"Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік" – важливе джерело волинезнавства

       Краєзнавство стало невід'ємною складовою діяльності  Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки та Волинського краєзнавчого музею. Воно давно вже набуло великої популярності, оскільки дозволяє людям більш глибоко пізнати Батьківщину, її історичний спадок.
      "Календар знаменних і пам'ятних дат Волині" за роки свого видання став справжньою візитівкою нашого краю, який репрезентує Волинь за її межами. Бути представленим у Календарі є престижним, знаковим для діячів культури, шанованих людей певного рейтингу та своєрідною картою життєвого успіху.

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Терези, 2014. – 230 с.

      Незмінними відповідальними за випуск є:
директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України Людмила Антонівна Стасюк та директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Михайлович Силюк.
      У "Календарі знаменних і пам'ятних дат Волині" подаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов'язані з Волиню.

ЗНАМЕННІ ТА ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ВОЛИНІ НА 2015 РІК

Січень

2 січня   65 років від дня народження Н. П. Гуменюк (1950) – української письменниці, заслуженого журналіста України

2 січня 70 років від дня народження Я. А. Найди (1945) – заслуженого працівника культури України

3 січня 70 років від дня народження Є. І. Франчука (1945–2006) – українського вченого історика, заслуженого працівника народної освіти України

4 січня 75 років від часу створення обласного Будинку народної творчості (1940), тепер Обласний науково-методичний центр культури

5 січня 65 років від дня народження Н. Н. Войтюк (1950) – краєзнавця, засновника Нововолинського історичного музею

15 січня 145 років від дня народження А. Г. Лазарчука (1870–1934) – українського художника, педагога, культурного діяча

21 січня 25 років з часу проведення «Ланцюга злуки» «Української хвилі» (1990)

23 січня 100 років від дня народження Г. П. Чорнокнижного (1915–1999) – українського художника.

січень 80 років від часу створення Волинського товариства приятелів наук (1935)

Лютий

3 лютого 70 років від дня народження С. В. Борисюка (1945–2010) – українського письменника і краєзнавця

4 лютого 135 років від дня народження К. В. Квітки (1880–1953) – українського фольклориста

8 лютого 60 років від дня народження О. Д. Козачука (1955) – заслуженого працівника культури України

19 лютого 60 років від дня народження В. П. Судими (1955) – заслуженого працівника культури України

20 лютого 110 років від дня народження Уласа Самчука (1905–1987) – українського письменника, громадського та політичного діяча

24 лютого 125 років від дня народження І. В. Доброволянського (1890–1964?) – заслуженого вчителя школи Української РСР

28 лютого 75 років від часу відкриття Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (1940)

Березень

1 березня 75 років від дня народження Ф. В. Зузука (1940) – українського вченого геолога-біомінеролога

3 березня 90 років від дня народження Е. Красінського (1925–2004) – польського художника

25 березня 70 років від дня народження М. Ф. Ярошенка (1945) – заслуженого артиста України

Березень 75 років від часу створення Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти (1940)

Квітень

1 квітня 75 років від дня заснування у м. Луцьку учительського інституту, нині Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки (1940)

5 квітня 105 років від дня народження Л. І. Спаської (1910–2000) – української художниці

19 квітня 75 років від дня народження Б. В. Колоска (1940) – українського архітектора, пам’яткознавця

22 квітня 70 років від дня народження В. В. Божидарніка (1945) – українського вченого, ректора Луцького національного технічного університету, заслуженого працівника народної освіти України

26 квітня 65 років від дня народження Г. В. Охріменка (1950) – українського археолога і краєзнавця, заслуженого працівника народної освіти України

Травень

1 травня 70 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – народного артиста України, Героя України

10 травня 75 років від початку радіомовлення у Волинській області (1940)

13 травня 60 років від дня народження Г. М. Івашків (1955) – української художниці

19 травня 110 років від дня народження Л. К. Пучковського (1905–2001) – українського етнографа та краєзнавця

24 травня 75 років від дня народження К. Т. Шишка (1940–2002) – українського художника і поета

травень 40 років від часу заснування Іваничівського історичного музею (1975)

травень 35 років від часу заснування Кортеліського історичного музею (1980)

Червень

8 червня 70 років від дня народження А. Ф. Кривицького (1945) – українського державного діяча, заслуженого економіста України

10 червня 75 років від дня створення Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (1940)

10 червня 75 років від дня створення Волинської обласної бібліотеки для дітей (1940)

19 червня 70 років від дня народження Л. І. Приходько (1945) – народної артистки України

19 червня 60 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України

27 червня 85 років від дня народження Р. Г. Кушнірука (1930) – українського композитора і диригента, заслуженого працівника культури України

Червень 75 років від часу заснування обласної дитячої екскурсійно-туристичної станції (1940), тепер Центру туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Липень

8 липня 75 років від дня народження О. С. Буйницької (1940) – заслуженого вчителя Української РСР

16 липня 60 років від дня народження В. М. Дарчука (1955) – заслуженого працівника культури України

Серпень

13 серпня  80 років від дня народження В. Г. Герасимчука (1935–2004) – українського композитора

25 серпня 75 років від дня народження М. Г. Жулинського (1940) – українського літературознавця і громадсько-політичного діяча

27 серпня 60 років від дня народження І. В. Сидорука (1955) – заслуженого працівника культури України

28 серпня 250 років від дня народження Т. Чацького (1765–1813) – польського вченого і педагога

Вересень

1 вересня 50 років з часу першого «покосу» українських дисидентів: арешту у Луцьку В. Мороза та Д. Іващенка (1965)

7 вересня 70 років від дня народження В. І. Блаженчука (1945) – українського державного діяча, голови Волинської обласної Ради першого скликання

7 вересня 60 років від дня народження О. П. Якимчука (1955) – народного артиста України

10 вересня 125 років від дня введення в експлуатацію залізниці Ківерці-Луцьк (1890)

10 вересня 60 років від дня народження Т. О. Пасієвич (1955) – волинської писанкарки

16 вересня 70 років від дня народження О. В. Ілюшика (1945) – заслуженого працівника культури України

23 вересня 125 років від дня введення в експлуатацію залізниці Ківерці-Луцьк (1890)

вересень 125 років від часу першого приїзду в м. Устилуг І. Стравінського (1890) – російського композитора.

Жовтень

10 жовтня 65 років від дня народження О. М. Середюка (1950)– директора Рокинівського музею історії сільського господарства Волині-скансену

10 жовтня 40 років від дня створення Волинського обласного театру ляльок (1975)

19 жовтня 100 років з дня народження І. К. Свєшнікова – українського археолога

26 жовтня 65 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста

Листопад

7 листопада 70 років від дня народження М. І. Черенюка (1940–2001) –українського художника та музеєзнавця

8 листопада 180 років від дня народження Г. Й. Оссовського (1835–1897) – українського та польського вченого геолога, палеонтолога

13 листопада 110 років від дня народження Н. Хасевича (1905–1952) – українського художника-графіка, вояка УПА

15 листопада 65 років від дня народження З. В. Комарук (1950) – народної артистки України.

25 листопада 75 років від дня народження Г. Ф. Бабій (1940) –заслуженого вчителя Української РСР

Грудень

4 грудня 120 років від дня народження К. Д. Шевченко (1895–1965) – заслуженого вчителя школи Української РСР

8 грудня 60 років від дня народження А. М. Гордійчука (1955) – заслуженого діяча мистецтв України

10 грудня 80 років від дня народження  М. П. Гевелюка (1935–1999) – українського художника, заслуженого художника України.

19 грудня 95 років від дня народження М. М. Корзонюка (1920–1995) – волинського краєзнавця, збирача і дослідника фольклору

23 грудня 80 років від дня народження І. І. Чернецького (1935) – українського поета

27 грудня 80 років від дня народження П. Г. Шафети (1935–1996) – українського публіциста, заслуженого журналіста України

грудень 35 років від часу заснування Камінь-Каширського краєзнавчого музею (1980)

ххх

930 років від часу першої писемної згадки про м. Луцьк (1085)

675 років від часу княжіння Любарта Гедиміновича в Луцьку (1340)

475 років від часу надання Маґдебурзького права селу Сомин, село Турійського району (1540)

450 років від часу першої писемної згадки про село Заброди, тепер Ратнівського району (1565)

450 років від часу першої писемної згадки про село Здомишель, тепер Ратнівського району (1565)

450 років від часу першої писемної згадки про село Краска, тепер Ратнівського району (1565)

450 років від часу першої писемної згадки про село Невір, тепер Любешівського району (1565)

450 років від часу першої писемної згадки про село Перевісся, тепер Турійського району (1565)

450 років від часу першої писемної згадки про село Теребовичі, тепер Ратнівського району (1565)

375 років від часу спорудження Троїцького костелу (колегіати) у смт. Олика, тепер Ківерцівського району (1640)

375 років від часу спорудження дзвіниці у м. Любомлі (1640)

300 років від часу спорудження Покровської церкви у селі Диковини, тепер Горохівського району (1715–1720)

275 років від часу спорудження Михайлівської церкви у селі Верхи, тепер Камінь-Каширського району (1740)

250 років від часу спорудження Преображенської церкви і дзвіниці у селі Квасів, тепер Горохівського району (1765)

250 років від часу спорудження Преображенської церкви та дзвіниці у селі Новосілки, тепер Горохівського району (1765)

225 років від часу спорудження Михайлівської церкви у селі Хотешів Камінь-Каширського району (1790)

175 років від часу спорудження Михайлівської церкви та дзвіниці у селі Селець, тепер Володимир-Волинського району (1840)

175 років від часу спорудження Дмитрівської церкви у селі Журавники, тепер Горохівського району (1840)

175 років від часу спорудження церкви Казанської ікони Богородиці у селі Садів, тепер Луцького району(1840)

175 років від часу спорудження Покровської церкви у смт. Цумань, тепер Ківерцівського району(1840)

150 років від часу спорудження Вознесенської церкви та дзвіниці у селі Яревище, тепер Старовижівського району (1865)

125 років від часу спорудження Миколаївської церкви (1890) у селі Городок, тепер Луцького району

125 років від часу побудови «Білого будиночка» садиби Косачів у селі Колодяжне, тепер Ковельського району (1890)

125 років від часу спорудження Різдво-Богородичної церкви у селі Цегів, тепер Горохівського району(1890)

125 років від часу спорудження Різдво-Богородичної церкви селі Сошичне, тепер Камінь-Каширського району(1890)

70 років від часу відкриття педагогічного училища у Камені-Каширському 1945)

         Серед авторів історичних і бібліографічних довідок найчастіше зустрічаємо працівників Волинського краєзнавчого музею та викладачів СНУ імені Лесі Українки.

СПИСОК

АВТОРІВ ІСТОРИЧНИХ ТА БІОГРАФІЧНИХ ДОВІДОК

Бенедюк В.І., молодший науковий співробітник відділу природи Волинського краєзнавчого музею.

Бірюліна О.А., завідувач Музею історії Луцького братства, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Бондаренко Г.В., кандидат історичних наук, професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, член-кореспондент УАІН, заслужений працівник народної освіти України, голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Відділення Інституту Дослідів Волині у Вінніпезі при Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.

Боярчук А.В., молодший науковий співробітник Музею історії Луцького братства, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Вигоднік А.П., провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Гриб Л.В., провідний науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Волинського краєзнавчого музею.

Дубень О.М., молодший науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Завада Л.М., молодший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Волинського краєзнавчого музею.

Зек Б.М., науковий співробітник відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Зінько Д.А., старший науковий співробітник Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Карпюк Л.А., провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Комзюк В.М., завідувач Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, філіалу Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

Кот Н.М., старший науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Криштапюк Л.Ф., провідний науковий співробітник відділу методичної роботи з державними та громадськими музеями Волинського краєзнавчого музею.

Левицька Т.Л., провідний науковий співробітник Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Лис С.В., старший науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Локайчук С.М., кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Ляхов Ю.Ю., науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Волинського краєзнавчого музею.

Машлай В.В., завідувач відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Мірошниченко-Гусак Л.А., завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею.

Москалюк І.П., молодший науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Навроцька З.М., завідувач Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

Огнєва О.Д., кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Охріменко Г.В., кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, давньої і середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії та культури Волинського краєзнавчого музею.

Пальоха Л.А., завідувач відділу науково-освітньої роботи Волинського краєзнавчого музею.

Рибачук Н. В., заступник директора з питань інформатизації Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки.

Романчук Г.Д., завідувач лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Садовник Т.Є., провідний науковий співробітник відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Силюк А.М., директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

Силюк О.А., молодший науковий співробітник Художнього музею, відділу Волинського краєзнавчого музею.

Станіславчук В.В., молодший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи Волинського краєзнавчого музею

Стасюк Л. А., директор Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки, заслужений працівник культури України.

Троневич Н.М., молодший науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Філонюк М.М., старший науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Хілуха Л.М., заступник директора Волинської обласної бібліотеки для дітей.

Яцюк О.Б., методист Центру туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації.

        Для розкриття краєзнавчого фонду бібліотекарі відділу краєзнавчої роботи виконують бібліографічні довідки. Важливим джерелом виявлення літератури є краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат бібліотеки. Матеріал виявлений з бібліографічних джерел підлягає перегляду "девізу" для остаточного вирішення про включеня його до покажчика. Підготовка бібліографічних списків є процесом довготривалим і складним. 

УКЛАДАЧІ БІБЛІОГРАФІЧНИХ СПИСКІВ

Понагайба А. А., завідувач відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

Гнатюк О. В., провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

Голотюк Л. І., провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

Найда О. О., бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

Пилипюк Н. С., бібліотекар ІІ категорії відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

Хомяк Н. Д., бібліотекар І категорії відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

 Шановні користувачі!

      Більш докладно ознайомитись із виданням "Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік" Ви зможите у відділі краєзнавчої роботи.

Юхим Ярощук: керівник і людина

      3 грудня у Волинському краєзнавчому музеї відбулась презентація книги Андрія Бондарчука «Юхим Ярощук: людина, громадянин, державний діяч». 

      У конференц-залі музею було розгорнуто фотодокументальну виставку, на якій представлені документи, нагороди, фото Юхима Ярощука.  

     Окрім того, працівниками відділу краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки було представлено книжкову виставку "Юхим Ярощук: керівник і людина".

       Вона присвячена Юхиму Арсентійовичу Ярощуку – державному і громадському діячу, який був незмінним головою Волинського облвиконкому 1956–1972 рр., депутатом Верховної Ради УРСР.

         Коротким було життя цієї неординарної особистості, талановитого керівника і організатора, щирої людини, вірного сина Волинської землі. Його не стало в розквіті сил, у зеніті життя, коли йому не виповнилося навіть 50 років. Юхим Арсентійович, не перебільшуючи, був керівником особливого типу. У нього чудово поєднувались якості керівника високого рангу, організатора з високими моральними цінностями: інтелектом, етикою спілкування, тактом, повагою до людини, глибоким знанням життя народу. 
       Не менш шанований земляк Андрій Бондарчук, народний депутат України першого скликання, письменник, краєзнавець написав об'єктивну книгу про Юхима Ярощука, якого знав, з ким спілкувався. 

"Про свого земляка, навіть сусіда, добре слово я можу говорити зі спокійною совістю, оскільки знаю, в яких умовах він ріс, формувався..."

"Збираючи матеріали для майбутньої книги про Юхима Ярощука, говорив із багатьма людьми, з якими він працював, які знали його, бачили у різних ситуаціях..."

       Шануймо, вивчаймо історію свого краю, своєї України, її кращих людей. Правда історії - та підвалина, на якій стоїть кожна процвітаюча країна!

Щит любові для волинських воїнів АТО

 Виставку "Щит любові для волинських воїнів АТО", присвячену подіям на Сході та пам'яті загиблих героїв-лучан, тим, у кого були воля, честь і мужність захищати Україну представлено у відділі краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки.

Загиблі лучани живуть у наших серцях

Солдат АТАМАНЧУК Андрій Вікторович

Солдат ВИШНЕВСЬКИЙ Олег Анатолійович

Молодший сержант ГУЛЮК Сергій Миколайович

Солдат ЗАРАДЮК Володимир Володимирович

Молодший сержант ЙОВЗИК Дмитро Васильович

 

Солдат КАРАБАН Артем Олександрович

Солдат КЛИМЧУК Сергій Дмитрович

Солдат КОРОЛЬКО Микола Петрович

Солдат ЛУЧУК Роман Олександрович

Солдат МАХНОВЕЦЬ Віталій Іванович

Солдат ОНІЩУК Юрій Віталійович

Солдат ПРОКОПЧУК Володимир Іванович

Солдат ФІЛІПЧУК Ігор Ярославович

Солдат ХАМРАЄВ Рустам Шаніязович

Старший сержант ШОСТАК Сергій Олександрович

Сержант ШУЛЬГА Максим Костянтинович

Вони загинули за нашу Україну і за нас...

"Мамо, не плач, я повернувся героєм..."

Небесній сотні 

присвячуємо... 

У день річниці Революції гідності Президент України Петро Порошенко за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу видав указ Про визнання Героями України всіх, хто загинув під час протистоянь на Майдані.

Сергій Байдовський 

Уродженець міста Нововолинська, навчався у ЗОШ № 12 та Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». Працював на магістральних нафтопроводах «Дружба» в Дрогобичі. Загинув від кулі снайпера.

Пам’яті небесної сотні

Двадцятого лютого. В Києві ніч.

Майдан Незалежності в центрі столиці.

Серця у повсталих, як полум’я свіч,

А поруч в пітьмі зачаїлись убивці.

Кривавий туман опустивсь на Майдан.

Заграви пожеж. Чорні привиди смерті.

А снайпер стріляв і людей убивав,

Цілявся у свічку, що сяяла в серці.

О снайпере, брате! Спинись! Не стріляй!

Цим хлопцям ще жити, радіти й кохати.

У лави повсталих скоріше ставай,

Щоб край наш від скверни і зла врятувати.

Та деспота-ката злочинна рука

Веліла вбивати усіх без пощади,

Від куль обірвалось життя юнака.

Свята його кров залила барикади.

Розквітнуть каштани – не висохне кров,

Не висохнуть в матері сльози скорботні…

Вам шана і слава, і вічна любов,

Герої Небесної сотні!

 Тетяна Байда

Едуард Гриневич 

Уродженець села Деревок Любешівського району. Заочно навчався в Рівненському гуманітарному університеті. Був користувачем Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки. Тричі побував на Майдані. Загинув від кулі снайпера.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Оксана Максимишин-Корабель

 

Василь Мойсей 

Уродженець села Зубрець Бучацького району Тернопільської області, мешкав у Луцьку. Навчався на 4-му курсі Луцького інституту розвитку людини університету «Україна». Був членом політичної партії «Свобода». Користувався послугами Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки. Загинув від кулі снайпера. 

Слова згоріли в полум’ї Майдану.
Майдан в диму, у свисті, у крові...
Я знав, що мій народ колись повстане,
Як повстає людинобог і звір.

Після повстань – пронизливо і нудно.
Після повстань – глибока висота...
Душа, що настраждалася у будні,
Рости до Бога хоче на свята.

Змінились маски.
Сніг і цвіт зустрілись.
І жлобська позолота з душ спада.
Весна.
Війна.
В серцях Амура стріли,
Стріляють в спину бидло й «гаспада».

Що ж...
Бійтесь гніву доброї людини.
Бо ж «куля в лоб – то куля в лоб!..»
Кому?..
Історія моєї батьківщини
Це все вже знала:
Хаос, бунт, пітьму.

Знов отамани бігають по трупах,
А двоголовий беркут тут-як-тут.
Товчемо біль, як Чорне море, в ступах.
А горда кров до неба йде, мов ртуть.

Весна й війна побралися за руки,
Смерть із любов’ю, з коренем крило.
«Йшли діди на муки, підуть і правнуки!» –
Гарячий сніг щоб цвітом замело.

 Ігор Павлюк 

 Іван Тарасюк 

Уродженець села Залісоче Ківерцівського району. Навчався у Луцькому медичному коледжі «Монада», служив у армії. Грав за футбольний клуб «Олика». Загинув від кулі снайпера .

Ми знали і розуміли, що всі ми - смертники... 

Ще більше скажу, що страшно насправді на смерть іти... 

Під кулями снайпера впасти, але не зламатися, 

Бо скільки, скажіть, вже можна всього боятися... 

Святі небеса назустріч пливли херувимами... 

І Ангели в першій колоні у крок із загиблими... 

Хтось скаже опісля, що всіх нас, мовляв, підставили, 

А ми просто шанс останній для вас зоставили... 

Ми знали, за що вмирали, за що не вижили... 

Нам буде на небі легко, аби тільки ви жили... 

Аби ви жили достойно, бо того варті, 

Ми будемо вічно стояти в небесній варті... 

Могло все інакше бути, та довго спали ми... 

Візьміть же свободу із наших долонь пропалених... 

Із наших сердець надії черпніть високої, 

А ще...збережіть Україну у мирі та спокої... 

Ми знали, за що вмирали...і ми не каємось... 

А пильно 

у ваші очі з небес вдивляємось...

Світлана Костюк  

Юрій Сидорчук

Уродженець селища Дерно Ківерцівського району. Загинув від поранення в голову після 4 місяців коми.

Це моя і твоя війна
за мою і твою свободу.
Ти із заходу, я зі сходу -
ми щаслива одна сім'я.
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає,
бо ми разом – могутня сила.
Це моя і твоя Україна.

І весь світ нас з тобою знає.
Нас з тобою весь світ поважає,
бо ми биті, та не подолані,
ми з тобою ніким не підкорені!
А нам брешуть, а нас обманюють.
Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,
але марно - дешева акція.
Я і ти – то Велика нація!
І ніхто нас не роз'єднає,
нас ніколи ніхто не здолає.
Ми тут вільні, царям не вклонимось,
ми ніколи їм не підкоримось!
Бо нам воля дорожче золота.
Наше слово б'є краще молота.
Я і ти – це велика сила.
Я і ти – це і є Україна.
Анастасія Дмитрук

            

Віктор Хом'як

Уродженець села Голишів Луцького району. Помер при досі не з'ясованих обставинах. Його смертю бандитська влада так і не залякала протестувальників.

Небесна сотня.

Героям Майдану живим і полеглим - присвячую!

Я розповім тобі, мій сину, про героїв наших днів,
Які за волю віддавали душу й тіло,
Коли здавалось, не Майдан, а білий світ увесь горів
І зло до пекла повертатись не хотіло!
Коли від вибухів здригалися і небо, і земля
На барикади наші перла чорна лава,
Захриплим голосом крізь вибухи ми чули звіддаля,
Немов сам Бог з небес кричав : «Героям СЛАВА!»
             
           «Небесна сотня» йшла у небо,
           Нас виводячи з пітьми
           І у димах Майдану бачили ми ніби
           Щити на спинах тої сотні розгорталися крильми,
           І захисні шоломи сяяли мов німби!

Я заспіваю тобі, сину, пісню нашої борні
Її рядки мов коси злиплися від крові.
Вона про те, як на Грушевського горіли у вогні
Серця гарячі, переповнені любові!
Вона про те, як сніг небесний до землі не долітав,
Коли кипів у середмісті бій кривавий.
І кожен з тих, хто там стояв, немов молитву промовляв,
Слова прості, слова святі: «Героям Слава!»

Запам’ятай навік, мій сину, ти про ці буремні дні,
Коли повстали ми за правду і свободу!
Коли лихі пани топили нас у крові і брехні,
Але ніхто ще не здолав цього народу!
Запам’ятай навік, мій сину, ти і внукам передай-
Що ми святе на правду й волю маєм право!
І як приступлять вороги, ти з побратимами вставай!
За Україну! За народ! Героям СЛАВА! 
Сергій Руденко

 Герої не вмирають! Слава Небесній сотні!