Життя присвятив пісні # легенда Волині!

27 ЧЕРВНЯ 

90 років від дня народження Р. Г. Кушнірука (1930) – 

українського композитора і диригента, заслуженого працівника культури України

Народився Ростислав Кушнірук 27 червня 1930 року в селі Німецьке (Кам’янка), яке нині входить до території Княгининка Луцького району, в патріотичній та заможній родині Григорія Дем’яновича і Марії Матвіївни Кушніруків. У сім’ї плекали шану як до фізичної праці, так і до освіти. 

Батько передплачував журнали «Сільський господар», «Золотий колос», був активним учасником сільськогосподарських виставок та ініціював спорудження православної церкви в селі. З самого дитинства Ростислав Кушнірук був свідком зібрань місцевої «Просвіти», куховарських курсів (фото учасників, серед яких і Ростислав Кушнірук, було надруковане в одному з чисел журналу «Сільський господар» за 1934 рік), учасником церковного хору.

Родину Кушніруків зачепила трагедія, що сталася в луцькій тюрмі на початку війни і змінила життя хлопця назавжди. Рідний брат Ростислава Аполлінарій, випускник Луцької української гімназії, активно воював у лавах Української повстанської армії, трагічно загинув під час війни, а батьків з дітьми було вивезено до Кіровської області (Росія) до спецпоселення № 3. Разом з тисячами таких же українських патріотів, протягом чотирнадцяти років, сім’я працювала на лісоповалі в нелюдських умовах суворої тайги, щоб потім повернутися на рідну землю.

Будучи ще юнаком, там в Сибіру, Ростислав Григорович навчився ковальського ремесла, отримав права водія, працював шофером на лісовозі. Але любов до музики не залишала його. Він самотужки опанував нотну грамоту, навчився грі на акордеоні, гармошці та баяні. Згодом Ростислав Кушнірук працює завклубом та організатором самодіяльності в клубі Синєгорського ліспромгоспу. 

Після реабілітації, після прослуховування був зарахований артистом В’ятського народного хору. В 1959 році гастролював у складі колективу в Москві. 

Після повернення на Волинь, прописується хоч і з труднощами в Луцьку. Тут Р. Г. Кушнірук працює диспетчером в автобусному парку, при цьому займається художньою самодіяльністю в Луцькому районному, а потім міському будинку культури. Проходить також курси керівників художньої самодіяльності. Після чого вступає до Луцького державного музичного училища та закінчує його з відзнакою. Під час навчання Ростислав Кушнірук створює в селі Скобелка Горохівського району хор, який був учасником обласного конкурсу хорових колективів Волині. Після розприділення, отримує запрошення працювати викладачем хорових дисциплін у рідному училищі, а після закінчення Рівненського педагогічного інституту призначений завідувачем відділення заочного навчання у Луцькому музичному училищі.

У 1983–1984 роках Ростислав Григорович був керівником хорового колективу в Горохівському радгоспі-технікумі, а з 1984 року і донині очолює Локачинську хорову капелу, яка завдяки йому стала дипломантом всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Також Ростислав Григорович є активним учасником громадсько-політичного життя. А саме є одним з організаторів Народного Руху України на Волині, незмінний член його крайового проводу і ради. Є членом ради обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» та ініціатор збору матеріалів про учасників визвольного руху.

Колектив «Посвіт», яким керує Р. Кушнірук, у своєму репертуарі має велику кількість пісень присвячених січовим стрільцям та українським повстанцям. За більш як 20 років діяльності, колектив об’їздив усі куточки України та побував за кордоном. Також було видано збірку «Оригінальні твори та обробки авторських, народних пісень» з репертуару хорової капели «Посвіт». А в травні 2007 року – другу збірку «Ми зродилися із крові Народу», яка присвячена 65-й річниці створення Української Повстанської Армії.

За свою багаторічну подвижницьку працю та активну громадянську позицію Ростислав Григорович першим був удостоєний звання лауреата обласних премій «Одержимість» та імені Миколи Куделі (2000 р.), був відзначений медаллю «За працю і звитягу», пам’ятним знаком до 100-річчя Р. Шухевича, численними подяками, грамотами та дипломами. А в 1998 році Ростиславу Григоровичу Кушніруку було присвоєно звання «Заслужений працівник культури України». 

Валентина Машлай

Література:

Промениста зоря хору «Посвіт» / уклад.: А. Криштальський, Р. Кушнірук. – Луцьк : Терен, 2010. – 30 с.

Романчук В. Свято-Покровська церква села Княгининок-Маяки / В. Романчук, Р. Кушнірук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – 42 с.

***

Кушнірук Р. Г. Ми зродились із крові народу : зб. хорових творів, обробок та аранжувань / Р. Г. Кушнірук ; передм. Є. Сверстюк, М. Стефанишин, Є. Гіщинський. – Луцьк : Волин. кн., 2007. – 116 с.

Кушнірук Р. Йшли на схід із волинськими бранцями ешелони... / Р. Кушнірук // Ступак А. Хресна дорога матері : спогади / А. Ступак. – Луцьк, 2019. – С. 128–131.

Кушнірук Р. «Вас расстреляют и мы поедем к вам жить» / Р. Кушнірук // Волинь-нова. – 2016. – 8 листоп. – С. 10.

Кушнірук Р. Коли боялися не тільки співати, а й слухати колядки / Р. Кушнірук // Волинь-нова. – 2016. – 12 січ. – С. 5.

Кушнірук Р. Навіть проголошуючи суверенітет, у парламенті боялися заспівати «Ще не вмерла…» / Р. Кушнірук // Волинь-нова. – 2016. – 23 серп. — С. 2.

Кушнірук Р. Не пожаліли навіть стареньку, четверо синів якої воювали в Червоній армії / Р. Кушнірук // Волинь-нова. – 2014. – 11 груд. – С. 7.

Кушнірук Р. У кожного свій біль / Р. Кушнірук // Волинь-нова. – 2007. – 17 квіт. – С. 5. 

***

Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в’язнів і репресованих : Указ Президента України № 1653/2005 від 26 листоп. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2005. – 1 груд.

***

Денисюк В. Зачаровані мистецтвом : до 40-річчя Луцького міського Будинку культури – народного Дому «Просвіта» / В. Денисюк. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 160 с.

Про Р. Г. Кушнірука – с. 94.

Денисюк В. Обереги духовності : до 50-річчя Луцького міського Будинку культури — народного дому «Просвіта» / В. Денисюк. – Луцьк, 2007. – 184 с.

Про Р. Г. Кушнірука – с. 111.

Жулинський М. Моя Друга світова : роман-хроніка в голосах / М. Жулинський. – Київ : Ярославів Вал, 2016. – 416 с.

Про Р. Г. Кушнірука – с. 368–376.

Стефанишин М. Я щиро вдячний долі : спогади і статті / М. Стефанишин. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 90 с.

Про Р. Г. Кушнірука – с. 79–80.

Кушнірук Ростислав Григорович : заслужений працівник культури України // Слава і гордість культури України. Випускники Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського 1952–1997 рр. / авт. проекту, збирач матеріалів А. П. Антонюк. – Луцьк, 2017. – с. 193–197.    

Антонюк Ю. Життя присвятив пісні / Ю. Антонюк // Слава праці. – 2015. – 18 лип. – С. 8.

Бихнюк А. Ростислав Кушнірук: «Я вдячний Богу і батькам…» / А. Бихнюк // Слава праці. – 2007. – 5 лип.

Бородулін С. Не загине пісня наша! : нарис / С. Бородулін // Слава праці. – 2000. – 24 черв., 1 лип.

Віктор В. Ростислав Кушнірук: як не я, тоді хто? / В. Віктор // Луцьк. замок. – 2000. – 13 лип.

Вітаємо // Сім’я і дім. – 2010. – 24–30 черв. – С. 3.

Волинь вшановує повстанців // Уряд. кур’єр. — 2007. — 5 жовт. – С. 11.

Гатальська Н. На крилах пісні / Н. Гатальська // Селян. життя. – 2010. – 26 черв.

Гуменюк Н. І молотом невільничим неволю розбивав / Н. Гуменюк // Віче. – 2006. – 22 черв. – С. 1, 2.

Гуменюк Н. Ростислав Кушнірук – лауреат премії ім. Миколи Куделі / Н. Гуменюк // Віче. – 2000. – 27 квіт.

Калашева О. Ще одна нагорода керівнику «Посвіту» / О. Калашева // Волин. газ. – 2006. – 30 берез. – С. 9.

Лис В. Назвав кандидатів Народний Рух / В. Лис // Волинь-нова. – 2010. – 7 жовт. – С. 2.

Лугова М. У 85 заспівав «Запорожець за Дунаєм» / М. Лугова // Волинь-нова. – 2015 – 9 лип. – С. 4.

Михайленко С. Він створив хор, що став легендою / С. Михайленко // Луцьк. замок. – 2011. – 21 лип. – С. 8.

Уліцький В.  Конкурую з дружиною, хто першим читатиме «Волинь» / В. Уліцький // Волинь. – 2019. – 6 верес. – С. 4.

Уліцький В. Чому ми вчасно не розчули голос-крик Ростислава Кушнірука / В. Уліцький // Волинь-нова. – 2015. – 4 лип. – С. 3.

Філатенко А. Його роки — його багатство / А. Філатенко // Волинь-нова. – 2010. – 26 черв. – С. 12, 1 лип. – С. 6. 

Штинько В. Пісні, що кличуть до борні / В. Штинько // Волинь-нова. – 2007. – 2 жовт. – С. 7.

***

Мирослав Стефанишин: композитор, музикознавець, фольклорист: біобібліогр. покажч. / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.-ред. А. А. Понагайба, упоряд. Н. С. Пилипюк. – Луцьк : Терези, 2017. – 148 с.

Кушнірук Р. Г. – с. 88.

***

Малімон Н. У Луцьку – ювілейний концерт капели "Посвіт", яка 30 років тому повернула пісні репресованого відродження [Електронний ресурс] // День : щоденна всеукр. газ. – Режим доступу : – Назва з екрану.

Уліцький В. Конкурую з дружиною, хто першим читатиме "Волинь" [Електронний ресурс] // Волинь : Незалежна громадсько-політична газета : сайт. – Режим доступу : https://www.volyn.com.ua/news/136666-konkuruiu-z-druzhynoiu-khto-pershym-chytatyme-volyn. – Назва з екрану. 

Славетні жінки України!

Олена Пчілка, Олена Теліга – видатні представниці вітчизняного сподвижництва в ім’я української ідеї (до дня вшанування пам’яті Олени Пчілки (1849–1930) – української письменниці, фольклориста, етнографа, громадської діячки)

29 червня минає 171 років від дня народження Олени Пчілки – української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки. В історії кожної національної культури і літератури є імена митців, які достойно представляють свій народ у світовому сузір’ї його духовної спадщини.

Олена Пчілка і Олена Теліга – дві сильних яскравих постаті, славні дочки України, які є невгасимим світочем національної ідеї, громадянська позиція яких є особливо актуальною сьогодні, коли у нелегкій борні ми йдемо до національного самоутвердження.

Не зважаючи на значну хронологічну різницю у життєдіяльності ці дві особливі жінки, видатні представниці вітчизняного жіноцтва, були на диво одноголосі у розумінні активності життєвого подвижництва в ім’я української ідеї. 

Нинішнє посилене зацікавлення творчим і життєвим шляхом Олени Пчілки і Олени Теліги є, безперечно виявом торжества справедливості.

Мініатюрні книги у бібліотеці!

Людей книжкового світу, здається, не здивувати різноманітністю конфігурацій і форматів книжкових видань. Але, тим не менше, побачивши маленьку книжечку, всі мимоволі починають захоплюватися і вражатися тому, як можна було виготовити подібне диво. І, якщо книга – творіння розуму і рук людських, продукт еволюції людського розуму – це чудо, то маленька книга – подвійне чудо. Свідченням цього є численні колекції мініатюрних книг, поширені по всьому світу, які наочно демонструють майстерність та вміння творців книжкової краси.

Треба додати, що міні-книги не пристосовані для повсякчасного використання. В першу чергу ми їх розглядаємо як суто колекційні видання, як рукотворне диво, як продукт людської винахідливості, як шедеври поліграфічного мистецтва. 

Фонд Волинської державної обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки містить книжкові колекції, що є гордістю бібліотеки – мініатюрних видань, книг з автографами авторів, української діаспори. Зокрема у відділі краєзнавчої роботи  значну частину займає колекція мініатюрних книг українського поета Василя Простопчука.

Поет захоплювався і колекціонував міні-книги. Тому не випадково, що саме Василь Простопчук є автором найменшої книжечки в Україні, яка була в продажу, — «Що у ста на устах». Книга має 32 сторінки розміром 2,8 х 2,0 сантиметри. Виготовлена у 2003 році у видавництві «Волинська обласна друкарня» накладом 100 примірників.

Біографічна довідка:

Народився Простопчук Василь Васильович 19 листопада 1952 року в селі Поповичі Ковельського району на Волині.

У 1975 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював кореспондентом, заввідділу молодіжної газети. З 17 вересня 1979 року (тобто уже понад 35 років) Василь Простопчук — головний редактор волинського тижневика «Віче». Це найбільший безперервний стаж серед головних редакторів усіх українських газет.

Василь Простопчук — автор багатьох ліричних, гумористичних і дитячих книг. Як поет, він заявив про себе хоч і пізно, але досить зріло. Його ніжна інтимна лірика, його влучне сатиричне слово свідчать про не пересічність таланту. Це поет-лірик, поет-сатирик, поет-пісняр.

Захоплювася і колекціонував міні-книги.

Він — автор близько 30 поетичних, сатиричних і дитячих книг.

2 жовтня 2019 року Василь Простопчук помер на Волині в місті Луцьк.

Людмила Стасюк: науковий доробок як поштовх до розвитку бібліотечної справи Волині!

Людмила Антонівна Стасюк, директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України, лауреат премії імені Галшки Гулевичівни, зразок високого професіоналізму, активно працює над нарощенням інтелектуального потенціалу бібліотек області, вдосконаленням бібліотечного обслуговування і перетворенням книгозбірень в освітні та культурно-інформаційні осередки громад.

Література:

Бібліотеки Волині на шляху інноваційного розвитку. З досвіду роботи запровадження інноваційних бібліотечних послуг у бібліотеках області / уклад.: Л. А. Стасюк, Л. М. Назарчук. – Луцьк : б. в., 2015. – 11 с. 

Волинська грань польської літератури : до 160-річчя від дня народження Габрієлі Запольської, польської актриси та письменниці : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: І. І. Снітко, О. В. Гапонюк ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2017. – 14 с. 

Волинь бібліотечна в цифрах. 2015 рік / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; авт.-упоряд.: Л. М. Назарчук, О. Синиця, І. Снітко ; відпов. за вип. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2016. – 24 с. 

Ева Фелінська – патріотка, матір, письменниця : до 225-річчя від дня народження – волинської письменниці громадської діячки : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд.: Н. М. Воробей, С. В. Сидорук, О. А. Синиця ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в., 2018. – 16 с. 

Європейський з'їзд монархів 1429 року в Луцьку – крізь призму століть : з нагоди відзначення в області 590-річчя з'їзду Європейських монархів у місті Луцьку : метод.-бібліогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Л. А. Стасюк ; упоряд.: О. О. Кушнерик, Н. Д. Хомяк. – Луцьк : б. в., 2019. – 16 с.

Збірник сценаріїв національно-патріотичної тематики за підсумками конкурсу «Незламний дух нескореної нації». Вип. 1. : сценарії переможців конкурсу (1, 2, 3 місця) / упоряд.: Л. М. Назарчук, О. А. Синиця, І. І. Снітко ; авт. передм., ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2016. – 41 с.

Збірник сценаріїв національно-патріотичної тематики за підсумками конкурсу «Незламний дух нескореної нації». Вип. 2. : кращі сценарії, схвалені журі конкурсу / упоряд.: Л. М. Назарчук, О. А. Синиця, І. І. Снітко ; авт. передм., ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : б. в, 2016. – 46 с. 

«Їм промовляти душа моя буде» : твори видатної української поетеси у фондах головної бібліотеки Волині / авт. тексту Л. А. Стасюк ; упоряд.: Н. В. Рибачук, С. К. Ворожейкіна, О. Б. Нагайцева. – Луцьк : Терези, 2016. – 31 с. 

Фонд рідкісних і цінних видань – перлина книжкових зібрань головної бібліотеки Волині / ред. Л. А. Стасюк ; упоряд.: Н. В. Рибачук, Л. С. Довгай. – Луцьк : Терези, 2015. – 33 с. : іл. 

Щоб мить увіковічнити у слові : до відзначення 65-річчя від дня народження Олега Потурая, українського письменника : метод.-біогр. матеріали / Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; уклад.: О. О. Кушнерик, А. А. Понагайба ; ред. Л. А. Стасюк. – Луцьк : [б. в.], 2019. – 20 с. 

Стасюк Л. Він був добрим ангелом бібліотеки / Л. Стасюк // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. статей. – Київ, 2018. – С. 192–197.

Стасюк Л. А. Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки / Л. А. Стасюк // Бібліотечна орбіта інформаційного суспільства : до 60-річчя заснування Закарпатської обл. універс. наук. б-ки / уклад. Н. Панчук ; відповід. за вип. Л. Григаш. – Ужгород, 2005. – С. 269–272.

Стасюк Л. Волинська обласна універсальна наукова бібліотека і увічнення пам’яті Олени Пчілки / Л. Стасюк // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. – Луцьк, 2001. – С. 135–136.

Стасюк Л. Волинська обласна організація Української бібліотечної асоціації і спорудження пам’ятника Олені Пчілці у Луцьку / Л. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 46–48.

Стасюк Л. Вшанування пам’яті Олени Пчілки бібліотекою її імені у Луцьку / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині і Полісся. Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної України та Волині : матеріали ХХХІІІ Волин. наук. іст. краєзн. конф. – Луцьк, 2009. – С. 274–275.

Стасюк Л. Вшанування пам’яті Олени Пчілки бібліотекою її імені у Луцьку / Л. Стасюк // Розвиток освіти на Волині: історія і сучасність : (до сторіччя заснування Ковельської гімназії) : матеріали наук.-пед. іст.-краєзн. конф. / Г. Маслай. – Луцьк-Ковель, 2006. – С. 249– 252.

Стасюк Л. Головна бібліотека Волинського краю / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 45–47.

 Стасюк Л. А. Демократичний, людяний керівник / Л. А. Стасюк // Борис Клімчук: Я – син волинської землі. – Луцьк, 2015. – С. 177– 179.

Стасюк Л. 10 червня 75 років від дня створення Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (1940) Л. Стасюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 90–94.

Стасюк Л. 10 червня 65 років від дня створення державної обласної бібліотеки для дорослих (1940) / С. Стасюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік. – Луцьк, 2004. – С. 74–76.

Стасюк Л. А. З історії присвоєння імені Олени Пчілки Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Олена Пчілка і родина Косачів в історії інтелектуальної еліти України та Волині : матеріали ХХХІІІ Всеукр. іст.-краєзн. наук. конф., присвяч. 160-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 60-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – С. 217–218.

Стасюк Л. Історія спорудження погруддя Олени Пчілки в м. Луцьку : хроніка подій / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 283–285.

Стасюк Л. Лідер і вихователь [про В. Чебліна] / Л. Стасюк // Антонюк А. Життя – як пісня : визначні постаті Волині / А. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 12–15.

Стасюк Л. Науково-практична конференція «Олена Пчілки і Волинь» (29–30 червня 1999 року) крізь призму часу / Л. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 43–46.

Стасюк Л. А. Повертаються з вирію книгами / Л. Стасюк // Волинського цвіту по всьому світу : матеріали наук.-практ. конф. «У світах діти України» / упоряд. В. Т. Денисюк. – Луцьк, 2001. – С. 54–59.

Стасюк Л.  15 листопада 65 років від дня народження С. А. Овдієвич – заслуженого працівника культури України, директорки Любомльської міської публічної бібліотеки  / Л. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Тернопіль, 2019. – С. 227–230.

Стасюк Л. Реконструкція приміщення головної бібліотеки Волині як складова формування нового іміджу бібліотеки  / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 80–81.

Стасюк Л. Співпраця ВОУНБ ім. Олени Пчілки та ВОО УТОПІК / Л. Стасюк // Старожитна Волинь : краєзн.-інформ. вісн. / упоряд. Г. С. Марчук. – Луцьк, 2016. – С. 46–47. 

Стасюк Л. 13 березня 60 років від дня народження Г. М. Божик (1956) – директора Ковельської районної централізованої бібліотечної системи, заслуженого працівника культури України / Л. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2016 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2015. – С. 91–94.

Стасюк Л. 13 березня 80 років від дня народження Г. С. Кухарської (1939) – організатора бібліотечної справи на Волині / Л. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Київ, 2018. – С. 78–81.

Стасюк Л. А. У рамках прикордонного співробітництва : (з досвіду роботи Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки) / Л. А. Стасюк // Бібліотека і книга у контексті часу : зб. наук. ст. Міжнар. наук.-практ. конф. / уклад. С. Масенко, Н. Маслова-Зоріна ; Нац. Парламентська б-ка України. – Київ, 2006. – С. 221–224.

Стасюк Л. А. Чверть століття – з іменем Олени Пчілки / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-річю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 24–25 лют. 2016 р. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 207–209. 

Стасюк Л. 6 січня 80 років від дня народження М. М. Мах (1939) – заслуженого працівника культури України / Л. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Київ, 2018. – С. 26–29.

Антонюк А.  Слово про Миколу Царенка / А.  Антонюк, А. Силюк, Л. Стасюк // Патріарх волинської культури : (з нагоди 90-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Миколи Олександровича Царенка) / упоряд. А. Антонюк. – Луцьк, 2011. – С. 3–7.

Стасюк Л. Храми знань і мудрості Волині / Л. А. Стасюк // Волинь-бібліотечна : довідник. – Луцьк, 2003. – С.4–9.

Стасюк Л. Волинська обласна наукова бібліотека : вибір не випадковий / Л. Стасюк // Луцький замок. – 2002. – 12 груд.

Стасюк Л. Впевнені у своїй місії : до Всеукр. дня бібліотек / Л. Стасюк // Досвіт. зоря. – 2003. – 25 верес.

Стасюк Л. Головна бібліотека Волині // Бібл. планета. – 2004. – № 1. – С. 25–26.

Стасюк Л. «Дотримання інструкції і охорона, цього достатньо, щоб не було ексцесів» / Л. Стасюк // День. – 2016. – 18 трав. – С. 10.

Стасюк Л. А. З історії присвоєння Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці / Л. А. Стасюк // Віче. – 2009. – С. 1, 10.

Стасюк Л. Краяни шану віддали [встановлено пам’ятник Олені Пчілці] / Л. Стасюк // Жінка. – 2012. – 2 лют. – С. 32.

Стасюк Л. А. «Попри бурхливу комп’ютеризацію, люди завжди читатимуть книжки» : [розмова з директором Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки. Л. А. Стасюк / розмовляв кор. газ. «Урядовий кур’єр» В. Мельник] // Урядовий кур’єр. – 2014. – 1 жовт. – С. 18.

Стасюк Л. Тренінговий центр запрошує / Л. Стасюк // Волин. Газ. + Кур’єр 7 муз. – 2011. – 29 верес. – С. 2.

Стасюк Л. Щоб жила книга / Л. Стасюк // Луцький замок. – 1999. – 3 черв.

PS : Шановні користувачі, колеги! До вашої уваги бібліографічний список праць Людмили Стасюк. 

Більш повну інформацію можна знайти у відділі краєзнавчої роботи.

Унікальна особистість, мудрий керівник # наші ювіляри!🎈🎈

🎈19 ЧЕРВНЯ

65 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України 

Унікальність свого багатогранного «Я» Людмила Антонівна Стасюк реалізовує самовідданою та успішною працею у царині культури, передовсім – у бібліотечній сфері. Вона, Особистість із великої літери і водночас надзвичайно скромна, глибоко духовна людина, талант умілого керівника, справжнього патріота доводить конкретикою щоденних діянь. Особливо переконливо ці риси Людмили Антонівни виявилися у головній книгозбірні Волині – найпотужнішій загальнодоступній бібліотеці регіону, провідному соціокультурному, інформаційному закладі, головному методичному центрі для бібліотек області. Тут вона, свого часу розпочавши професійну біографію, уже 19 років обіймає посаду директора перетворивши більшість колективу в команду подвижників-однодумців. 

Життєпис Л. А. Стасюк – у контексті буття історичної Волині. Народилася вона 1955 року в селищі міського типу Демидівка, що у Рівненській області. Впродовж 1962–1972 років навчалася у місцевій середній школі. Захоплення художньою літературою, любов до книги привели її до Київського державного інституту культури. Завершивши 1976 року навчання у цьому виші, Людмила Антонівна отримала направлення до Волинської обласної універсальної бібліотеки, де почала працювати на посаді бібліотекаря відділу читальних залів. І фактично відразу, будучи  обізнаною, відповідальною, надзвичайно самовимогливою, принциповою, а водночас невимушено-щирою у комунікації, стала своєю як для колег по праці, так і читацького загалу. Тож, працюючи у згадуваній книгозбірні понад тринадцять років, закономірно досягла кар’єрного росту - очолила науково-методичний відділ.

1989-го в адміністрації звернулии увагу на високу результативність праці, професійний підхід і наполегливість, аналітичне мислення, організаторські задатки Л. А. Стасюк - її призначено старшим інспектором по бібліотеках обласного управління культури. Цей період, будучи по-своєму нелегким іспитом, виявився етапним у подальшому професійному зростанні та розвитку ділових якостей Людмили Антонівни. 

Набутий досвід став запорукою подальшої ефективної праці, коли Л. А. Стасюк протягом  1996 –1999 років очолювала Волинську обласну бібліотеку для дітей. Відтак вона вдячно згадуватиме період діяльності на посаді директора цієї книгозбірні як свято спілкування з найменшим читачем, де була свідком його особливого пізнання світу через хорошу книгу, яку зазвичай нерідко (і найчастіше!) сама ж рекомендувала прочитати.

1999 року Людмила Стасюк повертається до книгозбірні, де розпочала свою професійну біографію. А 2001 року, зважаючи на прохання працівників обласної наукової бібліотеки, її призначено  директором цього закладу. 

Можна у доброму розумінні подивовуватися, якими нерідко неймовірними зусиллями вдалося Людмилі Антонівні разом із колегами (їх за працелюбність і зважаючи на ім’я, присвоєне закладу ще у 1991-му, називають «пчілками») домогтися подальшого зростання потенціалу бібліотеки. Нині очолювана  нею  книгозбірня з 80-річною історією (має фонд, шо нараховує понад 804 тисячі примірників), –  найпотужніша в області загальнодоступна бібліотека, провідний просвітницький, культурний, науково-інформаційний центр області, науково-методичний центр для бібліотек Волині. На сьогодні її послугами користується понад 35 тисяч читачів обласного центру та Волинської області, які знаходять у стінах бібліотеки інтелектуальну поживу, можливість навчання та спілкування в різноманітних осередках, створених за сприяння Посольства США в Україні, фундації Білла і Мелінди Гейтс, в співпраці з громадськими організаціями Луцька. У книгозбірні продовжують роботу центр європейської інформації, інформаційний центр «Вікно в Америку», інтернет-центр. Спільно з ГО «Інститут волонтерства та громадського розвитку» реалізується проект «Місто різних – місто рівних» (за підтримки Міжнародної організації з міграції та агентства ООН з питань міграції”). На базі бібліотеки розгорнута робота ГО «Волинська ветеранська спілка політв’язнів і репресованих».

Свідчення зростаючого наукового потенціалу головної книгозбірні області - щорічна підготовка «Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині», біобібліографічних видань, присвячених систематизації доробку видатних земляків (зокрема Петра Маха, Мирослава Стефанишина, Василя Слапчука, Йосипа Струцюка, Івана Корсака, Володимира Рожка, Богдана Колоска, Наталії Пушкар), проведення наукових конференцій. Так, у рамках відзначення 170-річчя від дня народження Олени Пчілки спільно з Волинським краєзнавчим музеєм 25–26 червня 2019 року проведено наукову конференцію «Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури». 

Людмила Стасюк завше принципова, з чіткою громадянською позицією. Під її керівництвом Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки стала  визнаним майданчиком гуртування громади Луцька та Волині навколо важливих питань. Про це свідчить суспільний резонанс таких заходів, як історична година «Моя соборна Україна знов зустрічає новий день», краєзнавчі години, присвячені пам’яті видатних луцьких діячів Кохів, Тимошенків, Певних, щорічне поетичне свято «Читаємо Шевченка разом», презентація колекції книг відомого мистецтвознавця Галини Стельмащук, вечори пам’яті видатних краян. З 2002 року бібліотека (єдина в державі!) проводить за підтримки обласної влади літературний конкурс «Неповторність», який відкрив для України ряд яскравих молодих поетів і прозаїків переможцям якого надається сприяння в виданні дебютних збірок.

За директорування Людмили Стасюк триває модернізація книгозбірні. 19 липня 2019 року завершено процедуру ліквідації юридичної особи – обласної наукової медичної бібліотеки шляхом приєднання. Зареєстровано новий статут Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки. Відтепер у структурі бібліотеки – відділ наукової медичної літератури. Книгозбірня  надає методичну і практичну допомогу, організовує навчання бібліотекарів 51 територіальної громади Волині. На базі регіонального тренінгового центру при бібліотеці здійснюється масштабна робота з навчання основам електронної грамотності, пошуку місць праці. Діють очна приймальня з надання первинної правової допомоги жителям Головного управління юстиції у Волинській області та віртуальна – для жителів віддалених громад області.

Завдяки здатності Л. А. Стасюк гуртувати колектив, працювати системно та на перспективу, віднаходити інноваційні орієнтири книгозбірня нарощує свій потенціал, відбувається автоматизація виробничих процесів, триває процес формування електронний каталогу. Комунікабельна, відкрита до спілкування директор  зуміла трансформувати бібліотеку в культурний осередок, де постійно проходять художні виставки, літературні вечори, презентації, зустрічі з непересічними особистостями, творчою молоддю, зібрання культурно-мистецьких товариств. Людмила Антонівна також активно працює над нарощенням інтелектуального потенціалу бібліотек області, вдосконаленням  бібліотечного обслуговування і перетворенням книгозбірень в освітні та культурно-інформаційні осередки громад.

Водночас Л. А. Стасюк не обмежується суто посадовими обов’язками. Вона - член ради з питань видавничої справи, журі конкурсів «Світ волинської книги» та молодих літераторів, комітету з присудження обласних мистецьких премій. Сумлінна праця Людмили Антонівни і вагомий внесок в розвиток бібліотечної справи відзначені численними нагородами: значком Міністерства культури СРСР і ЦК профспілки працівників культури «За відмінну роботу» (1990), цінним подарунком Президента України з нагоди 10-ї річниці Незалежності України (2001), Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2005). У 2011 році вона удостоєна звання «Заслужений працівник культури України». Та найвищою нагородою для Людмили Антонівни Стасюк залишається вдячність колег і читачів, можливість, очолюючи головну книгозбірню Волині, працювати для подальшого поступу краю – одного з історичних, культурницьких, духовних форпостів України.

Віктор Вербич

Література:
Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек : Указ Президента України від 30 верес. 2011 р. № 957/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 28. – С. 1098.

Про присвоєння звання «Заслужений працівник культури України» Стасюк Л. А.

***

Євтушок Є. Науково-дослідна робота Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки  / Є. Євтушок // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 48–51.

Кушнерик О. Популяризація життя і діяльності Олени Пчілки, Лесі Українки та родини Косачів-Драгоманових в книгозбірнях області / О. Кушнерик // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжен. літ.-меморіал. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 231–235. 

Пахолок З. О. Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки. Визначні події історії Волині у датах і персоналіях / З. О. Пахолок // Пахолок З. О. Луцька homo візія : іст.-краєзн. нариси / З. О. Пахолок. – Луцьк, 2019. – С. 158–162. 

Бондар Л. Найбільша бібліотека Волині відсвяткувала ювілей / Л. Бондар // Хроніки Любарта. – 2015. – 11 черв. – С. 7.

Вербич В. Усі книги лучанина – в бібліотеці Конгресу США / В. Вербич // Луцьк. замок. – 2014. – 16 січ. – С. 13.

Лівіцька О. 500 тисяч книг… під землею / О. Лівіцька // Волин. газ. – 2015. – 3 груд. – С. 7. 

Мельник В. «Попри бурхливу комп’ютеризацію, люди завжди читатимуть книжки» / В. Мельник // Уряд. кур’єр. – 2014. – 1 жовт. – С. 18.

Рибачук Н. Мудрий керівник, наставник, учитель / Н. Рибачук // Бібліотечна планета. – 2015. – № 2. – С. 39.

Штинько В. Храм книги скликає друзів / В. Штинько // Волинь-нова. – 2015. – 18 черв. – С. 16.

***

Ксендзук Е. 19 червня 50 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) – директора Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки / Е. Ксендзук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2004. – С. 81–82.

Рибачук Н. 19 червня 60 років від дня народження Л. А. Стасюк (1955) –директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, заслуженого працівника культури України / Н. Рибачук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 104–108.

***

Людмила Стасюк, директор Волинської державної обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки [Електронний ресурс] // День : сайт. – Режим доступу : http://incognita.day.kyiv.ua/lyudmila-stasyuk.html. – Назва з екрану.

Про призначення Стасюк Л. А. на посаду директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки [Електронний ресурс] // Сайт Волинської обласної ради : сайт. – Режим доступу : http://volynrada.gov.ua/session/15/34. – Назва з екрану.

Рідкісна книга у бібліотеці # знай і читай!

У фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки зберігається цінна рідкісна книга Ігоря Лозов’юка «Бібліографія наукових статей, опублікованих у Волинських єпархіальних відомостях»,  яка вийшла друком у Рівному (1938 рік). У праці вміщено великий масив бібліографічної інформації про вихід нової літератури щодо історії та релігії Історичної Волині. Бібліографічний список пронумерований та анотований.

Lozoviuk I. Bibliografia artykułów naukowych ogloszonych w Wolynskich eparchialnych wiadomosciach / І. Lozoviuk. – Rowne, 1938. – 71 s.

Наукове видання є важливим історіографічним джерелом для дослідників Волині та усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Довідково: Ігор Лозов’юк (1917–1993) – просвітянин, громадський діяч, колекціонер, поліглот, а передусім – патріот. Народився 1917 року в сім’ї сільського священика на Південній Рівненщині (тепер Радивилівський район). Закінчив Дубенську гімназію і вступив до Варшавського університету. У старші гімназійні роки та на перших курсах університету зацікавився минулим Волині, етнографією, фольклором. Їздячи селами краю, записував, замальовував і фотографував все цікаве з народного побуту. Опублікував декілька статей з власними фото в журналах Львова, Варшави та інших міст. Уклав оригінальну картотеку давніх джерел з історії Волині, котра також має наукову цінність і тепер зберігається в його іменному фонді в Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно.

Початок Другої світової війни перервав навчання. Ігор Лозов'юк отримав середню педагогічну освіту у вже радянському Рівному і почав учетилювати. Був мобілізований у 1941 році. Визволяв Румунію і Чехословаччину, отримав поранення. Але вже в мирний час не уникнув репресій: як чоловік засудженої за співпрацю з УПА, був висланий в Омську область. Після воз'єднання сім'ї (1956 р.) працював бухгалтером у Дубні. З 1983 року відчув можливість підготувати і опублікувати перші публікації з минувшини Дубна і краю. Напередодні 1990-х друкувався в місцевій пресі вже відкрито, взяв участь у відновленні районної "Просвіти", підключився до заснування локальних патріотичних видавництв та становлення української церкви в місті.

Нам – 80🎈🎈🎈!

10 червня

80 років від дня створення Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки

 імені Олени Пчілки (1940)

Головна бібліотека Волині відлік своєї історії відраховує з 10 червня 1940 року – дати прийняття Волинським облвиконкомом постанови №42 про організацію музеїв і бібліотек в області. У документі зазначена перша адреса книгозбірні – вул. Сталіна,91. Цим же документом було засновано обласну бібліотеку для дітей, міські бібліотеки з відділами дитячої літератури у містах Володимирі-Волинському, Горохові, Ковелі, Любомлі. Документи свідчать, що в роки Другої світової війни фонд бібліотеки зазнав знищення. Відновлення книгозбірні розпочалося у березні 1944 року з поверненням Радянської влади. Створювати бібліотеку довелося першому повоєнному директору Шевяковій Марії Іларіонівні в першу чергу за рахунок видань, що надходили з бібліотек Харкова, Миколаєва, Полтави, інших міст. У 1945–1957 рр. чисельність фонду зросла завдяки одержанню обов’язкового платного примірника російськомовної літератури. Таким чином надійшло біля 40 тис. примірників. На час запровадження типових штатів і формування нової структури книгозбірні (1967 р.) у фонді бібліотеки налічувалося 200 тис. одиниць зберігання. Завдяки героїчним зусиллям колективу, вмілим діям повоєнних керівників Дудченка А. І., Гузачова Г. А., Стратулат В. Ф., Рижкової З. М. бібліотека здобула визнання у регіоні як осередок освіти і культури.Яскрава сторона діяльності обласної бібліотеки для дорослих пов’язана з перебуванням на її чолі Віри Феодосіївни Єлісеєвої, учасника Великої Вітчизняної війни. До переходу в 1964 році на посаду директора обласної бібліотеки для дорослих Віра Феодосіївна вже мала досвід заснування мережі дитячих бібліотек в області, створення обласної бібліотеки для дітей. Першими кроками, які зробила В. Ф. Єлісєєва на посаді директора, було зміцнення основних ділянок високоосвіченими фахівцями – О. В. Гороть (Домбровською), М. М. Мах, Л. С. Лелявською (Рябук) та ін. В ці роки колектив працював над утвердженням наукового статусу, формулюванням своїх головних пріоритетів. Дієвою учасницею цих процесів була заступник директора П. П. Черниш (Сіренко), випускниця харківського вузу 1952 року. Бібліотека по праву вважалася школою виховання керівних працівників для бібліотечної галузі області. У 1962–1980 рр. провідні структурні підрозділи у книгозбірні очолювала Тарнавська Р. М. (у 1980–1986 рр. – заступник директора обласної бібліотеки для юнацтва, у 1986–1994 рр. – директор обласної бібліотеки для дітей). У бібліотеці розпочалася трудова біографія К. С. Блащук, яка після роботи на керівних посадах в обласній бібліотеці для дітей у 1996  році повернулася в головну бібліотеку на посаду директора. Бібліотека росла, мужніла, змінювала адреси. До грудня 1977 року вона перебувала у приміщенні пам’ятки архітектури за нинішньою адресою – проспект Волі, 2. Після здачі в експлуатацію нового приміщення по вул. Шопена, 11 потужністю 500 тис. томів бібліотека вступила в нову епоху. За короткий час – з січня по квітень 1978 року – було обладнане книгосховище, оформлено сучасний інтер’єр, і 15 травня бібліотека урочисто зустріла перших відвідувачів.

1970–1980 роки були справді успішними для колективу. Експозиція про його діяльність демонструвалася на ВДНГ СРСР у м. Москві. Переймати досвід волинян приїжджали колеги під час республіканських конференцій (1978, 1981, 1988 рр.) Після майже двадцятилітнього керівництва В. Ф. Єлісєєва у лютому 1984 року пішла на заслужений відпочинок. Керівником бібліотеки призначена Кухарська Галина Сергіївна. У березні того ж року бібліотека одержала і нового заступника директора з наукової роботи Боєчко Тамару Вікторівну. Бібліотека долучилася до процесів національного, культурного відродження. Особливо вагомим був внесок Валентини Василівни Москалюк, завідувача науково-методичного відділу, яка стала лауреатом премії імені Миколи Куделі (1995).

27 лютого 1991 року відбулося присвоєння імені Олени Пчілки, подія, яка визначила шлях подальшого розвитку бібліотеки як просвітницького центру. У 1996–2000 рр. на чолі бібліотеки перебувала Блащук Клавдія Степанівна, якій удалося зрушити з місця питання зміцнення матеріальної бази, реконструкції приміщення. У 1999 році проведено ремонт фасаду східців, актової зали. Масштабними були урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Олени Пчілки. Відкрито куточок Олени Пчілки, який у майбутньому став духовним осередком закладу, а також проведено наукову конференцію та літературний вечір.

У березні 2001 року директором бібліотеки призначено Стасюк Людмилу Антонівну. Того ж року бібліотека здобула грант Посольства США в Україні на організацію Інтернет-центру. Його відкриття 19 грудня поклало початок активним інноваційним процесам. У 2003 році запроваджено посаду заступника директора з питань інформатизації та засновано відділ автоматизації і комп’ютерних бібліотечних технологій. Завдяки активній позиції Рибачук Наталії Володимирівни, яка очолила цю ділянку, реалізовано ряд успішних проектів, зокрема, створення за сприяння МФ „Відродження” регіонального інформаційного порталу (2003–2004 рр.), відкриття центру європейської інформації (2005), реалізації в області програми „Бібліоміст” (2010–2014 рр.). 31 травня 2010 року перших відвідувачів зустрів регіональний тренінговий центр, що став потужною навчальною базою для бібліотекарів, які беруть участь у реалізації програми „Бібліоміст”.  Результатом його діяльності стала подальша організація центрів надання нових послуг із використанням вільного доступу до Інтернет у 85 бібліотеках Волині, а також посилення взаємодії з громадським сектором області. Бібліотека активно співпрацювала з ГО „Фундація розвитку громад” у реалізації проектів „Бібліотеки мости до е-урядування”, „Здорова нація здорове майбутнє” та ін. Відновлено роботу центру європейської інформації. Надає послуги мешканцям віддалених громад Волині дистанційний пункт безоплатної правової допомоги, заснований Волинською обласною організацією спілки юристів України. Діє щосереди юридична приймальня Головного управління юстиції у Волинській області. З 2006 року у структурі бібліотеки працює інформаційний центр „Вікно в Америку”, який і надалі має підтримку Посольства США в Україні. Бібліотека – визнаний у регіоні дослідницький центр у сфері краєзнавства. Засновником напрямку була Ксендзук Емілія Степанівна, в 2001–2011 рр. – заступник директора з наукової роботи. Відділ краєзнавчої роботи у співпраці з Волинським краєзнавчим музеєм здійснює випуск „Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині”, який має схвальну оцінку фахівців Національної історичної бібліотеки України. Значний резонанс у громадськості одержало видання біобібліографічних посібників, присвячених спадщині Олени Пчілки, наших сучасників Василя Слапчука, Йосипа Струцюка, Василя Гея, Петра Маха, Володимира Рожка та ін. Фонд бібліотеки нині нараховує 673,1 тис. прим. видань, у тому числі – 2,7 тис. одиниць рідкісних, цінних. Найстаріше видання бібліотеки – «Превращения Овидіявы сь примечаніями и Историческими обьяснениями» (1795 р.). У 1980-і роки через букіністичні магазини придбані дореволюційні краєзнавчі видання, що стали окрасою фонду, зокрема Павла Тутковського «Месторождение строительных камней в Луцком уезде Волынской губернии» та «Послетретичные озера в северной полосе Волынской 

губернии» 1912 року видання, а також твори Миколи Теодоровича, церковного історика, дослідника. Книгозбірня – найбільше в області сховище творів друку. Так, обласна газета „Волинь” зберігається з 1947 року, районні газети – з середини 60-х років минулого століття. Завдяки фінансовій підтримці обласної ради  та облдержадміністрації підтримується репертуар періодичних видань, який налічує 430 назв, є одним з найбагатших серед обласних бібліотек Західного регіону. Проведення заходів високої емоційної напруги і патріотичного змісту – презентацій книг, літературних вечорів – забезпечили бібліотеці авторитет значного соціокультурного центру. Досконалим володінням мистецтвом слова відзначаються Кириченко Ольга Володимирівна, Литвина Жанна Володимирівна, Алексійчук Зоя Панасівна, лауреат обласної премії імені Миколи Куделі 2013 року. Бібліотека – ініціатор проведення літературного конкурсу „Неповторність”, який здобув репутацію престижного літературного змагання в Україні. Бібліотека пишається конкурсантами, що поповнили лави Національної спілки письменників України – Іваном Котовичем, Юлією Хвас, Вікторією Литвак, Ганною Луцюк, Оленою Пашук та ін. Журі конкурсу з 2003 р. очолює член НСПУ Клава Корецька. Один із головних аспектів діяльності головної бібліотеки Волині – моніторинг існуючої мережі бібліотечних закладів області, надання фахової допомоги працівникам районних, міських, сільських книгозбірень. Велика увага відведена питанням координації діяльності обласних бібліотек у проведенні семінарів, тренінгів, виданні методичних посібників, узагальненні досвіду кращих бібліотек. Починаючи з 2006 року, дирекція бібліотеки ініціювала ряд масштабних робіт із реконструкції приміщення. Зокрема, проведено заміну системи опалення з установленням сучасної дахової котельні, що дало змогу відновити нормальний тепловий режим, створити комфортні умови користувачам. Здійснено реконструкцію системи водопостачання, часткову заміну дахового покриття.  У 2014 р. проведена реконструкція аварійних балконів. 29 червня 2011 року відбулася хвилююча подія відкриттяпам’ятника Олені Пчілці, спорудженого за кошти обласної громади. Автор пам’ятника – народний художник України Микола Наумович Обезюк. Замовником робіт була громадська організація Волинське обласне відділення Української бібліотечної асоціації.

Людмила Стасюк

Література:

Постанова Волинського облвиконкому про організацію музеїв і бібліотек в області, 10 червня 1940 р. // Волинь Радянська (1939–1964 рр.) : зб. док і матеріалів. – Львів, 1971. – Ч. ІІІ.– С. 54–55.

***

Стасюк Л. Волинська обласна організація Української бібліотечної асоціації і спорудження пам’ятника Олені Пчілці у Луцьку / Л. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 46–48.

Стасюк Л. Головна бібліотека Волинського краю / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 45–47.

Стасюк Л. 10 червня 75 років від дня створення Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки (1940) Л. Стасюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 90–94.

Стасюк Л. Історія спорудження погруддя Олени Пчілки в м. Луцьку : хроніка подій / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26–27 черв. 2014 р. – Луцьк, 2014. – Вип. 51. – С. 283–285.

Стасюк Л. Науково-практична конференція «Олена Пчілки і Волинь» (29–30 червня 1999 року) крізь призму часу / Л. Стасюк // Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. – Луцьк, 2019. – С. 43–46.

Стасюк Л. Реконструкція приміщення головної бібліотеки Волині як складова формування нового іміджу бібліотеки  / Л. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Бібліотеки – осередки культури, освіти, науки: шлях довжиною у 75 років : матеріали LIV Волин. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 75-річчю від дня заснування Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, 28 трав. 2015 р. – Луцьк, 2015. – Вип. 54. – С. 80–81.

Стасюк Л. Співпраця ВОУНБ ім. Олени Пчілки та ВОО УТОПІК / Л. Стасюк // Старожитна Волинь : краєзн.-інформ. вісн. / упоряд. Г. С. Марчук. – Луцьк, 2016. – С. 46–47. 

Стасюк Л. 13 березня 80 років від дня народження Г. С. Кухарської (1939) – організатора бібліотечної справи на Волині / Л. Стасюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2019 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Київ, 2018. – С. 78–81. 

Стасюк Л. А. Чверть століття – з іменем Олени Пчілки / Л. А. Стасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 145-річю від дня народж. Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 24–25 лют. 2016 р. – Луцьк, 2016. – Вип. 57. – С. 207–209. 

Більш повну інформацію з історії бібліотеки можна знайти, завітавши у відділ краєзнавчої роботи🎈

Зелені свята: традиції Волині

Волинь — регіон, де окремі Зеленосвятські дохристиянські обряди, вперше згадані ще в літописах Київської Русі, збереглись до наших днів. Приміром, на Трійцю в деяких селах і досі «водять Куста». В інших свято бережуть спогади про це яскраве дійство.

«Починали цей обряд зазвичай на перший день Зелених свят — у неділю, – розповідає етнографиня з Луцька Алла Дмитренко. - У ньому брали участь лише дівчата та жінки. Вони вибирали з-поміж себе найвродливішу юнку, яку й називали «Кустом». Дівчині плели з лепехи (аїру) спідничку, підперізували її кольоровою крайкою та затикали за пояс квіти з листям. Голову «Куста» прикрашали віночками з квітів та листя клену.⏩ https://pershyj.com/p-na-zeleni-svyata-vodili-kusta-yak-na-volini-triitsyu-svyatkuvali--21428     

Зелені свята – традиція давня, дохристиянська. Люди намагалися забезпечити гарний врожай і добробут, а через обряди  вплинути на природу.

За дідівським звичаєм, оселі та подвір’я на це свято прикрашають різним зіллям. На Волині долівки встеляють лепехою.

Чому ж саме лепеха? Ця рослина має магічну силу. Так вважали предки. У нас її звуть лепехою, а десь уваром, татар-зіллям, аїром. Саме лепеха оберігає від злої сили. Вона названа татарським зіллям тому, що, за легендою, ця рослина потрапила на нашу землю разом з татарською навалою. Татари брали з собою в похід лепеху для очищення води: з будь-якої водойми напували коней і пили самі лише після того, як у воду було накидано стебел лепехи разом з корінням. Татарське зілля завдяки своїй живучості швидко прийнялось і поширилось берегами річок та озер.

Магічні дії лепехи досить практичні — вона не тільки очищає воду, а й лікує рани, допомагає при головних і зубних болях і навіть в боротьбі з холерою. Особливу силу має лепеха на Зелені свята, тому для лікування брали, в основному, те зілля, котрим на Трійцю встеляли долівку в оселі ⏭http://volga.lutsk.ua/view/11531

Більш повну інформацію та бібліографічні описи книг, статей про традиції Волині можна знайти у нашому відділі, зокрема наукові етнографічні праці таких відомих науковців та дослідників краю як Алла Дмитренко, Олекса Ошуркевич, Олександра Кондратович та ін.

Луцький мер Антон Кривицький # пам'ятаємо!

8 ЧЕРВНЯ

75 років від дня народження А. Ф. Кривицького (1945–2017) –  Луцького міського голови, заслуженого економіста України

Антон Федорович Кривицький – заслужений економіст України (1999), член-кореспондент Академії підприємництва та менеджменту України, кандидат економічних наук, міський голова трьох скликань.

Народився 8 червня 1945 року в селі Виноградне Березівського району  Одеської області в сім’ї робітників. Сім’я Федора і Парасковії Кривицьких була виселена з села Сайчиці Холмського повіту. У грудні 1945 року батьки переїхали до Луцька. Хлопець зростав у родині, де панувала атмосфера порядності, працьовитості та чесності. У юнацькі роки він захоплювався велосипедним спортом, встановив велорекорд України в заїзді на чотири кілометри. Середню освіту здобув у Луцькій середній школі №7, яку закінчив із срібною медаллю. Трудову діяльність розпочав у 17 років – слюсарем на Луцькому електроапаратному заводі. У 1969 році, отримавши диплом інженера-будівельника Львівського політехнічного інституту, працював за фахом у Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів. Після служби в армії перейшов на роботу в комсомольські та партійні органи. 

Із 1984 року працював в органах місцевого самоврядування: головою Нововолинського міськвиконкому (1984–1987), головою Луцького міськвиконкому (1987–1991), першим заступником голови Волинського облвиконкому (1991–1992), головою комітету інвестицій, будівництва, архітектури і містобудування Волинської облдержадміністрації (1992–1994).

У 1990 році під час його головування ще до офіційного проголошення незалежності України, біля Луцької міської ради піднято синьо-жовтий прапор. То був другий в Україні (після Львова) прапор піднятий над міською радою. Впродовж 1981–1991 рр. чотири рази обирався народним депутатом міських рад Луцька та Нововолинська. 

З 1994 року тричі очолював міське самоврядування Луцька: у 1994–1998 рр. – голова Луцької міської ради народних депутатів. У 1998–2006 рр. був знову обраний Луцьким міським головою. За час керування містом А. Кривицький мав політичну волю втілювати непрості рішення, виявив себе як талановитий лідер громади, дбайливий господар, щирий патріот свого міста.

Кривицький Антон Федорович – автор запатентованої в Україні єдиної комп’ютерної системи обліку обсягу наданих житлово-комунальних послуг і розрахунків за них. Він був ініціатором багатьох нормативно-правових актів, що згодом набрали статусу законів держави – впровадження місцевого акцизного збору, проведення аукціонів продажу земельних ділянок і нерухомості, створення муніципальної дружини, заборони зовнішньої реклами тютюнових і алкогольних виробів тощо. За його сприяння місто Луцьк стало територією для впровадження загальнодержавних і міжнародних пілотних проектів, таких, як: реструктуризація комунальних підприємств і реформа тарифної політики, регуляторна реформа, впровадження заходів із енергозбереження. За його каденції в обласному центрі збудували тролейбусну лінію на вулицю Володимирську і мікрорайон Вересневе, а також запровадили конкурси на пасажирські перевезення. У місті розпочалося будівництво наземного переходу над коліями залізничного вокзалу, тому лучани називають перехід «мостом Кривицького». Саме за головування Антона Кривицького Луцьк чотири роки поспіль займав призові місця у всеукраїнському конкурсі «Місто найкращого благоустрою» серед міст із населенням від 100 до 500 тис. тощо.

Антон Кривицький був принциповою, рішучою, мудрою людиною. За його підтримки в Луцьку побудували пам’ятники Тарасові Шевченку (1995), Святому Миколаю, заступнику і покровителю міста Луцька (2000), пам’ятник-каплицю борцям за волю України (2001), першому президенту України Михайлові Грушевському (2002), пам’ятний знак жертвам депортації українців із етнічних земель у Польщі (2002).

У 2000 році Антон Федорович працював секретарем Волинського обкому СДПУ(о). Через чотири роки був виключений із партії постановою політбюро СДПУ(о) за «неправильну» поведінку під час «Помаранчевої революції».

У 2006–2010 рр. він – начальник головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації. У грудні 2010 року став радником луцького міського голови Миколи Романюка.

Нагороджений орденами «За заслуги ІІІ ст.» (2003), «За заслуги ІІ ст.» (2005), , «За розбудову України», церковним орденом «Різдво Христове» та медалями «70 років Збройних Сил СРСР», «Ветеран праці», пам’ятною медаллю «Папи Римського Іоанна Павла ІІ».

15 серпня 2002 року А. Ф. Кривицькому присвоєно звання Почесного громадянина міста Луцька.

Антон Федорович Кривицький помер 20 січня 2017 року в Луцьку. Похований на кладовищі в селі Гаразджа.

Упродовж багатьох років самовідданої праці він здобув незаперечний авторитет і повагу як умілий державний керівник та організатор, фахівець своєї справи, який зробив значний внесок у розвиток і розбудову міста Луцька та Волинського краю.

Віталія Станіславчук

Література:

Кривицький А. Він завжди розширював колію і горизонти / А. Кривицький // Борис Клімчук: Я – син волинської землі. – Луцьк, 2015. – С. 74–75.

Кривицький А. «До громадської думки потрібно прислухатися, бо люди завжди мудріші, ніж влада» / А. Кривицький // Топ-волиняни : зб. інтерв’ю з видат. волинянами / авт.-упоряд. Т. Хотимчук. – Луцьк, 2012. – С. 136–137.

Кривицький А. Свобода інформації, врядування та місце самоврядування / А. Кривицький // Українська політична журналістика і вибори : Міжнар. наук.-практ. конф. / ред. М. І. Мартинюк. – Луцьк, 2005. – С. 65–70.

Антон Кривицький: «Моя основна функція – говорити голові правду» // Луцьк. замок. – 2011. – 17 лют. – С. 3, 8.

Кривицький А. За Луцьк! За Україну! За добробут! / А. Кривицький // Вісник. – 2014. – 16 жовт. – С. 19.

***

Відійшов у вічність Антон Федорович Кривицький // Луцьк. замок. – 2017. – 26 січ. – С. 2. 

Данилюк В. Без Антона Кривицького / В. Данилюк // Волин. газ. – 2017. – 26 січ.  – С. 1, 3. 

Січкун С. 10 фактів про Кривицького: на 72-му році відійшов у вічність триразовий мер Луцька / С. Січкун // Сім’я і дім. – 2017. – 26 січ. – С. 13.

Солоненко М. Не стало Почесного громадянина / М. Солоненко // Голос України. – 2017. – 24 січ. – С. 7.

Харів О. Антон Кривицький : «Кожен період історії дає свій шанс» / О. Харів // Луцьк. замок. – 2011. – 4 серп. – С. 8.

Хотимчук Є. І пам’ятатимуть Кривицького люди, вулиці, будинки й увесь Луцьк / Є. Хотимчук // Вісник+К. – 2017. – 26 січ. – С. 10.

***

Гриморович О. 8 червня 60 років від дня народження А. Ф. Кривицького (1945) – Луцького міського голови / О. Гриморович // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2005 рік / Упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред. Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2004. – С. 71–73.

Кривицький Антон Федорович // Хто є хто на Волині: видат. земляки : довід.-біогр. вид. – Київ, 2003. – С. 37.

Кривицький Антон Федорович // Хто є хто в Україні. – Київ, 2001. – С. 223.

Станіславчук В. 8 червня 70 років від дня народження А. Ф. Кривицького (1945) – українського державного діяча, заслуженого економіста України / В. Станіславчук // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2015 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2014. – С. 86–90. 

      

***

Кривицький Антон Федорович [Електронний ресурс] // Волинські новини : сайт. – Режим доступу: https://www.volynnews.com/dossiers/kryvytskyy-anton-fedorovych. – Назва з екрану.