3 червня 225 років від дня народження Антонія Мальчевського (1793–1826) – польського поета епохи романтизму




    Народився Антоній Мальчевський 3 червня 1793 року в селі Княгинине на Волині (нині Дубенського району Рівненської області); за іншими даними – (у Варшаві), у шляхетській родині. Батько – Ян Юзеф Мальчевський – генерал-лейтенант Тарговицької конфедерації, мати – Констанція з Блешинських. Дитинство поета пройшло в Тарногруді на межі Волині, Поділля та Галичини. У 1805 році він був прийнятий на навчання до Вищої Волинської гімназії, де старанно навчався, захоплювався мовами і математикою. У гімназії відвідував «Письменницький клуб», цікавився романтичними літературними і філософськими течіями, що народжувалися у Німеччині та Англії. Саме в цей період у житті підлітка визрів його особливий талант. Під час навчання в гімназії помирає батько, маму втратив ще раніше, залишившись круглим сиротою у 15 років. 1811 року закінчив навчання і вступив на військову службу до армії Варшавського герцогства. Розпочав свою службу лейтенантом у Корпусі інженерів при Школі прикладної артилерії та техніки у Варшаві. Незважаючи на те, що А. Мальчевського призначено ад'ютантом генерала К. Коссецького, за станом здоров’я він не зміг взяти участь у кампанії 1812 року. Брав участь у спорудженні фортифікацій під Модліном, де пережив облогу 1813 року. У 1814 році Мальчевський знову побував на Волині, а в 1815-му подав у відставку і відправився у кількарічну подорож до Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, а можливо й Англії. У серпні 1818 року здійснив перше сходження на вершину Егюїй дю Міді (3843 м), що на західному підніжжі Монблану (саме він став восьмим туристом у світі та першим поляком, який здійснив подібне сходження). Його враження від експедиції опубліковано у 19-й Женевській універсальній бібліотеці (1818). Власні емоції та вплив романтичної літератури, з якою він тісніше познайомився за кордоном, особливо твори В. Скотта та Дж.-Г. Байрона, остаточно сформували його особистість як романтика, розчарованого поразкою Наполеона, захопленого трагізмом долі людини у суспільстві. У 1820 році він знову їде на Волинь, живе у Дубні. Закохався у Софію Руцінську, яка була серйозно хворою. У 1823 році вони виїжджають до Луцька, але коштів на лікування, на жаль, не було. Антоній повертається до Варшави з надією видати там свій перший поетичний твір – «Марія». То був перший український твір в польській літературі, написаний під впливом української народної творчості. У поемі, створеній на основі історичних фактів, події відбуваються в Україні у ХVІІ ст. Українська повість, як її називають дослідники, відобразила боротьбу із татарами, зраду, кохання, підступне вбивство головної героїні твору – усе це зображено на фоні прекрасної української природи. Видання «Марії», у яке автор вклав власні гроші, за життя Антонія навіть не перекрило коштів на видавничі витрати, хоча вже через одне десятиліття поема, прославлена М. Мохнацьким, здобула славу. Книга мала щонайменше 26 видань. Видавалася вона у Варшаві, Петербурзі, Львові, Познані, Вроцлаві, Лондоні та інших містах Європи. Поему «Марію» перекладено англійською, французькою, литовською, російською, навіть есперанто і українською (поки що фрагменти, трьома різними авторами) мовами. Твори, написані пізніше, не збереглися. 2 травня 1826 року Антоній Мальчевський помирає у Варшаві у бідності та самотності. Похований Антоній у столиці Польщі на цвинтарі. Місце могили невідоме. 

Наталія Карабін 

Література: 


      Malczewski A. Maria : рowiesc Ukrainska = Марія : укр. повість : Мальчевський А. / А. Malczewski ; пер. з пол. та впоряд. С. Шевченка ; вступ. слово В. Смаща. – Львів : Каменяр, 2016. – 199 с.

* * *

     Кучеренко О. Літературне волинезнавство : іст. постаті волин. краю (ХІІІ – поч. ХХ ст.) / О. Кучеренко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь : матеріали XLIII Волин. обл. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж., 175-річчю переїзду на Волинь та 125- річчю від дня смерті відом. пол. письменника Юзефа Ігнація Крашевського, 22 листоп. 2012 р. – Луцьк, 2012. – Вип. 43. – С. 111–116. 

     Мардієва А. Волинь у житті і творчості польських письменників / А. Мардієва // Волинь у житті та творчості письменників / упоряд. Н. Г. Сташенко. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Луцьк, 2007. – С. 31–34. 

     Сеніна Т. Анатолій Мальчевський. Слідами основоположника "Української школи" в польській літературі до його помешкання в Кременці / Т. Сеніна // Діалог двох культур. : VII Міжнар. зустріч музейників. IX Міжнар. зустріч літераторів, науковців, Кременець 3–7 верес. 2012 р. = Dialog dwoch kultur. – Люблін, 2013. – Річник VII : Зошит I. – С. 144– 150. 
     Шевчук Л. Класик польської літератури Антоній Мальчевський і Дубенщина / Л. Шевчук // Дубно і світ : міжнар. ювілей. наук.-теорет. конф., присвяч. 900-річчю міста Дубна, 25– 26 серп. 2000 р. – Дубно, 2000. – С. 10–11. 
   Янкович О. В. Романтизм у контексті світового літературного процесу. Світова та українська література :матеріали до факультативу / О. В. Янкович, І. Д. Ханчук // Всесвітня літ. та культура в навч. закладах України. – 2012. – № 2. – С. 2–40. 
    Грабович Г. Витоки "Української школи" в польській літературі / Г. Грабович // Хроніка – 2000. – 2009. – № 80. – С. 379–430. 

* * * 
     Пилипчук Р. Я. Мальчевський Антоній / Р. Я. Пилипчук // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. – 2-ге вид. – Київ, 1981. – Т. 6 : Куликів –Мікроклімат. – С. 340. 
     Dernałowicz Maria. Malczewski (Malczewski) Antoni (1793– 1826) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. – Tom XIX/2, zeszyt 81. – S. 276–279. 

* * * 
     Антоній Мальчевський [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану. Антоній Мальчевський [Електронний ресурс] // Поезія і проза Галини Мирослави : сайт. – Режим доступу: http://poetry.in.ua/2016/06/03/%D.– Назва з екрану. 

     Сеніна Т. Антоній Мальчевський. Слідами основоположника «української школи» в польській літературі та його помешкання в Кременці (2009 р.) / Т. Сеніна [Електронний ресурс] // Музей Юлиуша Словацкого : сайт. – Режим доступу : http://mjsk.te.ua/ru/dyeyatelnost/35. – Назва з екрану.

Місто різних – місто рівних

22 травня у рамках проекту "Місто різних - місто рівних" відбулася екскурсія у Старе місто. Багато охочих відгукнулися на ідею побачити підземелля костелу Святих апостолів Петра і Павла. Екскурсія розпочалась із відділу краєзнавчої роботи, під час якої було представлено книги з історії костелу та заповідника міста Луцька. У подальшому подорож продовжилась по вулиці Замковій та Плитниці. Цікавою була розповідь Наталії Хомяк про заповідник "Старе місто".
Отож, ми дізналися, що окрім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проекту ILoveUkraine.
Про унікальні триярусні підземелля, вхід до яких знаходиться під костелом свв. апостолів Петра і Павла, існує чимало легенд. Особливо вражає їх висота, яка в окремих місцях сягає майже 6 метрів. Кажуть, що колись Старе місто було сполучене ними з Шепельським і Жидичинським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, у тому числі й луцьких римо-католицьких єпископів.













Презентація «Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік» у ВІППО

      Презентацію розпочав ректор ВІППО Петро Степанович Олешко, який наголосив, що матеріали щорічного видання «Календар знаменних і пам’ятних дат Волині» спрямовані на відновлення і збереження історичної пам’яті народу. Це видання надзвичайно інформативне і корисне для педагогів, класних керівників, організаторів виховної роботи в школі. Використання його матеріалів у підготовці до уроків та виховних заходів допомагає педагогам значно збагатити їх гуманітарну складову.

      

     У презентації взяли участь редактори-упорядники «Календаря знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік» Ковальчук Є. І., заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук, та Понагайба А. А., завідувач відділу краєзнавчої роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки; автори довідок Лис С. В., провідний науковий співробітник відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, та Романчук Г. Д., завідувач науково-дослідної лабораторії соціологічних досліджень та розвитку освіти ВІППО.




       «Календар знаменних і пам’ятних дат» за роки свого видання став справжньою визитівкою нашого краю, який репрезентує Волинь за її межами. Бути представленим у календарі є престижним, знаковим для діячів культури, шанованих людей певного рейтингу та своєрідною картою життєвого успіху. Без цього видання важко уявити сучасного волинського науковця чи державного службовця. Видання є затребуваним, його охоче дарують і колекціонують. 

Козацька слава Олександра Середюка

17 травня 2018 року у Волинській державній обласній універсальній наукові бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація 2-го видання книги Олександра Середюка „Ленін. Злий геній – вождь тероризму”. 

Результат пошуку зображень за запитом "середюк ленін"

Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу організацією книжкової виставки "Козацька слава Олександра Середюка", яку підготувала головний бібліотекар відділу Олена Гапонюк.





Олександр Миколайович Середюк – відомий історик, краєзнавець, публіцист, засновник та директор Музею історії сільського господарства Волині – скансену.
О. Середюк своєю працею втілює ідею української державності. Вперше серед музеїв України у 1990 році оформив експозицію „Історія української національної символіки”. Він спрямовує свою роботу на те, щоб експонати вивчалися, а не лише демонструвалися. Започаткував вивчення і відтворення родинного і суспільного життя українців, яке супроводжувалось різними обрядами. Вже не один рік в експозиції просто неба проводяться „Андріївські вечорниці”, „Різдвяний свят вечір”, „Колядки, щедрівки”.
 О. Середюк – полковник Волинської Січі Війська „Запорізького”, уже багато років займається вивченням і дослідженням українського козацтва. Створив на базі музею школу „Козацького гарту”, де проводяться навчання молоді за програмою психофізичної підготовки воїнів Запорізької Січі.
Автор понад 40 наукових праць, книг, історико-краєзнавчих нарисів, пристрасних публікацій у періодиці. За останні роки вийшли друком його книги „Скарбниця історії Волині”, „Ангел-хранитель”, „Експропріація”, „Юлія – політичний портрет”, „Лицарі Сонця”, „Ангел України” та ін.


О. Середюк своєю діяльністю зробив вагомий внесок у розвиток музейництва на Волині, справу національного і культурного відродження України та її козацьких традицій, дослідження в галузі історичного краєзнавства Волині. У 1999 році він став лауреатом конкурсу імені Леоніда Маслова, організованого Товариством охорони пам'яток історії і культури. Постановою Козацької Ради нагороджений медаллю „Козацької Слави” та срібним хрестом „Козацької Слави”.


10 травня – 75 років від дня народження Галини Стельмащук – українського етнолога та мистецтвознавця, члена Національної спілки художників України

       
Результат пошуку зображень за запитом "стельмащук галина" 
Галина Григорівна Стельмащук – український вчений, педагог, завідувач кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв, доктор мистецтвознавства, професор, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України.
Галина Стельмащук народилася 10 травня 1943 року у с. Городині Торчинського, тепер Рожищенського району. Коли Галині було п’ять років родина майбутньої дослідниці зазнала репресій. У 1952 році Г. Г. Стельмащук потрапила у дитячий розподільник у м. Луцьк, де у свідоцтві про народження записали, що народилася у м. Луцьку. У тому ж 1952 році з розподільника була направлена у дитячий будинок с. Крупа-Границя Луцького району Волинської обл. де у 1960 році закінчила середню школу, а у 1971 році – Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. У 1976–1989 роках працювала у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, де займалася науковою та експедиційною роботою. З 1989 року й до нині працює у Львівській національній академії мистецтв. А з 2003 року очолює кафедру історії і теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв.
Коло наукових інтересів Г. Г. Стельмащук покриває досить багато напрямів, серед них: історія та теорія образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавча критика, етнологія.
Основний напрям наукових студій Г. Г. Стельмащук – є вивчення українського строю. Особливу увагу дослідниця звертає на такий малодосліджений його елемент як головний убір. Варто зазначити, що у своїх працях, окрім опису зовнішнього вигляду головного убору, науковець вказує на його зв’язок зі звичаями і обрядами, на атрибути-знаки весільних головних уборів.
Іншим важливим напрямом наукових досліджень Г. Г. Стельмащук є дослідження творчості українських митців у світі. Дослідниця у своїх працях відновлює для широкого загалу імена визначних митців українського походження, які покинули батьківщину в міжвоєнний період. Завдяки науковій роботі Г. Г. Стельмащук та організації нею виставок стають відомими для українців роботи Олександра Архипенка, Петра Андрусіва, Петра Мегика, Роберта Лісовського, Богдана Певного тощо.
У науковому доробку Г. Г. Стельмащук – понад 400 праць, серед яких варто виокремити: «Український народний одяг XVII – початку XIX ст. в акварелях Ю. Глоговського» (1988, співав. Д. Крвавич), «Традиційні головні убори українців» (1993), «Український стрій» (2000, співав. М. Білан), «У XXI століття – з мистецтвом: довідник» (2000), «Екслібриси родини Опанащуків» (2007), «Творчий портрет Миколи Опанащука. Графіка. Малярство» (2007) та ін. Розділи в колективних монографіях: «Материальная культура. Полесье» (1988), «Лемківщина» (1999), «Історія Гуцульщини. Т. 6» (2001), «Історія української культури» (т. 2, 2001; т. 4, кн. 1, 2008), «Українське народознавство» (1994, 2004), «Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва» (1995), «Українське народознавство: підручник» (2004), «Україна козацька держава» (2004). Г. Г. Стельмащук є автором  низки наукових видань, зокрема, «Українське народне вбрання» (2013), «Українські народні головні убори» (2013), «Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст.» (2013).
У 2006 році у м. Луцьку Г. Г. Стельмащук презентувала монографію «Давнє вбрання на Волині: етнографічно-мистецтвознавче дослідження». Книга присвячена вбранню рідного краю авторки – Волині.
У 2016 році Г. Г. Стельмащук здобула премію Президента України «Українська книжка року». За вагомий внесок у розвиток українознавства було відзначено автора видання «Українські народні головні убори» Г. Г. Стельмащук та «Видавництво «Апріорі», яке видало книгу. У книзі подано ґрунтовну текстову частину, що доповнюється багатим ілюстративним матеріалом.
Вдало поєднує Г. Г. Стельмащук науку з педагогічною роботою. Серед її учнів – відомі художники, учасники багатьох виставок, наукові співробітники, педагоги, мистецтвознавці. Під її керівництвом успішно захистилися 19 кандидатів мистецтвознавства.
Г. Г. Стельмащук є членом двох Спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львівській національній академії мистецтв та Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ), членом експертної Ради ДАК України (2009–2013). З 2014 року вона – голова спеціалізованої докторської вченої Ради у Львівській національній академії мистецтв. Крім того, науковець займає активну громадську позицію та бере участь в сучасному художньому процесі.
Світлана Чибирак



Література:
Білан М. С. Український стрій / М. С. Білан, Г. Г. Стельмащук. – 2-е вид. – Львів : Апріорі, 2011. – 310 с.
Мистецтвознавчий автограф. Вип. 6/7 / упоряд. Г. Г. Стельмащук. – Львів : Сполом, 2014. – 319 с.
Українські митці у світі : матеріали до іст. укр. мистец. XX ст. / авт.-упоряд. Г. Г. Стельмащук. – Львів : Апріорі, 2013. – 516 с.
***
Стельмащук Г. Г. Давнє вбрання на Волині: етнографічно- мистецтвознавче дослідження : монографія / Г. Г. Стельмащук ; ред. Т. М. Демчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2006. – 278 с. : кольор. іл.
Стельмащук Г. Г. Екслібриси родини Опанащуків / Г. Г. Стельмащук ; Львівська нац. академія мистецтв. – Львів : Філевич Я. Ю., 2006. – 76 с. : iл.
Стельмащук Г. Г. Микола Опанащук. Творчий портрет митця: графіка, малярство / Г. Г. Стельмащук. – Львів : Філевич Я. Ю., 2007. – 186 с. : iл.        
Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців / Г. Г. Стельмащук. – Київ : Наук. думка, 1993. –  240 с.
Стельмащук Г. Г. Українське народне вбрання / Г. Г. Стельмащук. – Львів : Апріорі, 2013. – 256 с. : іл.
Стельмащук Г. Г. Українські народні головні убори / Г. Г. Стельмащук. – 2-е вид., перероб. і доп. – Львів : Апріорі, 2013. – 273 с. : кольор. іл.
***
Стельмащук Г. Вбрання заможних волинян XIV–XVI ст. / Г. Стельмащук  // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність : матеріали Другої Волин. обл. наук.-етногр. конф. – Луцьк, 2005. –  С. 120–123.
Стельмащук Г. Г. Народне мистецтво в творчості українських професійних митців: історичний досвід, нові реалії / Г. Г. Стельмащук. //   Нове життя старих традицій : традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті : матеріали міжнар. наук. конф. в рамках V Міжнар. фест. укр. фольклору "Берегиня" / ред. В. Давидюк. – Луцьк, 2007. –  С. 121–124.
Стельмащук Г. Пізнаймо самих себе: штрихи до творчості Майї Білан, ретроспектива у 60-ті ; Етнограф, культуролог музеєзнавець Наталія Калашнікова ; Українська народна тканина / Г. Стельмащук // Мистецтвознавчий автограф : зб наук. пр. кафедри іст. і теор. мистец. Львів. Нац. акад. мистец. – Львів, 2007. – Вип. 2. – С. 25–37, 250–251, 271–273.
Стельмащук Г. Роль етнічних традицій у вихованні молодої генерації / Г. Стельмащук // Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний : матеріали Третьої Волин. обл. наук.-етногр. конф : зб. наук. пр. – Луцьк, 2007. – Вип. 24. – С. 12–13.
Стельмащук Г. Самоідентифікація луцьких митців початку ХХІ сторіччя «Галереї – ІХ» / Г. Стельмащук // МІСТ : мистецтво, історія, сучаснісь, теорія : зб. наук. пр.  з мистецтвознавства і культурології. – Київ, 2006. – С. 344–346.
Стельмащук Г. Художній метал Олега Гаркуса: традиції та інновації / Г. Стельмащук // Образот. мистецтво. – 2012. – № 3/4. – С. 22–23.
***
Галина Стельмащук : бібліогр. покажч. / уклад. Л. Р. Шпирало-Затолочна. – Львів : Афіша, 2004. – 52 с.
Мірошниченко-Гусак Л. 10 травня 70 років від дня народження Г. Г. Стельмащук (1943) – доктора мистецтвознавства, професора, члена Національної спілки художників України / Л. Мірошниченко-Гусак //  Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2012. – С. 62–64.
Стельмащук Галина Григорівна // Жінки України : біогр. енцикл. слов.  – Київ, 2001. – С. 434–435.
Стельмащук Галина Григорівна // Хто є хто в Україні 2001 / Київське наук. т-во ім. Петра Могили ; уклад. та ред. вид.: Ю. Марченко, О. Телемко. – Київ, 2001. – С. 434–435.
Галина Стельмащук: творчий пошук триває // Образот. мистецтво. – 2013. – № 1. – С. 126–127.
Якимчук Л.  "Українська книжка року" : [Указом "Про присудження щорічної премії Президента України "Українська книжка року" відзначено українських авторів та видавництва", зокрема, Галині Стельмащук та "Видавництву "Апріорі" за книгу "Українські народні головні убори"] / Л. Якимчук // Культура і життя. – 2016. – 5 серп. – С. 2.
***
Стельмащук Галина Григорівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу :  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%. Назва з екрану.
Стельмащук Галина Григорівна [Електронний ресурс] // Національна академія мистецтв України : сайт. – Режим доступу : http://academia.gov.ua/sites/Stelmashuk/Stelmashuk.htm. – Назва з екрану.
Стельмащук Галина Григорівна [Електронний ресурс] // ЛНАМ : сайт. – Режим доступу :  http://lnam.edu.ua/uk/faculty/art-history/theory/teachers/vikladach-kafedri/stelmaschuk. – Назва з екрану.