125 років від дня народження Галини Орлівни (1895 –1955) – української письменниці

 

16 листопада минає 125 років від дня народження української письменниці доби Розстріляного відродження, перекладачки, актриси, педагога Галини Іванівни Мневської (літературний псевдонім Галина Орлівна).

Мневська Галина Іванівна (літературний псевдонім Галина Орлівна) народилась 16 листопада 1895 року в селі Каладенці на Полтавщині. З дитинства і юних літ винесла любов до поетичного слова, пісні, театру. Писати й друкуватися почала ще на початку 1920-х, одночасно з працею актриси театру – спочатку в мандрівних трупах, у Київському молодому театрі, театрі ім. Франка у Вінниці, у Львові. Окремими виданнями виходять збірки "Шляхом чуття" (Львів, 1921) і "Перед брамою" (1922, Львів). Тут же, у Львові, молода актриса й початкуюча письменниця знайомиться з уже відомим письменником Климом Поліщуком, емігрантом з Великої України, автором кількох збірок оповідань, нарисів, поезій. Вони одружуються, і 1922 року в містечку Бережани у них народжується донька, якій дали ім'я Леся. З 1925 року молода творча сім'я живе у Харкові. Галина Орлівна (Поліщук) переживає творче піднесення. Вона друкується в часописах "Червоний шлях", "Життя і революція", "Глобус", "Всесвіт; 1925 року стає членом Спілки письменників "Плуг". У Харкові видала збірку повістей "Емігранти" (1929), збірки оповідань "Бабський бунт" і "Жага" (обидві – 1930), періодично виходять і окремі її літературні твори.

З 1928 року починається темна смуга в житті молодої талановитої актриси й письменниці: спочатку розлучення з Климом Поліщуком, далі – у 1931-му – арешт і заслання, а відтак – розлука, яку пережити було найважче, з донькою. "Жити без тебе – це краще не жити. У мене ж тільки й зосталося, що ви з бабунею", – писала Галина Іванівна до донечки.

Ще 1930 року у Харківській в'язниці Галина Орлівна познайомилася з волинянином Яковом Захаровичем Возним, неправедно звинуваченим у шпигунстві й шкідництві. Заслання обоє відбували в Казахстані. Після відбуття терміну заслання Галина Орлівна і Яків Захарович, одружившись і забравши матір Галини Іванівни Софію Мневську і доньку Лесю Поліщук, оселилися в Актюбинській області (Казахстан), адже їм було заборонено повертатися в Україну.

Галина Іванівна вчителювала в Мартунській середній школі Актюбинської області (нагороджена значком "Відмінник народної освіти КРСР"); дружно сім'єю боролися за виживання в чужій стороні, під постійним наглядом відповідних органів; донька Леся здобула університетську освіту. Поривалися в Україну, але поки був живий Сталін, про повернення годі було мріяти. А коли така можливість з'явилася – Галина Іванівна була вже важко хвора. Яків Захарович докладав багато зусиль для порятунку коханої дружини, але діагноз був немилосердним. У казахстанських пісках навіки залишилась Софія Мневська. Донька Леся Климівна стала викладачем Алма-Атинського університету. 1954 року Яків Захарович і Галина Іванівна повернулись в Україну. Після прощання з Києвом, з пам'ятними серцю місцями Яків Захарович перевіз дружину до містечка Голоби, звідки сам був родом, де вона й померла 21 березня 1955 року.

1995 року, до 100-річчя від дня народження письменниці-вчительки Галини Орлівни на її могилі було встановлено пам'ятник.

Наталія Пушкар 

 

Література:

Орлівна Г. Крізь чад ; ЇЇ очі ; Павутиння та ін. / Г. Орлівна // Світязь : альм. Волин. орг. Спілки письменників України.  – Луцьк, 1995. – Вип. 3. – С. 81–85.

Орлівна Г. Новели / Г. Орлівна // Україна. – 1990. – № 29. – С. 15–17.

 

***

Пасюк І. М. Голоби : іст.-краєзн. нарис / І. М. Пасюк, В. П. Марчук. – Луцьк : Надстир'я, 2007. – 133 с.

Про Галину Орлівну – с. 80.

Галина Орлівна // Роде наш красний : Волинь у долях краян і людських док. / заг. ред. М. І. Дубина. – Луцьк, 1996. – Т. ІІ. – С. 66–73.

Клим Поліщук // Роде наш красний : Волинь у долях краян і людських док. / упоряд. Л. К. Оляндер. – Луцьк, 1996. – Т. 1. – С. 86–96.

Онуфрійчук М. А. Калина на могилі / М. А. Онуфрійчук // Онуфрійчук М. А. З минулих літ : ст., есеї, інтерв'ю / М. А. Онуфрійчук. – Луцьк, 2018. – С. 316–318.

Байда Г. Галина Орлівна. Шляхом щастя і страждання / Г. Байда // Високий замок + Волинь. – 2000. – 24 листоп.

Пам'ять : Галину Орлівну на Волині не забули // Волинь. – 2000. – 23 листоп.

 

***

Дудар Т. 16 листопада 110 років від дня народження Г. І. Орлівни (1895–1955) / Т. Дудар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2004. – С. 113–115.

Ольшевський І. Галина Орлівна / І. Ольшевський // Волинь літературна. – Луцьк, 2005. – Вип. 2. – С. 34–37.

 

Пушкар Н. 16 листопада 125 років від дня народження Г. І. Орлівни (1895 –1955) – української письменниці / Н. Пушкар // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 230–233.