75 років від дня народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України

Талановита волинська співачка Антоніна Олександрівна Маренич народилася 17 березня 1949 року. Любов до музики в маленької Антоніни зароджувалась ще в дитинстві, оскільки вона зростала у музично обдарованій сім’ї: батько грав на акордеоні та вів самодіяльність на роботі, а мама співала (мала великий голосовий діапазон). Антоніна закінчила Самарське педучилище і Рівненський інститут культури зі спеціальності диригент хору.

Свою творчу діяльність як співачка починала в оркестрі Юрія Саульського в Москві, куди була запрошена в кінці 1968 року. У 1970-х роках вона на запрошення приїхала на Волинь. Антоніна в Луцьку досить швидко вивчила нашу солов’їну мову, зріднилася з українською культурою, піднесла рівень виконавської майстерності.

Наприкінці 1973 року Антоніна разом з сестрою Світланою та чоловіком Валерієм Мареничом створили вокальне тріо. Ініціатива створення колективу належала саме Антоніні. За її словами, у ті часи вже існувало чимало дуетів, та лише їй спало на думку створити тріо. Спів Мареничів брав свої витоки з глибинних джерел народної пісні, що ввібрала мудрість і печаль, ласкавий гумор і широку образність не одного покоління. В репертуарі колективу поряд з українськими народними піснями: «Несе Галя воду», «Ой, у гаю при Дунаю», «Чом ти не прийшов», «У неділю пораненько» та інші, звучали твори сучасних композиторів: «Три поради», «Чарівна скрипка» (І. Поклада) та народів світу: «Ти, гітара і я» (іспан.), «Три капуцини» (франц.), «Есперансо» (кубин.).

Визнання до талановитої молоді прийшло наприкінці 1970-х років. Весною 1978 року вони взяли участь у Харківському фестивалі-конкурсі, де отримали гран-прі. Величезний успіх тріо здобуло під час концерту у Палаці культури «Україна» в Києві.

У творчого колективу була власна неповторна манера виконання, свій стиль. Ініціатором музичних обробок була Антоніна. Виражалось це у відмові від традиційного голосного супроводу, фонограм і електроакустичних підсилювачів. Вони співали лише під тихий передзвін струн гітари та перестук бонгів. Їх спів зачаровував своєю щирістю, з’явилося високе розуміння сили пісні.

У кінці 1970-х років Мареничі стали призерами фестивалю «Донецькі самоцвіти», переможцями зонального конкурсу вокальних і вокально-інструментальних ансамблів, присвяченого ХІ Всесвітньому фестивалю молоді і студентів, отримали І місце і приз глядачів у телеконкурсі «З піснею по життю». Вони успішно гастролювали в Польщі, Чехословаччині, Болгарії, США, Канаді та Великобританії. У Чехословаччині після своїх виступів кілька місяців вважалися найпопулярнішими виконавцями і займали вищі сходинки хіт-парадів. Українське центральне телебачення зняло фільм «Співає тріо Мареничів», а в 1979 році фірма «Мелодія» випустила платівку з записами їх пісень. Також колектив записував свої твори у студіях грамзапису у Білостоці в Польщі, у Чехословаччині, Канаді (1990 р.).

Навесні 1979 року Мареничам було присвоєно звання заслужених артистів УРСР.

Пісні у виконанні колективу зворушували серце, піднімали настрій, вселяли віру і оптимізм. Кожен номер концертної програми тріо – це маленька вистава. Її оригінальність проявлялася в незначних, на перший погляд, деталях костюмів, способах використання губної гармошки, бонгів чи маракасів. Вдумлива режисерська робота Антоніни Маренич над кожним номером допомагала розкриттю первозданної краси пісенного слова, виразної і багатої мелодії. Саме це обумовило успіх Мареничів. У березні 1999 року у київській фірмі «Оберіг» був виданий компакт-диск тріо «Три тополі».

За вагомий особистий внесок у розвиток української пісенної спадщини 8 лютого 2003 року Указом Президента України учасникам тріо Мареничів присвоєно звання народних артистів України.

Взимку 2004 року Антоніна Маренич вирішила покинути тріо і продовжити свій творчий шлях самостійно. Набутий досвід під час роботи у тріо допоміг співачці повніше розкрити свій талант. Антоніна не тільки виконує пісні, а й пише тексти та кладе їх на власну музику. Отож, у неї відкриваються ще й композиторські здібності. Її пісні глибоко філософські, з непростим музичним оформленням, з цікавими поетичними образами. Найбільшу популярність здобули такі авторські твори Антоніни Маренич, як «Земле моя», «Осіння мелодія», «Дорога життя», «О, любове» та інші. Чимало пісень написані на вірші українських поетів: В. Простопчука, В. Кравчука, Ю. Прокіпчак, Й. Фиштика.

У 2005 році співачка взяла участь у гала-концерті до Дня Києва, який відбувся у Палаці культури «Україна». Наприкінці 2006 року у київській фірмі «Росток-Рекордз» був виданий ліцензійний компакт-диск Антоніни Маренич «Співаю для Вас», куди ввійшли такі твори, як «Земле моя», колискова для міста «Луцьк, засинай», романс на вірші Лесі Українки «Смутної провесни» (авторська назва «Поцілунок »), « Колискова для всіх» та інші.

У 2007 році Антоніна Маренич дала сольний концерт у Палаці культури «Україна». Публіка з величезним задоволенням та бурхливими оваціями зустріла народну артистку. У 2008 році вона знову стала учасником гала-концерту, присвяченого Дню Києва.

Антоніна Маренич принесла на естраду вокальну стриманість – mezzo voce (італ. – спів напівголосу), повернула на сцену проникливу задушевну мелодійність. Чистий, прозорий, зворушливо-людяний спів артистки заворожує. Кожну пісню вона виконує по-своєму особливо: легкість і граціозність поєднуються з елементами гротеску, ліризм з мотивами драматизації співіснують з іскринками народного гумору, використання різноманітних гам неповторно синтезується у творах.

У 2006 і в грудні 2007 роках у рамках міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року» Антоніна Олександрівна Маренич за вагомий особистий внесок у розвиток сучасної музичної культури була відзначена спеціальними нагородами. 2007 року нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

У серпні 2008 року в Болгарії відбувся дитячий фестиваль-конкурс «Слов’янський віночок», на якому з вітальним словом від України виступила Антоніна Маренич.

1 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав наказ № 42/2021 про призначення державних стипендій двом учасницям фольк-групи «Тріо Маренич» Світлані та Антоніні.

За високу професійну майстерність, значний особистий внесок у розвиток культури, популяризацію українського музичного мистецтва 27 липня 2022 року під час пленарного засідання 33-ї сесії міської ради депутати присвоїли звання «Почесний громадянин Луцької міської територіальної громади» учасникам українського музичного колективу «Тріо Маренич».

Співачка, композитор, народна артистка України і просто красива жінка Антоніна Олександрівна Маренич сповнена творчих планів і задумів, впевнено крокує по життю, незважаючи на різні перипетії долі.

Антоніна Маренич не полишила Україну з початком повномасштабного воєнного вторгнення Росії. Мисткиня вболіває за долю України та молиться за наших воїнів-захисників. Незважаючи на те, що вона має проблеми з голосом, готова заспівати нашу Переможну пісню в будь-яку мить. Заспівати наживо.

Людмила Ланшина

 Ланшина Л. 17 березня 75 років від дня народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 55–59.

Література:

Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва : розпорядження Президента України від 02. 04. 2007 р. № 73 // Уряд. кур’єр. – 2007. – 11 квіт. – С. 11.

Про присвоєння почесного звання «Народний артист України» : Указ Президента України від 08. 02. 2003 р. № 96 // Віче. – 2003. – 13 лют. – С. 1.

***

Волинь / Укр. наук. т-во геральдики і вексилології ; Ін-т біогр. дослідж. ; авт.-упоряд. В. В. Болгов. – Київ : Поліграфкн., 2006. – 318 с. – (Новітня історія України).

Про А. О. Маренич – с. 238.

Волинь на зламі століть : історія краю (1989–2000 рр.). – Луцьк : Вежа, 2001. – 694 с.

Про А. О. Маренич – с. 360–361.

Співає тріо Мареничів. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 64 с.

Бондаренко Б. «Тріо Маренич»: від слави до забуття : рівно п'ятдесят років тому було створено легендарний український колектив / Б. Бондаренко // Історія+. – 2023. – № 1. – С. 8–9.

Герей В. Тріо Мареничів: таємниця перерваної пісні / В. Герей, Д.  Кравченко // Укр. Слово. – 2016. – 23–29 листоп. – С. 3.

Гуменюк Н. Антоніна Маренич : сорок років творчості / Н. Гуменюк // Віче. – 2007. – 23–29 серп. – С. 3.

Гуменюк Н. Без тріо, але з нагородою : Народна артистка України Антоніна Маренич отримала диплом «За вагомий внесок у розвиток сучасної музичної культури» / Н. Гуменюк // Віче. – 2006. – 28 груд. – С. 3.

Клімчук Л. Антоніна Маренич у новому амплуа / Л. Клімчук // Луцьк. замок. – 2010. – 4 лют. – С. 9.

Крищенко В. Осяйний блиск слави: «Тріо Мареничі» / В. Крищенко // Літ. Україна. – 2021. – 9 жовт. – С. 21.

Маслій М. Так вбивали рідну культуру, мову, пісню… / М. Маслій // Слава праці плюс. – 2020. –13–19 трав. – С. 5.

Недільський В. Таємниці перерваної пісні Мареничів : рівно 48 років тому, 1 січня 1973-го, було створено знамените співоче тріо / В. Недільський // Високий Замок. – 31 груд. 2020 – 6 січ. 2021. – С. 11.

Олег Крамар і тріо Мареничів у Харкові // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 105–106.

Тріо Маренич – славетний колектив із Луцька // Укр. Слово. – 2016. – 7–13 верес. – С. 12.

***

Ланшина Л. 17 березня 60 років від дні народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2009 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2009. – С. 34–37.

Рудаков М. Мареничів Тріо / М. Рудаков // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина. – С. 178.

Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини : енцикл. довід. / Б. Й. Столярчук. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Рівне, 2011. – С. 202.