Презентували 22 число альманаху "Світязь"



12 лютого у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація 22 числа  альманаху «Світязь» – друкованого видання обласної організації Національної спілки письменників України.


Започаткований в непрості дні 1992 року Василем Геєм альманах виправдав випробування часом, став справжньою візитівкою письменництва краю. Сторінки альманаху стали перехрестям літературних напрямків і стилів, місцем, де відбувається знайомство із молодими літераторами, анонсуються нові видання, друкуються сторінки майбутніх книг, фіксуються найважливіші культурно-мистецькі події.
Число 22 альманаху «Світязь» побачило світ у видавництві «Бук-друк» (Житомир), накладом  700 примірників.
Зустріч організувала і провела голова обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк, яка розповіла про історію видання альманаху, труднощі при підготовці видання та познайомила з структурою й авторами альманаху.


Під час презентації альманаху перед присутніми виступили видатні краяни, члени НСПУ Надія Гуменюк Володимир Лис, Ніна Горик, Сергій Цюриць, Андрій Бондарчук, Наталія Гранич, Микола Мартинюк, Олена Криштальська. 







Що ж до нових імен, представлених у цьому числі альманаху, то це Діана Костюк, Юлія Гаврилюк. 


Висока оцінка змісту і поліграфічного оформлення 22 випуску прозвучала з уст педагога та письменниці Олесі Ковальчук.


Присутні мали можливість переглянути книжкову виставку «Альманах «Світязь» – творча візитівка письменників Волині, організовану працівниками відділу краєзнавчої роботи.





Шановні читачі! Ознайомитися із життєвим та творчим шляхом волинських письменників Ви зможете у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки. Раді Вас бачити у стінах книгозбірні.

Іван Корсак. Життя продовжується у слові



25 січня   2018 року в актовій  залі  Волинської   державної  обласної  універсальної  наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся вечір спогад «Іван Корсак. Життя продовжується у слові».



Вечір-спогад приурочений пам’яті відомого волинянина Івана Корсака (15 вересня 1946 – 7 грудня 2017). Іван Феодосійович Корсак, письменник, член Національної Спілки письменників України з 1992 року, заслужений журналіст України з 2009 року, лауреат Всеукраїнської премії імені В’ячеслава Чорновола, лауреат премії імені Агатангела Кримського,  лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди, лауреат  премії імені Дмитра Нитченка та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, лауреат Чернігівської премії ім. Леоніда Глібова та лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава, лауреат премії „Світ волинської книги“ 2008, лауреат премії "Найкраща книга України" 2015 року в номінації проза. Почесний громадянин міста Луцька і Каменя-Каширського. Нагороджений двома орденами Юрія Переможця,орденом Архистратига Михаїла, медаллю Івана Мазепи, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Обирався депутатом трьох скликань Волинської обласної ради.
Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу, організації книжкової виставки «Іван Корсак – патріот, письменник, громадянин». 


"Без знання і розуміння своєї минувшини -

людство тоді немовля, народжене вчора."

                                                                                                  Іван Корсак









https://pravda.lutsk.ua/%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BA%D0%B0-%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8/

https://www.volyn24.com/news/97662-u-lucku-hochut-nazvaty-vulycyu-na-chest-ivana-korsaka

http://volyn.tabloyid.com/layf/odnu-z-luckyh-vulyc-proponuyut-nazvaty-na-chest-ivana-korsaka

http://www.volynpost.com/news/105903-lucku-vulycyu-proponuyut-nazvaty-na-chest-ivana-korsaka 



Подорож у Новий рік!


Вражаюча подорож за проектом громади Луцька «Місто рівних –місто різних» відбулася 26 грудня за маршрутом: Бібліотека – Місто – Музей.


У передноворіччя подорож була приурочена історії виникнення новорічних прикрас та новорічної атрибутики. Всі з нетерпінням чекають новорічного свята. Адже наприкінці грудня святковий настрій відчувається на кожному кроці: вдома, у дитсадку, у вітринах магазинів виблискують яскравими кульками пухнасті ялинки, мерехтять різнокольоровими вогниками гірлянди.


Отож, у Волинському краєзнавчому музеї ми відвідали виставку різдвяно-новорічної атрибутики учасників Дванадцятого обласного конкурсу «Символи різдвяних свят», відкриття якої відбулося 22 грудня.
У 1993 році започаткував виставку О. Ф. Ошуркевич (1933–2010) – український фольклорист й етнограф, заслужений працівник культури України. Сьогодні, продовжуючи традиції відомого дослідника, виставку нам представила  Л. А. Мірошниченко-Гусак, завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею. 







Із    запровадженням християнства в Київській Русі церква зажадала змінити дату Нового року. Релігійний календар змушував перенести його з весни на осінь. Зрозуміла річ, що зламати віковічні традиції було нелегко. Для цього знадобилося не одне століття заборон і жорстоких шельмувань дайбозької віри, котрої дотримувалися мешканці глибинних сіл, адже християнство для них було попервах чужорідним. Про це підтверджує той факт, що митрополит Феогностій 1342 року, на вимогу грецьких церковників, змушений був розповсюджувати суворий циркуляр, згідно з яким всіх мешканців зобов’язували святкувати Новий рік тільки у вересні. У Європі під впливом католицизму початком року вважався січень. Російська імперія була чи не єдиною країною, до якої входила і значна частина вкраїнських земель, зі старим літочисленням. Щоб якось уніфікувати цю розбіжність, Петро І-й запропонував церковникам перенести Новий рік з вересня на січень. Проте, й ця дата виявилася не остаточною. За радянської влади офіційний початок року змістився на 14 днів уперед. Проте церковне відзначення не змінилося. Відтак у нас співіснують дві дати початку року: офіційна — 1-го і релігійна – 14 січня. Ось така, якщо коротко, передісторія з відзначенням Нового року. Що б там не було, але ми вже звикли до цього і сучасне святкування видається нам природним, цілком логічним.








Бажаємо всім гарних новорічних свят!



Син Холмської землі



80 років від дня народження М. А. Онуфрійчука (1937) – 
українського письменника, публіциста, голови Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», 
заслуженого працівника культури України.


Микола Антонович Онуфрійчук народився 22 грудня 1937 року в селі Путновичі Холмського повіту Люблінського воєводства (Польща) в родині сільського коваля та хлібороба. Першими вчителями, які прищепили любов до рідного слова стали батьки, найдорожчим подарунком був перший український "Буквар".
У світ дитячих мрій страшною примарою увірвалася війна, яка для холмщан розпочалася ще 1 вересня 1939 року. Безчинство німецьких окупантів, загострення українсько-польських взаємин, антиукраїнський терор, примусове переселення етнічних українців із прадавнього краю в Радянський Союз, все це закарбувалося у дитячій пам'яті, згодом вплинуло на формування світогляду Миколи Онуфрійчука. У листопаді 1944 року родина Онуфрійчуків разом із земляками була брутально виселена у село Заможне Великотокмацького району Запорізької області.
Рятуючись від голоду, у вересні 1945 року, батьки зуміли перебратися у місто Ківерці на Волині. Тут у 1954 році Микола Онуфрійчук отримує атестат про середню освіту у Ківерцівській середній школі № 1. На розвиток особистості впливали вчителі Юрій Свистун, Зінаїда Коваленко, Марія Скоромець, Олена Бондар,Віктор Чеблін. У 1960 році Микола Онуфрійчук закінчив історико-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки і отримує диплом вчителя історії, української мови та літератури. У 1972 році він закінчив журналістський факультет Вищої партійної школи у Києві.
Навчаючись у школі та інституті, захоплювався акторським, хоровим, ораторським мистецтвом, брав участь у роботі студентського наукового товариства, у хоровому, драматичному колективах, літературній студії. Краєзнавство та археологія – ще два великих захоплення, і до сьогодні в його пам'яті – перша екскурсія вулицями старого Луцька для колег-студентів, проведена в 1956 році. Відчув у собі силу та здатність творити – вірші, байки, гуморески друкувались у місцевих газетах. Трудову діяльність Микола Онуфрійчук розпочав у 1954 році різноробом, в студентські роки був у складі студбригади на цілинних землях Казахстану, на новобудовах Луцька, у колгоспах області.
Упродовж 1960-х років працював у Луцькому міському і Волинському обласному комітетах комсомолу, розвивав організаторські здібності, ініціативу. В ту пору зініціював заснування обласної літературно-мистецької премії ім. Олександра Гаврилюка, лауреатами якої стали Ганна Жежко, Олександр Богачук, Петро Мах, Василь Гей та інші молоді обдаровані особистості. Захоплювався творчістю письменників Василя Симоненка, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Миколи Сома, Ліни Костенко, композиторів Платона Майбороди, Олександра Білаша, Мирослава Скорика, Ігоря Шамо, Володимира Івасюка та інших. Упродовж 1972–1986 років працював у Будинку політичної освіти в Луцьку. Хоча пройшов неабияку обробку на ідеологічних партійних жорнах, вірив комуністичній пропаганді за браком інформації, проте ще у ті часи сумнівався в "блискучих перемогах соціалізму". А глибше над усіма процесами, які відбувалися в історії України, став замислюватись у другій половині 80-х – на початку 90-х років, спілкуючись з українцями зарубіжжя.
Із вересня 1987 по травень 1999 року очолював обласне відділення Українського фонду культури, де працював над розробкою та реалізацією доброчинних програм "Тарас Шевченко і Волинь", "Леся Українка і Волинь", "Діти, молодь і культура", "Волинь пам'ятає", "Старе місто", "Холмщина", "Книга" та інших. Разом із національно-свідомими українцями долучився до спорудження пам'ятника Тарасові Шевченку у Луцьку. Взяв участь у відродженні товариства "Просвіта", у створенні обласних громадських об'єднань: Волинських товариств краєзнавців, культури національних меншин, "Холмщина", "Меморіал". Подбав про заснування обласних літературно-мистецьких премій фонду культури "Надія", "Одержимість", освячених іменем Лесі Українки, для нагородження обдарованих дітей та молоді, творчої інтелігенції, а також благодійної фондівської стипендії імені Галшки Гулевичівни. Ініціював, розробляв та реалізовував проведення для школярів, учнівської молоді численних літературних, історико-краєзнавчих, мовних вікторин, конкурсів, виставок робіт юних художників, писанкарів і т.п.
Як науковець брав і сьогодні продовжує брати участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних, обласних наукових і науково-практичних конференціях, які досліджували питання історії культури, давніх пам'яток Волині, Холмщини, Підляшшя, інші питання краєзнавчої тематики. Є автором понад 500 публіцистичних, краєзнавчих статей, багатьох виступів по радіо та телебаченню.
З 2000 року Микола Антонович Онуфрійчук очолює Волинське обласне ветеранське громадсько-культурне товариство "Холмщина". Наполегливо працює над тим, щоб захистити інтереси, законні права переселенців, зберегти історичну пам'ять про рідний край, його святині, культуру, традиції найбільш західної гілки українства.
Микола Антонович Онуфрійчук вміло поєднує наукову, громадсько-культурну роботу з письменницькою діяльністю. У 1980-х роках переклав українською кілька книжок білоруських письменників – Алеся Жука, Павла Миська, Василя Хомченка. Взяв участь у перекладі оповідань молодих російських письменників, виданих у "Молоді" під назвою "Первоцвіт".
Написав і видав публіцистично-документальну повість "Солона грудка Холмської землі"(2000 р.), книги "Загадайлівка" (2000 р.), "Дивниця" (2001 р.), "Лисі та чубаті" (2002 р.), "Холмському роду нема переводу" (2005 р.) – "Сонячний зайчик" (2007 р.), "Ведмеже заохочення" (2007 р.), "Літопис Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина" (2005 і 2010 рр.), "Нас поріднили Холмщина й Волинь" (2010 р.).
Микола Антонович – заслужений працівник культури України з 1997 року, дипломант загальнонаціональної програми "Людина року – 1997" у номінації діячі культури і мистецтв. Член Національної спілки письменників України  з 2005 року, член Національної спілки журналістів, Національної спілки краєзнавців України. За сумлінну багаторічну працю нагороджений орденами "Знак Пошани", "За заслуги" ІІІ ступеня, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, чотирма медалями. У 2004 році став лауреатом  премії "Данилова корона" Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина", яку земляки присудили за повість  "Солона грудка Холмської землі", цикл публікацій, присвячених історичній долі, культурі українців Холмщини і Волині, ініціативну, одержиму працю на посаді голови  Волинського товариства "Холмщина".
За сумлінну працю, активну благодійну діяльність, вагомий внесок у розвиток Волинського краю Микола Антонович Онуфрійчук нагороджений Почесними Грамотами Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, управління культури і туризму облдержадміністрації, Волинського обласного товариства краєзнавців, управління культури Луцької міської ради, Подякою Волинського Національного Університету імені Лесі Українки від 15 жовтня 2010 року, Подяками Голови  обласної державної адміністрації від 25 червня 2011 року та з нагоди 20-річчя Незалежності України 24 серпня 2011 року.

Тетяна Дудар

Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу по вшануванню ювіляра Миколи Онуфрійчука організацією книжкової виставки "Благословенний Холмщиною: творчий ужинок Миколи Онуфрійчука".




На виставці було представлено книги:
Онуфрійчук М. Для блага рідної культури: літопис Волин. обл. відділення укр. фонду культури (1987–1997) / М. Онуфрійчук. – 2-ге вид., доповн. і випр. – Луцьк, 1998. – 49 с.
Онуфрійчук М. Загадайлівка : загадки для дітей / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстир’я, 2000. – 16с.
Онуфрійчук М. Солона грудка Холмської землі : повість / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстир’я, 2000. – 156 с.
Онуфрійчук М. Дивниця : повість, оповідання, казки / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстир’я, 2001– 56 с.
Онуфрійчук М. Лисі та чубаті : гумореска, бувальщини / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстир’я, 2002 – 56 с.
Онуфрійчук М. Літопис Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», 1990–2005 рр. / М. Онуфрійчук, І. Засадко. – Луцьк : Волин, обл. друк., 2005. – 92 с.
Онуфрійчук М. Холмському роду нема переводу : розповіді про депортованих українців із Холмщини, доля яких пов’язана з Волинню / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 164 с.
Онуфрійчук М. Ведмеже заохочення / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстиря, 2007. – 28 с.
Онуфрійчук М. Сонячний зайчик / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Надстиря, 2007. – 28 с.
Онуфрійчук М. Нас поріднили Холмщина й Волинь : розповіді про депортованих українців з Холмщини, Підляшшя, Надсяння та їх нащадків / М. Онуфрійчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – 288 с.
Співає Холмщина : зб. укр. нар. і автор. пісень / упоряд. О. Головерса ; літ. ред. М. Онуфрійчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 88 с.
Ти не згасла, зоре ясна : пісні Холмщини та Підляшшя / упоряд. Й. Струцюк, М. Стефанишин ; відп. за випуск М. Онуфрійчук ; худож. оформ. М. Кумановського. – Луцьк : Ініціал, 2006. – 352 с.
Хомченко В. Ф. Упізнавши... затримати : повість / В Ф. Хомченко ; пер. з білорус. М. Онуфрійчука. – К. : Дніпро, 1990. – 319 с.
Онуфрійчук М. Горобець і кіт ; Булава і голова ; Гомоніли два гриби ; Рило і крила / М. Онуфрійчук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. Спілки письм. України. – Луцьк, 2007. – Вип. 13. – С. 116–118.
Онуфрійчук М. Терновий вінок нашої долі / М. Онуфрійчук // Волинь : всеукр. сусп.-політ. літ.-мист. часоп. – Луцьк, 2008. – Чис. 10. – С. 233–246.

* * *

Дудар Т. З роду холмщаків: Миколі Онуфрійчуку – 70 / Т. Дудар // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. Спілки письм. України. – Луцьк, 2007. – Вип. 13. – С. 113–118.
Онуфрійчук М. Письменник має бути щедрим на добро: письменники про себе / М. Онуфрійчук // Волинь літературна: наші сучасники : зб. матеріалів про письм. Волині, членів Нац. Спілки письм. України. – Луцьк, 2010. – С. 234–245.
Вишневська Г. Диво, яке дарує Микола Онуфрійчук / Г. Вишневська // Сім’я і дім. Нар. трибуна. – 2004. – 15 квіт. – С. 9.
Вишневська Г. З глибин пам’яті / Г. Вишневська // Шлях перемоги. – 2004. – № 33. – С. 14.
Вишневська Г. Трагічна доля Холмщини / Г. Вишневська // Літ. Україна. 2004. 26 серп.
Гуменюк Н. Загадки із Загадайлівки / Н. Гуменюк // Віче. 2000. 2 листоп.
Клімчук Л. Його данина у культурне відродження краю / Л. Клімчук // Луцьк. замок. – 2007. – 20 груд. – С. 3.
Книгарня: «Рябчик не пташка, а добрий пес» // Волинь. 2002. 2 лют.
Прийнято до спілчанських лав // Літ. Україна. 2005. 21 лип.
Спіріна Ю. «… Той буде піднесений» / Ю. Спіріна // Волин. єпарх. відом. – 2007. – № 12. – С. 2, 4.
Штинько В. Ще не дописані сторінки долі… / В. Штинько // Волинь-нова. – 2007. – 22 груд. – С. 7.
Штинько В. Щедра осінь Миколи Онуфрійчука / В. Штинько // Волинь. 2000. 14 листоп.

* * *

Вернидубов О. Онуфрійчук Микола Антонович / О. Вернидубов // Краєзнавці України : сучасні дослідники рідного краю : довідник. – К. ; Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. 1. – С. 160–161.
Микола Онуфрійчук // Письменники Волині : довід. Волин. обл. орг. Нац. Спілки письм. України. – Луцьк, 2010. – С. 49–51.
Микола Онуфрійчук // Письменники України : біобібліогр. довід. – К., 2006. – С. 298.
Павлюк І. Онуфрійчук Микола Антонович / І. Павлюк // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. Львів, 2000. Вип. 7. С. 257.

Зичимо ювіляру всіляких гараздів, здоров'я та довгих років життя!
                                              

Зустріч із майбутніми бібліотекарями



12 грудня  у відділі краєзнавчої роботи відбулася зустріч із студентами  ІІ курсу за спеціальностю "Бібліотечна справа" Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського на предмет вивчення і створення бібліографічної бази даних «Краєзнавство» та «Історична Волинь».



Навчання провела завідувач відділу краєзнавчої роботи Алла Понагайба.



Студенти коротко ознайомились із історією створення відділу, його основними завданнями та діяльністю, яка буде сприяти соціально-економічному і культурно-історичному розвитку краю, всебічному вивченню і науковому дослідженню його багатовікового минулого та сьогодення, популяризації місцевих пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, а також  виконанню завдань, визначених державною та обласною «Програмами розвитку краєзнавства» з використанням традиційних форм краєзнавчої роботи у поєднанні з новими інформаційними технологіями. Базою краєзнавчої діяльності є краєзнавчі фонди, електронні документи, веб-ресурси. Для більш повного і оперативного задоволення потреб користувачів активізується діяльність з удосконалення електронної бази даних «Краєзнавство», зокрема, здійснення систематизації краєзнавчих документів за «Примірною схемою Зведеного систематичного краєзнавчого каталогу», розробленою ДІБ України. 




"Місто різних – місто рівних"


Полісся – це величезна скриня слов’янських старожитностей, яких у такій кількості, мабуть, ніде не знайти. Хата на Поліссі , як і всюди в Україні, була не тільки житлом, а й священним місцем! Тут формувалися родинні стосунки, тут знаходили сили для повсякденної праці і творчості, тут формувалися звичаї і побут нашого народу.
Розпочалася наша подорож в рамках проекту «Місто рівних – місто різних» за маршрутом Бібліотека – Місто – Музей – із відділу літератури з питань мистецтва нашої книгозбірня. Завідувач відділу Тетяна Бурмістрова представила для присутніх книжкову виставку «Традиції – це модно».








Також, подорожуючі дізналися багато цікавого з історії виникнення Луцького ботанічного саду, як от:
територію вздовж річки Сапалаївки на місці нинішнього ботанічного саду з 1934 року польським урядом планувалося облаштувати під зону відпочинку. Ботанічний сад на території парку був заснований у 1977 році. Сучасний статус пам'ятки природи загальнодержавного значення отримав 1983 року. На правобережній ділянці ботанічного саду «Волинь» біля р. Сапалаївка розташований неофіційний символ міста Луцька — «Луцьке слоненя».

Багато охочих було зробити світлину на згадку поруч із Слоненям…

 



 З історії виникнення Луцького ботанічного саду розповіла провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Наталія Хомяк



В усіх народів світу існує повір’я. що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом!

Отож, наша подорож містом та тепла зустріч у відділі етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею, відбулася у невимушеній та щирій атмосфері, яка спонукала нас до глибокого пізнання  звичаїв волинян.
Подарувала нам це надзвичайно цікаве побачення із скарбами волинського краю – завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею Людмила Андріївна Мірошниченко_Гусак! Щиросердна вдяка, Вам, пані Людмило!













Наявність значної кількості збережених та виявлених під час етнографічних експедицій на Волині та Поліссі матеріалів дала нам можливість дізнатися про розвиток матеріальної і духовної культури, зокрема Волині. Ми дізналися про головні аспекти традиційного одягу волинян другої половини ХІХ початку ХХ століття.