Літературна подорож
Луцьком
«Олена Пчілка – національна гордість
України»
«Олена Пчілка – національна гордість України»
(до 170-річчя від дня народження Олени Пчілки (1849–1930) – української письменниці, етнографа, фольклориста, громадської діячки, матері Лесі Українки)
Волинь незабутня, країно славутня!
У пишній красі ти красуєш!
Здавен твою бачу українську вдачу,
Здавен мою душу чаруєш!
(«Волинські спогади» Олена
Пчілка)
24 червня 2019 року у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся захід присвячений 170-річчю від дня народження Олени Пчілки: «Олена Пчілка – національна
гордість України» в рамках проекту «Пройдімося рідним
містом!»
Феноменальна
постать Олени Пчілки, ім’я якої носить бібліотека з 27 лютого 1991 року,
посідає значне місце у розвитку української культури кінця ХІХ – початку ХХ
століть. Півстоліття трудилася Олена Пчілка на ниві української
літератури і культури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач,
літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор, громадський
діяч, вчений-педагог, член-кореспондент АН України.
З
волинсько-поліським краєм міцно пов’язане ім’я української письменниці Олени
Пчілки. Улітку 1868 року із чоловіком Петром Антоновичем Косачем переїхали на
Волинь, до місця його служби, у місто Новоград-Волинський. Тут, українські
симпатії і творчі поривання Ольги ще більше міцніють. Волинь захопила її
широкою українською стихією – гарною мовою, піснею, розкішною природою.
Родзинкою заходу було живе читання поеми Олени Пчілки "Козачка
Олена". Про історію створення твору письменниця розповідає в «Автобіографії»: «До часу проживання нашого в Колодяжному
припадають перші мої спроби в поезії, але ніде я тих поезій не друкувала і вже
геть пізніше зібрала я їх і видрукувала окремою книжечкою «Думки-мережанки». Та
в Колодяжному проте ж оддала я вперше мій белетвір до друку. Було це так: на
Різдвяні свята якось приїхали до нас із Києва Науменко і Трегубов. Поїхали вони
з моїм чоловіком на полювання. А я в той час писала поему «Козачка Олена».
Приїхали з охоти, і я прочитала цю поему Науменкові, мовляв, що я робила, коли
їх не було. Науменкові поема сподобалась, і він її забрав із собою, щоб
надрукувати в збірникові, який тоді проектувалось у Києві випустити. Та все ж
не «Козачка Олена» перша надрукована, бо вмістили її в альманаху «Рада» через
кілька років після того, а перед цим вже мої поезії було надруковано в «Зорі».
Продовжили нашу літературну подорож «Пройдімося рідним містом» – екскурсійним маршрутом: від пам’ятника Олени Пчілки біля бібліотеки – до пам'ятника Лесі Українки в центральному парку культури і відпочинку, і Будинок родини Косачів на вулиці Драгоманова, що у «Старому місті».
Немає коментарів:
Дописати коментар