16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929)

 

 

Історія Волинського краєзнавчого музею, найбільшого і найдавнішого з нині діючих на теренах Волинської області – це історія приголомшливих знахідок і болючих втрат, розквіту й певного тимчасового занепаду. Але передусім, це життєва історія наших небайдужих краян, стараннями й зусиллями яких започаткована та продовжується нині захоплююча мандрівка в історію, культуру, минуле і сучасне...

У 1927 році в Луцьку під керівництвом інженера Францішека Ксенжопольського розпочало свою діяльність Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини. Члени товариства, об’єднані у декількох секціях (краєзнавчій, музейній, природоохоронній, туристичній тощо), основними своїми завданнями вважали нагромадження й опрацювання наукових матеріалів, що стосувалися Волинського воєводства, популяризацію відомостей про Волинь, пробудження зацікавленості у її відвідуванні, охорону природи і краєвидів, захист від ушкоджень та знищення будь-якого виду пам’яток, їх науковий опис і обстеження.

Вже у вересні 1928 року в Луцьку відбулася Рільничо-промислова виставка, де експонувалися вироби 62 майстрів Волинського воєводства. Саме вона стала основою для створення Волинського музею, урочисто відкритого 16 червня 1929 року в присутності тодішнього Президента Речі Посполитої Ігнація Мосціцького.

Товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини своїм рішенням призначило першим директором Олександра Прусевича. Він же виконував обов’язки кустоша (хранителя) музею.

Організатори наполягали на тому, що «Волинський музей за своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терени Волині, її природу, пам’ятки історії, етнографії». Реалізація поставлених завдань вимагала відповідної організаційної структури. Тому від початку в музеї функціонували археологічний, етнографічний, нумізматичний та історичний відділи.

Історія Волинського краєзнавчого музею нерозривно пов’язана з іменами Якуба Гоффмана, Адама Войніча, Збігнєва Ревського, Казиміра Пшемиського, Юліана Нєця, Йозефа Едварда Дуткевича, Тадеуша Сулімірського, Яна Юзефа Фітцке, Стефана Мацка, Зигмунда Леського, Олександра Яворчака, Анатолія Дублянського та багатьох інших. Імена деяких з них, сподіваємося, стануть відомими завдяки сучасним дослідникам, адже, наприклад, досі точно не встановлено, хто був директором і хранителем музею у 1932–1936 роках (між звільненням Олександра Прусевича і призначенням Яна Фітцке).

Завдяки зусиллям, самовідданій праці та професіоналізму названих і неназваних музейників передвоєнного часу фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися окремими експонатами і збірками, які є його окрасою та гордістю донині. Серед них – два фрагменти прикрас з поховання Адама Киселя, здобуті Олександром Прусевичем, колекція військових нагород, значків і знаків періоду Першої світової війни, подарована Якубом Гоффманом; нумізматична колекція Йозефа Едварда Дуткевича – кілька десятків монет Польщі, Німеччини, Угорщини ХVІ – ХІХ ст.; гербарій Стефана Мацка на понад 3000 листів з рослинами (включаючи й рідкісні види) з Волині, Тернопілля, Татр і Бескидів у Польщі.

У 1940 році на уже існуючій науковій та матеріально-технічній базі було організовано обласний історико-краєзнавчий музей, який, зазнавши значних втрат у роки Другої світової війни, відновив свою роботу 17 червня 1944 року як Волинський державний історико-краєзнавчий музей.

Волинський краєзнавчий музей сьогодні – це потужна науково-дослідна й культурно-освітня установа. Це близько 180 тисяч одиниць зберігання основного фонду, в т.ч. унікальні зібрання, зокрема західноєвропейського середньовічного, українського давнього й сучасного живопису, графіки та скульптури; волинської школи іконопису ХVІ–ХVІІІ ст.; Качинський срібний скарб V ст.н.е. та Городищенський давньоруський срібний скарб ХІ–ХІІІ ст.; рукописи й особисті речі тих, чиї життя та творчість складають предмет особливої гордості й пошанування волинян: Лесі Українки, В’ячеслава Липинського, Андроника Лазарчука, Гаврила Остапенка, Маргарити Малиновської, Ніла Хасевича, Анатолія Дублянського, Полікарпа Сікорського й інших.

Це 3 науково-дослідних відділи: фондів, музейного розвитку та екскурсійного забезпечення, науково-методичної роботи та 4 відділи науково-експозиційної роботи: природи Волині, давньої, середньовічної та нової історії, новітньої історії, етнографії та народних промислів.

Це філіал – Колодяжненський літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки, що включає також сектор – Музей «Лісової пісні» в Нечимному, а також 5 відділів: Музей волинської ікони, Художній музей, Музей історії Луцького братства (в м. Луцьку), Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського й Олицький замок

Це відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами наукові історико-краєзнавчі конференції: «Леся Українка та родина Косачів в контексті української та світової культури», «Волинський краєзнавчий музей: історія і сучасність», «Волинська ікона: дослідження та реставрація» та щорічне видання «Волинський музейний вісник» започатковані Волинським краєзнавчим музеєм.

Це більше 80 тисяч відвідувачів, які щорічно поринають в історію Волині, знайомляться з її природою, культурою, людьми – за допомогою музейних експонатів.

Залишаючись унікальним сховищем пам’яток матеріальної та духовної культури краю, музей не лише зберігає історичну пам’ять, а й творить майбутнє, щодня пишучи свою власну історію, яка, розпочавшись 16 червня 1929 року, триває нині й продовжиться надалі, поки є ті, для кого це не просто робота, а поклик і захоплення душі.

Ілона Несторук

 Несторук І. 16 червня 95 років від дня відкриття в м. Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929 )/ І. Несторук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 88–96.

Література:

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Луцьк : Медіа, 2004. – 16 с.

Волинський музей: історія і сучасність : тези та матеріали І наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волинського краєзн. музею та 45-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, 16–17 черв. 1994 р., м. Луцьк / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Ініціал, 1998. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність : наук. зб. Вип. 2 : до 70-річчя Волин. краєзн. музею та 50-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки / відп. за вип. А. Силюк. – Луцьк : Надстир’я, 1999. – 206 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 3 : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-прак. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 18–19 трав. 2004 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2004. – 392 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 4 : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю Волин. краєзн. музею та 60-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, Луцьк–Колодяжне, 19–20 трав. 2009 р. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2009. – 540 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 5 : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річн Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2014. – 447 с.

Волинський музей: історія і сучасність. Вип. 6 : матеріали VI Всеукр. наук. конф., присвяч. 90-річчю Волин. краєзн. музею, м. Луцьк, 14 черв. 2019 р. / упоряд. А.Силюк. – Луцьк : [б. и.], 2004 – 2019. – 286 с.

Волинський музейний вісник. Вип. 1 : Законодавчі та нормативні засади діяльності музейних закладів / ред. А. Силюк. – Луцьк : [б. м.], 2010. – 350 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 2 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2010. – 215 с.

Волинський музейний вісник: музеї у дослідженні та збереженні пам'яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Вип. 4 / ред. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2012. – 280 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 6 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2014. – 362 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 7 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2015. – 552 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 8 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзн. музей, 2016. – 416 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 9 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2018. – 378 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 10 / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2020. – 188 с.

Волинський музейний вісник : наук. зб. Вип. 11 / упоряд. А. Силюк. – Луцьк : Волин. краєзнавчий музей, 2021. – 176 с.

***

Каталог видань кирилівського друку в установах Волині (1600–1825 рр.). – Луцьк : [б. в.], 2015. – 356 с.

Ковальчук Є. І. Волинський краєзнавчий музей і його відділи-музеї в Луцьку : до 90-річчя від часу заснування : путівник-проспект / Є. І. Ковальчук ; фот.: В. Чухрай, Л. Максимов. – Луцьк : Медіа, 2019. – 20 с. : іл.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с. : іл.

Ковальчук Є. І. Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929–2012 роки) / Є. І. Ковальчук. – Луцьк : Волин. старожитності, 2013. – 294 с.

Писанки другої половини XX – початку XXI століть : зб. Волин. краєзн. музею : каталог. – Луцьк : Терези, 2014. – 77 с. : кольор. іл. – (Колекція Волинського краєзнавчого музею ; вип. 11).

Філонюк М. Шевченківська світлиця Миколи Куделі у Волинському краєзнавчому музеї : путівник / М. Філонюк. – Луцьк, 2014. – 39 с. : фот. кольор.

 

***

Дмитренко А. Музеї: колекції, експозиції, атрибуція, музейники : зб. ст. / А. Дмитренко. – Луцьк : Терен, 2020. – 348 с. : іл.

Андрєєва А. Інтеграція гри в музейному просторі в контексті партисипації : на прикладі Волинського краєзнавчого музею / А. Андрєєва // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 54–57.

Андреєва А. Зооморфні мотиви в українському народному мистецтві : виставка Волинського краєзначого музею і Музею етнографії Волині та Полсся при ВНУ імені Лесі Українки / А. Андреєва, В. Самчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 71–75.

Важатко О. Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2018 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2019 році ; Звіт про роботу Волинського краєзнавчого музею у 2020 році / О. Важатко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 93–121, 122–147, 148–162.

Вигодник А. Матеріали до каталогу волинської ікони ХVІ–ХVІІІ ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею / А. Вигодник // Волинська  ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народження українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 222–229.

Вознюк О. Грані співпраці Михайла Кучинка і Волинського краєзнавчого музею / О. Вознюк, А. Силюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2019. – Ч. 21. – С. 27–33.

Гаврилюк С. Перспективи музеїв як об'єктів культурного туризму / С. Гаврилюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 144–154.

Гриб Л. Хронологія музейних заходів з вшанування родини Косачів у Волинському краєзнавчому музеї (1990–2019 рр.) / Л. Гриб // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 23–28.

Дмитренко А. Музейне лесезнавство Наталії Пушкар / А. Дмитренко // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 142–150.

Єлісєєва Т. Каталог пам’яток декоративного різьблення і скульптури XVІІ–ХVІІІ ст. з відреставрованої частини колекції Волинського краєзнавчого музею / Т. Єлісєєва // Волинська ікона: дослідження та реставрація : матеріали ХХVI Міжнар. наук. конф., присвяч. 115-ій річниці від дня народж. українського мистецтвознавця Павла Жолтовського м. Луцьк, 24–25 жовт. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 26. – С. 206–221.

Завада Л. Креативність як стратегія співпраці з музейною аудиторією: коли спільнота дарує натхнення/досвід окремих проектів на відзначення лесиних днів на відзначення лесиних днів у Волинському краєзнавчому музеї / Л. Завада // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 158–162.

Завада Л. Легкі шляхи до серйозних тем: відзначаємо хрестоматійні дати по-новому : деякі культурно-освітні проекти Волинського краєзнавчого музею на вшанування родини Косачів / Л. Завада // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 39–43.

Завада Л. Традиції та інновації в сучасному музеї: опозиція чи єдність? : досвід створення виставки Волинського краєзнавчого музею «Я тут, я завжди тут, я все з тобою...», присвяченої 150-річчю від дня народження Лесі Українки / Л. Завада // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 21–25.

Карабін Н. Капени – пам'ятні відзнаки періоду Першої світової війни : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2022. – Вип. 5. – С. 52–55.

Карабін Н. Колекція мундирних гудзиків Російської імерії : зі збірки Волинського краєзнавчого музею / Н. Карабін, О. Матейчук // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2021. – Вип. 4. – С. 47–55.

Карабін Н. Леся Українка у медальєрному мистецтві й фалеристиці : каталог матеріалів з фондів Волинського краєзнавчого музею і Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки / Н. Карабін, О. Матейчук, В. Комзюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжненського літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 104–120.

Ковальчук Є. Наукові конференції як форма музейної комунікації : на прикладі музейних лесезнавчих конференцій Волинського краєзнавчого музею /  Є. Ковальчук // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції, присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 162–167.

Ковальчук Є. Тема особистості у виставкових проектах Волинського краєзнавчого музею. До питання наукової концепції / Є. Ковальчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 103–107.

Ковальчук Є. Тетяна Андреєва в дослідженні життя і творчості Олени Пчілки / Є. Ковальчук // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народження Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-меморіал. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – С. 28–31.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // Котис О. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк, 2020. – С. 17–22.

Лис Я. Документи українсько-польсько-радянської війни 1920 року у фондах Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 110–115.

Лис Я. Примірники проєктів конституцій України різних років ХХ ст. із фондів Волинського краєзнавчого музею / Я. Лис // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 75–79.

Мірошниченко-Гусак Л. Етнографічна колекція пам'яток Волинського краєзнавчого музею: основні типологічні групи / Л. Мірошниченко-Гусак // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2019. – № 7 : Історичні науки. – С. 166–172.

Машлай В. «Музейний дворик» – перший вдалий досвід грантової діяльності Волинського краєзнавчого музею, втілений у рамках програми «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» Українського культурного фонду / В. Машлай // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2021. – Вип. 11. – С. 12–15.

Моренчук О. Ткані вироби Любешівщини у фондах Волинського краєзнавчого музею / О. Моренчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали 66–67 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, 6–7 груд. : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 189–192.

Пахолок З. О. Наталія Юхимівна Пушкар (Дмитрук). Портрет жінки на фоні сови / З. О. Пахолок // Пахолок З. О. Луцька homo візія : істор.-краєзнавч. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк, 2019. – С. 216–233.

Чибирак С. Інформаційна культура відвідувача Волинського краєзнавчого музею / С. Чибирак // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 129–132.

Юхимчук М. Впровадження інноваційних техологій у діяльність Волинського краєзнавчого музею під час карантину / М. Юхимчук // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. Є. Ковальчук. – Луцьк, 2020. – Вип. 10. – С. 132–133.

Наумук С. Головного хранителя Волинського музею розстріляло НКВС : у Луцьку презентували фотодокументальну виставку, присвячену відомому вченому-краєзнавцю Яну Фітцке / С. Наумук // Волинь. – 2019. – 23 квіт. – С. 7.

Оліх А. Книга про скульптора / А. Оліх // Волинський монітор. – 2023. – 9 лют. – С. 8.

Оліх А. Юзеф Крашевський стає ближчим до волинян / А. Оліх // Волинський монітор. – 2022. – 24 листоп. – С. 9.

Оскар Сосновський. Скульптор. Запрошення на презентацію в Луцьку // Волинський монітор. – 2023. – 26 січ. – С. 16.

Якименко М. Нерозгадані таємниці душі Лесі Українки / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 21 верес. – С. 12.

Якименко М. Тому росія і б'є по музеях / М. Якименко // Голос України. – 2022. – 20 трав. – С. 4.

Якименко М. Усе здавалося безтурботним і добрим / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 12 лют. – С. 11.

 

***

Завада Л. 1 серпня 80 років від дня народження Н. Ю. Пушкар (1942–2020) – волинської краєзнавиці, лесезнавиці / Л. Завада // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2022 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2021. – С. 157–166.

Силюк А. 16 червня 90 років від дня відкриття в місті Луцьку Волинського краєзнавчого музею (1929) / А. Силюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 108–114.

25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста)

 

Відомий український письменник, публіцист і пісняр Петро Петрович Мах народився 25 травня 1934 року в селі Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Його родина по дідовій лінії походить з Володимирського берега над Бугом. Батько Петро Олексійович був юристом, але займався землеробством, оскільки в сім’ї зростало четверо дітей, за якими треба було доглядати і виховувати. У квітні 1941 року він трагічно загинув від рук польського шовініста. Нелегко було матері Анастасії Дмитрівні самій утримувати всю сім’ю. У 1944 році їх депортували в Україну. Вони опинилися в голодному Мелітополі Запорізької області. В кінці 1945 року сім’я повернулась на Волинь.

Петро Мах навчався в Підгаєцькій семирічці, а потім в Луцькій середній школі №1. Він закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету ім. І.  Франка.

Професійну діяльність розпочав у 1956 році в редакції обласної газети «Радянська Волинь» як завідувач відділом культури і шкіл, заступник редактора.

Друкував свої перші твори на сторінках львівської преси. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня».

У часи розпалу атеїзму він виконав передсмертну волю матері і поховав її за християнським обрядом, зі священником, за що у 1964 році був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях (1965–1967 рр.)

Більш як десять років займався вільною творчою діяльністю і друкував статті в газетах та журналах України під псевдонімом Петро Орленко. У книзі для дітей «Гостини в матері» («Веселка», 1971), він одним із перших звернувся до образу Олени Пчілки, шельмованої радянщиною.

У 1980 році очолив новостворену Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України. У 1989 році був обраний головою крайової організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Петро Мах стояв біля витоків багатьох громадських організацій («Конгресу інтелігенції Волині», «Просвіти», «Товариства книголюбів»).

Петро Мах є автором понад 30 книг поезій, прози, історичних есеїв, сценаріїв чотирьох телефільмів. Творчість його сповнена тонкої лірики. Він оспівував красу волинської природи, незламний дух борця за рідне слово, за волю України. На тексти його віршів створені пісні «Ожини», «Лілея», «Вишивала мати зозуленьку…», «Питала мати в далини…», «Лесина казка», «Мавки», «На білих крилах рушників», «Сповідь Сивого Клена», «Айстри осінні», «Ген на узліссі хрест мовчить…» (музика Віктора Герасимчука, Анатолія Пашкевича, Бориса Буєвського, Валерія Маренича, Богдана Янінського, Ярослава Найди) широко знані не лише в Україні, а й за її межами.

Після збірки «Перші промені» вийшли книги: «Поезії» (1960), «Пісня кленів» (1965), повість «Віра Глод» (1966), «Поклін Джоконді» (1968), «Гостини у матері» (1971), «Вікна» (1971), історичний есей «Козацькі могили» (1972), «Світанкові роси» (1973), «Сонце в долонях» (1977),  романи «Вруна» (1978), «Посвіт» (1979), збірки поезій «Плеса» (1981), «Крайполе» (1984), «По ту сторону дощу» (1985), «Светёлка» (1986, видана в Москві у перекладі російською мовою), «Пастелі» (1988), «На орбіті дружби» (1988), «Меморіал Вічної Слави в Луцьку» (1989), «Дикий брід» (1990), «Ластів’ятко» (1998). Твори Петра Маха друкувалися в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Грузії, Болгарії, Білорусі, Словаччині, Чехії, перекладалися на мови європейських країн.

Дружина Марія Михайлівна Мах з часу заснування у 1977 році очолювала колектив Волинської обласної бібліотеки для юнацтва. Вона стала першою на Волині заслуженою працівницею культури України. Марія Михайлівна зазначала, що сенсом життя Петра Петровича була любов до народу, до України та Бога, а Волинь він вважав своєю малою Батьківщиною.

Письменник невтомно працював над словом. Свого часу Петро Мах серйозно захопився освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) – це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.

Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників» (1997), «Христос воскрес – воскресне Україна!» (1999), «Ластівка із крилами журби» (2004). Твір П. Маха «Корогва» (2008) – оспівує козацьку волю, подвиги вояків УПА.

Поет, прозаїк, публіцист, пісняр Петро Мах був лауреатом Волинських обласних мистецьких премій імені Олександра Гаврилюка та Агатангела Кримського, всеукраїнської літературної премії «Благовіст», почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Нагороджений Відзнакою Президента України, іменною медаллю уряду, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1984), почесною медаллю НСПУ (член спілки з 1963 року).

Петро Петрович був хорошою та доброю людиною. Він переживав за все, що робиться в державі. Дуже любив зустрічатися зі студентами, молоддю та користувався у них великим авторитетом. 

В останні роки життя П. П. Маха вийшли друком його твори: у 2009 – «Ганнусина стежка», у 2010 – «Крайполе» (у 2-х томах), у 2011 – книга «Гордоплесо».

За активну громадянську позицію, відродження національної думки, значні здобутки у письменницькій творчості та публіцистиці, а також з нагоди 75-річчя від дня народження Маху Петру Петровичу, українському письменнику, публіцисту, громадському діячу було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України», а за рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради (від 25 травня 2009 № 395-1) він став Почесним громадянином  міста Луцька.

Помер П. П. Мах 17 березня 2011 року в Луцьку.

На Волині шанують пам’ять про поета та громадського діяча П. П. Маха. У 2012 році було урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи № 1, де він навчався. А в кабінеті української мови школи розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета.

1 червня 2013 року вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Баумана на вулицю Петра Маха.

Людмила Ланшина

 Ланшина Л. 25 травня 90 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника і публіциста) / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип..: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 76–81.

Література:

Мах П. Вікна : пастелі / П. Мах. – Київ : Молодь, 1971. – 62 с.

Мах П. Віра Глод : повість / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1966. – 26 с.

Мах П. Вруна : роман / П. Мах. – Київ : Молодь, 1978. – 208 с.

Мах П. Ганнусина стежка : поезії для дітей серед. та ст. шк. віку / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 60 с.

Мах П. Гостини в матері : оповідання / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Гордоплесо : пастелі / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 100 с.

Мах П. Дикий брід : роман / П. Мах. – Київ : Веселка, 1990. – 192 с.

Мах П. Козацькі могили : нарис / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1972. – 62 с.

Мах П. Корогва : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 180 с.

Мах П. Крайполе : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1984. – 95 с.

Мах П. Крайполе : зб. Творів : у 2 т. Т. 1. : Крайполе : поезії / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 274 с.

Мах П. Крайполе : зб. творів : у 2 т. Т. 2. : Дикий брід : роман / П. Мах. – Луцьк : Волин. обл. друк. – 2010. – 264 с.

Мах П. Ластівка із крилами журби : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 244 с.

Мах П. Ластів’ятко : вірші для дітей / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 29 с.

Мах П. Меморіал Вічної Слави в Луцьку / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1980. – 31 с.

Мах П. На білих крилах рушників : поезії / П. Мах. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – 59 с.

Мах П. Перші промені : поезії / П. Мах. – Київ : Молодь, 1958. – 35 с.

Мах П. Пісня кленів : пастелі / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1965. – 48 с.

Мах П. Плеса : поезії / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1981. – 172 с.

Мах П. Поезії / П. Мах. – Львів : Кн.-журн. вид-во, 1960. – 59 с.

Мах П. Поклін Джоконді : новели / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1968. – 62 с.

Мах П. Посвіт : поезії / П. Мах. – Львів : Каменяр, 1979. – 103 с.

Мах П. Светелка : стихи и поэма / П. Мах. – Москва : Сов. писатель, 1986. – 136 с.

Мах П. Світанкові роси : поезії / П. Мах. – Київ : Рад. письм., 1973. – 50 с.

Мах П. Христос Воскрес – воскресне Україна! : поет. сповідь / П. Мах. – Київ : Дніпро, 1999. – 287 с.

Колосок Б. В. Луцьк : іст.-архіт. нарис / Б. В. Колосок, П. П. Мах, Л. П. Санжаров. – Київ : Будівельник, 1972. – 58 с.

Стефанишин М. С. Тополина дума : пісен. зб. на слова П. Маха / М. С. Стефанишин ; сл. П. Мах ; передм. О. Потурай. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 48 с.

Мах П. «Він мав сорок доріг...» : пам'яті А. Кримського / П. Мах // Хоменко В. Агатангел Кримський, якого знаємо / В. Хоменко. – Київ, 2019. – С. 71.

Мах П. І українцем будь! ; Ніна Матвієнко ; Пісня ; Тополі ; Мальва ; Засоловейкалася ніч… ; Ластівка із крилам журби / П. Мах // Символи моєї Батьківщини : проза, вірші, пісні / упоряд.: Г. М. Стрільчук, Т. В. Стрільчук. – Луцьк, 2013. – С. 28–29, 147, 148, 320–321, 360, 394–395, 434–435.

Мах П. Новочасні вандали / П. Мах // Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред.: В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк, 2012. – С. 77.

***

Гей В. С. Неспокійні весни поета / В. С. Гей // Гей В. С. Вибрані твори : в 3 т. / В. С. Гей. – Луцьк, 2013. – Т. 3 : Публіцистика. – С. 98–100.

Гандзюк О. Авторські неологізми у творах Петра Маха / О. Гандзюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волин. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 253–258.

Жулинський М. Поет затаєної печалі / М. Жулинський // Жулинський М. Г. Слово на сторожі нації / М. Г. Жулинський. – Київ, 2015. – С. 311–317.

Корнелюк Д. Мах Петро Петрович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д. Вогонь дерзання : іст.-релігієзн. нариси / Д. Корнелюк. – Ковель, 2018. – С. 217–218.

Морозюк Р. Борис Олійник і Петро Мах / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 277–282.

Вербич В. «До мене підсіла весна молода»: згадуючи Петра Маха / В.  ербич // Волин. газета. – 2023. – 24 трав. – С. 6.

Дьомін М. Мистецтво скульптури – націєтворча місія в суспільстві: до 80-річчя скульптора Миколи Обезюка / М. Дьомін // Світогляд. –  2018. – № 5. – С. 65–72.

Люби незрадно Україну – і українцем будь! // Віче. – 2014. – 22–28 трав. – С. 4.

Марчак Г. «І посипались іскри ясні і в дзвінкі обернулись пісні» / Г. Марчак // Селян. життя. – 2014. – 7 черв. – С. 8.

Незабутні : авторові «Ожин» виповнилося 80 // Волинь-нова. – 2014. – 2 трав. – С. 2.

Пам’ятаємо великого волинського митця // Луцьк. замок. – 2014. – 22 трав. – С. 1.

Поетична дорога Петра Маха // Волин. газета. – 2019. – 13 черв. – С. 10.

***

Петро Мах: «Душею журавлію до Волині» : біобібліогр. покаж. / упоряд.: О. Л. Іщук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 88 с.

Дубень О. 25 травня 80 років від дня народження П. П. Маха (1934–2011) – українського письменника, публіциста / О. Дубень // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 83–87.

 

 

 

 

Книжкові новинки

 

Памʼятки княжої доби (волинський контекст) / Г. Гулько, Г. Охріменко, С. Локайчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – Ч. 2. – 252 с. 

Друга частина книги «Памʼятки княжої доби (волинський контекст). Частина 2» присвячена питанням розвитку матеріальної та духовної культури Волині та Волинського Полісся періоду Київської Русі. У ній систематизовано інформацію з різних джерел про знахідки князівських знаків, унікальних сокирок-амулетів, елітної військової зброї, ковальських, гончарських, золотарських виробів, прикрас, сакральних предметів, а також артефактів княжої доби, пов’язаних із варягами. Надзвичайно цінним є те, що в книзі вміщено Альбом ілюстрацій. Завдяки чому про згадані пам’ятки та артефакти можна не лише прочитати, а й побачити їх.

Авторами монографії є відомі науковці, кваліфіковані дослідники археологічних пам'яток:

Григорій Васильович Охріменко – відомий український археолог, дослідник праісторії Волині, заслужений працівник освіти України, кандидат історичних наук, лауреат Премії імені Олександра Цинкаловського.

Геннадій Якович Гулько – відомий дослідник волинського краю, Заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України, колекціонер.

Світлана Михайлівна Локайчук – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови ВНУ імені Лесі Українки.

Запрошуємо усіх охочих до прочитаня!

Григорій Васильович Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині

 

Відомий археолог, краєзнавець, дослідник історії Волині Григорій Васильович Охріменко народився 26 квітня 1950 р. в м. Прилуки Чернігівської області. З чотирирічного віку проживав з батьками в с. Малохатки Старобільського району Луганської області, де і закінчив восьмирічну школу. Середню освіту здобув у 1967 р. у загальноосвітніх школах м. Прилуки та м. Бориспіль на Київщині.

У 1968–1972 рр. – навчався на історичному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Брав участь в археологічних експедиціях на комплексі давніх поселень Гнідавська Гірка в с. Рованці Луцького району під керівництвом кандидата історичних наук М. Кучери та М. Матвієйка. Згодом науковець самостійно проводить рятівні розкопки на пам'ятках в Луцьку (вул. Короленка), с. Рованці, де в місцевій пресі публікує повідомлення про здійснені археологічні відкриття.

Григорій Васильович у 1972 р. починає працювати учителем історії та завідувачем навчальної частини школи с. Майдан-Липно Маневицького району на Волинському Поліссі. За дослідницьку діяльність та активну роботу з дітьми йому присвоюють звання вчителя-методиста, а згодом при підтримці Всеукраїнської спілки краєзнавців і заслуженого працівника освіти України. З 1994 р. Г. Охріменко працював науковим співробітником Полісько-Волинського народознавчого центру Волинського державного університету імені Лесі Українки.

У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Неоліт Волині» базу якої становили матеріали з численних пам'яток цього періоду в селах Годомичі, Комарово, Мала Осниця, Новосілки поліської зони, а також у селах Гірка Полонка, Голишів, Гнідава Луцького району.

У 2005–2019 рр. Григорій Васильович працював у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, де займав посаду доцента кафедри археології та допоміжних історичних дисциплін. Також продовжував працювати у Волинському краєзнавчому музеї та Малій Академії Наук. Коло інтересів вченого не обмежується науково-дослідною та пошуковою роботою, а й охоплює популяризаторську пам'яткоохоронну сфери. За час роботи Г. В. Охріменком було опрацьовано велику кількість пам'яток прадавньої історії Великої Волині. Знахідки з численних археологічних розкопок поповнили колекції в Волинському та Маневицькому краєзнавчих музеях.

У коло наукових інтересів Григорія Васильовича також входить неолітична кераміка, яка стає предметом його професійних зацікавлень на все життя. Зокрема Григорій Охріменко виділив волинську неолітичну культуру, яка вирізнялася своїм посудом, особливостями його форми та декору. Основним типом посуду був горщик середньої величини, переважно з прямовисними стінками та гострим чи круглим днищем. Найбільш уживаним елементом декору були гребінцеві відтиски – найчастіше у вигляді паралельних горизонтальних смуг, чотирикутних полів або вертикальних гірлянд. Рідше користувалися іншими штампами для нанесення ліній, сіток, різноманітних насічок, ямок та вм'ятин.

Цікавиться дослідник також епохами палеоліту, мезоліту, мідної доби, доба бронзи та заліза, стратифікацією суспільства, духовною культурою первісних спільнот, керамічним виробництвом, історією раннього землеробства на Волині та Поліссі, предметами озброєння енеоліту – доби бронзи, давніми металевими виробами, кременярством доби бронзи.

Серед наукових праць дослідника варто виокремити: «Розвиток керамічного виробництва на Волині» (у співавторстві з М. Кучинком, Н. Кубицькою, 2003), «Нариси культури давньої Волині» (2006), де автор розкрив особливості духовної та матеріальної культури Волині від льодовикового часу до кінця бронзового віку та періоду Давньої Русі, «Олександр Цинкаловський та праісторія Волині» (2007), «Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби» (у співавторстві з М. Кучинком, В. Савицьким, 2008), в якій описав археологічні, етнографічні та писемні джерела матеріальної та духовної культури регіону ІХ–ХІV століть, «Археологічна спадщина Яна Фітцке» (2005), «Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.)» (2009), в  якій висвітлив тему матеріальної та духовної культури тогочасних людей.

Григорій Васильович є прихильником та першопрохідцем у застосуванні еніологічних та біолокаційних методів в археологічній науці.

У 2010 році Григорій Васильович Охріменко став лауреатом обласної іменної премії в галузі літератури, культури і мистецтва в номінації імені Олександра Цинкаловського.

Григорій Охріменко – серйозний науковець, справжній фанат своєї справи, для якого археологія не лише захоплення, а й справа всього життя.

Зозуля А. 70 років від дня народження Г. В. Охріменка (1950) –українського археолога / А. Зозуля // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 111–119. 

Література:

Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині / С. Терський. – Львів : Львів. політехніка, 2010. – 378 с.

Про Г. В. Охріменка – див. Іменний покажчик.

Баюк В. Волинська школа археології: історія та сучасний стан / В. Баюк // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2011. – Ч. 10. – С. 70–73.

Бондаренко Г.  Історіографічний огляд з археології і пам'яткознавства Волині (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2016. – Вип. 8. – С. 87–99.

Кучинко М. Григорій Охріменко – дослідник первісної археології Волині / М. Кучинко, З. М. Кучинко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камнь-Каширський, 27 жовт. 2010 р. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 293–294.

Силюк А. Григорій Охріменко – відомий український археолог, краєзнавець, дослідник прадавньої історії Волині / А. Силюк // Волинський музейний вісник : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 204–205.

***

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад. І. Констанкевич, уклад. Н. Грінчук, Л. Пухер, уклад. О. Маховський, ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Про Г. В. Охріменка – с. 92.

Народному артисту України Василю Чепелюку – 70!

 

Народився співак Василь Чепелюк 14 квітня 1954 р. у поліському селі Холоневичі тоді Ківерцівського району. За новим адміністративно- територіальним поділом це Луцький район Волинської області.

Навчався Василь у місцевій загальноосвітній школі. Саме тут юнак зробив перші кроки у світ мистецтва, брав активну участь у шкільній художній самодіяльності, звітних концертах. Василеве захоплення музикою помітила у школі його перша вчителька М. К. Квітковська. Любов до пісні прищепили з дитинства й батьки, які теж були учасниками художньої самодіяльності сільського закладу культури. Та найщасливішим був у його житті день, коли одного вечора батько подарував синові гармошку, аби музика завжди була з ним. Згодом купили баян «Україна». Грав і співав Василь спочатку у школі, пізніше – у клубі.

У 1971 р. Василь Чепелюк вступив до Луцького училища культури та мистецтв на відділення хорового диригування. З того часу почався його професійний і творчий шлях як музиканта та співака. Вищу музичну освіту здобув у Рівненській філії Київського державного інституту культури ім. О. Є. Корнійчука (1977 р.)

Під час військової служби співав в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу (1977–1979 рр.). У 1979 р. – соліст Волинського народного хору й народного ансамблю «Волинянка» Луцького палацу культури. Гастролював у Франції, Німеччині, Польщі, Словаччині, Чехії, Швеції, Данії, колишній Югославії. Згодом був переведений на посаду соліста-вокаліста літературно-музичного лекторію № 1. Тут співак зустрівся із заслуженим артистом України І. Л. Секлієм. Всім, що знав і умів, Іван Лук’янович щедро ділився з молодим колегою.

У репертуарі Василя Чепелюка – твори зарубіжної та вітчизняної класики, сучасні і народні пісні, а першою була почута з маминих уст українська народна пісня «Пожену я корови та пожену телята». Важко визначити, що найкраще. Кожна з пісень – то його шлях, на якому поєднались усі сторінки життя, історії рідного краю. У 2012 році побачила світ збірка вокальних творів Василя Адамовича Чепелюка «Вогонь прадавнього роду».

У 1989 р. за значний особистий внесок у розвиток української культури та мистецтва, високопрофесійну майстерність Василеві Чепелюку було присвоєно звання «Заслужений артист України». А в 1993 р. він удостоєний звання «Народний артист України».

З 1998 року й дотепер Василь Адамович передає свої знання й досвід творчій молоді, що приходить здобувати вищу освіту й осягати глибини виконавської майстерності до Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки. Розпочавши свій викладацький шлях як сумісник, у 2011 році здобув вчене звання доцента, а в 2021 році – професора кафедри історії, теорії мистецтва та виконавства найбільшого вищого навчального закладу Волині. Сфера наукових інтересів – психологія творчої особистості, проблеми співацьких навичок у студентів-початківців, проблеми естрадного виконавства та інтерпретації. Василь Адамович – активний  учасник науково-практичних конференцій мистецько-педагогічного профілю в Україні й за кордоном. У співпраці з колегами В. А. Чепелюк – один із авторів навчального посібника для студентів мистецьких навчальних закладів I–IV рівня акредитації «Форми та методи самостійної роботи студента над хоровою партитурою», що побачив світ у 2018 році.

Крім професійної (виконавської та викладацької) діяльності, Василь Чепелюк бере активну участь у громадському житті і Волині. Оскільки з початком російсько-української війни в центрі уваги всього суспільства – волонтерство, Василь Адамович з 2015 року є членом Волонтерського центру «Серце патріота».

Багатогранна діяльність В. А. Чепелюка на мистецькій і викладацькій ниві, активність у громадському житті отримали заслужене визнання суспільства і держави. Василь Адамович Чепелюк – кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2017) та ордена Святого Миколая Чудотворця (2014), українського недержавного ордена, заснованого ПЦУ для вшанування людей за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо. Він – Почесний громадянин міста Луцька (2019). Нагороджений Почесною відзнакою за багаторічну плідну працю в галузі культури (2004), Почесною відзнакою УМВС України у Волинській області (2008), Золотим нагрудним знаком Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (2014). Серед відзнак Василя Адамовича – Подяка Кабінету Міністрів України, Почесні грамоти Волинської обласної та Луцької міської рад і Луцького міського голови, а також Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство», Командувача військ Західного оперативного командування та Патріарха Київського і всієї Руси-України. 

Ім’я народного артиста України Василя Чепелюка відоме не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Його життєвим кредом залишаються слова: «Благословить між нами слово згоди. Несімо, люди, світло в добрий час, аби не згас вогонь прадавній роду, який і гріє, і єднає нас».

Кревська Л. 14 квітня 70 років від дня народження В. А. Чепелюка (1954) – народного артиста України / Л. Кревська // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА , Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2023. – С. 64–67.

Література:

Чепелюк В. Тверда рука Кривицького / В. Чепелюк // Антон Кривицький і Луцьк. Переплетені долі / упоряд. Н. Кравчук. – Луцьк, 2021. – С. 166–168.

Чепелюк В. А. «Чеблінського» цвіту – по всьому світу / В. А. Чепелюк // Антонюк А. П. Життя – як пісня / А. П. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 297–299.

 

***

Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 144 с.

Про В. А. Чепелюка – с. 103.

Стефанишин М. С. Мої творчі осяяння у просторі інтернету / М. С. Стефанишин ; авт. передм. І. Ольшевський. – Луцьк : Вежа-Друк, 2020. – 110 с.

Про В. А. Чепелюка – с. 93.

Чепелюк Василь Адамович : народний артист України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / автор. проекту, збирач. матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 257–260.

Василь Чепелюк – почесний громадянин Луцька // Вісник+К. – 2019. – 29 серп. – С. 3.

Волинець О. Їхні імена назавжди вкарбовані в історію міста / О. Волинець // Волинь. – 2019. – 10 верес. – С. 4.

Кома С. Прометей пісні і син Адама / С. Кома // Волин. газета. – 2019. – 18 квіт. – С. 10.

Кравчук Н. Народному артисту України Василю Чепелюку – 65! / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 25 квіт. – С. 8.

***

Кревська Л. 14 квітня 60 років від дня народження В. А. Чепелюка (1954) – народного артиста України / Л. Кревська // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2013. – С. 70–72.