15 ВЕРЕСНЯ 75 років від дня народження І. Ф. Корсака (1946–2017) – українського письменника, почесного громадянина Луцька

 

Вечір літературного портрету «Іван Корсак – письменник, благословенний Волинню» відбувся 14 вересня  у актовій залі Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки.

Іван Корсак – відомий український письменник, заслужений журналіст України, життя якого продовжується у його слові, благословенний Волинню!

Земна дорога Івана Корсака – між двома датами: 15 вересня 1946 та 7 грудня 2017 року.

Іван Корсак – Лавреат премії імені В’ячеслава Чорновола (2007, за книгу «Гетьманич Орлик»), Лавреат обласної премії імені Агатангела Кримського (2008, за книги «Гетьманич Орлик» та «Імена твої, Україно»), Лавреат премії «Світ волинської книги» (2008, за книгу «Таємниця святого Арсенія»), Лавреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» імені Миколи Гоголя (2008), Лавреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди (2009, за книги «Гетьманич Орлик», «Імена твої, Україно», «Таємниця святого Арсенія», «Тиха правда Модеста Левицького», «Капелан армії УНР»), Лавреат Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка (2010), Лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2012, за історичні романи «Завойовник Європи», «Немиричів ключ», «Корона Юрія II»), Лавреат Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2013, за історичні книги «Немиричів ключ», «Завойовник Європи», «Діти Яфета», «Корона Юрія II»), Лавреат премії «Краща книга України» в номінації проза (2015, за книгу «Вибух у пустелі»), Лавреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Світ Пограниччя» (2017), Лавреат Міжнародної літературної премії імені Веніаміна Блаженного (Білорусь, 2017).

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом Архистратига Михаїла, двома орденами Юрія Переможця, медаллю Івана Мазепи (2016), медаллю Олександра Довженка (2016), орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого та орденом Кирила й Мефодія.

Номінант на здобуття у 2018 році Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книги «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі»).

Михайло Слабошпицький називав Івана Корсака українським Емілем Золя, а Іван Романичук у статті «Шляхетний сад Івана Корсака» українським Дюма, зокрема:

«Твори Івана Корсака приречені на довге життя, оскільки автор повертав нам історію, творячи із літературної пустелі квітучий сад на ім’я пантеон українських героїв. Як відомо, історії не існує, натомість є наратори, які подають свої версії. Версії Івана Корсака переконливі і правдоподібні. Як і шляхетний книжковий сад, який залишив нам український Дюма».

Торуючи життєвий шлях разом із дружиною Марією, умів бути щасливим і робити щасливими інших. Оазою душевного спокою для нього завше була сім’я, родина…

Віктор Корсак згадуючи про батька сказав: «Для того, аби стати великою людиною, необхідно мати хист і поєднати його з працею. Втім, самого хисту замало, він має перейти в здібності. У батька була універсальна комбінація людських рис, яка включала в себе увагу, уяву, мислення і неймовірну пам’ять. Він міг пам’ятати десятки фактів і дат. У дитинстві він ночами читав книжки, а його батько (мій дід) забирав у нього гасову лампу, однак малий Іван примудрявся підсвічував собі сірниками чи свічками».

Сумуючи, відчуваючи гострий біль втрати поділилися спогадами про Івана Корсака:

професор Волинського національного університету ім. Лесі Українки, кандидат історичних наук Микола Михайлович Кучерепа!

Упорядниця і авторка передмови до збірки «Із кореня дужого» Олеся Ковальчук, яка перелічила різні іпостасі таланту, згадавши Корсака-історика, Корсака-краєзнавця і Корсака-мецената,

Ольга Ляснюк - письменниця, голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України теж згадувла про Івана Корсака:

З когорти письменників Волині, сьогодні на нашому заході були присутні друзі і колеги Івана Феодосійовича – Ніна Петрівна Горик, Надія Павлівна Гуменюк та Клава Данилівна Корецька!

Щире слово про Івана Феодосійовича директорк нашої книгозбірні Людмила Антонівна Стасюк!

Гірко усвідомлювати, що вже не почуємо тихого спокійного голосу, і що Іван Корсак перейшов із цього світу у нашу пам’ять.
Вдивляюся в обрій пам’яті. Й образ Івана Корсака не даленіє, а наче ближчає. Зрештою, кожне прощання вже запрограмовує неминучість прийдешньої зустрічі.

Модератори заходу Алла Понагайба та Лариса Сеник, слайдопоказ – Наталії Хомяк.