четвер, 20 січня 2022 р.

21 січня 175 років від дня народження О. А. Косач (у заміжжі – Тесленко-Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки

 

Косач Олена Антонівна (1845–1927) – письменниця, відома громадська діячка, тітка Лесі Українки по батькові, рідна сестра Петра Антоновича Косача, народилася у м. Мглин на Чернігівщині (нині місто Брянської області, РФ). Мала домашню освіту – закінчила акушерські курси при Київському університеті.

У 1877 році працювала вихователькою в денному притулку для дітей робітників у Києві. Ще з 1876 року перебувала під негласним наглядом поліції у справі діяльності революційного гуртка в Єлисаветграді. Усе її життя тісно пов'язане з родиною брата (була хрещеною матір'ю Михайла Косача), а відтак – з Лесею Українкою, перше свідоме знайомство якої з тіткою Оленою (Єленою, Єлею) відбулося 1878 року. В той час Олена Косач, яка навчалася на акушерських Єленінських курсах у Петербурзі, приїхала до Звягеля, щоб допомогти доглядати Михайла, Лесю і Ольгу Косачів, на час відсутності Петра Антоновича й Ольги Петрівни, які їздили до Парижа на всесвітню виставку, а головне, щоб побачитися з Драгомановими, що жили тоді на еміграції. "Очевидно, до цього тітчиного пробування з Лесею, – свідчить Ольга Косач-Кривинюк, – стосуються спогади про неї у Лесиному вірші "Забуті слова", бо цей вірш, безсумнівно, написаний про тітку Єлену".

Першого свого не по-дитячому серйозного вірша "Надія" (з підзаголовком "Пісня заволоки", перша публікація у львівській "Зорі" 1887 р., № 24) Леся присвятила тітці Олені, яку у березні 1879 р. заарештовано у зв'язку з замахом на шефа жандармерії О. Дрентельна і ув'язнено в Литовському тюремному замку. У квітні-травні того ж року її вислано під гласний нагляд поліції в місто Пудож, що на річці Водла в Олонецькій губернії (Карелія). 1881 року Олену Антонівну було переведено на поселення в місто Ялуторовськ Тобольської губернії, де доля звела її з Петром Васильовичем Тесленком-Приходьком (1847-1930), революційним діячем 1870-х, членом партій "Земля і воля" та "Чорний переділ", висланим у Тобольську губернію "без позбавлення прав і маєтностей" (мав земельну власність на Полтавщині). Олена Антонівна і Петро Васильович одружилися на початку 1884 року, 25 грудня того ж року у них народився син Юрій. У червні 1887-го року Олена Антонівна приїхала на коротку гостину – до 15 серпня – до Колодяжного, щоб відвідати родичів. Вдруге відвідала рідних у березні 1891-го року, приїхавши з сином Юрієм, якому йшов восьмий рік, до Луцька, де тоді тимчасово проживали Косачі. Після закінчення п'ятнадцятилітнього терміну заслання Петра Васильовича, у 1895 році Тесленки-Приходьки повернулися в Україну, а в березні 1896-го Петро Васильович приїхав до Колодяжного. У той приїзд, очевидно, вирішувалося питання про придбання маєтку на Волині. Продавши за посередництвом брата земельну власність на Полтавщині, П. В. Тесленко-Приходько придбав натомість Запруддя недалеко від Каменя-Каширського. З 1897 року сім'я жила в основному в Ризі, а до 1907-го в Запрудді як на дачі, бо не вели ніякого господарства.

Олена Антонівна була дуже гостинною господинею. У Запрудді часто гостювала Оксана Косач. Родинні світлини початку ХХ ст. засвідчують перебування тут Ольги, Миколи, Ізидори, Григорія Антоновича і Петра Антоновича Косачів, Маріанни Лисенко, Олени Пчілки.

Олена Антонівна пробувала сили в літературі. 1881 року в Києві під псевдонімом Є. Ластівка вийшла її поема-билиця "Ганна". Завжди була в курсі літературних здобутків Лесі Українки, цікавилася її творчістю.

1903 року вийшли з друку зібрані Лесею Українкою "Дитячі гри, пісні й казки з Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині". Як згадує Климент-Квітка, видання було здійснено "на гроші, які дала в кредит до реалізації видання сестра батька Лесі Українки Олена Антонівна Тесленко-Приходько".

Часто супроводжувала Лесю у її поїздках на лікування, чим дівчина дуже тішилися.

Після Першої світової війни Олена Антонівна Тесленко-Приходько  жила в Києві, адже саме з Києвом пов'язав своє життя і діяльність вченого-рентгенолога її син Юрій. Померла 1927-го року, похована на Байковому кладовищі. Могила не збереглася.

Пушкар Н. 21 січня 175 років від дня народження О. А. Косач (у заміжжі – Тесленко-Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 42–46.

    Олена Антонівна та Петро Васильович Тесленки-Приходьки, поч. 1990-х років
      О. А. Тесленко-Приходько (в човні) та її син Юрій. Озеро Ноболоцьке в околицях Запруддя.

Фото із книги Тамари Скрипки "Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура", яка знаходиться у фондах Волинської ДОУН ім. Олени Пчілки.

Література:

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. Кн. 1 / відп. ред. О. Біланюк, вступ. ст. Т. Скрипка. – Нью-Йорк – Київ : Факт, 2004. – 447 с.

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. Кн. 2 / ред., авт. проекту Т. Скрипка. – Київ ; Нью-Йорк : Темпора, 2015. – 536 с.      

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Пась Н.  Косачі і Запруддя / Н. Пась. – Камінь–Каширський, 2016. – 23 с.

Скрипка Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура / Т. Скрипка ; ред. І. Давидко. – Київ : Темпора, 2013. – 655 с.

Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див. Іменний покажчик.

Ковальчук Є. Видання про запруддівський період у життєписі родини Косачів-Тесленків-Приходьків / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-ю від дня народж. Лесі Українки : наук. зб. / відпов. за вип.: В. М. Комзюк, А. Силюк. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 279–280.

Комзюк В. Запруддя – пісенна душа Полісся / В. Комзюк // Леся Українка. Волинські сюжети : іст.-краєзн. нариси / О. Антонюк ; упоряд.: Н. Ю. Пушкар, В. М. Комзюк. – Луцьк, 2012. – С. 171–176.

Пушкар Н. Забуті слова, але пам'ять неминуща / Н. Пушкар // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині : наук. зб. / відпов. за вип.: А. Силюк, Н. Пась. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 143–147.

Лівіцька О. Євангеліє від Олени Пчілки: понад сто літ тому в с. Запруддя Камінь-Каширського району колядували… Косачі! / О. Лівіцька // Волин. газ. – 2011. – 13 січ. – С. 1, 10.

Пась Н. З історії життя Косачів у Запрудді / Н. Пась // Полісся. – 2011. – 22 лют. – С. 3.

Пась Н. Штрихи до життєпису родини Косачів / Н. Пась // Полісся. – 2013. – 26 лют. – С. 3.

Пушкар Н. Леся Українка дуже любила свою тітку / Н. Пушкар // Луцьк. замок. – 2005. – 20 січ. – С. 3.

Скрипка Т. Запруддя Косачі любили / Т. Скрипка // Сім’я і дім. – 2011. – 24–30 берез. – С. 15.

Стасюк Г. Династія письменників як літературознавча проблема : феномен роду Драгоманових-Косачів / Г. Стасюк // Дивослово. – 2012. – № 9. – С. 51–56.

 

***

Доценко Р. І. Косач Олена Антонівна (Тесленко-Приходько) – письменниця, громадська діячка / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2014. – Т. 14. – С. 644.

Косач Олена // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1994. – Т. 3. – С. 1144.

Косач (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна // Укр. літ. енциклопедія. – Київ, 1995. – Т. 5. – С. 11.

Пушкар Н. 21 січня 160 років від дня народження О. А. Косач (Тесленко–Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки  / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Е. С. Ксендзук, А. М. Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк, 2004. – С. 16–12.

Янишин Б. М. Косач (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна / Б. М. Янишин // Енциклопедія історії України / Інститут історії України НАН України. – Київ, 2008. – Т. 5. – С. 205.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Кость Борисюк – відомий український художник, "волинський Ван Гог"

Кость Борисюк – яскрава особистість художнього життя Луцька. Його об’ємний творчий доробок – це вагомий внесок до скарбниці вітчизняного мис...