Навчаємося разом з УБА

18 березня охочі мали можливість стати учасником тренінгу «Управління емоціями» на платформі Zoom. Захід організувала ВГО Українська бібліотечна асоціація. Тренінг провела  Олена Кир’янова, кандидат економічних наук, доцент Міжнародного інституту менеджменту, бізнес-тренер, консультант з організаційного розвитку.

Учасники ознайомилися з основними темами курсу:

·      емоції, баланс «раціо - емоції»;

·      емоційна компетентність, емоційний інтелект;

·      ЕQ – гендерний аспект;

·      розпізнай маніпулятора;

·      захисти себе від маніпуляцій.

Управління емоціями – це необхідний навик для кожної цивілізованої людини. Тож неймовірно вдячні Українській бібліотечній асоціації за цікавий та корисний досвід.

 

 

Екскурсія головною книгозбірнею Волині

 

15 березня Волинську ДОУНБ імені Олени Пчілки відвідали студенти 1 курсу спеціальності «Культорологія» ВНУ імені Лесі Українки. Студенти ознайомилися із історією створення книгозбірні,  особливостями роботи відділів, інформаційно-документальними ресурсами бібліотеки. Особливий інтерес викликала інформація про цікаві заходи, що проводяться у закладі та рідкісні видання.

Якщо Ви любите книги, історію, Луцьк чи просто бажаєте цікаво та  користю провести час, тоді запрошуємо Вас разом з нами ознайомитися із найбільшою  бібліотекою України.

Миколі Мартинюку – 50!

 

 

14 березня свій ювілей святкуватиме відомий український письменник та журналіст Микола Іванович Мартинюк.

Шановний Миколо Івановичу!

Від щирого серця вітаємо Вас та бажаємо, щоб будь-який день Вашого життя був наповнений позитивом і оптимізмом, цікавими ідеями та приємними зустрічами. Здоров'я Вас нехай ніколи не підводить і дарує бадьорий настрій. Нехай удача та успіх будуть постійними супутниками, а будь-які нечисленні труднощі легко долаються.

Мартинюк Микола Іванович (Віктор Березнюк, М. Іванович, Марко Комар, Нік Мак-Тернюк, Микола Сало (Свіжина), Микола Верес) – український письменник, літературний критик, перекладач, журналіст, науковець, педагог, видавець.

Народився 14 березня 1971 року в с. Залібівка Здолбунівського району Рівненської області.

Закінчив Маломощаницьку восьмирічну школу (1986), шкільний відділ Луцького педагогічного училища ім. Я. Галана (1990), факультет україністики Волинського державного університету ім. Лесі Українки (1995) та аспірантуру при ВДУ ім. Лесі Українки (1998). Один рік (1998–1999) завідував музеєм Лесі Українки, викладав історію української літератури й історію української літературної критики на факультеті україністики ВДУ. З жовтня 1999 року працював викладачем кафедри української та зарубіжної філології, а з 2000 р. – доцентом, завідувачем кафедри журналістики Вищої школи «Луцький гуманітарний університет». З листопада 2008 до серпня 2011 року працював на посаді доцента кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки. З вересня 2011 включно до червня 2013 року – доцент кафедри журналістики ПВНЗ «Луцький гуманітарний університет». З вересня 2013 року – завідувач кафедри словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу. 2014 року викладав редакторську майстерність, керував науковими роботами і виробничою практикою в Інституті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

17 квітня 2000 року в Інституті літератури НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему «Своєрідність художнього втілення національної ідеї у творчості Володимира Самійленка» за спеціальністю 10.01.01 – українська література. Вчене звання доцента кафедри української літератури М. І. Мартинюку присвоєно в січні 2011 року.

Дописувати до газет розпочав ще навчаючись в Луцькому педагогічному училищі. Перша публікація датована 16 квітня 1988 року. Відтак у підсумку за цей рік став одноосібним переможцем обласного поетичного конкурсу «Перші акорди». Вихованець літературної студії «Лесин кадуб» (1988–1994 рр.). Навчання у вузі й аспірантурі поєднував із журналістською практикою.

У 1991–1993 роках працював у редакції газети «Педагог» Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки, 1993–1996 роках – на посадах редактора та співредактора (разом з М. Лапківим) часопису «Альма-матер» ВДУ ім. Лесі Українки, а також – диктором Луцької міськрайонної редакції радіомовлення (1995–1996).

Із січня 1991 до червня 1993 року – автор і ведучий літературної сторінки «Лесина вітальня» в газеті «Педагог» ЛДПІ ім. Лесі Українки. З дня створення в березні 1991 року – член студентської літературної студії «Співаниця». 1992 року удвох із дружиною Ларисою на правах позаштатного тандему авторів вели інтелектуально-розважальну рубрику у волинській обласній газеті для дітей і батьків «Добрий день». У різні роки співпрацював з періодичними виданнями – «Молодий ленінець», «Молода Волинь», «Віче», «Волинський вісник», «Радянська Волинь», «Волинь», «Нате», «Народна трибуна», «Луцький замок» (Луцьк), «Шлях Ілліча» (Здолбунів), «Зоря комунізму», «Нова доба» (Маневичі) та ін. 1992 року у статусі позаштатного літературного редактора працював у першому приватному луцькому видавництві «Родовід» (директор – С. В. Лець). У середині 1990-х років належав до неформальної творчої спілки «ЦВІрКуН» («Цивільна ватага іронічно-культурного нахилу»).

1995–1998 роках – автор пізнавально-інформаційної передачі «Книгозбірня» на радіостанції «Луцьк» та Волинському радіо (96 радіовипусків), з 2003 до 2005 року – пізнавально-літературної програми «Фоліант» (34 вип.), з 2004 до 2005 року – літературно-мистецької програми-сатиліта «Книгозбірня «Фоліанта» (19 вип.), 2006 року – тематичної радіопрограми «Літературна студія «Досвітні огні» (3 вип.), 2007 року – «З книжкової скрині видавництва «Твердині» (експеримент. вип.) на Волинському радіо.

25 жовтня 2004 року М. І. Мартинюк заснував приватне підприємство «Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня», яке стало одним з лідерів на ринку видавничо-поліграфічних послуг. Позаштатний літературний редактор видавництва «Клуб сімейного дозвілля» (2016–2019).

Член Національної спілки журналістів України із січня 2000 року (належить до первинного осередку газети «Вісник + К») і Волинського Академічного дому Академії наук вищої освіти України з часу його заснування (березень 1995 року). Учений секретар Волинського академічного дому. Секретар редакційної колегії фахових наукових часописів «Філологічні студії», «Проблеми славістики».

З квітня 2011 року – член Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство».

Член НСПУ з 15 жовтня 2014 року. Заступник голови обласної організації НСПУ з 23 лютого 2018 року.

Член журі Волинського обласного літературно-мистецького конкурсу «Неповторність» (2004–2019), почесний член журі Всеукраїнського конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Романи» (2011–2019).

Учасник у складі Волинської делегації VII (2014) та VIIІ (2017) та Х (2018) чергових і позачергових з'їздів письменників України.

Лауреат Міжнародної літературної премії імені М. В. Гоголя («Тріумф») 2007 року, Міжнародної літературної премії імені Г. С. Сковороди «Сад божественних пісень» 2016 року; дипломант Всеукраїнського літературного конкурсу сучасної малої прози «Сила малого» (2008). Фіналіст Міжнародного конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова–2012» у номінації «Прозові твори для дітей».

2011 року нагороджений Почесним знаком НСЖУ, 2016 року найвищою нагородою – почесним знаком НСЖУ «Золота медаль української журналістики».

2014 року нагороджений ювілейною медаллю Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» – до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.

2016 року удостоєний грамоти і нагрудного знака «Золотий Пегас» Союзу Болгарських Письменників, диплома (друга премія) Міжнародного конкурсу поезії «Лирични гласове» (Софія, Болгарія), Міжнародної почесної нагороди – Медаль Івана Мазепи, медалі «За відродження України».

2017 року відзначений Премією імені Якова Гальчевського у номінації «за видавничу діяльність».

2020 року став лауреатом Премії імені Галшки Гулевичівни «за видання українською мовою серії книг зарубіжних авторів».

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць, у т. ч. – однієї монографії (2 видання), однієї хрестоматії, ряду статей у фахових виданнях. Викладацький і науково-практичний досвід М. І. Мартинюка узагальнено в доброму десяткові навчально-методичних праць.

Автор поетичних книжок – «Одинадцята заповідь» (1997), «Грибний дощ» (2004), «На святого Миколая» (2006), «Світ за Брайлем» (2012), «Сага за свещи» (2017, в перекл. болгарською Димитра Христова), прозової – «Під мурами твердині» (2012), книг перекладів – «Анжела Димчева. Игли в съня/Голки уві сні» (2017, у співавт. з В. Мельником), «Бойка Драгомірецька. Читання піску» (2017, у співавт. з В. Мельником), «Христо Черняев. Єдина любов» (2017), «Божена Боба-Диґа «завтра сьогодні вчора» (2017, у співавт.), «Аксана Спринчан «Кава з украінскім мёдам/Кава з українським медом» (2017), «Броніслава Волкова «Vítr na kolenou/Вітер на колінах» (2019), наукової – «Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–19391, 1941–1944 рр.» (2005, у співавт. з І. Павлюком), монографії – «Національна ідея в життєтворчості Володимира Самійленка» (2009); добірок в альманахах – «Струни життя» (1999), «Світязь» (2000, 2006, 2015–2020), тематичних поетичних антологіях – «Кіт Матіфас та інші» (2008), «Луцький замок у мистецькому просторі України» (2012) та «Помежи словом і століттями» (2016), «Вільний вітер/Волен вятър» (укр.-болг., 2017), «Ако търсиш любов» (болг., 2018), «Антологія сучасної української літератури: Армія. Мова. Віра» (2019), «Далягляды’19: замежная літаратура» (білорус., 2019), «Цветя от ангели» (болг., 2019), «Антологія літератури письменників Волині «Під Лесиним небом»« (2019), «20th Jubilee antology» (США, 2020), «ЖЫВЕ БЕЛАРУСЬ! За нашу і вашу свободу! : Антологія сучасної білоруської поезії» (2020); наукових та літературно-критичних публікацій у фахових виданнях «Слово і час», «Філологічні студії», «Проблеми славістики», «Сіверянський літопис», «Мова та історія» (переклади), «Бористен» (переклади), літературно-мистецькому журналі «Терен», часописах «Форма(р)т», «Книжник-Review», «Золота пектораль», «Яровиця», «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Літаратурная Белорусь» (поезія в пер. Аксани Спринчан), «Словото днес» (Болгарія, поезія в пер. Димитра Христова), «Знаци» (Болгарія, поезія в пер. Елки Няголової), «Ciechanowskie Zeszyty Literackie» (Польща, поезія в пер. Павла Крупки), «Hybryda» (Польща, поезія в пер. Марека Вавжинського), (Польща, поезія в пер. Лілі Гелени Метрики), «3η Χιλιετία» (Греція, поезія в пер. Павла Крупки), обласній, міській і районній періодиці.

Автор поетичних та прозових перекладів з білоруської (Аксана Спринчан, Віктар Шніп, Людміла Рублєвська, Ригор Барадулін, Мікола Кандратов, Володимир Некляєв, Сяргей Амяльчук), болгарської (Пейо Яворов, Георги Атанасов, Атанас Капралов, Магдалена Абаджиева, Невена Борисова, Анжела Димчева, Бойка Драгомирецька, Тодор Іванов, Христо Черняев, Катя Кремзер, Мина Карагьозова, Любомир Левчев, Ґален Ґанев), чеської (Броніслава Волкова) та російської (Павло Кричевський, Сергій Драгомирецький) мов. Поезії М. Мартинюка перекладені білоруською (Аксана Спринчан), болгарською (Димитр Христов, Бойка Драгомірецька, Елка Няголова, Ґален Ґанев), польською (Марек Вавжинський, Павел Крупка, Аґнєшка Герман, Ліля Гелена Метрика), грецькою (Павел Крупка), англійською (Броніслава Волкова) та російською (Павло Кричевський) мовами.

Доробок представлено у всеукраїнському виданні «Сучасна література рідного краю: посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5–7 класів закладів загальної середньої освіти» (2020).

Працює над укладанням нового біобібліографічно-хрестоматійного проєкту «Літературна мапа Волині».

Ляснюк О. 14 березня  50 років від дня народження М. І. Мартинюка (1971) – українського письменника та журналіста / О. Ляснюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 66–75.

Література:

Мартинюк М. І. Грибний дощ : вірші / М. І. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня. 2004. – 24 с.

Мартинюк М. І. На святого Миколая : поезія для дошк. та молодш. шк. віку / М. І. Мартинюк ; худ. І. Романюк. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 8 с.

Мартинюк М. І. Національна ідея в життєтворчості Володимира Самійленка : монографія / М. І. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 192 с.

Мартинюк М. І. Одинадцята заповідь : поезії / М. Мартинюк. – Київ : Європа, 1997. – 92 с.

Мартинюк М. І. Під мурами твердині : іст. повість : для серед. та ст. шк. / М. І. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 128 с.

Мартинюк М. І. Сага за свещи : стихове / М. І. Мартинюк ; пер. з укр. Д. Христов. – София : Мултипринт, 2017. – 71 с.

Мартинюк М. І. Світ за Брайлем : поезії / М. І. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2012. – 128 с.

Павлюк І. Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–19391, 1941–1944 рр. / І. Павлюк, М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 428 с.

Стефанишин М. Над Світязем ранок / М. Стефанишин, М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2013. – 44 с.

Мартинюк М. Сполохи його зорі : слово про вчителя / М. Мартинюк // Волинь філологічна. – Луцьк, 2010. – Вип. 10 : Явище синтезу мистецтв в українській літературі. – С. 13–18.

Мартинюк М. «Веселковий день» / М. Мартинюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луць, 2019. – Ч. 24. – С. 86–97.

Мартинюк М. «Книга має приваблювати потенційного покупця і читача» ; Встояти й відстояти себе / М. Мартинюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письм. України. – Луцьк, 2015. – Вип. 5/20. – С. 163–168 ; 173–176.

Мартинюк М. «Зачепилася вічність крильми боривітра за вежі...» ; Ода Луцьку / М. Мартинюк // Луцький замок у мистецькому просторі України : тематична антологія віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С.  68, 74.

Мартинюк М. Молитва до Хліба ; Із циклу «Ляльковий театр» ; Коли на світі вимер останній мамонт та ін. / М. Мартинюк // Антологія літератури письменників Волині: під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 103–115.

Мартинюк М. Під знаком і оберегом книги : Наті Гранич – 50 / М. Мартинюк // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України / ред.-упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2017. – Ч. 22. – С. 157–160.

Мартинюк М. Полювала Киця / М. Мартинюк // Кіт Матіфас та інші : тематична антологія віршів XIX–XXI ст. / упоряд. М. М. Хмелюк. – Луцьк, 2008. – С. 83.

Мартинюк М. Симфонія Молочного Шляху / М. Мартинюк // Струни життя : поезія, проза, публіцистика. – Луцьк, 1999. – С. 73–79.

Martyniuk M. A slowo bylo na poczatku / M. Martyniuk // Ciechanowskie Zeszyty Literackie : Bruno Dionizy hr. Kiciński – poeta, dziennikarz, wydawca. – Ciechnaów : Związek Literatów na Mazowszu, 2017. – Nr 19. – С. 170.

 

***

Боба-Диґа Б. Завтра сьогодні вчора : поезії / Б. Боба-Диґа ; пер. с пол. Я. Девдер ; пер. з пол.: М. Мартинюк, В. Мельник, Ю. Почиюк. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 64 с.

Волкова Б. Вітер на колінах = Vitr na kolenou : вибрані поезії / Б. Волкова ; пер. з чес. М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2019. – 124 с. – Текст чес,. укр.

Димчева А. Голки уві сні : ліричні фрагменти / А. Димчева ; пер. з бол.: М. Мартинюк, В. Мельник. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 148 с.

Драгомірецька Б. Читання піску : поезії / Б. Драгомірецька ; пер. з болг. В. Мельник ; пер. М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 64 с. – (Сучасна балканська поезія). – Текст укр., болг.

Спринчан А. Кава з українським медом : поезія = Кава з украінскім мёдам : паэзія / А. Спринчан ; пер. з білорус. М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 212 с.

Черняев Х. Єдина любов : поезія = Единствена любов : поезия / Х. Черняев ; пер. з болг. М. Мартинюк. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 116 с. – (Сучасна балканська поезія). – Текст болг., укр.

Мартинюк М.  Поезії : переклад з української / М. Мартинюк // Строки и смыслы : стихотвор., перевод. / П. Кричевский. – Луцк : Твердыня, 2016. – С. 104–110.

***

Баран Є. «Пілігримам завжди сниться шлях» / Є. Баран // Філологічні студії. – Луцьк, 1999. – Вип. 1. – С. 127–128.

Вербич В. «І не твори собі ілюзій»: поетичні заповіді М. Мартинюка / В. Вербич // Філологічні студії : наук. часоп. – Луцьк, 2000. – Ч. 4. – С. 118–119.

Вербич В. Микола Мартинюк: «В самісінькому серці Великої Волині» / В. Вербич // Вербич В. У погляді століть: Есеї та діалоги / В. Вербич. – Луцьк, 2011. – С. 201–210.

Денисюк В. Мартинюк Микола Іванович / В. Денисюк // Денисюк В. Журналістика Волині: факти й імена / В. Денисюк. – Луцьк, 2005. – C. 116.

Книжкова полиця // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України / ред.-упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк : Твердиня, 2017. – Ч. 22. – С. 206–212.

Яручик В. Микола Мартинюк: «Книга має приваблювати потенційного покупця і читача»« : видавництву ПВД «Твердиня» – 10 років / В. Яручик // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письм. України / ред.-упоряд. П. Й. Коробчук. – Луцьк. – № 5/20. – С. 163–168.

«Вірю в наш колективний здоровий глузд і відповідальність»: виступ голови Національної спілки письменників України Сидоржевського на VІІІ з’їзді НСПУ // Літ. Україна. – 2017. – 13 квіт. – С. 6–7, 14.

Михайло Сидоржевський: "Якщо ми будемо консолідами, діятимемо в інтересах спілки і Господь буде з нами – здолаємо труднощі» : текст виступу голови Національної спілки письменників України М. Сидоржевського перед делегатами Х з'їзду письменників України" // Літературна Україна. – 2018. – 29 листоп. – С. 1, 4–5, 6–7.

Оголошено імена письменників, нагороджених медаллю Івана Мазепи // Укр. літ. газ. – 2016. – 8 лип. – С. 2.

Павлюк О. Збірку луцького поета переклали в Болгарії / О. Павлюк // Вісник + К. – 2017. – 23 берез. – С. 20.

Слапчук В. Лауреати премії імені Григорія Сковороди / В. Слапчук // Літ. Україна. – 2016. – 25 серп. – С. 2.

Хмельовська Г. Завдяки волинянам болгари відкривають собі Україну / Г. Хмельовська // Волинь-нова. – 2017. – 25 берез. – С. 12.

 

***

Коробчук П. Мартинюк Микола Іванович / П. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2018. – Т. 19 : Малиш-Медицина. – С. 299–300.

Пащук І. Мартинюк Микола Іванович / І. Пащук // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне, 2005. – C. 118.

У відділі краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки представлено книжкову виставку, присвячену творчому доробку Миколи Івановича Мартинюка. Тож запрошуємо усіх охочих ознайомитися із працями відомого письменника та журналіста.

 

Олександра Кондратович: крізь терни життя

Щиро вітаємо, шановну Олександру Кондратович з ювілеєм! 

З роси і води, Вам на добру сотню літ!

Олександра Кондратович – педагог за покликанням. Завдяки наполегливості, старанності, доброзичливості вона здобула шану і визнання краян, удостоєна звань „Учитель-методист”, „Учитель вищої категорії”, „Відмінник народної освіти”.  

  До ювілейної дати у відділі краєзнавчої роботи функціонує книжкова виставка з однойменною назвою, приурочена відомій краєзнавиці, етнологині Олександрі Кондратович!

 

Література:

 «Як у лузі калинойка з квітками» : образ Жінки-Матері в народно-пісенній творчості Полісся. – Луцьк : Надстир’я, 1993. – 16 с.

Калиновий квіт Полісся : народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині /  зібрала і впоряд. О. П. Кондратович. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 226 с.

Весілля на Поліссі : 800-річчю Каменя-Каширського присвячується. – Луцьк : Надстир'я, 1996. – 112 с.

«Як у лузі калинойка з квітками» : возвеличення Жінки-Матері в пісенному фольклорі Волинського Полісся. – Вид. 2-ге., доп. – Луцьк : Медіа, 1999. – 96 с.

Література рідного краю. 5–6 Волинь / упоряд. : О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова. – Луцьк : Волин. обл. друк., 1999. – 100 с.

Народини або Дарована Богом свіча : родильні звичаї Західного Полісся. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 132 с.

Нуйно: на скрижалях історії та сьогодення. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 152 с.

Коса ж моя шовковая… : дівоча коса у побуті, звичаях та обрядах поліщуків. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 98 с.

Українські звичаї: Народини. Коса ж моя... – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 240 с.

 Калиновий квіт Полісся. Пісенні скарби краю : народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині / зібрала та впорядкувала О. П. Кондратович. – Вид. 2-ге, доп. – Луцьк : Волин. кн., 2007. – 248 с.

Народний календар Волинського Полісся від свята до свята. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 200 с.

Кримно і Бронниця : минувшина та сьогодення : іст.-краєзн. нарис. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 176 с.

Олекса Ошуркевич: з антеїв Волинської землі : 80-річчю від дня народж. присвяч. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2013. – 120 с.

Продиктоване серцем : зб. вибр. ст. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 192 с.

Возвеличення Жінки-матері в пісенному фольклорі Західного Полісся : народна творчість українців у просторі та часі // Берегиня : матеріали між нар. наук. конф. в рамках VI Між нар. фестивалю укр. фольклору «Берегиня». – Луцьк, 2010. – С. 467–479.

Поліські традиції плекання дитини // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини : матеріали XXXVII Всеукр. іст.-краєзн. наук.-практ. конф., м. Камінь-Каширський, 27 жовт. 2010 року : наук. зб. – Луцьк, 2010. – Вип. 37. – С. 52–56.

Вступне слово // Ошуркевич О. Мелодії Червоної калини : зб. пісень. – Луцьк, 2011. – С. 3–5.

Духовної ниви ратай // Мелодії червоної калини : укр. нар. пісні нац.-визвол. боротьби / записи, впоряд. О. Ошуркевич. – Луцьк, 2011. – С. 3–12.

З Україною в серці : вступ. ст. // Олекса Ошуркевич: до народних джерел  : біобібліогр. покажч. – Луцьк, 2011. – С. 9–17.

Моєму Кримну  : [вірш] ; Слово до читача // Кримно і Бронниця : минувшина та сьогодення : іст.-краєзн. нарис. – Луцьк, 2011. – С. 3, 4–5.

Від автора // Олекса Ошуркевич: з антеїв Волинської землі : 80 –річчю від дня народження присвяч. – Луцьк , 2013. – С. 3–5.

Дорогами Тараса. Дослідження Олексою Ошуркевичем пісенної скарбниці Шевченкового краю // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Матеріали четвертої Всеукраїнської наук.-етнограф. конф., присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 року : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 13–15.

Життя з Богом у серці // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : матеріали четвертої Всеукр. наук.-етногр. конф., присвяч. 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича 16–17 квіт. 2013 р. : наук. зб. – Луцьк, 2013. – Вип. 44. – С. 244–250.

Роль фольклорних колективів у вивченні, збереженні та поширенні духовних надбань українського народу : з досвіду роботи фольклорних колективів Камінь-Каширського району // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині : матеріали 50 Всеукр. наук. іст.-конф. присвяч. 22-й річниці Незалежності України і 495-річчю надання Ковелю  Магдебурзького права. м. Ковель, 12–13 груд. 2013 р. : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Ковель, 2013. – Вип. 50. – С. 427–430. : іл.

Божі передвісники весни // Волинський музей: історія і сучасність : матеріали V Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волин. краєзн. музею.  : наук. зб. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – Вип. 5 – С. 429–433.

Житель Берестечка понад 30 років досліджував Тарасову творчість // Вісник. – 2014. – 6 берез. – С. 13.

Сакральність традицій / іл. М. Волошина // Лісовий вісник. –2014. – Ч. 1 (28). – С. 20–21.

Шевченкіана Олекси Ошуркевича // Горохів. вісник. – 2014. – 17 трав. – С. 2.

У кожній її вишиванці – енергетика любові // Волинь-нова. – 2014. – 20 лют. – С. 8.

Все життя з Великим Кобзарем у серці [краєзнавець Олекса Ошуркевич] // Слово Просвіти. – 2015. – 21–27 трав. – С. 13.

На Поліссі печених поросят везли освячувати на санчатах : а особливо богомільні люди четвергували : [розмова з Почесним краєзнавцем України Олександрою Кондратович про звичаї і обряди / розмовляла О. Куцик] // Слово Волині. – 2015. – 9 квіт. – С. 4.

Озираючись на пройдене: [спогади про роботу як завідувача Камінь-Каширського райметодкабінету та заступника голови облвідділення Педтовариства УРСР] // Пед. пошук. – 2015. – № 1 (85). – С. 65–68. 

Подарунок для Ліни Костенко: книжку її поезій [«Маруся Чурай»] вручну зробили волиняни // Вісник. – 2015. – 19 берез. – С. 9.

***

Зустрічі [з Олександрою Кондратович у бібліотеці-філії № 5 міста Луцька] : поліські пісні й легенди від Олександри Кондратович // Волинь-нова. – 2014. – 3 черв. – С. 2.

Надольська В. В. Берегиня правічної народної мудрості / В. В. Надольська // Кондратович О. Продиктоване серцем : зб. вибр. ст. / О. Кондратович . – Луцьк, 2014. – С. 5–8.

Шишко Л. На Старий Новий рік ворожать, щедрують, роблять збитки / Л. Шишко // Відомості-інфо. –2014. – 9–15 січ. – С. 4.

Волинянка отримала премію [імені Василя Кмецинського] за найкраще дослідження // Сім’я і дім. – 2015. – 22 січ. – С. 2.

Карпук В. У спогадах лину  в минуле / В. Карпук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сереховичі та Старовижівщина у світовій та українській історії : матеріали 53 Всеукр іст.-краєзн. наук. конф. , присвяч. 24-й річниці Незалежності України : наук. зб. –  Луцьк, 2015. – С. 498–502.

Приходько Т. Визнання творчих надбань корифея краєзнавства / Т. Приходько // Полісся. – 2015. – 20 січ.– С. 3.

***

Мірошниченко-Гусак Л. 13 березня 75 років від дня народження О. П. Кондратович (1936) – волинського педагога і етнографа / Л. Мірошниченко-Гусак // Календар знаменних і пвм’ятних дат Волині на 2011 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2010. –     С. 40–43.

Довідково:  До 80-річчя з дня народження Олександри Кондратович Волинська державна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки підготувала бібліографічний покажчик „Олександра Кондратович: крізь терни життя”, обсягом 76 сторінок.

Олександра Кондратович: крізь терни життя : біобібліогр. покажч. / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд. А. А. Понагайба. – Луцьк : Терези, 2015. – 78 с.

Відкриття пам’ятника Т. Г. Шевченку у місті Луцьку (1995)

Ну що б здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Значить, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Т. Шевченко

 

Великому поетові і художнику Тарасові Шевченку в Україні і світі встановлено понад 1300 пам’ятників. Загалом, це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі. Перше скульптурне зображення поета було виготовлено у Санкт-Петербурзі 1862 року, а перший пам’ятник на українській землі встановили у Харкові 1897 року. Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, висотою 7 метрів, стоїть у Ковелі Волинської області.

Т. Г. Шевченко бував на Волині в експедиціях, згадував її у своїх творах. Ймовірно, міг відвідати Луцьк, хоча документальні підтвердження цьому відсутні. Проте постать Тараса Шевченка впродовж століть надихає митців і поетів до творчості, науковців – до досліджень.

Вітер національного відродження збудив громадськість міста Луцька до давно омріяної ідеї спорудження  пам’ятника Великому Кобзареві у центрі міста. 1988 року Луцькою міською радою було підтримано рішення про збір коштів для зведення пам’ятника. шляхом конкурсних відборів були визначені  кращі проекти. Переможцем стала творча група у складі скульптора заслуженого діяча мистецтв України Едварда Кунцевича, заслуженого архітектора України, члена-кореспондента Академії архітектури України Олега Стукалова і директора акціонерного товариства ”Волинський Дніпроміст”, заслуженого архітектора України Андроша Бідзілі. Постамент для пам'ятника виготовляла бригада каменотесів Київського творчого об'єднання «Художник».

У 1992 році на площі перед приміщенням колишнього Волинського обкому КПРС було демонтовано пам’ятник Леніну, не стало й самого обкому, а його приміщення зайняв головний корпус нинішнього Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Тож питання про місце для спорудження пам’ятника Шевченку вирішилося однозначно. На початку 1993 року Луцька міська рада внесла пропозицію творчій групі київських митців розробити проект спорудження монументу саме на цій, одній з головних площ Луцька.

Урочисте відкритття пам’ятника відбулося 9 березня 1995 року в день 181-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка. Освячення монументу провів архієпископ Луцький і Волинський УПЦ Київського патріархату Яків. Тисячі шанувальників Кобзаря стали свідками урочистостей. Святкові промови виголошували представники Волинської обласної та Луцької міської рад, народні депутати України, заступник міністра культури України В. Кравченко, правнучка поета Є. Гончаревич, активісти Українського фонду культури, товариства ”Просвіта”, науковці, громадські діячі.

Марія Філонюк

Філонюк М. 9 березня 25 років від часу відкриття пам’ятника Т. Г. Шевченку у м. Луцьку (1995) / М. Філонюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2020 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 62–64.

 

Література:

Денисюк В. Луцьку – 920 років : іст.-краєзн. нариси / В. Денисюк. – Луцьк : Надстир’я, 2005. – 256 с.

Про пам’ятник Т. Г. Шевченку – с. 75–78.

Рожко В. Тарас Шевченко і Волинь : до 200-річчя від дня народж. Національного Пророка України 1814–2014 рр. / В. Рожко. – Луцьк : Волин. обл. друк, 2012. – 182 с.

Про пам’ятник Т. Г. Шевченку – с. 34–35.

Бондаренко Г. Під зорею Кобзаревого слова / Г. Бондаренко, М.  Філонюк // Україна Тараса Шевченка / упоряд.: Р. Маньковська, В. М. Мельниченко ; авт. передм.: О. П. Реєнт, Л. М. Новохатько. – Харків, 2015. – С. 119–131.

Онуфрійчук  М. А. Чи буде пам'ятник Шевченкові у Луцьку? / М. А. Онуфрійчук // Онуфрійчук М. А. З минулих літ : ст., есеї, інтерв'ю / М. А. Онуфрійчук. – Луцьк, 2018. – С. 325–326.

Балан О. Де бути пам'ятнику Шевченку? / О. Балан // Рад. Волинь. – 1989. – 17 січ.

Балан О. Така думка більшості / О. Балан // Волин. вісник. – 1990. – 11 січ.

Балик Н. Нарешті місце знайшли: ще раз про суперечки навколо пам'ятника Шевченку / Н. Балик // Волинь. – 1994. – 20 серп.

Вербич В. Пошанування під знаком Миколая Чудотворця / В. Вербич // Сім'я і дім. Нар. трибуна. – 2003. – 29 трав.

Гей В. Луцьк – місто Кобзаря / В. Гей // Літ. Україна. – 1995. – 30 берез.

Зубчук К. Геній українського народу: у Луцьку урочисто відкрито пам'ятник Тарасові Шевченкові / К. Зубчук // Волинь. – 1995. – 11 берез.

Квіти Т. Шевченкові // Голос України. – 1995. – 10 берез.

Корецька К. Друге пришестя Тараса Шевченка на Волинь / К. Корецька // Нар. трибуна. – 1995. – 14 берез.

Олещенко В. Пам'ятник за купони / В. Олещенко // Волин. новини. – 2019. – 7 берез. – С. 9.

Онуфрійчук М. На зорі Незалежності ми йшли до Тараса / М. Онуфрійчук // Луцьк. замок. – 2011. – 1 верес. – С. 13.

Пам'ятник Кобзареві // Укр. Слово. – 1995. – 23 берез.

Філатенко А. Уклін Кобзареві / А. Філатенко // Рад. Волинь. – 1988. – 15 лип.

Якименко М. Де Леся з Тарасом зустрілися / М. Якименко // Віче. – 1995. – 10 берез.

Якименко М. Побачення було прекрасним / М. Якименко // Віче. – 1995. – 17 берез.

У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся ІХ поетичний марафон "ЧИТАЄМО ШЕВЧЕНКА РАЗОМ" до якого долучилися і працівники відділу краєзнавчої роботи.

Читаймо й перечитуймо Кобзаря! Черпаймо з поезії Тараса оту цілющу силу, що допоможе нам воскресити і утвердити нашу Україну такою, якою бачив її у своїх мріях Поет.