Життя, зіткане з пісні

 

1 травня народився легендарний співак, народний артист України Василь Зінкевич. 

«Ми є сила, хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті. Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ. Доводилось бувати в багатьох країнах. І без перекладу, не розуміючи ані слова, публіка встає. Я кажу: ви ж не розумієте, про що я співав. А вони відповідають: в українських піснях є щось таке, що лікує. Ми не можемо без пісні, вона душа наша. Взагалі треба частіше заглядати в дзеркало своєї душі, щоб впізнавати себе. Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми – українці… Направду, народе мій, ти не просто великий, ти океан безмежний. І я щасливий, що з твого колоска рожденний», – це слова Василя Зінкевича.

Василь Зінкевич – ціла епоха в історії української пісні. Це – людина, яка прославила ім’я України далеко за її межами завдяки незламній любові до рідної землі та мелодійній пісні, яка народжується в самому серці. Багато творів у його виконанні  увійшло до золотого фонду української естради.

Народився Василь Іванович Зінкевич 1 травня 1945 року в мальовничому селі Васьківці Ізяславського району Хмельницької області. Він згадував: «Я щасливий, що народився в українському селі, ніколи не забуду тієї стежини, що пробігала поміж житами, а над нею – високі безмежні небеса; що українське село – це своєрідна академія високої моралі. Тут бережуть рідне слово, тут бережуть рідну пісню. …завжди з гордістю кажу, що я народився в селі, навчався в сільській консерваторії, де моїм високим професором був мій український народ…».

Творчий шлях Василя Івановича цікавий та нелегкий. Після закінчення школи юнак вступив до училища декоративно-прикладного мистецтва у Вижниці, яке закінчив у 1968 році. Вищу освіту здобув у Рівненському інституті культури.

З 1968 по 1973 роки В. Зінкевич очолював ансамбль танцю «Смеречина». Знаменита авторська хореографічна композиція «Буковинська мозаїка» разом з декількома іншими танцювальними постановками ввійшли до золотого фонду українського хореографічного мистецтва.

Навіть, перебуваючи на строковій службі в армії, у 1966–1968 роках, Василь Зінкевич не залишав творчість – керував полковим танцювальним ансамблем. Після демобілізації, в кінці 1968 року, він стає солістом вокально-інструментального ансамблю «Смерічка».

У цей же час Василь Іванович знайомиться з Володимиром Івасюком, а вже під час зйомок фільму «Білий птах з чорною ознакою» у селі Розтоках, що на Буковині вони разом, у народних строях, беруть участь у танцювальних сценах.

У 1971 році в карпатському містечку Яремче за участю Василя Зінкевича був відзнятий перший український музичний телефільм «Червона рута» (сценарист Мирослав Скочеляс, режисер Роман Олексів, оператор Аркадій Дербінян), на який вже через місяць після виходу на екран чекав неймовірний успіх. Василь Зінкевич у цьому фільмі виконує твори Володимира Івасюка: «На швидких поїздах», «Водограй» (у дуеті з Софією Ротару), а також пісню, яка згодом здобула всесоюзну славу і стала улюбленою серед мільйонів людей, – «Червона рута». Пісня «Сизокрилий птах», яка звучить у виконанні Софії Ротару, стає хітом у її репертуарі.

У 1972 році на Всесоюзному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» ВІА «Смерічка» був нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР і отримав звання народного, а Василь Зінкевич разом з іншими виконавцями стали лауреатами цього конкурсу.

У 1975 році Василь Зінкевич переїздить на Волинь, до Луцька, і стає солістом ансамблю «Світязь», а з 1980 року – його художнім керівником. Із приходом Василя Івановича ВІА «Світязь стає ще більш популярним. У складі ансамблю були такі обдаровані музиканти, як Станіслав Чуєнко, Іван Благун, Михайло Мусієнко, Олександр Сєров, Олег Дерев’янко, Ігор Перчук, а також Дмитро Гершензон, завдяки аранжуванню якого пісні Василя Зінкевича здобувають міжнародне визнання,

Василь Зінкевич, переїхавши до Луцька, не припиняв дружнього та творчого спілкування з Володимиром Івасюком, яке було для співака надзвичайно важливим. Він згадував: «…своїми сьогоднішніми успіхами я завдячую Володимиру Івасюку, бо він чесно вірив у мене, у мої можливості. І вже з висоти свого власного досвіду можу впевнено сказати, що так, Володя мав рацію, коли говорив, що співати пісню – замало співати ноти. Пісню треба співати серцем, розумом і, безперечно, своєю позицією  - у житті, творчості. Ми з його піснями – молоді».

Як дзвін прозвучала у виконанні Василя Зінкевича пісня Володимира Івасюка, життя якого було як спалах яскравої зірки, «Літо пізніх жоржин», коли композитора не стало у 1979 році.

20 жовтня 1978 року Василю Зінкевичу було присвоєно звання заслуженого артиста Української РСР, а 3 січня 1986 року – народного артиста Української РСР. У 1994 році митця удостоєно Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. У 1997 році В. Зінкевича нагороджено орденом «Миколи Чудотворця» за вагомий внесок у «примноження добра на Землі» та присвоєно звання «Людина року» у номінації «Митець року». У 1999 році Василь Зінкевич був нагороджений орденами «За заслуги» I та II ступенів.

За результатами конкурсу, проведеного газетою «Голос України» у 2001 році серед читачів, Василь Зінкевич отримав почесне звання: «золотий голос України» і був нагороджений дипломом та особливою відзнакою «золоте перо». Цього ж року Василю Івановичу було вручено свідоцтво Почесного громадянина Луцька.

24 травня 2002 року, коли у Києві відкрилась «Алея зірок» перед Міжнародним центром культури та мистецтв, «Зірка» Василя Зінкевича стала першою на цій алеї.

Альбоми пісень у виконанні Василя Зінкевича,: «Скрипка грає», «Крик птиці», «Тече вода» (із серії «Золоті пісні Украіни 80-х»), у 2003 році увійшли до збірки авторських творів Юрія Рибчинського. В альбом «Пісні про кохання» (серія «Золота колекція») увійшли такі  пісні, як «Червона рута» В. Івасюка, «Залишені квіти» на музику В. Громцева.

У травні 2005 року з нагоди 60-річчя Василя Івановича на екрани вийшов музичний фільм, присвячений його творчому шляху, наполегливій та відданій праці на теренах вітчизняної естради. У 2005 році митця нагороджено орденом «За заслуги» I ступеня. А у серпні 2009 року присвоєно звання Героя України з врученням ордену Держави. 

Серед пісень у виконанні Василя Зінкевича, які стали улюбленими серед мільйонів людей – «Мамина світлиця» (І. Білозір, Б. Стельмах), «Скрипка грає» (І. Поклад, Ю. Рибчинський), «Ясени» (О. Білаш, М. Ткач), «Два кольори» (О. Білаш, Д. Павличко), «Новий день над Україною» ( Б. Кучер, С. Галябарда), «Забудь печаль» (Л. Затуловський, Т. Севернюк), «Музика весни» (П. Дворський, Н. Бакай) та багато інших чудових творів.

Василь Зінкевич, крім захоплення музикою, яка стала його покликанням, художник та автор костюмів для Софії Ротару, ВІА «Смерічка» та «Світязь», хореограф, дослідник, цікавиться народним фольклором та етнографією.

Пісні у виконанні Василя Зінкевича не можуть лишити нікого байдужим. Це справжнє мистецтво, покликання якого залишити слід у душах людей, напоїти їх чистою, життєдайною енергією, заставити замислитись. Лише людина, яка по-справжньому віддана рідній землі, любить її народ, працю, здатна творити неймовірно потужні речі, які назавжди залишаться у скарбниці пам’яті цього народу і яку будуть шанувати й інші народи. Оживляючи пісні українських композиторів з потужною українською енергетикою, силою звучання свого мелодійного голосу та незрадливій життєвій позиції, Василь Зінкевич посідає почесне місце в історії та у виконанні української пісні, уособлює найкраще, що є в українській естраді.

Біля десяти років Василь Зінкевич працював над новою концертною програмою «Україна єднає світ», яка незабаром стане справжнім святом української пісні, здатної єднати людей різних національностей. Це потужне мистецьке дійство, заглиблене в традиції та культуру українського народу, адже за словами митця, «якщо зникне високе українське мистецтво, наш народ осліпне духовно серед білого дня».

Гаврилюк О. 1 травня 75 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – Героя України, народного артиста України / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. –Тернопіль, 2019. – С. 119–124.

Література:

Зінкевич В. І. Я родом з пісенного краю / В. І. Зінкевич // Шаров І. 100 сучасників : роздуми про Україну / І. Шаров. – Київ, 2002. – 518 с.

 

***

Не вмирає душа наша. – Київ : Україна, 2002. – 172 с.

Про В. І. Зінкевича – с. 167.

Василь Іванович Зінкевич // Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк, 2015. – С. 100–101.

А Василь Зінкевич – повний кавалер // Віче. – 2005. – 1 верес. – С. 3.

Брязгунова В. Троянд без колючок не існує / В. Брязгунова // Вісті ЦССТУ. – 1995. – № 13. – 23 берез.

Вербич В. Івасюк : життя – як пісня / В. Вербич // Сім’я і дім. Нар. трибуна. – 2003. – 18 груд. – С. 9.

Вікно рубрики : у кожного свій Зінкевич // Волинь-нова. – 2015. – 30 квіт. – С. 2.

Власюк В. Василь Зінкевич : «Лучеськ для мене – це берег творчого натхнення» / В. Власюк // Сім’я і дім. – 2015. – 14 трав. – С. 4.

Гайовий В. Життя, зіткане з пісні / В. Гайовий // Яровиця. – 2015. – № 1/2. –  С. 143–144.

Зі святом 8-го березня // Жінка. – 2014. – № 3. – С. 5.

Маслій М. Яким був Володимир Івасюк – 4 березня народився композитор світового рівня – про маестро згадують друзі та колеги : [спогади В. І. Зінкевича] / М. Маслій // День. – 2017. – 3–4 берез. – С. 22.

Мацерук В. Сукні для Ротару. Костюми для Зінкевича / В. Мацерук // Робітн. газ. – 2002. – 24 груд. – С. 4.

Мельник Р. Василю Зінкевичу – 70! / Р. Мельник // Слово Волині. – 2015. – 30 квіт. – С. 1, 3.

Позняк-Хоменко Н. Золота зірка Василя Зінкевича : легенда української пісні скромно і без пафосу відсвяткував своє 70-річчя / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2015. – 6 трав. – С. 12.

Свереда Т. Василь Зінкевич : «Волинь – це моя батьківщина» / Т. Свереда // Луцьк. замок. – 2015. – 30 квіт. – С. 6.

Сигалов А. Катерина Яремчук: Для мене він – живий / А. Сигалов // Україна молода. – 2021. – 12 листоп. – С. 14–15.

 

***

Завада Л. 1 травня 70 років від дня народження В. І. Зінкевича (1945) – народного артиста України / Л. Завада // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 66–72.