Василь Гей: «Щоб у слові не вигас вогонь…»

Письменники – частина державотворчої сили, яка повинна бути включена в процес розбудови держави. Василь Гей – поет надзвичайного мистецького обдарування: сила його таланту потужно втілилася в поезії, прозі та публіцистиці... Художнє, публіцистичне слово – складова частина духовного буття людини. Його твори сприймаються як дуже емоційні висловлювання поета. Проблеми, висвітлені автором, вирішуються на тлі його поетичної творчості. Василь Гей – поет, котрий прагнув зафіксувати, утривалити в слові найтонші порухи природи і душі, сума яких і дає вичерпне світовідчуття.

Визначальним у його творчості, починаючи від перших проб пера, було, за спостереженнями літературних критиків і майстрів поетичного слова, органічне і яскраво виражене національне світосприйняття, засвідчене в образах любові й краси. Реалії сьогодення стають об’єктом авторського осмислення з погляду  вболівання за долю народу, його духовності, радості та печалі. Його твори написані добірною, яскравою мовою, передаючи глибокі переживання героїв. Лаконічно, чуттєво, образно. А ще – по-мистецьки мудро й правдиво.

Запрошуємо долучитися до поетичних читань «Щоб у слові не вигас вогонь…» присвячених  пам’яті Василя Степановича Гея. Хештег #Читаємо_Василя_Гея.

Довідково:

Письменник Василь Гей народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району Волинської області.

Після закінчення середньої школи в селищі Головно працював завідувачем бібліотеки та вчителем у рідному селі. В дитинстві мріяв стати інженером, деякий час навчався в політехнічному інституті. Але сталося по-іншому. Потяг до слова привів Василя Степановича до Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (нині Академія друкарства) у Львові, який закінчив з відзнакою в 1974 році, здобувши фах літературного редактора.

Першою справжньою заявкою на літературне ім’я письменник вважав надруковану 16 липня 1968 року в газеті «Літературна Україна» добірку віршів з передмовою Дмитра Білоуса «Поезії Василя Гея». Після виходу першої збірки поезій «Закон вірності» Гея В. С. було прийнято до Спілки письменників України (1974).

Багато сил віддав Василь Степанович роботі з творчою молоддю. Працюючи кореспондентом (1970-1989), водночас був керівником обласної літературної студії «Лесин кадуб», з якої вийшли відомі нині поети і прозаїки. З 1989 по 2006 роки очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Василь Гей був ініціатором та організатором видання альманаху «Світязь» обласної письменницької організації, упорядником і редактором 11-ти його випусків (1992-2005).

Творчість письменника пронизана безмежною любов’ю до отчого краю, вірою в мудрість народу, життєдайну силу рідного слова.

Патріот української мови Василь Гей багато творів присвятив рідному слову, котре незважаючи на всілякі утиски, живе і відроджується, мелодійно дзвенить «вітром у житі, співом жайвора, сріблом криниць».

В 1993 році вийшла збірка «Під сузір’ям калини» – своєрідний природо-народознавчий календар, адресований школярам і педагогам.

«Яворник» – перша книжка художньої прози Василя Степановича за яку автор удостоєний Всеукраїнської літературної премії імені Андрія Головка (1996).

Щедрим є доробок письменника на пісенній ниві. Ряд пісень, які виконують професійні і самодіяльні колективи України, поет створив у співпраці з такими відомими композиторами, як Анатолій Пашкевич, Микола Збарацький, Віктор Герасимчук, Олександр Синютін.

Поет, прозаїк, публіцист, автор близько тридцяти книг для дорослих та дітей, статей у всеукраїнських та обласних часописах. Лауреат Міжнародної премії імені Дмитра Нитченка, Всеукраїнської премії імені Андрія Головка та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського. Заслужений діяч мистецтв України.

Відійшов у вічність 12 березня 2016 року у Луцьку.