«Агатангел Кримський: видатний вчений, народжений на Волині»

 

У 2021 році виповнюється 150 років від дня народження Агатангелв Кримського – одного із найвизначніших українських учених ХХ-го століття і світових дослідників сходу, людини-енциклопедії, людини-легенди з вражаючою біографією, унікальною пам’яттю і феноменальною працездатністю.

У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки з нагоди 150-річчя від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського – українського сходознавця, історика, фольклориста, літературознавця, письменника, перекладача відбувся вечір історичного портрету «Агатангел Кримський: видатний вчений, народжений  на Волині».

Агатенгел Юхимович Кримський народився 3 (15) січня 1871 року в місті Володимирі-Волинському. Змалку у нього проявився талант до мов. У три з половиною роки він умів  читати, у п'ять –  пішов до училища в Звенигородці, куди переїхала сім'я. Далі було навчання в Острозькій та Київській гімназіях і вступ до Колегії Ґалаґана. В Острозькій прогімназії вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови, в колегії Ґалаґана опанував грецьку, італійську, турецьку. У 18 років Кримський досконало знав 8 мов, а до кінця життя – понад шістдесят (різні дослідники називають цифри від 56 до ста, звертаючи увагу, що він вивчав не лише мови, але і різні говірки, діалекти). Сам учений жартував, що легше знайти мову, яку він не знає, ніж порахувати, скільки знає.

Походив Агатангел Кримський з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати шляхтичкою з Білорусії. Незважаючи на те, що Агатангел не мав і краплини української крові, відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем. Любов до української мови йому прищепили Павло Житецький та Михайло Драгоманов ще у колегії Павла Ґалаґана, де Кримський навчався підлітком.

У 1889–1892 роках навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві, 

Закінчивши інститут, отримує дворічну стипендію для поїздки до Лівану й Сирії. Там Кримський отримав грунтовний вишкіл орієнталіста, основними дисциплінами для нього стали арабська філологія, іслам та арабська література. Крім того він досконало вивчив перську мову і літературу, а також турецьку мову та літературу. Повернувшись до Москви, викладає в рідному інституті (з 25 років), стає професором східної літератури (у 30 років), пише серію підручників, перекладає російською Коран.

 З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, де працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським.

1921 року він стає директором Інституту української наукової мови. На той момент він уже майже втратив зір через читання, тож його секретарем і постійним помічником стає Микола Левченко, якого він пізніше усиновив. У 1929 році Левченка заарештовують у справі СВУ. Після чого, протягом п’яти років – заслання, а після повернення – самогубство. Ці події стали для Кримського страшним ударом. У 1941 році арештовують і самого Кримського як «ідеолога українського буржуазного націоналізму, який роками очолював націоналістичне підпілля». Його разом з представниками української інтелігенції відправляють до Казахстану.

Подальша доля Агатангела Кримського невідома. За офіційною версією 25 січня 1942 року він помер в кустанайській тюремній лікарні. Однак місце поховання видатного вченого досі не знайдене. 1957 року Агатангела Кримського було реабілітовано.

Неймовірно вражає діапазон його наукових інтересів і сфера досліджень. Агатангел Кримський – один із найвизначніших світових мовознавців і дослідників історії та культури Сходу, визнаний авторитет і експерт в галузі санскриту, семітології, східних і західних мов. Лише сходознавча творча спадщина Кримського складає 26 томів. Він – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах, 4-томної «Історії Туреччини та її письменства», «Історії мусульманства», «Історії арабів і арабської літератури», автор сходознавчих праць з арабістики, тюркології, іраністики, візантійської культури, оглядів сирійської й абіссинської літератур, робіт з історії хозарів, Криму та ін. Він переклав на українську мову літературні твори таких велетнів Сходу як Омар Хайям, Фірдоусі та інші, а також твори письменників західноєвропейських літератур. А. Кримський – автор перекладів творів Тараса Шевченка на турецьку мову.

Незаперечними і унікальними є заслуги А. Кримського у вивченні і розвитку української мови. Автор «Української граматики», «Нарисів з історії української мови», «Давньокиївської говірки», «Базисних правил українського правопису», упорядник першого видання «Головних правил українського правопису», він присвятив низку праць українській літературній мові, її збагаченню й унормуванню, категорично виступаючи проти «погодінської теорії» та імперської версії про «колиску трьох братніх народів». Академік Кримський вів запеклу полеміку з російськими вченими, адже вважав, що українська мова уже в XI столітті існувала «як цілком рельєфна, певно означена, яскраво індивідуальна одиниця».

Кримський – друг і побратим Лесі Українки. Їх єднала щира дружба, що тривала довгі роки.

Познайомились вони ще зовсім юними на концерті Миколи Лисенка в Києві. Звідтоді підтримували постійні стосунки, зустрічались, обмінювались листами.

Ось прочитаймо ще раз ці рядки, адресовані Кримському.

З першого листа:

«Не здивуйте, що я, непрошена, озиваюся до Вас. Я дав-но бажала написати до Вас...»

З інших листів:

«Ваші слова на тифліському пероні я добре чула і дума­ла: "навіщо ся щира людина так мучить себе, самохіть?" Я й тепер не тямлю, що саме заважало нам тоді частіше та довше бачитися?

...Ви мусите колись приїхати до мене, власне, приїхати, а не прожогом заскочити, як то звичайне».

«...Ви знаєте, я люблю Ваші наукові твори... Я люблю їх стиль, їх тон. Куди діваються Ваші нерви, як Ви пише­те такі речі? Так наче Ви античний, врівноважений тілом і духом еллін, як пишете їх. Такий колорит, я тільки на Акрополі бачила!»

Про драматичну поему «В катакомбах»:

«І Ви трохи винні в її написанні, бо розбудили в мене думки в сьому напрямі своїм листом... Тому мені здається, що моя поема рідна Вам, і я б хотіла зв’язати якось Ваше імення з нею...»

Здаючи «В катакомбах» до друку, Леся Українка під назвою твору написала: «Посвята шановному побратимові А. Кримському».

Листи надруковані у 5 томі «Зібрання творів Лесі Українки» (1956).

Видатного вченого-сходознавця високо оцінив І. Я. Франко: „Незвичайна поява серед українців, незвична своєю енергіею, при­страсною любов’ю до України і різносторонністю знання й талан­ту, се Агатангел Кримський. Філолог з фаху, орієнталіст із замилу­вання, він виявив себе високоталановитим поетом, дуже оригіналь­ним повістярем”.

Агатангел Юхимович Кримський вважається одним із найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки, однією з найосвіченіших постатей свого часу. Все своє життя він з любов’ю будував «міст» між двома світами – українською культурою та культурою народів Сходу. Його ім’я було затверджене XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО в перелікові видатних діячів світу. Ім’я А. Кримського присвоєно Інституту сходознавства НАН України, Володимир-Волинському педагогічному коледжу, вулицям у Києві, Вінниці, Луцьку, Білій Церкві, Нововолинську, Малині, Звенигородці та в інших населених пунктах. Проводяться щорічні міжнародні наукові читання ім. А. Кримського, встановлено премію ім.  А.  Кримського НАН України, Волинську обласну літературно-мистецьку премію його імені. Першим лауреатом був 1992 року Йосип Струцюк за поетичні збірки «Глибока живиця», «Терпкі сторінки», п'єсу «Роман Мстиславич — великий князь Волинський і Галицький», поставлену на сцені Волинського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка, та за створені національно-патріотичні пісні.

Про лауреатів літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського розповіла директорка Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки,  заслужений працівник культури України Людмила Стасюк.

Про власні дослідження наукового доробку Агатангела Кримського розповів відомий волинський письменник, лауреат  Волинської обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського, перекладач Ігор Едилович Ольшевський. У доробку письменника є праця «Агатангел Кримський: поклик Сходу», яка вийшла друком у видавництві «Терен» (2012).

Цікавим та пізнавальним був виступ відомого краєзнавства заслуженого працівника культури України Анатолія Михайловича Силюка.

Вірш Агатангела Кримського читала бібліотекар науково-методичного відділу Євгенія Лисюк.

Захід провели працівники відділу краєзнавчої роботи Віта Пащук та Наталія Хомяк.

У відділі краєзнавчої роботи представлена вистака "Агатангел Кримський: "Не зраджу я тебе, Україно, твій я навіки"".