Петро Коробчук – сучасний український письменник, перекладач, літературний критик

Петро Йосипович Коробчук, український поет, перекладач, літературний критик, народився 14 лютого 1956 року на Волині в селі Покашів Ківерцівського району (нині Луцького району).

Петро Йосипович навчався в місцевій восьмирічній школі в с. Покашів та Дернівській середній школі.

У 1973–1976 роках Петро Коробчук навчався на народному відділі Луцького державного культосвітнього училища та закінчив клас баяна.

Після служби в армії працював на різних роботах: вантажником, шліфувальником, теслярем-бетонярем, різноробочим монтажником.

З 1997 року Петро Йосипович член Асоціації українських письменників. З 2000 по 2004 роки Петро Коробчук працював літературним редактором всеукраїнського ілюстрованого тижневика «Політика і культура» та одночасно завідував відділом поезії літературного часопису «Молода Україна», був позаштатним літературним оглядачем газети «Вечірній Київ».

З кінця 2004 року живе в Луцьку, працює літературним редактором у поліграфічно-видавничому домі «Твердиня» – українському книжковому видавництві приватної форми власності, заснованому в 2004 році в м. Луцьк.

З 2005 року Петро Коробчук є членом Національної спілки письменників України. У 2013 році за поетичну збірку «Боса флейта» письменника номінували на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського.

З 23 квітня 2015 року до червня 2016 року Петро Коробчук – голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України.

У творчому надбанні письменника збірки поезій, переклади, переспіви. У 2001 році вийшла збірка поезій «Загальний вагон», у 2003 – «Рецидив», 2004 – «Гіллясте лице», 2011 – «Боса флейта», 2012 – «Архівотека, або Книжечка для себе. Вибране з невиданого», 2013 – «Парковий період», 2016 – «Адажіо Альбіноні або сім білих сонетів для Ніки», 2023 – «Заячий холодок».

Петро Йосипович Коробчук – автор перекладів та переспівів, зокрема: «Сова на книжковій шафі» (2006), літературної критики «Авалон та інші території: рецензії, статті» (2007), «Ломикамінь: антологія українського верлібру» (2018). Переклади Петра Коробчука друкувались в антології кримсько-татарської поезії «Окрушина сонця» (2003) та двотомній антології кримськотатарської прози «Молитва ластівок:» (2006–2007); у збірках-білінгах кримсько-татарських поетів – Сейрана Сулемана «У твоїх очах я зорі бачу» (2004), Шеряна Алі «Між двох світів іду» (2005).

Петро Коробчук як літературний критик друкувався у багатьох періодичних виданнях («День», «Березіль», «Київ», «Дзеркало тижня», «Кіно-Театр», «Сова», «Терен», «Літературний Чернігів», «Молода Україна», «Політика і культура» тощо). Поетичні добірки автора були опубліковані в альманахах, літературних журналах та збірниках «Авжеж», «Вітрила», «Дзвін», «Література+», «Березіль», «Світязь», «Сучасність», «Терен» тощо.

Петро Йосипович Коробчук відзначений нагородами. Він лауреат ряду літературних премій, а саме: за найкращу публікацію на сторінках збірника текстів «Терен» (1998, 1999); Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (за книги поезій «Гіллясте лице» і «Загальний вагон», 2005); Літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (за вагомий внесок в українську літературу, активну громадську позицію, збірки поезій «Боса флейта» (2011), «Архівотека» (2012), 2013); Літературно-мистецької премії імені Івана Франка в Одесі в номінації «Поезія» (за збірку «Заячий холодок», 2023).

Гаврилюк О. 14 лютого 70 років від дня народження П. Й. Коробчука (1956) – українського письменника / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА Волин. обл. рада, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2025. – С. 25–29.

Література:

Коробчук П. Й. Авалон та інші території : рец., ст. ( 2000–2006) / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 232 с.

Коробчук П. Й. Архівотека, або Книжечка для себе : вибране з невдалого  / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 292 с.

Коробчук П. Й. Боса флейта : вибрані (+нові) поезії + вибрані переклади / переспіви / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 376 с.

Коробчук П. Й. Гіллясте лице : поезії / П. Й. Коробчук. – Київ : Факт, 2004. – 32 с.

Коробчук П. Й. Загальний вагон : вибране / П. Й. Коробчук. – Одеса : Астропринт, 2001. – 144 с.

Коробчук П. Заячий холодок : вірші / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2023. – 208 с.

Коробчук П. Й. Рецидив : поезії / П. Й. Коробчук – Львів : Кальварія, 2003. – 32 с.

Коробчук П. Й. Сова на книжковій шафі : переспіви та переклади / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 92 с.

Коробчук П. Й. Парковий період : поезії / П. Й. Коробчук. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 180 с.

***

Коробчук П. «Вже замерзають кола на воді…» ; «Потяговий дим» / П. Коробчук // Кіт Матіфас та інші : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. М. Хмелюк. – Луцьк, 2008. – С. 68–69.

Коробчук П. Гоголь, Шевченко, Пушкін та ін. очима Кралюка : щось на кшалт рец. / П. Коробчук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 1/16. – С. 294–297.

Коробчук П. З книжками пов’язаний усе життя : письменник про себе / П. Коробчук // Волинь літературна: наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010.  – С. 108–109.

Коробчук П. Замість передмови ; Із циклу «Українські ненародні пісні» ; Диптих Вокзальний та ін. / П. Коробчук // Квінтет : альм. Групи 56 / ред., вступ. слово П. Коробчук. – Луцьк, 2022. – С. 138–177.

Коробчук П. Затишність ; Що золото цілого світу... / П. Коробчук // Гравітація взаємності : антол. сучас. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончека. – Луцьк, 2013. – С. 378–381.

Коробчук П. Лежанська Людмила Ярославівна / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег–Лощ. – С. 24.

Коробчук П. Лис Володимир Савович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. –Т. 17 : Лег–Лощ. – С. 199.

Коробчук П. Люблю її ; Одіссей ; Два вірші для Василя Старуна та ін. / П. Коробчук // Антологія літератури письменників Волині: під Лесиним небом  / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 60–72.

Коробчук П. Мартинюк Микола Іванович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина. – С. 299–300.

Коробчук П. Махонюк Анатолій Петрович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш–Медицина.  – С. 557.

Коробчук П. Місюра Володимир В'ячеславович / П. Коробчук, // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2019. – Т. 21 : Мікро–Моя. – С. 170.

Коробчук П. Назарук Євгенія Іванівна / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2020. – Т. 22 : Мр–На. – С. 376.

Коробчук П. Орфей у пеклі, або Asparagus officinalis / П. Коробчук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2020. – Ч. 25. – С. 25–33.

Коробчук П. Крізь неустояний мул / П. Коробчук // Волин. газета.  – 2024. – 3 січ. – С. 12.

Коробчук П. Синонімолеки ; Трохи про літературу... ; Вірш без назви № 11 та ін. / П. Коробчук // Волин. газета. – 2022. – 12 трав. – С. 10.

Коробчук П. «Тріумфальна арка» : з рукопису нової книжки / П. Коробчук // Укр. літ. газета. – 2023. – серп. – С. 22.

 

***

Кодак М. Концепт Коробчука – луцько-київський / М. Кодак // Кодак М. Вибране / М. Кодак. – Луцьк, 2015. – Т. 2 : Статті, рецензії, питання/проблеми теоретичні. – С. 325–336.

Ольшевський І. Диптих про Петра Коробчука / І. Ольшевський // Ольшевський І. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Ольшевський ; авт. передм. А. Криштальський. – Луцьк, 2022. – Т. 1. – С. 230–234.

Сільчук Ю. Орфей сміється... або Моє бачення «Пекла» Петра Коробчука / Ю. Сільчук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2021. – Ч. 26. – С. 136–142.

Клімчук В. П. «Адажіо...» не святого Петра : неоковирні міркування з приводу свіжої книжки Петра Коробчука «Адажіо Альбіноні, або Сім білих сонетів для Ніки» / В. П. Клімчук // Яровиця. – 2016. – № 3/4. – С. 225–226.

Фарина І. Чекає поета нова дорога / І. Фарина // Укра. літ. газета. – 2024. – трав. – С. 35.

Цюриць С. Поет Зорі і Роси: Петрові Коробчуку – 60! / С. Цюриць // Яровиця. – 2016. – № 1/2. – С. 133–137.

***

Машлай В. 14 лютого 60 років від дня народження П. Й. Коробчука (1956) – українського письменника, голови Волинської обласної організації Національної спілки письменників України / В. Машлай // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2015. – С. 64–67.

 

Валерій Степанович Мельник – заслужений журналіст України, письменник, громадський діяч

 

Валерій Степанович Мельник народився 10 лютого 1956 року в місті Луцьку. Успішно закінчив луцьку середню школу №9. Із 1973 по 1990 роки, із перервою на строкову військову службу, працював у Волинській обласній молодіжній газеті. Паралельно у Львівському державному університеті імені Івана Франка здобував фах журналіста.

Його професійне становлення відбувалося в перехідну для країни епоху, що безпосередньо відбилося на його світогляді та виборі життєвого шляху. Варто відзначити, що його діяльність у радянській молодіжній газеті та активна участь у природоохоронному русі, яка розпочалася в той же період, були тісно пов'язані. Валерій Мельник став першим в області журналістом, який налагодив контакти із радянськими «зеленими». І, використовуючи газетні шпальти, організував низку підтриманих сотнями і тисячами волинян масових природоохоронних акцій. Серед них знакові – «Посади свій ліс!», «Озерні суботи», «Я допоміг зоопарку!», «Екологія і здоров’я», «День екології Луцька» тощо. Окрім природоохоронних акцій, він ініціював новаторські методи екологічної освіти. Однією з таких ініціатив стала освітня гра «Лото «Природа», яку він запропонував своїм читачам, яка набула надзвичайної популярності у 1980-х роках.

Журналістика для Валерія Мельника була не просто професією, а стратегічним інструментом впливу. Той, мобілізуючи тисячі людей навколо ідей захисту природи, прискорив у суспільстві певні зміни «знизу». Ця новаторська діяльність забезпечила йому не тільки досвід, але й авторитет, який став запорукою для його подальших успіхів у громадському та політичному житті.

Вагомий здобуток В. Мельника у громадській діяльності – лідерство у масовому русі проти бездумного нарощування потужностей ядерної енергетики в Україні. Ця кампанія у 1990 році набула небаченого доти масштабу: до редакції молодіжної газети надійшло понад 107 тисяч протестних підписів від волинян.

Завдяки активній громадянській позиції Валерія Мельника було обрано депутатом Волинської обласної ради першого демократичного скликання від виборчого округу №1. Його депутатська діяльність ознаменувалася ініціативою, щодо прийняття низки важливих природоохоронних рішень, зокрема, трикратного збільшення в області площі особливо цінних природних територій, запровадження економічного механізму природокористування за принципом «забруднюєш – плати!» та відновлення для збереження озерного комплексу Шацького адміністративного району. Ще однією знаковою перемогою журналіста стала його боротьба проти будівництва у Любешівському районі 150 кілометрів гребель. Організована ним кампанія громадського спротиву, підтримана Академією наук УРСР, призвела до появи альтернативної пропозиції щодо регулювання водного режиму регіону. В результаті постійна депутатська екологічна комісія, відмовилася від руйнівного задуму. Натомість, унікальні природні комплекси заплав Прип'яті та Стоходу незабаром взяли під охорону держави; на базі їх нині функціонує однойменний природний національний парк.

Валерій Мельник – автор та співавтор десятків видань, сотень, опублікованих у загальнодержавній та обласній пресі статей та художніх творів на природоохоронну та краєзнавчу тематику. Знаковими у його творчості є книги «Листи молодому мисливцю» (2001 р.), «З історії охорони природи Волині (2002 р.), «Літопис волинського лісу. 988–2004» (2004 р.), «Заповідна Волинь» (2010 р.), «Шацький національний природний парк. Історія і сучасність» (2010 р.), «Шацьке поозер’я» (2010 р.), «Люблю тебе, Волинь» (2012 р.), «Роса з мисливської стежки» (2015 р.), «Земля Чірмуса і Оха» (2016 р.), «Маневичина: маловідомі факти» (2019 р.) та інші.

Його письменницький і журналістський творчий доробок характеризується глибоким дослідженням теми, що вирізняється органічним поєднанням минулого із сьогоденням. В його книгах та текстах статей додаткову натуралістичну цінність додають світлини про природу. Валерій Мельник є одним із небагатьох українських фотографів, які на професійній основі знімають дику природу. Його світлини регулярно публікувалися у таких відомих виданнях, «Урядовий кур’єр», «День», «Волинь-нова», «Віче», «Лісовий та мисливський журнал».

Книги та фотографії Валерія Мельника – це не просто творчий доробок, а живий літопис, що поєднує в собі історію, природу та мистецтво. Показовим є факт, що видання «Заповідна Волинь», «Шацький національний природний парк. Історія і сучасність», були відправлені до Бібліотеки Конгресу Сполучених Штатів Америки на запит цієї мегаавторитетної книгозбірні.

Важливою складовою творчості цього автора є переконання, що «повноцінне патріотичне і екологічне виховання майбутніх поколінь українців неможливе без очищення історії України від нашарувань тоталітарної ідеології». Це засвідчує, зокрема, його ініціатива створення у 2008 р. Музею лісу в урочищі «Лопатень» колишнього Ківерцівського району та подальше творче оформлення цього новоствореного музею. Активна участь Валерія Мельника в реекспозиції Ківерцівського краєзнавчого музеїв (2017 р.) та Лопатинського історико-природничого комплексу (2018 р.) є яскравим прикладом того, як локальна історія і природоохоронна діяльність стають невід'ємною частиною великого процесу державотворення. Адже саме вони закладають фундамент для національного виховання, що ґрунтується на правді та повазі до минулих поколінь та їхньої спадщини.

Багатогранна діяльність Валерія Мельника відзначена численними нагородами та почесними званнями – як на регіональному, так і на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Ще у радянські часи, у 1984 році, журналіст отримав відзнаку «Відмінник охорони природи УРСР». Згодом, уже в незалежній Україні, його професіоналізм здобув найвище визнання: в рамках програми «Людина року Волинського краю – 2010» він став переможцем у номінації «Професіонал року (журналістика)»; тоді ж був визнаний переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України «Кращий фотожурналіст».

Черговою вершиною творчого шляху волинянина стало присвоєння у 2013 році почесного звання «Заслужений журналіст України». У тому ж році Валерій Мельник став першим лауреатом Всеукраїнської премії Національної спілки краєзнавців України імені академіка Петра Тронька. Заслуги перед державою також були відзначені ювілейними медалями «Двадцять років Незалежності України» (2011 р.) та «Двадцять п'ять років Незалежності України» (2016 р.).

Ця хронологія праць, нагород та відзнак Валерія Мельника підтверджує, що його діяльність була не лише послідовною, але й завжди актуальною, відповідала найгострішим викликам свого часу – від екологічних проблем до питань збереження культурної та історичної спадщини.

Андрейчук Тамара «10 лютого 70 років від дня народження В. М. Мельника (1956) – заслуженого журналіста України, письменника, громадського діяча» (з «Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2026 рік»).

Література:

Мельник В. Волинський ліс: мітки на скрижалях історії / В. Мельник, С. Шеремета. – Луцьк : Євро-Сервіс, 2006. – 32 с.

Мельник В. З історії охорони природи на Волині : іст.-краєзн. нариси / В. Мельник. – Луцьк : Надстир’я, 2002. – 152 с.

Мельник В. Заповідна Волинь : наук.-попул. вид. / В. Мельник. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 84 с.

Мельник В. Земля Чірмуса і Оха. / В. Мельник, О. Бірюліна, С. Пащук. – Луцьк : Волиньполіграф, 2016. – 100 с.

Мельник В. Листи молодому мисливцю : листи, оповідання, есе, начерки  / В. Мельник. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 296 с.

Мельник В. Літопис волинського лісу / В. Мельник, Б. Колісник. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 320 с.

Мельник В. Люблю тебе, Волинь!.. / В. Мельник. – Луцьк : Волиньполіграф, 2012. – 100 с.

Мельник В. Луцький зоопарк / В. Мельник. – Луцьк : Гадяк Ж. В., 2015. – 77 с.

Мельник В. Маневиччина : маловідомі факти. Штрихи до краєзнавчого опису району / В. Мельник, П. Хомич, С. Войчик. – Луцьк : Золота стріла, 2019.  – 184 с.

Мельник В. Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» / В. Мельник, О. Бірюліна. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 49 с.

Мельник В. Охорона природи на Волині / В. Мельник, Р. Мігас. – Луцьк  : Твердиня, 2008. – 48 с.

Мельник В. Перлина Європи – Шацькі озера / В. Мельник, В. Найда, В. Матейчик. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 48 с.

Мельник В. Роса з мисливської стежки / В. Мельник. – Луцьк : Терен, 2016. – 99 с.

Мельник В. Шацьке поозер’я: краєзнавчі штрихи з минулого і сьогодення / В. Мельник. – Луцьк : Волиньполіграф, 2010. – 40 с.

Мельник В. Шацьке поозер’я: краєзнавчі штрихи з минулого і сьогодення / В. Мельник. – Луцьк : Волиньполіграф, 2014. – 40 с.

Мельник В. Шацький національний природний парк: історія та сьогодення / В. Мельник, О. Бірюліна. – Луцьк : Волиньполіграф, 2010. – 132 с.

Мельник В. Робимо світ добрішим! / В. Мельник // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти : матеріали 66–67 Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 30-річчю від часу створення Волин. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України : наук. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 66–67. – С. 335–339.

Краєзнавча лабораторія

В умовах війни та глобалізації зростає потреба у збереженні локальної історичної пам’яті, формуванні національної ідентичності та передачі знань про малу батьківщину наступним поколінням.

Бібліотека як відкритий культурно-освітній простір є осередком краєзнавчих досліджень, діалогу поколінь і популяризації історії краю.

У 2026 році відділ краєзнавчої роботи Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки впроваджує новий проєкт "Краєзнавча лабораторія". 

Мета проєкту – створення інтерактивного простору для вивчення історії, культури та природи Волині, який сприятиме навчанню, дослідженню та діалогу громади.

Запрошуємо долучитися до проєкту "Краєзнавча лабораторія" – простору дослідження, пам'яті та живої історії нашого краю.