четвер, 28 жовтня 2021 р.

Україна співає поезію


«Мареничі співають – солов’ї замовкають»

27 жовтня 2021 року у приміщенні Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини відбувся захід «Україна співає поезію».

Відділ краєзнавчої літератури  долучився до заходу, організувавши виставку «Мареничі співають – солов’ї замовкають», присвячена 50-річчю з дня створення колективу «Тріо Маренич».




Валерій Маренич родом із Кривого Рогу. Антоніна і Світлана Сухорукови народилися і виросли в місті Куйбишеві (нині – Самара). Антоніна, яка єдина з усього колективу мала вищу музичну освіту, починала співочу кар'єру в московському естрадному оркестрі Юрія Саульского «ВІА-66». 1971 року удвох з Валерієм Мареничем вони організували співочий дует, куди згодом підключили і сестру Антоніни Світлану. Жили учасники групи утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку.

1971 року гурт зайняв перше місце на огляді ВІА в Харкові.

Вперше на телеекрани України «Тріо Мареничів» потрапили 1978 року і дуже швидко завоювали популярність спочатку в Україні, а потім і в усьому Радянському Союзі.

З цього часу в репертуарі групи залишилися тільки україномовні пісні «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею …», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

1979 року фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а Укртелефільм зробив її телеверсію.

Подальший спад популярності групи та зникнення з теле- та радіоефіру пояснюють суперечками учасників групи з урядовцями Міністерства культури, які заборонили тріо виступати за межами Волинської області.

Серед причин цих суперечок називають відмову групи давати концерти на стадіонах, виконувати радянські патріотичні пісні, спроби виконувати пісні січових стрільців. Так чи інакше, про групу практично не було чути аж до 1994 року, коли «Тріо Мареничів» дали великий концерт у київському палаці «Україна».

З того часу тріо випустило кілька дисків своїх старих та нових пісень, а наприкінці 2004 року розпалося.

Валерій Маренич іноді виступає сольно, випустив диски «Пісні Волинських авторів» і «Ген, на узліссі хрест мовчить…». Антоніна також виступає сама, залучаючи до своєї концертної діяльності сестру Світлану, яка нині живе в Італії.

8 лютого 2003 р. кожному з учасників тріо присвоєно звання «народний артист України» (Указ Президента України від 8 лютого 2003 року № 96)

https://uk.wikipedia.org/wiki.

Література:

          Про призначення державних стипендій видатним діячам культури мистецтва : розпорядження Президента України від 02. 04. 2007 р. № 73 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 11 квіт. – С. 11.

Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва : Указ Президента України від 13 квіт. 2012 р. № 267 // Урядовий кур’єр. – 2012. – 21 квіт. – С. 20.

Про присвоєння почесного звання «Народний артист України» : Указ Президента України від 8 лют. 2003 р. № 96 // Віче. – 2003. – 13 лют. – С. 1.

 

* * *

Волинська обласна філармонія / керівник, авт. проекту: С. І. Єфіменко, В. В. Москалюк. – Луцьк : Надстир'я, 2015. – 144 с.

Про тріо Маренич – с. 43–44.

Волинські горизонти : статті, нариси, репортажі, інтерв’ю / упоряд. А. М. Якуб’юк. – Львів : Каменяр, 1980. – 63 с.

Про тріо Маренич – с. 56–59.

Волинь / Укр. наук. т-во геральдики і вексилології ; Ін-т біогр. дослідж. ; авт.-упоряд. В. В. Болгов. – Київ : Поліграфкн., 2006. – 318 с.

Про тріо Маренич – с. 238.

Волинь на зламі століть : історія краю (1989–2000 рр.). – Луцьк : Вежа, 2001. – 694 с.

Про тріо Маренич – с. 360–361.

Денисюк В. Одержимі творчістю: про мистецькі та культурно-освітні училища Волині / В. Денисюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 228 с.

Про тріо Маренич – с. 193.

Співає тріо Мареничів. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 64 с.

 

* * *

Веселка С. Тріо Мареничів талант не розхлюпало. Але коромисло групи, яке усі троє несуть 27-й рік, уже не гнеться від слави / С. Веселка // Високий Замок. – 2000. – 27 жовт.

Ворон В. Антоніна Маренич у трьох іпостасях / В. Ворон // Віче. – 2002. – 18 лип. – С. 12.

Ворон В. «Він свою пташину до гніздечка кличе» / В. Ворон // Молодий ленінець. – 1990. – 4 серп.

Ворон В. Тріо на трійцю / В. Ворон // Молодий ленінець. – 1991. – 7 черв.

Герей В. Тріо Мареничів: таємниця перерваної пісні / В. Герей, Д. Кравченко // Українське Слово. – 2016. – 23–29 листоп. – С. 15.

Голентюк Т. Пісняри з Волині / Т. Голентюк, В. Ворон // Молодий ленінець. – 1979. – 7 листоп. – С. 4.

Гуменюк Н. Антоніна Маренич: сорок років творчості / Н. Гуменюк // Віче. – 2007. – 23–29 серп. – С. 3.

Гуменюк Н. Без тріо, але з нагородою / Н. Гуменюк // Віче. – 2006. – 28 груд. – С. 3.

Гуменюк Н. «Мареничі завжди були народними» / Н. Гуменюк // Віче. – 2003. – 13 лют.

Гуменюк Н. Співуча душа Антоніни Маренич / Н. Гуменюк // Віче. – 2004. – 11 берез. – С. 1.

Жарчинська О. Антоніна Маренич: «Я ніколи не хворіла зіркоманією» / О. Жарчинська // Луцький замок. – 1996. – 12 квіт.

Кирилюк Є. Волинський пересмішник / Є. Кирилюк // Діалог. – 2014. – 19 черв. – С. 8.

Кирилюк Є. Співай, мій брате, співай! / Є. Кирилюк // Телерадіогазета. – 2014. – 18 черв. – С. 1, 16.

Кирилюк Є. «Я ще встигну на царський обід»: голос Маренича не лукавив і не лукавить / Є. Кирилюк // Віче. – 2014. – 26 черв. – 2 лип. – С. 1, 8.

Кравчук Н. Орден – легендарному Мареничу / Н. Кравчук // Вісник+К. – 2019. – 2 трав. – С. 7.

Кроп Т. Антоніна Маренич відокремилась від тріо / Т. Кроп // Демократична Україна. – 2007. – 1 берез. – С. 8.

Кучеренко Л. Антонина Маренич споет за троих : тридцатилетняя карьера  легендарного коллектива / Л. Кучеренко // Киевские ведомости. – 2005. – 25 июня. – С. 13.

Кучеренко Л. Рабочий муравей: так называет себя народная артистка Украины певица Антонина Маренич / Л. Кучеренко // Киевские ведомости. – 2004. – 31 марта. – С. 10.

Лагановський Л. Мареничі співають – солов’ї замовкають / Л. Лагановський // Урядовий кур’єр. – 2003. – 2 серп.

Львова І. Валерій Маренич : «Навіщо мені цяцьки?» / І. Львова // Українське Слово. – 2011. – 27 лип. – 2 серп. – С. 16.

Макаренко О. І «Смерічка», і Мареничі / О. Макаренко // Молодь України. – 2004. – 6 січ.

Мареничі нарешті визнано народними // Вісник. – 2003. – 13 лют.

Маслій М. Так вбивали рідну культуру, мову, пісню... / М. Маслій, А. Кліша // Слава праці плюс. – 2020. – 13–19 трав. – С. 5.

Мех С. Антоніна Маренич співатиме сама / С. Мех // Луцький замок. – 2005. – 10 берез. – С. 12.

Народні! Воістину народні! // Луцький замок. – 2003. – 13 лют.

Олег Крамар і тріо Мареничів у Харкові // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 107–108.

Пеценюк А. У їх піснях звучить душа народу / А. Пеценюк // Досвітня зоря. – 2004. – 1 січ. – С. 7.

Пирожик О. Валерій Маренич збирає гроші на пам’ятник …батькам / О. Пирожик // Волинь-нова. – 2012. – 18 серп. – С. 5.

Присяжна Ю. Ренесанс нашої пісні – янгольський злет / Ю. Присяжна // За вільну Україну. – 2004. – 17 лют.

Романюк Н. Двічі народні : тріо Мареничів стали народними артистами України / Н. Романюк // Україна молода. – 2003. – 12 лют.

Романюк Н. Народ любив їх завжди. Влада полюбила тільки тепер / Н. Романюк // Слово і діло. – 2003. – 14 лют.

Романюк Н. Один із тріо / Н. Романюк // Україна молода. – 2009. – 6 лют. – С. 20.

Сапеляк С. Хроніки дисидентські, невільницькі силуети / С. Сапеляк // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 103–110.

Слапчук і тріо Мареничів отримуватимуть державні стипендії // Аверс-прес. – 2014. – 13 листоп. – С. 8.

Сапеляк С. Хроніки дисидентські. Невольничі силуети / С. Сапеляк // Дзвін. – 2005. – № 7. – С. 103–110.

Філатенко А. Довгий шлях до визнання / А. Філатенко // Волинь. – 2003.

– 11 лют.

Філатенко А. Повернення до лучан Валерія Маренича… / А. Філатенко // Волинь-нова. – 2009. – 22 груд. – С. 20.

Фотовікно рубрики: у народної артистки України Антоніни Маренич – ювілей // Волинь. – 2004. – 18 берез.

Човник Н. Валерій Маренич отримав квартиру / Н. Човник // Волинь-нова. – 2012. – 22 берез. – С. 3.

Якименко М. Митців віддячили стипендіями та піснями / М. Якименко // Голос України. – 2012. – 3 берез. – С. 13.

Якименко М. Три голоси, а доля одна / М. Якименко // Волинські  губернські відомості. – 2003. – 13 лют.

* * *

Ланшина Л. 1 січня 60 років від дня народження В. П. Маренича (1946) – народного артиста України // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2006 рік / Упр. культури і туризму Волинської ОДА ; Волин. краєзн. музей ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2005. – С. 13–16.

Ланшина Л. 1 січня 70 років від дня народження В. П. Маренича (1946) – народного артиста України ; 1 березня 60 років від дня народження С. О. Маренич (1956) – народної артистки України / Л. Ланшина // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 18–22, 69–71.

 Ланшина Л. 17 березня 60 років від дня народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України / Л. Ланшина // // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки / ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2008. – С. 34–36.

Мареничі // Мистецтво України : біогр. довід. – Київ, 1997. – С. 396.

Мареничі // Митці України : енцикл. довід. – Київ, 1992. – С. 841–842.

Столярчук Б. Маренич Антоніна Олександрівна / Б. Столярчук // Столярчук Б. Митці Рівненщини : енцикл. довід. / Б. Столярчук. – Рівне, 1997. – С. 279.

 

 


Немає коментарів:

Дописати коментар

21 листопада – День Гідності та Свободи

  21 листопада – День Гідності та Свободи – свято, яке відзначається щороку в Україні на честь початку двох революцій, – Помаранчевої (2004 ...