Митець слова, що проникає в найпотаємніші куточки людської душі

26 жовтня свій 75-річний ювілей святкує Володимир Савович Лис - український журналіст, драматург та письменник.

           Щиро бажаємо Вам міцного здоров'я, невичерпної енергії, творчого натхнення, любові і вдячності читачів! Нехай кожен новий день дарує Вам світлі ідеї, теплі зустрічі та щастя від творення.

Володимир Савович Лис народився 26 жовтня 1950 року на мальовничому хуторі поблизу села Згорани Ковельського району Волинської області. Коли йому виповнилося лише 7 місяців, родина селян через політику тодішньої влади змушена була лишити свою домівку та переїхати у Дніпропетровську область, де майбутній письменник зробив свої перші кроки. У січні 1954 року Володимир Савович з мамою повернулися у рідні Згорани, а згодом повернувся й батько. Там же, у рідному селі, Володимир Савович навчався у школі, отримав атестат про середню освіту.

У 1968 році розпочав працювати у Любомльській районній газеті «Радянське життя», а на наступний рік – був призваний до лав Радянської армії. У 1977 році закінчив заочне відділення факультету журналістики у Львівського державного університету імені Івана Франка. Навчаючись в університеті, продовжував працювати кореспондентом у районній газеті м. Любомль.

У 1972 році Володимир Савович одружився зі своєю однокурсницею, нині відомою українською письменницею Надією Гуменюк. Молода сім’я мешкала у Хмельницькому, де Володимир Лис працював у газеті «Прибузька Зоря», а через рік переїхала у Каланчак Херсонської обл., де народилася їх старша донька – Оксана. Там же пан Володимир працював зав. відділом листів та масової роботи у місцевій газеті «Слава праці».

У жовтні 1974 р. сім’я приїхала у місто Дубно на Рівненщину. Саме тоді Володимир Савович захопився театром, почав писати п’єси. З вересня 1975 по січень 1977 рр. завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру, до 1980 року працював кореспондентом і редактором багатотиражної газети «Хімік» Рівненського виробничого об’єднання «Азот». У 1980 р. переїхав зі сім’єю у Луцьк. Понад 30 років журналістської праці присвятив обласній газеті «Волинь». З 2013 р. і по нині займається лише письменницькою роботою.

Будучи патріотично вихованим українцем, Володимир Лис одним з перших на Волині почав висвітлювати боротьбу прогресивної громадськості за демократичні перетворення і здобуття незалежності України, історію національно-визвольного руху в краї. Був членом обласної комісії з надання статусу ветеранів ОУН-УПА, заступником голови громадської ради Луцька. За перемогу у Міжнародному конкурсі матеріалів на політичні і військові теми був нагороджений поїздкою у штаб-квартиру НАТО. Володимир Лис визнаний «Людиною року Волинського краю» у номінації «Професіонал року» (2004).

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2009), нагороджений Грамотою Верховної Ради України.

З 2002 року Володимир Савович входить в Асоціацію українських письменників, а з 2004 року – член Національної спілки письменників України.

Продовж 1970–1980-х рр. дебютував як драматург, освоював секрети драматургії і театрального мистецтва в лабораторіях молодого драматурга і молодого театрального критика при Спілці письменників України і Українському театральному товаристві. П'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Відомі п’єси для дітей «Квітка з чарівної рукавички» і «Господар нашого двору» – у Луцьку (перша у Волинському облмуздрамтеатрі ім. Т. Шевченка, а друга – у Волинському обласному театрі ляльок). Комедію «Одруження Козюлькіна» поставив театр-студія Волинського національного університету імені Лесі Українки «Синій птах».

Як прозаїк Володимир Савович заявив про себе 1985 року, коли здобув перемогу у республіканському конкурсі на кращий твір про молодь, за повість «Там, за порогом» (1985). Окрім романів-призерів конкурсів «Романа» (2001), «Маска» (2002), «Острів Сильвестра» (2008), вийшли друком книги: «Графиня» (2010), «Іван і Чорна пантера» (2011), «Соло для Соломії» (2013), «Із сонцем за плечима» (2014), «Країна гіркої ніжності» (2015), «Місяць обмитий дощем» (2017), «Стара холера» (2018), роман – триптих «Вифлеєм» (2022), роман «Максим Гонтар» (2023). У серпні 2024 року побачила світ книга «Чорнокнижник і дзвонар».

Відомий роман Володимира Лиса «Століття Якова» – це історія поліського селянина в круговороті ХХ століття. Роман увійшов у п'ятірку фіналістів Книги року BBC Ukraine 2010 та набув ще більшої популярності після екранізації 2016, за рік його тиражі досягли 60 тисяч. За «Століттям Якова» телестудія «1+1» зняла чотирисерійний фільм (2015 р.), а Волинський обласний музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка поставив спектакль «Століття Якова. Перше кохання» (2015).

На сьогодні вийшли друком більше двадцяти книг Володимира Савовича Лиса. Письменник відомий також своїми прогностичними вміннями, що засвідчує видання «Таємна кухня погоди» (2008).

Володимир Савович – переможець журналістських конкурсів, в тому числі – «Любіть Україну». Також він переможець Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс (2007, І премія за п’єсу «Полювання на брата»). Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2007), Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2011), літературно-мистецької премії імені Олеся Гончара (2015). Тричі ставав лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003), 2008 року отримав Гран-прі цього конкурсу за роман "Острів Сильвестра" (2008). Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова" за роман "Століття Якова" (2010). Визнано "Митцем року" на "Людина року Волинського краю-2010". У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей Волині під номером 46. Як зазначив лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка – Михайло Слабошпицький, «Романи і повісті Володимира Лиса – безпрецедентне і глибоке явище в українській літературі, він один з майстрів психологічного роману».

Моренчук О.  26 жовтня 75 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / О. Моренчук // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк : Терен, 2024. – С. 92–99. 

Література:

Лис В. С. Айстри на зрубі : роман / В. С. Лис. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 239 с.

Лис В. С. Вифлеєм : роман-триптих / В. С. Лис ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2022. – 653 с. : іл. – (Великий роман).

Лис В. С. В'язні зеленої дачі : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 272 с. 

Лис В. С. Господар нашого двору :  п’єса / В. С. Лис. – Київ : Вид-во М-ва культури України, 1992. – 32 с.

Лис В. С. Графиня : роман / В. С. Володимир. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 188 с.

Лис В. С. Графиня : роман / В. С. Лис. – 2-ге вид. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 188 с.

Лис В. С. Діва Млинища : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2016. – 368 с.

Лис В. С. Жінка для стіни : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 184 с. – (Український детектив).

Лис В. С. Жінка для стіни : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2021. – 208 с. – (Детективна агенція М).

Лис В. С. І прибуде суддя : роман / В. С. Лис. – Київ : Факт, 2004. – 288 с.

Лис В. С. І прибуде суддя : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 240 с.

Лис В. С. Іван і Чорна Пантера : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2012. – 320 с.

Лис В. С. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2014. – 240 с.

Лис В. С. Камінь посеред саду : роман / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 224 с.

Лис В. С Камінь посеред саду : роман / В. С. Лис ; ред. С. І. Мозгова. – Харків : КСД, 2022. – 332 с.

Лис В. С. Країна гіркої ніжності : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2015. – 368 с.

Лис В. С. Країна гіркої ніжності : роман / В. С. Лис. – 4-е вид. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 368 с.

Лис В. С. Максим Гонтар : роман / В. С. Лис. – Харків : Орбіта, 2023. – 413 с. – (Великий роман).

Лис В. С. Маска : роман / В. С. Лис. – Львів : Кальварія, 2002. – 320 с. – (Коронація слова).

Лис В. С. Маска : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2012. – 317 с.

Лис В. С. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2017. – 352 с.

Лис В. С. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 352 с.

Лис В. С. Обітниця : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 352 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Фоліо, 2009. – 220 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Фоліо, 2012. – 217 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2020. – 224 с. – (Література).

Лис В. С. Про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте / В. С. Лис. – Київ : Грані-Т, 2008. – 136 с.

Лис В С. Продавець долі : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2002. – 304 с.

Лис В. Романа / В. Лис ; Стяжкіна О. Купуйте бублики / О. Стяжкіна. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2001. – 224 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2013. – 368 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2014. – 368 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 368 с.

Лис В. С. Стара холера : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 272 с.

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2010. – 236 с.

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис ; авт. передм. О. Забужко. – 4-е вид., стер. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2016. – 240 с. : іл.

Лис В. С. Століття Якова ; Людина в п'яти масках : романи / В. С. Лис ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2023. – 606 с. – (Великий роман).

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис ; авт. передм. О. Забужко. – 5-е вид., стер. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 236 с. : іл.

Лис В. С. Таємна кухня погоди : кн. нар. синоптика / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2008. – 80 с.

Лис В. С. Там, за порогом : повість / В. С. Лис ; Хотимчук Є. Я. Батькова хата : оповідання / Є. Я. Хотимчук. – Київ : Молодь, 1989. – 286 с.

Лис В. С. Щоденники Ієрихар. Ваза : роман, повість / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 160 с. – (Горизонти фантастики).

Гуменюк Н. П. Охоронець для янгола : радіоп'єса / Н. П. Гуменюк ; Лис В. С. Полювання на брата : радіоп'єса / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 108 с.

 

***

Лис В. Алея троянд, «Люб'язь» і розмови з Чебліним / В. Лис // Антонюк А. П. Життя – як пісня / А. П. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 167–174.

Лис В. Випробування і вершини Анатолія Дімарова / В. Лис // Наш Дімаров : статті. Інтерв’ю. Спогади. Листи. Присвяти / упоряд. Є. Н. Дімарова. – Київ, 2016. – С. 123–126.

Лис В. Долі, біль і мужність. Пером і словом Петра Боярчука : передмова / В. Лис // Боярчук П. О. Душа болить і... воскресає: творчий спадок Петра Боярчука / П. О. Боярчук ; упоряд. Г. Ступак. – Житомир, 2017. – С. 4–6.

Лис В. Дорога 1429–2014 / В. Лис // Ода до радості : зб. оповідань. – Харків, 2014. – С. 197–267.

Лис В. Місяць обмитий дощем : три етюди / В. Лис // Апостол правди і науки. Волинські письменники – 200-літньому ювілею Тараса Шевченка / ред.-упоряд. О. Г. Потурай. – Луцьк, 2014. – С. 99–108.

Лис В. Слово на згадку : передмова / В. Лис // Махонюк А. П. Зірка пливе до світанку : поезії / А. П. Махонюк. – Луцьк, 2017. – С. 5–8.

Лис В. Троє видатних і загадкових / В. Лис // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2013. – Ч. 4/19. – С. 148–161.

Лис В. Троє старих ; Осоклок ; Прошена Арсениха : Семенів заповіт / В. Лис // Антологія літератури письменників Волині : під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 332–346.

Лис В. Український поет у ролі монаха в Нью-Йоркському барі / В. Лис // Павлюк І. З. Інтимне дихання епохи : ст., рец., інтерв'ю (1994–2010) / І. З. Павлюк. – Тернопіль, 2016. – Т. 1. – С. 402–405.

Лис В. Як Литва може посприяти нам у євроінтеграції? / В. Лис // Борис Клімчук: Я – син волинської землі. – Луцьк, 2015. – С. 303–305.

 

***

Лис В. Дитя : розділ з роману «Вифлеєм» / В. Лис // Літ. Україна. – 2021. – 10 квіт. – С. 14–15.

Лис В. Час читати Палинського / В. Лис // Дзвін. – 2023. – № 9/10. – С. 231–238.

Лис В. Чорнокнижник і дзвонар : розділи з нового роману / В. Лис // Волин. газета. – 2024. – 21 лют. – С. 11.

 

 

***

Думи і песні Валыні : творы  паэтау і прозаїкау на беларускую мову. – Луцьк : Терен, 2012. – 232 с.

Твори Володимира Лиса в перекладах на білоруську мову – с. 186–192.

 

***

Громик Ю. Волинськоподільська говірка в романах Володимира Лиса / Ю. Громик, А. Яворський // Громик Ю. Поліські діалекти в сучасній художній літературі : монографія / Ю. Громик, А. Яворський. – Луцьк, 2022. – С. 57–58.

Мазаний В. Володимир Лис: «До простої людини на тлі історії» / В. Мазаний // Мазаний В. Кров репортера : публіцистика / В. Мазаний. – Рівне, 2019. – С. 166–170.

Мартинюк М. Критичні дні Арсена Плюти, або Гра в абсурд / М. Мартинюк // Мартинюк М. Або… або… : рецензії на зламі тисячоліть / М. Мартинюк. – Луцьк, 2014. – С. 14–23.

Морозюк Р. Володимир Лис – володар премії «Гранд Коронація» / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 370–371.

Мохнюк І. Історична та художня правда в романі «Століття Якова» Володимира Лиса / І. Мохнюк // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. т-ва. Волин. обл. МАН. – Луцьк, 2018. – С. 84–87.

Ольшевський І. Е. Володимир Лис: гуманістичні аспекти короткої прози / І. Е. Ольшевський // Ольшевський І. Е. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Е. Ольшевський. – Луцьк, 2022. – Т. 2. – С. 337–349.

 

***

Вербич В. Від Різдва Христового – до волинської трагідрами : життєдайна енергетика «Вифлеєма» Володимира Лиса / В. Вербич // Укр. літ. газета. – 2023. – № 1 (січ.). – С. 26–27.

Верби В. Тавровані поразкою: одкровення Володимира Лиса / В. Вербич // Волин. газета. – 2024. – 18 верес. – С. 10.

Гарбарчук К. Волинське подружжя письменників представило нові книжки: їх видали у розтерзаному рашистами Харкові / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2022. – 15 верес. – С. 4.

Гарбарчук К. Книга Володимира Лиса – серед найкращих в Україні / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2021. – 4 листоп. – С. 3.

Гарбарчук К. Нові книги волинських письменників / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2024. – 14 берез. – С. 3.

Гуменюк Н. Зустрічі з читачами / Н. Гуменюк // Волин. газета. – 2024. – 20 берез. – С. 13.

Земляки вітають Володимира Лиса з ювілеєм! // Волинь. – 2020. – 22 жовт. – С. 3.

Літвицька Л. «Та, що ламає вітер» і «Вифлиєм» / Л. Літвицька // Волин. газета. – 2022. – 15 верес. – С. 12.

Новацький А. Роль пам'яті в будуванні національної ідентичності («Країна гіркої ніжності» Володимира Лиса) / А. Новацький // Слово і час. – 2020. – № 1. – С. 40–50.

Смоляк Б. Вифлеєм на Поліссі / Б. Смоляк // Дзвін. – 2023. – № 3/4. – С. 186–189.

 

***

Коробчук П. Й. Лис Володимир Савович / П. Й. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег – Лощ. – С. 199.

Лис С. 26 жовтня 60 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / С. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2010 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2009. – С. 109–112.

Лис Я. 26 жовтня 70 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / Я. Лис // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 210–217.

 

Життя віддане книзі й культурі

19 червня ювілей святкує Людмила Антонівна Стасюк!

Вітаємо ювілярку та зичимо міцного здоров'я, нових звершень і невичерпної енергії. Дякуємо за Вашу відданість справі, за серце відкрите до людей і книги. Нехай кожна сторінка Вашого життя буде наповнена світлом та красою! Перемоги та перемог!

Людмила Антонівна народилася 19 червня 1955 року в селищі міського типу Демидівка на Рівненщині. У 1962–1972 роках навчалася у Демидівській середній школі. Любов до книги, яку змалку виховала у Людмили мама Ядвіга Антонівна Ошарська, привела її до Київського державного інституту культури, який закінчила у 1976 році. Трудову діяльність Людмила Антонівна розпочала у цьому ж році у Волинській обласній універсальній бібліотеці на посаді бібліотекаря відділу читальних залів. У цій бібліотеці працювала понад 13 років, пройшовши шлях від простого бібліотекаря до завідувача науково-методичного відділу. Старанність, професійні здібності, аналітичне мислення Людмили Стасюк не залишилися непоміченими владою – в 1989 році її призначено старшим інспектором по бібліотеках обласного управління культури. Період роботи в адміністрації був сприятливим для професійного зростання і розвитку ділових якостей Людмили Антонівни.

З 1996 по 1999 роки вона очолює колектив Волинської обласної бібліотеки для дітей. У 1999 році Л. Стасюк призначено заступником директора з наукової роботи Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, а в період з 2001–2022 років Людмила Антонівна уже як директор трансформує бібліотеку в культурний осередок, де проходять художні виставки, літературні вечори, презентації, зустрічі з непересічними особистостями, творчою молоддю, зібрання культурно-мистецьких товариств. Керована нею книгозбірня активно продовжує традиції провідного просвітницького, культурного, науково-інформаційного та науково-методичного центру Волинського регіону.

Новаторський характер Людмили Стасюк, пошук інноваційних орієнтирів для розвитку установи, відчуття потреб сучасності вивели книгозбірню на новий етап розвитку. Ініційована нею активна проектна діяльність дала можливість модернізувати установу та впровадити новітні інформаційні технології. У 2001 році за сприяння Посольства США в Україні в рамках проекту ”Інтернет для користувачів публічних бібліотек” відкривається Інтернет-центр. Впродовж 2004–2008 років відбувається автоматизація виробничих процесів, формується електронний каталог, відчиняють свої двері для відвідувачів Центр Європейської інформації, інформаційний центр ”Вікно в Америку”, бібліотека долучається до корпоративного проекту ”Історична Волинь”.

Талант керівника-дипломата був очевидним під час створення регіонального тренінгового центру – потужної навчальної бази для бібліотекарів за програмою ”Бібліоміст”. На його підготовку було виділено 50 тис. грн.  з обласного бюджету за рішенням Волинської обласної ради. Талант керівника-борця допомагав долати труднощі і добиватися успіхів при управління установою, які виявлялися у книжковій кризі, господарській діяльності, що потребувала реконструкції системи опалення та балконів по периметру фасаду бібліотеки, заміни дахового покриття.

Невгамовна вдача та активна громадська позиція Людмили Антонівни привела до створення в бібліотечному середовищі Волинського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, під егідою якої в 2011 році встановлений перший в Україні пам’ятник Олені Пчілці.

З 2015 року при Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки розпочав реалізацію проект «Діяльність кіноклубу Docudays UA» як результат участі у спільному конкурсі Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та Програми «Бібліоміст»; 2017–2019 рр .було зактивовано  проєкт «Місто різних – місто рівних», впроваджувався в рамках програми «Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні» за фінансово-технічної підтримки Європейського Союзу, Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ), Агенства ООН з питань міграції.

2021 року за активного сприяння Л. А Стасюк реалізовано проєкт: "Через упередження до суспільного діалогу», спрямований на організацію в бібліотеці консультаційного пункту для вироблення ідентифікаційних документів представникам громади волинських ромів. Проєкт впроваджувався за підтримки регіонального представника Уповноваженого в справах людини Верховної Ради України у Волинській області, має кінцевою метою внесення змін до Регіональної програми соціально-культурного розвитку національних меншин Волинської області.

Сумлінна праця Людмили Антонівни і вагомий внесок в розвиток бібліотечної справи відзначені численними нагородами: нагрудним знаком Міністерства культури СРСР і ЦК профспілки працівників культури ”За відмінну роботу” (1990), цінним подарунком Президента України з нагоди 10-ї річниці Незалежності України (2001), Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України ”За багаторічну плідну працю в галузі культури” (2005), багатьма відзнаками органів місцевої влади. 2011 року Стасюк Л. А присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

Людмила Антонівна Стасюк веде активну громадську діяльність, є дієвою членкинею «Товариства польського культури імені Тадеуша Костюшка», ГО «Центр освіти «Університет третього віку», є учасником різноманітних літературних презентації та соціокультурних імпрез, частим гостем бібліотеки, якій віддала понад 40 років свого життя. Л. А. Стасюк внесла значний  вклад в розбудову бібліотечної галузі України, до її порад дослухаються і досі, шанують і поважають не тільки колеги, а й широка культурна громадськість.

Рибачук Н. 19 червня 70 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – заслуженого працівника культури України / Н. Рибачук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 56–64.

Література:

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек : Указ Президента України від 30 верес. 2011 р. № 957/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 28. – С. 1098.

Про присвоєння звання «Заслужений працівник культури України» Л. А. Стасюк.

***

Бібліотеки Волині на шляху інноваційного розвитку. З досвіду роботи запровадження інноваційних бібліотечних послуг у бібліотеках області / уклад.: Л. А. Стасюк, Л. М. Назарчук. – Луцьк : б. в., 2015. – 11 с.

Борис Харчук – родом і серцем з Волині: до 90-річчя від дня народження Бориса Харчука, українського письменника : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Н. А. Харчук, Н. М. Воробей ; ред., відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 24 с.

Валентин Мороз: постать на тлі епохи: з нагоди 85-річчя від дня народження Валентина Яковича Мороза (1936–2019), українського історика, дисидента : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Л. М. Назарчук, Н. Д. Хомяк ; ред., відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 24 с.

Веселий і тривожний світ Євгена Колодійчука: до 80-річчя від дня народження Євгена Колодійчука, українського письменника : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Н. А. Харчук, А. А. Понагайба ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2020. – 20 с.

Волинська грань польської літератури : до 160-річчя від дня народження Габрієлі Запольської, польської актриси та письменниці : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: І. І. Снітко, О. В. Гапонюк ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2017. – 14 с.

Волинь бібліотечна в цифрах. 2015 рік / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; авт.-упоряд.: Л. М. Назарчук, О. Синиця, І. Снітко ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2016. – 24 с.

Волинь бібліотечна в цифрах. 2020 рік / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; авт.-упоряд.: Л. М. Назарчук, Н. А. Харчук ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 40 с.

«Все жертвую для тебе, краю мій!»: до 150-річчя від дня народження Агатангела Кримського, українського сходознавця, історика, фольклориста, літетарутознавця, письменника, перекладача : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Л. М. Назарчук, А. А. Понагайба, ред., відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 28 с.

Ева Фелінська – патріотка, матір, письменниця: до 225-річчя від дня народження – волинської письменниці громадської діячки : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Н. М. Воробей, С. В. Сидорук, О. А. Синиця ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2018. – 16 с.

Європейський з'їзд монархів 1429 року в Луцьку – крізь призму століть: з нагоди відзначення в області 590-річчя з'їзду Європейських монархів у місті Луцьку : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Л. А. Стасюк ; упоряд.: О. О. Кушнерик, Н. Д. Хомяк. – Луцьк : б. в., 2019. – 16 с.

Збірник сценаріїв національно-патріотичної тематики за підсумками конкурсу «Незламний дух нескореної нації». Вип. 1. : сценарії переможців конкурсу (1, 2, 3 місця) / упоряд.: Л. М. Назарчук, О. А. Синиця, І. І. Снітко ; авт. передм., ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2016. – 41 с.

Збірник сценаріїв національно-патріотичної тематики за підсумками конкурсу «Незламний дух нескореної нації». Вип. 2. : кращі сценарії, схвалені журі конкурсу / упоряд.: Л. М. Назарчук, О. А. Синиця, І. І. Снітко ; авт. передм., ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2016. – 46 с.

«Їм промовляти душа моя буде» : твори видатної української поетеси у фондах головної бібліотеки Волині / авт. тексту Л. А. Стасюк ; упоряд.: Н. В. Рибачук, С. К. Ворожейкіна, О. Б. Нагайцева. – Луцьк : Терези, 2016. – 31 с.

Майстер слова Феодосій Мандзюк: до 70-річчя від дня народження Феодосія Григоровича Мандзюка, українського письменника та журналіста : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Л. М. Назарчук, Є. С. Лисюк, В. В. Пашук ; ред., відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 20 с.

На крилах високої духовності: з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Андроника Григоровича Лазарчука – українського художника, педагога, культурного діяча : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Є. С. Лисюк, Ю. В. Ціхоцька ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2020. – 16 с.

Пандемія COVID-19: нові формати діяльності бібліотек : метод. рекоменд. для бібліотек області з урахуванням міжнар. досвіду та реком. ВГО Української бібліотечної асоціації / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Н. А. Харчук, А. А. Понагайба ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2020. – 12 с.

Поетичний дивосад Сіми Кордунової : метод.-бібліогр. матеріали / Волинська ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Є. С. Лисюк, О. В. Гапонюк ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2021. – 20 с.

Публічні бібліотеки Волині під час карантину: з досвіду роботи публічних установ області / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; авт.-упоряд.: Л. М. Назарчук, Н. А. Харчук ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2020. – 11 с.

«Спинивши вічність, ожила в граніті» : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: Н. А. Харчук, Г. І. Піщаницька ; ред. Є. О. Євтушок ; відповід. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2020. – 28 с.

У камені, мармурі і бронзі : пам'ятники і пам'ятні дошки Лесі Українці на Волині, в Україні та світі / Упр. культури з питань релігій та націон. Волин. ОДА, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; авт. передм. Л. А. Стасюк ; упоряд.: О. Курило, І. Ковальчук. – Луцьк : Терези, 2021. – 62 с.

Фонд рідкісних і цінних видань – перлина книжкових зібрань головної бібліотеки Волині / ред. Л. А. Стасюк ; упоряд.: Н. В. Рибачук, Л. С. Довгай. – Луцьк : Терези, 2015. – 33 с. : іл.

Шляхом чуття і страждання: до 125-річчя від дня народження Галини Орлівни, української письменниці : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Є. С. Лисюк, О. В. Ковальчук ; ред., відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2020. – 20 с.

Щоб мить увіковічнити у слові : до відзначення 65-річчя від дня народження Олега Потурая, українського письменника : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: О. О. Кушнерик, А. А. Понагайба ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2019. – 20 с.

«Я житиму сльозою серед співів»: з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки : бібліогр. покаж. / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волинська ОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд. А. А. Понагайба ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк ; вст. ст. А. Диба. – Луцьк : Терези, 2021. – 324 с.

Стасюк Л. А. Він був добрим ангелом бібліотеки / Л. А. Стасюк // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. статей. – Київ, 2018. – С. 192–197.

Стасюк Л. А. Волинська обласна організація Української бібліотечної асоціації і спорудження пам’ятника Олені Пчілці у Луцьку / Л. А. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 46–48.

Стасюк Л. А. Галина Божик: постать в інтер'єрі бібліотечної Волині / Л. А. Стасюк // Галина Божик: талант любити людей, професію, Україну : спомини, розповіді, публікації / ред.-упоряд. Н. Горик. – Луцьк, 2023. – С. 44–48.

Стасюк Л. А. Головна бібліотека Волинського краю / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 45–47.

Стасюк Л. А. Господар власного слова / Л. А. Стасюк // Антон Кривицький і Луцьк. Переплетені долі  / упоряд. Н. Кравчук. – Луцьк : Волин. друк., 2021. – С. 209–212.

Стасюк Л. А. 10 червня 75 років від дня створення Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (1940) / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 90–94.

Стасюк Л. А. Діяльність Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки з популяризації педагогічної спадщини родини Косачів / Л. А. Стасюк // Освіта та виховання в родині Косачів : матеріали V Всеукр. Косачівських педагог. читань, приуроч. до 150-річчя Андроника Лазарчука, відомого укр. художника і педагога-організатора худож. освіти на Волині та в Україні, і 150-річчя від дня народж. Лесі Українки. – Луцьк, 2020. – С. 103–107.

Стасюк Л. А. Діяльність Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки з популяризації педагогічної спадщини родини Косачів / Л. А. Стасюк // Педагогічний пошук : наук.-метод. вісник. – Луцьк, 2020. – №3 (107). – С. 67–68.

Стасюк Л. А. Жила інтересами галузі / Л. А. Стасюк // Анастасія Філатенко – літописець культури Волині. Визначні постаті Волині / упоряд. А. П. Антонюк. – Луцьк, 2021. – С. 116–121

Стасюк Л. А. З історії обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського: нотатки члена комітету з присудження / Л. А. Стасюк // Агатангел Кримський і Волинь : матеріали Всеукр. круглого столу, приуроч. до 150-річчя від дня народж. Агатангела Кримського та 150-річчя від дня народж. Лесі Українки, м. Луцьк, 28 січ. 2021 р. / упоряд.: П. С. Олешко, Н. М. Кот, А. М. Силюк. – Луцьк, 2021. – С. 172–174.

Стасюк Л. А. Історія спорудження погруддя Олени Пчілки в м. Луцьку: хроніка подій / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 283–285.

Стасюк Л. А. Лауреати літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки – волиняни за походженням / Л. А. Стасюк // Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного педагогічного процесу : матеріали VII Всеукр. Косачівськиих пед. читань 23 черв. 2022 р. / упоряд.: П. С. Олешко, О. Й. Дем'янюк, А. М. Силюк. – Луцьк, 2022. – С. 134–140.

Стасюк Л. А. Лідер і вихователь / Л. А. Стасюк // Антонюк А. Життя – як пісня: визначні постаті Волині / А. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 12–15.

Стасюк Л. А. Між двома ювілеями: соціокультурні проєкти Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, присвячені видатній поетесі Лесі Українці, в 2016–2020 роках)  / Л. А. Стасюк // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне, 25 лют. 2021 р. : наук. зб. – Луцьк, 2021. – С. 183–189.

Стасюк Л. А. Науково-практична конференція «Олена Пчілки і Волинь» (29–30 червня 1999 року) крізь призму часу / Л. А. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 43–46.

Стасюк Л. А. 15 листопада 65 років від дня народження С. А. Овдієвич – заслуженого працівника культури України, директорки Любомльської міської публічної бібліотеки / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 227–230.

Стасюк Л. А. Реконструкція приміщення головної бібліотеки Волині як складова формування нового іміджу бібліотеки  / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 80–81.

Стасюк Л. А. Рік 150-річчя Лесі Українки у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки / Л. А. Стасюк // Освіта та виховання в родині Косачів. Феномен Лесі Українки : матеріали IV Всеукр. Косачівських педагог. читань, приуроч. 150-річчю від дня народж. Лесі Українки 25 черв. 2021 р. / упоряд.: П. С. Олешко, Н. М. Кот, А. М. Силюк. – Луцьк, 2021. – С. 217–221.

Стасюк Л. А. Співпраця ВОУНБ ім. Олени Пчілки та ВОО УТОПІК / Л. А. Стасюк // Старожитна Волинь : краєзн.-інформ. вісн. / упоряд. Г. С. Марчук. – Луцьк, 2016. – С. 46–47.

Стасюк Л. А. 30 вересня 100 років від дня народження В. Ф. Єлісєєвої (1921–2004) – організатора бібліотечної справи на Волині / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2021 рік / Упр. культури з пит. релігій та нац. Волин. ОДА , Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 184–190.

Стасюк Л. А. 13 березня 60 років від дня народження Г. М. Божик (1956) – директора Ковельської районної централізованої бібліотечної системи, заслуженого працівника культури України / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 91–94.

Стасюк Л. А. 13 березня 80 років від дня народження Г. С. Кухарської (1939) – організатора бібліотечної справи на Волині / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 78–81.

Стасюк Л. А. У стані творчого неспокою / Л. А. Стасюк // Бібліотека – свідок і творець історії краю : іст.-краєзн. нарис / упоряд.: Н. Р. Мілінчук, І. М. Вергун, О. В. Полійчук. – Київ, 2020. – С. 8–9.

Стасюк Л. А. Чверть століття – з іменем Олени Пчілки / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-річю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 24–25 лют. 2016 р. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 207–209.

Стасюк Л. А. 6 січня 80 років від дня народження М. М. Мах (1939) – заслуженого працівника культури України / Л. А. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Київ, 2018. – С. 26–29.

Стасюк Л. А. Працюючи вчителькою, казала: «Не підмазуйся до партії» / Л. А. Стасюк // Вісник+К. – 2023. – 9 листоп. – С. 4.

***

Євтушок Є. Науково-дослідна робота Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки  / Є. Євтушок // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. : наук. зб. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 48–51.

Кушнерик О. Популяризація життя і діяльності Олени Пчілки, Лесі Українки та родини Косачів-Драгоманових в книгозбірнях області / О. Кушнерик // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжен. літ.-меморіал. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. : наук. зб. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 231–235.

Пахолок З. О. Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Визначні події історії Волині у датах і персоналіях / З. О. Пахолок // Пахолок З. О. Луцька homo візія : іст.-краєзн. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк, 2019. – С. 158–162.

Вербич В. Усі книги лучанина – в бібліотеці Конгресу США / В. Вербич // Луцьк. замок. – 2014. – 16 січ. – С. 13.

Коваленко О. «Я давно мріяв, щоб в Україні була премія імені Галшки Гулевичівни» / О. Коваленко // Волинь. – 2020. –19 трав. – С. 11.

Лівіцька О. 500 тисяч книг… під землею / О. Лівіцька // Волин. газета. – 2015. – 3 груд. – С. 7.

Мельник В. «Попри бурхливу комп’ютеризацію, люди завжди читатимуть книжки» / В. Мельник // Уряд. кур’єр. – 2014. – 1 жовт. – С. 18.

 

***

Вербич В. 19 червня 65 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директорки Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України / В. Вербич // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 144–153.

Ксендзук Е. 19 червня 50 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директора Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки / Е. Ксендзук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2004. – С. 81–82.

Рибачук Н. 19 червня 60 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) –директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України / Н. Рибачук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 104–108.

Інформаційно-музична програма «Студія 3»

Василь Ворон – журналіст, магістр державного управління. Його діяльність охоплює різні сфери – організація культурних заходів і фестивалів, просування української культури та мистецтва, підтримка митців, підняття актуальних тем громадського життя.

Подаємо статтю Василя Олександровича Ворона, магістра державного управління, художнього керівника фестивалю «Стравінський та Україна» та публікації з газети «Молодий ленінець» 1980-х років у цифровому форматі.

https://drive.google.com/drive/folders/1z1hB3cuRWglP-j2S12ZIH7pBbrwnxIjk?usp=drive_link

На 25.10.1985 обласна молодіжна газета під рубрикою «Говорить Луцьк» анонсувала прем’єру нової інформаційно-музичної програми «Студія 3» Волинського радіо. 29 жовтня музикознавець Зінаїда Коструба констатувала: « Всі інформаційні повідомлення проходять на музичному фоні. Взагалі, музика  не припиняється, поки триває передача, вона є тим інтонаційним стержнем, який створює у слухача певний настрій, викликає  зацікавлення до рубрик «Премєра пісні», «Інтеркурєр», «Музична загадка»…Програма виходить за рамки розважального жанру,  має пізнавальний характер…»

Нову модель мовлення  «музика-інформація-музика» творці програми інженери Волинського радіо Ольга Куліш, Юрій Вегера, журналіст обласної молодіжної газети Василь Ворон запозичили у зарубіжних колег, зокрема, щоденної, молодіжної студії «Ритм»  Польського радіо. У тісному зв’язку радіослухачів з  читачами  молодіжної газети полягала родзинка проєкту. На сторінках газети, приміром, розміщалися талони на голосування хіт-параду «Мікрофон 87». Незабаром його доповнив ще один плебісцит слухачів «10 най…най…най…». Місцевих самодіяльних виконавців з Луцька, Володимира, Львова, Тернополя, Рівного без обмеження віку і поділу на аматорів і професіоналів записував Юрій Вегера у студії звукозапису Будинку радіо. Студійні і концертні записи співаної поезії із Луцька у програмі радіо «Промінь» протягом 1990 року  Василь Ворон презентував слухачам хіт параду « Чудова п’ятірка»…

У публікації «Уроки року» (1987 )  ведучий «Студії 3» порушив питання створення системи пошуку і промоції молодих талантів. Ідея «українського Вудстоку» на сторінках обласної «молодіжки» не лишилася «звуком без значення», здобула підтримку Держтелерадіо УРСР і Міністерства культури. Але ще до початку  фестивалю «Червона рута» у Чернівцях 1989 року,  «Студія 3» ініціювала західноукраїнський регіональний фестиваль «Рок-культура 88» для виконавців популярної та рок-музики і співаної поезії.  Наступного року наші фаворити змагалися у трьох номінаціях, які перебрали організатори «Червоної рути». 

Наш фестивальний рух дав змогу збагачувати «український контент», відкривати нові імена авторів і виконавців. Важливою тенденцією національно-культурного відродження стали наступні всеукраїнські фестивалі « Оберіг 89» і «Оберіг 90», «Соломяний дзвін 91», що спиралися на інформаційну підтримку обласної «молодіжки».

«Музичні діалоги над Бугом» у польському Мельнику 30-31 серпня 1991 року завершили цикл міжнародних проєктів, що розпочалися восени 1988 року у співдружності з Леонардом Марчуком, керівником Молодіжної агенції культури у Замосці за участі вокального квартету «ВОКС» і групи «Байм». Музичні діалоги  1989 року з ініціативи Леонарда Марчука і Олексія Левченка доповнили спортивні елементи. Українські виконавці Тарас Петриненко і «Гроно», польські групи «Комбі», «Леді Панк», «Папа денс» виступили у Луцьку під час музично-спортивного «Футбол шоу» під патронатом Польського телебачення.

«Музичні діалоги над Бугом» тривають дотепер щороку, як фестиваль культури національних меншин у Мельнику і фестиваль української культури «Підляська осінь» у Більську Підляському, Білостоку і українських осередках воєводства. 

Музичну палітру «Студії 3» у вісімдесяті роки доповнили «Вечірні стереогодини». Після тривалої перерви  на «Радіо Луцьк ФМ» передачі «Студії З» «на живо» щотижня транслювалися з Луцька до 2017 року.

Василь Ворон, ведучий «Студії 3»

Кость Шишко: "Я хотів би будити прекрасне в людині..."

Костянтин Тимофійович Шишко народився у селі Обенижі Турійського району Волинської області 24 травня 1940 року. В 1944 році разом із батьками переїхав до Луцька. Дитинство, юність і решта життя, аж до останньої години, Костянтина Шишка пов’язані із цим старовинним волинським містом. Лише декілька разів (на період служби в армії, під час короткочасної мандрівки Полтавщиною й нетривалого візиту до Києва) він виїжджав із рідного Луцька, але завжди повертався, ніби приречений залишитись саме тут назавжди.

Луцькі вулички, площі, провулки, сквери, архітектурні пам’ятки, старі будинки та їхні мешканці були не просто добре йому знайомі. Вони стали невід’ємною часткою його буття, як, зрештою, і він сам, цей дивний чоловік із густою шевелюрою, був однією із найпомітніших постатей Луцька другої половини ХХ століття. Мистецьке життя міста цього часу неможливо уявити без цього поета і художника, українського патріота-інтелектуала, переконаного нонконформіста Костянтина Шишка. Жоден митець із грона волинських літераторів не користувався таким визнанням, як цей категоричний, інколи аж надто принциповий та не зручний у спілкуванні автор віршованих писанок, блискучих сонетів, чудернацьких паліндромів, віршів-раків, поезії інтелектуальної, витонченої в контексті змісту та форми.

Творами Шишка захоплюються науковці, ними смакують справжні поетичні гурмани, їх декламують у кав’ярнях і навіть в найдешевших луцьких шинках. Не із офіційної вказівки згори або ж із організаційного примусу відзначаються дні його пам’яті, а стихійно в різних гуртах лучан без зайвого пафосу та лицемірства згадується його добре ім’я.

З-поміж чинників, які повпливали на формування особистості К. Шишка – безперечно, навчання у Луцькій СШ №2 (1948-1958рр.), в художній студії при Палаці піонерів, а особливо у Луцькому державному педагогічному інституті на історико-філологічному факультеті. Йому щастило на вчителів. Петро Сензюк, керівник гуртка образотворчого мистецтва, прекрасний живописець, активна творча особистість, зумів не тільки навчити його тримати пензель, душею відчувати колір, тремтливу пульсацію ліній, а й прищепив назавжди шанобливе ставлення до творчості, пієтет до Його Величності Мистецтва. В.Покальчук, В.Мороз, Д.Іващенко – високопрофесійні метри в царині української філології та історії – стали йому за духовних наставників, а їхня жертовна діяльність в ім’я України – взірцем для наслідування. Великою мірою саме ці люди посприяли пробудженню національної самоусвідомленості Костя Шишка, спонукаючи появу у нього загостреного відчуття драматичної долі українського народу, розуміння власної відповідальності за його майбутнє. Кость Шишко був не просто успішним студентом. Він прекрасно навчався, виявляючи вже в студентські часи неабиякий хист мовника і науковця-історика. Йдеться не тільки про здобутки в межах освоєння обов’язкової програми, а наполегливу самостійну роботу над собою і перші творчі спроби в царині образотворчого мистецтва (графіки) та поезії. Прониклива лірика поета Шишка, як і малюнки пером, акварелі, ціла низка автопортретів, пейзажні мотиви, виконані в техніці лінориту, офорту, певною мірою відображають духовні горизонти свого молодого автора, його ідеали, серйозність завдань, які він ставив перед собою.

Переконливим свідченням цього є щоденник Костя Шишка, який він писав тієї пори. За кожним словом – виваженість, за кожною фразою – послідовність, чіткість бачення мети, наполегливість у поступі до неї… Розуміючи прогалини радянської освіти, намагаючись компенсувати час, витрачений на студіювання класиків марксизму-ленінізму, Кость Шишко наполегливо вивчав світову класику, захоплювався творчістю модерністів, по крупинках збирав інформацію про сучасне західноєвропейське мистецтво, що було відділене від України завісою холодної війни і тавром „буржуазної естетики”.

Отож, закінчуючи інститут, Кость Шишко вже був справжнім інтелектуалом, якому складно було відшукати рівню в середовищі однолітків. Його послідовний духовний розвиток не призупинився після отримання диплому про вищу освіту (1962), продовжився під час вчителювання в селі Кричеві Маневицького району (1963, вересень-листопад) і під час служби в Радянській армії (1963-1964). Відтак не дивно, що рядовому солдату в 1963 році було запропоновано вступити до КПРС, а після звільнення в запас він отримав значну як на той час посаду інструктора Волинського обкому ЛКСМУ. Багатообіцяючий початок кар’єри! Однак раптово фортуна покидає свого обранця. Лише рік (вересень 1964 – вересень 1965) йому довелось займати просторий кабінет партійного функціонера. Надалі химерна доля втнула непрогнозований викрутас.

Тому 1960-ті роки – особливий період у біографії Костя Шишка.  Особливі вони, зрештою, в долі всієї України. Це, як відомо, час суспільної «відлиги», коли тоталітарна машинерія, що іменувалась СРСР, дещо загальмувала. Розвінчання культу диктатора Сталіна, реабілітація жертв репресій, послаблення тиску на культуру й мистецтво… Все це спричинило своєрідний духовний ренесанс в національних республіках, у тому числі й в Україні. Однак цей процес тривав недовго. Одразу після нього розпочалось закручування гайок. На романтичних шістдесятників посипались політичні звинувачення, розпочалась своєрідна зачистка суспільства від небажаних елементів. Кость Шишко потрапив саме під цю гребінку. В Луцьку тоді спалахнула гучна справа „Мороза та Іващенка”, викладачів педінституту, яким було висунуте звинувачення в приналежності до українських буржуазних націоналістів.

Кость Шишко проходив по цій справі як свідок і співучасник. Не пройшли повз пильний погляд КДБ його приязні контакти зі звинуваченими, участь в акціях, ними зорганізованих, читання віршів, перекладів, а надто крамольної „Думи про матір”… Закінчення цього твору фразою: „Ми ж не підпільна організація. Ми – нація! Ми все ж таки нація!”, – було більш ніж достатньо, щоб стати вироком молодому зухвальцю.

Його арештували під час гучного весілля, яке святкували друзі в маленькому поліському селі. Далі – „фешенебельні” коридори КДБ, допити, свідчення і…показові партійні збори первинної партійної організації Волинського обкому ЛКСМУ (20 вересня 1965 року) з порядком денним: „Про антирадянські прояви в національному питанні Шишка К.Т. і його дальше перебування в рядах КПРС”. Ці так звані збори були завуальованою формою суду із рішенням заздалегідь відомим. Колишні колеги по роботі, навіть товариші, отримали добру нагоду проявити власну відданість ідеям марксизму-ленінізму, затаврувати ганьбою „негідні” вчинки Костянтина Шишка. Власне, певну можливість реабілітації мав і він. Якби лишень сердечно покаявся, не вступаючи із лицемірами у полеміку, якби не говорив про болючі проблеми українства, прояви нівеляції української мови, не згадував, що народи Африки борються за свою незалежність і чому цього не можна робити українцям..? Але все відбулось за відомим, сумнозвісним сценарієм.

Його не засудили до позбавлення волі. Лише виключили із КПРС. „Зрозуміло, в офіційних документах того часу не йшлося про заборону поетові друкуватися і займатися педагогічною практикою. Проте керівники усіх рангів найрізноманітніших контор і конторок, не кажучи про солідніші установи й організації, знали уже про той вирок і сприймали його як табу на професійну і видавничу діяльність. Відтоді, тобто з 1965 року, Кость Шишко залишився фактично без читача і без засобів до існування. Йому неймовірно важко було знайти навіть найменш оплачувану роботу, а коли знаходив, то довго не затримувався. Це була одна з найпідступніших форм репресій комуністичної деспотії – позбавити творця спочатку внутрішньої свободи, можливості самовиражатися, а потім – права на друкування, тобто на спілкування з читачем”[1]. Особливого болю у цій ситуації завдавав навіть не сам присуд, а реакція на нього деяких „колишніх друзів”, які, вболіваючи за власну репутацію, переходили на інший бік вулиці, щоб не подати йому руки. Гіркота розчарувань, пригніченість, відчуття самотності… Як відомо, біда не приходить одна… Саме в цей час страшних випробувань  його покинула дружина… Про ці моменти свого минулого життя він іронічно говорив: „…тоді, коли мене накрили покришкою і покинула Мадам”. З відстані часу він зазначав, що в цій драматичній історії є також своя позитивність: „Я отримав творчу свободу, можливість писати вільно, не озираючись на „компетентні органи», не зважаючи на недолугі смаки...”. Духовні переживання поета тих днів точно відображають малюнки, з-поміж яких особливо виразними є зображення чоловіка з автопортретними рисами, який падає в гігантську м’ясорубку[2], та вірш, співзвучний цій темі:

Світу багато, та поночі жить:

кожен про себе хіба тільки дбає,

чорта скубе, доки той ще линяє,

тільки за власний свій попас дрижить.

 

Звихнута чином дрібна принциповість,

мудрість тхоряча для цвілих голів…

Бридко линяє і праведний гнів

завченим жестом, позиченим словом.

 

Переконання ж виковує зиск:

грубу з посад набуваючи ренту,

в гущу впускають свої окоренки –

бонзи партійні й службові тузи.

 

Щирого ж змелять і пошеретують,

навіть загубиться будь-який слід…

Тож за язик укуситися слід,

як необачно словами жонглюєш!

 

Жити ж напоказ чи зручно? Навряд:

з дурнів нелегко тини городити.

Можна з брехнею світи облетіти,

важко вернутися тільки назад.[3]

 

Дитям вільного творчого польоту можна вважати весь подальший доробок Костя Шишка: блискучі „Вінок прощання”, „Вінок сумління”, „Вінок прозріння”, „Доба”, „Мій ворог”, „Орфей та Евридіка”, „Осіння казка”, „Плач Снігуроньки”, вражаючі експериментальні цикли „Писанки”, „Мультиплікаційне”, „Акростихи”, гостро сатирична „Епупея”, високопрофесійні переклади…Захопленням переускладненою структурою композицій, любов’ю до якихось штукарських технічних витівок відрізняється велика частина його образотворчої спадщини. Тут повною мірою розкривається специфічна особливість мистця та його мистецтва: вміння малювати літерами й словами, витворюючи засобами ліній та начерків не просто зображення, а його прасимвол, універсальний знак.

Після сумнозвісних 60-х в біографії К.Шишка вже не було подібних потрясінь. Після невдалих спроб розпочати нове життя, поет ніби заспокоюється. Приймаючи виклики долі, він до дна спиває гірку чашу випробувань. В 1970-1990 рр. він добре знав, що вже ніколи не зробить кар’єри, не одружиться, не вступить до Спілки письменників України, що він – поза межею, звільнений одразу звідусіль. Але з іншого боку, це було вже не так мало… Позбавлений обов’язку вдавати міщанську пристойність, він мав щастя належати самому собі. Можливо тому дещо зловживав алкоголем, іменуючи себе „прихильником Бахуса”, не прислухався до думки громадськості, подеколи дозволяв собі більше, аніж інші. Але весь цей час, незважаючи ні на жодні перипетії, жив виключно інтелектуальним і творчим життям. Його родиною стали друзі: Євген Ходаківський, Михайло Андрійчук, Мирон Нестерчук, Сашко Валента, Володимир Жежерун, Леонід Сахнюк, а з часом багато інших, значно молодших за віком, котрі любили за чаркою вина послухати нові вірші та поезію класиків у його виконанні. У справжній перфоменс переростало читання „Епупеї про Степана й рід...”. Уривки із неї, ще не зовсім викінченої, мандрували по людях в рукописах, їх вивчали, з нетерпінням очікуючи наступних розділів. Кость був штучно відокремлений від читача, але не від літературного процесу. Не маючи змоги на офіційні зустрічі з аудиторією, компенсував це, спілкуючись зі своїми шанувальниками в художніх майстернях, в оселях творчої інтелігенції, скрізь, куди потрапляв, і де було бажання говорити про поезію. Не маючи змоги публікуватись в періодиці, друкував свої твори на старій друкарській машинці, дарував близьким, інколи продавав за умовний гріш кому доведеться. „Луцький Рембо”, – якось назвав його один поважний критик, дивуючись такій вельми незвичайній творчій практиці поета.

Кость Шишко все ж переміг лиху долю. В 1990-х, після падіння імперії зла (СРСР), його поезія з’являється в газетах і журналах, окремим накладом виходять „Епупея”, „Сльоза олії золота”, а в грудні 2001-го побачила світ перша збірка – „Пісня дощу”. Для нього це була велика втіха. Він відчував себе зреалізованим і просто щасливим. Коли ж незабаром смертельно захворів, то, відмовляючись від лікування, сказав авторові цих рядків: „Чи варто реанімувати те, що віджило? Я вичерпав свій біологічний ресурс і, вочевидь, вже нічого нового не зроблю в творчості…”.

Помер Костянтин Тимофійович Шишко 24 січня 2002 року.

Нині друзі опікуються його мистецькою спадщиною. У Волинському краєзнавчому музеї створено архівний фонд поета, відкритий для кожного, хто цікавиться літературою.

Навроцька З. 24 травня 70 років від дня народження К. Т. Шишка (1940) – українського поета, художника / З. Навроцька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2010 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2011. – С. 65–71.

Література:

Шишко К. Епупея : сатира і гумор / К. Шишко (Хтось Тодось). – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 46 с.

Шишко К. Пісня дощу : вибране з неопублікованого : поезії / К. Шишко ; упорядкув., вступ. слово, худож. оформ. і макет А. Якубюка. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 256 с.

Шишко К. Сльоза олії золота : вірші / К. Шишко. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 18 с.

Шишко К. Писанки / К. Шишко. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 212 с.

Шишко К. Вереснева елегія ; „Сюрчать ведмедики, неначе вартові…” ; „Рожеве підійшло до жовтого порогу…” ; „Павині пера згасли на воді…” ; Акростих / К. Шишко // Світязь : літ. зб. Волин. орг. Спілки письм. України. – К., 1992. – Кн. 2. – С. 53–55.

Шишко К. Вінок сонетів / К. Шишко // Волинь : сусп.-політ., літ.-мист. часоп. – Луцьк, 1991. – № 1. – С. 41–45.

Шишко К. „На страту вечір днину вів…” ; „З’явилися на білий світ усі ми” ; „Де світло й темінь…” ; Луцьк напровесні 1971 ; „Останній погляд в очі голубі…” / Шишко // Перевесло : антологія : у 2 т. – Луцьк, 2001. – Т. 1 : поезія. – С. 229–232.

Шишко К. Медова повінь : поезії / К. Шишко // Дніпро. – 1994. – № 10. – С. 8–9.

Шишко К. Писанки : вірші / К. Шишко // Молодь України. – 1991. – 16 трав.

---

[1] Стаття-передмова Анатолія Якубюка у книзі К.Шишка «Пісня дощу»: вибране з неопублікованого: поезії. Луцьк, 2001. – С. 4 – 5 .

[2] Робота знаходиться у збірці ВКМ під назвою «А щирого змелять і пошеретують…»

[3] Вірш опубліковано у збірці К. Шишка «Пісня дощу»9 Луцьк, 2001. – С. – 41).