірші / Кость Волиняка // Волинь-нова. – 2009. – 31 груд. – С. 10.

Спогадами про колегу поділилися друзі – письменники, журналісти, дослідники історії Волині. Ведучий заходу - заслужений журналіст України Євген Хотимчук. 

Ювіляру – 70!

Вітаємо відомого письменника, журналіста, громадського діяча Івана Феодосійовича Корсака.

Іван Корсак – письменник, член Національної Спілки письменників України з 1992 року, заслужений журналіста України з 2009 року, лауреат Всеукраїнської премії імені В’ячеслава Чорновола, лауреат премії імені Агатангела Кримського, лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди, лауреата премії імені Дмитра Нитченка та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, лауреат Чернігівської премії ім. Леоніда Глібова та лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава, лауреат премії „Світ волинської книги“ 2008, лауреат премії «Найкраща книга України» 2015 року в номінації проза, номінант на здобуття премії ім. Т. Г. Шевченка. «Людина року – 2008» Волині. Почесний громадянин міста Луцька і Каменя-Каширського. Нагороджений двома орденами Юрія Переможця та медаллю Івана Мазепи, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, депутат трьох скликань Волинської обласної ради.

Творчість Івана Корсака – визначне явище в українській літературі новітнього часу. Іван Корсак, знаний літератор з Волині, виорює, певно, найскладнішу жанрову ділянку – історичну. Викликає захоплення творча енергія Івана Корсака, який в останнє десятиліття буквально на очах став у першу шеренгу українських історичних романістів. Без його творів уже не уявити не тільки нашу сьогоднішню історичну романістику, прозу взагалі, а й тих творів, які мають значення позалітературне, оскільки повертають нас обличчям до постатей української історії і культури, замовчуваних або забутих. Автор, прекрасно знаючи історію своєї держави, знайомить читача з нею, не тільки оповідаючи звичайну пригодницьку схему, але й уміє подати відмінний історичний контекст. Книги Івана Корсака стали небуденним явищем сучасного історичного роману. Його твори написані добірною, яскравою мовою, передаючи глибокі переживання героїв. А ще – по-мистецьки мудро й правдиво. 

У відділі краєзнавчої роботи функціонує виставка присвячена 70-річчю від дня народження Івана Корсака.

 

 Борозна у чужому полі : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 218 с. – (Сучасний бестселер України).

 Перстень Ганни Барвінок : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2015. – 242 с. – (Сучасний бестселер України).

 

 Вибух у пустелі : іст. роман. – Київ : Ярославів Вал, 2015.  – 236 с. – (Сучасний бестселер України).

 

        Запізніле кохання Миклухо-Маклая : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2016. – 232 с. – (Сучасний бестселер України).

 Бібліографія окремо виданих творів І. Корсака

Покруч : оповідання. – Луцьк : Ред.-вид. від. Волиньоблполіграфвидав, 1990. – 172 с.

Оксамит нездавнених літ : інтерв’ю, бесіди, розповіді. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 224 с.

Гетьманич Орлик : худож.-док. повість. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 121 с. – (Пантеон).

Імена твої, Україно : худож.-док. оповідання / передм. Є. Сверстюка – Луцьк : Твердиня, 2007. – 300. – (Пантеон).

Таємниця святого Арсенія : роман-есей. – Луцьк : Твердиня, 2008. – 160 с. – (Пантеон).

Капелан армії  УНР : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2009. – 176 с. – (Українська Кліо).

Тиха правда Модеста Левицького : повість-есей. – Київ : Ярославів Вал, 2009. – 166 с.

Діти Яфета : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 217 с. – (Українська Кліо).

Отаман Чайка : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 187 с. – (Українська Кліо).

Таємниця святого Арсенія : роман-есей. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 168 с. – (Українська Кліо).

Завойовник Європи : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2011. – 160 с. – (Українська Кліо).

Корона Юрія ІІ : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2011. – 148 с. –(Українська Кліо).

Немиричів ключ : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2012. – 208 с. –(Українська Кліо).

На межі : приповідки та сильвети. – Київ : Ярославів Вал, 2013. – 205 с.

Борозна у чужому полі : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 218 с. – (Сучасний бестселер України).

Мисливці за маревом : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 268 с. – (Сучасний бестселер України).

Вибух у пустелі : іст. роман. – Київ : Ярославів Вал, 2015.  – 236 с. – (Сучасний бестселер України).

Перстень Ганни Барвінок : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2015. – 242 с. – (Сучасний бестселер України).

Запізніле кохання Миклухо-Маклая : роман. – Київ : Ярославів Вал, 2016. – 232 с. – (Сучасний бестселер України).

Dzieci Jafeta / polski.– Warszawa : Pracownia Wydawnicza, 2016. – 256 s.

 До 70-річного ювілею Івана Феодосійовича до друку підготовлено біобібліографічний покажчик, який знайомить з авторським доробком та вміщує публікації про життя та творчість письменника.

Зичимо ювіляру   міцного здоров'я, добра, оптимізму, успіхів і всіляких гараздів. Душевного спокою Вам і тепла, родинної злагоди і благополуччя на довгій і щасливій життєвій ниві!!!

Дарунок відомого письменника

Нещодавно  фонди Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки поповнились цінними і цікавими книгами відомого письменника, науковця,  лауреата Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН-клубу, уродженця села Ужова на Волині – Ігоря Павлюка.

Ігор Павлюк — автор наукових книжок, а також майже 30-ти збірок поезії та прози. Твори письменника видавалися в США, Японії, Англії, Прибалтиці, Росії, Польщі та інших країнах.

Для користувачів нашої бібліотеки Ігор Павлюк подарував новий роман, який щойно побачив світ у видавництві «Апріорі» – «Вирощування алмазів» та збірку поезій «Поліська магма», яка вийшла друком у Франції.

Павлюк І. Вирощування алмазів : філософський роман / Ігор Павлюк. – Львів : Апріорі, 2016. – 216 с.

Філософські, психологічні, ідеологічні проблеми вибору між органічним і хімічним, честю і вигодою, зовнішнім та внутрішнім космосом турбують екстремальних персонажів філософсько-фантастичного роману Ігоря Павлюка і його самого.

Pavliouk І. Magma polésien / І. Pavliouk. – Rouen : Cristophe Chomant Editeur, 2015. – 118 p.

У місті Руані вийшла збірка віршів Ігоря Павлюка «Поліська магма» (Magma polésien). Французькою мовою книжку переклали Атанас Ванчев де Трасі та Дмитро Чистяк. Передмову написали Дмитро Дроздовський та Атанас Ванчев де Трасі. 

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Народився 1 січня 1967 року на Волині. Доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені М.Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН-клубу.

Вчився в Ленінградському вищому військовому інженерному училищі, яке залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був висланий у забайкальську тайгу: будувати автомобільну дорогу із в’язнями.

У 1986-1987 роках кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.

У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році.

Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо.

З 1987 року мешкає у Львові.

З 2003-го – у Києві.

У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Митець – Влада – Преса: історико-типологічний аналіз” в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.

У 2009 р. (там же) – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій на тему «Українськомовна легальна преса Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя 1917-2000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційного простору».

Працював науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України (1993-2004 рр.), викладачем Львівського Національного університету ім. І. Франка, старшим науковим працівником Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, керівником літературної студії «Франкова кузня» при ньому, викладачем Національного університету «Острозька академія» (м. Острог).

У 1999 та 2000 роках був у творчому відрядженні у Сполучених Штатах Америки.

Учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей у Грузії, Естонії, Росії, США, Білорусії, Польщі, Туреччині, Ірландії, Англії...

Нині провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка.

Член редколегій літературно-мистецьких та громадсько-політичних часописів: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета». Голова журі Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.

Член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій зі спеціальности «соціальні комунікації» в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Вірші перекладені багатьма мовами.

Чотири книги лірики вийшли у перекладі закордоном: США (2011), Росія (2012), Польща (2012), Англія (2013).

Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 30 окремих книг.

У Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки вшанували Модеста Левицького

21 липня 2016 року у актовій залі Волинської обласної бібліотеки відбувся тематичний вечір «Модест Левицький – лікар душі та тіла України» присвячений 150 річниці від дня народження Модеста Пилиповича Левицького. 

Ініціаторами та ведучими імпрези були працівники науково-методичного відділу Ольга Синиця та Ірина Снітко, долучилися й представники відділу документів іноземними мовами та відділу з питань краєзнавства. Вірш Василя Гея "Нектар і полин" присвячений Модесту Левицькому читала бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Шпанчук Наталія.

Модест Левицький (1866–1932) – український письменника і громадський діяч.

Модест Пилипович Левицький народився 25 липня 1866 р. в селі Вихилівці на Поділлі. Ріс і виховувався в поміщицькій українській демократичній родині, в якій рідна мова була панівною, але шанувалися й іноземні: розмовляли німецькою, французькою, польською; розумілися на музиці, любили літературу. Нахил до літературної творчості виявився у Левицького рано: у 15 років гімназист видав свою першу збірку оповідань «Граф Мотика». Після закінчення Кам’янець-Подільської гімназії вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, 1888 р. перейшов на медичний факультет.

Лікарську практику Модест Левицький почав на Волині, в Ковелі, на посаді земського лікаря. Брав участь у боротьбі зі спалахом холери на Волині.

Недалеко від Ковеля, в Колодяжному, жила родина Косачів, з якими Левицькі заприятелювали. Модест Пилипович спілкувався з Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, яка потребувала його лікарської допомоги.

1896 р. Левицькі переїхали на Поділля. У містечку Окна Модест Пилипович продовжував працювати земським лікарем. Друкуватися почав 1901 р. в журналі «Киевская старина». Його оповідання виходили також у «Літературно – науковому віснику», «Новій Громаді», «Раді». Видавав популярно – просвітницькі брошури на медичні і мовознавчі теми. 1907 р. вийшла його збірка «Оповідання».

До 1917 р. сім’я Левицьких проживала в Білій Церкві. У роки  української державності Модест Пилипович працював урядовцем в апараті Міністерства шляхів УНР на посаді директора культурно-просвітницького департаменту, був головним санітарним лікарем залізниць України. У 1919 – радником, потім головою української дипломатичної місії у Греції. У більшовицьку Україну Левицький не повернувся. Жив у Польщі, в Тарнові; 1922 р. переїхав до Чехії, працював у Господарській Академії в Подєбрадах. 1927 р. з онуком Василем переїхав до Луцька. Оселився спочатку в будинку адвоката Г. Степури по вулиці Квітковій (Красне), згодом переїхав на Яровицю (нині вулиця Івана Франка).

Працювати Модест Пилипович почав у Луцькій українській гімназії з 1927 р.; у той час цей навчальний заклад знаходився на вулиці Сенкевича (нині Богдана Хмельницького). У червні 2003 р. на будинку колишньої Луцької української гімназії відкрито меморіальну дошку (скульптор Ірина Дацюк).

Модест Пилипович Левицький був душею гімназії, її добрим духом. Діти з любов’ю називали його «Дідусь», а земляки-сучасники – «батьком Волині». Крім української мови, він читав етику, учив дітей грі на бандурі, розповідав їм про Лесю Українку. Як гімназійний лікар дбайливо лікував учнів, часто купуючи для них ліки за власні гроші. Організував музей народної творчості і народного мистецтва, для якого зібрав велику колекцію писанок.

1930 р. Луцька українська гімназія змінила адресу, переїхавши у власне приміщення на вулицю Плоцьку, 20 (нині вулиця Гаврилюка). Тут на початку червня 1932 р. Модест Пилипович провів свій останній урок. Лікар широкої кваліфікації (земський!), він сам визначив свій діагноз (заворот кишок), відмовився від операції, бо не витримало б серце, і 16 червня відійшов на вічний спочинок.

Оповідання «Тяжка дорога» датоване 1928 р., отже, воно написане в Луцьку. Тяжка дорога випала Модесту Левицькому в житті. Але він ішов нею гідно, не залишаючи «зерна неправди за собою». Тому вона й привела його до Слави.

Більше дізнатися про життєвий шлях Модеста Пилиповича допоможе виставка організована у відділі краєзнавчої роботи – «Письменник, дипломат, громадський діяч: Модесту Пилиповичу Левицькому –150 років». 

Усе це — Волинь, моє благовісне Полісся...

ВОЛИНЬ 

Лелеки вгорі, внизу — лепеха й жабуриння,
Ліси і лісочки, озера й озерця дрібні...
Цей клаптик землі — як розкішна бабина скриня,
Не знаєш ніколи, що знайдеш в кутку чи на дні.
Десь пісня столітня ще ойкне крізь регіт модерну,
Десь барва заблисне на вишитім рукаві,
Пригостить узлісся плодами дикого терну,
Джерельце в’юнке заворушиться у траві...
То раптом відкриється зору незнане болітце,
Сотворене Богом із виводком диких качат...
Усе це — Волинь, моє благовісне Полісся,
На ньому і досі Всевишнього райська печать.

Ніна Горик

«Календар знаменних і пам’ятних дат» за роки свого видання став справжньою визитівкою нашого краю, який репрезентує Волинь за її межами. Бути представленим у календарі є престижним, знаковим для діячів культури, шанованих людей певного рейтингу та своєрідною картою життєвого успіху. Без цього видання важко уявити сучасного волинського науковця чи державного службовця. Видання є затребуваним, його охоче дарують і колекціонують.

  

У Календарі подаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність, яких пов’язана з Волинню. Щороку, починаючи з 1991 року спільно з Волинським краєзнавчим музеєм, бібліотека видає цей посібник.

Кожен посібник відкривається хронологічним переліком дат року, а саме: «Знаменні та пам’ятні дати Волині».  Про основні події подаються: дата, назва та авторська текстова довідка. Видання буде корисним для культосвітніх працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.

Вперше у нашій бібліотеці функція виставка-інсталяція «Бібліофотосушка» про Волинь. "БІБЛІОфотосушка" - формат виставки, що має на меті об’єднати людей, які люблять читати. Фотографії про видатних діячів краю, про пам’ятки архітектури, та пам’ятники Волині доповнюють список літератури про них.  

Наш девіз: 

                  

                   ЧИТАЙ – ФОТОГРАФУЙ – ДІЗНАВАЙСЯ!

                 

                   ПЛЕКАЙ У СЕРЦІ ЛЮБОВ 

                   ДО РІДНОГО КРАЮ!

Літературно-тематична година: «Невідома Олена Пчілка: епістолярна спадщина» : (до 167-ї річниці від дня народження Олени Пчілки, української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки)

29 червня 2016 року виповнюється 167 років від дня народження яскравої зірки української культури, видатної української письменниці, талановитого педагога, науковця, етнографа, публіциста, активної громадської діячки Олени Пчілки.

 Ми доторкнулися  до ще одного важливого джерела вивчення життєвого і творчого шляху письменниці, розкриття її світоглядних позицій – епістолярної спадщини. Листування  Олени Пчілки – це скарбниця думок, почуттів чи таємниць письменниці. В архіві Олени Пчілки, що зберігається у фонді рукописів та текстології Іституту літератури імені Т. Шевченка у Києві лише частково збереглися опубліковані листи письменниці. Це – листи до матері Єлизавети Іванівни Драгоманової, до брата Михайла Драгоманова, чоловіка Петра Косача, сина Михайла та знайомих.  

У листах Олени Пчілки розповідалося насамперед про навчання, виховання, стан, здоров’я усіх дітей, службові справи Петра Антоновича, сільські новини, подавалося чимало й інших важливих відомостей.

Зберіглося в архіві 19 листів Олени Пчілки до дружини Івана Франка Ольги Франко (1886–1895 рр. і один лист без дати), і лише чотири зворотних листів до Олени Пчілки (1891 р.). Вони є цінним джерелом відомостей про культурне і літературне життя Галичини і України наприкінці ХІХ ст., а також завдяки цим листам довідуємось про стосунки між сім’ями Франків і Косачів.

Листи Олени Пчілки є цінним джерелом для вивчення її біографії, творчості, літературно-естетичних і політичних поглядів. Листування серед інших видів творчості займає осібне місце в спадщині письменниці. Через листування вона підтримувала не тільки зв’язки з рідними, а з цілим літературним світом. Але, на жаль, чимало листів з її кореспонденції до відомих митців, науковців, ос­вітян, політиків, письменників зникло без сліду.

До участі в заході запрошено волинську поетесу, Заслуженого вчителя України, активну громадську діячку Ніну Петрівну Горик.

         До слова було запрошено директора Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки  Людмилу Антонівку Стасюк.

Ведучі заходу: бібліотекарі відділу краєзнавчої роботи – Наталія Хом’як та Анна Гут.

Волинезнавчі читання «Леся Українка та родина Косачів в історії освіти Волині»

«Краєзнавство тому й користується такою популярністю і любов’ю  в народі, що відгукується на найтонші рух людської душі. Далеко не кожна наука здатна так органічно поєднати минуле, сучасне і майбутнє, відкривати нове  у давно відомому, промовляти до сердець.»

Петро Тронько

25 червня в Колодяжненському літературно-меморіальну музеї Лесі Українки та музеї «Лісовї пісні» в Нечимному. відбулися перші Волинезнавчі педагогічні історико-краєзнавчих читання, присвячені 145-річчю від дня народження Лесі Українки. В історії кожної національної культури і літератури є імена митців, які достойно представляють певний народ у світовому сузір’ї його духовної спадщини. Сім’я Косачів – справжній осередок української національної думки, громадської свідомості.

                 Учасниками читань були працівники Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки – заступник директора з наукової роботи Євтушок Євгенія Олексіївна та завідувач відділу краєзнавчої роботи Понагайба Алла Анатоліївна.

Відділ краєзнавчої роботи Волинської державної обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки сприяє своєю діяльністю соціально-економічному і культурно-історичному розвитку краю, всебічному вивченню і науковому дослідженню його багатовікового минулого та сьогодення, популяризації місцевих пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, а також  виконанню завдань, визначених державною та обласною «Програмами розвитку краєзнавства» з використанням традиційних форм краєзнавчої роботи у поєднанні з новими інформаційними технологіями.    

Ще однією розвинутою організаційною формою краєзнавства, дотичною до бібліотечного, є шкільне краєзнавство. Всебічне вивчення учнями свого краю в навчально-виховних цілях шляхом безпосереднього спостереження під керівництвом учителя  – суть шкільного краєзнавства. Його ефективність залежить від того, наскільки вчитель сам є краєзнавцем. Він сам має добре знати край, систематично його вивчати, вміти професійно організовіуати  краєзнавчу роботу учнів. Навчальна форма закладає базу для вичення позаурочного та позашкільного краєзнавства, передбачає вивчення учнями краю, а саме: меж адміністративного району та області. Бібліотечні установи завдяки своєму значному документно-інформаційному потенціалу, сприяють ефективному виченню економічного, соціального, культурного та мистецького розвитку краю, підпорядковуються єдиній меті – повному й оперативному задоволенню краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, зокрема, фахівців в галузі освіти.

Щире слово вдячності завідувачу лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти Романчук Галині Дмитрівні за чудову організацію читань.