субота, 15 грудня 2018 р.

Євген Сверстюк: гідність, честь, відповідальність




12 грудня у Волинській державній обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся вечір памяті Євгена Сверстюка, українського письменника, літературного критика, філософа, громадського діяча.
Від Сільця з Горохівщини до Києва та столиць могутніх держав світу проліг шлях Євгена Сверстюка – письменника, релігієзнавця, культуролога, есеїста, літературознавця, правозахисника.
Середню освіту здобув у Горохові. 1952 року завершив навчання у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, відділ логіки та психології при філологічному
факультеті. Після закінчення вузу вчителював у Почаєві та Богданівці, що на Тернопільщині.
1956-го закінчив аспірантуру при Науково-дослідному інституті психології Академії наук України. Викладав класичну українську літературу в Полтавському педагогічному інституті.
Після трьох років, проведених у Полтаві, Є. Сверстюк повернувся до Києва і влаштувався до редакції журналу «Вітчизна». Вже після перших літературно-критичних публікацій його ім’я почали називати поряд з іменами Івана Дзюби, Івана Світличного, Василя Симоненка, інших авторів, що творили ядро шістдесятників. Згодом молодого автора часто звільняли з посад, доки не влаштувався секретарем у далекому від літератури «Українському ботанічному журналі» (1965 р.).
Євген Олександрович в Україні і на Заході відомий як учасник національного опору, організатор «самвидаву», активний шістдесятник. За вільнодумство, за літературні твори, зокрема, за книжку есеїв «Собор у риштуванні» (Париж, 1970), відбув дванадцятирічне ув’язнення та заслання.
Перебуваючи в неволі, намагався не полишати літературної праці. Євген Сверстюк знаходив можливість займатися перекладами, писав і власні вірші. Вони публікувалися за кордоном. 1979 року в Нью-Йоркському видавництві «Пролог» вийшла збірка творів Євгена Сверстюка «Вибране». На той час Євген Олександрович був уже почесним членом міжнародного ПЕН-клубу (обраний 1978 року).
Лише 19 жовтня 1990 року пленум Верховного суду тодішнього УРСР визнав безпідставність усіх звинувачень, що їх інкримінували Сверстюку.
В Мюнхені 1992 року Євген Сверстюк захистив докторат за узагальнюючою науковою працею на основі своїх попередніх публікацій «Українська література і християнські традиції». 1993-го у видавництві «Пам’ятки України» вийшла друком книга «Блудні сини України». Саме за цю книгу 1995 року Є.Сверстюк удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка. Окрилений цим визнанням, він продовжив працювати над переосмисленням творчості Т. Шевченка. Власна концепція аналізу творчості й життя Тараса Шевченка відображена у книзі Євгена Сверстюка «Шевченко і час» (1996). 1999 року вийшла книга «На святі надій», куди увійшли есе, літературознавчі й публіцистичні праці, а також коментарі і примітки до своєї творчості. За цю книгу 2000 року Є.Сверстюку було присуджено премію ЮНЕСКО за міжетнічну і міжконфесійну толерантність «Корнеліу-Копосу».
У луцькому видавництві «Терен» 2004 року вийшла книга «Євген Сверстюк. На хвилях «Свободи», до якої увійшли популярні виступи Є. Сверстюка на радіостанції «Свобода» про реалії життя в Україні. Одночасно в цьому ж видавництві вийшов збірник на пошану Євгена Сверстюка «На щедрий вечір». Це книга – дарунок друзів письменнику. Серед авторів цієї книги відомі письменники Волині. У цьому ж видавництві («Терен», 2005) з’явилась ще одна збірка Євгена Сверстюка «Олександр Довженко вчора і сьогодні. Затемнені місця в біографії». В ній письменник разом із літературознавцем Іваном Кошелівцем по-новому переосмислює життя і творчість О. Довженка. Нині Євген Сверстюк – президент Українського ПЕН-центру, президент Асоціації незалежної української інтелігенції, доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра» – один із тих, кого називають совістю української нації. До його слова дослухаються президенти, глави церков, еліта не лише України.

Карабін Н. 13 грудня 80 років від дня народження Є. О. Сверстюка (1928) – українського письменника, літературного критика, філософа, громадського діяча / Н. Карабін // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2007. – С. 167–171.

Відділ краєзнавчої роботи підготував книжкову виставку «Євген Сверстюк: гідність, честь, відповідальність».





Книжкову виставку підготувала бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Наталія Хомяк.

субота, 17 листопада 2018 р.

Ірина Левчанівська: світло долі і часу



15 листопада 2018 року у Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся захід, присвячений 105-річчю від дня народження Ірини Левчанівської. Ірина Олександрівна – знана і шанована на Волині як громадська діячка, фото- і кіноаматорка, автор книг «Далеке і близьке», «Згадалось мені», «Сенаторка», «Ще не забулося», а також двох фотоальбомів «Луцьк у 50-х роках ХХ століття на світлинах Ірини Левчанівської» і «Мій кольоровий Луцьк». У цих виданнях – багатий краєзнавчий матеріал, що проливає світло на «білі сторінки» історії Волині.
Мати Ірини Левчанівської, Олена Карпівна, була першою жінкою-сенаторкою Речі Посполитої від Волині (1922–1927) – працювала у Комісії закордонних справ, в Українському парламентському клубі. Вона відстоювала політичні, культурні і соціальні права українців. ЇЇ пристрасні промови на захист місцевого населення звучали на високих зібраннях у Празі, Парижі, Женеві, Подєбрадах. А ще Олена та Олександр Левчанівські були активними членами «Просвіти».

Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу організацією книжкової виставки „Ірина Левчанівська: світло долі і часу”. 
Книжкову виставку підготувала бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Наталія Хомяк.







понеділок, 5 листопада 2018 р.

Презентація виставки "Пам'ять не убити"


У відділі краєзнавчої роботи відбулася презентація книжкової виставки «Пам’ять не убити».

На виставці представлені документи і матеріали, які висвітлюють становлення та функціонування радянського тоталітарного режиму на території Волинської області.

Значне місце займають біографічні нариси про наших земляків і спомини громадян, які зазнали безпідставних переслідувань. Ці книги будуть цікавими для всіх, то небайдужий до минулого України, хто прагне знати правду про її трагічні сторінки, хто виявляє зацікавлення історією Волині, а також для тих, хто особисто зазнав репресій.










четвер, 25 жовтня 2018 р.

Козацька слава Олександра Середюка

23 жовтня 2018 року у Волинській державній обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася чергова презентація книги Олександра Середюка " Український рік".






Відділ краєзнавчої роботи долучися до заходу організацією книжкової виставки Олександра Середюка "Козацька слава Олександра Середюка", яку підготувала головний бібліотекар відділу Олена Гапонюк.




Олександр Миколайович Середюк – відомий в області історик, краєзнавець, публіцист, засновник та директор Музею історії сільського господарства Волині – скансену, молодіжної громадської організації „Школа козацького гарту”, що діє при музеї.
Народився 21 жовтня 1950 року в м. Гайсин Вінницької області. З 1965 по 1969 роки - студент Ладижинського технікуму механізації сільського господарства. Служив в частинах морської авіації Балтійського і Тихоокеанського флотів. Працював бригадиром райоб’єднання „Сільгосптехніка” в м. Гайсині.  Однак за покликом душі обрав іншу галузь – гуманітарну. Поступив на денне відділення історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Бо історія була для нього улюбленим предметом ще в школі. В 1977 році став працювати у Волинському краєзнавчому музеї на посаді старшого наукового співробітника, де проявив себе ініціативним, енергійним та відповідальним, закоханим в свою справу спеціалістом. Тому 1978 року був запрошений дирекцією обласної дослідної станції на посаду старшого наукового співробітника у відділ пропаганди та інформації. Тому дотепер вважає своїм хрещеним батьком колишнього директора дослідної станції Петра Сергійовича Теслюка. За його сприяння,  почав діяльно працювати над створенням експозиції Музею історії сільського господарства Волині.
Олександр Середюк – ініціатор, засновник, розробник методики і збирач експозиції, творець музею - єдиного такого типу на Україні. У своїй галузі – спеціаліст високого класу, справжній професіонал. У стислі строки було оформлено і відкрито декілька залів, і вже у 1983 році Колегія Міністерства культури України присвоїла музею почесне найменування «Народний». Музей став Лауреатом регіональної премії імені Леоніда Маслова (1999р), а у 2013 році – ввійшов у першу десятку музеїв України по наданню музейних послуг. Він - член правління обласної організації Асоціації незалежних письменників Волині імені Павла Чубинського, полковник Волинської Січі Війська Запорозького, отаман Волинської молодіжної громадської організації «Школа козацького гарту», вчитель Бойового Гопака. Автор сотні пристрасних публікацій у періодиці, понад 50 наукових праць та більше двадцяти книг на історико-краєзнавчу і публіцистичну тематику.
Олександр  Середюк зробив значний особистий внесок у розвиток музейної справи на Волині, самовіддано працює в цій галузі, сприяє збереженню і пропаганді архітектурного надбання Волині; значний вклад його і в збереження народних промислів та ремесел України, що становить національну скарбницю культури.

вівторок, 23 жовтня 2018 р.

Екскурсія

20.10.2018 року до відділу краєзнавчої роботи, в рамках екскурсії бібліотекою, завітали студенти І курсу, факультету бізнесу ЛНТУ на чолі з доктором економічних наук, професором кафедри менеджменту та маркетингу Божидарником Тарасом Вікторовичем.

Провідний бібліотекар відділу Хомяк Наталія розповіла студентам про відділ, основні особливості та цікаві факти нашої роботи.






четвер, 4 жовтня 2018 р.

Самітник із роду Косачів: Юрій Косач


4 жовтня минає 88 років  від дня смерті Олени Пчілки – української письменниці, етнографа, фольклориста та громадської діячки. Цикл телевізійних фільмів Волинської обласної державної телерадіокомпанії (автори: режисер Марія Андрушко, оператор-постановник Валерій Фетисов) присвячено світочам української нації – родині Косачів-Драгоманових. Фільми з’явилися завдяки тісній співпраці Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України з науковими установами і музеями України.
Із 2015 року відділом краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки започатковано перегляди документальних фільмів, вшановуючи пам’ять Олени Пчілки – Берегині родини Косачів. До уваги користувачів запропоновано телефільм «Самітник із роду Косачів : Юрій Косач». 18 грудня  виповниться 110 років від дня народження Ю. М. Косача (1908–1990) – українського письменника, прозаїка, драматурга, редактора. Юрій Косач був небожем Лесі Українки та онуком Олени Пчілки.


Юрій Миколайович Косач, один з найуніверсальніших і найталановитіших українських письменників, змушений був перебувати у еміграції. Польща, Чехословаччина, Австрія, Німеччина, Франція, Америка, причому це лише той «закордон», де Косач жив довший час, навчаючись або працюючи.







На заході виступила директор бібліотеки, заслужений працівник культури України Людмила Стасюк.





вівторок, 2 жовтня 2018 р.

"Експедиція" слухачів Волинського відділення Малої академії наук


1 жовтня до нас завітали слухачі секції історії України та історичного краєзнавства Волинського відділення Малої академії наук на ознайомчу екскурсію про діяльність відділу краєзнавчої роботи та бібліотеки зокрема.

Їх супроводжував кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Богдан Миколайович Зек.





Ми радо зустріли майбутніх науковців, адже обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки – найбільший храм книги Волині. Книга – це цілий світ. Книга зберігає та розповсюджує увесь досвід, всі знання народів. Книга – могутній та найбільш універсальний засіб спілкування людей, народів, поколінь. 























Задумливим і лагідним поглядом зустрічає всіх наша патронеса – Олена Пчілка – українська письменниця, громадська діячка, берегиня славетної української родини, в якій народилась і виросла геніальна поетеса Леся Українка. ЇЇ ім’я присвоєно бібліотеці в 1991 році, що є почесним і відповідальним. На території бібліотеки Ви також бачили пам'ятник-погруддя Олені Пчілці, який перший на теренах нашої держави пошановує видатну українську діячку. 

 У відділі краєзнавчої роботи зосереджена інформація з усіх аспектів життєдіяльності Волинської області – з історії, економіки, освіти, етнографії, фольклору, культури, мистецтва, літератури, відомості про відомих людей краю. Фонд відділу має подвійну функцію: надає краєзнавчу інформацію та знайомить з усією друкованою продукцією, що виходить на території області, це так званий фонд місцевих видань. Цінності фонду надають і різні видання та стародруки, що зберігаються в депозитарії. Та найглибше почерпнути інформацію краєзнавчого характеру допоможе зведений краєзнавчий каталог, що містить відомості про край на основі усіх опрацьованих джерел (книг, журналів, газет) в межах області, України. Наявний ресурс дозволяє обслуговувати різноманітні категорії читачів – студентів, працівників народного господарства, науковців, краєзнавців, всіх кому не байдужа історія рідного краю. Географія запитів теж широка.



Чекаємо зустрічей з новими користувачами!

Євген Сверстюк: гідність, честь, відповідальність

12 грудня у Волинській державній обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки відбувся вечір пам ’ яті Євгена Сверстюка, у...