Літературно-тематична година: «Невідома Олена Пчілка: епістолярна спадщина» : (до 167-ї річниці від дня народження Олени Пчілки, української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки)

29 червня 2016 року виповнюється 167 років від дня народження яскравої зірки української культури, видатної української письменниці, талановитого педагога, науковця, етнографа, публіциста, активної громадської діячки Олени Пчілки.

 Ми доторкнулися  до ще одного важливого джерела вивчення життєвого і творчого шляху письменниці, розкриття її світоглядних позицій – епістолярної спадщини. Листування  Олени Пчілки – це скарбниця думок, почуттів чи таємниць письменниці. В архіві Олени Пчілки, що зберігається у фонді рукописів та текстології Іституту літератури імені Т. Шевченка у Києві лише частково збереглися опубліковані листи письменниці. Це – листи до матері Єлизавети Іванівни Драгоманової, до брата Михайла Драгоманова, чоловіка Петра Косача, сина Михайла та знайомих.  

У листах Олени Пчілки розповідалося насамперед про навчання, виховання, стан, здоров’я усіх дітей, службові справи Петра Антоновича, сільські новини, подавалося чимало й інших важливих відомостей.

Зберіглося в архіві 19 листів Олени Пчілки до дружини Івана Франка Ольги Франко (1886–1895 рр. і один лист без дати), і лише чотири зворотних листів до Олени Пчілки (1891 р.). Вони є цінним джерелом відомостей про культурне і літературне життя Галичини і України наприкінці ХІХ ст., а також завдяки цим листам довідуємось про стосунки між сім’ями Франків і Косачів.

Листи Олени Пчілки є цінним джерелом для вивчення її біографії, творчості, літературно-естетичних і політичних поглядів. Листування серед інших видів творчості займає осібне місце в спадщині письменниці. Через листування вона підтримувала не тільки зв’язки з рідними, а з цілим літературним світом. Але, на жаль, чимало листів з її кореспонденції до відомих митців, науковців, ос­вітян, політиків, письменників зникло без сліду.

До участі в заході запрошено волинську поетесу, Заслуженого вчителя України, активну громадську діячку Ніну Петрівну Горик.

         До слова було запрошено директора Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки  Людмилу Антонівку Стасюк.

Ведучі заходу: бібліотекарі відділу краєзнавчої роботи – Наталія Хом’як та Анна Гут.

Волинезнавчі читання «Леся Українка та родина Косачів в історії освіти Волині»

«Краєзнавство тому й користується такою популярністю і любов’ю  в народі, що відгукується на найтонші рух людської душі. Далеко не кожна наука здатна так органічно поєднати минуле, сучасне і майбутнє, відкривати нове  у давно відомому, промовляти до сердець.»

Петро Тронько

25 червня в Колодяжненському літературно-меморіальну музеї Лесі Українки та музеї «Лісовї пісні» в Нечимному. відбулися перші Волинезнавчі педагогічні історико-краєзнавчих читання, присвячені 145-річчю від дня народження Лесі Українки. В історії кожної національної культури і літератури є імена митців, які достойно представляють певний народ у світовому сузір’ї його духовної спадщини. Сім’я Косачів – справжній осередок української національної думки, громадської свідомості.

                 Учасниками читань були працівники Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки – заступник директора з наукової роботи Євтушок Євгенія Олексіївна та завідувач відділу краєзнавчої роботи Понагайба Алла Анатоліївна.

Відділ краєзнавчої роботи Волинської державної обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки сприяє своєю діяльністю соціально-економічному і культурно-історичному розвитку краю, всебічному вивченню і науковому дослідженню його багатовікового минулого та сьогодення, популяризації місцевих пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, а також  виконанню завдань, визначених державною та обласною «Програмами розвитку краєзнавства» з використанням традиційних форм краєзнавчої роботи у поєднанні з новими інформаційними технологіями.    

Ще однією розвинутою організаційною формою краєзнавства, дотичною до бібліотечного, є шкільне краєзнавство. Всебічне вивчення учнями свого краю в навчально-виховних цілях шляхом безпосереднього спостереження під керівництвом учителя  – суть шкільного краєзнавства. Його ефективність залежить від того, наскільки вчитель сам є краєзнавцем. Він сам має добре знати край, систематично його вивчати, вміти професійно організовіуати  краєзнавчу роботу учнів. Навчальна форма закладає базу для вичення позаурочного та позашкільного краєзнавства, передбачає вивчення учнями краю, а саме: меж адміністративного району та області. Бібліотечні установи завдяки своєму значному документно-інформаційному потенціалу, сприяють ефективному виченню економічного, соціального, культурного та мистецького розвитку краю, підпорядковуються єдиній меті – повному й оперативному задоволенню краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, зокрема, фахівців в галузі освіти.

Щире слово вдячності завідувачу лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти Романчук Галині Дмитрівні за чудову організацію читань.

У рамках розвитку обласної програми розвитку краєзнавства користувачі та працівники Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки взяли участь у інтерактивній програмі "Пройдімося рідним містом!".

Ми побували за маршрутом :
 – Луцький міський зоопарк
 – Луцький міський парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки
 – Пам'ятник Тарасу Шевченку.
Дізналися багато цікавого з історії цих маршрутів. 

Величезне враження справив на нас  реконструйований зоопарк. 
Оновлений зоопарк - це 35 об’єктів, серед яких: адміністративні приміщення, ветеринарна клініка, ведмеже та левове містечка з оглядовими майданчиками, павільйон з відкритими вольєрами для приматів, парнокопитних, дикого кабана, дитячий контактний зоопарк, та багато іншого. Впрожовж екскурсії працівники краєзнавчого відділу Наталія Хомяк та Наталія Шпанчук розповіли про цікаві  історичні моменти заснування цих об'єктів.

 На території зоопарку екскурсію провела екскурсовод Олена Самчук.

Директор зоопарку Людмила Денисенко, для якої зоопарк став рідним, подарувала для користувачів бібліотеки дві книги "Луцький зоопарк", створені за фінансової підтримки Європейського Союзу, в рамках програми транскордонного співробітництва.. 

Щиро вдячні!