Косач
Олена Антонівна (1845–1927) – письменниця, відома громадська діячка, тітка Лесі
Українки по батькові, рідна сестра Петра Антоновича Косача, народилася у м.
Мглин на Чернігівщині (нині місто Брянської області, РФ). Мала домашню освіту –
закінчила акушерські курси при Київському університеті.
У 1877
році працювала вихователькою в денному притулку для дітей робітників у Києві.
Ще з 1876 року перебувала під негласним наглядом поліції у справі діяльності
революційного гуртка в Єлисаветграді. Усе її життя тісно пов'язане з родиною
брата (була хрещеною матір'ю Михайла Косача), а відтак – з Лесею Українкою,
перше свідоме знайомство якої з тіткою Оленою (Єленою, Єлею) відбулося 1878
року. В той час Олена Косач, яка навчалася на акушерських Єленінських курсах у
Петербурзі, приїхала до Звягеля, щоб допомогти доглядати Михайла, Лесю і Ольгу
Косачів, на час відсутності Петра Антоновича й Ольги Петрівни, які їздили до
Парижа на всесвітню виставку, а головне, щоб побачитися з Драгомановими, що
жили тоді на еміграції. "Очевидно, до цього тітчиного пробування з Лесею,
– свідчить Ольга Косач-Кривинюк, – стосуються спогади про неї у Лесиному вірші
"Забуті слова", бо цей вірш, безсумнівно, написаний про тітку
Єлену".
Першого
свого не по-дитячому серйозного вірша "Надія" (з підзаголовком
"Пісня заволоки", перша публікація у львівській "Зорі" 1887
р., № 24) Леся присвятила тітці Олені, яку у березні 1879 р. заарештовано у
зв'язку з замахом на шефа жандармерії О. Дрентельна і ув'язнено в Литовському
тюремному замку. У квітні-травні того ж року її вислано під гласний нагляд
поліції в місто Пудож, що на річці Водла в Олонецькій губернії (Карелія). 1881
року Олену Антонівну було переведено на поселення в місто Ялуторовськ
Тобольської губернії, де доля звела її з Петром Васильовичем
Тесленком-Приходьком (1847-1930), революційним діячем 1870-х, членом партій
"Земля і воля" та "Чорний переділ", висланим у Тобольську
губернію "без позбавлення прав і маєтностей" (мав земельну власність
на Полтавщині). Олена Антонівна і Петро Васильович одружилися на початку 1884
року, 25 грудня того ж року у них народився син Юрій. У червні 1887-го року
Олена Антонівна приїхала на коротку гостину – до 15 серпня – до Колодяжного,
щоб відвідати родичів. Вдруге відвідала рідних у березні 1891-го року,
приїхавши з сином Юрієм, якому йшов восьмий рік, до Луцька, де тоді тимчасово
проживали Косачі. Після закінчення п'ятнадцятилітнього терміну заслання Петра
Васильовича, у 1895 році Тесленки-Приходьки повернулися в Україну, а в березні
1896-го Петро Васильович приїхав до Колодяжного. У той приїзд, очевидно,
вирішувалося питання про придбання маєтку на Волині. Продавши за посередництвом
брата земельну власність на Полтавщині, П. В. Тесленко-Приходько придбав
натомість Запруддя недалеко від Каменя-Каширського. З 1897 року сім'я жила в
основному в Ризі, а до 1907-го в Запрудді як на дачі, бо не вели ніякого
господарства.
Олена
Антонівна була дуже гостинною господинею. У Запрудді часто гостювала Оксана
Косач. Родинні світлини початку ХХ ст. засвідчують перебування тут Ольги,
Миколи, Ізидори, Григорія Антоновича і Петра Антоновича Косачів, Маріанни
Лисенко, Олени Пчілки.
Олена
Антонівна пробувала сили в літературі. 1881 року в Києві під псевдонімом Є.
Ластівка вийшла її поема-билиця "Ганна". Завжди була в курсі
літературних здобутків Лесі Українки, цікавилася її творчістю.
1903
року вийшли з друку зібрані Лесею Українкою "Дитячі гри, пісні й казки з
Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині". Як згадує Климент-Квітка,
видання було здійснено "на гроші, які дала в кредит до реалізації видання
сестра батька Лесі Українки Олена Антонівна Тесленко-Приходько".
Часто
супроводжувала Лесю у її поїздках на лікування, чим дівчина дуже тішилися.
Після
Першої світової війни Олена Антонівна Тесленко-Приходько жила в Києві, адже саме з Києвом пов'язав
своє життя і діяльність вченого-рентгенолога її син Юрій. Померла 1927-го року,
похована на Байковому кладовищі. Могила не збереглася.
Пушкар Н. 21 січня 175 років від дня народження О. А. Косач (у заміжжі – Тесленко-Приходько) (1845–1927) – української письменниці та громадської діячки / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 42–46.
О. А. Тесленко-Приходько (в човні) та її син Юрій. Озеро Ноболоцьке в околицях Запруддя.
Література:
Лариса
Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади.
Іконографія. Кн. 1 / відп. ред. О. Біланюк, вступ. ст. Т. Скрипка. – Нью-Йорк –
Київ : Факт, 2004. – 447 с.
Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див.
Іменний покажчик.
Лариса
Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади.
Іконографія. Кн. 2 / ред., авт. проекту Т. Скрипка. – Київ ; Нью-Йорк :
Темпора, 2015. – 536 с.
Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див.
Іменний покажчик.
Пась
Н. Косачі і Запруддя / Н. Пась. –
Камінь–Каширський, 2016. – 23 с.
Скрипка
Т. Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура / Т. Скрипка ;
ред. І. Давидко. – Київ : Темпора, 2013. – 655 с.
Про О. А. Косач (Тесленко-Приходько) – див.
Іменний покажчик.
Ковальчук
Є. Видання про запруддівський період у життєписі родини
Косачів-Тесленків-Приходьків / Є. Ковальчук // Минуле і сучасне Волині та
Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині
: матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-ю від дня народж.
Лесі Українки : наук. зб. / відпов. за вип.: В. М. Комзюк, А. Силюк. – Луцьк,
2016. – Вип. 57. – С. 279–280.
Комзюк
В. Запруддя – пісенна душа Полісся / В. Комзюк // Леся Українка. Волинські
сюжети : іст.-краєзн. нариси / О. Антонюк ; упоряд.: Н. Ю. Пушкар, В. М.
Комзюк. – Луцьк, 2012. – С. 171–176.
Пушкар
Н. Забуті слова, але пам'ять неминуща / Н. Пушкар // Минуле і сучасне Волині та
Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині : матеріали
наук.-практ. конф., приуроч. до 70-річчя масової депортації волинян в 1947 р. і
75-річчя знищення єврейського населення у 1942 р. на Волині : наук. зб. /
відпов. за вип.: А. Силюк, Н. Пась. – Луцьк, 2017. – Вип. 64. – С. 143–147.
Лівіцька
О. Євангеліє від Олени Пчілки: понад сто літ тому в с. Запруддя
Камінь-Каширського району колядували… Косачі! / О. Лівіцька // Волин. газ. –
2011. – 13 січ. – С. 1, 10.
Пась
Н. З історії життя Косачів у Запрудді / Н. Пась // Полісся. – 2011. – 22 лют. –
С. 3.
Пась
Н. Штрихи до життєпису родини Косачів / Н. Пась // Полісся. – 2013. – 26 лют. –
С. 3.
Пушкар
Н. Леся Українка дуже любила свою тітку / Н. Пушкар // Луцьк. замок. – 2005. –
20 січ. – С. 3.
Скрипка
Т. Запруддя Косачі любили / Т. Скрипка // Сім’я і дім. – 2011. – 24–30 берез. –
С. 15.
Стасюк
Г. Династія письменників як літературознавча проблема : феномен роду
Драгоманових-Косачів / Г. Стасюк // Дивослово. – 2012. – № 9. – С. 51–56.
***
Доценко
Р. І. Косач Олена Антонівна (Тесленко-Приходько) – письменниця, громадська
діячка / Р. І. Доценко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т.
Г. Шевченка. – Київ, 2014. – Т. 14. – С. 644.
Косач
Олена // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1994. – Т. 3. – С. 1144.
Косач
(Тесленко-Приходько) Олена Антонівна // Укр. літ. енциклопедія. – Київ, 1995. –
Т. 5. – С. 11.
Пушкар
Н. 21 січня 160 років від дня народження О. А. Косач (Тесленко–Приходько)
(1845–1927) – української письменниці та громадської діячки / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам'ятних
дат Волині на 2005 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн.
музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Е. С. Ксендзук, А. М.
Силюк, Л. А. Стасюк. – Луцьк, 2004. – С. 16–12.
Янишин
Б. М. Косач (Тесленко-Приходько) Олена Антонівна / Б. М. Янишин // Енциклопедія
історії України / Інститут історії України НАН України. –
Київ, 2008. – Т. 5. – С. 205.
Немає коментарів:
Дописати коментар