Героїчній пам'яті Андрія Снітка присвячуєтся

Снітко Андрій Володимирович народився 25 січня 1996 р. у с. Гораймівка Маневицького району Волинської області. В 11 років став круглим сиротою. Згодом проживав у прийомній родині в Маневичах. У 2013 р. закінчив загальноосвітню школу № 1 і вступив на перший курс Інституту фізичної культури і здоров’я Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Брав активну участь у подіях революції Гідності, у тому числі в Києві. Із початком російської агресії звертався у військовий комісаріат, мав бажання мобілізуватись до Збройних Сил України, але отримав відмову.

У травні 2014 р. Андрій Снітко став добровольцем 2-ї сотні батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» із позивним «Хома». На початку липня 2014 р. у складі підрозділу прибув на посилення українських позицій у с. Сєдове Новоазовського району Донецької області, де напередодні російські диверсанти намагались знищити український прикордонний пост. Разом з іншими добровольцями батальйону «Азов» 4 серпня 2014 р. брав участь у штурмі Маріїнки. Після перебазування батальйону до Старобешевого азовці неодноразово висувались у район Многопілля. 19 серпня 2014 р. підрозділ Андрія Снітка зайшов в м. Іловайськ Донецької області.

О другій половині дня 20 серпня 2014 р. група із трьох осіб, у якій перебував «Хома», проводила зачистку одного з будинків, але потрапила в засідку в районі вул. Суворова. Противник закидав українських захисників гранатами. Одну з них Андрій Снітко закрив своїм тілом. Його побратим Олег Аксьоненко («Аксьон») отримав смертельне поранення. Третій з групи – Сергій Денисюк («Сократ») був поранений в ногу. Після гибелі побратимів азовці змушені були залишити місто. Героя поховали в смт Маневичі 24 серпня 2014 р.

Жертовність вісімнадцятирічного захисника України належним чином вшанована органами державної влади і місцевого самоврядування, громадянським суспільством. Так, 25 січня 2015 р. герою була відкрита меморіальна дошка на будівлі загальноосвітньої середньої школи № 1 смт Маневичі, де він навчався. Рішенням Маневицької районної ради від 9 жовтня 2015 р. згаданому навчальному закладу було присвоєно ім’я Андрія Снітка. Рішенням сесії Маневицької селищної ради від 18 грудня 2015 р. вул. Карла Маркса перейменована на вул. Андрія Снітка.

26 березня 2016 р. волинянин був посмертно відзначений недержавним орденом «Народний Герой України». Указом Президента України № 515/2016 від 21 листопада 2016 р., за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, учаснику АТО Андрію Снітку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

16 жовтня 2018 р. на фасаді головного корпусу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки була урочиста відкрита дошка його загиблим випускникам. Під час церемонії ректор університету Ігор Коцан промовив: «Колись про героїв Крут Пало Тичина сказав: «Понад все вони любили свій коханий край». От і троє наших хлопців любили рідну Батьківщину – Україну – понад усе й не пошкодували для неї навіть власних життів: це студент факультету економіки та управління Станіслав Потапчук і студенти факультету фізичної культури, спорту та здоров’я Артем Карабан і Герой України Андрій Снітко».

Зек Богдан. 25 СІЧНЯ 30 років від дня народження А. В. Снітка (1996–2014) – захисника України, добровольця батальйону «Азов», Героя України (посмертно) (з «Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік»).

Література:

Волинський небесний батальйон / упоряд. Н. Слюсар ; худож. ред. В. Гошко ; літ. ред. О. Волошко. – Луцьк : Вісник і К, 2019. – 384 с.

Про А. В. Снітка – с. 335.

Дем’янюк О. Волинський пантеон. Схід 2014–2017 / О. Дем’янюк, Г. Гулько. – Луцьк : Вежа-Друк, 2018. – 248 с.

Про А. В. Снітка – с. 178.

Понєдєльник Л. Подвиг і героїзм сучасних захисників України / Л. Понєдєльник // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Місто Рожище в історії України і Волині : Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 700-річчю перш. писем. згадки про місто, 8–9 груд. 2022 р. : наук. зб. – Луцьк, 2022. – Вип. 72. – С. 154–157.

Якименко М. Герой України Андрій Снітко / М. Якименко // Україна у війнах XX–XXI століття: доля людей і територій : матеріали наук.-практ. конф. м. Луцьк 18 трав. 2023 р. : наук. зб. – Луцьк, 2023. – С. 121.

Андрію Снітку виповнилося б 26... // Нова доба. – 2022. – 20 січ. – С. 7.

Власюк Л. Лицар із Луцька взяв у руки автомат і кулемет / Л. Власюк // Волинь. – 2021. – 27 трав. – С. 12, 24.

Волинський С. Героїчній пам'яті Андрія Снітка присвячуєтся / С. Волинський // Нова доба. – 2020. – 20 серп. – С. 4.

Музика Ю. В чорну сторінку Іловайської трагедії вписані імена шести наших земляків / Ю. Музика // Нова доба. – 2021. – 26 серп. – С. 3.

Снітко А. Анатолій Снітко написав книгу про захисника України Андрія Снітка / А. Снітко // Волинь. – 2019. – 6 черв. – С. 13.

Фесюк О. Герої повернулися до рідної альма-матер / О. Фесюк // Волинь-нова. – 2018. – 18 жовт. – С. 6.

Якименко М. Закрив би собою світ / М. Якименко // Волин. газета. – 2023. – 30 серп. – С. 1, 2. ; 6 верес. – С. 1, 2, 3 ; 13 верес. – С. 2, 3 ; 20 верес. – С. 1, 2.

Якименко М. Якби міг, накрив би собою всю землю : 20 серпня 2014 року в Іловайську смертю героя загинув боєць батальйону спеціального призначення «Азов» Андрій Снітко / М. Якименко // Голос України. – 2023. – 3 трав. – С. 6.

 

Геннадій Васильович Бондаренко – головний літописець історії Волині

Геннадій Васильович Бондаренко – український дослідник, краєзнавець, кандидат історичних наук, професор кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Народився Г. В. Бондаренко 19 січня 1946 року у м. Сатанів Хмельницької області. У 1964 році закінчив Ізяславську школу № 2. Продовжив навчання на заочній формі у Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі (1964–1968 рр.) і водночас працював у Ізяславській районній бібліотеці для дітей та юнацтва. Вищу освіту за спеціальністю «вчитель історії та суспільствознавства» здобув у 1968–1972 роках у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті. Працював учителем історії у школі м. Полонного Хмельницької області. У 1977 році закінчив аспірантуру при Київському педагогічному інституті, з того часу працює у Луцькому державному педінституті (нині – Волинському національному університеті імені Лесі Українки), спершу на посаді старшого викладача, з 1982 року – доцента (отримав вчене звання у 1984 р.), а з 2008 року – професора (отримав вчене звання у 2013 р.). Займав посади заступника декана історичного факультету, завідувача кафедри, проректора.

У 1982 році науковець захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 07.00.01 Історія України. У 1997 році обраний член-кореспондентом Української Академії історичних наук.

Г. В. Бондаренко з 2006 року є директором Центру дослідів Волині при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Його науковий доробок нараховує понад 500 праць, серед яких –5 монографій, 7 підручників, з яких «Теорія і методологія історії» та «Спеціальні історичні дисципліни» були рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

З 2005 року в освітньому просторі Волинської області дослідник запровадив шкільний факультативний курс «Волинезнавство» і реалізував авторський проєкт «Інтелектуальна еліта Волині», опублікувавши монографію у 2012 році.

Більше, як 30 років, Г. В. Бондаренко очолює Волинську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. Упродовж цього часу безпосередньо ним підготовлено і проведено десятки конференцій, семінарів, круглих столів, пов’язаних з історією, краєзнавством, музеєзнавством краю, опубліковано збірники «Минуле і сучасне Волині та Полісся» (з 1985 р. видано 68 номерів). Вчений є членом редакційних колегій таких наукових видань України як «Краєзнавство», «Літопис Волині», «Педагогічний пошук», «Українське державотворення: проблеми і сучасність», альманаху «Волинський колекціонер», наукового проєкту «Західне Полісся: історія і культура».

Краєзнавець, виступаючи на радіо і телебаченні, активно популяризує історію і культуру Волині, державну і національну символіку України.

За вагомий внесок у розвиток освіти Волині у 1988 році став «Відмінником народної освіти», а в 1993 році одержав звання «Заслужений працівник народної освіти України». Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України і Почесною грамотою Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України. Має грамоти і подяки від Міністерства освіти та науки України, Волинської обласної ради і обласної адміністрації.

Краєзнавча діяльність науковця відзначена преміями Національної спілки краєзнавців України імені Дмитра Яворницького (1993 р.) і академіка Петра Тронька (2015 р.), званням Почесний краєзнавець України (2014 р.), обласною премією Волинського фонду культури імені Галшки Гулевичівни (1996 р.) та премією імені Василя Кмецинського Камінь-Каширської районної ради (2017 р.).

Указом Президента України № 946/2019 від 24 грудня 2019 року Заслуженому працівникові народної освіти, члену Правління Національної спілки краєзнавців України, Почесному краєзнавцю України Г. В. Бондаренку призначена дворічна державна стипендія.

Г. В. Бондаренко майстерно поєднує науково-педагогічну діяльність, краєзнавчу та громадську роботу та власні захоплення, серед яких – написання віршів, рибалка, гра в шахи (член команди з шахів та шашок факультету історії, політології та національної безпеки, що неодноразово здобувала перемогу в університетських змаганнях) та у більярд. Так, у 2019 році він двічі вигравав Кубок України «Наукова еліта» серед науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти з більярду в Лізі «Доктор наук v Професор». Тому його визнано кращим гравцем 2019 року цього ж кубка.

Чибирак С. 19 січня  75 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика, педагога, краєзнавця / С. Чибирак // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музе,  Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 35–43.

 

Література:

Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва : Указ Президента України від 24 груд. 2019 р. № 946 // Уряд. кур’єр. – 2019. – 26 груд. – С. 1–2.

 

***

Бондаренко Г. В. Історична топоніміка : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко, В. В. Кихтюк. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2012. – 162 с.

Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волині : монографія / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа. – 2003. – Кн.1. – 2003. – 238 с.

Бондаренко Г. В. Історичне краєзнавство Волині : монографія / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа. – 2003. – Кн.2. – 2003. – 214 с.

Бондаренко Г. В. Спеціальні історичні дисципліни / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1997. – 222 с.

Бондаренко Г. В. Спеціальні історичні дисципліни : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 422 с.

Бондаренко Г. В. Теорія та методологія історії : програма й тестові завдання, основи курсу, словник понять і категорій : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 196 с.

Бондаренко Г. В. Теорія та методологія історії: поняття і категорії історичного пізнання : слов.-довід. / Г. В. Бондаренко. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 92 с.

 

***

Бондаренко Г. Волинь: символіка тризуба на предметах доби середньовіччя  / Г. Бондаренко, Г.  Гулько // Хроніки Ладомерії : матеріали IV Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. «Хроніки Ладомерії», присвяч. 820-тій річниці утворення Галицько-Волинської держави та 695-тій річниці надання Володимиру Магдебурського права : наук. зб. – Тернопіль, 2019. – Вип. IV. – С. 32–37.

Бондаренко Г. Волинь у Другій світовій війні : до 70-річчя від часу завершення / Г. Бондаренко // Українське державотворення: проблеми і сучасність : зб. наук. пр., присвяч. 70-й річниці закінч. Другой світової війни / ред.: Г. В. Бондаренко, О. Й. Дем'янюк. – Луцьк, 2015. – Вип. X. – С. 8–22.

Бондаренко Г. ВООНСКУ у 2014–2019 роках : до 30-річчя Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України / Г. Бондаренко, А. Силюк, А. Шваб // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали 66–67 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, м. Луцьк. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 4–8.

Бондаренко Г. 21 жовтня 50 років від дня народження А. Г. Шваба (1967) – українського вченого історика / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2017 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2016. – С. 185–187.

Бондаренко Г. 24 січня 60 років від дня народження В. К. Барана (1956) – українського історика і педагога /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2015. – С. 39–43.

Бондаренко Г. 28 липня 75 років від дня народження І. В. Кічия (1943–2005) – українського історика /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Запоріжжя, 2017. – С. 142–146.

Бондаренко Г. 24 листопада 75 років від дня народження Г. С. Маслай (1942) – заслуженого працівника освіти України /  Г. Бондаренко, Г. Романчук // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2017 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2016. – С. 210–212.

Бондаренко Г. 2 лютого 80 років від дня народження Б. Й. Заброварного (1936–2010) – українського історика, педагога, краєзнавця /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2015. – С. 50–54.

Бондаренко Г. Дослідження революційних і воєнних подій 1917–1939 рр. на теренах Західної Волині /  Г. Бондаренко // Волинь у роки Української революції 1917–1921 рр. : зб. наук. пр. / упоряд. А. Шваб. – Луцьк, 2019. – С. 232–244.

Бондаренко Г. Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2017 рр. / Г. Бондаренко, А. Силюк // Народна творчість українців у просторі та часі : матеріали Міжнар. наук. конф. в рамках VIII Міжнар. фест. укр. фольк. «Берегиня» : наук. зб. / ред. Г. Аркушин. – Луцьк, 2018. – С. 43–86.

Бондаренко Г. Краєзнавство України і Волині у контексті рішень V з'їзду Національної спілки краєзнавців України /  Г. Бондаренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. істор.-конф., присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю  Магдебурзького права : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 394–396.

Бондаренко Г. В. «Літопис Волині» : (науковий часопис. засн. 1953 у м. Вінніпег т-вом «Волинь» та Ін-том дослідів Волині / Г. В. Бондаренко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег–Лощ. – С. 532.

Бондаренко Г. Луцьк у нумізматиці і боністиці / Г. Бондаренко // Волинський колекціонер : альманах. – Луцьк, 2019. – С.4–9.

Бондаренко Г. Луцьке братство : іст.-бібліогр. огляд краєзн. л-ри (від середини 90-х років ХХ ст.) /  Г. Бондаренко // Роль особистості в Церкві : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ВПБА УПЦ КП. – Луцьк, 2016. – С. 21–27.

Бондаренко Г. Любомльщина у публікаціях від 1991 р. /  Г. Бондаренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії :  Міжнар. іст.-краєзн. конф., присвяч. 730-ій річниці  часу першої відом. писем. згадки про м. Любомль та 810-ій річниці з часу писем. згадки про літописне м. Угровське : наук. зб. / упоряд.: Г. Бондаренко, О. Остапюк, А. Силюк. – Луцьк, 2017. – Вип. 63. – С. 9–12.

Бондаренко Г. 1 квітня 75 років від дня заснування у м. Луцьку учительського інституту, нині Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки (1940) /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2014. – С. 51–56.

Бондаренко Г. Під зорею Кобзаревого слова / Г. Бондаренко, М.  Філонюк // Україна Тараса Шевченка / упоряд.: Р. Маньковська, В. Мельниченко ; авт. передм.: О. Реєнт, Л. Новохатько. – Харків, 2015. – С. 119–131.

Бондаренко Г. Погляди Г. О. Гуртового на козацьку історію Волині /  Г. Бондаренко // Волинь – край козацький : матеріали наук.-практ. конф. з пед. краєзн. : наук. зб. / ред.: Г. Бондарук, О. Дем'янюк, П. Олешко. – Луцьк, 2018. – С. 103–104.

Бондаренко Г. Проекти гербів і прапорів сільських громад Ковельського району / Г. Бондаренко, І. Хамежук // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст.-конф., присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю  Магдебурзького права : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 316–328.

Бондаренко Г. 15 березня 100 років від дня народження О. Г. Михайлюка (1920–1994) – українського історика і педагога / Г. Бондаренко, Г. Романчук // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Тернопіль, 2019. – С. 73–78.

Бондаренко Г. Рецензія на книгу «Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури  і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр.» /  Г. Бондаренко // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / автор. проекту, збирач матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – С. 6–8.

Бондаренко Г. Рецензія на книгу: Трембіцький А. М. ДІКЗ «Меджибіж»: десять років поступу. Історія, матеріали і документи. – Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2012. – 390 c. /  Г. Бондаренко // Волинський музейний вісник : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. –  Луцьк, 2012. –  Вип. 3. – С. 126–132.

Бондаренко Г. Роль бібліотек у поширенні та вдосконаленні краєзнавчої освіти / Г. Бондаренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки / відпов. за вип.: А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 3–5.

Бондаренко Г. 70 років історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки / Г. Бондаренко // Українське державотворення: проблеми і сучасність : зб. наук. пр., присвяч. становленню іст. освіти на Волині та 70-й річниці від часу створення історичного факультету в Луцьку / ред.: Г. В. Бондаренко, О. Й. Дем'янюк. – Луцьк, 2016. – Вип. XII. – С. 5–10.

Бондаренко  Г. 7 січня 50 років від дня народження О. Й. Дем’янюка (1968) – українського історика /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Запоріжжя, 2017. – С. 20–27.

Бондаренко Г. 3 січня 70 років від дня народження Є. І. Франчука (1945–2006) – українського вченого–історика, заслуженого працівника народної освіти України /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2014. – С. 15–18.

Бондаренко Г. 3 лютого 70 років від дня народження С. В. Борисюка (1945–2010) – українського письменника і краєзнавця /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2014. – С. 27–29.

Бондаренко  Г. 13 січня 100 років від дня народження П. К. Сміяна (1918–2011) – українського історика /  Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки). – Запоріжжя, 2017. – С. 32–37.

Бондаренко Г. 16 вересня 60 років від дня народження А. М. Силюка (1958) – історика, краєзнавця, директора Волинського краєзнавчого музею, заслуженого працівника культури України / Г. Бондаренко // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Запоріжжя, 2017. – С. 191–201.

Бондаренко Г. В. Вклад ВІППО у розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти у Волинській області в 1997–2006 роках / Г. В. Бондаренко // Пед. пошук. –  2015. – №1(85). – С. 54–56.

Бондаренко Г. Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців у 2014–2019 роках : (до 30-річчя Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України) / Г. Бондаренко, А. Шваб // Краєзнавство. – 2020. – № 4. – С 164–168.

Бондаренко Г. Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) / Г.  Бондаренко // Краєзнавство. – 2015. – №3/4. – С. 303–311.

Бондаренко Г. Літопис національно-визвольного руху на Волині у ХХ ст. в іменах / Г. Бондаренко // Краєзнавство. – 2020. – № 4. – С. 176–177.

Бондаренко Г. Петро Тронько та краєзнавчий рух на Волині / Г. Бондаренко // Краєзнавство. – 2015. – № 3/4. – С. 40–41.

Бондаренко Г. Прихована етнокультурна спадщина Берестейщини / Г. Бондаренко // Народна творчість та етнологія. – 2018. – № 1. – С. 65–70.

 

***

Волинський національний університет імені Лесі Українки : ювілейне видання / ред. колег. І. Я. Коцан, М. Г. Жулинський, І. Р. Юхновський ін. – Луцьк, 2010 – 244 с.

Про Г. Бондаренка – с. 168.

Краєзнавство: науковий журнал. 1927–2017 : системат. покажч. змісту / ред. О. П. Реєнт ; упоряд. О. Михайлова. – Київ : [б. м.], 2019. – 396 с.

Про Г. В. Бондаренка – див. Іменний покажчик.

Бондаренко Геннадій Васильович (нар. 1946 р.) // Материк краєзнавства : зб., присвяч. лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Нац. спілки краєзнав. України / упоряд. Р. Маньковська. – Київ, 2013. – С. 26–27.

Визнання : премію імені Василя Кмецинського вручили голові краєзнавців Волині // Волинь-нова. – 2018. – 23 січ. – С. 2.

Державні нагороди та відзнаки краєзнавців за 2019 рік // Краєзнавство. – 2020. – № 4  – С. 173–175.

Зозуля С. Шахи, вудку та... більярд не покине за мільярд / С. Зозуля // Волин. новини. – 2019. – 11 квіт. – С. 9.

 

***

Бондаренко Геннадій Васильович: сторінки життя і діяльності : біобібліогр. покажч. / упоряд.: А. М. Силюк, С. В. Яцечко. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. – 152 с.

Костриця М. Бондаренко Геннадій Васильович / М. Костриця // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3. – С. 260.

Силюк А. 19 січня 60 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика і педагога / А. Силюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / Упр. культури і туризму  Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 23–29.

Силюк А. 19 січня 70 років від дня народження Г. В. Бондаренка (1946) – українського історика, педагога, краєзнавця / А. Силюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 29–35.

 

Кримський Агатангел Юхимович (1871–1942): видатний діяч світу

Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 року у м. Володимирі-Волинському у змішаній родині: по батьковій лінії вона мала татарсько-білоруське коріння, а по материній – польське та литовське. У дитячі роки його батьки переїхали до Звенигородки (нині Черкащина). Навчався Агатангел спочатку в Острозькій протогімназії та Другій київській гімназії, а після закінчення останньої у 1885–1889 pоках – у Колегії Павла Галагана, де познайомився із видатним українським мовознавцем Павлом Житецьким, що вплинуло на його подальшу долю.

У 1889 році А. Ю. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, після закінчення якого у 1892 році залишився для підготовки до професорського звання при кафедрі арабської філології. Упродовж 1892–1896 pоків Кримський навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету під керівництвом таких вчених, як В. Міллер, Р. Брандт, П. Ф. Фортунатов, П. Г. Виноградов, В. І. Гер’є, В. Ключевський та ін. Після закінчення навчання у 1896 році склав магістерські іспити з арабістики та слов’янської філології у Петербурзькому та Московському університетах.

У 1896 році А. Кримський відправився у відрядження на Близький Схід для наукової роботи, а після повернення почав працювати в Лазаревському інституті, де викладав курси історії семітських мов, вивчення Корану і граматичних текстів, читав лекції з історії арабської літератури, викладав арабську поезію і займався проблемами перекладу арабською мовою філософсько-літературних текстів. У 1901 році Кримський очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту і аж до 1918 року був професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Протягом 1900–1918 pоків А. Ю. Кримський також виконував обов’язки неодмінного секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства.

У 1918 році Кримський переїхав до Києва на постійне проживання, де до 1929 року працював секретарем заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української академії наук (УАН), а також очолював її історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

У 1918–1921 роках Кримський працював професором всесвітньої історії в Київському університеті. Водночас був редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української Академії наук», а з 8 серпня 1925 року – головою Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, створеного при Всеукраїнській академії наук (ВУАН).

Спочатку радянська влада ставилася до Кримського лояльно, однак з 1929 року було розпочато переслідування вченого. У 1930-х роках він був практично усунений від науково-викладацької роботи. 20 липня 1941 року Кримського було заарештовано співробітниками НКВС, після чого його звинуватили в «антирадянській націоналістичній діяльності» та ув’язнили в одній із тюрем НКВС у Кустанаї Казахської РСР (нині м. Кустанай, Казахстан). Виснажений ув’язненням та хворобами, 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер.

А. Ю. Кримський здійснив значний вклад у розвиток української філологічної та історичної науки. Він є автором понад 1000 публікацій – монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології та іраністики. Кримський був поліглотом – за різними даними, вчений знав понад 60 мов, а деякі дослідники вважають, що їх було понад 100. Окрім сходознавства, багато уваги Кримський також надавав проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з української антропології. Учений був також науковим редактором багатьох словників та збірників. Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, А. Кримський зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику.

Волинською обласною державною адміністрацією за досягнення в літературі встановлено 1992 року літературно-мистецьку премію імені Агатенгела Кримського. Першим лауреатом у 1992 році був визнаний письменник Йосип Георгійович Струцюк.

Чорний І. 15 СІЧНЯ 150 років від дня народження А. Ю. Кримського (1871–1942) – українського сходознавця, історика, фольклориста, літературознавця, письменника, перекладача / І. Чорний // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 28–35. 

Література:

Кримський А. Ю. Андрій Лаговський : роман / А. Ю. Кримський.  – Київ : Нац. кн. проект, 2011. – 336 с. : іл. – (Бібліотека шкільної класики).

Кримський А. Вибрані твори  / А. Кримський. – Київ : Дніпро, 1965. – 659 с.

Кримський А. Ю. Виривки з мемуарів одного старого гріховоди : вибране / А. Ю. Кримський ; упоряд., авт. передмов. Ю. Коваліва. – Київ : Академія, 2016. – 317 с.

Кримський А. Історія Туреччини. – 2-е вид., випр. – Київ ; Львів : ОЛІР, 1996. – 288 с.

Кримський А. Поезії / А. Кримський. – Київ : Рад. письменник, 1968. – 339 с.

Кримський А. Нарис історії українського правопису до 1927 року / А. Кримський // Історія українського правопису XVI–XX ст. : хрестоматія. – Київ, 2004. – С. 392–414.

Кримський А. Ю. Нечестиве кохання ; На душі якась тривога : вірші / А. Ю. Кримський // Шедеври української любовної лірики. – Харків, 2006. – С. 182–183.

Кримський А. Тарасове свято на чужині / А. Кримський // Література рідного краю : Волинь. 5-6 кл. – Луцьк, 1999. – С. 62.

Кримський А. Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася / А. Кримський // Історія української мови : хрестоматія. – Київ, 1996. – С. 16–37.

 

 

***

Агатангел Кримський – учений, письменник, українець : зб. наук. пр. / упоряд. Н. Данилюк. – Луцьк : Волин. кн., 2007. – 128 с.

А. Ю. Кримський – україніст і орієнталіст : матеріали ювілейної сесії до 100-річчя з дня народж. – Київ : Наук. думка, 1974. – 173 с.

Волинь філологічна : текст і контекст. Вип. 1 : Агатангел Кримський у контексті української та світової культури. – Луцьк : Вежа, 2006. – 255 с.    .

Кралюк П. М. Історія релігієзнавства в Україні / П. М. Кралюк, М. В. Шкрібляк. – Київ : КНТ, 2017. – 159 с.

Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Лицар честі і краси. Микола Вороний у спогадах, листах і матеріалах / упоряд., передм. та прим. І. М. Лисенко. – Київ : Рада, 2011. – 208 с. : іл.

Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Мартинюк М. І. Національна ідея в життєтворчості Володимира Самійленка : монографія / М. І. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 192 с.

Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Огнєва О. Д. Східні стежини Лесі Українки : (статті та матеріали) / О. Д. Огнєва. – Луцьк : Волин. кн., 2007. – 234 с.

Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Ольшевський І. Агатангел Кримський: поклик Сходу : спроба трактату в особах / І. Ольшевський . – Луцьк : Терен, 2012. – 252 с.

Останіна Г. Г. Агатангел Кримський : особливості поетики художньої творчості / Г. Г. Останіна. – Київ : Твім Інтер, 2008. –220 с.

Шаповал Ю. Мить історії. 366 мініатюр про людей і події / Ю. Шаповал. – Київ : Парламент. вид-во, 2019. – 399 с. : іл.

 Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Українка Леся Листи: 1898–1902 / Леся Українка ; упоряд., авт. приміт. В. Прокіп. – Київ : Комора, 2017. – 544 с. – (Persona).

Про А. Ю. Кримського – див. Іменний покажчик.

Бондаренко Г. Історико-краєзнавча діяльність установ та організацій освіти, науки, культури Волинської області (90-ті роки ХХ – поч. ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Волинський музейний вісник / ред. А. Силюк. – Луцьк, 2010. – Вип. 2. – С. 97–114.

Данилюк Н. О. Агатангел Кримський – організатор Української академії наук у 20–30 роки ХХ ст. / Н. О. Данилюк // Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів наук.-прак. конф. 22 лист. 2018 р. / упоряд., ред. Б. Є. Жулковський. – Луцьк ; Володимир-Волинський, 2018. – С. 28–31.

Даниленко О. В. Кримський Агатангел Юхимович / О. В. Даниленко // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. 1841–2008 : навч. посіб. / ред. А. П. Коцур,  В. П. Коцур,  Н. В. Терес. – Чернівці ; Київ, 2010. – С. 308–310.

Киба Я. Відомі і знамениті жителі / Я. Киба // Володимирщина: минувшина і сучасність : іст.-економ. і краєзн. вид. / Я. Киба. – Луцьк, 2017. – С. 209–259.

Констанкевич І. М Автобіографічна сповідь декадента: «Андрій Лагановський» Агатангела Кримського / І. М. Констанкевич // Українська проза першої половини XX століття: автобіографічний дискурс : монографія / І. М. Констанкевич. – Луцьк, 2014. – С. 90–104.

Корнійчук Н. Деякі штрихи літературної Волині / Н. Корнійчук // Теплий трунок живиці : літ.-критич. статті, есе, поезія / Н. Ф. Корнійчук. – Луцьк, 2019. – С. 4–25.

Кралюк П. М. Агатангел Кримський – дослідник ісламу / П. М. Кралюк, М. В. Шкрібляк // Кралюк П. М. Історія релігієзнавства в Україні / П. М. Кралюк, М. В. Шкрібляк. – Київ, 2017. – С. 93–95.

Левчук І. П. Мікротема «Недоліки книги» в рецензіях Агатангела Кримського / І. П. Левчук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2010. – № 2. – С. 63 –67.

Локайчук С. Термінологічні питання в публікаціях академіка Агатангела Кримського / С. Локайчук // Лінгвостилістичні студії / ред. С. К. Богдан. – Луцьк, 2017. – Вип. 7. – С. 91–100.

Локайчук С. Українські мовознавчі терміни в наукових працях Агатангела Кримського / С. Локайчук // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. / ред. І. Я. Коцан. – Луцьк, 2011. – Ч. 9. – С. 146–149.

Луцак С. Художня модель самопізнання через іншого в романі «Андрій Лаговський» А. Кримського  / С. Луцак // Волинь філологічна. – Луцьк, 2011. – Вип. 12: Імагологічні виміри національної літератури. – С. 106–112.

Музика К. Вивчення теми «Видатні постаті Волині» на уроках «Я і Україна» у початковій школі / К. Музика // Волинь очима науковців і практиків: історія, теорія, методика : матеріали наук.-практ. конф. – Луцьк, 2010. – С. 66–69.

Огнєва О. «Українським націоналістом я ніколи не був…» / О. Огнєва // Реабілітовані історією. У 27 т. : Волинська область / авт. тексту М. М. Кучерепа,  В. В. Вісин,  О. Ю. Ленартович,  В. В. Оніщук,  О. І. Півень,  О. П. Сущук. –  Луцьк, 2010. –  Кн. 1. –  С. 628–635.

Рева Л. Кримський Агатангел Юхимович та Комісія візантології ВУАН / Л. Рева // Хроніки Ладомерії : матеріали IV Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф. «Хроніки Ладомерії», присвяч. 820-тій річниці утворення Галицько-Волинської держави та 695-тій річниці надання Володимиру Магдебурзького права : наук. зб. – Тернопіль, 2019. – Вип. IV. – С. 213–219.

Романов С. Леся Українка – Агатангел Кримський: історія становлення та спілкування / С. Романов // Волинь філологічна : Текст і контекст. – Луцьк, 2012. – Вип. 13 : Портрет кафедри української літератури. – С. 158–174.

Синюк С. Діагнози й рецепти професора Кримського / С. Синюк // Тисячоліття волинської книжності / С. Синюк. – Тернопіль, 2016. – С. 115–158.

Стельмах Б. Звертання як елемент мовного етикету у творчості Агатангела Кримського / Б. Стельмах // Волинь філологічна: текст і контекст. – Луцьк, 2014. – Вип. 17 : Лінгвостилістика XXI: стан і перспективи. – С. 283–289.

Троцюк М. Перекладацька діяльність А. Ю. Кримського / М. Троцюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині :  матеріали XXХІІ Міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., присвяч. 70-річчю утворення Волин. обл., 810-ій річниці надання місту Володимир-Волинському магдебурзького права. – Луцьк, 2009. – Вип. 32. – С. 71–74.

Цьось В. А. Агатангел Кримський – перший вчений секретар Української академії наук  / В. А. Цьось, М. П. Цьось // Сучасна наука та освіта Волині : зб. матеріалів наук.-прак. конф. 22 листоп. 2018 р. / упоряд., ред. Б. Є. Жулковський. – Луцьк ; Володимир-Волинський, 2018. – С. 32–34.

Авербух О. Агатангел Кримський у Лівані: орієнталізм і гомоеротичне бажання в поезії українського модерніста / О. Авербух // Критика. – 2020. – № 3/4. – С. 2–3.

Гримич М. Бейрутська мапа Агатангела Кримського: до і після вибуху / М. Гримич // Слово Просвіти. – 2020. – 13–19 серп. – С. 5.

Маценко Г.  Живе відчуття доби / Г.  Маценко // Дзвін. – 2016. – № 9/10. – С. 165–173.

Про перебування А. Кримського у Львові – с.168–169.

Нікітенко Л. Він першим переклав українською Коран : на Черкащині 2021-й оголосили роком видатного вченого-мовознавця Агатангела Кримського / Л. Нікітенко // Україна молода. – 2020. – 22 верес. – С. 8.

Мчеделадзе І. Агатангел Кримський та грузинсько-українські взаємозв'язки в контексті орієнталістики: деякі нові аспекти / І. Мчеделадзе // Всесвіт. – 2017. – № 9/10. – С. 277–281.

Павлюк О. Агатангел Кримський з Волині знав більше 60 мов! : тіло всесвітньо відомого науковця кілька місяців валялося на морозі, а потім його закопали / О. Павлюк // Вісник і К. – 2020. – 23 січ. – С. 15.

Янович Б. Усе життя він кохав Лесю Українку – таємно і безнадійно / Б. Янович // Волинь-нова. – 2018. – 25 січ. – С. 13.

 

***

Агатангел Кримський (1871–1942) // Новий довідник: Історія України / упоряд.: С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Іванюк. – Київ, 2005. – С. 484.

Агатангел Кримський // 100 найвідоміших українців / ред. Ю. Павленко. – Київ, 2015. – С. 380–385.

Пріцак О. Й. Агатангел Юхимович Кримський / О. Й. Пріцак // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2014. – Т. 15 : Кот-Куз. – С. 441–442.

Пушкар Н. 15 січня 135 років від дня народження А. Ю. Кримського (1871–1942) – українського сходознавця, історика, фольклориста, літературознавця, письменника, перекладача / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / Упр. культури і туризму Волин. обл. держадміністрації ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2006. – С. 19–23.

Шаров І. Ф. Кримський Агатангел Юхимович (1871–1942) : видатний діяч світу / І. Ф. Шаров // Шаров І.  Ф. Вчені України : 100 видатних імен / І. Ф. Шаров. – Київ, 2006. – С. 196–201.

 

***

А. Ю. Кримський : бібліогр. покажч. (1889–1971). – Київ : Наук. думка, 1972. – 167 с.