четвер, 1 січня 2026 р.

Слово рідне, ти мені – від Бога, ти мого народу оберіг…

Надія Гуменюк (Лис Надія Павлівна) – відома українська письменниця, заслужена журналістка України. Народилася 2 січня 1950 року в чарівній місцині історичної Волині – селі Онацьківці Полонського (нині Шепетівського) району Хмельницької області. 1970 року закінчила з відзнакою Хмельницьке педагогічне училище, а 1977-го – факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. Працювала кореспонденткою Рівненського обласного радіо (1975–1980), завідувачкою відділу Луцької районної газети (1980–1985), редакторкою радіогазети Луцького шовкового комбінату (1987–1990), заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна» (1990–1995), у якій однією з перших на Волині почала писати на теми національного відродження, утвердження української мови. З 1996-го – редакторка відділу культури Волинської обласної газети «Віче», а з 2008-го займається лише літературною працею. 

1989 року очолила один з найбільших у Луцьку осередків Товариства української мови, на початку дев'яностих років була головою луцької міської «Просвіти», працювала в обласних організаціях Українського фонду культури, Союзу українок, в обласній комісії з питань утвердження української мови, пізніше очолювала Волинську обласну організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта». З 1977 року Надія Павлівна є членом Національної спілки журналістів України, а з 1995 року – членом Національної спілки письменників України. Володарка «Крила натхнення» Загальнонаціональної програми «Людина року – 98» та Почесної відзнаки «Журналістська гідність» (за підсумками Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання», 2006). Визнавалася «Людиною року Волинського краю» у номінації «Професіонал року».

Публікуватися розпочала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка». 1965 року стала переможницею Всеукраїнського літературного конкурсу з нагоди ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою до Міжнародного дитячого табору «Артек», де проходив зліт обдарованих дітей. 1972 року з благословення Любові Забашти дебютувала у журналі «Радянська жінка» (нині «Жінка»). Далі – публікації віршів у журналах «Україна», «Жовтень» («Дзвін»), «Прапор» («Березіль»), у колективних збірниках. 1992 року у львівському видавництві  «Каменяр» побачила світ збірка поезій Надії Гуменюк «Країна світла», а слідом за нею вийшли «Каріатиди» (1994), «Однокрил» (1999), «Тайнопис тиші» (2005), «Голос папороті» (2009), «Аркан для ластівки» (2019), «На терезах осені» (2020), «Ворожіння на мальві» (2024).

Поезії Надії Гуменюк властиве громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, балансує десь на межі жорстокої дійсності та пошуку ідеалу, земного та небесного, скороминущого та вічного.

Наприкінці 1990-х років Надія Гуменюк також дебютувала як авторка книг для дітей. Дуже популярними серед малечі стали її книжки: «Чапики-чалапики», «Веселка для Веселика», «Де гуляє крокотам?», «Загадковий дирижаблик», «Буслик хоче до Світязя», «У Янгола під крилом», «Таємниця Княжої гори», «Білий вовк на Чорному шляху», «Манюня і Марципан», «Роденія, або Подорож за веселку», «Шуршик В. та інші: казки з Яринчиного саду», «Літо з амазонками», «Сохатик і «зуб дракона» та багато інших.

Великий і прозовий доробок письменниці. У ньому, зокрема, романи «Янгол у сірому», «Енна», «Вересові меди», «Танець білої тополі», «Корона на одну ніч» «Дожити до весни», «Плач пересмішниці», «Та, що ламає вітер», «І дощ не змиє всі сліди»,  «Тінь Командора», «Твоя навіки…», збірки оповідань «Коханий волоцюга» та «Етюд з метеликом». Більшість романів перевидані по кілька разів, оскільки їхній наклад швидко розходився.

Загалом у різних видавництвах України вийшло понад шістдесят книг письменниці: поезії, прози, творів для дітей. Серед престижних відзнак за літературну творчість: «Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва», літературна премія «Благовіст» Національної спілки письменників України, Всеукраїнська літературна премія імені Олександра Олеся, Премія імені родини Косачів, Літературна премія “Звук павутинки» імені Віктора Близнеця премія за найкращі твори для дітей, Волинська обласна премія імені Агатангела Кримського.

Надія Гуменюк – переможниця багатьох міжнародних та всеукраїнських літературних конкурсів. Зокрема, Національного конкурсу «Книга року-2011» (номінація «Світ дитинства»), «Dnipro-Book-Fest-2020», «Золотий лелека», «Ярославів Вал», «Книжкова толока», «Відродимо забутий жанр» (на кращу радіоп’єсу»). Кількаразова лауреатка, а також володарка Гран-Прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2015 р., роман «Вересові меди») і 2-ї премії «Гранд-Коронація» (2021р., роман «Та, що ламає вітер»).

Пахалюк С. 2 січня 75 років від дня народження Н. П. Гуменюк (1950) – української письменниці, заслуженої журналістки України / С. Пахолок // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 11–18.

 

Література:

Гуменюк Н. П. Аркан для ластівки : поезія / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2019. – 136 с.

Гуменюк Н. П. Білий вовк на Чорному шляху : роман / Н. П. Гуменюк. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 142 с.

Гуменюк Н. П. Білий вовк на Чорному шляху : козацьке фентезі / Н. П. Гуменюк. – Тернопіль : «Богдан», 2020. – 208 с.

Гуменюк Н. П. Боні і підземна ріка : оповід. для дітей молодш. та серед. шк. віку / Н. П. Гуменюк ; худож. О. Качановський. – Луцьк : Волин. кн., 2007. – 60 с. : кольор. іл.

Гуменюк Н. П. Буслик хоче до Світязя : вірші, казки, оповідання про Волинь : для мол. шк. віку / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 64 с.

Гуменюк Н. П. В України – іменини : пісні для дітей / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2014. – 32 с.

Гуменюк Н. П. Вересові меди : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2015. – 320 с.

Гуменюк Н. П. Вересові меди : роман. Вид. 2-ге, доп. / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 316 с.

Гуменюк Н. П. Вересові меди. Танець білої тополі : романи / Н. П. Гуменюк. – Харків : Фоліо, 2024. – 605 с. – (Великий роман).

Гуменюк Н. П. Веселка для веселика : казка, вірші, скоромовки, загадки / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 32 с.

Гуменюк Н. П. Голос папороті : поезії / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 200 с.

Гуменюк Н. П. Де гуляє крокотам : вірші, казка, шаради / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – 32 с.

Гуменюк Н. П. Дожити до весни : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 240 с.

Гуменюк Н. П. Енна. Дорога до себе : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2014. – 256 с.

Гуменюк Н. П. Енна. Дорога до себе : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : КСД, 2023. – 368 с.

Гуменюк Н. П. Етюд із метеликом : зб. оповідань / Н. П. Гуменюк ; худож. Н. Костюшко. – Харків : VIvat, 2017. – 238 с.

Гуменюк Н. П. Загадковий дирижаблик : вірші-звукограйки, веселинки, скоромовки, лічилки, жмурилки, мирилки, загадки, шаради / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 40 с. : іл.

Гуменюк Н. П. Зайчик полем чеберяє : колискові, забавлянки, лічилки, жмурилки, мирилки / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 16 с.

Гуменюк Н. П. Зустріч на Босому мосту : повість / Н. П. Гуменюк. – Київ : Грані-Т, 2009. – 148 с.

Гуменюк Н. П. Зустріч на Босому мосту : повість / Н. П. Гуменюк. – Тернопіль : «Богдан», 2020. – 216 с.

Гуменюк Н. П. І дощ не змиє всі сліди : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : КСД, 2023. – 240 с.

Гуменюк Н. П. Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 24 с.

Гуменюк Н. П. Каріатиди : поезії / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 57 с.

Гуменюк Н. П. Квіти на снігу : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 208 с.

Гуменюк Н. П. Корона на одну ніч : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2020. – 320 с.

Гуменюк Н. П. Корона на одну ніч. Янгол у сірому : романи / Н. П. Гуменюк. – Харків : Фоліо, 2024. – 510 с. – (Великий роман).

Гуменюк Н. П. Котилася писанка : вірші-писанки для дітей / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 28 с.

Гуменюк Н. П. Коханий волоцюга : зб. оповідань / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозілля, 2014. – 224 с.

Гуменюк Н. П. Країна світла : поезії / Н. П. Гуменюк. – Львів : Каменяр, 1992. – 53 с.

Гуменюк Н. П. Лелеча фортеця : повість для дітей / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Терен, 2013. – 118 с.

Гуменюк Н. П. Літо з амазонками : повість для серед. шк. віку / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 92 с.

Гуменюк Н. П. Манюня і Марципан : оповідання для дітей / Н. П. Гуменюк ; худож. А. П. Гупало. – Луцьк : Твердиня, 2015. – 106 с.

Гуменюк Н. П. На терезах осені : поезія / Н. П. Гуменюк ; ред. Д. Сапіга. – Львів : Каменяр, 2020. – 45 с. : іл. – (25 улюблених віршів).

Гуменюк Н. П. Однокрил : поезії / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 2000. – 150 с.

Гуменюк Н. П. Охоронець для янгола / Н. П. Гуменюк ; Лис В. С. Полювання на брата : радіоп'єси / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 114 с.

Гуменюк Н. П. ПерекотиНяв : вірші для мол. шк. віку / Н. П. Гуменюк ; худож. Т. Кравченко. – Житомир : Вид-во О. О. Євенюк, 2018. – 31 с.

Гуменюк Н. П. Плач пересмішниці : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2021. – 256 с.

Гуменюк Н. П. Роденія, або Подорож за веселку : повість-фентезі / Н. П. Гуменюк. – Харків : Віват, 2019 –  190 с.

Гуменюк Н. П. Святвечір : пісні для дітей / Н. П. Гуменюк. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2003. – 24 с.

Гуменюк Н. П. Силует на вежі : оповідання для дітей / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 36 с.

Гуменюк Н. П. Та, що ламає вітер : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : КСД, 2022. – 272 с.

Гуменюк Н. П. Таємниця княжої гори / Н. П. Гуменюк. – Київ : Грані-Т, 2009. – 192 с.

Гуменюк Н. П. Тайнопис тиші : вірші / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 78 с.

Гуменюк Н. П. Танець білої тополі : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2016. – 300 с.

Гуменюк Н. П. «Твоя навіки...» : роман / Н. П. Гуменюк ; худож. К. С. Дацюк. – Харків : Фоліо, 2024. – 317 с. – (Великий роман).

Гуменюк Н. П. Тінь Командора : роман / Н. П. Гуменюк. – Харків : КСД, 2023. – 240 с.

Гуменюк Н. П. У Янгола під крилом : вірші для дітей про укр. свята / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 80 с.

Гуменюк Н. П. Чапики-Чалапики : вірші / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 24 с.

Гуменюк Н. П. Чупакабра і чотири «мушкетери» : повість / Н. П. Гуменюк. – Київ : Грані-Т, 2013. – 190 с.

Гуменюк Н. П. Шуршик В. та інші : казки з Яринчиного саду / Н. П. Гуменюк. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 144 с. : іл.

Гуменюк Н. П. Яка мама в крокотама? : вірші для дітей дошк. та молодш. шк. віку / Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 28 с.

Гуменюк Н. П. Янгол у сірому : роман / Н. П. Гуменюк. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 200 с.

Гуменюк Н. А що ж то за квочечки, що несуть яєчки, або Чи врятує українську літературу для дітей англійський хлопчик на мітлі / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2006. – Вип. 12. – С. 38–44.

Гуменюк Н. Біля джерел «Лісової пісні» ; «Таємниця ченця Луки» : урив. з роману «Білий вовк на Чорному шляху» / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 1/16. – С. 38–42, 197–211.

Гуменюк Н. «Віче» ; «Над замком – Владича вежа...» ; «Три древні вежі, наче три стихії...» ; «Ода Луцьку» / Н. Гуменюк // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд.: М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С.  59–62.

Гуменюк Н. Дім для клонів : оповідання / Н. Гуменюк // Позапростір : зб. наук.-фантаст. повістей та оповід. – Луцьк, 2007. – С. 73–85.

Гуменюк Н. «Дощенятко гратись хоче» : письменники – дітям / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2017. – Ч. 22. – С. 141–146.

Гуменюк Н. Жінка дощу : новела / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2020. – Ч. 25. – С. 136–153.

Гуменюк Н. Зимопис долі: терном по снігах / Н. Гуменюк // Реабілітовані історією : у 27 т. Волинська область / авт. тексту: М. М. Кучерепа, В. В. Вісин, О. Ю. Ленартович та ін. – Луцьк, 2010. – Кн. 1. – С. 712–715.

Гуменюк Н. Ігор Павлюк: «За право бути самим собою я заплатив трьома роками випробувань на півночі» ; Ігор Павлюк: «Ірландці навіть із прапора не роблять культу» / Н. Гуменюк // Павлюк І. З. Інтимне дихання епохи : ст., рец., інтерв'ю (1994–2010) / І. З. Павлюк. – Тернопіль, 2016. – Т. 1. – С. 425–429, 564–567.

Гуменюк Н. Медитація мальви ; над замком – Владича вежа ; Серед трави, що вище голови та ін. / Н. Гуменюк // Антологія літератури письменників Волині : під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 33–41.

Гуменюк Н. Мій прихисток душі, мій сонячний реактор... : письменниця про себе / Н. Гуменюк // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 72–83.

Гуменюк Н. Місяць заглянув до хати... ; Хтось падає в бузок, а хтось в безодню... ; Вина як вина, споює вендети... ; Ніхто не розуміє птаха так..., як небо / Н. Гуменюк // Гравітація взаємності : антол. суч. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончек. – Луцьк, 2013. – С. 294–301.

Гуменюк Н. На терезах осені / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2018. – Ч. 23. – С. 56.

Гуменюк Н. Немов сльоза на вістрі... ; Ніч у Сурамі ; Криниця ; Пес ; Припутень / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2013. – Ч. 4/19. – С. 44–53.

Гуменюк Н. Під сонцем України ; Слово ; Свіча любові ; Повстанська мадонна ; Журавлині ключі ; Авель і Каїн ; Осіння пісня ; Осінній причал ; Козак / Н. Гуменюк // Вольський А. Душі моєї трепетна струна… : пісні та романси / А. Вольський. – Луцьк, 2008. – С. 5, 17, 19, 25, 30, 34, 45–48, 70.

Гуменюк Н. Святий Миколай ; Українонько / Н. Гуменюк // Найда Я. Пісенний світ дитинства : пісен. зб. / Я. Найда. – Луцьк, 2007. – С. 37, 64–65.

Гуменюк Н. Спасибі рідним бджолам / Н. Гуменюк // Одкровення в кафе «Пегас» : збірник. – Київ, 2010. – С. 133–137.

Гуменюк Н. Та, що ламає вітер : уривок з роману / Н. Гуменюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2021. – Ч. 26. – С. 53–75.

Гуменюк Н. «Чорний котик на снігу…» / Н. Гуменюк // Кіт Матіфас та інші : темат. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. – Луцьк, 2008. – С. 66.

 

***

Гуменюк Н. Душа людська – як древня атлантида... / Н. Гуменюк // Березіль. – 2020. – № 4. – С. 52–56.

Гуменюк Н. Зустрічі з читачами / Н. Гуменюк // Волин. газета. – 2024. – 20 берез. – С. 13.

Гуменюк Н. Маестро соняхів : вірш /  Н. Гуменюк // Волин. газета. – 2024. – 14 лют. – С. 5.

Гуменюк Н. Молитва / Н. Гуменюк // Волин. газета + Літературний фронт. – 2022. – 21 квіт. – С. 2.

Гуменюк Н. Ніч у Сурамі ; Килинам простіше ; Рушник та ін. / Н. Гуменюк // Слово Просвіти. – 2020. – 26 листоп. – 2 груд. – С. 8–9.

Гуменюк Н. При вічній небесній свічі / Н. Гуменюк // Волин. газета + Літературний фронт. – 2022. – 25 серп. – С. 3.

Гуменюк Н. Самотній сад : поезії /  Н. Гуменюк // Укр. літ. газета. – 2020. – 19 черв. – С. 11.

 

***

Акорди березня : твори переможців та призерів обл. літ. конкурсу школярів «Думи і мрії» / ред., упоряд. Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Терен, 2014. – 80 с.

Волинський Кобзарик / ред.-упоряд.: Н. П. Горик, Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Надстир'я, 2014. – 128 с.

Святвечір : пісні для дітей / муз. М. Ведмедері ; вірші Н. Гуменюк. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2003. – 25 с.

Стежками «Лісової пісні» : збірник / уклад.: В. С. Гей, Н. П. Горик, Н. П. Гуменюк. – Луцьк : Терен, 2011. – 200 с.

Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в пер. укр. мовою / упоряд.-ред.: В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк : Терен, 2012. – 228 с.

Див. переклади Н. Гуменюк – с. 78, 137, 138, 140.

Думы і песні Валыні : творы паэтау і празаікау Валыні у перекладах на беларускую мову / уклад.: А. Каско, М. Сянкевіч. – Луцьк : Терен, 2012. – 232 с.

Твори Н. Гуменюк в перекладах – с. 40–42.

 

***

Морозюк Р. Настуня-Тополинка / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 200–202.

Новосад Г. У світі книг / Г. Новосад ; упоряд. А. Любка. – Ужгород : Ліра, 2021. – 318 с.

Про книгу Надії Гуменюк «Квіти на снігу» – с. 63–64.

Ольшевський І. Е. «Ми знов зійдем, як молода трава...» / І. Е. Ольшевський // Ольшевський І. Е. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Е. Ольшевський ; авт. передм. А. Криштальський. – Луцьк, 2022. – Т. 1. – С. 197–200.

Ольшевський І. Е. Таїна вересового меду / І. Е. Ольшевський // Ольшевський І. Е. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Е. Ольшевський. – Луцьк, 2022. – Т. 2. – С. 326–337.

 

***

Вербич В. Від Волині – до Сибіру: переплітання доль і рятівне світло любові у слові Надії Гуменюк / В. Вербич // Волин. газета. – 2022. – 29 верес. – С. 9.

Вийшли у світ нові романи // Наше життя. – 2022. – 15 верес. – С. 5.

Гарбарчук К. Волинське подружжя письменників представило нові книжки : їх видали у розтерзаному рашистами Харкові / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2022. – 15 верес. – С. 4.

Гарбарчук К. Дві книги Надії Гуменюк отримали нагороди / К.   Гарбарчук // Вісник+К. – 2021. – 11 листоп. – С. 3.

Гарбарчук К. Нові книги волинських письменників / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2024. – 14 берез. – С. 3.

Гримарович К. «Та, що ламає вітер» Надії Гуменюк / К. Гримарович // Волин. газета. – 2023. – 5 квіт. – С. 13.

Його дужі рамена підтримували українську культуру // Слово Просвіти. – 2021. – 3–9 черв. – С. 7, 8–9.

Літвицька Л. «Та, що ламає вітер» і «Вифлеєм» / Л. Літвицька // Волин. газета. – 2022. – 15 верес. – С. 12.

Палинська В. «Вересові меди» Надії Гуменюк / В. Палинська // Слово Просвіти. – 2020. – 6–12 лют. – С. 9.

Поліщук Я. Людина супроти життєвих вітровіїв / Я. Поліщук // Волин. газета. – 2023. – 20 верес. – С. 9, 14.

 

***

Лис С. 2 січня 60 років від дня народження Н. П. Гуменюк (1950) –української письменниці, заслуженого журналіста України / С. Лис // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2010 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2011. – С. 9–12.

Лис Я. 2 січня 70 років від дня народження Н. П. Гуменюк (1950) – української письменниці, заслуженої журналістки України / Я. Лис // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 14–24.

 

вівторок, 23 грудня 2025 р.

Василь Слапчук: слово загартоване долею

 

23 грудня народився відомий український письменник та літературний критик Василь Слапчук.

Василь Дмитрович Слапчук єдиний на Волині літератор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його твори видані англійською, шведською, польською, болгарською та іншими мовами.

Щиро вітаємо митця та зичимо міцного здоровя, невичерпної творчої енергії, натхнення, Перемоги та перемог.         

Слапчук Василь Дмитрович народився 23 грудня 1961 року в селі Новий Зборишів Горохівського (нині – Луцького) району Волинської області. Середню освіту здобував у Лобачівській середній школі, далі навчався у технічному училищі №1 міста Луцька, працював шліфувальником на автозаводі «Комунар» у Запоріжжі.

        У 1980 році Василь Слапчук був призваний до лав Радянської армії. Пройшов курс молодого бійця у місті Намангані (Узбекистан), потім – Афганістан. З грудня 1980-го по червень 1981 року – мотострілкова бригада у місті Джелалабад. Служив у третьому батальйоні 66 ОМСБ, який кидали на виручку передусім тим, кого «притискали» моджахеди. 18 червня 1981 року під час штурму укріпленої бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (у 2001 році талібів та ісламістів»Аль-Каїди» звідти «викурюватимуть» уже американські військові), був тяжко поранений. Куля пошкодила хребет, Василь втратив змогу ходити.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, а вже за часів незалежної України – орденами «За мужність» ІІІ ступеня (1998) – за активну громадську діяльність, участь у вирішенні питань соціального захисту учасників бойових дій, інвалідів війни та сімей загиблих в Афганістані нагрудним знаком «Ветеран війни» (1994), медалями «За громадянську мужність» (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2003), «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України, 2009), «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України, 2011), «25 років виведення військ з Афганістану» (2014). Має також державні нагороди Афганістану й Білорусі.

        Упродовж 1988–1993 років Василь Слапчук продовжував навчання, здобуваючи вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Перші кроки на науково-дослідницькому поприщі зробив під орудою професора Олександра Рисака, досліджуючи художні особливості роману Уласа Самчука «Марія».

        Ранні вірші публікувалися в обласній молодіжній газеті «Молодий ленінець» у 1984 році, журналі «Перець» та у журналі «Жовтень» у 1989 році. У 1991 році вийшла у світ його перша поетична збірка «Як довго ця війна тривала». Відтак крок за кроком, книга за книгою наближали письменника до найвищого визнання його таланту в рідній державі. На Волині відзначений преміями «Надія» (1993), імені Агатангела Кримського (1997). Всеукраїнського резонансу творчість ВасиляСлапчука набула 1998 року з виходом книг поезії «Мовчання адресоване мені» та «Укол годинниковою стрілкою» (з передмовою Миколи Жулинського).

        Далі прийшло визнання у формі багатьох державних, недержавних та міжнародних премій. Ось лише деякі з них: 1999 рік – Всеукраїнська мистецька імені Василя Стуса, 2000 рік – премія фундації Воляників-Швабінських при Українському вільному університеті у Нью-Йорку (США) за поетичну книгу «Укол годинниковою стрілкою». Його книжки відзначені також літературними преміями імені Павла Тичини (2001), «Тріумф» (2001), імені Івана Огієнка (2002), Богдана-Нестора Лепкого (2002), Бориса Нечерди (2003) – за «самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії», Олекси Гірника (2006) – за «значні успіхи в національно-патріотичному вихованні дітей та молоді, прищепленні їм патріотичного ставлення до української мови», Івана Кошелівця (2008).

У нинішньому десятилітті нагороджений медаллю «Почесна відзнака» (Національна спілка письменників України, 2011), Почесною відзнакою «Заслужений діяч польської культури» (Міністерство культури і національної спадщини Польщі, 2013), медаллю «Олександра Довженка» (Міжнародна літературно-мистецька академія України, 2017), Премією імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2017), Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», Міжнародною літературно-мистецькою академії України (2020) – за книгу «Роман & Роман».

Із міжнародних премій варто згадати: імені Юзефа Лободовського (Польща, 2015) – за романи «Жінка зі снігу» та «Книга забуття», Міжнародна гуманітарна премія «Золотий асик» (Казахстан, 2016), літературна премія імені Ернеста Гемінґвея (Канада, 2016), Літературна премія імені Веніаміна Блаженного (Білорусь, 2017), Міжнародна літературна премія імені Джека Лондона (США, Сан-Франциско, 2019), Міжнародна літературна премія імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина, 2019).

Василь Слапчук голова ГО «Волинське асоційоване товариство «Афганський синдром» (2009–2014), голова ГО «Чумацький віз» (від 2014 року), заслужений діяч мистецтв України (2001), Почесний громадянин Луцька (2010) та Волині (2011).

Звання лауреата, Національної премії України імені Тараса Шевченка, удостоєний 2003 року за книги  «Навпроти течії трави» і «Сучок на костурі подорожнього». Серед державних нагород також є й суспільно значимі: грамота Верховної Ради України (2010), орден «За заслуги» III ступеня (2010) – за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави, орден «За заслуги» II ступеня (2014) – за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток Волинської області, значні трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя від дня утворення області.

На сьогодні творчість Василя Слапчука високо оцінена такими відомими українськими літературознавцями, як Володимир Базилевський, Євген Баран, Микола Жулинський, Микола Кодак, Михайло Слабошпицький, Петро Сорока, Дмитро Стус, Юрій Шерех-Шевельов та інші. У доробку митця сімнадцять поетичних збірок, десяток прозових, а ще книги критики, твори для дітей, переклади. У 2011 році захистив кандидатську дисертацію з філології, яка як монографія «Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський)» вийшла у Луцьку в 2016 році. Твори Василя Слапчука перекладалися іноземними мовами та видавалися, окрім України, у Польщі й Білорусі.

Лис Я. 23 грудня 60 років від дня народження В. Д. Слапчука (1961) – українського письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України / Я. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 253–262.

Література:

Слапчук В. Бджолиний бог і бджоленятко / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 307 с.

Слапчук В. Д. Бронепотяг сучасного літпроцесу : рец., відгуки, нотат. / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 139 с.

Слапчук В. В очікуванні на інквізитора : рецензії, відгуки, нотатки // В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 128 с.

Слапчук В. Д. Вибране : поезії / В. Д. Слапчук ; ред.-упоряд. П. Коробчук, передм. Є. Баран. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 584 с.

Слапчук В. Д. Вулик Батьківщини. Книга скорботи і відчаю : проза у віршах / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2019. – 84 с.

Слапчук В. Гарний настрій : оповідання / В. Слапчук. – Київ : Веселка, 1991. – 12 с.

Слапчук В. Дванадцять ню : інтим. лірика / В. Слапчук. – Луцьк: Твердиня, 2005. – 180 с.

Слапчук В. Дикі квіти : роман / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2004. – 296 с.

Слапчук В. Зелений ведмедик : оповідання для дітей / В. Слапчук. – Львів : Каменяр, 1993. – 32 с.

Слапчук В. Жінка зі снігу : повість / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2008. – 276 с.

Слапчук В. Золоті куполи : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 276 с.

Слапчук В. Йшов їжак бережком : вірші / В. Слапчук. – Дубно : Незабудка, 1992. – 12 с.

Слапчук В. Клітка для неба: повість / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2006. – 280 с.

Слапчук В. Д. Книга забуття : роман-автокоментар / В. Д. Слапчук. – Київ : Ярославів Вал, 2013. – 366 с.

Слапчук В. Колокол с красной звездой = Дзвін із червоною зіркою : стихи из афган. тетради / в пер. на рус. В. Быча / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 196 с.

Слапчук В. Д. Кохання, Дао і марципани : проза / В. Д. Слапчук. – Київ : Укр. пріоритет, 2018. – 224 с.

Слапчук В. Крапка зсередини: перемови, поезії, простотаки / В. Слапчук. – Львів : Престиж–Інформ, 2000. – 120 с.

Слапчук В. Миколаєва ніч : поезія: для дошк. та молодш. шк. віку // В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2004. – 8 с.

Слапчук В. Між шляхом воїна і дао : есеї, інтерв’ю / В. Слапчук. – Луцьк : Терен, 2010. – 320 с.

Слапчук В. Д. Між шляхом воїна і Дао : есеї, інтерв'ю / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Терен, 2011. – 308 с

Слапчук В. Мовчання адресоване мені : трикнижжя : поезії / В. Слапчук. – Дрогобич : Відродження, 1996. – 320 с.

Слапчук В. Навпроти течії трави : поезії, проза / В. Слапчук. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 208 с.

Слапчук В. Д. Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський) : монографія / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 283 с.

Слапчук В. Німа зозуля : вірші / В. Слапчук. – Дрогобич : Відродження, 1994. – 111 с.

Слапчук В. Новенький ровер старенького пенсне (Книга життя і смерті) : поезія / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 88 с.

Слапчук В. Окраєць хліба : темат. вірші для дітей / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 18 с.

Слапчук В. Осінь за щокою : роман / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2006. – 280 с.

Слапчук В. Політ механічної зозулі над власним гніздом : рецензії, відгуки, нотатки / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 100 с.

Слапчук В. Д. Поміж світів і сяяння світил : роман / В. Д. Слапчук. – Київ : Український пріоритет, 2016. – 278 с.

Слапчук В. Птах з обпаленим крилом : трикнижжя / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 304 с.

Слапчук В. Риба під парасолем : повість / В. Слапчук. – Київ : Ярославів Вал, 2005. – 222 с.

Слапчук В. Д. РОМАН & РОМАН : роман-цитатник / В. Д. Слапчук. – Київ : Рідна мова, 2019. – 591 с. – (Великий роман).

Слапчук В. Сліпий дощ : роман / В. Слапчук. – К. : Факт, 2003. – 336 с.

Слапчук В. Солом’яна стріха Вітчизни : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 176 с.

Слапчук В. Сучок на костурі подорожнього: поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 192 с.

Слапчук В. Д. Та сама курява дороги : роман / В. Д. Слапчук. – Київ : Укр. пріоритет, 2015. – 398 с.

Слапчук В. Так!.. : поезія, публіцистика: присвячую моєму Президенту Вікторові Ющенку та всім героям Помаранчевої революції / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 33 с.: іл.

Слапчук В. Трикнижжя Явіна: максими і простотаки : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 112 с.

Слапчук В. Укол годинниковою стрілкою : вірші укр. мовою / В. Слапчук. – Луцьк : ІНІЦІАЛ, 1998. – 176 с.

Слапчук В. Д. Чумацький шлях і його обочини : есеї, інтерв'ю / В. Д. Слапчук. – Житомир : Євенок О. О., 2016. – 244 с.

Слапчук В. Як довго ця війна тривала : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Ред.-вид. відділ Волин. облуправління по пресі, 1991. – 128 с.

 

 


четвер, 20 листопада 2025 р.

Узбек із великим українським серцем

Герой України народився 29 листопада 1975 р. в с. Полиці Камінь-Каширського р-ну, проживав в Луцьку. Закінчив місцеву загальноосвітню школу № 9, вище професійне училище будівництва і архітектури. У 1993–1994 рр. проходив службу у Прикордонних військах України, з 1995 р. – у складі Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ). Після звільнення з армії працював менеджером, займався підприємницькою діяльністю. З листопада 2013 р. – активний учасник Революції Гідності, доброволець 14-ї сотні «Вільні люди» та 38-ї сотні «Самооборони Майдану». Під час протистоянь у Києві 20 лютого 2014 р. перебував на лінії вогню, допомагав пораненим, врятував двох медсестер. За час Революції Гідності був отруєний газами, отримав поранення та контузію, проходив курс лікування. Пізніше волонтерив у «МедАвтоМайдані Обꞌєднаному» («МАМО»), а в травні 2014 р. став добровольцем 24-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Айдар». Проходив службу на посаді старшого навідника гранатометного відділення у 2-й роті «Захід». Брав участь у звільненні м. Щастя і с. Весела Гора на Луганщині.

17 червня 2014 р. підрозділ, у складі якого перебував солдат Р. Хамраєв отримав завдання звільнити селище Металіст Словꞌяносербського р-ну Луганської обл. Однак, група потрапила в засідку. Під час бою Р. Хамраєв прикривав відхід своїх побратимів і загинув від вогню крупнокаліберного кулемета. Був похований 20 червня на Алеї почесних поховань у с. Гаразджа Луцького р-ну.

Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р. солдат Р. Хамраєв за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно. 7 травня 2015 р. волинянин одним з перших був відзначений найвищою нагородою Української Православної Церкви Київського Патріархату – медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).

17 грудня 2015 р. на фасаді Луцького НВК № 9, який закінчив Р. Хамраєв була встановлена меморіальна дошка. 17 червня 2016 р. пам’ятний знак встановили і на будинку по вул. Кравчука № 7, де мешкав Герой. Військовослужбовцю присвячено телевізійні фільми «Воїни миру. Рустам Хамраєв» (2015; Волинська обласна державна телерадіокомпанія) та «Заміновані вірністю» (2017; Державне агентство України з питань кіно, Міжнародний продюсерський центр «Фор-Пост»).

Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 р. за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення АТО на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України Р. Хамраєву було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька». 10 вересня 2020 р. рішенням сесії Волинської обласної ради добровольцю присвоєно звання "Почесний громадянин Волині" (посмертно).

Указом № 34 від 21 серпня 2021 р. Р. Хамраєв посмертно удостоєний відомого недержавного ордена «Народний Герой України». У цьому ж році постать воїна на своїй картині «Становлення нації» показав художник А. Орльонов.

Указом Президента України № 536/2021 від 14 жовтня 2021 р., за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, солдату Р. Хамраєву посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Зек Б. 29 листопада 50 років від дня народження Р. Ш. Хамраєва (1975–2014) волинського військового, Героя України / Б. Зек // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 104–106.

Література:

Волинський небесний батальйон / упоряд. Н. Слюсар ; худож. ред. В. Гошко ; літ. ред. О. Волошко. – Луцьк : Вісник і К, 2019. – 384 с.

Про Р. Ш. Хамраєва. – с. 61–62.

Дем'янюк О. Волинський пантеон: Схід-2014 / О. Дем'янюк, Г. Гулько. – Луцьк : Іванюк В. П., 2015. – 132 с.

Про Р. Ш. Хамраєва. – с. 102.

***

Бубенщикова О. За кілька годин до нагороди загиблий син прийшов до тата уві сні / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2021. – 25 листоп. – 1 груд. – С. 4.

Бубенщикова О. Майданівську каску на голові Рустама куля прошивала чотири рази! / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2021. – 18–24 листоп. – С. 1, 9.

Вишневич Р. Доки будемо ховати наших хлопців? / Р. Вишневич // Волинь-нова. – 2014. – 24 черв. – С. 5.

Лучанин отримав звання «Герой України» посмертно // Луцьк. замок. – 2021. – 21 жовт. – С. 2.

Подвиг солдата // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 3.

Приходько В. Життя, як спалах / В. Приходько // Волин. газета. – 2017. – 27 квіт. – С. 12.

Романюк Н. Узбек із великим українським серцем / Н. Романюк // Україна молода. – 2017. – 22 берез. – С. 9.

Свереда Т. Рустам Хамраєв: «Стояти на смерть. Україна понад усе» : ці слова останнім записав у свій блокнот доброволець батальйону «Айдар», учасник Революції гідності Рустам Хамраєв перед своїм фатальним боєм / Т. Свереда // Луцьк. замок. – 2019. – 20 черв. – С. 6, 12.

Слюсар Н. У свій останній бій лучанин Рустам Хамраєв пішов під звуки гімну України : указом Президента йому присвоєно звання Героя України / Н. Слюсар // Вісник+К. – 2021. – 21 жовт. – С. 1, 7.

Шрамчук С. Лучанин Руслан Хамраєв – Герой України! / С. Шрамчук // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 1, 3.

Флішаровський Р. Лучанин поклав голову на Сході України / Р. Флішаровський // Волинь-нова. – 2014. – 21 черв. – С. 4.

Юзва І. Лучанина посмертно нагородили орденом «За мужність» / І. Юзва // Віче-інформ. – 2014. – 13–19 листоп. – С. 2.

Юзва І. Рустам Хамраєв: «Головне, щоб у вас все було добре» / І. Юзва // Віче-інформ. – 2014. – 26 черв. – 2 лип. – С. 2.

Якименко М. Загинув під звуки патріотичного рінгтону / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 3 листоп. – С. 11.

У відділі краєзнавчої роботи представлена книжкова виставка присвячена Рустаму Хамраєву – людині незламної мужності та великої любові до України. 

понеділок, 3 листопада 2025 р.

"Син озерного краю": Віктор Лазарук

Віктор Антонович Лазарук народився 3 листопада 1933 року в с. Дубове Ковельського повіту в родині хліборобів. Навчався у Дубовецькій семирічці та Ковельській середній школі № 3. З дитинства захоплювався поезією й волинською природою. У житті ці два захоплення поєдналися.

У 1958 році Віктор Лазарук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. 10 років учителював у селі Заболоття на Волині. У 1963 році був завідувачем відділу поезії журналу «Жовтень» (нині – «Дзвін») у Львові. Пізніше працював у різних громадських та державних інституціях у Луцьку. Так, зокрема, у Волинській обласній організації Товариства охорони пам’яток історії та культури (1969–1975), очолюючи бюро пропаганди; директором Будинку природи (1978–1979); провідним редактором у редакційно-видавничому відділі Волинського державного університету імені Лесі Українки «Вежа».

Впродовж всього життя В. А. Лазарук активно займався громадсько-політичною діяльністю. Він є делегатом Установчого з’їзду Народного Руху України (1989), на якому був обраний членом Великої Ради. Був головою Волинського відділення Української екологічної асоціації «Зелений світ».

З 1968 року В. А. Лазарук є членом Спілки письменників України. У 1995 році він став лауреатом Волинської обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського

Основна тема у творчості Лазарука-письменника – це природа. Його поезія, публіцистика, проза пронизані любов’ю до краси волинських лісів, озер, рік, яку він намагається донести до читача. Письменник здійснював численні експедиції в пошуках нового матеріалу для своїх творів: легенд, переказів, історії походження топонімічних назв тощо.

Віктор Лазарук є автором збірок поезій, прозових творів, книжок нарисів і публіцистичних статей, зокрема, книг «Синь озерна» (1963), «Музика верховіть» (1966), «Шацькі озера» (1975), «Сині очі Волині» (1979), «Озерний дзвін» (1982), «Глаголи Землі» (1987), «Літораль» (1990), «Вікна» (1995), «Світязь» (2001), «Отрок Осінь» (2005), «Чорне і біле» (2010), «Серед одиноких друзів і щирих недругів» (2010).

Тема захисту природи, соціальні питання є ядром у розкритті образів його поезії. Рідна Ковельщина, Волинь надають його творам глибокої та щирої ліричності. Віктор Лазарук справжній майстер ліричного пейзажу, його вірші відзначаються органічною єдністю людини і природи. Окремі поезії увійшли до 6-томника «Антології української поезії» та перекладені польською, російською та білоруською мовами.

Підсумком багаторічної праці автора в документально-художньому дослідженні Шацького природного національного парку, проблем, пов’язаних з його історією, охороною та збереженням є роман-есе у 3-х томах «Світязь», якому притаманна публіцистична загостреність. У творі висвітлено життя поліщуків на лоні природи рідного краю, їх стосунки, сприйняття світу та розуміння свого призначення на Землі.

Низка публіцистичних статей В. Лазарука про екологію краю вийшла у періодичних виданнях. Письменник виступав із гострими матеріалами на захист природи Волині, за збереження Шацького національного природного парку, внаслідок чого зазнавав переслідувань із боку влади. Можна сказати, що в Україні немає такого письменника, який би так болісно переживав за природу рідного Полісся.

Високо оцінено творчість Віктора Лазарука в літературних і журналістських колах. Іван Драч, писав , що «у своїх найкращих, так званих «екологічних» віршах він просто не має суперників у нашій поезії».

Віктор Вербич називає письменника «одним із найунікальніших українських майстрів слова. Він залишається самітником, навіть перебуваючи у центрі уваги. Живучи в Луцьку, він по-справжньому відчуває себе хіба в поліській глибинці, сприймаючи її як центр Всесвіту».

Професор Іван Денисюк наголошував: «Віктор Лазарук глибоко вкорінився в історію та сьогочасну культуру не лише Волині, а й усієї України, і давно заслуговує на монографічні дослідження… Громадянсько-політичну активність волинського характерника, цього греблірвучого й реінкарнатора Природи, слід особливо відзначити. У його натурофілософії Природа – художник. Її нерукотворні шедеври ми не маємо права осквернити необачним втручанням».

Нині Віктор Лазарук продовжує творчу діяльність. Його твори пройняті любов’ю до матінки природи спонукають до її збереження й пошанування.

Ковальчук Є. 3 листопада 90 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2023 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2022. – С. 178–182.




Література:

Лазарук В. В оправі кипарисів : вірші, комент., док. / В. Лазарук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 152 с.

Лазарук В. Глаголи землі : поезії / В. Лазарук. – Львів : Каменяр, 1987. – 93 с.

Лазарук В. Літораль : вірші, поеми / В. Лазарук. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 236 с.

Лазарук В. Луцький замок : [буклет] / В. Лазарук. – Москва : Центр. реклам.-информ. бюро «Турист», 1976. – 6 с.

Лазарук В. Музика верховіть : поезії / В. Лазарук. – Київ : Молодь, 1966. – 95 с.

Лазарук В. Нариси, статті, есе / В. Лазарук. – Луцьк : Гранослов, 1995. – 142 с.

Лазарук В. Озерний дзвін : поезії / В. Лазарук. – Київ : Молодь, 1982. – 88 с.

Лазарук В. Отрок Осінь : поезія, публіцистика / В. Лазарук. – Луцьк : Надстир’я, 2005. – 488 с.

Лазарук В. Сині очі Волині : краєзн. нарис / В. Лазарук. – Львів : Каменяр, 1979. – 95 с.

Лазарук В. А. Синь озерна : поезії / В. А. Лазарук. – Львів : Кн.-журн. вид-во, 1963. – 40 с.

Лазарук В. Світязь : роман-есе. Т. 1. / В. Лазарук. – Луцьк : Вежа, 2002. – 420 с. : іл.

Лазарук В. А. Світязь : док. есе про поліський талісман : у  3-х т., 4-х кн. із хронікою. Т. 2., кн. 3 / В. А. Лазарук. – Київ : Сам, 2017. – 446 с.

Лазарук В. Твори : в 7 т. / упоряд., ред., худож. оформл., макет, корректура і приміт. автора. – Луцьк : Надстир’я, 2010 .

Т. 1 : Чорне і біле : поезії від «Провесня» до «Отрока Осені» ; листи зі Львова, Києва і… Стокгольма. – 2010. – 598 с. + 16 с. іл.

Т. 2 : Реконструкція : поеми, сонети, листи, фотодокументи, малюнки. –2015. – 448 с.

Т. 3 : В оправі кипарисів : поезії, переклади, листи, коментарі, фотоілюстрації. – 2013. – 254 с.

Т. IV : Сині очі Волині : нариси з природи та історії Волині, листи. –  2011. – 368 с. : 16 с. іл.

Т. 6 : Хата крайня : автобіогр. есей, фотодокументи, малюнки. – 2013. – 544 с.

Т. VII : Серед поодиноких друзів і щирих недругів : спогади, статті, рецензії, есеї, нариси, інтерв’ю, хроніка, повідомл., уривки з публ. виступів на різних письмен. форумах, витяги зі щоденників ; листування з владою, вивч. творчості у шк. ; бібліографія. – 2010. – 496 с. + 12 с. іл.

Лазарук В. Василько в Зимно ; А вечір викував кришталеву шаблю... ; На зеленому сувої / В. Лазарук // Гравітація взаємності : антол. сучасн. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончек. – Луцьк, 2013. – С. 58–63.

Лазарук В. Касмічнае ; І у неба спакойна, на удачу ; Зноу хмары зграяю каршуновай [та ін.] / В. Лазарук // Думы і песні Валыні : творы паэтау і празаікау Валыні у перакладах на беларускую мову / уклад.: А. Каско, М. Сянкевіч. – Луцьк, 2012. – С 73–77.  

Лазарук В. Містечкові рефлексії : [вірш] / В. Лазарук // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд.: М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 45–47.

Лазарук В. А. Перекладаючи шедеври / В. А. Лазарук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письм. України / ред. О. Г. Потурай. – Луцьк, 2013. – № 4/19. – С. 208–216.

Лазарук В. Романтичні гони / В. Лазарук // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 98110.

Лазарук В. Балада довіри / В. Лазарук // Дзвін. – 2016. – № 11/12. – С. 229–238.

Лазарук В. Березневий рейд ; Пісня розстріляних пролісків ; Чарка сотенного / В. Лазарук // Волин. газ. – 2017. – 9 берез. – С. 12.

Лазарук В. Королівський контргамбіт, або дихання крізь очеретину (1971–1981) / В. Лазарук // Дзвін. – 2016. – № 4. – С. 16–54.

Бродський Й. Колискова тріскового мису / Й. Бродський ; пер. В. Лазарука // Волин. газ. – 2016. – 22 верес. – С. 10.

Лазарук В. Пісня розстріляних пролісків: поетичний супровід до есею «Світязь», т. 2 / В. Лазарук // Дзвін. – 2020. – № 12. – С. 7– 16.

 

***

Лазарук-Кузьміна І. Лесин цикл у творчості волинського поета Віктора Лазарука / І. Лазарук-Кузьміна // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2017. – Ч. 17. – С. 57–61.

Корнійчук Н. Ми стали волі на сторожі... / Н. Корнійчук // Волин. газ. – 2018. – 30 серп. – С. 10.

Корнійчук Н. Співець «Пелюстки лісової фіалки» / Н. Корнійчук // Дзвін. – 2020. – № 12. – С. 148– 151.

***

Син озерного краю (Віктор Лазарук) : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд. В. В. Бабій, О. Л. Рибачук. –  Луцьк : Твердиня, 2012. –  68 с.

Гаврилюк О. 3 листопада 85 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 214218.

Гатальська Н. 3 листопада 75 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2007. – С. 143–145.

Троневич Н. 3 листопада 80 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / Н. Троневич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2012. – С. 132–133.

 


Сяйво душі Модеста Левицького» (до 160-річчя від українського письменника і громадського діяча)

Модест Пилипович Левицький народився 25 липня 1866 р. в селі Вихилівці на Поділлі. Ріс і виховувався в поміщицькій українській демократичній...