вівторок, 23 грудня 2025 р.

Василь Слапчук: слово загартоване долею

 

23 грудня народився відомий український письменник та літературний критик Василь Слапчук.

Василь Дмитрович Слапчук єдиний на Волині літератор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Його твори видані англійською, шведською, польською, болгарською та іншими мовами.

Щиро вітаємо митця та зичимо міцного здоровя, невичерпної творчої енергії, натхнення, Перемоги та перемог.         

Слапчук Василь Дмитрович народився 23 грудня 1961 року в селі Новий Зборишів Горохівського (нині – Луцького) району Волинської області. Середню освіту здобував у Лобачівській середній школі, далі навчався у технічному училищі №1 міста Луцька, працював шліфувальником на автозаводі «Комунар» у Запоріжжі.

        У 1980 році Василь Слапчук був призваний до лав Радянської армії. Пройшов курс молодого бійця у місті Намангані (Узбекистан), потім – Афганістан. З грудня 1980-го по червень 1981 року – мотострілкова бригада у місті Джелалабад. Служив у третьому батальйоні 66 ОМСБ, який кидали на виручку передусім тим, кого «притискали» моджахеди. 18 червня 1981 року під час штурму укріпленої бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (у 2001 році талібів та ісламістів»Аль-Каїди» звідти «викурюватимуть» уже американські військові), був тяжко поранений. Куля пошкодила хребет, Василь втратив змогу ходити.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, а вже за часів незалежної України – орденами «За мужність» ІІІ ступеня (1998) – за активну громадську діяльність, участь у вирішенні питань соціального захисту учасників бойових дій, інвалідів війни та сімей загиблих в Афганістані нагрудним знаком «Ветеран війни» (1994), медалями «За громадянську мужність» (Українська спілка ветеранів Афганістану, 2003), «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України, 2009), «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України, 2011), «25 років виведення військ з Афганістану» (2014). Має також державні нагороди Афганістану й Білорусі.

        Упродовж 1988–1993 років Василь Слапчук продовжував навчання, здобуваючи вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Перші кроки на науково-дослідницькому поприщі зробив під орудою професора Олександра Рисака, досліджуючи художні особливості роману Уласа Самчука «Марія».

        Ранні вірші публікувалися в обласній молодіжній газеті «Молодий ленінець» у 1984 році, журналі «Перець» та у журналі «Жовтень» у 1989 році. У 1991 році вийшла у світ його перша поетична збірка «Як довго ця війна тривала». Відтак крок за кроком, книга за книгою наближали письменника до найвищого визнання його таланту в рідній державі. На Волині відзначений преміями «Надія» (1993), імені Агатангела Кримського (1997). Всеукраїнського резонансу творчість ВасиляСлапчука набула 1998 року з виходом книг поезії «Мовчання адресоване мені» та «Укол годинниковою стрілкою» (з передмовою Миколи Жулинського).

        Далі прийшло визнання у формі багатьох державних, недержавних та міжнародних премій. Ось лише деякі з них: 1999 рік – Всеукраїнська мистецька імені Василя Стуса, 2000 рік – премія фундації Воляників-Швабінських при Українському вільному університеті у Нью-Йорку (США) за поетичну книгу «Укол годинниковою стрілкою». Його книжки відзначені також літературними преміями імені Павла Тичини (2001), «Тріумф» (2001), імені Івана Огієнка (2002), Богдана-Нестора Лепкого (2002), Бориса Нечерди (2003) – за «самобутні художні відкриття та утвердження нових напрямків в українській поезії», Олекси Гірника (2006) – за «значні успіхи в національно-патріотичному вихованні дітей та молоді, прищепленні їм патріотичного ставлення до української мови», Івана Кошелівця (2008).

У нинішньому десятилітті нагороджений медаллю «Почесна відзнака» (Національна спілка письменників України, 2011), Почесною відзнакою «Заслужений діяч польської культури» (Міністерство культури і національної спадщини Польщі, 2013), медаллю «Олександра Довженка» (Міжнародна літературно-мистецька академія України, 2017), Премією імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2017), Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», Міжнародною літературно-мистецькою академії України (2020) – за книгу «Роман & Роман».

Із міжнародних премій варто згадати: імені Юзефа Лободовського (Польща, 2015) – за романи «Жінка зі снігу» та «Книга забуття», Міжнародна гуманітарна премія «Золотий асик» (Казахстан, 2016), літературна премія імені Ернеста Гемінґвея (Канада, 2016), Літературна премія імені Веніаміна Блаженного (Білорусь, 2017), Міжнародна літературна премія імені Джека Лондона (США, Сан-Франциско, 2019), Міжнародна літературна премія імені Антуана де Сент-Екзюпері (Франція-Німеччина, 2019).

Василь Слапчук голова ГО «Волинське асоційоване товариство «Афганський синдром» (2009–2014), голова ГО «Чумацький віз» (від 2014 року), заслужений діяч мистецтв України (2001), Почесний громадянин Луцька (2010) та Волині (2011).

Звання лауреата, Національної премії України імені Тараса Шевченка, удостоєний 2003 року за книги  «Навпроти течії трави» і «Сучок на костурі подорожнього». Серед державних нагород також є й суспільно значимі: грамота Верховної Ради України (2010), орден «За заслуги» III ступеня (2010) – за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави, орден «За заслуги» II ступеня (2014) – за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток Волинської області, значні трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя від дня утворення області.

На сьогодні творчість Василя Слапчука високо оцінена такими відомими українськими літературознавцями, як Володимир Базилевський, Євген Баран, Микола Жулинський, Микола Кодак, Михайло Слабошпицький, Петро Сорока, Дмитро Стус, Юрій Шерех-Шевельов та інші. У доробку митця сімнадцять поетичних збірок, десяток прозових, а ще книги критики, твори для дітей, переклади. У 2011 році захистив кандидатську дисертацію з філології, яка як монографія «Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський)» вийшла у Луцьку в 2016 році. Твори Василя Слапчука перекладалися іноземними мовами та видавалися, окрім України, у Польщі й Білорусі.

Лис Я. 23 грудня 60 років від дня народження В. Д. Слапчука (1961) – українського письменника, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України / Я. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Волин. обл. рада ; Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2020. – С. 253–262.

Література:

Слапчук В. Бджолиний бог і бджоленятко / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 307 с.

Слапчук В. Д. Бронепотяг сучасного літпроцесу : рец., відгуки, нотат. / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 139 с.

Слапчук В. В очікуванні на інквізитора : рецензії, відгуки, нотатки // В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 128 с.

Слапчук В. Д. Вибране : поезії / В. Д. Слапчук ; ред.-упоряд. П. Коробчук, передм. Є. Баран. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 584 с.

Слапчук В. Д. Вулик Батьківщини. Книга скорботи і відчаю : проза у віршах / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2019. – 84 с.

Слапчук В. Гарний настрій : оповідання / В. Слапчук. – Київ : Веселка, 1991. – 12 с.

Слапчук В. Дванадцять ню : інтим. лірика / В. Слапчук. – Луцьк: Твердиня, 2005. – 180 с.

Слапчук В. Дикі квіти : роман / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2004. – 296 с.

Слапчук В. Зелений ведмедик : оповідання для дітей / В. Слапчук. – Львів : Каменяр, 1993. – 32 с.

Слапчук В. Жінка зі снігу : повість / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2008. – 276 с.

Слапчук В. Золоті куполи : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 276 с.

Слапчук В. Йшов їжак бережком : вірші / В. Слапчук. – Дубно : Незабудка, 1992. – 12 с.

Слапчук В. Клітка для неба: повість / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2006. – 280 с.

Слапчук В. Д. Книга забуття : роман-автокоментар / В. Д. Слапчук. – Київ : Ярославів Вал, 2013. – 366 с.

Слапчук В. Колокол с красной звездой = Дзвін із червоною зіркою : стихи из афган. тетради / в пер. на рус. В. Быча / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 196 с.

Слапчук В. Д. Кохання, Дао і марципани : проза / В. Д. Слапчук. – Київ : Укр. пріоритет, 2018. – 224 с.

Слапчук В. Крапка зсередини: перемови, поезії, простотаки / В. Слапчук. – Львів : Престиж–Інформ, 2000. – 120 с.

Слапчук В. Миколаєва ніч : поезія: для дошк. та молодш. шк. віку // В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2004. – 8 с.

Слапчук В. Між шляхом воїна і дао : есеї, інтерв’ю / В. Слапчук. – Луцьк : Терен, 2010. – 320 с.

Слапчук В. Д. Між шляхом воїна і Дао : есеї, інтерв'ю / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Терен, 2011. – 308 с

Слапчук В. Мовчання адресоване мені : трикнижжя : поезії / В. Слапчук. – Дрогобич : Відродження, 1996. – 320 с.

Слапчук В. Навпроти течії трави : поезії, проза / В. Слапчук. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 208 с.

Слапчук В. Д. Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський) : монографія / В. Д. Слапчук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 283 с.

Слапчук В. Німа зозуля : вірші / В. Слапчук. – Дрогобич : Відродження, 1994. – 111 с.

Слапчук В. Новенький ровер старенького пенсне (Книга життя і смерті) : поезія / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 88 с.

Слапчук В. Окраєць хліба : темат. вірші для дітей / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 18 с.

Слапчук В. Осінь за щокою : роман / В. Слапчук. – Київ : Факт, 2006. – 280 с.

Слапчук В. Політ механічної зозулі над власним гніздом : рецензії, відгуки, нотатки / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2001. – 100 с.

Слапчук В. Д. Поміж світів і сяяння світил : роман / В. Д. Слапчук. – Київ : Український пріоритет, 2016. – 278 с.

Слапчук В. Птах з обпаленим крилом : трикнижжя / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 304 с.

Слапчук В. Риба під парасолем : повість / В. Слапчук. – Київ : Ярославів Вал, 2005. – 222 с.

Слапчук В. Д. РОМАН & РОМАН : роман-цитатник / В. Д. Слапчук. – Київ : Рідна мова, 2019. – 591 с. – (Великий роман).

Слапчук В. Сліпий дощ : роман / В. Слапчук. – К. : Факт, 2003. – 336 с.

Слапчук В. Солом’яна стріха Вітчизни : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 176 с.

Слапчук В. Сучок на костурі подорожнього: поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 192 с.

Слапчук В. Д. Та сама курява дороги : роман / В. Д. Слапчук. – Київ : Укр. пріоритет, 2015. – 398 с.

Слапчук В. Так!.. : поезія, публіцистика: присвячую моєму Президенту Вікторові Ющенку та всім героям Помаранчевої революції / В. Слапчук. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 33 с.: іл.

Слапчук В. Трикнижжя Явіна: максими і простотаки : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 112 с.

Слапчук В. Укол годинниковою стрілкою : вірші укр. мовою / В. Слапчук. – Луцьк : ІНІЦІАЛ, 1998. – 176 с.

Слапчук В. Д. Чумацький шлях і його обочини : есеї, інтерв'ю / В. Д. Слапчук. – Житомир : Євенок О. О., 2016. – 244 с.

Слапчук В. Як довго ця війна тривала : поезії / В. Слапчук. – Луцьк : Ред.-вид. відділ Волин. облуправління по пресі, 1991. – 128 с.

 

 


четвер, 20 листопада 2025 р.

Узбек із великим українським серцем

Герой України народився 29 листопада 1975 р. в с. Полиці Камінь-Каширського р-ну, проживав в Луцьку. Закінчив місцеву загальноосвітню школу № 9, вище професійне училище будівництва і архітектури. У 1993–1994 рр. проходив службу у Прикордонних військах України, з 1995 р. – у складі Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ). Після звільнення з армії працював менеджером, займався підприємницькою діяльністю. З листопада 2013 р. – активний учасник Революції Гідності, доброволець 14-ї сотні «Вільні люди» та 38-ї сотні «Самооборони Майдану». Під час протистоянь у Києві 20 лютого 2014 р. перебував на лінії вогню, допомагав пораненим, врятував двох медсестер. За час Революції Гідності був отруєний газами, отримав поранення та контузію, проходив курс лікування. Пізніше волонтерив у «МедАвтоМайдані Обꞌєднаному» («МАМО»), а в травні 2014 р. став добровольцем 24-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Айдар». Проходив службу на посаді старшого навідника гранатометного відділення у 2-й роті «Захід». Брав участь у звільненні м. Щастя і с. Весела Гора на Луганщині.

17 червня 2014 р. підрозділ, у складі якого перебував солдат Р. Хамраєв отримав завдання звільнити селище Металіст Словꞌяносербського р-ну Луганської обл. Однак, група потрапила в засідку. Під час бою Р. Хамраєв прикривав відхід своїх побратимів і загинув від вогню крупнокаліберного кулемета. Був похований 20 червня на Алеї почесних поховань у с. Гаразджа Луцького р-ну.

Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р. солдат Р. Хамраєв за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно. 7 травня 2015 р. волинянин одним з перших був відзначений найвищою нагородою Української Православної Церкви Київського Патріархату – медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).

17 грудня 2015 р. на фасаді Луцького НВК № 9, який закінчив Р. Хамраєв була встановлена меморіальна дошка. 17 червня 2016 р. пам’ятний знак встановили і на будинку по вул. Кравчука № 7, де мешкав Герой. Військовослужбовцю присвячено телевізійні фільми «Воїни миру. Рустам Хамраєв» (2015; Волинська обласна державна телерадіокомпанія) та «Заміновані вірністю» (2017; Державне агентство України з питань кіно, Міжнародний продюсерський центр «Фор-Пост»).

Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 р. за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення АТО на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України Р. Хамраєву було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька». 10 вересня 2020 р. рішенням сесії Волинської обласної ради добровольцю присвоєно звання "Почесний громадянин Волині" (посмертно).

Указом № 34 від 21 серпня 2021 р. Р. Хамраєв посмертно удостоєний відомого недержавного ордена «Народний Герой України». У цьому ж році постать воїна на своїй картині «Становлення нації» показав художник А. Орльонов.

Указом Президента України № 536/2021 від 14 жовтня 2021 р., за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, солдату Р. Хамраєву посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Зек Б. 29 листопада 50 років від дня народження Р. Ш. Хамраєва (1975–2014) волинського військового, Героя України / Б. Зек // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Н. Д. Хомяк ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2024. – С. 104–106.

Література:

Волинський небесний батальйон / упоряд. Н. Слюсар ; худож. ред. В. Гошко ; літ. ред. О. Волошко. – Луцьк : Вісник і К, 2019. – 384 с.

Про Р. Ш. Хамраєва. – с. 61–62.

Дем'янюк О. Волинський пантеон: Схід-2014 / О. Дем'янюк, Г. Гулько. – Луцьк : Іванюк В. П., 2015. – 132 с.

Про Р. Ш. Хамраєва. – с. 102.

***

Бубенщикова О. За кілька годин до нагороди загиблий син прийшов до тата уві сні / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2021. – 25 листоп. – 1 груд. – С. 4.

Бубенщикова О. Майданівську каску на голові Рустама куля прошивала чотири рази! / О. Бубенщикова // Твій вибір. – 2021. – 18–24 листоп. – С. 1, 9.

Вишневич Р. Доки будемо ховати наших хлопців? / Р. Вишневич // Волинь-нова. – 2014. – 24 черв. – С. 5.

Лучанин отримав звання «Герой України» посмертно // Луцьк. замок. – 2021. – 21 жовт. – С. 2.

Подвиг солдата // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 3.

Приходько В. Життя, як спалах / В. Приходько // Волин. газета. – 2017. – 27 квіт. – С. 12.

Романюк Н. Узбек із великим українським серцем / Н. Романюк // Україна молода. – 2017. – 22 берез. – С. 9.

Свереда Т. Рустам Хамраєв: «Стояти на смерть. Україна понад усе» : ці слова останнім записав у свій блокнот доброволець батальйону «Айдар», учасник Революції гідності Рустам Хамраєв перед своїм фатальним боєм / Т. Свереда // Луцьк. замок. – 2019. – 20 черв. – С. 6, 12.

Слюсар Н. У свій останній бій лучанин Рустам Хамраєв пішов під звуки гімну України : указом Президента йому присвоєно звання Героя України / Н. Слюсар // Вісник+К. – 2021. – 21 жовт. – С. 1, 7.

Шрамчук С. Лучанин Руслан Хамраєв – Герой України! / С. Шрамчук // Волин. газета. – 2021. – 21 жовт. – С. 1, 3.

Флішаровський Р. Лучанин поклав голову на Сході України / Р. Флішаровський // Волинь-нова. – 2014. – 21 черв. – С. 4.

Юзва І. Лучанина посмертно нагородили орденом «За мужність» / І. Юзва // Віче-інформ. – 2014. – 13–19 листоп. – С. 2.

Юзва І. Рустам Хамраєв: «Головне, щоб у вас все було добре» / І. Юзва // Віче-інформ. – 2014. – 26 черв. – 2 лип. – С. 2.

Якименко М. Загинув під звуки патріотичного рінгтону / М. Якименко // Голос України. – 2021. – 3 листоп. – С. 11.

У відділі краєзнавчої роботи представлена книжкова виставка присвячена Рустаму Хамраєву – людині незламної мужності та великої любові до України. 

понеділок, 3 листопада 2025 р.

"Син озерного краю": Віктор Лазарук

Віктор Антонович Лазарук народився 3 листопада 1933 року в с. Дубове Ковельського повіту в родині хліборобів. Навчався у Дубовецькій семирічці та Ковельській середній школі № 3. З дитинства захоплювався поезією й волинською природою. У житті ці два захоплення поєдналися.

У 1958 році Віктор Лазарук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. 10 років учителював у селі Заболоття на Волині. У 1963 році був завідувачем відділу поезії журналу «Жовтень» (нині – «Дзвін») у Львові. Пізніше працював у різних громадських та державних інституціях у Луцьку. Так, зокрема, у Волинській обласній організації Товариства охорони пам’яток історії та культури (1969–1975), очолюючи бюро пропаганди; директором Будинку природи (1978–1979); провідним редактором у редакційно-видавничому відділі Волинського державного університету імені Лесі Українки «Вежа».

Впродовж всього життя В. А. Лазарук активно займався громадсько-політичною діяльністю. Він є делегатом Установчого з’їзду Народного Руху України (1989), на якому був обраний членом Великої Ради. Був головою Волинського відділення Української екологічної асоціації «Зелений світ».

З 1968 року В. А. Лазарук є членом Спілки письменників України. У 1995 році він став лауреатом Волинської обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського

Основна тема у творчості Лазарука-письменника – це природа. Його поезія, публіцистика, проза пронизані любов’ю до краси волинських лісів, озер, рік, яку він намагається донести до читача. Письменник здійснював численні експедиції в пошуках нового матеріалу для своїх творів: легенд, переказів, історії походження топонімічних назв тощо.

Віктор Лазарук є автором збірок поезій, прозових творів, книжок нарисів і публіцистичних статей, зокрема, книг «Синь озерна» (1963), «Музика верховіть» (1966), «Шацькі озера» (1975), «Сині очі Волині» (1979), «Озерний дзвін» (1982), «Глаголи Землі» (1987), «Літораль» (1990), «Вікна» (1995), «Світязь» (2001), «Отрок Осінь» (2005), «Чорне і біле» (2010), «Серед одиноких друзів і щирих недругів» (2010).

Тема захисту природи, соціальні питання є ядром у розкритті образів його поезії. Рідна Ковельщина, Волинь надають його творам глибокої та щирої ліричності. Віктор Лазарук справжній майстер ліричного пейзажу, його вірші відзначаються органічною єдністю людини і природи. Окремі поезії увійшли до 6-томника «Антології української поезії» та перекладені польською, російською та білоруською мовами.

Підсумком багаторічної праці автора в документально-художньому дослідженні Шацького природного національного парку, проблем, пов’язаних з його історією, охороною та збереженням є роман-есе у 3-х томах «Світязь», якому притаманна публіцистична загостреність. У творі висвітлено життя поліщуків на лоні природи рідного краю, їх стосунки, сприйняття світу та розуміння свого призначення на Землі.

Низка публіцистичних статей В. Лазарука про екологію краю вийшла у періодичних виданнях. Письменник виступав із гострими матеріалами на захист природи Волині, за збереження Шацького національного природного парку, внаслідок чого зазнавав переслідувань із боку влади. Можна сказати, що в Україні немає такого письменника, який би так болісно переживав за природу рідного Полісся.

Високо оцінено творчість Віктора Лазарука в літературних і журналістських колах. Іван Драч, писав , що «у своїх найкращих, так званих «екологічних» віршах він просто не має суперників у нашій поезії».

Віктор Вербич називає письменника «одним із найунікальніших українських майстрів слова. Він залишається самітником, навіть перебуваючи у центрі уваги. Живучи в Луцьку, він по-справжньому відчуває себе хіба в поліській глибинці, сприймаючи її як центр Всесвіту».

Професор Іван Денисюк наголошував: «Віктор Лазарук глибоко вкорінився в історію та сьогочасну культуру не лише Волині, а й усієї України, і давно заслуговує на монографічні дослідження… Громадянсько-політичну активність волинського характерника, цього греблірвучого й реінкарнатора Природи, слід особливо відзначити. У його натурофілософії Природа – художник. Її нерукотворні шедеври ми не маємо права осквернити необачним втручанням».

Нині Віктор Лазарук продовжує творчу діяльність. Його твори пройняті любов’ю до матінки природи спонукають до її збереження й пошанування.

Ковальчук Є. 3 листопада 90 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2023 рік / Волин. обл. рада, Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба ; відп. за вип.: О. Г. Важатко, Н. В. Граніч. – Луцьк, 2022. – С. 178–182.




Література:

Лазарук В. В оправі кипарисів : вірші, комент., док. / В. Лазарук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – 152 с.

Лазарук В. Глаголи землі : поезії / В. Лазарук. – Львів : Каменяр, 1987. – 93 с.

Лазарук В. Літораль : вірші, поеми / В. Лазарук. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 236 с.

Лазарук В. Луцький замок : [буклет] / В. Лазарук. – Москва : Центр. реклам.-информ. бюро «Турист», 1976. – 6 с.

Лазарук В. Музика верховіть : поезії / В. Лазарук. – Київ : Молодь, 1966. – 95 с.

Лазарук В. Нариси, статті, есе / В. Лазарук. – Луцьк : Гранослов, 1995. – 142 с.

Лазарук В. Озерний дзвін : поезії / В. Лазарук. – Київ : Молодь, 1982. – 88 с.

Лазарук В. Отрок Осінь : поезія, публіцистика / В. Лазарук. – Луцьк : Надстир’я, 2005. – 488 с.

Лазарук В. Сині очі Волині : краєзн. нарис / В. Лазарук. – Львів : Каменяр, 1979. – 95 с.

Лазарук В. А. Синь озерна : поезії / В. А. Лазарук. – Львів : Кн.-журн. вид-во, 1963. – 40 с.

Лазарук В. Світязь : роман-есе. Т. 1. / В. Лазарук. – Луцьк : Вежа, 2002. – 420 с. : іл.

Лазарук В. А. Світязь : док. есе про поліський талісман : у  3-х т., 4-х кн. із хронікою. Т. 2., кн. 3 / В. А. Лазарук. – Київ : Сам, 2017. – 446 с.

Лазарук В. Твори : в 7 т. / упоряд., ред., худож. оформл., макет, корректура і приміт. автора. – Луцьк : Надстир’я, 2010 .

Т. 1 : Чорне і біле : поезії від «Провесня» до «Отрока Осені» ; листи зі Львова, Києва і… Стокгольма. – 2010. – 598 с. + 16 с. іл.

Т. 2 : Реконструкція : поеми, сонети, листи, фотодокументи, малюнки. –2015. – 448 с.

Т. 3 : В оправі кипарисів : поезії, переклади, листи, коментарі, фотоілюстрації. – 2013. – 254 с.

Т. IV : Сині очі Волині : нариси з природи та історії Волині, листи. –  2011. – 368 с. : 16 с. іл.

Т. 6 : Хата крайня : автобіогр. есей, фотодокументи, малюнки. – 2013. – 544 с.

Т. VII : Серед поодиноких друзів і щирих недругів : спогади, статті, рецензії, есеї, нариси, інтерв’ю, хроніка, повідомл., уривки з публ. виступів на різних письмен. форумах, витяги зі щоденників ; листування з владою, вивч. творчості у шк. ; бібліографія. – 2010. – 496 с. + 12 с. іл.

Лазарук В. Василько в Зимно ; А вечір викував кришталеву шаблю... ; На зеленому сувої / В. Лазарук // Гравітація взаємності : антол. сучасн. укр. поезії / пер. на пол., упоряд. О. В. Криштальська ; ред., післямов. З. В. Фрончек. – Луцьк, 2013. – С. 58–63.

Лазарук В. Касмічнае ; І у неба спакойна, на удачу ; Зноу хмары зграяю каршуновай [та ін.] / В. Лазарук // Думы і песні Валыні : творы паэтау і празаікау Валыні у перакладах на беларускую мову / уклад.: А. Каско, М. Сянкевіч. – Луцьк, 2012. – С 73–77.  

Лазарук В. Містечкові рефлексії : [вірш] / В. Лазарук // Луцький замок у мистецькому просторі України : тем. антол. віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд.: М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк, 2012. – С. 45–47.

Лазарук В. А. Перекладаючи шедеври / В. А. Лазарук // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письм. України / ред. О. Г. Потурай. – Луцьк, 2013. – № 4/19. – С. 208–216.

Лазарук В. Романтичні гони / В. Лазарук // Живий Іван Корсак. Спогади про письменника : зб. ст. – Київ, 2018. – С. 98110.

Лазарук В. Балада довіри / В. Лазарук // Дзвін. – 2016. – № 11/12. – С. 229–238.

Лазарук В. Березневий рейд ; Пісня розстріляних пролісків ; Чарка сотенного / В. Лазарук // Волин. газ. – 2017. – 9 берез. – С. 12.

Лазарук В. Королівський контргамбіт, або дихання крізь очеретину (1971–1981) / В. Лазарук // Дзвін. – 2016. – № 4. – С. 16–54.

Бродський Й. Колискова тріскового мису / Й. Бродський ; пер. В. Лазарука // Волин. газ. – 2016. – 22 верес. – С. 10.

Лазарук В. Пісня розстріляних пролісків: поетичний супровід до есею «Світязь», т. 2 / В. Лазарук // Дзвін. – 2020. – № 12. – С. 7– 16.

 

***

Лазарук-Кузьміна І. Лесин цикл у творчості волинського поета Віктора Лазарука / І. Лазарук-Кузьміна // Літопис Волині : всеукр. наук. часоп. – Луцьк, 2017. – Ч. 17. – С. 57–61.

Корнійчук Н. Ми стали волі на сторожі... / Н. Корнійчук // Волин. газ. – 2018. – 30 серп. – С. 10.

Корнійчук Н. Співець «Пелюстки лісової фіалки» / Н. Корнійчук // Дзвін. – 2020. – № 12. – С. 148– 151.

***

Син озерного краю (Віктор Лазарук) : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; упоряд. В. В. Бабій, О. Л. Рибачук. –  Луцьк : Твердиня, 2012. –  68 с.

Гаврилюк О. 3 листопада 85 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / О. Гаврилюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2018 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 214218.

Гатальська Н. 3 листопада 75 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2007. – С. 143–145.

Троневич Н. 3 листопада 80 років від дня народження В. А. Лазарука (1933) – українського поета, прозаїка, публіциста / Н. Троневич // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк, 2012. – С. 132–133.

 


субота, 25 жовтня 2025 р.

 Митець слова, що проникає в найпотаємніші куточки людської душі




26 жовтня свій 75-річний ювілей святкує Володимир Савович Лис - український журналіст, драматург та письменник.

           Щиро бажаємо Вам міцного здоров'я, невичерпної енергії, творчого натхнення, любові і вдячності читачів! Нехай кожен новий день дарує Вам світлі ідеї, теплі зустрічі та щастя від творення.

Володимир Савович Лис народився 26 жовтня 1950 року на мальовничому хуторі поблизу села Згорани Ковельського району Волинської області. Коли йому виповнилося лише 7 місяців, родина селян через політику тодішньої влади змушена була лишити свою домівку та переїхати у Дніпропетровську область, де майбутній письменник зробив свої перші кроки. У січні 1954 року Володимир Савович з мамою повернулися у рідні Згорани, а згодом повернувся й батько. Там же, у рідному селі, Володимир Савович навчався у школі, отримав атестат про середню освіту.

У 1968 році розпочав працювати у Любомльській районній газеті «Радянське життя», а на наступний рік – був призваний до лав Радянської армії. У 1977 році закінчив заочне відділення факультету журналістики у Львівського державного університету імені Івана Франка. Навчаючись в університеті, продовжував працювати кореспондентом у районній газеті м. Любомль.

У 1972 році Володимир Савович одружився зі своєю однокурсницею, нині відомою українською письменницею Надією Гуменюк. Молода сім’я мешкала у Хмельницькому, де Володимир Лис працював у газеті «Прибузька Зоря», а через рік переїхала у Каланчак Херсонської обл., де народилася їх старша донька – Оксана. Там же пан Володимир працював зав. відділом листів та масової роботи у місцевій газеті «Слава праці».

У жовтні 1974 р. сім’я приїхала у місто Дубно на Рівненщину. Саме тоді Володимир Савович захопився театром, почав писати п’єси. З вересня 1975 по січень 1977 рр. завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру, до 1980 року працював кореспондентом і редактором багатотиражної газети «Хімік» Рівненського виробничого об’єднання «Азот». У 1980 р. переїхав зі сім’єю у Луцьк. Понад 30 років журналістської праці присвятив обласній газеті «Волинь». З 2013 р. і по нині займається лише письменницькою роботою.

Будучи патріотично вихованим українцем, Володимир Лис одним з перших на Волині почав висвітлювати боротьбу прогресивної громадськості за демократичні перетворення і здобуття незалежності України, історію національно-визвольного руху в краї. Був членом обласної комісії з надання статусу ветеранів ОУН-УПА, заступником голови громадської ради Луцька. За перемогу у Міжнародному конкурсі матеріалів на політичні і військові теми був нагороджений поїздкою у штаб-квартиру НАТО. Володимир Лис визнаний «Людиною року Волинського краю» у номінації «Професіонал року» (2004).

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2009), нагороджений Грамотою Верховної Ради України.

З 2002 року Володимир Савович входить в Асоціацію українських письменників, а з 2004 року – член Національної спілки письменників України.

Продовж 1970–1980-х рр. дебютував як драматург, освоював секрети драматургії і театрального мистецтва в лабораторіях молодого драматурга і молодого театрального критика при Спілці письменників України і Українському театральному товаристві. П'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Відомі п’єси для дітей «Квітка з чарівної рукавички» і «Господар нашого двору» – у Луцьку (перша у Волинському облмуздрамтеатрі ім. Т. Шевченка, а друга – у Волинському обласному театрі ляльок). Комедію «Одруження Козюлькіна» поставив театр-студія Волинського національного університету імені Лесі Українки «Синій птах».

Як прозаїк Володимир Савович заявив про себе 1985 року, коли здобув перемогу у республіканському конкурсі на кращий твір про молодь, за повість «Там, за порогом» (1985). Окрім романів-призерів конкурсів «Романа» (2001), «Маска» (2002), «Острів Сильвестра» (2008), вийшли друком книги: «Графиня» (2010), «Іван і Чорна пантера» (2011), «Соло для Соломії» (2013), «Із сонцем за плечима» (2014), «Країна гіркої ніжності» (2015), «Місяць обмитий дощем» (2017), «Стара холера» (2018), роман – триптих «Вифлеєм» (2022), роман «Максим Гонтар» (2023). У серпні 2024 року побачила світ книга «Чорнокнижник і дзвонар».

Відомий роман Володимира Лиса «Століття Якова» – це історія поліського селянина в круговороті ХХ століття. Роман увійшов у п'ятірку фіналістів Книги року BBC Ukraine 2010 та набув ще більшої популярності після екранізації 2016, за рік його тиражі досягли 60 тисяч. За «Століттям Якова» телестудія «1+1» зняла чотирисерійний фільм (2015 р.), а Волинський обласний музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка поставив спектакль «Століття Якова. Перше кохання» (2015).

На сьогодні вийшли друком більше двадцяти книг Володимира Савовича Лиса. Письменник відомий також своїми прогностичними вміннями, що засвідчує видання «Таємна кухня погоди» (2008).

Володимир Савович – переможець журналістських конкурсів, в тому числі – «Любіть Україну». Також він переможець Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс (2007, І премія за п’єсу «Полювання на брата»). Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2007), Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2011), літературно-мистецької премії імені Олеся Гончара (2015). Тричі ставав лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003), 2008 року отримав Гран-прі цього конкурсу за роман "Острів Сильвестра" (2008). Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова" за роман "Століття Якова" (2010). Визнано "Митцем року" на "Людина року Волинського краю-2010". У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей Волині під номером 46. Як зазначив лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка – Михайло Слабошпицький, «Романи і повісті Володимира Лиса – безпрецедентне і глибоке явище в українській літературі, він один з майстрів психологічного роману».

Моренчук О.  26 жовтня 75 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / О. Моренчук // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2025 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк : Терен, 2024. – С. 92–99. 

Література:

Лис В. С. Айстри на зрубі : роман / В. С. Лис. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 239 с.

Лис В. С. Вифлеєм : роман-триптих / В. С. Лис ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2022. – 653 с. : іл. – (Великий роман).

Лис В. С. В'язні зеленої дачі : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 272 с. 

Лис В. С. Господар нашого двору :  п’єса / В. С. Лис. – Київ : Вид-во М-ва культури України, 1992. – 32 с.

Лис В. С. Графиня : роман / В. С. Володимир. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 188 с.

Лис В. С. Графиня : роман / В. С. Лис. – 2-ге вид. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 188 с.

Лис В. С. Діва Млинища : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2016. – 368 с.

Лис В. С. Жінка для стіни : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 184 с. – (Український детектив).

Лис В. С. Жінка для стіни : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2021. – 208 с. – (Детективна агенція М).

Лис В. С. І прибуде суддя : роман / В. С. Лис. – Київ : Факт, 2004. – 288 с.

Лис В. С. І прибуде суддя : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 240 с.

Лис В. С. Іван і Чорна Пантера : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2012. – 320 с.

Лис В. С. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2014. – 240 с.

Лис В. С. Камінь посеред саду : роман / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2005. – 224 с.

Лис В. С Камінь посеред саду : роман / В. С. Лис ; ред. С. І. Мозгова. – Харків : КСД, 2022. – 332 с.

Лис В. С. Країна гіркої ніжності : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2015. – 368 с.

Лис В. С. Країна гіркої ніжності : роман / В. С. Лис. – 4-е вид. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 368 с.

Лис В. С. Максим Гонтар : роман / В. С. Лис. – Харків : Орбіта, 2023. – 413 с. – (Великий роман).

Лис В. С. Маска : роман / В. С. Лис. – Львів : Кальварія, 2002. – 320 с. – (Коронація слова).

Лис В. С. Маска : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2012. – 317 с.

Лис В. С. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2017. – 352 с.

Лис В. С. Місяць, обмитий дощем : кн. малої прози / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 352 с.

Лис В. С. Обітниця : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 352 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Фоліо, 2009. – 220 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Фоліо, 2012. – 217 с.

Лис В. С. Острів Сильвестра : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2020. – 224 с. – (Література).

Лис В. С. Про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте / В. С. Лис. – Київ : Грані-Т, 2008. – 136 с.

Лис В С. Продавець долі : роман / В. С. Лис. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2002. – 304 с.

Лис В. Романа / В. Лис ; Стяжкіна О. Купуйте бублики / О. Стяжкіна. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2001. – 224 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2013. – 368 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2014. – 368 с.

Лис В. С. Соло для Соломії : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 368 с.

Лис В. С. Стара холера : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2018. – 272 с.

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2010. – 236 с.

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис ; авт. передм. О. Забужко. – 4-е вид., стер. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2016. – 240 с. : іл.

Лис В. С. Століття Якова ; Людина в п'яти масках : романи / В. С. Лис ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2023. – 606 с. – (Великий роман).

Лис В. С. Століття Якова : роман / В. С. Лис ; авт. передм. О. Забужко. – 5-е вид., стер. – Харків : Клуб сім. дозвілля, 2019. – 236 с. : іл.

Лис В. С. Таємна кухня погоди : кн. нар. синоптика / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2008. – 80 с.

Лис В. С. Там, за порогом : повість / В. С. Лис ; Хотимчук Є. Я. Батькова хата : оповідання / Є. Я. Хотимчук. – Київ : Молодь, 1989. – 286 с.

Лис В. С. Щоденники Ієрихар. Ваза : роман, повість / В. С. Лис. – Тернопіль : Богдан, 2012. – 160 с. – (Горизонти фантастики).

Гуменюк Н. П. Охоронець для янгола : радіоп'єса / Н. П. Гуменюк ; Лис В. С. Полювання на брата : радіоп'єса / В. С. Лис. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 108 с.

 

***

Лис В. Алея троянд, «Люб'язь» і розмови з Чебліним / В. Лис // Антонюк А. П. Життя – як пісня / А. П. Антонюк. – Луцьк, 2019. – С. 167–174.

Лис В. Випробування і вершини Анатолія Дімарова / В. Лис // Наш Дімаров : статті. Інтерв’ю. Спогади. Листи. Присвяти / упоряд. Є. Н. Дімарова. – Київ, 2016. – С. 123–126.

Лис В. Долі, біль і мужність. Пером і словом Петра Боярчука : передмова / В. Лис // Боярчук П. О. Душа болить і... воскресає: творчий спадок Петра Боярчука / П. О. Боярчук ; упоряд. Г. Ступак. – Житомир, 2017. – С. 4–6.

Лис В. Дорога 1429–2014 / В. Лис // Ода до радості : зб. оповідань. – Харків, 2014. – С. 197–267.

Лис В. Місяць обмитий дощем : три етюди / В. Лис // Апостол правди і науки. Волинські письменники – 200-літньому ювілею Тараса Шевченка / ред.-упоряд. О. Г. Потурай. – Луцьк, 2014. – С. 99–108.

Лис В. Слово на згадку : передмова / В. Лис // Махонюк А. П. Зірка пливе до світанку : поезії / А. П. Махонюк. – Луцьк, 2017. – С. 5–8.

Лис В. Троє видатних і загадкових / В. Лис // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2013. – Ч. 4/19. – С. 148–161.

Лис В. Троє старих ; Осоклок ; Прошена Арсениха : Семенів заповіт / В. Лис // Антологія літератури письменників Волині : під Лесиним небом / упоряд. О. Л. Ляснюк. – Луцьк, 2019. – С. 332–346.

Лис В. Український поет у ролі монаха в Нью-Йоркському барі / В. Лис // Павлюк І. З. Інтимне дихання епохи : ст., рец., інтерв'ю (1994–2010) / І. З. Павлюк. – Тернопіль, 2016. – Т. 1. – С. 402–405.

Лис В. Як Литва може посприяти нам у євроінтеграції? / В. Лис // Борис Клімчук: Я – син волинської землі. – Луцьк, 2015. – С. 303–305.

 

***

Лис В. Дитя : розділ з роману «Вифлеєм» / В. Лис // Літ. Україна. – 2021. – 10 квіт. – С. 14–15.

Лис В. Час читати Палинського / В. Лис // Дзвін. – 2023. – № 9/10. – С. 231–238.

Лис В. Чорнокнижник і дзвонар : розділи з нового роману / В. Лис // Волин. газета. – 2024. – 21 лют. – С. 11.

 

 

***

Думи і песні Валыні : творы  паэтау і прозаїкау на беларускую мову. – Луцьк : Терен, 2012. – 232 с.

Твори Володимира Лиса в перекладах на білоруську мову – с. 186–192.

 

***

Громик Ю. Волинськоподільська говірка в романах Володимира Лиса / Ю. Громик, А. Яворський // Громик Ю. Поліські діалекти в сучасній художній літературі : монографія / Ю. Громик, А. Яворський. – Луцьк, 2022. – С. 57–58.

Мазаний В. Володимир Лис: «До простої людини на тлі історії» / В. Мазаний // Мазаний В. Кров репортера : публіцистика / В. Мазаний. – Рівне, 2019. – С. 166–170.

Мартинюк М. Критичні дні Арсена Плюти, або Гра в абсурд / М. Мартинюк // Мартинюк М. Або… або… : рецензії на зламі тисячоліть / М. Мартинюк. – Луцьк, 2014. – С. 14–23.

Морозюк Р. Володимир Лис – володар премії «Гранд Коронація» / Р. Морозюк // Морозюк Р. Краяни. Волинь – Полтавщина / Р. Морозюк. – Полтава, 2023. – С. 370–371.

Мохнюк І. Історична та художня правда в романі «Століття Якова» Володимира Лиса / І. Мохнюк // Волинь і волиняни в історії та культурі України : зб. тез наук. дослідж. слухачів наук. т-ва. Волин. обл. МАН. – Луцьк, 2018. – С. 84–87.

Ольшевський І. Е. Володимир Лис: гуманістичні аспекти короткої прози / І. Е. Ольшевський // Ольшевський І. Е. Із калейдоскопа десятиліть. Рефлексії запізнілого вісімдесятника / І. Е. Ольшевський. – Луцьк, 2022. – Т. 2. – С. 337–349.

 

***

Вербич В. Від Різдва Христового – до волинської трагідрами : життєдайна енергетика «Вифлеєма» Володимира Лиса / В. Вербич // Укр. літ. газета. – 2023. – № 1 (січ.). – С. 26–27.

Верби В. Тавровані поразкою: одкровення Володимира Лиса / В. Вербич // Волин. газета. – 2024. – 18 верес. – С. 10.

Гарбарчук К. Волинське подружжя письменників представило нові книжки: їх видали у розтерзаному рашистами Харкові / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2022. – 15 верес. – С. 4.

Гарбарчук К. Книга Володимира Лиса – серед найкращих в Україні / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2021. – 4 листоп. – С. 3.

Гарбарчук К. Нові книги волинських письменників / К. Гарбарчук // Вісник+К. – 2024. – 14 берез. – С. 3.

Гуменюк Н. Зустрічі з читачами / Н. Гуменюк // Волин. газета. – 2024. – 20 берез. – С. 13.

Земляки вітають Володимира Лиса з ювілеєм! // Волинь. – 2020. – 22 жовт. – С. 3.

Літвицька Л. «Та, що ламає вітер» і «Вифлиєм» / Л. Літвицька // Волин. газета. – 2022. – 15 верес. – С. 12.

Новацький А. Роль пам'яті в будуванні національної ідентичності («Країна гіркої ніжності» Володимира Лиса) / А. Новацький // Слово і час. – 2020. – № 1. – С. 40–50.

Смоляк Б. Вифлеєм на Поліссі / Б. Смоляк // Дзвін. – 2023. – № 3/4. – С. 186–189.

 

***

Коробчук П. Й. Лис Володимир Савович / П. Й. Коробчук // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2016. – Т. 17 : Лег – Лощ. – С. 199.

Лис С. 26 жовтня 60 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / С. Лис // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2010 рік / Упр. культури Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. – Луцьк, 2009. – С. 109–112.

Лис Я. 26 жовтня 70 років від дня народження В. С. Лиса (1950) – українського письменника і журналіста / Я. Лис // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2020 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Тернопіль, 2019. – С. 210–217.

 


Слово рідне, ти мені – від Бога, ти мого народу оберіг…

Надія Гуменюк (Лис Надія Павлівна) – відома українська письменниця, заслужена журналістка України. Народилася 2 січня 1950 року в чарівній...