Вітаємо відомого українського письменника Івана Чернецького!

Шановний Іван Іванович!!!

Прийміть наші найтепліші поздоровлення з нагоди

 Дня народження!

Наснаги та усіляких гараздів і довгих щасливих літ!!!

Іван Іванович Чернецький народився 23 грудня 1935 року у селі Злоєць на Холмщині. У 1942–1943 роках родина Чернецьких зазнала гонінь від німецької окупаційної влади, а в лютому 1943-го від рук польських шовіністів загинув батько майбутнього письменника. У дев’ятирічному віці Іванко змушений був попрощатися з рідною оселею – в холодному товарняку він помандрував аж на Херсонщину, куди було переселено сім’ю. Там, у селі Біляївка, пішов до першого класу.

1946-го року на Східній Україні розпочався черговий «великий голод». Залишивши на Херсонщині могили діда Павла і бабці Олени, Чернецькі переїжджають на Волинь. Спочатку мешкали у Воротневі, потім у Рованцях, що поблизу Луцька. Середню освіту Іван Чернецький здобував у Луцькій школі №1, а вищу – на історико-філологічному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, де відвідував літературну студію. По закінченні інституту поїхав за направленням у Старокозацький район на Одещині – працював учителем історії та географії у селах  Чистоводному та Підгірному. Повернувся на Волинь, учителював у селі Печихвости Горохівського району, викладав історію.

У 1964 році залишив педагогічну діяльність і перейшов на роботу у Волинський обласний краєзнавчий музей. Наступного року, коли розпочався перший «покіс» української інтелігенції, вдома в Івана Чернецького кадебісти влаштували обшук, вилучили з десяток віршів. А через декілька днів збори парторганізації управління культури за вірші «Заздрість», «До питання про культ», «Смерть персонального пенсіонера» одноголосно виключили  його з комуністичної партії. Після цього відкривалася пряма дорога до суду. Але, на щастя, обійшлося.

Пізніше Іван Чернецький працював у Луцькій міській раді, брав участь у створенні обласної організації Товариства українських книголюбів, якою керував двадцять років. У період перебудови очолював Луцьку міську організацію Товариства української мови ім. Тараса Шевченка.

Перші вірші Івана Чернецького були надруковані  ще 1957 року на сторінках  газет, а потім в літературному альманасі «Волинь» та в колективній збірці «Яблуневий цвіт». Дебютував поет книжечкою «Заручини» (1969), що побачила світ у видавництві «Каменяр». Далі була книжка «Зелені хатинки» (1978), адресована юним читачам, потому – поетична збірка «Двоколос» (1980). Загалом же у його творчому доробку до двох десятків книжок поезії, прози, видань для дітей.

Член Національної спілки письменників України з 1981 року. Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2011). Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2000), літературної премії «Родина Косачів» за твори  для дітей (2012),  переможець VII Всеукраїнського фестивалю гумору, що проводиться у селі Нобель на Рівненщині (2013). Окремі твори  перекладені російською, білоруською, польською мовами.

Закоханий у красу рідного краю,  Іван Чернецький з особливою любов’ю «малює» пейзажі волинської землі, а в творах на історичну тематику показує своє філософське розуміння і ставлення до історичних явищ і постатей. Як зазначав Уладзімір Калесник у літературному збірнику «Братэрства» (Мінськ, 1988), «Натура в Чарнецкаго лірычная, ен тонкі одчувальнік зажуранай красы свайго жытняга і азернага краю. Мілая летуценнасць, мройнасць надае адмятны каларыт пейзажным вершам Чарнецкага».

Сергій Лис

 У відділі краєзнавчої роботи функціонує 

книжкова виставка

«Горить у серці полум’я любові, 

запалене у праведному слові», 

присвячена творчості Івана Чернецького.

Запрошуємо долучитися до світлого

 поетичного слова 

усіх бажаючих!!! 

Нещодавно  побачила світ нова книга прози Івана Чернецького "Літа і дороги" у видавництві "Надстир'я", обсягом 84 сторінки.

До вашої уваги окремо видані твори  атора та публікації у збірниках і періодичних виданнях:

Чернецький І. Вечірні розмови з Сірком : гумор / І. Чернецький. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 36 с.

Чернецький І. Двоколос : поезії / І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1980. – 79 с.

Чернецький І. Допишу завтра… : проза / І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2004. – 80 с.

Чернецький І. І. Заручини : поезії / І. І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1969. – 36 с.

Чернецький І. І. Зелені хатинки : поезії / І. І. Чернецький. – Київ : Веселка, 1978. – 12 с.

Чернецький І. І. Зірниці : поезії / І. І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1985. – 70 с.

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Літа : поезії / І. І. Чернецький. – Луцьк : Надстир'я, 2005. – 241 с.

Чернецький І. Незрозумілий цей Ілько : оповід. для дітей молодш. шк. віку / І. Чернецький. – Львів : Каменяр, 1989. – 30 с.

Чернецький І. Переклик : поезії / І. Чернецький. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 86 с.

Чернецький І. Подарунок для Іванки : оповід. для дітей молодш. та серед. шк. віку / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 42 с.

Чернецький І. І. Подорожник : поезії / І. І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – 88 с.

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Сліди на снігу / І. І. Чернецький. –Луцьк : Твердиня, 2008. – 60 с.

Чернецький І.Чернецький І. Сльоза : поезії / Чернецький І. – Луцьк : Вежа, 1997. – 64 с

Чернецький І. І.Чернецький І.І. Такої мами нема ні в кого : оповід. для дітей молод. та серед. шк. віку / І. І. Чернецький. –Луцьк : Твердиня, 2007. – 48 с.

Чернецький І. Читаночки / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 1992. – 18 с.

Чернецький І. Що повіз автомобіль : вірші / І. Чернецький. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 22 с.

Чернецький І. Якого кольору вітер : вірші для дітей дошк. та молодш. шк. віку / І. Чернецький. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 28 с.

***

Берестейське багаття : твори поетів і прозаїків Берестейщини в перекладах українською мовою / упоряд.-ред. В. С. Гей, Н. П. Горик. – Луцьк : Терен, 2012. – 228 с.

Переклади з білоруської Івана Чернецького – с. 18–20, 68–74, 124–126, 153–155, 171–172, 183, 188, 199–200.

Думи і песні Валыні : творы  паэтау і прозаїкау на беларускую мову. – Луцьк : Терен, 2012. – 232 с.

Твори Івана Чернецького в перекладах на білоруську мову – С. 130–139, 207–211.

***

Чернецький І. Балада про батька : вірш / І.  Чернецький // Книга про батька. Українська поетика XIX–XXI століть : антологія / упоряд. В. Л. Чуйка. – Київ, 2013. – С. 279–280.

Чернецький І. Вірний син Холмщини і Волині (до 75-річчя Віктора Ревухи) / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 153–156.

Чернецький І. Дорога на Ковель ; Колодяжненське літо ; Дядько Лев зі Скулина на Хрещатику / І. Чернецький // Стежками «Лісової пісні»: до 100-річчя драми-феєрії Лесі Українки : зб. / упоряд.: В. Гей, Н. Горик, Н, Гуменюк. – Луцьк, 2011. – С. 191–195.

Чернецький І. Злітаються теплі духи / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – Вип. 16. – С. 232–236.

Чернецький І.  Петро перший / І. Чернецький // Світязь : альм. Волин. обл. орг. нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2009. – Вип. 15. – С. 125–131.

Чернецький І.  Петро перший ; Учень п’яти шкіл : письменник про себе / І.  Чернецький // Волинь літературна: наші сучасники : зб. матеріалів про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 203–209, 316–321.

Чернецький І. Слово про Луцьк / І. Чернецький // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. канд. філолог. наук М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 49–50.

Чернецький І. "А згадки – завжди сумовиті" / І. Чернецький // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – № 226/227. – С. 162–169.

Чернецький І. Заборонена зустріч ; Екзамен : бувальщини / І. Чернецький // Літ. Україна. – 2011. – 24 лют. – С. 9.

Чернецький І. Коли сльоза рождається як гордість ; Строфи ; Як були ми молодими : вірші / І. Чернецький // Телерадіогазета. – 2011. – 5 січ. – С. 17.

Чернецький І. Літа й дороги «забужанського бандерівця» / І. Чернецький // Волинь-нова. – 2014. – 27 верес. – С. 10.

Чернецький І. Павутинки бабиного літа : поезії / І. Чернецький // Дзвін. – 2005. – № 11. – С. 15–16.

Чернецький І. Скорострільно ; «Сталін» ; Свіжина / І. Чернецький // Віче. – 2010. – 23–29 груд. – С. 10.

Чернецький І. Коли сльоза рождається як гордість ; Строфи ; Як були ми молодими : вірші / І. Чернецький // Телерадіогазета. – 2011. – 5 січ. – С. 17.

Чернецький І. Три зустрічі й чотири листи / І. Чернецький // Віче. – 2012. – 12–18 січ. – С. 8–9.

Чернецький І. Хто вкоротив нам пам’ять / І. Чернецький // Волинь-нова. – 2012. – 26 січ. – С. 6.

Чернецький І. Школярам моїх Рованців – світлих доріг і літ / І. Чернецький // Слава праці. – 2010. – 2 берез. – С. 3.

***

Золоті сторінки Волинського Національного університету імені Лесі Українки. Випускники / уклад.: І. Констанкевич, Н. Грінчук, Л. Пухер, О. Маховський ; ред. І. Коцан. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 147 с.

Вербич В. «Любов моя, моя стезя» / В. Вербич // Вербич В. Карб єдиної дороги : есеї та діалоги / В. Вербич. – Луцьк, 2008. – 292 с.

Про Івана Чернецького – с. 59–62.

Корнелюк Д. Чернецький Іван Іванович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д.Корнелюк Д. Духовне небо Волині : презентац. альм. / Д. Корнелюк. – Луцьк, 2008. – С. 241.

Вербич В. Іван Чернецький : бо ми народ. Один у всьому світі / В. Вербич // Гроно. – 2011. – № 4. – С. 62–63.

Визнання : Іван Чернецький – лауреат премії імені родини Косачів // Волинь-нова. – 2012. – 16 лют. – С. 1.

Визнання : троє волинян отримали державні відзнаки // Волинь-нова. – 2011. – 7 трав. – С. 1.

Грибун Н. «Горить у серці полум’я любові, запалене у праведному слові» / Н. Грибун // Слава праці. – 2010. – 21 груд.

Зозуля С. Душа поета завжди молода: зустрічі з цікавими людьми / С. Зозуля // Слава праці. – 2011. – 23 груд.

І вірші про війну  і усміхнена муза // Наш край. – 2014. – 10 жовт. – С. 8.

Іван Чернецький – лауреат! // Волинь. газ. – 2012. – 16 лют. – С. 9.

Імпреза: перший на Волині нобелівський лауреат // Волинь-нова. – 2013. – 12 верес. – С. 8.

Література: зустріч зі справжніми // Волинь-нова. – 2010. – 18 берез. – С. 2.

Мах П. Творча стежка Івана Чернецького / П. Мах // Волинь-нова. – 2010. – 23 груд. – С. 6.

Романець Ю. Зустріч з волинськими письменниками / Ю. Романець // Нова доба. – 2012. – 24 листоп. – С. 7.

Свистун Л. Незабутня зустріч / Л. Свистун // Вільн. шляхом. – 2013. – 2 берез. – С. 7.

Струцюк Й. 75 – це не так багато і не так мало, аби подякувати всевишньому / Й. Струцюк // Віче. – 2010. – 23–29 груд. – С. 10.

Сусик В. Письменники Волині – гості Полісся // Полісся. – 2014. – 18 берез.

Шукалович Н. Цікаві зустрічі / Н. Шукалович // Нове життя. – 2012. – 23 черв. – С. 11.

***

Іван Чернецький // Письменники України : біобібліогр. довід. – К., 2006. – С. 452.

Іван Чернецький // Письменники Волині : довід. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2010. – С. 74–75.

Лис С. 23 грудня 75 років від дня народження І. І. Чернецького (1935) – українського письменника / С. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2010 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2009. – С. 123–126.

Презентація нових книг кандидата церковно-історичних наук, історика-архівіста Володимира Рожка

 Шановні краяни!

     Ми не вперше зібралися в актовій залі бібліотеки на презентацію книг Володимира Рожка – «Преосвященний Платон Артем’юк, єпископ Рівненський і Крем’янецький» та історико-краєзнавчого нарису – «Ветли: минуле і сьогодення». 

Праця «Преосвященний Платон Артем’юк, єпископ Рівненський і Крем’янецький» - ще одна ґрунтовна спроба автора відродити пам'ять про події, пов’язані з історією становлення Української Церкви, як самостійної, незалежної та самобутньої частини православного світу. У центрі дослідження – постать Преосвященного Платона, єпископа Рівненнського і Кремянецького, який, попри свій вагомий внесок й активну участь у розбудові культурно-освітнього, громадсько-просвітницького, врешті, духовного життя на українських землях періоду до 20–40-х років ХХ століття, довгий час залишався невідомим для більшості українців.

Вперше Володимир Євтухович презентує для широкого загалу історико-краєзнавчий нарис про село «Ветли: минуле і сьогодення» – це неповторна, багатогранна, сповнена безлічі таємниць і загадок сторінка з історії села Ветли, що над Прип’яттю. Поселення Ветли засноване десятки тисяч років тому, було важливим духовно-релігійним та транспортно-економічним осередком у часи Руси-України, об’єктом суперечок і дипломатичних зв’язків у литовсько-польську добу. Воно пережило лихоліття війни та радянсько-атеїстичну навалу, та попри все, не лише не втратило своєї самобутності, але й зуміло примножити багатовікову культурно-духовну спадщину. Сучасне село Ветли – це поєднання розвиненої інфраструктури, традицій минулого та дивовижної природи – того, що утворює невідємну частину глибокого Полісся. Ветли – особливе село Волинського Полісся. За легендою, тут колись було місто, а над річкою стояв замок.

   Обидві книги побачили світ цього року (2015) у видавництві «Волинська обласна друкарня», що засвідчує про надзвичайну працьовитість та наполегливість автора у його наукових пошуках. Чисельні розвідки Володимара Євтуховича напрацьовані, завдяки його енергії та винятковому ентузіазму.

З вітальним словом виступила  директор Волинської  державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки  Людмила Антонівна Стасюк!

На нинішньому дійстві був присутній член Національної спілки письменників України, журналіст Віктор Олексійович Вербич.

Поділилась роздумами про наукове дослідження  Володимира Рожка начальник відділу використання ДАВО Любов Іванівні Коц.

        До слова прилучилась Антоніна Вікторівна Гурська.

      В заході також взяла участь завідувач архіву Луцького педагогічного коледжу Валентина Василівна Борейко.  

       Володимир Рожко не лише  науковець, дослідник,  а й талановитимй поет, прозаїк, перекладач. Вірші Володимира Рожка декламували працівники відділу краєзнавчої роботи: Анна Гут, Наталія Хомяк, Наталія Шпанчук.

Презентацію підготувала завідувач відділу краєзнавчої роботи Алла Понагайба. Ведуча заходу – Наталя Хомяк. Слайдопоказ Олени Гапонюк.

А Володимиру Євтуховичу, від щирого серця зичимо  міцного здоров’я, успіхів, Божого благословення  для здійснення Ваших нових творчих задумів!

Обласний семінар завідувачів відділів обслуговування центральних, районних, міських бібліотек на тему: "Потенціал сучасної бібліотеки як основний чинник співпраці у площині "користувач – бібліотекар"

 

      У  рамках обласного семінару виступила завідувач відділу краєзнавчої роботи Алла Понагайба на тему: "Краєзнавча робота бібліотек в умовах оновленого суспільства".

      У повідомленні йшлося про те, що бібліотеки на сучасному етапі виступають гарантами збереження краєзнавчої інформації для нинішніх і прийдешніх поколінь. Бібліотечне краєзнавство стає якісним новим утворенням, усі складові котрого, підпорядковуються єдиній меті – повному й оперативному задоволенню краєзнавчих інформаційних потреб користувачів.

Бібліотечні установи завдяки своєму значному документно-інформаційному потенціалу, сприяють ефективному  економічному, соціальному, культурному розвитку.  На державному рівні  прийнято законодавчі акти, в яких передбачено систему заходів, спрямованих на  відродження місцевого самоврядування, духовної культури, видання  та перевидання документів, що мають цінність для краю, популяризацію краєзнавчих знань. В Україні активізуються краєзнавчі дослідження, поширюється краєзнавчий рух.  Інтенсивному розвитку краєзнавства в цілому та бібліотечного, зокрема, сприяє державна підтримка збереження, вивчення та популяризація краєзнавчої спадщини. Про це свідчать Укази Президента, нормативні документи, закони та положення. На початку ХХІ століття в Україні найбільшими власниками краєзнавчих колекцій є універсальні і наукові  обласні бібліотеки. Головну частину краєзнавчих фондів становлять книги, періодичні та продовжувані видання, довідники, путівники, буклети та інші друковані видання. Електронні (онлайнові й офлайнові документи) посідають незначне місце в краєзнавчих фондах бібліотек. Збільшення випуску краєзнавчих документів(традиційних та електронних) позитивно вплинуло на поточне комплектування, проте варто відмітити, що   є і  прогалини у краєзнавчих фондах книгозбірень. Краєзнавчі відділи обласних бібліотек виконують функцію депозитарію краєзнавчих  і місцевих видань.

 

 

 

 

 

 

Відділ краєзнавчої роботи радо вітає своїх користувачів!

     Цими днями дуже людно у відділі краєзнавчої роботи! 
    Студенти СНУ ім. Лесі Українки історичного та педагогічного факультету активно працюють у затишній атмосфері відділу над темою "Вибори до обласних рад". Вони опрацьовують публікації про вибори у обласній та районній періодиці.
   

 Працівники відділу бажають успіху і творчої наснаги!!!

До дня пам'яті Олени Пчілки – презентація фільму "ОЛЕНА ПЧІЛКА: "І Я НЕ ЙДУ В СЛІД ЧИЙСЬ..."

4 жовтня 2015 року минає 85 років 

від дня смерті 

Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач) – 

видатної письменниці, фольклориста,

 матері Лесі Українки.

  

  До пам'ятника Олени Пчілки спорудженого за благодійні кошти громадою Волині колективом бібліотеки її імені відбулося покладання квітів.

      Краєзнавча година з нагоди вшанування пам'яті Олени Пчілки відбулася у форматі перегляду документального телефільму "ОЛЕНА ПЧІЛКА: " І Я НЕ ЙДУ В СЛІД ЧИЙСЬ...".

Цей фільм Ви, можите подивитися за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=B2fF0gReaRk 

      

    На Волині вже представлено сім фільмів про славетну родину Косачів. Усі фільми про Косачів знімає один колектив: перший заступник генерального директора Волинської державної телерадіокомпанії, автор сценарію і режисер Марія Андрушко, оператори-постановники Руслан Мазурок і Валерій Фетисов, режисер монтажу Анжела Шабала. У доробку творчої групи фільми: "Олена Пчілка: "Я не йду в слід чийсь...", "Лесина тінь. Петро Косач", Микола Косач: "Де пахнув сніг...", "Самітник із роду Косачів" (Юрій Косач), "Ізидора Косач: "Побачиш Україну – привітай", "Луцьк і Косачі", "Зібрались ми на віче..."

    Під час краєзнавчої годжини прозвучала поезія Олени Пчілки у виконанні бібліотекаря відділу краєзнавчої роботи Наталії Шпанчук.

    Ведуча заходу - завідувач відділу краєзнавчої роботи Алла Понагайба.

"Ми – нація єдина!"

Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

  

Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

  

Відповідно до теми першого уроку «Ми – нація єдина!»

у відділі краєзнавчої роботи відбулася зустріч з учнями навчальних закладів міста Луцька: 
гімназій № 4 ім. Модеста Левицького, 

№14 ім. Василя Сухомлинського.

 

Шановні викладачі, студенти! Шановні першокурсники!

Шановні викладачі, студенти!
 Шановні першокурсники!

        Відділ краєзнавчої роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки вітає Вас із Днем знань та з початком нового навчального року!

Ми щиро запрошуємо Вас на «побачення» із минулим і сучасним нашого краю!  Усе про рідну Волинь і край в цілому Ви знайдете на сторінках нових книг, періодичних і рідкісних видань та стародруків!

ВАМ, розумним і допитливим, п р о п о н у є м о:

-         фонд – понад 7 тис. примірників книг про Волинь;

-         понад 60 назв обласних, районних та інших періодичних видань;

-         зведений краєзнавчий каталог та каталог місцевих видань;

-         електронні бази даних «Краєзнавство», «Історична Волинь»;

-         літературно-мистецькі  вечори та презентації книг.

Зорієнтуватись у неосяжному потоці інформації  Вам допоможуть фахівці відділу. Чекаємо на Вас за адресою:    м. Луцьк, вул. Шопена, 11

Успішного і цікавого навчального року!

Книжкова виставка "Територія Слова і Духу Миколи Жулинського"

        У відділі краєзнавчої роботи функціонує

 книжкова виставка 

"Територія Слова і Духу Миколи Жулинського"

    Вона приурочена відомому українському ученому, літературознавцю і 

громадсько-політичному 

та культурному діячу.

25 серпня

75 років від дня народження М. Г. Жулинського (1940) –

українського літературознавця і громадсько-політичного діяча

       Жулинський Микола Григорович – відомий український учений-літературознавець, літературний критик, громадсько-політичний та культурний діяч, доктор філологічних наук з 1982 р., професор з 1990 р., академік НАН України з 1992 р., директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАНУ з 1991 р., член Національної спілки письменників України з 1975 р. народився в селянській родині с. Новосілки на Волині (нині с. Набережне Демидівського району Рівненської області). Середню освіту здобув у Боремельській загальноосвітній школі. По закінченні Дубнівського педагогічного училища в 1960 р., працював учителем восьмирічної школи с. Озерськ Дубровицького району, з часом - робітником на різних заводах в Україні та Росії, зокрема в 1962–1965 рр. – робітником промкомбінату Волинського облжитлопостачторгу та Луцького електроапаратного заводу.

У 1968 р. закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, а в 1971 р. – аспірантуру Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР, де пройшов усі етапи становлення і росту – від молодшого наукового співробітника до вченого секретаря. З 1978 р. був заступником директора з наукової роботи, а з 1991 р. – директором Інституту. В 1972 р. захистив кандидатську, а в 1981 р. – докторську дисертації. З 1988 р. – заступник академіка-секретаря, а з 2009 р. – академік-секретар відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Член-кореспондент НАН України з 1990 р. 15 жовтня 2009 р. удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка».

        Із 1977 р. є членом Національної спілки письменників України, членом президії ради, з 1998 р. – секретарем Спілки. Заступник голови правління Товариства дружби з українцями за кордоном «Україна», член Української всесвітньої координаційної ради. В 1989 р. виступив одним із організаторів Міжнародної асоціації україністів, в 1999 - 2002 рр. її президентом. Член редколегій журналів «Київ», «Київська старовина», «Слово і час», газети «Літературна Україна» та ін. У його творчому доробку – книги з історії та теорії української літератури: «Пафос життєствердження» (1974), «Людина як міра часу» (1979), «Человек в литературе» (1983), «Наближення» (1986), «Із забуття – в безсмертя» (1991), «Вірю в силу духа: Іван Франко, Леся Українка і Михайло Грушевський за піднесення політичної і національної свідомості української людності» (1999), «То твій, сину, батько! Українська душа – на Голгофі ХХ століття» (2003), «Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943–1944 рр.» (2003), «Відстані» (2006), «Слово і доля» (2006), «Він знав, як много важить слово…» (2008), «Нація. Культура. Література: національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури» (2010), «Українська література: творці і твори: учням, студентам» ( 2011) та інші. Автор понад 600 наукових статей, оглядів, рецензій.

       Зі здобуттям Україною незалежності включився в активне громадське та політичне життя. У лютому-листопаді 1992 р. був державним радником України з питань гуманітарної політики, головою колегії Державної думи України, з жовтня 1992 по серпень 1994 рр. та з грудня 1999 по травень 2001 рр. обіймав посаду віце-прем’єрміністра України, представляв громаду м. Луцька як народний депутат у Верховній Раді України 2-го (12.05.1994–12.05.1998, член депутатської групи «Конституційний центр») та 4-го скликань (14.05.2002–25.05.2006, член виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна»), очолював ряд підкомітетів Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України, зокрема, з питань творчої діяльності, мовної та культурно-просвітницької політики, з питань охорони історико-культурної спадщини. В 2006 р. призначений радником Президента України (до 2008 р.) та головою Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України. М. Жулинський є президентом Міжнародного фонду Марії Приймаченко, головою Українсько-Польського Форуму, почесним головою Конвенту Європейського колегіуму польських і українських університетів, президентом громадської організації «Фонд Михайла і Ярослава Стельмахів» та інш.

        У 1978 р. став лауреатом Республіканської премії в галузі літературно-художньої критики імені О. Білецького, в 1990 р. – Рівненської обласної премії ім. Валер’яна Поліщука. За книгу «Із забуття – в безсмертя» йому присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка за 1991 рік. Він є лауреатом премій Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1994) та НАН України імені І. Франка (2004). Нагороджений орденами «За заслуги» 3-го (1997) і І-го (2000) ступенів, князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2009). У 1993 р. Світовий конгрес вільних українців відзначив М. Жулинського найвищою нагородою закордонних українців – медаллю Святого Володимира за видатний внесок у наукову і політичну діяльність. Серед відзнак М. Жулинського - медаль князя Костянтина Острозького (найвища золота відзнака Національного університету  «Острозька академія»), орден Австрійської республіки, орден Павла Скоропадського, державний орден Італійської республіки «Зірка італійської солідарності» з присвоєнням почесного звання «Кавалер з правом користуватися регаліями Ордена» та інш.

М. Г. Жулинський – багатогранна особистість. Головні наукові інтереси – принципи й особливості втілення концепції людини в художніх образах і характерах, соціально-етичні та морально-філософські аспекти гуманістичної проблематики в літературі,  особистість в українській поезії та прозі, проблеми реалізму, модернізму і постмодернізму, єдність традицій і модерності в українській літературі. Однак серед його наукових студій особливий пріоритет належить Лесі Українці. За участю М. Г. Жулинського розпочався новий етап вивчення творчості письменниці на Волині, зокрема, в Луцькому педінституті імені Лесі Українки, а згодом у Волинському, тепер  Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. 1989 р. під егідою Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН України тут було створено науково-дослідну лабораторію вивчення творчості письменниці. За сприяння М. Жулинського в жовтні 1989 р. у виставковій залі музею Лесі Українки була презентована унікальна виставка фотооригіналів родинного архіву Косачів, переданого племінницею Лесі Українки Ольгою Сергіїв. Він входив до складу організаційного комітету Міжнародного симпозіуму «Леся Українка і світова культура», який відбувся в Луцьку 3–8 вересня 1991 р. на базі Луцького педінституту. М. Жулинський сприяє і бере найдіяльнішу участь у проведенні на Волині наукових конференцій, сесій, семінарів, присвячених вивченню творчості письменниці, в тому числі міжнародних: «Леся Українка і сучасність» (2001), «Леся Українка і європейська культура» (2006), «Леся Українка: естетика, поетика, текстологія» (2008) та інш.

У лютому 2004 р. завдяки М Жулинському у Волинському національному університеті імені Лесі Українки було відкрито Волинський науково-дослідний центр вивчення творчості письменниці, а у вересні 2006 р. – Науково-дослідний інститут. У 2008 р. очолив Науково-дослідний інститут Лесі Українки ВНУ ім. Лесі Українки, чим відкрив нові перспективи дослідження творчості відомої українки. Спільно з Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України триває робота по підготовці персональної енциклопедії «Леся Українка», повного академічного зібрання творів письменниці та укладання Словника мови творів Лесі Українки.

Анатолій Силюк

На виставці представлено літературу: 

            Жулинський М. Відстані / М. Жулинський. – Київ : Таля, 2006. – 160 с.

Жулинський М. Він знав, «як много важить слово…» / М. Жулинський. – Київ : Просвіта, 2008. – 136 с.

Жулинський М. Вірю в силу духа. – Луцьк : Медіа, 1999. – 104 с.

Жулинський М. Г. Заявити про себе культурою: тези трибунні, поза трибунні, а також роздуми й сповіді за парадною завісою / М. Г. Жулинський. – Київ : Генеза, 2001. – 645 с.

Жулинський М. Духовна спрага по втраченій Батьківщині. – 2-ге вид. – К.иїв : КМ Академія, 2002. – 67 с.

Жулинський М. Г. Нація, культура, література: нац.-культ. міфи та ідейно-естет. пошуки укр. літ. / М. Г. Жулинський. – Київ : Наук. думка, 2010. – 560 с.

Жулинський М. Подих третього тисячоліття / М. Жулинський. – Луцьк : Твердиня, 2000. – 47 с.

Жулинський М. Поминаймо в скорботі, але не в гніві: українсько-польський конфлікт на Волині 1943–1944 рр. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 36 с.

Жулинський Г. «То твій, сину, батько»: українська душа – на Голгофі ХХ ст. / Г. Жулинський, М. Жулинський. – 2-ге вид., доп. – Київ : Ярославів Вал, 2005. – 190 с.

Жулинський Г.  «То твій, сину, батько»: українська душа на Голгофі ХХ ст. / Г. Жулинський, М. Жулинський. – Київ : Генеза, 2003. – 110 с.

Жулинський М. Г. Українська література: творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М. Г. Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – 1152 с.

Жулинський М. Відповідальність перед людьми і Богом / М. Жулинський // Шаров І. Ф. 100 особистостей України. 1991–2011 / І. Ф. Шаров. – Київ : Арт Економі, 2011. – С. 146–153.

Жулинський М. «Виконати свій обов’язок перед собою і нацією» : Улас Самчук із вершини століть / М. Жулинський // Жулинський М. Г. Нація, культура, література: нац.-культ. міфи та ідейно-естет. пошуки укр. літ. / М. Г. Жулинський. – Київ, 2010. – С. 398–415.

Жулинський М. Волинський «блюститель благочестя» : Луцький замок став останнім пристановищем Данила Братковського. Його ж портрет поки що не знайдено… / М. Жулинський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня «Волинське братство». – Київ, 2003. – Вип. 3. – С. 146–157.

Жулинський М. Йде велика війна з природою України / М. Жулинський // Екстракт 150. У 2-х ч. / ред. Л. Івшина. – Київ, 2009. – Ч. 2. – С. 489–516.

Жулинський М. Традиція і проблема ідейно-естетичних пошуків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. / М. Жулинський // Записки наукового товариства імені Т. Шевченка : пр. філолог. секції. – Львів, 1992. – С. 140–153.

Жулинський М. Українська національна ідея в ідеологічній системі державотворення / М. Жулинський // Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали доп. міжнар. наук. конф. – Україна – Одеса, 1995. – С. 230–240.

Жулинський М. Час примирення і взаємного прощення / М. Жулинський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня «Волинське братство». – Київ, 2005. – Вип. 5. – С. 83–97.

Жулинський М. Шевченко і сучасна духовна ситуація / М. Жулинський // Світи Тараса Шевченка : зб. ст. до 175-річчя з дня народж. поета. – Нью Йорк, 1991. – С. 301–308.

Жулинський М. Василь Стус: нове народження в онові духу / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2014. – № 1–2. – С. 4–5.

Жулинський М. Велич національного обов’язку / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2011. – 1 верес. – С. 6–7.

Жулинський М. Велич трудів і днів майстра / М. Жулинський // Слово і час. – 2011. – №12. – С. 11–16.

Жулинський М. Духовний проповідник України, або Чим трепетав дух Олеся Гончара? / М. Жулинський // Слово і час. – 2008. – № 5. – С. 78–80.

Жулинський М. Ігор Палиця своїми справами уже довів, що рідне місто йому дороге / М. Жулинський // Волинь-нова. – 2012. – 25 жовт. – С. 5.

Жулинський М. Із одкровень «Пегасівців» / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2010. – 12 серп. – С. 8.

Жулинський М. Лицар українського співу / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2012. – 8 листоп. – С. 12.

Жулинський М. Моя друга світова… / М. Жулинський // Слово Просвіти. – 2010. – 20–26 трав. ; 27 трав.–2 черв. ; 10–16 черв.,  17–23 черв. ; 1–7 лип., 22–28 лип. ; 12–18 серп. ; 26 серп.–1 верес., 2–8 верес.

Жулинський М. «Не хочу більше обіймати посади голови Шевченківського комітету…» / М. Жулинський // Високий замок. – 2010. – 25 лют. – С. 7.

Жулинський М. Нескорений Поет просвітив світанок правди / М. Жулинський // Уряд. кур’єр. – 2014. – 7 берез. – С. 7.

Жулинський М. «О коротенька, наче смерть, дорого…» : Євген Плужник – «убієнний син» народу суворої долі / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2012. – 22 листоп. – С. 1, 4, 5.

Жулинський М. Самотність у славі / М. Жулинський // Літ. Україна. – 2012. – 2 серп. – С. 1, 6–7.

Жулинський М. «Свою Україну любіть, любіть її…» / М. Жулинський // Слово і час. – 2014. – № 3. – С. 3–11.

Жулинський М. «У моєму серці – Бог і Україна»: сумуючи за Іриною Левчанівською / М. Жулинський // Віче. – 2011. – 8–14 верес. – С. 10.

Жулинський М. «… Час поламався на твоєму березі»: сумуючи за Юрком Покальчуком / М. Жулинський // Слово і час. – 2008. – № 12. – С. 96–100.

Жулинський М. Чи відкрите ще вікно порозуміння? / М. Жулинський // День. – 2014. – 29 січ. – С. 9.

                                                   ***

Вербич В. Микола Жулинський: місія подвижника / В. Вербич // Літ. Україна. – 2010. – 30 верес. – С. 5.

За лаштунками «Книжки року» // Україна молода. – 2013. – 9 січ. – С. 13.

Капсамун І. Микола Жулинський: не такої України ми чекали через 20 років / І. Капсамун // День. – 2011. – 23 серп. – С. 2.

Лубчак В. Микола Жулинський: «Бронебійна публіцистика» «протверезить» наше суспільство / В. Лубчак // День. – 2012. – 14–15 груд. – С. 14.

Лупейко В. Правофланговий української культури / В. Лупейко // Народ. армія. – 2010. – 15 верес. – С. 7.

Микола Григорович Жулинський // Слово і час. – 2010. – № 8. – С. 3–39 ; № 12. – С. 117.

Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2010 рік // Літ. Україна. – 2010. – 16 верес. – С. 2.

Особистості: «Слово і доля Миколи Жулинського» // Волинь-нова. – 2010. – 18 верес. – С. 2.

Поліщук Т. Неювілейне / Т. Поліщук // День. – 2010. – 26 серп. – С. 2.

Сліпушко О. Український вибір на межі століть / О. Сліпушко // Слово Просвіти. – 2011. – 21–27 лип. – С. 1–3.

Ткачук М. Микола Жулинський: «Нова редакція мовного закону рятує ситуацію» / М. Ткачук // Україна молода. – 2012. – 14–15 верес. – С. 5.

Яручик В. «Поет українського літературознавства» Микола Жулинський / В. Яручик // Волин. монітор. – 2010. – 23 верес. – С. 5.

***

 Жулинський Микола Григорович // Енциклопедія історії України. – Київ, 2005. – Т. 3. – С. 174.

Жулинський Микола Григорович // Мистецтво України : біогр. довід. – Київ, 1997. – С. 244.

Жулинський Микола Григорович // Хто є хто в Україні. – Київ, 2001. – С. 146–147.

Жулинський Микола Григорович // Шевченківські лауреати 1962–2001 : енцикл. довід. – Київ, 2001. – С. 165–167.

Сташенко Н. 25 серпня 70 років від дня народження М. Г. Жулинського (1940) – українського літературознавця і громадсько-політичного діяча / Н. Сташенко, А. Силюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2010 рік / упр. культури і туризму  Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2009. – С. 85–90.

Пащук І. Жулинський Микола Григорович / І. Пащук // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. – Рівне, 2005. – С. 66.